Iris Poudre Frederic Malle

 Iris Poudre Frederic Malle

   Ще у кінці квітня подруга надіслала одне чудове відео, а їй - її учениця. Це плантація ірисів у Провансі. На жаль, я видалила відео з телефону, тому поділюся посиланням у групі на ФБ, та світлина все з того ж регіону й від тієї ж дівчинки.

Прованс, квітень 2022 р

    Чи то у ті дні під враженням відео, чи з іншої причини, та я дістала Iris Poudre Frederic Malle. І було це не раз. При зустрічі Катя запитала: "Які парфуми у Вас сьогодні? "Пудровий Ірис"? А звучать, як вінтажні".

   Сьогодні ж я знову дістала іриси Malle, надихнувшись вже фіолетовими квітами у нашому парку.

    Розглядаючи те відео у ФБ, один парфумерний поціновувач прокоментував: "Багато ірисових ароматів перепробував та так, щоб пахло тим дикорослим ірисом з дитинства, так і не зустрів".

  Так, погоджуся з ним. При всій любові до цієї групи ароматів, запах квітів у композиціях видається "грубуватою спробою" передати витончену красу. Але сприйматимемо ольфакторну історію як фантазію й не будемо порівнювати.

  Напевно, Iris Poudre Frederic Malle входить до улюбленої "ірисової" трійки разом з Splendiris Dusita та Jardin de Giverny Arte Profumi. Так закортіло уважно  внюхатися у зап'ястя! Зловила себе на думці, що дуже скучила за парфумами та задоволенням від них. Як це колись було, коли одночасно мріялося нанести кілька композицій. Пам'ятаєте?

   У Пудрового Іриса Маля, а точніше П'єра Бурдона, кисло-терпко-гіркий цитрусовий старт. Терпка волога землистість запудрується та стає солодкуватою. 

   Фруктовий натяк та виразна фіолетова помадність фіалки. Сонячність іланг-ілангу, водянистість та свіжість ніжних, але не ідентифікованих, квітів. Терпкість деревини.

   Згодом, якщо довго вдихати аромат із зап'ястя, то вдасться помітити індольність жасмину.

   Багато масного мускусу і щось саме таке пахуче, як у масажному кабінеті.

    Та все ж найбільша присутність у композиції гірко-солодко-терпко-борошнистого аромату ірисів, які часом видаються кремовими, іншим разом шоколадними, трохи пильними, але такими чарівними.

   

 

Rose & Cuir Frederic Malle

   18.02.2020
    З самого ранку я подивилася як вирощують та збирають турецьку троянду у м. Іспарта. Перебуваючи під враженням цього захоплюючого видовища, почула запах троянди. "Яка ж сила уяви!" - вирішила я. Але запах був сильним та реальним. За мить вже знайшла джерело розповсюдження трояндового аромату. Це мило Ma Rose Fragonard, про яке вже розповідала, періодично заповнює всю квартиру квітковим флером.

   Не змогла дістати парфуми не з трояндою. Тому Rose & Cuir Frederic Malle.

   Кисла герань в пряно-камфорній хмарині перцю.

   Мильна смородина та димний запах гіркої шкіри.

   Стримана солодка помадність троянди та фруктова свіжість на деревному тлі.

   Далі - чергування ароматів шкіри та троянди, але так дивне та захjплююче! Чи то акварельне, чи фантазійне, чи футуристичне... Одночасно і приваблює, і лякає, і відштовхує. А потім знову виникає бажання повернутися і вловити аромат та присмак гіркоти на губах.

   Солодка ваніль, зелене соковите листя, кислий розсіл, димна деревина, зацукрена скоринка. Як у калейдоскопі змінюються візерунки, так запашні відтінки створюють новий орнамент.

   Прозоро та повітряно, прохолодно та відчужено. А потім конкретно, голосно та наполегливо.

   Запах шкіри димний, гірко-пряний, чіткий та виразний у мить стає абстрактним, далі розмитим і взагалі зникає, залишаючи лише згадку чи то післясмак.

   Прохолодна волога кисло-терпка зелень забарвлює весь світ у свої сіро-трав'янисті відтінки і на цьому тлі повільно розпочинається дійство.

   Кислинка перетворюється на пряну деревину, яка у свою чергу на солодкувату борошнистість. Та загустає, запомаднюється. Ще мить - і вже виразна троянді. Чи абстрактна?

