Вітаю на сторінках мого блогу всіх небайдужих до світу ароматів та запахів, мистецтва та історії!
Мене звати Руслана. Я із міста Рівне, що на західній Україні. Я хореограф, керую дитячим колективом сучасного танцю. Вже більше 10 років моїм захопленням є парфумерія. Цікавить все, що пов'язане з цією темою: вінтажні та нішеві аромати, флакони, література, історія, реклама, просто різноманітні запахи та їх властивості.
Спочатку було лавандове мило. Потім краплина Jicky Guerlain edt. Далі - сніданок серед лавандового поля, а потім весь день - лавандові мрії та думки. Це, якщо коротко, про сьогоднішній день.
Та варто все ж сказати, що лавандове поле, яке всього за 22 км від Рівного у селі Уїздці, це місце сили. Місце розкішної краси та наснаги. Місце аромо та кольорорелаксу. Та й просто терапії. Місце фантазій та мрій. Місце любові до світу. А весь той лавандовий перелік з'явився після ідеї відправитися у фіолетові володіння Тамари Горак, родина якої створює та плекає ту чарівність.
Там аромат лаванди зводить з розуму не лише шукачів ольфакторних вражень, а й пересічних спостерігачів. Там пахне квітково-свіжо, гіркувато-солодко, кислувато-прохолодно та п'янко, дорогим милом та розкішними парфумами. Хочеться ввібрати всі відтінки, запам'ятати всі нюанси, надихатися та надивитися. Там у мить я стаю щасливою та забуваю про всі турботи.
Якщо я страшенно мріяла про пасторалі Провансу або хоча б поля Варни-Добрича-Албени, то тепер при найменшому лавандовому бажанні є можливість відправитися в Уїздці. До слова, я тепер особисто знайома з господинею фіолетової краси пані Тамарою та завдяки їй знаю смак лавандового меду.
Не існує парфумів, які передадуть цю розкіш та багатство палітри, та все ж лавандові композиції викликають у мене не аби який інтерес: Jicky Guerlain (найбільш наближений аромат лаванди, як у полі), Lavande Guerlain (реалістична надихаюче-чарівна лаванда), Moment Supreme Jean Patou (пряно-гірка, кісла-терпка шовкова лаванда у дуеті з геранню, мрію про парфуми!), Lavande Fragonar (кисло-солодка акварельна лаванда), Etoile d'Or Volnay (камфорно-гірко-борошниста лаванда), Kiki Vero Profumo (карамельна лаванда)... Цей список можна продовжувати та мова сьогодні саме про Jicky Guerlain у концентрації туалетної води 2010 року випуску.
Любов до Jicky Guerlain прийшла з часом. Скептичне відношення до edt 2010 у порівнянні з ексклюзивними вінтажними зразками змінилася повагою та бажанням частіше діставати пляшку із шафи. І сьогодні я втішаюся аромату, як продовження задоволення від лавандового поля.
Розпочинається звучання Jicky відразу з прохолодно-солодкуватого запаху лаванди з гірчинкою та специфічною пряністю й мильністю на димному тлі. Трохи камфорно, м'ятно та п'янко.
За лавандовими переливами - густа помадність, далі - колюча смолистість тонка бобів та тягуча кремовість бензоїну, солодкість ванілі та ознаки чорносливу.
Зачаровує чергування гіркоти та солодкості, прохолоди та тепла, смолистості та помадності.
Дивно, чому це до цього часу я не влаштувала лавандовий марафон?
Сьогодні я дістала Guerlain Chant d'Aromes Guerlain й не відразу зрозуміла, що це було продовженням вчорашнього милування жимолостю у саду наших друзів.
Терпкість гіркуватої зелені, ковток свіжості - й запах стиглої сливи, шкірка якої зігріта теплом літнього сонця.
Кислинка цитрусів й лише згодом альдегіди - пухкі, як хмари, трохи мильні, ще менш воскові, але так гарно підсвічуюючі звучання жимолості, яка пахне парфумами. Лише занурившись у жовто-лимонні квіти, відрізняю різноманітну квітковість, солодко-кислуваті та ванільно-кремові нюанси Напевно, написала не дуже зрозуміло, коли саме я так занурилася у жимолость, чи вчора біля альтанки, чи сьогодні на зап'ясті? Описувала зразок ed cologne 1960-1970 та вчора милувалася схожою палітрою.
Вся ця вишукана та витончена квітковість на масному й пряно-борошнистому тлі деревини.
Солодкість іланг-ілангу та пухка ванільність апетитної випічки.
Коли квіти у серці Guerlain Chant d'Aromes перецвітають, виразною стає пряно-гірка, з камфорністю гвоздика. Далі трохи липкості, потім димності ладану.
Одеколон розкривається швидко, захоплює фрагментами та акцентами. Та це були останні краплини рідини, тому на іншу руку нанесла парфуми.
А парфуми розпочинаються ментольно-м'ятно, з трав'янистою гірчинкою.
Прохолодний металевий дотик альдегідів. Помадно-кремова квітковість та солодка фруктовість сливи.
І жимомлость!!! З кокетством жасмину та свіжістю лілій, кислинкою цитрусів та ванільно-кремовою солодкістю. Та, здається, повторююсь...
