пʼятниця, 29 січня 2021 р.

L'Eau d'Hiver Frederic Malle

 

L'Eau d'Hiver Frederic Malle


    Так багато, як цієї зими, я ще не носила L'Eau d'Hiver Frederic Malle. Спочатку за інерцією, щоб вигуляти, потім - за бажання прохолоди та свіжості, іншим разом - із-за пудрових ознак ірису. Останній випадок - захотілося зеленкувато-деревної борошнистості, що нагадує запах мімози.

   Свіжо-тонізуючий, кислувато-цитрусовий, квітково-трав'янистий, пряно-борошнистий старт у "Зимової води" з виразною надією на появу весни та з обіцянкою про здійнення мрій.

   Солодкувата зелена квітковість дягелю в оточенні димного бергамоту чергується танденом пухкого мускусу та землистого ірису та приємно освіжає і бадьорить, не зважаючи, що довкола і так не спека.

   Делікатна ванільно-десертна солодкуватість додає тихої радості і створює особливу атмосферу затишку та комфорту.



Візуалізація L'Eau d'Hiver Frederic Malle сьогодні

   11.03.2019
    Соковитий, кислий з гірчинкою, з товстою димною шкіркою тонізуючий та підбадьорюючий бергамот. Поруч - веселі льодяникові цитруси та деревно-пряні відтінки петітгрейну. І, здається, чую специфічну квітковість неролі.

   Ні натяку на ванільність геліотропу, яку я помітила, відкривши кришечку з флакону.

   Знову соковитість, але вже трав'яниста і на цей раз ангеліки. Інколи складається враження, що вичавили сік із трави. Запах дивовижний - ну, не даремно цю рослину називають ще "ангельською травою", але не із-за запаху, а тому що в Європі вирощували в монастирях.

   Поступово все ж вершково-кремово-ванільність геліотропу з'являється, але аромат не стає гурманським. Паралельно чути деревний землистий тон.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle я дістала із-за ірисів. Не скажу, що це ірисова композиція, та все ж ці квіти присутні і створюють фіолетові плями на зеленому фоні та додають борошнистої гірчинки. З часом їх аромат стає ніжним кремовим, нагадуючи то вишуканий десерт, то косметичний засіб.

   Інколи пахне мімозою - зеленкувато-деревні нюанси та ледь солодкуватий пилок.

   L'Eau d'Hiver - прохолодний, трохи водянистий, кислувато-свіжий, гіркувато-трав'янисто-пудровий запах весняного ранку. Аромат надзвичайно витончений та делікатний. З часом стає теплим, м'яким та невагомим. Він як смак березового соку. Потрібно пити маленькими ковтками, щоб відчути солодкуватість, невиразну трав'янистість та кислинку.

   Я, здається, "доросла" до мінімалізму Jean-Claude Ellena. Його, на перший погляд такі прості та тихі композиції, мене вражають і хвилюють більше, ніж якісь інші розкішні, яскраві та пафосні. Люблю за атмосферність та особливий настрій. Тільки кілька днів, як носила Hermessence Iris Ukiyoé Hermès, наприклад.

 
  29.03.2018
   Из флакона я услышала аромат мимозы - смешанные запахи сухого сена, древесность и миндальность. Даже приготовилась искать картинку с яркими желтыми пушистыми шариками, а на коже совершенно другая история оказалась.

   Кислинка цитрусов, остринка и дымность бергамота. Травянисто-сладковатая, чуть терпкая и даже с уловимой ментольностью ангелика. Влажно и свежо. Пахнет сырым свежим воздухом и талым снегом. L'Eau d'Hiver Frederic Malle - это именно сегодняшняя погода - затянувшийся переход от зимы к весне. И хотя зимы еще больше, в душе у каждого человека побеждает весна. Моя воспитанница вчера так прокомментировала падающие снежинки: "Какое разочарование! Меня природа разочаровала!!!"

   "Но у природы нет плохой погоды", как известно. И если посмотреть на ситуацию под другим углом, например, как это сделал Jean-Claude Ellena, то это прекрасно.

   Фруктовая кислинка водянистого жасмина кажется призрачной. Однажды промелькнув так больше и не показалась.

   Миндальность, которую уловила только открыв флакон, действительно есть, но теперь понимаю, что благодаря гелиотропу.

   Спокойное дуновение ветра принесло мягкое теплое ирисовое облако и укутало прозрачным коконом.

   В L'Eau d'Hiver все оттенки "наполовину". Полугорький, полупрозрачный, полутравяной, полупудровый утонченный ирис заканчивает свою мелодию полукарамельным нюансом.

   Медовая сладость пыльцы рассеивается в воздухе и медленно оседает на еще голые ветки. И долго и тихо звучит на коже то ли древесная пудровость, то ли аромат все-таки мимозы.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle - деликатный, акварельный, чистый и необычный аромат. Одновременно прозрачный и ассоциируется с прохладой и теплый, мягкий, пушистый.

   Это дыхание весны. Это мысль о ней. "Минимализм, который имеет удивительное присутствие".

   В самом начале парфюмерного увлечения я имела пробирку с Талой Водой, но была не готова к восприятию такой тонкой, неосязаемой красоты. Мне аромат казался серым, водянистым, мускусным. Из этого следует только один вывод, что всему свое место и время. И я рада, что время настало и первый том произведений Frederic Malle разместился на полке в парфюмерном шкафу.

   Я приобрела L'Eau d'Hiver из-за наличия ириса в композиции, а получила новое восприятие, удовольствие от прозрачности, от духа, от только зарождающейся мысли.

Немає коментарів:

Дописати коментар