   Багато запитань і ще більше варіантів відповідей. І щоразу з новим забарвленням та враженням. Неймовірно поетично. Врізається у пам'ять та довго примушує згадувати.

 
   29.10.2019

     Я не буду якийсь час читати відгуки про Rose & Cuir Frederic Malle поки не складу своє враження. Хоча вже і так знаю, що нова композиція 2019 року Jean-Claude Ellena викликала не аби який інтерес та захоплення.

   Мені аромат розкривається димним, терпким запахом шкіри, який поступово розбавляється сирою зеленню абсолютно не насиченого кольору, а ще за мить пряністю також відсирілого перцю і ще чимось вершково-деревним, одночасно знайомим і ні.

   На деревному тлі з'являється кисла герань, яка поступово виділяє свою характерну гірчинку та показує гонор і зухвалість.

   Незабаром помічаю і солодкість та помадність троянди, що піднімає настрій і налаштовує на певний лад. Та не все так просто. Ці приємні квіткові моменти в мить ховаються між шкіряними звуками, чим викликають несподівану інтригу.

   Далі я починаю фантазувати і, здається, галюціонувати. Чітко чую гірко-терпко-сиру зелень гіацинтів.

   Знову терпка пряна димність шкіри. Ледь вловима землистість ветиверу і липкувата солодкість деревини кедру.

   Містично-похмуро, трохи лячно і в той же час привабливо.

   Запах шкіри здається то холодно-вологим, то з присмаком металу, то знову з зеленою терпкістю. І чим далі, ти більше розумію, що вловимі ознаки троянди я більше не почую. І тільки починаю втрачати інтерес до композиції, як нова хвиля інтриги пробуджує черговий оберт цікавості.

   В повітрі вловлюю вершкову помадність з гурманським натяком, який віддалено нагадує вишуканий десерт вінтажних L’Heure Bleue Guerlain. Звичайно, це образне порівняння! Ще краплина фруктовості і трав'янистості.

   Подобається у шлейфі знаходити ознаки болгарської троянди і тоді Rose & Cuir асоціюється в зелено-малиновій гамі, а не в сіро-чорній палітрі, як на зап'ясті.

   Rose & Cuir - строгий, стриманий, відсторонений аромат. Напевно, занадто легкий для любителів шкіри у парфумерії, але разом з тим не такий вже і трояндовий для шанувальників королеви квітів. Але все ж таки інтригуючий та цікавий. Осінній за настроєм і місцями нагадує Прагу у прохолодному серпанку. Не емоційний, не брутальний і без ознак романтики. Все ніяк не могла зрозуміти чи потрібна мені така композиція. І тільки починала схилятися до думки, що ні, як виникало нове бажання знову її вдихнути. І цей манкий шлейф все ж таки не дає спокою! Є в ньому щось заворожуюче та містичне, що не відпускає.

   Гірко-терпка помадна шкіра - думала я, що це кінцева моя характеристика Rose & Cuir Frederic Malle. Ні, все ж таки трояндова шкіра з гірчинкою герані та терпкістю холодної зелені. А ще через якийсь час я вже "бачила" букет троянд з ніжним реалістичним запахом на тлі шкіри з тихо маслянистою анімалістичністю. Дивовижне перетворення і прекрасне, несподіване і заворожуюче.

   Так, Rose & Cuir Frederic Malle - це 100% Троянда і Шкіра! І 100% дивовижний і улюблений Frederic Malle!

 

 

Lipstick Rose Frederic Malle

   10.07.2018
   Я пам'ятаю цю Lipstick Rose Frederic Malle як помадно-помадну троянду і, здається, нічого не змінилося з мого першого знайомства. Композиція розпочинається соковитими пелюстками троянди з помадним ароматом, який підсилює ще й помадна кремовість фіалки. Крім того троянда - масляниста, з гірчинкою та винною терпкістю.

   Не зважаючи на ретро звучання, мені таке подобається. І я б з задоволенням носила б, якби не терпкий сірий мускус, який трохи псує враження, правда, на дуже короткий час.

   Гірчинка, а згодом кислинка грейпфруту приємно освіжає композицію, розбавляє помадну густоту, добавляє легкості.