На відміну від edc делікатна гіркота гвоздики та більш радісна солодкість іланг-ілангу. Потім довга кремовість.
Якщо колись у мене буде сад, я неодмінно засаджу його кущами жимолості та щоранку й щовечора буду занурюватися у квіти, щоб надихатися вволю, щоб вловити нові нюанси, щоб підібрати інші слова для опису, щоб тішитися красою.
З великим задоволенням дістала Terracotta Voile d'Ete Guerlain. Вчорашні думки про грушу спонукали до цього. Уявляла щось на зразок: "Ну, ось! Оце груша!!!", а у результаті - краса, але без омріяного фрукта. Тому, напевно, даремно вчора не виказала гарних слів Pear Inc.
А літня історія Guerlain розкривається ментольною прохолодою та виразним гіркувато-боронисто-кремово-помадним запахом гвоздики. Так багато характеристик та все про одну квітку. Та вона того заслуговує, адже така реалістична.
Коли розпорошиться серпанкова пряність та камфорність гвоздики-спеції, з'являться ознаки екзотичного іланг-ілангу. Далі чи то про про кремову ваніль, чи ванільну кремовість. Здається, причетний до ситуації й геліотроп. Згодом промайне й ірис.
А ось і солодка фруктовість! Апетитна й сонячна та не грушева. Та байдуже! А гвоздика - головна квітка серед моїх букетів цьогорічного сумного літа.
Кілька днів мріяла про Chamade Guerlain та все відкладала бажання на потім. Коли ж дістала, потрапила у стан, який ми називаємо "запій", та чітко пригадала часи десятирічної давнини. Саме тоді у мене з'явився цей змінний флакон без кофра.
Була така ж квітуча весна, але мирна, без сирен та сумних новин з фронту. Як тоді, я й зараз плутаю чи то мій шлейф звивається навколо, чи то аромат акацій вплітається у нього. Але тоді був гострий інтерес та спрага за новими враженнями, а тепер спокійна втіха та тиха радість.
Згодом у мене з'явилися parfum Chamade та не одні. Багатогранні й розкішні та парфумована вода мені приносить не менше задоволення ось вже майже тиждень.
Металеве брязкання альдегідів з масним слідом та восковою помадністю розпочинають ольфакторну історію edp, яку було переформульовано у 2007 році. (Про це свідчить формула 03679M у правому кутку коробки. Це нова для мене інформація від Лаури Алессі, яку я знайшла у блозі "Рейдери втраченого запаху". Важливі деталі збережу для оновлення знань. Виявляється, є що надолужувати!)
Димність шкірки бергамоту, липка солодкість та розпорошена деревна терпкість.
Різка трав'яниста гіркота гальбануму та пряність спецій гвоздики.
Тягучий лікерний хміль та чарівна помадність троянди. А в повітрі - свіжість кокетливого жасмину!
Постійна мінливість солодкуватої кремовості та гіркої терпкуватості, квіткової помадності та пряно-деревної борошнистості, захоплення та задоволення, спогадів про минуле мирне життя та реальності.
Якщо два останні дні уважно внюхуюся у зап'ястя, як колись, уважно слідкую за змінами та намагаюся скласти до купи враження, то перші дні "запою" ж почувалася безтурботним користувачем. Відповідно оцінки склалися різні та однаково позитивні та високі.
Обіцяна корисна інформація для характеристики випусків ароматів Guerlain від колишнього співробітника компанії Лаури Алессі:
Від 0 до 2999 - роки 2003-2006 Між 3000 та 5999 - роки 2007 - 2010 Між 6000 - 7999 - роки 2011 - 2014 Між 8000 - 1 - 1.
Для переформулювання Chamade Guerlain потрібно знати:
До 2007 р - 904M (edt), 917 (edp), 985M (Parfum) 2007 р - 03679М (edp) 2010 р - 5659 (Parfum), 5636М (edt) 2012 р - 7659 (Parfum) 2015 р - 9590М (edt) 2016 р - припинено (edp)
Попередні враження про Chamade Guerlain у різних концентраціях ось тут, тут, тут, тут.
Heritage Guerlain- пряно-східна композиція Жана Поля Герлена, яка вийшла у світ у 1992 році. Автор пляшки Роберт Гранай. Хтось гарно сказав, щоСпадщина(переклад з французької) створена чоловіком сучасності, натхнена чоловіком минулого і присвячена чоловіку майбутнього.
Мої враження про edt 1997 року.
Швидше всього моєму чоловіку не сподобається, а шкода, бо видався цікавим ароматом. Принаймні, на моїй шкірі розкрився багатогранно і спостерігати за розвитком було цікаво.
Розпочинається смолисто-липко-терпко-солодкувато-димним запахом ялівцю. Вірніше, ягодами ялівцю. І щоб переконатися у цьому я розтерла пару ягідок і отримала майже однакові звучання.
Швидко аромат стає більш гострим та камфорно-ментольно-шафрановим. Лікарську різкість пом'якшує льодяниковість цитрусів.
Петитгрейн з деревними, терпко-зеленими ознаками.
Прохолода лаванди та вишукана мильність.
Чергування індольності та землисто-прілих, смолисто-солодкуватих пачулі.
