Iris Poudre Frederic Malle

  Маючи відпрацьовану роками схильність до методичності та маніакальної послідовності, продовжую ірисовий марафон та ловлю себе на думці, що хочеться змінити його хід, розбавити якимось димним ветивером, металево-гірким гіацинтом чи соковитою зеленню. Ну, добре, ось ще Iris Poudre Frederic Malle - вмовила сьогодні себе я. Справа не в тому, що я розлюбила ірисові аромати. Напевно, просто перенасичилася їх використанням.

   Перше розпилення на шкіру і - така багатогранна краса, що у мить жахнулася від самої думки: "А я ж могла це пропустити!!!" А потім - констатація факту - вперше Iris Poudre справив саме таке емоційно-гостре враження, збентежив та викликав захоплення. Пафруми, як люди, ніколи не знаєш, що від них чекати... То улюбленці розчаровують, то байдужі розчулюють.

   Пряна терпкість деревини та поміркована трав'янистість змінюється сонячністю та солодкою кремовістю іланг-ілангу, від краси якого паморочиться у голові та від емоцій забиває подих, доповнюється квітковою свіжістю та соковитою фруктовістю.

   Запах помади надихає дістати улюблену сукню. Як добре, що візит до перукаря був вже запланованим...Ці всі маленькі дрібнички створюють таке велике задоволення!

   Підсилюють враження альдегіди, які одночасно додають сяяння абстрактому букету та тієї шанелівської особливої жіночної кремово-помадності. І тут особливо втішає наявність Iris Poudre, бо вчора втратила можливість придбати бажану №5 у червоному флаконі...

   Гірка пильна борошнистість ірису звучить витончено та винятково елегантно. Фіалкова кремовість нагадує запах кульок Guerlain Meteorites.

   Вершкова ніжність у поєднанні з солодкістю ванілі на тлі витонченої деревини сандалу. Для пікантності - димна колюча смолистість тонка бобів. А ще - солона масляниста анімалістичність. І краплина мускусу, який вдається не помічати.

   Матова борошнистість змінюється блиском шовку, згодом ніжним оксамитом. Чергування квіткової гірчинки з солодкістю, водянистою свіжістю, десертною душністю та делікатною тілесністю викликає ще більший активний інтерес та нескінченне захоплення.

   Iris Poudre Frederic Malle - кремово-пудровий витвір мистецтва та ода жіночності.

   12.03.2019
   Я отримала флакон з Iris Poudre Frederic Malle ще у червні, відставила у далекий кут шафи і чекала весни та цього ірисового марафону. Iris Poudre - це кремово-пудрова елегантність та жіночність. Це відразу дві легенди: і про особливий трояндово-вишневий пудровий ірис, і про вишукану квіткову пудру. Це перлина колекції ірисових ароматів!

   Невиразні кислі цитруси, терпкість та гірчинка бергамоту швидкоплинні. На зміну з'являється фіалкова кремовість та льодяниковість іланг-ілангу з лікарською бальзамністю.

   Масляниста гіркувато-шкіряна анімалістичність створює глибину і "серйозні наміри".

   В ароматі ірису ознаки вологої землистості, солодкуватої моркви, гіркуватої трав'янистості, вершкової кремовості і десертної помадності. Суха солодко-гірка пудровість ніби із Chanel 22 і з тими ж елегантними звичками і рафінованістю.

   Я втратила момент коли саме почала сприймати композицію не як ірисову, а саме пудрову. Ця дивовижна пудра з часом стала пахнути то фруктовою трояндою, то солодкою вишневою мармеладністю, то терпким вином. І навіть димно-деревні відтінки теж припорошені вершковою пудрою і обвиті вишуканістю. А ще смолисто-вершкові тонка боби також пудрово-ванільні, як і карамельна амбра пудрово-солона. Але абсолютно не виникають асоціації з театром, актрисами з товстим шаромом гриму на обличчі чи пильними завісами.

   Характеристики типу "дзвінкий", "холодний", "теплий" є примітивними і абсолютно не охарактеризують композицію. Iris Poudre Frederic Malle не шепче, хоча і не дарує довгого в'юнкого шлейфу. Він не скомпрометує і не виставить у поганому світлі. Підкреслить повагу до класики та добірного смаку.

   9.03.2020
   Гостра кислинка та соковитість бергамоту. Цукерочна солодкість іланг-ілангу та мильно-борошнисті альдегіди, які нагадують Chanel No 5 L'Eau Red.

   Маслянисто-анімалістичні ознаки мускусу і та їх дратівлива гірко-кисло-терпка "горошина", яка визначає любителя вінтажних ароматів.

   Пронизлива прохолода магнолії з деревною терпкістю. Вже навіть трохи розгубилася і засумнівалася в назві Iris Poudre Frederic Malle, як вологі ірисові пелюстки привернули увагу своїм витонченим кремовим тихим запахом. А далі чи то змішалися запахи мускусу та квітів, чи щось інше, але Iris Poudre зазвучав гірко-маслянистою щільною пудрою.

   І все ж аромату ірису мені сьогодні замало! Особливо я це відчула, коли з'явилася вишнева кислинка та пухка солодкість ванілі. А далі - фруктова помадність троянди та п'янка лікерність.