   Сухий солодкувато-трав'янистий запах ветиверу спочатку помітила в повітрі, а згодом "роздивилася" і на шкірі. Гармонійно його відтінки вплелися в квіткову гамму, зігріли, зробили аромат трішки шершавим та затемнили червоно-бордові відтінки. Згодом буде помітна ніжна пухнаста солодка ваніль.

   Той мускусний момент абсолютно зник, як і густа помадність. Аромат троянди змінився. З'явилися солодкувата фруктовість і мармеладність. Можу виділити абрикосовий нюанс, кислинку вишні і натяк на духмяність малини.

   Аромат такий насичений, що достатньо нанести намазом, щоб отримати задоволення від звучання. Інколи здається, що це концентрація parfum. У спеку нагадує віск, який швидко плавиться.

   Lipstick Rose дуже жіночна і характерна композиція. Уявляю аромат на актрисі чи оперній діві і обов'язково в сукні у підлогу, прикрашену боа. Ну, звичайно, підійде для парфгурманів до любого наряду і ситуації, головне не переборщити з нанесенням.

   Повільно помадність змінюється на пудровість, маслянистість перетворюється на кремовість, а згодом і у борошнистість. Запах косметики і всіляких жіночих дрібничок. Цей запах піднімає настрій , додає радості, відчуття жіночого щастя (ніби щойно придбала нову сукню) і безтурботності. Це атмосфера перед святом, коли жінка готується до особливої події (вечірки, виходу у театр, на концерт у філармонію).

  Мені дуже подобається спостерігати за розвитком Lipstick Rose, симпатичний настрій і образи, які викликає композиція та я не бачу її на собі. Я здаюся занадто худою для цього аромату і тому не відчуваю гармонії.

 

 

Portrait of a Lady Frederic Malle

  8.04.2018
   Решив поближе познакомиться с ароматами почти неизвестного для меня Frederic Malle, поняла, что влюбляюсь в каждую его композицию. Сегодня в Светлый день Пасхи мне совершенно не хотелось подбирать аромат тематический. Хотелось достать что-нибудь новое из длинной очереди ожидающих и очень обрадовалась, что среди них оказался Portrait of a Lady Frederic Malle.

   Мне казалось, что я уже имела счастье познакомиться с этой композицией раньше, много лет назад. Я не помнила детали, но легендарную историю и душистый запах дыни четко представляла. Но какое же было мое удивление, когда ничего похожего не оказалось. И почему автор Dominique Ropion, а не Edmond Roudnitska? Я даже успела расстроиться, что память начинает играть в какие-то игры, но все-таки смогла разобраться, что просто перепутала две разных композиции Portrait of a Lady и Le Parfum de Therese и вот с первой никогда не была знакома.

   Как только нанесла каплю аромата на запястье, мной овладело волнение и восхищение. Сначала я не разобрала ни одной ноты, но магия, что присутствует в флаконе, уже действовала. Это был восторг, как когда-то давно, когда не было столько знаний и экземпляров, от очарования ароматом. Если постараться описать, то те звуки, которые мне понравились, примерно так слышались: сладость и бальзамичность корицы консистенции тягучего сладко-терпкого меда в камфорно-пряной пыли перца и манкая чувствительность.

   На коже оказалось все по другому и без особого ликования. Не потому что не нравится, а потому что совершенно неожиданное другое звучание.

   Горько-дымный ладан сменили бархатные смолисто-прелые пачули. Фруктовая сладость периодически разбавляет эти темные оттенки, которые усиливаются пряным звучанием гвоздики.

   Лирическую часть исполняет роза почти черного цвета, только малиновые нюансы и в ароматной и в цветовой палитре и пьянящая медовость смягчают неприступность. В середине композиции она станет дымно-пряной, величественной и гордой, а ближе к базе приобретет винный запах, а потом опять фруктовый, как в самом начале.

   Густая сливочность с ванильным нюансом благодаря бензоину. В какой-то момент шипровое звучание опять растревожило меня и новые волны восхищения начали подниматься ввысь.

   Дымность, смолистость приобретают оттенки сухой древесины, растресканной коры, прелых листьев, землистости. Все-таки в Portrait of a Lady самый главный сложный, многогранный, богатый запах пачули.

   Суровая готическая красота сменяется мыльностью и дает возможность выдохнуть и опять вдохнуть, чтобы продолжать созерцание удивительной красоты.

