Iris Poudre Frederic Malle

 Iris Poudre Frederic Malle

   Ще у кінці квітня подруга надіслала одне чудове відео, а їй - її учениця. Це плантація ірисів у Провансі. На жаль, я видалила відео з телефону, тому поділюся посиланням у групі на ФБ, та світлина все з того ж регіону й від тієї ж дівчинки.

Прованс, квітень 2022 р

    Чи то у ті дні під враженням відео, чи з іншої причини, та я дістала Iris Poudre Frederic Malle. І було це не раз. При зустрічі Катя запитала: "Які парфуми у Вас сьогодні? "Пудровий Ірис"? А звучать, як вінтажні".

   Сьогодні ж я знову дістала іриси Malle, надихнувшись вже фіолетовими квітами у нашому парку.

    Розглядаючи те відео у ФБ, один парфумерний поціновувач прокоментував: "Багато ірисових ароматів перепробував та так, щоб пахло тим дикорослим ірисом з дитинства, так і не зустрів".

  Так, погоджуся з ним. При всій любові до цієї групи ароматів, запах квітів у композиціях видається "грубуватою спробою" передати витончену красу. Але сприйматимемо ольфакторну історію як фантазію й не будемо порівнювати.

  Напевно, Iris Poudre Frederic Malle входить до улюбленої "ірисової" трійки разом з Splendiris Dusita та Jardin de Giverny Arte Profumi. Так закортіло уважно  внюхатися у зап'ястя! Зловила себе на думці, що дуже скучила за парфумами та задоволенням від них. Як це колись було, коли одночасно мріялося нанести кілька композицій. Пам'ятаєте?

   У Пудрового Іриса Маля, а точніше П'єра Бурдона, кисло-терпко-гіркий цитрусовий старт. Терпка волога землистість запудрується та стає солодкуватою. 

   Фруктовий натяк та виразна фіолетова помадність фіалки. Сонячність іланг-ілангу, водянистість та свіжість ніжних, але не ідентифікованих, квітів. Терпкість деревини.

   Згодом, якщо довго вдихати аромат із зап'ястя, то вдасться помітити індольність жасмину.

   Багато масного мускусу і щось саме таке пахуче, як у масажному кабінеті.

    Та все ж найбільша присутність у композиції гірко-солодко-терпко-борошнистого аромату ірисів, які часом видаються кремовими, іншим разом шоколадними, трохи пильними, але такими чарівними.

   

Iris Celadon Giorgio Armani

 Iris Celadon Giorgio Armani

  Спокійний світло-зелений колір, який має назву китайської кераміки 25 років н.е, я несподівано виявила у палітрі інтер'єру кухні після чергового діставання аромату Giorgio Armani. 

   Про самі парфуми ж згадала, нагинаючись до квітника з ірисами. Пригадала про весняну традицію ірисового марафону, який влаштовувала останніх 2-3 роки, з часу, як ірис зайняв місце фаворита серед інших квітів у парфумерії.

   Часом традиційність та систематичність видаються нудними та з часом малоцікавими та драматична й хаотична цьогорічна весна доводить, що яке ж це було щастя, коли все врівноважено та стабільно.

   І ось Iris Celadon, який за задумом парфумера має розквітнути у сіро-зеленому кольорі, на самому старті видає запах замші мишиного відтінку. Гірка пильність змінюється землистою вологістю. Солодка фруктовість амбрети доповнюється шоколадністю пачулі.  Масний присмак мате та копченість. Специфічний зеленкуватий запах бадилля моркви.

   У природі іриси не пахнуть так, як фантазійний гірко-димно-шоколадний Iris Celadon, як і не існує квітів з кольором селадон. Та мені подобається аромат, хоча вже не здається, як колись, тихим та акварельним. Можливо, це на тлі війни так - всі запахи видаються виразнішими. Й не лише квіти, а вся природа, викликає ще дужче захоплення.
   

 

Diamond Jubilee Bouquet Grossmith

    6 лютого неодмінно потрібно було дістати Diamond Jubilee Bouquet Grossmith, адже у цей день рівно 70 років тому Єлизавета II стала королевою Великобританії. Та святкування на честь події триватимуть протягом 2022 року, тому парфуми будуть доречними у будь-який момент.

   40 й монарх на британському троні з часів Вільгельма Завойовника. Єлизавета Олександра Мері найдовше з усіх попередників перебуває при владі. У вересні 2015 року вона перевершила навіть свою прабабусю королеву Вікторію.

   У 2012 році дві британські парфумерні компанії Floris й Grossmith та американська Bond No 9 на честь 60 річчя правління Єлизавети II випустили парфумерні композиції. Якщо Diamond Jubilee Bouquet я часто згадувала, то з лімітованим виданням Royal Arms Diamond Edition Floris не мала можливості познайомитися. Інтригує ще й факт, що це оновлена композиція 1926 року, яка була присвячена народженню внучки Георга V - Єлизаветі. На жаль, у Лондоні я взагалі не зустріла цей бренд, який єдиний володіє ексклюзивним правом виробляти парфумерну продукцію для ЇЇ Величності Королеви Єлизавети.

Фото з відкритих джерел

   Не потрапляв на очі і Queen Elizabeth II Bond No 9. Не дивно, що всі композиції квіткові і неодмінно у букеті є троянда. Про любов до квітів, садів та природи британців не раз вже розповідала.

Фото з відкритих джерел

   Напевно, ближче до 2 червня, саме коли відбулася коронація Єлизавети II, ми всі неодмінно отримаємо нові ексклюзивні аромати, приурочені платиновому ювілею.

   Цікаво, чи користується королева парфумами, які створили на її честь? Та взагалі, які аромати їй подобаються?

   Хоча інформації про ольфакторні вподобання членів королівської родини у мережі є багато та хто знає на скільки вона правдива. Зустрічала абсолютно протилежні думки.

