Crimson Rocks Amouage

   2020 рік вносив зміни. І оманська компанія Amouage не залишилася осторонь цієї тенденції. Нову Колекцію Ренесанс, у яку увійшли чотири аромати, критикують всі зі всіх сторін. Компанія ж презентує новинки, як радість та задоволення від захоплюючої краси природи султанату. Такий собі "пошук втраченого раю".

   Швидше за інерцією, ніж від цікавості, придбала і я дві новинки. Та й краще самій перконатися і скласти враження, ніж повірити на слово.

   Crimson Rocks Amouage присвячений скельній троянді, яка росте у горах Ель-Хаджар на північному сході Оману. "Створюючи цей аромат, мене надихнув малиновий колір скельної троянди Аль-Хаджар та тінь його гір, осяяних останніми променями квітневого сонця" - так коментує свій аромат парфумер Домітрій Міхалон-Бертьє.

   Мені ж "Багряні Скелі", саме так перекладається назва аромату,  якийсь час не піддавалися розумінню. Дивне, трохи лякаюче, трохи засмучуюче димно-деревне, смолисто-карамельне, пряно-терпке та гірко-солодкувато-медове щільне звучання видалося абсолютно не гармонійним.

   Лише після n-ного нанесення чітко почула бальзамно-солодкий запах кориці та кисло-пряно-камфорну серпанкову ауру перцю. Так зраділа, як це буває десь у іншому місті зустріти знайомого і тішитися йому, ніби доброму другу. Та прянощі швидко розпорошилися  та зникли, залишивши лише гіркуватий посмак. Деревина зазвучала не просто димно, а з запашними нюансами, та на цьому тлі розквітла помадно-солодка троянда, у якої пелюстки виявилися такого ж малинового кольору, як пляшка.

Всі фото із офіційного сайту Amouage 

   Солодка ягідність та вершкова кремовість. Думки все поверталися до аромату троянди, бо саме її присутність привабила придбати новинку від Amouage. Автоматично пригадувала Lyric і сумно констатувала факт, що це не "те пальто". Та не треба бути упередженою, адже, як виявилося, що  все цікаве попереду...

   Маслянисто-забродивші, землисті нюанси з анімалістичним теплом та спокусливим диханням розчулили мене. Критичне налаштування почало розсипатися, як будиночок із гральних карт, і Crimson Rocks зазвучав мелодійно та м'яко.

   Аромат троянди, справді, виявився іншим з часом. Помадно-ягідним, солодко-пудровим, ніжно-маслянисто-кремовим, з вишневим посмаком, в оточенні невагомих вершків.

   Я чітко уявила малиново-вишневе небо, залите розтікаючими сонячними фарбами. "Це точно не світанок", вирішила я  чи то на інтуїтивному рівні,чи звичка зустрічати схід сонця розвинула здатність ловити вібрації природи. Та це ж захід сонця! І лише з часом знайшла підтвердження своїх асоціацій на сайті Amouage, так як маю талант не сприймати інформацію до подорожі, а лише по поверненні розумію та запам'ятовую і дати, і ознаки, і підтексти. Це порівняння з мандрами стосується і історії з ароматами, та для мене важливо самій вловити коливання і уявити образ, а коли він співпадає з задуманою ідеєю автора, то виникає солодке відчуття спокою від потрапляння у суть композиції. Напевно, це найбільший комплімент для ольфакторного художника.

   Згодом "Багряні Гори" огорнули оксамитовим теплом та ще довго розповідали ладанно-деревні історії та привертали увагу кремово-рожевою аурою.

   Ось так завдяки захопленню парфумерією і я потрапила у тренд сезону - відпочивати на Аравійському півострові. Щоправда, два моїх завзятих мандрівники скептично розповідали про пасивний відпочинок серед розкоші, але це не стосувалося історичних пам'яток та природи. Коли ж я забажаю помилуватися заходом сонця та малиновим кольором скель Ель-Хаджар, дістану знову Crimson Rocks Amouage.