Miya Shinma Sakura
У музеї Вікторії та Альберта |
Я не знаю про що варто у першу чергу розповісти. Чи про ніжно-кремово-квіткову композицію, яка зачаровує своєю розкішною витонченістю та збирає компліменти? Чи про оригінальне пакування, яке вже не можу повторити, щоб показати парфумерним друзям? Чи про те, як влаштувала фотосесію у лондонському музеї Вікторії & Альберта? Чи про мій цьогорічний вересень, який пахнів рожевими квітами сакури та сумну констатацію, що запашна рідина вже закінчується?
Davies St, Mayfar, London |
Я планувала неодмінно зайти у Fortnum & Mason у Лондоні аби поповнити колекцію одним із ароматів Grossmith. Та плани трохи нагадали джазову імпровізацію й я вже отямилася, коли робила фото на згадку на тлі невідомого маленького та дуже затишного парфумерного магазина десь у елітному районі Мейфер.
І ось у руках флакон із чудовою рідиною, яка реалістично передає аромат сакури. У чарівному лакованому пакуванні з посланням від дизайнерки на традиційному японському папері washi.
Та особливістю того придбання було кімоно, яке огортало лаковану скриньку. Саме із-за техніки пакування я й не відкрила у мить новий аромат, щоб напахнітися. Крім усього іншого, не хотіла порушити досконалу гармонію.
Кремово-солодкувата квітковість повільно чи то розпорошуються, чи розтікається, створюючи рожеву ілюзію.
Фруктові ознаки стиглої соковитої вишні з кислинкою, терпкуватістю та солодкістю. Борошнисто-пряна деревина, яка з часом стане масною. Невагомий пухкий мускус. Зацукрені пелюстки фантазійної троянди з довгим посмаком помадного нюансу запаху піонів.
Вишукана японська стриманість та невимовна ніжність, створена у Парижі та придбана у Лондоні - дивне поєднання, від якого хочеться посміхатися та пригадувати ті щасливі миті, які подарувала мені доля у такий драматичний час.
Немає коментарів:
Дописати коментар