   Хорошо, что я Portrait of a Lady я наносила намазом. Этого было достаточно для полноценного и выразительного раскрытия и звучания. Тем более, мне показалось, что весна не время для композиции. Он осенний по настроению и ароматной гамме. И несмотря на интерес, который вызывает парфюм, это не мой образ совершенно. Это не мой портрет.

 

 

En Passant Frederic Malle

   6.04.2018
    Травянистая, сладковатая, свежая, душистая СИРЕНЬ. Если закрыть глаза, то чувствую, что уткнулась носом в огромный пушистый букет. Кружится голова от пьянящего аромата, а сердце замирает от весенней красоты.

   Слышно не только аромат цветов, но и одеревеневшие ветки, и темные зеленые листья с кислинкой.

   Цветы приобретают кремовость и сладковато-фруктовый нюанс. Еще удается уловить сливочность и ванильный оттенок гелиотропа и его лиловый цвет. Кремовость местами усиливается, приобретает плотность и напоминает качественный уход за кожей, который не просто хорошо пахнет, но в первую очередь приносит пользу.

   Хочется сказать, что сладость усиливается , но это не липкая, не громкая, не навязчивая сладость, а деликатная, воздушная, покрытая миндальной пыльцой.

   En Passant Frederic Malle - легкий, но не акварельный, не громкий, но выразительный, не яркий, но многогранный. В нем много воздуха и влажности, но как я рада, что не слышу озона и водянистости.

   Это цветочная история, которая начинается с повествования о красоте сирени, а заканчивается цветочной сюитой, в которой множество элементов то собираются в один образ, то рассыпаются мелкими лепестками и создают иллюзию рая.

   Цветочные переливы заканчиваются цветочной горчинкой, чуть пыльной и пудровой и запахом млечного сока.

   Самое удивительное, что натурального масла сирени не существует. И вся эта красота благодаря использованию синтетического вещества и мастерству парфюмера Olivia Giacobetti.

 

 

Superstitious Frederic Malle

   11.11.2017

   Дом Frederic Malle вызывает у меня огромный интерес, но я все никак не могу внимательно изучить его. Новинка 2016 года Supersititious очень заинтриговала и я с удовольствием использовала возможность с ней познакомиться. Уверена, что существует какая-то интересная легенда, но я пока не добралась до нее. Обещаю все внимательно изучить потом, а пока мои впечатления, которые постоянно изменяются.

   Сначала аромат мне показался странным, потом пугающим, дальше интригующим, и, наконец, очаровывающим. Магический и космический! Вызывающий сильные эмоции и галлюцинации, что очень редко бывает среди новинок парфюмерии. Настоящая парфюмерная ниша в моем представлении.

   Начинается композиция горько-терпко-смолистым с шоколадным нюансом ладаном. Много ладана! И на коже его запах будет жить на протяжении всего раскрытия. Еще металлические альдегиды, влажный аромат прелых листьев и древесность пачули. Сухой, дымный, шершавый ветивер.

   Это все слышу на запястье, а в воздухе - цветочность, очень напоминающая Chanel# 5. Особенно выделяется помадная роза, а чуть позже и огненный, индольный жасмин, как в Joy J.P.

   Все главные события происходят вокруг меня, в воздухе. Помадность сменяется кремовостью, потом пудровостью. На черном фоне, в рассеивающем ладанном дыме то появляются, то исчезают огромные цветы. Это действие напоминает мне танцующие Фонтаны.

   Есть ощущение, что шлейф километровый, вьющийся, преследующий, манящий. И собирающий комплименты. Сразу же на работе был замечен и одобрен.

   Люблю такие парфюмерные открытия и эмоциональные потрясения! Хочу флакон!!!

 

Iris Poudre Frederic Malle

  Маючи відпрацьовану роками схильність до методичності та маніакальної послідовності, продовжую ірисовий марафон та ловлю себе на думці, що хочеться змінити його хід, розбавити якимось димним ветивером, металево-гірким гіацинтом чи соковитою зеленню. Ну, добре, ось ще Iris Poudre Frederic Malle - вмовила сьогодні себе я. Справа не в тому, що я розлюбила ірисові аромати. Напевно, просто перенасичилася їх використанням.