Пряна пильність та деревина, просочена живицею.
Серце Heritage менш багатогранне та мінливе. В ньому розкривається помадність троянди, поруч - солодкість ванілі. Ще помітила чуттєвий аромат жасмину та вершковість тонка бобів.
Далі Спадщина стає ще тихішою та м'якшою, але не менш цікавою та приємною. Солодкувато-деревне, мускусно-мильне, карамельно-амброве звучання, з ледь помітною анімалістичністю.
Часто Heritage Guerlain характеризують як правнуком Shalimar.
Другий у світі аромат за популярністю після Chanel №5 - східний красень Shalimar Guerlain. Пишуть, що саме він складає від 10 до 16% всіх продажів парфумерної компанії.
Флакон, який створив племінник Жака Герлена - Раймонд Герлен, за однією легендою символізує фонтан. Знову фонтан? І рік створення 1925, і вперше аромат був представлений публіці на тій же Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості, на якій П'єр Герлен був віцепрезидентом журі у відділі "парфумерія".
Історик парфумерії Елізабет Фейдо пише у своїй книзі "Герлен", що пляшка Shalimar представляла чашу з фруктами, символізуючи багатство колоній імперії Великих Моголів. Надихали на таку форму ступи, характерні для періоду Моголів, а також золотий злиток родини Герлен. У народі цей флакон називають "Летуча миша".
Мені дуже подобається ця пляшка, й темно-синій корок, який нагадує корону на голові шахині Мумтаз-Махал, на честь та в пам'ять якої її чоловік Шаха-Джахан, представник династії Великих Моголів, владика Індії у 17 ст, побудував Тадж-Махал та розбив сади Шалімар.
Фото з відкритих джерел
Витончена етикетка ніби повторює контури купола Тадж Махал. На санскриті "Шалімар" означає "прихисток кохання", оскільки сади були прообразом раю на Землі.
На цій виставці у Парижі аромат Shalimar Guerlain отримав першу премію й справа була не у родинних зв'язках, адже, як ніколи раніше, флакон та парфуми стали єдиним цілим, а не окремими продуктами.
Shalimar - це єдиний аромат у Guerlain, яким я не захоплююсь. Поважаю, визнаю його розкішну красу та не отримую того виняткового задоволення, коли наношу запашні краплини на себе. Цікаво вивчати історію, розглядати малюнки, порівнювати флакони й все. Саме тому розпрощалася зі всіма раритетними зразками із колекції, залишивши лише мініатюру із парфумами.
Мій Shalimar розпочинається цитрусами, які задимлюються бергамотом. Це звучання підсилюється зеленою терпкістю, маслянистістю товстої шкірки, краплиною камфорності та старт, який мені дуже подобається, швидко змінюється смолисто-гіркувато-вершковою палітрою тонка бобів з нюансами чорносливу та лікерної вишні, шершавістю та колючістю.
Далі багато солодкої ванілі, яка мені видається сяйнистою, мінливою, багатогранною. То кремовою, то пухкою, то щільною, то душною, то свіжою, то бальзамно-теплою... Гарно та зовсім не моє.
У якийсь момент я вловила дивовижну помадність та щось невизначено-прекрасне й зворушливе та згодом й моє нове відчуття, й те, що я почула розвіялося у холодному осінньому повітрі.
А ось оточуючі завжди позитивно реагують на шлейф. Ще ні разу не залишилася без компліментів, а точніше, не я, а Shalimar Guerlain..
Зразки Shalimar Guerlain, які були у моїй колекції, та згодом оселилися на поличках нових господарів
Чисельні пусті пляшки, які я недавно склала у сляну круглу вазу, свідчать, що найбільше використала парфумів саме Guerlain - Mitsouko та L’Heure Bleue. Тішуся, що є у наявності з рідиною, але не зупиняюся у бажаннях придбати інші зразки.
Одного разу я купила L’Heure Bleue у незвичному пакуванні - синього кольору дивовижна коробка з зображеним фонтаном. На той час я ще не знала, що це лімітоване видання 1999 року. До слова, цей рарітетний зразок я так і не отримала та продавець повернув, на щастя, кошти.
Сьогодні ж я знаю, що зображення на пляшці та пакуванні L’Heure Bleue - це робота художника-коваля Едгара Брандта.
У 1925 році у Парижі відбулася Всесвітня виставка Exposition Internationale des Art Decoratifs et Industriales, на якій було представлено багато проєктів та виробів з новою естетикою. Згодом цей період назвуть ар-деко - за назвою виставки.
Різноманітність художніх джерел та мотивів, які були характерні для епохи ар-деко, демонструє творчість Едгара Брендта (1880-1960), майстра художнього кування. Рослинні та античні, орієнталістичні та технократичні складні мотиви були втілені у творах митця з винятковою витонченістю. Напевно, можна провести парадель та пригадати іншого прославленого майстра у ювелірному та скляному мистецтві - Рене Лаліка.
Саме на цій виставці серед інших представлених робіт Ернеста Брендта була і ширма із заліза та латуні "Оазис".
