Mon âme 1907

    Прокинувшись, найперше, що я почула, - це помадний посмак вчорашнього Burlesque. М-м-м-м... Так смачно, що не хочеться порушувати цю гармонію. Та якщо нанести краплину ірисово-кремового Mon âme 1907, то не лише не зіпсується атмосфера та настрій, а буде логічним продовженням.

   На тлі пильної гіркоти, зеленої пряної терпкості та димності кислуватого бергамоту помітно відразу землисто-солодкувато-кремові ознаки корінців ірису. Відразу пригадую фабрику Fragonard в Озе і мішки з інгредієнтами, і той захват, коли вдалося припастися саме до корінців ірису, а всі інші у цей час слухали про креми та парфуми. От би було добре, якби разом з косметично-парфумерною продукцією пропонували пакетики з природними матеріалами.

   Соковиті сяючі краплини апельсинів-мандаринів. Свіжа фруктовість жасмину та зефірність троянди. Помадність фіалки та знову у центрі уваги - ірис.

   Аромат ірису то пильно-борошнистий, то кремово-вершковий, часом шоколадний (завдяки сиро-прілим пачулям, думаю), то вологий, то навіть маслянистий.

   Ванільної солодкості та смолистої колючості додають тонка боби. Тло у Mon âme солодкувато-пряне, борошнисто-деревне.

   Я ось знову мрію про флакон цієї ірисової насолоди. Минулого разу щось не склалося, а я вже раділа у передчутті поповнення колекції... А також мрію про Відень. Та, думаю, до того часу, коли зможу відправитися у австрійське місто, Моя Душа вже точно буде зі мною.

   12.01.2020
    Борошнистий ірис, з сирою землистістю, дзвінкістю кришталевого повітря, солодкувато-гірко-шоколадними відтінками та запахом моркви. Якщо раніше останній нюанс я би віднесла до недоліків, то зараз, навпаки, мені подобається. Непомітний перехід від одного тону до іншого, як мінливе забарвлення перламутру.

   Помадність фіалки додає ніжності, чарівності юності та романтичності.

   Ледь вловима кислинка та димно-смолисто-деревне тло з терпкістю полину, ментольністю та тихою камфорністю.

   Квіткова пудровість переходить у тягучу кремовість, згодом у суху солодку пильність, а далі у тягучу вершковість тонка бобів.

   Mon âme багатогранна, шоколадно-кремова, борошнисто-гіркувата, солодко-помадна, кремово-вершкова з фруктово-кислуватими, пильними, смолистими та деревними доповненнями.

   Невимовно ніжно, витончено, гармонійно прекрасно. Mon âme 1907 - це одна із найкращих ірисових композицій, яка з часом не набридає, як Iris 39 Le Labo, а навпаки, ще більш захоплює.

   Якщо у колекції закінчаться вінтажні L’Heure Bleue Guerlain, то компенсує розпач Mon âme 1907. Аромати не подібні, але про одне і теж - подорож у себе, у свій світ, у свої думки. І яка ідеальна назва - Mon âme - Моя Душа.

   Так, і у Відень я візьму саме ці парфуми, мої асоціації не змінилися з часу знайомства. І з нетерпінням чекаю повноцінний флакон і знайомства з новими ароматами бренду, зказки яких вчора отримала.

 
   12.04.2019
   Запах пудрової деревини з зеленою кислинкою та трав'янистістю. Фруктовість та кремова помадність. Землистий, сирий, пряний запах коріння ірису чергується з сухою борошнистою деревиною. І в цей же час не менше солодкувато-кремового аромату фіалки, який додає ніжності та витонченої романтичності, пом'якшує пряну землистість. Так і уявляю флакон Mon âme (Моя душа) 1907 на фіалковій галявині біля моєї роботи, яку я вчора обмилувала.

   Десь з далека доноситься оксамитовий смолистий запах пачулі, а зовсім поруч - фруктовість троянди. Знову деревина, а вже за мить - солодкувата терпкість полину. Одночасно виникає тисяча думок та бажань.

   При всій любові до суконь, білизни, взуття, сумок, шарфів, косметики, книг чомусь не виникає бажання купувати їх "вагонами". Вмикається відчуття насиченості. А коли мова йде про парфуми, чомусь "стоп-кран" не спрацьовує. Ці роздуми до того, що конче мені потрібно і Mon âme, і Genevieve нового для мене бренду 1907.

   Липка деревина кедру, просочена соковитим апельсином та покрита іскристими краплинами бергамоту. Потім густа вершковість тонка бобів та знову пачулі, але вже з шоколадним нюансом. Та ще багато раз про ірис, деревину та фіалку.

   Шлейф дивовижний - пряно-ірисовий, гіркувато-солодкуватий, землисто-борошнистий, сріблясто-фіолетовий.

   Флакончику Mon âme 1907 місце на поличці з ірисовими ароматами. І якби він у мене був, я неодмінно взяла б у Відень. Чомусь з цією ірисово-фіалково-деревною красою у мене виникає образ Єлизавети Боварської, яку ніжно називають ще імператриця Сісі.

 

 

L'Eau d'Hiver Frederic Malle

    Так багато, як цієї зими, я ще не носила L'Eau d'Hiver Frederic Malle. Спочатку за інерцією, щоб вигуляти, потім - за бажання прохолоди та свіжості, іншим разом - із-за пудрових ознак ірису. Останній випадок - захотілося зеленкувато-деревної борошнистості, що нагадує запах мімози.