   Перше розпилення на шкіру і - така багатогранна краса, що у мить жахнулася від самої думки: "А я ж могла це пропустити!!!" А потім - констатація факту - вперше Iris Poudre справив саме таке емоційно-гостре враження, збентежив та викликав захоплення. Пафруми, як люди, ніколи не знаєш, що від них чекати... То улюбленці розчаровують, то байдужі розчулюють.

   Пряна терпкість деревини та поміркована трав'янистість змінюється сонячністю та солодкою кремовістю іланг-ілангу, від краси якого паморочиться у голові та від емоцій забиває подих, доповнюється квітковою свіжістю та соковитою фруктовістю.

   Запах помади надихає дістати улюблену сукню. Як добре, що візит до перукаря був вже запланованим...Ці всі маленькі дрібнички створюють таке велике задоволення!

   Підсилюють враження альдегіди, які одночасно додають сяяння абстрактому букету та тієї шанелівської особливої жіночної кремово-помадності. І тут особливо втішає наявність Iris Poudre, бо вчора втратила можливість придбати бажану №5 у червоному флаконі...

   Гірка пильна борошнистість ірису звучить витончено та винятково елегантно. Фіалкова кремовість нагадує запах кульок Guerlain Meteorites.

   Вершкова ніжність у поєднанні з солодкістю ванілі на тлі витонченої деревини сандалу. Для пікантності - димна колюча смолистість тонка бобів. А ще - солона масляниста анімалістичність. І краплина мускусу, який вдається не помічати.

   Матова борошнистість змінюється блиском шовку, згодом ніжним оксамитом. Чергування квіткової гірчинки з солодкістю, водянистою свіжістю, десертною душністю та делікатною тілесністю викликає ще більший активний інтерес та нескінченне захоплення.

   Iris Poudre Frederic Malle - кремово-пудровий витвір мистецтва та ода жіночності.

   12.03.2019
   Я отримала флакон з Iris Poudre Frederic Malle ще у червні, відставила у далекий кут шафи і чекала весни та цього ірисового марафону. Iris Poudre - це кремово-пудрова елегантність та жіночність. Це відразу дві легенди: і про особливий трояндово-вишневий пудровий ірис, і про вишукану квіткову пудру. Це перлина колекції ірисових ароматів!

   Невиразні кислі цитруси, терпкість та гірчинка бергамоту швидкоплинні. На зміну з'являється фіалкова кремовість та льодяниковість іланг-ілангу з лікарською бальзамністю.

   Масляниста гіркувато-шкіряна анімалістичність створює глибину і "серйозні наміри".

   В ароматі ірису ознаки вологої землистості, солодкуватої моркви, гіркуватої трав'янистості, вершкової кремовості і десертної помадності. Суха солодко-гірка пудровість ніби із Chanel 22 і з тими ж елегантними звичками і рафінованістю.

   Я втратила момент коли саме почала сприймати композицію не як ірисову, а саме пудрову. Ця дивовижна пудра з часом стала пахнути то фруктовою трояндою, то солодкою вишневою мармеладністю, то терпким вином. І навіть димно-деревні відтінки теж припорошені вершковою пудрою і обвиті вишуканістю. А ще смолисто-вершкові тонка боби також пудрово-ванільні, як і карамельна амбра пудрово-солона. Але абсолютно не виникають асоціації з театром, актрисами з товстим шаромом гриму на обличчі чи пильними завісами.

   Характеристики типу "дзвінкий", "холодний", "теплий" є примітивними і абсолютно не охарактеризують композицію. Iris Poudre Frederic Malle не шепче, хоча і не дарує довгого в'юнкого шлейфу. Він не скомпрометує і не виставить у поганому світлі. Підкреслить повагу до класики та добірного смаку.

   9.03.2020
   Гостра кислинка та соковитість бергамоту. Цукерочна солодкість іланг-ілангу та мильно-борошнисті альдегіди, які нагадують Chanel No 5 L'Eau Red.

   Маслянисто-анімалістичні ознаки мускусу і та їх дратівлива гірко-кисло-терпка "горошина", яка визначає любителя вінтажних ароматів.

   Пронизлива прохолода магнолії з деревною терпкістю. Вже навіть трохи розгубилася і засумнівалася в назві Iris Poudre Frederic Malle, як вологі ірисові пелюстки привернули увагу своїм витонченим кремовим тихим запахом. А далі чи то змішалися запахи мускусу та квітів, чи щось інше, але Iris Poudre зазвучав гірко-маслянистою щільною пудрою.