Ширма "Оазис" Едгара Брандта. Фото з відкритих джерел
"Ширма «Оазис» Едгара Брандта, справжній шедевр металообробки, дуже швидко досягла культового статусу в декоративному мистецтві 20-го століття. Брандт став майстром традиційної техніки, але також усвідомив потенціал технічних досягнень у металургії в обраному ним середовищі. Ця ширма є остаточним виразом його радикального підходу.
Брандту вдалося створити форми та лінії, які були водночас чистими, плавними та елегантними, включивши розетки та сувої, які були такими ж тонкими й точними, як мереживо, тріумф уяви та технічних можливостей. Гра кривих, прямих ліній і концентричних кіл створює загальне відчуття руху та динамізму, що, в свою чергу, підкреслюється грою світла та кольору, досягнутою за допомогою включення латунної інкрустації в мотиви листя. Сам Брандт визнавав прискорений темп сучасного світу і необхідність застосувати вплив машини і це відчуття швидкості до сучасної естетики. Ширма відображає інші різноманітні впливи, які позначили його епоху. Стилізовані квіткові мотиви характерні для ар-деко, а точніше впливу китайських тканин. Листя нагадує мистецтво та культуру колоніальної Африки, тоді як тенденція до абстракції відображає вплив кубізму.
Ширма мала миттєвий успіх після його першої презентації на Осінньому салоні в 1924 році та його наступного помітного показу на виставці 1925 Internationale des Arts Dicoratifs et Industriels Modernes, Анрі Клузо описав його, коли його вперше показали в 1924 році як «твір» безпрецедентної віртуозності. Гійом Жанно писав про нього як про «шедевр, чия тактильна м’якість, розкішність і різноманітність передбачає технічні ресурси за межі тих, які традиційно асоціюються з ремеслом заліза». Деякі американські автори, не менш вражені творчістю Брандта, так само присвячували статті ширмі. У грудні 1924 року Пол Айзенбрей посилався на ширму, напевно, «L'Oasis», написавши, що «якщо дивитися здалеку, віна світився насиченими та теплими тонами, які з часом стануть лише інтенсивнішими».
Хоча роботи Брандта демонструвалися на кількох стендах на виставці 1925 року, саме ширма систематично викликала екстатичні відгуки мистецтвознавців. «L'Encyclopédie des Arts Décoratifs et Industriels Modernes au XXème Siècle», опублікована разом з виставкою, оспівала цього майстра обробки металу: «Талант Брандта та уява його співробітника Фавера очевидні в асортименті та сила їхньої роботи. Їх шедевр, великий екран із патинованої листової сталі відкриває абсолютно нові можливості для цього ремесла». Гійом Жанно ще раз написав про екран під час Міжнародної виставки, описуючи його як «твір надзвичайної краси» і як «приклад роботи з кованих панелей, а не традиційної роботи з заліза». і привітав Брандта з його «використанням сучасних технологій». Британський журнал Art Work віддав данину творчості Брандта і зауважив, що його твори «показують його безперечну майстерність у цьому найтоншому ремеслі», привертаючи увагу читача до ілюстрації екрану «Оазис» . Екран додатково ілюструється в каталогах, виданих Брандтом в Парижі та його дочірньою компанією Ferrobrandt в Нью-Йорку.
Ширма Едгара Брандта. Фото з відкритих джерел
Тему фонтану Брандт часто використовував після 1925 року. Він виконав пару дверей з цим мотивом для п’ятнадцятого Салону Société des Artistes Décorateurs. Фонтан також зображений у дзеркалі, представленому в l'Hôtel du Collectionneur Емілем-Жаком Рульманом на виставці 1925 року. Мотив був використаний іншими дизайнерами, включаючи Рене Лаліка та Едуарда Бенедиктуса, на своїх відповідних стендах, а Manufacture de Sèvres встановила стилізовані водяні струмені над масивними урнами, які обрамляли вхід до їхнього павільйону. Цей мотив навіть використовували ювеліри, такі як Mauboussin, які включили його в діадему.
Мозаїчне панно за мотивами "Оазиса", фото з відкритих джерел
Екран «Оазис» досяг подальшого значного успіху, надаючи особливе натхнення для робіт в інших медіа як у Франції, так і за її межами. Поль Фолло був натхненний на створення шпалер «Листя» для американського виробника F. Schumacher and Co. Фірма Guerlain використала мотиви фонтану та листя для упаковки свого знаменитого парфуму «L'Heure Bleue». Дизайн екрану навіть був адаптований як фон для шоу Folies Bergère 1926 року. Нью-йоркські виробники шовку Cheney Brothers доручили Брандту розробити дизайн їхнього головного офісу в Madison Belmont. Вхідні двері знову розвинули тему фонтану та стулок, які були представлені на екрані «Оазису», і ці мотиви швидко поширилися в архітектурі арт-деко."(С)
Інформація із сайту https://www.christies.com/
У блозі "Будуар Клеопатри" автор вказує, що Герлен адаптував мотив фонтану із "Оазиса" для пакування та для етикетки для пляшки L’Heure Bleue у 1931 році. А у 1999 році його знову використали для обмеженного видання, зразок якого я, не отримала. І сьогодні мені більш прикро, ніж демять років тому.
Лімітоване видання 1999 року. Фото з блогу "Будуар Клеопатри"
У 2021 році компанія випустила оновлену композицію Kadine, якій виповнилося 110 років. У дизайні пакування прем'єри впізнаємо все той же фонтан із "Оазиса" Едгара Брандта.