   Пишуть, що у день свого весілля Єлизавета доповнила вбрання White Rose Floris, хоча всі в оточенні були впевнені, що наречена обере аромат улюбленої гвоздики. Та ніби згодом королева призналася, що цей запах здався їй занадто банальним для весілля.

   Інше джерело повідомляє, що свій образ наречена прикрасила L’Heure Bleue Guerlain і, взагалі, ці парфуми у списку улюблених, як і Mitsouko. Дрібничка, але все ж приємно, коли твої вподобання збігаються зі смаком монаршої особи.

   Ще одна композиція згадується у фаворитах - Blue Grass Elizabeth Arden.

   Я ж черговий раз насолоджуюся Diamond Jubilee Bouquet Grossmith. Хоча не раз розповідала про аромат, додам що квітковий букет винятково чарівний та елегантний. За гіркою борошнистістю прихована, здається, солодкість геліотропу з вишневим серпанком. Пудровість ірису та кремовість фіалки, фруктова мармеладність троянди та розкішна помадність. Масна анімалістичність, яка додає темного тла та глибини, але не брутальності та розпусти. Тихий алкогольний присмак амарето чи то просто запах вишневих кісточок. Пухкий мускус й солодкувата ваніль. Та довгий вершково-кремовий посмак тонка бобів й фіолетово-рожевий ореол. Останнє, можливо, я й нафантазувала, хоча чому ж? Саме ця особливість найпершою привертає увагу при нанесенні Diamond Jubilee Bouquet.

 

 

Iris Pallida 2007 L'Artisan Parfumeur

   19.02.2010

   Димно, гірко, землисто, соковито, кислувато і ще при цьому прохолодно, волого та сіро. Але прекрасно! Саме таке я останні 2-3 роки дуже люблю.

   Повільно з'являється солодкість, борошнистість і Iris Pallida 2007 L'Artisan Parfumeur стає теплим.

   Помітна липкість, маслянистість та карамельність.

   Але це все загальні характеристики, а конкретно чомусь нічого. Та ні! Це все про аромат ірису - елегантний, аристократичний, вишуканий, витончений. Без смутку та меланхолії. Врівноважений та політкоректний. Завдяки м'якому та тихому, але стійкому звучанню, можна сміливо носити на роботу, не хвилюючись за наполегливий та викликаючий роздратування шлейф. "Як ви гарно пахнете!"- прокоментувала п'ятирічна Кіра у кінці робочого дня, чим підтвердила вірність моїх роздумів. Кіру слідом підтримало ще кілька дівчаток. Як же ж приємно мати свій фан-клуб!

   Якщо добре прислухатися, то в тихому голосі ірису чую фруктовість, димність, десертність. Але найбільше запам'ятовується, що Iris Pallida відрізняється від інших композицій вершково-кремово-маслянисто-помадним звучанням.

Ірис Палліда, фото з Вікіпедії

 

   Доповнюють враження про квіти солодкувата деревина кедру, помадність фіалки та кислинка листя, карамельна кремовість амбри. В повітрі вловлюю звучання троянди.

   Я би з великим задоволенням носили Iris Pallida L'Artisan Parfumeur, радуючи своїх юних поціновувачів, та мій зразок, на жаль закінчився. Але ж у мене є інші ірисові композиції, які теж варті компліментів.

 
   11.10.2019
   Дуже дивно, що захоплюючись ірисовими ароматами, я до цього часу не знайома з легендарним Iris Pallida 2007 L'Artisan Parfumeur, про який у колі колекціонерів складають легенди.

   Ось і у мене є зразок рідкісного аромату і навіть знайшовся час для знайомства.

  Аромат був створений парфумером Anne Flipo під враженням від італійської провінції Тоскани. Це лімітоване видання, яке присвячене врожаю квітів 2007 року, як Fleur D'Oranger у 2005 році та Fleur de Narcisse у 2006 . Це частина колекції "Виняткові врожаї". У 2011 році Iris Pallida був знову запущений на обмежений час у звичайному дизайні.

   Ірис Палліда - це назва далматинського ірису або солодкого ірису, як пише Вікіпедія. Є вихідцем із Далматинського узбережжя (Хорватія), але широко розповсюджений і в інших місцях (в Чорногорії, Албанії, Боснії). Широко культивується в Італії та Франції. Здається, в горах Македонії я зустріла саме його. До цього часу пам'ятаю здивування та захоплення, коли вперше на скелі побачила блідо-голубі квіти.

В горах Македонії

   Інколи надмірне очікування шкодить об'єктивному сприйняттю. Зазвичай, в таких випадках не минути розчарування. Ось і з Iris Pallida десь вийшла подібна історія.

   Розпочинається композиція солодкувато-пряно-лікарським веселим і теплим, характерним запахом анісу. Одночасно почула кілька відтінків кислого, які то чергувалися, то об'єднувалися: водяниста кислинка гібіскусу, трохи з іншими ознаками мускуc та огірочно-кислувате листя фіалки. 

Охрид, Македонія

   Виразна солодкувата деревина кедру, яка протягом всього звучання буде створювати тло. З часом доповниться делікатним ароматом сандалу та знайомим всім запахом грифелю.

   Якийсь час мені здавалося, що ірису, за ради якого я так розшукувала парфуми, я і не помічу. Можливо, на тлі холодної, сирої, дощової осені композиція розкривається так водянисто-сіро-сиро, стримано та відсторонено.

   Та ні, ірис все ж є - з землистістю корінців, з запахом шоколаду та ніжного крему соковиті пелюстки. Остання характеристика викликала в пам'яті Prada №1 Iris. Зелено-трав'яниста пудровість, що нагадала запах гіацинтів, поступово стає солодкувато-оксамитовою.

   Невиразні пачулі перекликалися з запахом опавшого мокрого листя. Та шоколадність, про яку я згадувала, це завдяки їм, думаю. Ще пильність та тихий запах прілого, без характерної смолистості. Доповнює звучання ветивер, додаючи деревної гіркоти та сухості.