   І все ж аромату ірису мені сьогодні замало! Особливо я це відчула, коли з'явилася вишнева кислинка та пухка солодкість ванілі. А далі - фруктова помадність троянди та п'янка лікерність.

 

L'Eau d'Hiver Frederic Malle

    Так багато, як цієї зими, я ще не носила L'Eau d'Hiver Frederic Malle. Спочатку за інерцією, щоб вигуляти, потім - за бажання прохолоди та свіжості, іншим разом - із-за пудрових ознак ірису. Останній випадок - захотілося зеленкувато-деревної борошнистості, що нагадує запах мімози.

   Свіжо-тонізуючий, кислувато-цитрусовий, квітково-трав'янистий, пряно-борошнистий старт у "Зимової води" з виразною надією на появу весни та з обіцянкою про здійнення мрій.

   Солодкувата зелена квітковість дягелю в оточенні димного бергамоту чергується танденом пухкого мускусу та землистого ірису та приємно освіжає і бадьорить, не зважаючи, що довкола і так не спека.

   Делікатна ванільно-десертна солодкуватість додає тихої радості і створює особливу атмосферу затишку та комфорту.

Візуалізація L'Eau d'Hiver Frederic Malle сьогодні

   11.03.2019
    Соковитий, кислий з гірчинкою, з товстою димною шкіркою тонізуючий та підбадьорюючий бергамот. Поруч - веселі льодяникові цитруси та деревно-пряні відтінки петітгрейну. І, здається, чую специфічну квітковість неролі.

   Ні натяку на ванільність геліотропу, яку я помітила, відкривши кришечку з флакону.

   Знову соковитість, але вже трав'яниста і на цей раз ангеліки. Інколи складається враження, що вичавили сік із трави. Запах дивовижний - ну, не даремно цю рослину називають ще "ангельською травою", але не із-за запаху, а тому що в Європі вирощували в монастирях.

   Поступово все ж вершково-кремово-ванільність геліотропу з'являється, але аромат не стає гурманським. Паралельно чути деревний землистий тон.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle я дістала із-за ірисів. Не скажу, що це ірисова композиція, та все ж ці квіти присутні і створюють фіолетові плями на зеленому фоні та додають борошнистої гірчинки. З часом їх аромат стає ніжним кремовим, нагадуючи то вишуканий десерт, то косметичний засіб.

   Інколи пахне мімозою - зеленкувато-деревні нюанси та ледь солодкуватий пилок.

   L'Eau d'Hiver - прохолодний, трохи водянистий, кислувато-свіжий, гіркувато-трав'янисто-пудровий запах весняного ранку. Аромат надзвичайно витончений та делікатний. З часом стає теплим, м'яким та невагомим. Він як смак березового соку. Потрібно пити маленькими ковтками, щоб відчути солодкуватість, невиразну трав'янистість та кислинку.

   Я, здається, "доросла" до мінімалізму Jean-Claude Ellena. Його, на перший погляд такі прості та тихі композиції, мене вражають і хвилюють більше, ніж якісь інші розкішні, яскраві та пафосні. Люблю за атмосферність та особливий настрій. Тільки кілька днів, як носила Hermessence Iris Ukiyoé Hermès, наприклад.

 
  29.03.2018
   Из флакона я услышала аромат мимозы - смешанные запахи сухого сена, древесность и миндальность. Даже приготовилась искать картинку с яркими желтыми пушистыми шариками, а на коже совершенно другая история оказалась.

   Кислинка цитрусов, остринка и дымность бергамота. Травянисто-сладковатая, чуть терпкая и даже с уловимой ментольностью ангелика. Влажно и свежо. Пахнет сырым свежим воздухом и талым снегом. L'Eau d'Hiver Frederic Malle - это именно сегодняшняя погода - затянувшийся переход от зимы к весне. И хотя зимы еще больше, в душе у каждого человека побеждает весна. Моя воспитанница вчера так прокомментировала падающие снежинки: "Какое разочарование! Меня природа разочаровала!!!"

   "Но у природы нет плохой погоды", как известно. И если посмотреть на ситуацию под другим углом, например, как это сделал Jean-Claude Ellena, то это прекрасно.