2021 рік, лімітоване видання Kadine Guerlain, 691 екземпляр
Я втішалася ж сьогодні парфумами L’Heure Bleue Guerlain із чергового флакончика, який дуже швидко переміститься у мою скляну вазу, бо об'єм мініатюри всього 2 мл. Та не зважаючи на цей факт, аромат чудовий.
У моїй Блакитній Годині пряна свіжість анісу з кислинкою та льодяниковістю розпочинає композицію, зникає та з часом знову з'являється протягом всього розкриття.
У серці - солодка кремовість фіалки та помадність чергується з масною деревиною сандалу, доповнюється гірко-шкіряною анімалістичністю та солоною карамельністю.
Ванільно-кремовість геліотропу з вишневим присмаком, шоколадно-десертна ніжність ірису, свіжість жасмину викликають, як завжди, захоплення.
Чергування солодко-пряно-гіркого закінчується тягучою вершковістю, а в базі пухкою солодкою ваніллю.
Мінливо-чуттєві та витончено-хвилюючі L’Heure Bleue Guerlain незмінно улюблені та бажані.
Мій ранок розпочався з відео, яке оприлюднила днями компанія Fraysse & Associés, з частиною колекції флаконів Сільві Герлен. Це саме та Сільві Герлен (1945-2020) - сестра відомих французьких виробників парфумів, яка була колекціонером творів мистецтва (картини, скульптури, бронза, ювелірні вироби). Після її смерті 5 жовтня 2020 року експонати колекції розпродаються на аукціонах.
У 2009 році вона вперше представила частину колекції флаконів Guerlain у каплиці колишнього коледжу єзуїтів у Нормандії. У 2016 році Бернард Ганглер на основі колекції мадам Сільві випустив книгу "Флакони Герлен", яку колекціонери парфумерії та герленомани можуть вважати каталогом та своєрідною Біблією, адже в ній є детальний опис пляшок, мініатюр, рукописних листів, архівних документів. Щонайменше 1000 світлин, більшість матеріалів ніде не було опубліковано.
Звичайно, я не могла не дістати парфуми будь-якої іншої компанії. Тим більше днями поклала око на Samsara, яку дуже давно не носила.
Мій зразок парфумованої води 2011 року не найкращої якості, зустрічала більш досконалі випуски, та все ж зачарувалася.
Мені сподобався солодко-кисло-терпкий цитрусовий старт з приємною гірчинкою цедри та димністю бергамоту. Помітна маслянистість шкірки та льодяниковість.
Виразний та яскравий солодко-цукерний іланг-іланг. Шоколадно-пудровий, трохи землистий ірис. Вершкова кремовість, ніжність та повітряність, помадність, а згодом тягуча ванільно-смолисто-димність тонка бобів, карамельність амбри з краплиною анімалістичності та багато гіркої борошнистості деревини сандалу.
Іншим разом я присвячу Samsara Guerlain більше уваги, сьогодні лише додам кілька фраз із книги історика парфумерії Елізабет де Фейдо "Герлен": "У 1989 році народилася Samsara. Вона відповідала духу своєї епохи, яка залишилася в історії відкриттям синдрому набутого імунодефіциту та кризою. Люди намагалися заховатися в коконі. Все ж жінки продовжували дивувати світ та бути в авангарді. Герлен чудово їх розумів та тонко відчував. Він вклав у свій новий аромат тривоги та перемоги, дотримуючись фрази Андре Мальро: "XX століття буде загадковим. якщо, звичайно, буде".
Назва аромату означає у перекладі " коло народження та перенародження" . Червоний колір флакона є символічним у буддизмі . Аромат асоціюється з індійським храмами. На створення флакону надихнула кхмерська танцюристка з музею Гіме. За десять років до нового тисячоліття "жінка втілилась у Guerlain" - сповіщала реклама. Однак це був у першу чергу подарунок для музи та коханої Жан-Поля."
17.09.2016
Samsara Guerlain edp современный выпуск 2011 года отличается от винтажной edt не в лучшую сторону. Звучит грубее, проще, много мускуса. Те компоненты, что легко выделить, не имеют такой яркой окраски, переливов звучания. Но если не знать старые образцы, то и современный вариант неплох. Не монотанная Самсара, с приятной сандалово-кремовой развивающейся темой.
Мало зелени и бергамота не слышу совсем. Сразу сладковатая фруктовость и мускусный сандал. Лекарственно-бальзамичный иланг-иланг. Терпкая древесность.
Легкая индольность намекает на присутствие жасмина. Пудровый ирис, но не такой переливчатый, как в туалетке. Сливочность тонка бобов, но нет знакомой тягучести, мягкости, округлости.
Медленно Samsara смягчается, терпкость развеивается. Появляется тихая кремовость с еле уловимой кислинкой вишни и сладковатая пудровость фиалки.
В базе - сладковатая ваниль, не плотная, ажурная. Карамельная амбра с привкусом соли и опять же с запахом вишни.
Рада, что захотелось выгулять заскучавший аромат, а в замен получила красивый сандалово-кремовый шлейф, на который часто обращают внимание.