   Періодично помічаю запах гнилого та розкладаючого, але не чітко, ніби натяком, але протягом всього розкриття. Цей, здавалося б, неприємний нюанс, але додає натуральності та присутності "життя".

   При тому, що аромат акварельний, майже прозорий, невагомий, з часом наближений до шкіри, квіткова аура все ж таки помітна. Не голосно, але переконливо, надзвичайно витончено, чуттєво та вишукано. І поступово розумію, що цей солодко-вершково-шоколадно-кремовий серпанок мене не залишає байдужою.

   Ті перші думки про "нічого особливого" зникають і забуваються, тому що абсолютно непомітно попадаю у чари вишуканої простоти та постійної мінливості.

   Ароматна палітра стає різноманітною. Вже чути камфорність, димність, маслянистість. Фруктовий відтінок натякнув на присутність троянди та за мить помадність підтвердила здогадку.

   Та й сам аромат ірису вже інший - солодко-фруктово-пудровий, що властиве саме тосканському ірису - символу Флоренції.

Фото з Інтернету

   У шоколадно-деревному борошнистому звучанні Iris Pallida хочеться все ж таки зустрічати весну. А для осені дістати щось шипрово-мшисте чи загріваюче-хмільне. Але знайомству неймовірно рада і впевнено можу поповнити коло тих, хто захоплюється красою Iris Pallida 2007 L'Artisan Parfumeur.

 

 

Jardin de Giverny Arte Profum

   28.02.2021

   "Для чого розкладати парфуми на складові?" - таке риторичне запитання парфумера Анни промайнуло вчора у стрічці новин. Зрозуміло, що не так просто вона це запитала, а використала купу порівнянь та задіяла слова у цікаву гру, при цьому ніби відразу звинувачуючи всіх, хто це робить. Можливо, і не звинувачуючи, а насміхаючись. Можливо, і не кепкувала, а це я так сприйняла. Та й, напевно, не лише я, бо жодного коментаря чи відповіді не було.

   У кожного розповідаючого є своя відповідь, своя мета та ціль. Читати чи не читати - теж особиста справа. І будь-яка розповідь - це ж ненав'язливий шлейф парфумів десь у супермаркеті чи навіть на вулиці і не музика у громадському транспорті не з твого playlist.

   Підбираючи влучні слова для опису запаху ми збільшуємо ольфакторну лексику, ніби підсилюємо голос аромату, робимо його більш чітким, виразним. Завдяки систематичним вправам характеризувати будь-яку композицію палітра відтінків стає більш різноманітною. Вчимося розпізнавати ті ж самі компоненти та покращуємо здатність змальовувати їх. Витончуємо здатності носу та розвиваємо пам'ять. Вчимося порівнювати та взагалі розбиратися у своїх вподобаннях. Звісно, я про себе. У вас, напевно, є що додати.

   Ось вчора та сьогодні, описуючи аромат Jardin de Giverny Arte Profumi, я, виключно для себе, розглядаю його більш уважно, зважаю на непомічене раніше, насолоджуюся вмінням швидко підібрати влучні слова, мрію навчитися описувати витончену красу.

   Порівнюю минулі враження, доповнюю нюансами, фантазую.

   І ось аромат Jardin de Giverny стає більш усвідомленим, набуває ніби 3д зображення.

   Густа вершковість, припорошена пильною борошнистістю відчувається як при дотику. А тягуча кисільність має солодкувато-пряний смак.

   Гірчинка, що є у ароматі пелюсток ірисів, розчиняється у помадності троянди, доповнюється фруктово-мармеладними нюансами, несподівано стає пряною, а потім з ознаками підгорівшої молочної пінки. І все це на тлі терпкої деревини.

   Доповнює звучання квітів солодка ванільність, пухка мускусність, щільна пудровість.

   І ця дивовижна аура... Вершково-кремова, солодкувато-ніжна, з посмаком морозива...

   Jardin de Giverny Arte Profumi - це чергування квіткової гіркоти та солодкості, вершковості та борошнистості, з легким дотиком фруктовості та перламутровості. Це мрія про власний сад та подорож до Живерні у сад Клода Моне, що знаходиться десь недалеко біля Парижу.

 

   2.03.2020

   Кремовий , вершковий старт швидко стає дещо маслянистим, потім гірко-борошнистим, чітко нагадує пресовану пудру. А на рівні витягнутої руки в цей час я чую ягідно-фруктовий запах троянди. І мені здається він малиновим, інколи не зрозумілим, але дивовижно привабливим.

   Поступово Jardin de Giverny Arte Profumi стає солодкувато пильним, потім морквяним, ще солоно-кремовим, вершково-деревним. Іншим разом чути запах кип'яченого молока та особливо підгорівшу пінку.

   Гіркота чергується з солодкістю, борошнистість з помадністю. Запах ірису перегукується з трояндовим запахом, то вони створюють дует і вже важко розрізнити їх голоси в цій романтичній мелодії.

   На якийсь час квіти зникають і Jardin de Giverny стає терпко-деревним з гірко-маслянистими нюансами, що викликає чи то розчарування, чи байдужість. А потім несподівано не відомо звідки доноситься цікавий аромат смолисто-гіркої борошнистості і нестримне бажання дізнатися хто ж власник цих парфумів відволікає від роботи. І яке ж це задоволення вияснити, що такий гарний шлейф належить мені.

   А пізно ввечері розпущене волосся пахне ніжними перламутровими відтінками троянди та ірису, що неодмінно хочеться завтра повторити і ще раз насолодитися красою Jardin de Giverny Arte Profumi.

   23.03.2019

   Вершково-кремова пудровість набуває солодкої пильності. Далі здається, що нічого "роздивитися" не вдасться - так нероздільно звучить ніжність Jardin de Giverny Arte Profum.

   Але поступово, уважно "прислухуючись", помічаю то відтінок резини, то вологих пелюсток поки що не визначеної квітки, то землистість, то запах молока, то соковитість зламаної гілочки, то болотність, то мускусність.