   Фруктовая кислинка водянистого жасмина кажется призрачной. Однажды промелькнув так больше и не показалась.

   Миндальность, которую уловила только открыв флакон, действительно есть, но теперь понимаю, что благодаря гелиотропу.

   Спокойное дуновение ветра принесло мягкое теплое ирисовое облако и укутало прозрачным коконом.

   В L'Eau d'Hiver все оттенки "наполовину". Полугорький, полупрозрачный, полутравяной, полупудровый утонченный ирис заканчивает свою мелодию полукарамельным нюансом.

   Медовая сладость пыльцы рассеивается в воздухе и медленно оседает на еще голые ветки. И долго и тихо звучит на коже то ли древесная пудровость, то ли аромат все-таки мимозы.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle - деликатный, акварельный, чистый и необычный аромат. Одновременно прозрачный и ассоциируется с прохладой и теплый, мягкий, пушистый.

   Это дыхание весны. Это мысль о ней. "Минимализм, который имеет удивительное присутствие".

   В самом начале парфюмерного увлечения я имела пробирку с Талой Водой, но была не готова к восприятию такой тонкой, неосязаемой красоты. Мне аромат казался серым, водянистым, мускусным. Из этого следует только один вывод, что всему свое место и время. И я рада, что время настало и первый том произведений Frederic Malle разместился на полке в парфюмерном шкафу.

   Я приобрела L'Eau d'Hiver из-за наличия ириса в композиции, а получила новое восприятие, удовольствие от прозрачности, от духа, от только зарождающейся мысли.

 

Dans Tes Bras Frederic Malle

   Потрібно було б вже давно одночасно придбати всі зразки ароматів Frederic Malle і насолоджуватися відкриттям кожної композиції. А я не відомо чому "тягну кота за хвоста", відкриваю для себе старі випуски і дивуюся, що так мені подобаються. Відразу приймаю рішення відправитися на пошуки всіх не знайомих, непомітно відволікаюся по дорозі на щось інше і до наступного слушного моменту мій інтерес затихає.

   І ось цей слушний момент настав, коли я отримала Dans Tes Bras Frederic Malle, а аромат вийшов ще у 2008 році!!!! Як же встигати знайомитися зі всіма парфумами, вартими уваги? А як дізнатися, що саме ті аромати і варті уваги? Риторичне, звичайно, запитання. День за днем протягом всього життя... І бажано прожити років 100.

   Отже, Dans Tes Bras Frederic Malle.

   Пронизливий свіжо-смолистий, димний, бальзамний запах хвої та деревини. Солодкувата ментольність та грайлива льодяниковість. Шоколадний серпанок ладану і пильно-деревний запах кашмерану. Останній нюанс не люблю. Не так: дуже не люблю. І хоча таке щире зізнання може когось налаштувати проти мене, все ж вважаю краще мати позицію. А тут ще на очі потрапило інтерв'ю з Айріс Апфель і її фраза "Щоб бути задоволеним життям, потрібно належати самому собі. Прагнення догодити всім - це глухий кут" підтвердила і моє ставлення до висловлювання уподобань.

   Поки я відволіклася на розмірковування непарфумерного характеру, як зазвучали солодко-прілим, трохи зеленкуватим, горіхово-шоколадним голосом пачулі. Чудові пачулі!!!

   Тягуча вершкова кремовість геліотропу. Ніжна помадність фіалки. Солодкувата пухка ваніль. Солоно-солодка карамельність. І далі те, що не можливо передати словами. Я у черговий раз закохуюсь у аромат Frederic Malle та потрапляю у інший світ. Чим більше пізнаю той світ, тим все більше зачаровуюсь і дивуюсь як аромат не звучить, не пахне, а виражає емоції та вібрує. Виразно, яскраво, наполегливо і разом з тим прозоро та летюче.

   А ось осоціацій з назвою "У твоїх обіймах" у мене не виникло. Можливо тому, що вся увага зосередилась на майстерності парфумера перетворювати запашні фрази у емоційні стани, чи я відволікалася на роздуми про щирість у вподобаннях, а можливо, збентежилася не реальністю познайомитися зі всіма чудовими композиціями... Та точно у "обійми" аромату повернуся ще не раз і неодмінно надолужу всі прогалини у знаннях творчості компанії Frederic Malle.