16.09.2016 Зелень и терпкость. Камфорность, бальзамичность бергамота и маслянистость кожицы. Сразу же много, очень много древесины сандала. В меру спелый персик с ароматной бархатной кожицей. Леденцово-лекарственно-древесно-цветочный иланг-иланг. Ирис с запахом морковки, горчинкой, пудровостью и землистостью корня. Немного с другим нюансом горчинка и травянистость нарцисса. Густая сливочность тонка бобов.
Миллион оттенков, что нет смысла перечислять все нюансы. Постоянные переходы от горько-теркого до кремово-сливочного, потом то цветочно-пудрового, то помадного и сначала.
Чем больше ношу Samsara Guerlain edt, тем больше нравится. Мне показалось сегодня, что именно осеннее настроение у нее. Зрелость, выразительность, гармония, глубина и разноцветные переливы оттенков.
22/04/2016 Винтажный вариант туалетной воды Samsara Guerlain появился у меня благодаря одной фее. Вчера параллельно с Danger я нанесла и ее, но на фоне духов она совершенно не захотела раскрываться. Что-то резкое, древесно-мускусное звучало на коже. Сегодня совершенно другая история.
Кислинку веселых цитрусов сменяет терпкость и горчинка. Древесность сандала с мускусностью. Большой травянисто-пудровый ирис, а та горчинка благодаря ему. Землистость и сырость корня ириса. Рядом непримечательная на вид бледного фиолетового цвета фиалка.
Тихая сливочность чередуется с терпкостью. Аромат мне кажется то мягким, то шершавым.
В Samsara есть много чего-то неуловимого. В какой-то момент кажется, что заиндолит, то станет влажной, то мускусной, то тяжелой, то вишневой, то соленой, то сливочно-сладкой. И каждый раз ожидание не оправдывается, новый нюанс - и новое впечатление.
Есть впечатление многосерийного фильма, но не сериала. Так в очередной серии появилась сначала древесная ваниль, а потом она стала сладкой, сливочно-сладковато-смолистые тонка бобы, соленая амбра.
Если Danger очаровывает своей красотой сразу, то Samsara имеет скрытую энергию. Только начинаю думать , что она проще, как раскрывается очередной сюрприз. Она больше "вещь в себе", в ней больше резкости и жесткости.
Общие черты благодаря сандалу, сливочности и пудровости. Есть в каждой композиции определенное место, которое почти одинаково звучит. У Дава сразу после ухода цитрусового начала, а у Герлена спустя несколько часов раскрытия. В Danger больше женственной фруктовой сладости, в нем больше нарядности и торжественности, жизнерадостности и громкости. А с Samsara хочется пофилософствовать.
Сегодня маленький намаз Danger сначала заглушил соперницу. И казалось, что звучит еще ярче, чем вчера, будто появилось какое-то свечение и животная чувственность. А потом они стали, действительно, похожи. Спустя время у каждого появились новые оттенки, но та похожесть в памяти осталась.
Что бы я выбрала? Согласилась бы на два аромата. В туалетке - на работу, в духах - на праздник. Но все-таки Дав мне ближе, хотя цена, конечно, не гуманная.
На терпкому темному жовто-зеленому, або ж одним словом - оливковому, тлі найапетитніші солодко-фруктові персики, як продовження та розвиток теми із Mitsouko. Запах фруктів стає все насиченішим, ще більше засолоджується. Ось видається вже лікерним, іншим разом кремовим. І навіть не відразу пригадала Софію Гройсман, адже саме у неї мені видавалося найкраще ольфакторне зображення персиків. Та у Nahema Guerlain все ж це виглядає неперевершено.
Металічне бряцання альдегідів доповнюється ще потужнішим солоно-залізним присмаком гіацинтів, димністю. камфорністю, різкістю та трав'янистістю.
Сонячно-усміхнений цукерний іланг-іланг. Слідом - ознаки бузку.
Ванільно-вершкова бальзамна кремовість та екзотична фруктовість.
Гірко-шоколадна борошниста деревина.
А троянда? О! Це правжня королева квітів, з багатогранним чаруючим ароматом. Помадно-солодка, малиново-фруктово-зефірна, мармеладно-сяюча, зі свіжістю та оксамитовим теплом.
До цього часу я ще не відкрила пляшку з парфумами Nahema Guerlain. Напевно, шкодую, щоб не почали псуватися від дії повітря. Та, швидше за все, якби не втішалася розкішною красою parfum de toilette, вже точно відкоркувала би той флакончик.
Nahema - для мене взірець трояндових ароматів. Можна знайомитися з різними зразками, порівнювати, роздивлятися, милуватися, а володіти варто лише герленівським, він замінить десятки інших.
Мій осінній Київ мав аромат Mitsouko Guerlain. І день, наповнений туманами та димним бергамотом, враження від якого підсилювала терпко-пряна мшистість з трав'янистими, кислуватими, камфорними, ментольними відтінками й пріле листя під ногами. Й сонячний день з сяянням позолочених дерев та куполів церков, блакитним небом та Дніпром тепер асоціюється з іншою частиною Mitsouko - тягучою солоно-карамельно-амбровою та апетитною солодко-фруктово-персиковою.
