Parure Guerlain
Та старт видався таким довгим, вже подумала, що у мшистих хащах я сьогодні залишуся до самої бази. Та парфуми все ж повільно змінювалися, ставали світлішими та м'якшими. Хоча не на такому насиченому та все-таки зеленкуватому фоні непомітно з'явився яскравий солодкий запах м'якоті сливи. Навіть помітила джемову липкість та димність чорносливу. Ух! Здається, буде цікаво.
І ось здивування - у Parure я почула виразний запах терпкого чорного чаю. Такий реалістичний, що виникло бажання відразу ж приготувати собі запашний напій.
Серце у парфумах виявилось квітковим та рясним. Я отртимала ті бажані відтінки та емоції, яких мені вчора у тв бракувало. У parfum не букет, їх кілька.
Величезний оберемок троянд з густою помадністю, тягучою лікерністю та сяючою мареладністю. В їх ароматі присутня й фруктовість та манка солодкість.
Вершкова кремовість, а згодом невагома борошнистість ірису. Трав'яниста ніжність бузку та весняні спалахи. Й ще щось рідне, добре та дуже миле. Від краси парфумів можна збожеволіти...та не потрібно, тому тримаю себе у руках.
Потім буде розкішний мускус - персиково-кремово-тілесний. Та неймовірна карамельність, яку випромінює, швидше за все, амбра. Та ще щось чуттєве, бентежне, шкода, не маю поетичного таланту описати, та тішуся, що можу прожити.
Якщо порівнювати з edp, то у парфумах не було взагалі сьогодні тих гірко-шкіряних ознак.
Складається враження, що Parure Guerlain був для мене навчальним посібником по фруктово-квітково-шипровим композиціям з цитатами та слайдами й само собою запашним супроводом.
Немає коментарів:
Дописати коментар