   Делікатна помадність троянди , як і все інше в композиції, витончене та тендітне.

   Аромат ірису в Jardin de Giverny - солодкувато-трав'янистий, з пильною терпкістю, з відтінком моркви, з кремовістю фіалки та вершковістю, перламутровою квітковістю, прілою землистістю. Він такий невагомий, як помах крил метелика. Одночасно ілюзорний і реалістичний. Пелюстки соковиті, і з маслянистим блиском та матовістю в інших місцях. В ароматній палітрі прослідковується то солодкувата фруктовість, то трав'яниста гірчинка, то свіжість, то помадність, то борошнистість.

   Парфуми Jardin de Giverny Arte Profum не подібні ні на одну із мені відомих ірисових композицій, які можна об'єднати в групи: солодко-гурманські, землисті, гірко-пудрові.

   4.07.2018

   Землистість та терпкість коренів ірису з шоколадною прілістю розпочинає історію про Jardin de Giverny Arte Profumi. Одночасно прослідковується вологість та борошнистість. Гірчинка та вершковість квітів ірису перетворюється у невагому кремову консистенцію. Делікатна солодкуватість, як і тендітний фіолетовий колір соковитих матових пелюсток.

   Дивує реалістичність та мінливість. Такі ніжні відтінки, навіть більше напівтони створюють картину, яка наповнена життям.

   Запах прілої вологої землі з ледь помітним деревним нюансом змішаний з терпкою трав'янистістю, помадністю фіалки, прозорістю мускусу, натяком на мильність дорогого savon, ніжнійшою фруктовістю і сіро-фіолетово-рожевим кольором. Такий опис буде правдивим, але не хвилюючим, а ось ця ароматна комбінація викликає бентежність.

   Не так давно я отримала в подарунок букет ірисів дивної краси. Вражало в ньому все: від їх ніжного кремового кольору з безліччю біло-сіро-блакитно-рожево-фіолетових відтінків до запаху, який дуже подібний до аромату Jardin de Giverny. А ще важливо, що подарувала мені ці квіти одна з найгарніших і витончених людей, яких я знаю, Маргарита. І зробила вона це навмисно, знаючи мій інтерес і любов до ірисів. Такі хвилини бувають дуже рідкі в житті, але щастя, що вони є і ти здатний їх відчути.

   Пильна вершковість змінюється гіркою повітряною кремовістю, потім трав'янистою пудровістю, ще - фруктовим нектаром і пилком, згодом - якоюсь особливою витонченістю і безмежною сяючою радістю.

   Якщо в Іспанії (Каталонії) я не придбала нічого національного парфумерного, то Італія у мене залишиться в згадках завдяки Jardin de Giverny. Ті щасливі миті, які так гостро відчувала, потроху стираються в пам'яті та композиція Arte Profumi вмить відновила той настрій. Я була знайома з цими парфумами, тому свідомо обрала саме їх серед величезної пропозиції ірисових ароматів в маленькому, але дуже гостинному магазині з колоритною продавчинею. А цей мініатюрний флакончик такий скромний на вигляд та абсолютно не фотогенічний, але в ньому цілих 18 мл витончених хвилюючих емоцій.

   Взагалі, я дістала сьогодні Jardin de Giverny, бо йду в гості до жінки, яка теж любить ірисові аромати і була зі мною у Венеції, а за компанію отримала і сама стільки приємних вражень.

   Люблю такі естетично-витончені ранки!!!

 

L'Instant Magic Guerlain

   22.03.2019

   Солодко-гірко-вершковий запах мигдалю, розбавлений яскравими нюансами анісу. Цитрусова кислинка та терпкість бергамоту помітні, але не такі соковиті і насичені, як в нішевих композиціях.

   Суха солодка ваніль та смолиста деревина чергується зі свіжістю та прохолодою. Лікерно-фруктова троянда, кремова фіалка та ще щось терпкувато-мускусне.

   Якби я знала, що колись так зацікавлюся ірисовими ароматами, то лишила би мініатюру L'Instant Magic Guerlain у себе, а не подарувала кумі. Хоча не шкодую, бо моя подруга щиро раділа і насолоджувалася композицією, а я, швидше всього, не носила, а так, час від часу спостерігала б лише.

   Ірис у L'Instant Magic абсолютно із іншої компанії, ніж ті, що були у мене останнім часом. Він помадний, перебільшено голосний, святковий, ніби прикрашений чимось, наприклад, боа, і з надмірним макіяжем, від якого я вже відвикла, одягнений у вечірню сукню. Грає вершковими, трав'янистими, солодкувато-морквяними відтінками, але не помітити солодко-цукерочного впливу мигдалю не можливо, а з часом з'явиться смолисто-гіркуватий дует ірису та тонка бобів.

   Такий собі гурманський пухнасто-пудровий ірис - солодко-мигдалевий, смолисто-вершковий, позитивний, повнотілий, щасливий.

 

 

 

Iris Silver Mist Serge Lutens

   5.03.2020

   Землистий, гірко-терпко-пряний, темний запах оррісу та крижана прохолода. Повільно з'являється солодкуватість, як і запах морковки теж вловлюється. Щільна димність та камфорність змінюються шоколадністю ладану.

   Запах квітів ірису Iris Silver Mist Serge Lutens вологий, вершково-шоколадно-гіркий. Це запах дощу та відчуженості, запах роздумів та занурення у себе. Сьогодні про містику та морок мені чомусь взагалі не думається.

   Вершковість періодично набуває кремової тягучості та солодкості, у свою чергу змінюється пряною деревиною. яка доповнюється гіркотою гальбануму. Невимушено пригадую Chanel 19 і розумію, як я за нею заскучала.

   Солодкуватий запах сандалу. В шлейфі - фіалкова помадність.