А вчора на роботі саме у тій же Mitsouko я викликала не аби який інтерес й захоплення у колег. "Як же гарно пахнуть ваші парфуми!", "А як витончено!" Трохи дивно, бо я навіть не здогадувалася, що Міцука має шлейф, який помітно на відстані, що парфуми залишають у приміщенні дух своєї чарівністі й, можливо, її будуть асоціювати трохи зі мною.
Сьогодні я знову обрала Mitsouko Guerlain. Не для компліментів та коментарів, а щоб набутися у цій ТАЄМНИЦІ, надихатися її мшистими галявинами та наповнитися її таємничою магією. А ще для того, щоб насолодитися звучанням квіткового серця, бо саме у мене з'явився час зосередитися на помадності троянди та кремовості бузку, свіжості та медовості. А через якийсь період неодмінно з задоволенням дістану витончену пляшку та пригадаю щасливі осінньо-мшисто-персикові фрагменти та Київ.
16.04.2019 Коли я 1,5 року тому познайомилася з рідкісним зразком туалетної води Parfum des Champs Elysees Guerlain із флакону "жолудь" початку 1950 років завдяки колекціонеру Галині Анні, моїй радості не було меж. Краплини рідини вистачило лише щоб наблизитися до історії і скласти уявлення. Я тоді навіть не мріяла, що буду мати можливість вести розмову про аромат знову.
Завдяки колекціонеру Людмилі у мене з'явився Parfum des Champs Elysees Guerlain у концентрації парфуми!!! із 60 мл флакону Torture Baccarat лімітованого випуску 1995 року. Серед 1300 екземплярів флакон Людмили має номер 1275.
Я довго не наважувалася повернутися до роpповіді про Parfum des Champs Elysees. Хотіла добре зосередитися, уважно "роздивитися", приділити увагу композиції. Та як кажуть "спокій нам лише сниться" і дістала парфуми сьогодні.
Мені важко порівняти edt 50 років та парфуми 1995 року, так як я чітко не пам'ятаю перший варіант. Якщо скласти до купи окремі уривки, перечитати зафіксовані враження, уважно рознюхати пусту, але ще пахнучу пробірку, то на перший погляд аромати різні. Потім знаходжу подібність, потім плутаюсь і все з початку...
Туалетна вода викликала згадку про вінтажні Apres l'Ondee та L’Heure Bleue, створювала враження фіолетової історії з фіалками та ірисами, апетитною гурманікою на анімалістично-амбровому тлі. Навіть зараз я чітко чую запах цибетину та шкіри, солодку ваніль та тягучу вершковість тонка бобів із пустої пробірки.
Парфуми дещо інші. Розпочинаються оксамитовим солодко-терпким запахом безсмертника на пряному фоні. Є якась гострота, що нагадує лікарський відтінок анісу чи то таке звучання лаванди.
Солодка фруктовість, в якій вловлюється запах абрикосу. Ваніль на фоні деревини кедру. Запах деревини поступово стає смолисти та димним, гірко-пряним, терпко-шоколадним. Від апетитної фруктовості не залишилося і сліду. Не можу пригадати, але, здається, нагадує якусь смолисто-ладанну, пряно-деревну композицію Roja Dove. Тому асоціюється мені аромат із димно-коричневим кольором.
Квітковість яскрава, урочиста та в багатогранній палітрі не так просто виділити окремі елементи. Та все ж вловлюю п'янкий аромат троянди, то медовість флердоранжу, то свіжісь жасмину. Кремова трав'янистість гвоздики, землистість ірису, але все це точно не фіолетового кольору. А ось кремово-фіалковий шлейф в мить пробуджує спогади про Parfum des Champs Elysees із "жолудя", і Apres l'Ondee, L’Heure Bleue.
Добре помітний запах маслянистої шкіри та менш виразна анімаслістичність, які поступово змінюються солодкувато-карамельною тягучою та димною амбровістю.
На фото флакон Людмили. Якщо ви цікавитеся парфумерією, вам аромат сподобається, впевнена! Зверніться до Людмили, вона з радістю поділиться. Якщо не знаєте хто така Людмила, я допоможу вийти на зв'язок з нею. Гарного дня та приємних ароматних вражень!
4.01.2020 Пряно-камфорний, пильний запах перцю на тлі деревини швидко змінюється гурманським звучанням. Гострий лікарський нюанс та кислинка нагадали про запах анісу. Іншим разом мені здається, що я чую коріандр.
Ніжна солодкувато-мускусна деревина сандалу. То пахне фруктово-солодкувато, то димним абрикосом. Пухка ваніль змішана з запахом сухої деревини. На зміну з'являється смолистість та гірко-пряні відтінки. Натяк на шкіру та шоколадний дим ладану.
Масляниста анімалістичність та карамельність амбри.
Квіткове серце прекрасне! Помадність фіалки та кремовість нагадує L’Heure Bleue Guerlain. Мармеладна фруктовість троянди. Землистість оррісу та борошнистість пелюсток ірису. Дзвінкість жасмину. Якщо минулого разу я уявляла парфуми у коричневому кольорі, то сьогодні це непомітні переходи фіолетово-коричневої палітри.
Parfum des Champs Elysees Guerlain - чергування кремово-карамельно-шоколадної гурманіки та помадно-борошнистої квітковості на анімалістично-деревному гірко-терпкому тлі.