   Свіжо-тонізуючий, кислувато-цитрусовий, квітково-трав'янистий, пряно-борошнистий старт у "Зимової води" з виразною надією на появу весни та з обіцянкою про здійнення мрій.

   Солодкувата зелена квітковість дягелю в оточенні димного бергамоту чергується танденом пухкого мускусу та землистого ірису та приємно освіжає і бадьорить, не зважаючи, що довкола і так не спека.

   Делікатна ванільно-десертна солодкуватість додає тихої радості і створює особливу атмосферу затишку та комфорту.

Візуалізація L'Eau d'Hiver Frederic Malle сьогодні

   11.03.2019
    Соковитий, кислий з гірчинкою, з товстою димною шкіркою тонізуючий та підбадьорюючий бергамот. Поруч - веселі льодяникові цитруси та деревно-пряні відтінки петітгрейну. І, здається, чую специфічну квітковість неролі.

   Ні натяку на ванільність геліотропу, яку я помітила, відкривши кришечку з флакону.

   Знову соковитість, але вже трав'яниста і на цей раз ангеліки. Інколи складається враження, що вичавили сік із трави. Запах дивовижний - ну, не даремно цю рослину називають ще "ангельською травою", але не із-за запаху, а тому що в Європі вирощували в монастирях.

   Поступово все ж вершково-кремово-ванільність геліотропу з'являється, але аромат не стає гурманським. Паралельно чути деревний землистий тон.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle я дістала із-за ірисів. Не скажу, що це ірисова композиція, та все ж ці квіти присутні і створюють фіолетові плями на зеленому фоні та додають борошнистої гірчинки. З часом їх аромат стає ніжним кремовим, нагадуючи то вишуканий десерт, то косметичний засіб.

   Інколи пахне мімозою - зеленкувато-деревні нюанси та ледь солодкуватий пилок.

   L'Eau d'Hiver - прохолодний, трохи водянистий, кислувато-свіжий, гіркувато-трав'янисто-пудровий запах весняного ранку. Аромат надзвичайно витончений та делікатний. З часом стає теплим, м'яким та невагомим. Він як смак березового соку. Потрібно пити маленькими ковтками, щоб відчути солодкуватість, невиразну трав'янистість та кислинку.

   Я, здається, "доросла" до мінімалізму Jean-Claude Ellena. Його, на перший погляд такі прості та тихі композиції, мене вражають і хвилюють більше, ніж якісь інші розкішні, яскраві та пафосні. Люблю за атмосферність та особливий настрій. Тільки кілька днів, як носила Hermessence Iris Ukiyoé Hermès, наприклад.

 
  29.03.2018
   Из флакона я услышала аромат мимозы - смешанные запахи сухого сена, древесность и миндальность. Даже приготовилась искать картинку с яркими желтыми пушистыми шариками, а на коже совершенно другая история оказалась.

   Кислинка цитрусов, остринка и дымность бергамота. Травянисто-сладковатая, чуть терпкая и даже с уловимой ментольностью ангелика. Влажно и свежо. Пахнет сырым свежим воздухом и талым снегом. L'Eau d'Hiver Frederic Malle - это именно сегодняшняя погода - затянувшийся переход от зимы к весне. И хотя зимы еще больше, в душе у каждого человека побеждает весна. Моя воспитанница вчера так прокомментировала падающие снежинки: "Какое разочарование! Меня природа разочаровала!!!"

   "Но у природы нет плохой погоды", как известно. И если посмотреть на ситуацию под другим углом, например, как это сделал Jean-Claude Ellena, то это прекрасно.

   Фруктовая кислинка водянистого жасмина кажется призрачной. Однажды промелькнув так больше и не показалась.

   Миндальность, которую уловила только открыв флакон, действительно есть, но теперь понимаю, что благодаря гелиотропу.

   Спокойное дуновение ветра принесло мягкое теплое ирисовое облако и укутало прозрачным коконом.

   В L'Eau d'Hiver все оттенки "наполовину". Полугорький, полупрозрачный, полутравяной, полупудровый утонченный ирис заканчивает свою мелодию полукарамельным нюансом.

   Медовая сладость пыльцы рассеивается в воздухе и медленно оседает на еще голые ветки. И долго и тихо звучит на коже то ли древесная пудровость, то ли аромат все-таки мимозы.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle - деликатный, акварельный, чистый и необычный аромат. Одновременно прозрачный и ассоциируется с прохладой и теплый, мягкий, пушистый.

   Это дыхание весны. Это мысль о ней. "Минимализм, который имеет удивительное присутствие".

   В самом начале парфюмерного увлечения я имела пробирку с Талой Водой, но была не готова к восприятию такой тонкой, неосязаемой красоты. Мне аромат казался серым, водянистым, мускусным. Из этого следует только один вывод, что всему свое место и время. И я рада, что время настало и первый том произведений Frederic Malle разместился на полке в парфюмерном шкафу.

   Я приобрела L'Eau d'Hiver из-за наличия ириса в композиции, а получила новое восприятие, удовольствие от прозрачности, от духа, от только зарождающейся мысли.