   А потім Iris Silver Mist Serge Lutens став ароматом не дня, а майже тижня. Не тому, що закохалася до нестями, швидше, за відсутністю чи то часу, чи то присутністю якоїсь апатії, хоча і викликав багато позитивних емоцій. Одного вечора я чула від себе таку запашну красу, що голова йшла обертом. Іншим разом, почувши запах від шалика, подумала "яка вишуканість!". Додав приємностей і чоловік, коли між іншим запитав "що так гарно пахне?"

   16.03.2019

   Періодично перераховуючи ірисові композиції, які у мене є, кілька раз промайнула думка, що обов'язково потрібно розшукати Iris Silver Mist Serge Lutens. І як же я була здивована, коли знайшла у шафі саме його у тревел флаконі і навіть з запаскою. Тиха радість колекціонера.

   Вологий, землистий, шершавий запах коріння ірисів. Трохи є від "морковки" - солодкувата в'язка вогкість та зелено-камфорна терпкість.

   Стримана пильна пряність гвоздики та деревна димність ветиверу. Делікатна суворість гальбануму. І знову деревина, але вже відсиріла. Трохи цвілі та ще чогось подібного.

   Атмосфера Iris Silver Mist Serge Lutens ще похмуріша, ніж вчора у Irisss. Підвальний дух та морок. Трохи містики, але фантазія у цьому напрямку у мене працює не активно.

   З часом запах "моркви" стає виразнішим, більш "овочевішим" та за мить вже розбавляється фіалковою помадністю, інколи чую невиразну фруктовість...

  В повітрі - гіркувато-трав'яниста борошнистість, кремовість та дивовижна квіткова аура.

   Здається, що аромат не мінливий, якийсь "зависаючий". Але звикнувши до його гордовитості та щільно стиснутих губ, коли перестанеш лякатися землистість та темноту підвалу, почнеш розрізняти делікатні відтінки кремової ніжності і борошнистої квітковість та надихатися витонченою елегантністю.

 

 

 

Irisss Xerjoff

   21.02.2020

   Ірисові композиції зазвичай витончені, делікатні, не голосні. Irisss Xerjoff, напевно, один із найбільш яскравих ароматів. Але така характеристика не із-за особливості звучання квітів чи корінців ірису - ми ж знаємо їх ніжний кремово-борошнисто-гіркувато-землистий запах. Це все - насіння моркви, яке додає парфумам глибини та насиченості. Завдяки цьому компоненту з'являється пряне, смолисто-деревне, з земляним тоном звучання.

   За солодкувато-гірко-терпким запахом на старті кислинку бергамоту та соковитість ледь чути. Можливо, якщо нанести щедро, то ознаки бадьорості будуть більш мотивуючими.

   Хоча Irisss можна розглядати як зразок композиції з насінням моркви, все ж за насиченим звучанням якої все ж вдається роздивитися і витончений голос квітів, які ще називають "веселка." Гірка борошнистість, солодкувата пильність, ледь вловима мильність, ніжна кремовість. З часом аромат ірису стає восковим. І саме таким запам'ятовується.

   Крім моркви та ірису добре чути маслянистість деревини, шоколадну димність ладану, що дає сріблясту прохолоду. Ванільну вершковість та смолистість бензоїну. Тягучу карамельність. Чіткий запах гріфелю. Та багато мускусу - солодко-пудрового, мильного та з анімалістичними ознаками. Саме велика доза якого створює враження воскових квітів.

   Я встигла у Irisss Xerjoff і закохатися, і у черговий раз розчаруватися. Ну, не те, щоб критично. Шанувальників аромату зрозуміти можу, але все ж у мене, швидше, саме сьогодні байдуже відношення.

   15.03.2019

   Я дістала якось Irisss Xerjoff з впевненістю, що це буде один із найсимпатичніших ірисів, але в той день у мене чи то не було бажання щось описувати, чи то композиція мене не надихнула. Але відпрацьована роками методичність, любов до послідовності та завзятість дали про себе знати і я зновуповернулася до аромату з такою багатообіцяючою назвою.

   Пам'ятаю минулого разу насичений запах димного бергамоту, а сьогодні, як я не прислухалася, не помітила ні найменших ознак. Замість нього отримала сухий, теплий, деревний, землистий, пряно-смолистий старт. Довго не могла охарактеризувати і визначити що саме так пахне. Та коли помітила сухий солодкуватий голос, який нагадав запах моркви, зрозуміла, що це ж її насіння.

   Далі димність ветиверу, солона карамельність, краплина помадності, пильність, тягуча вершковість. Композиція мінлива, але здалася якоюсь похмурою, в темних тонах. Виникло бажання порадити чоловіку.

   Довгоочікуваний ірис в Irisss ввібрав в себе ознаки всіх компонентів. З самого початку з впливом "моркви", потім став шоколадно-борошнисто-ладанним на смолисто-пряному деревному фоні, ще з часом кремово-вершковим.

   Можливо, я така байдужа до Irisss Xerjoff, бо всі мої думки про вчорашню посилку від Віки з моєю парфумерною мрією - Shem - el- Nessim Grossmith. Лише звичка давати ароматам відпочити з дороги мене стримує, щоб не напахнітися ним.

   Та пройшло кілька годин і Irisss все ж не просто привернув до себе увагу, а й розхвилював. З'явилося те відчуття, що важко описати, коли від парфумів прискорюється пульс та відчуваєш тремтіння. Щось подібне я відчуваю від Caron та вінтажного Guerlain. Здавалося, що іриси ожили. Реальні квіти з відчуттям шовковистості та оксамитовості. Дивовижна вершкова кремовість на фоні землистоті.

   Тілесний мускус, як приємний післясмак, та суха деревина кедру у базі.

   Концентрація парфумованої води намазом створювала враження парфумів. Можу лише здогадуватися, якщо повноцінно нанести цю рідину зі спрею, яка це буде дивовижна краса.