Якщо з самого початку приходилося внюхуватися, здавалося, що парфуми звучать тихо та стримано, то з часом я ледь встигала фіксувати враження - розпочалася така гра, мінливість, зміни настрою. Не просто реалістичні замальовки, а можливість доторкнутися до кожної квітки у букеті, відчути шовковистість пелюсток.
Щоб дістати раритетні парфуми Parfum des Champs Elysees Guerlain потрібна не аби яка нагода. Лекція-бесіда "Аромати прекрасної епохи", яку я сьогодні проведу у бібліотеці, це крутий привід. Навіть подумала, що це єдиний можливий варіант, щоб відповідати характерному образу та темі, та згадала про Hasu-no-Hana та Shem-el-Nessim Grossmith,Narcisse Noir Caron та Ambre Antique Coty. Та все ж парфуми Parfum des Champs Elysees Guerlain варті уваги та поваги!
В парфумах такий же трав'янисто-гіркий та масний гальбанум, з різкістю та суворістю, але й ще зі зломаними соковитими стеблами та зеленими галявинами. Та й бергамот масніший, більш димний та соковитіше-кислий. Звісно, у parfum має все бути виразніше, об'ємніше, емоційніше. Більше оксамиту та тепла, що огортає.
Частіші зміни, яскравіші контрасти. То вершково-солодкувато-десертно, а поруч - пряно, далі- лікерно-тягуче.
Помадність фіалки, болотна гіркота нарцису, не дуже чітко та все ж присутній дух троянди. Кремово-шоколадний ірис.
Борошниста деревина сандалу, але просочена масним цибетином з ознаками шкіри та індольністю.
Ще - колюча шипровість.
Мій зразок Vol de Nuit Guerlain є ірисово-сандалово-шипровим, кремово-пудровим, поетичним та чуттєвим. Він пасує осінньому вбранню та настрою. Він так само вимагає цитат Екзюпері та флакон у вигляді пропелера.
Цитуючи Екзюпері, не можу переключити увагу на іншого автора. Так, після носіння парфумів Guerlain не можу дістати інші, не цієї легендарної компанії.
Суворість гальбануму та різкість вже не лякає, як раніше. Камфоність, димність, лікарняні ознаки розарину, липка смолистість, соковитість бергамоту. Яскравий старт швидкий та трав'янисто-масні ознаки гальбануму будуть ще довго супроводжувати розповідь "Нічного польоту". Кисло-пряно, терпко-деревно. Борошнистий, з гірчинкою запах сандалу стає вершково-солодкуватим. Взагалі, пудровість сандалу - характерна риса моєї туалетної води 2006 року, на яку я все нарікаю, що якість її не така, як першоджерело Vol de Nuit Guerlain.
Я не мала радості познайомитися з оригінальною композицією та все ж таки і мій зразок прекрасний. Особливо чарівне квітково-тягуче, вершково-шоколадне серце. Навіть, якщо у звучанні якийсь час не вдається ідентифікувати окремі екземпляри. Та терпіння і вже помічаю гіркоту нарцисів, персикову фруктовість троянди, повітряну вершковість, свіжість жасмину з краплиною індольності.
Так, це лише здається, що тихо та невиразно, та якщо зануритися носом у зап'ястя, то запашна рідина стає джерелом інформації. Поступово зникає скептичне відношення до перевипусків легендарних ароматів. А у якийсь момент розумію, що простір навколо мене пахне саме "Нічним польотом".
У кінці для карамельно-амброва, солодко-ванільно-кремова, вершкова база та задоволення від ароматного супроводу.
Мої враження про Vol de Nuit Guerlain, який я носила вчора. Сьогодні неодмінно дістану ольфакторну розповідь, натхненну Екзюпері, та вже у авторитетній концентрації - парфуми.
Солодко-гірко-вершковий запах мигдалю, розбавлений яскравими нюансами анісу. Цитрусова кислинка та терпкість бергамоту помітні, але не такі соковиті і насичені, як в нішевих композиціях.
Суха солодка ваніль та смолиста деревина чергується зі свіжістю та прохолодою. Лікерно-фруктова троянда, кремова фіалка та ще щось терпкувато-мускусне.
Якби я знала, що колись так зацікавлюся ірисовими ароматами, то лишила би мініатюру L'Instant Magic Guerlain у себе, а не подарувала кумі. Хоча не шкодую, бо моя подруга щиро раділа і насолоджувалася композицією, а я, швидше всього, не носила, а так, час від часу спостерігала б лише.
Ірис у L'Instant Magic абсолютно із іншої компанії, ніж ті, що були у мене останнім часом. Він помадний, перебільшено голосний, святковий, ніби прикрашений чимось, наприклад, боа, і з надмірним макіяжем, від якого я вже відвикла, одягнений у вечірню сукню. Грає вершковими, трав'янистими, солодкувато-морквяними відтінками, але не помітити солодко-цукерочного впливу мигдалю не можливо, а з часом з'явиться смолисто-гіркуватий дует ірису та тонка бобів.
Такий собі гурманський пухнасто-пудровий ірис - солодко-мигдалевий, смолисто-вершковий, позитивний, повнотілий, щасливий.