 

L'Heure Bleue Guerlain Eau de Parfum

   4.03.2019

   Згадала вчора про сучасну парфумовану воду L'Heure Bleue Guerlain та прийшла до висновку, що не має огляду до цього часу. З тієї миті, як у мене з'явилися вінтажні парфуми, я втратила інтерес до випуску 2011 року. З флакону чую ніби добре знайомий аромат, а на шкірі все ж від гурманського вишуканого десерту лишилося лише пригощання для анорексиків.

   Лікарський пряно-ментольний, з часом солодкуватий запах анісу, підсилений кислувато-гіркими нюансами коріандру чи якоїсь іншої спеції. Димність бергамоту та зацукрені цитруси швидко зникають.

   Льодяниковість іланг-ілангу додає веселості та яскравих сонячних відтінків, а ще бальзамно-деревних тонів.

   Пікантна пряність гвоздики характеризується суворістю та строгістю. На її фоні ледь помітна помадність фіалки.

   Лише з часом з'являється аромат ірису, із-за якого я і дістала L'Heure Bleue. Гіркувато-борошнистий квітковий запах ввібрав в себе ознаки пряно-лікарських пертусинових сусідів, тому здається гордовитим та серйозним. Пильний запах паперу та щось подібне до сигаретного диму. Потім в ароматі ірису з'являться трав'янисто-водянисті нюанси та прохолода, а ще через трохи - солодкувата вершкова кремовість та ніжна помадність.

   В сучасному варіанті L'Heure Bleue значно більше, ніж очікуваних ірисів, трав'янисто-кислуватих гвоздик. Водянисто-сірий мускус заважає розкритися запашному ванільно-вишневому геліотропу. Пильна суха пряна деревина так би нічим не зацікавила, якби на ній не розквітли помадні троянди.

   Якщо чесно, то виникло бажання негайно розпрощатися з ароматом. Все те, про що я раніше читала і не розуміла, коли мова йшла про сучасні випуски "золотих" Guerlain, тепер чітко усвідомлюю, "чую" і "бачу". Але з розвитком кремово-вершкова помадність мене заспокоїла і приспала пильність. Я стала добрішою та не такою категоричною.

 

Iris 2008 Odori

 

   22.02.2020

   У Iris 2008 Odori у центрі уваги фруктовий ірис з лагідним кремово-вершковим ароматом, який доповнюють помадність фіалки, пухка ванільність, тягуча карамельність та шоколадність амбри.

   На шкірі здається, що тиха пряна солодкуватість анісу, яка додає дитячої грайливості та усміхненості, а в шлейфі, навпаки, дуже добре помітні ці ознаки.

   Сьогодні мені уявляються карамелізовані пелюстки квітів, але дуже соковиті при розрізі.

   І хоч настрій у мене видався стриманий і не вдається бути красномовною, як минулого разу, коли описувала Iris 2008 Odori, я провела гарно час у компанії з цією ірисовою ніжністю.

   3.03.2019

   Позаминулого літа у магазині Дмитра Мілютіна я познайомилася з Iris 2008 Odori і з того часу втратила спокій. Тоді мені здалося, що це найкращий ірисовий аромат. Видно, за 1,5 роки багато чого змінилося і досвід ірисових ароматів також, бо підтвердити своє захоплення не можу, хоча дуже гармонійно, витончено, красиво.

   Поки я квапилася розшукати Iris 2008, італійська компанія Odori композицію перестала випускати і сам ароматичний проект італійського парфумера Enzo Galardi отримав нове життя у Profumo di Firenze без слова Odori. У 2018 році у них вийшла композиція Iris з абсолютно новим складом. Цікаво, хтось знайомий з цим флорентійським ірисом?

   А я поки що знайомлюся з випуском Iris 2008 Odori.

   Вологий запах ірису з карамельно-кремовими нюансами стає сухим, борошнистим, солодкувато-пудровим і невагомим. Землиста гірчинка та тиха пряність поступово розсіюються. Тихий, реалістичний запах ірисів, як це є у природі. Потрібно довго вдихати аромат квітки, щоб розрізнити відтінки, але коли надихаєшся вдосталь, починаєш відрізняти його найтонші витончені нюанси.

   Ось і в Iris 2008 Odori я поступово починаю відрізняти фруктові ознаки. Раптом запахло кислуватою вишнею - це так, напевно, кокетничає геліотроп.

   Пряно-солодкуватий аніс мені на мить нагадує L'Heure Bleue Guerlain сучасну Eau de Parfum. Потім знаходжу подібні ознаки з La Pausa Chanel.

   Здається, що аромат зникає, як це часто буває з ірисовими композиціями. Та це помилкове враження. Iris живе , випромінює тихе солодкувато-квітково-кремовий аромат. Асоціюється з доглянутою шкірою без шару тонального крему, а від пудри лише вишуканий та витончений запах.

 

Vanille d'Iris Ormonde Jayne

   7.03.2019

   Землистий корінь ірису в компанії з димним соковито-кислим бергамотом. Не гостра пильна пряність та солодкуватість, камфорність перцю та гірчинка. Старт у Vanille d'Iris Ormonde Jayne привабливий і багатообіцяючий. Промайнула думка "О! Це найкращий ірис!", як з'явився синтетичний запах, який зіпсував гармонію та чистоту звучання. Масляниста деревина кедру з натяком на смолистість. Деревні відтінки мені дуже подобаються, але велику дозу Iso E Super винести не можу. Почуваюся ніби "принцеса на горошині". Тепер я зрозуміла, що саме минулого разу мене турбувало в Vanille d'Iris, але все не вдавалося з'ясувати.

   Солодка невагома ваніль, точніше ванільна випічка із вишневою начинкою, що робить композицію смачною і сподобається гурманам. А в повітрі пахне абрикосами! Постійне чергування солодкого та фруктово-кислуватого.

   Виявляєтья, ванільна випічка була присипана шоколадними крихтами, від яких на пальцях залишається маслянистість. Чи то може маслянистість карамельно-солоної амбри?

   Кремово-пудрова база залишила приємні враження.

   Також Vanille d'Iris Ormonde Jayne викликав компліменти та запитання "що за аромат такий цікавий?", але зустріч з Iso E Super дещо вплинула на моє захоплення цією композицією. І я вже сприймала парфуми не як поезію, а як хімічну рідину з приємним запахом. Вибачте, якщо образила чиїсь почуття!

 

   27.07.2018

   Ірисів багато не буває. Сьогодні зовсім інший, відмінний від попередніх - Vanille d'Iris Ormonde Jayne. Самодостатній, зовсім не солодкий, землисто-деревний, сіро-туманний, прохолодний.

   Це ольфакторний супровід до картини Ван Гога "Іриси", яку він намалював за рік до смерті. Іриси на картині легкі і прозорі, одночасно прості і розкішні, ніжні і повітряні та ще й яскраво соковиті. Квіти навіюють заспокоєння, вражають своєю безтурботністю та здатністю знімати внутрішнє напруження. Терракотово-червоний грунт на полотні нагадує про присутність ванілі в ароматі. Що картина, що і аромат Vanille d'Iris - надзвичайно динамічні, можуть завмирати, а через мить знову оживати. Вони хвилюють, викликають емоції.

   Димний, терпкий, соковитий бергамот. Пряність, пильність перцю. І серед цих відтінків повільно заявляє про себе землисте, вологе коріння ірису. Вершково-кремова з гірчинкою борошнистість.

   Солодкувата фруктовість. Сухий, трохи липкий запах кедру такий виразний, що чітко уявляю текстуру деревини.

   Є один дратівливий момент - дуже гострий і якийсь кислотний, не можу його зовсім ідентифікувати.

   Крім землистості, пряної терпкості, вологості коріння ірису чути і ніжний гіркуватий аромат самої квітки, в якому присутні і відтінок моркви (як не дивно, але мені подобається), і трав'янистість, і маслянистість, і прохолода, і оксамитове тепло.

   Конфітюр із абрикосів додає бурштинової солодкості, а з часом - терпкості забродившого вина. І все це завдяки присутності османтусу, а ще - відтінок сливи та міцного чаю, димність. Карамельна амбра з солоним присмаком вносить анімалістичні нюанси та чуттєвість.

   Дуже довго я не хотіла знайомитися із композицією із-за присутності ванілі у назві та тепер роблю висновок, що даремно - аромат ванілі такий легкий, делікатний, її солодкість пухнаста і дуже комфортна. З часом завдяки ванілі з'являються глибина та оксамитове тепло, що робить аромат лагідним та затишним.

   Я готова була вже озвучити, що Vanille d'Iris - один з найкращих ірисових ароматів, як знову нагадав про себе той невизначений момент. Але сам ірис в композиції такий, як я люблю.

 

 

Iris 39 Le Labo

   6.03.2019
   Вологий землистий запах ірисів, трохи водянистий, прохолодний, мускусний, абсолютно без солодкості. Прекрасний, як і при першому нашому знайомстві з Iris 39 Le Labo.

   Ніжна гірчинка соковитої зелені, тонізуюча кислинка бергамоту, натяк на пряності створюють весняні декорації нового дня.

   Запах прілого листя додають пачулі. Це саме образ сьогоднішнього парку в дощовий день, який викличе в будь-кого смуток, але не в тих, хто шаленіє від запахів, хто аналізує та постійно порівнює аромати, хто прислухається до найтихіших відтінків та вирізняє найнепомітніші нюанси.

   Запах гнилого та чогось розкладаючого доповнив органічністю та натуральністю. Навіть іланг-іланг сьогодні не кокетнічає своїми льодяниковими можливостями, а веде себе стримано, як лікарсько-деревний компаньйон.

   Знову думки повертаються до запаху пачулі, який на певний час забиває голос ірису. Саме завдяки їм створюється колюча шипровість, саме вони відповідають за об'єм та глибину.

   А в шлейфі аромат ірису дивовижний!!! Навіть важко підібрати слова, щоб передати враження і охарактеризувати те, що я чую. Гіркувато-вологий квітковий запах ранньої весни, який надихає та обіцяє щось особливе, неповторне.

   3.05.2018
    Колись давно я придбала Labdanum 18 Le Labo, щоб мати аромат з улюбленим компонентом. Та мені композиція чомусь нагадала дуже Shalimar Guerlain, який не є в фаворитах. І інтерес до самого бренду у мене на багато років пропав.

   Iris 39 Le Labo замовила, зрозуміло, із-за наявності ірису. І тепер розумію, що терміново потрібно надолужувати згаяний час.

   Вологий ірис з гірчинкою і землистістю. Соковиті пелюстки, корінь, і стебло. Якщо не звертати увагу на любов з першого погляду, а уважніше розглядати Iris 39, то починаю помічати ще й солодкувату пильність і затхлість, і морковку, і пряність, і запах грифелю від олівця, і присмак металу.

   Приємна цитрусова кислинка додає свіжості та бадьорості.

   Солодкувато-смолисто-деревні пачулі створюють темний і лісистий фон та глибину. Хоча їх присутність часто асоціюється з золотою осінню, в даній композиції такий ефект відсутній.

   Вершкова кремовість фіалки. А подушечки пальців пахнуть льодяниковим іланг-ілангом, тому що я торкалася ними того місця, куди нанесла аромат.

   Iris 39 Le Labo - дивний, квітково-деревний, пудрово-гіркий аромат. Дзвінкий, живий, енергійний, сповнений бажань. Здається, це той дикий ірис, що росте у лісі та ще й у горах. Я такі вперше зустріла, коли подорожувала по Македонії.

   Ця ірисова композиція на сьогоднішній день затьмарила всі відомі. Якщо моїх 5 мл краси мені не набридне, обов'язково придбаю великий об'єм.

 

Acqua di Parma Iris Nobile Acqua di Parma

   4.03.2020

   Кисло-терпкий соковитий та не надто зеленкуватий бергамот, а ще яскраво виражений пряно-солодкуватий, з лікарським забарвленням бодян. Свіжість прохолодного весняного повітря після дощу, коли хочеться дихати на повні груди, і легка грайлива ментольність.

   Кремово-солодкуватий запах туберози кардинально змінює хід думок. Здається, у ірисовій композиції ця квітка має бути зайвою, але її голос лагідний, приємний і чарівний. Пригадую, саме завдяки цій ніжній кремовості я і зацікавилася Acqua di Parma Iris Nobile Acqua di Parma і з того часу з'явився інтерес до ірисових ароматів.

   Терпкуватість та деревні відтінки пухнастої мімози, а слідом трав'янисто-гіркуватий запах ірису. Поступово вловлюю відтінки і землистості, і морквяності, і солодкуватої борошнистості, і фіалкової помадності. Але як і належить цій вишуканій квітці, вона пахне витончено, спокійно, стримано, хоча шлейф залишає відчутний і нікого не залишає байдужим.

   Солодкість туберози повертається, але як не дивно, ця самодостатня та досить самовпевнена краса не перетягує увагу, а доповнює звучання, як і інші відтінки букету.

   Кремову вершковість освіжають колючі газовані бульбашки, потім Iris Nobile запудрюється, далі кокетливо видає кислинку, після чого, ніби виправдовуючись, звучить пряно-деревно. А за мить знову солодкувато-помадно, борошнисто-гіркувато та свіжо-квітково. Ірисова краса! Ірисова весна!

   13.03.2019

   Коктейль з кислих цитрусів, терпкості бергамоту та пряно-солодкого анісу. Можливо, саме із-за присутності останнього компоненту старт Acqua di Parma Iris Nobile Acqua di Parma нагадав дуже сучасний випуск L'Heure Bleue Guerlain Eau de Parfum. А як з часом вияснилося, що не лише старт.

   Запах пряної деревини поступово набув маслянистості. Гірчинка розтертої зелені та густа манка вершковість туберози змішалися і сплутали мені думки. Важко охарактеризувати гірко-кисло-вершково-кремово-лікарське звучання, яке абсолютно не здається хаотичним, хоч і не зрозумілим.

   Коли ароматні враження трохи вгамувалися, на перший план вийшов запах ірису, який теж виявився багатогранним та неоднозначним: кремово-фіалковий, солодкувато-помадний, то з відтінком морковки, то з трав'янистою гірчинкою, трохи пряний, але без борошнистості.

   Поліфонічність та чергування анімалістичності та карамельності амбри, запаху лікарської мікстури, солодкої вершковості туберози, пряної деревини зробило Iris Nobile Acqua di Parma мінливим, багатогранним, складним і характерним ароматом.

   І якщо вам здасться Iris Nobile скромним квітковим, то ви поверніться до нього згодом, впевнена, що свою думку зміните.

   Iris Nobile Acqua di Parma - це історія про анісово-фіалковий, кремово-помадний ірис у гучній компанії спокусливої туберози, веселих неролі, яскравого іланг-ілангу та безлічі інших квіткових відтінків на фоні деревини та анімалістично-карамельної амбри.

   Вражає, що Iris Nobile щоразу здається іншим, все відкриває нові нюанси і дивно, що аромат, співавтором якого є Francis Kurkdjian, рахується у улюбленцях. Спостереження свідчать, що у нас з парфумером смаки не співпадають. Маю дякувати, напевно, Francoise Caron!

   Ще відмічу цікавий факт. Створюючи опис композиції, чомусь згадала абсолютно без логічного зв'язку парфуми Michelle Balenciaga. Ще й здивувалася, чому саме вони спали на думку. А з часом читаю - парфумер Francoise Caron... Це саме той випадок, який називають "невипадкові випадковості". Якщо уважно прислухатися до себе і аналізувати думки, то можна вималювати суцільну, але багато розгалуджену логічну лінію.

   17.02.2018

   Недавно читала статью про ощущение времени. Бывает, что время летит, бежит, не успеваешь фиксировать, не успеваешь даже осознать, что происходит. А бывает, что не можешь дождаться определенного дня, и каждая минута - это час, а час длиною в день. Вот и у меня после Нового года началась вторая история.

   Как и всем, мне уже хочется весны, солнца, тепла, зелени и, конечно, сменить парфгардероб. Ирисовые ароматы уже заждались в шкафу. В какой-то момент приходит мысль "а зачем ждать?". И точно, зачем ждать, если хочется сейчас!

   И вот он мой любимый Iris Nobile Acqua di Parma! И уже не из пробирки, а полноценного флакона. Должна заметить, хотя и по памяти, что ароматы немного разные.

   Лекарственный оттенок аниса, тихая терпкость бергамота и ни намека о нероли, о котором я раньше так много говорила. Сразу живые лепестки ириса - кремово-горько-сладковатые, влажные, сочные.

   Горько-медовые солнечные шарики мимозы на древесном фоне. Нежная и одновременно густая сладкая сливочность туберозы.

   Приятная травянисто-древесная горечь и неожиданная опоздавшая кислинка лимона.

   Грязноватый мускус на коже заметный, его звучание сдержанное, не раздражающее, но сероватый оттенок портит нежную пастельную гармонию.

   На прохладном воздухе хорошо была заметная маслянистость и анималистичность. Наверно, присутствие амбры так дает о себе знать. Этот нюанс был приятным открытием для меня. А на коже она кажется скромной карамелькой.

    Но все самое интересное происходит в воздухе! Постоянное ощущение кремово-пудровой ауры поднимало настроение, создавало весеннюю атмосферу и предчувствие счастья. Казалось, что я попала на поле цветущих ирисов.

   Iris Nobile Acqua di Parma - прохладный и теплый одновременно, деликатный, не громкий, но такие выразительные его пастельные оттенки. Естественный. Легкий, свежий, влажный. О нем хочется вспоминать с нежностью и желанием достать снова.