Королівська розкіш Версалю
Всього 19 км відділяє Версаль від Парижу. Це невеличке дуже гарне, затишне, атмосферне місто. Та його я бачила лише з вікна автобуса, тому більше ніяк охарактеризувати не можу. Хоча впевнена, що дуже сподобалося б при близькому знайомстві, так як нагадало мої улюблені Брно, Падую та Верону.
Крім бажання уважніше роздивитися місто, є і інші, не менш палкі, а можливо і важливіші. Так у Версалі знаходиться ISIPCA - французька школа післядипломної освіти для парфумерів та спеціалістів у області косметики. Ні, я не мрію стати студенткою цього закладу так як і не мрію стати парфумером, але познайомитися з діяльність було б цікаво.
На території ISIPCA знаходиться Осмотека (Osmothèque) - найбільша у світі бібліотека ароматів. Ось сюди я маю величезне бажання потрапити!!! Хоча шкодую, що не взялася організувати екскурсію у бібліотеку, впевнена, що при наполегливості, все вийшло б.
Та буде тепер хороша мотивація повернутися у Версаль!
Не можливо за один раз осягнути все, тим більше, коли ти знайомишся з восьмим чудом світу, а саме так називають Версальський палац та сади - колишню резиденцію французьких королів.
Розкіш та велич!!! Багатство та пишнота!!!
Куди не глянь - на стіни, стелі, вікна, стільці, гобелени, каміни, годинники, картини - все витвори мистецтва, які можна розглядати безкінечно довго. Одного разу дуже мало, щоб помітити дрібниці, добре роздивитися весь цей королівський достаток.
Салони Венери та Діани, салони Меркурія, Марса та Аполлона... Та найбільше мене вразила Дзеркальна галерея, наповнена світлом та якоюсь особливою кришталевою дзвінкістю, нарядністю, святковістю та урочистістю. Кришталеві казкові люстри, сімнадцять великих вікон з неймовірним виглядом на сад та стільки ж дзеркальних дверей навпроти. Як у танцювальній залі можеш себе розглядати з усіх сторін. Хоча я багато читала про цю Дзеркальну галерею та найактивніша фантазія не здатна намалювати те, що знаходиться у стінах палацу. Навіть відео не передає достовірно пануючої атмосфери.
"Бал у Версалі" є такі парфуми Jean Desprez. Маю велику радість бути знайомою зі старими зразками. Це розкішна квітково-медово-амброво-анімалістично-шипрова композиція, для створення якої використали 350 рідкісних компонентів. Недавно, щоб пригадати звучання, нанесла парфуми і вони розкрилися саме так, яким мені запам'ятався ольфакторний образ палацу - помадно-мускусно-анімалістично, трохи пильно і з товстим шаром історії.
У палаці зайшла у магазинчик з сувенірами. Серед різних чудових дрібничок, дзеркалець, віял, блокнотиків стояли і флакончики з парфумами, але вигляд всього товару був абсолютно не спокушуючим, щоб не охарактеризувати "дешевим". На відміну від Діснейленду, в якому хотілося прикупити все, тут навіть ліньки було розглядати.
Та я не засмутилася ні на хвилину у крамниці, тому що було нестримне бажання вийти на вулицю у парк, який я жадібно розглядала із величезних вікон палацу.
А парк і сади Версалю виявилися ще більш прекрасними, ніж можна було уявити! Різнобарвні квітники нагадували килими. Ретельно стрижені газони та галявини. Дерева та кущі у вигляді геометричних фігур. Статуї давньогрецьких богів та богинь, скульптури, колонади, водойми, боскети, тераси.. І простір та широта, куди не глянь.
Фонтани хоча і не працювали та цей факт абсолютно не засмутив, бо було стільки елементів та приємних моментів, які привертали увагу. Наприклад, пара лебедів у басейні Аполлона.
Або ворон, за яким чи то ми спостерігали, чи він за нами. Здавалося, що це один із найстаріших жителів місцевості, якому відомо багато секретів та таємниць. Ось кому потрібно проводити екскурсію по королівському маєтку.
Блукаючи доріжками садових лабіринтів, пригадалися одночасно всі відомі романтичні історії, які відбувалися у цих місцях. Найперше на думку спав твір Анни та Сержа Голон "Анжеліка"- роман , яким зачитувалася в юності. Здавалося, повітря тут пахне інтригами і таємницями. І якщо уважно прислухатися, то можна почути шурхіт сукні чи то Діани де Пуатьє, чи Маркізи де Помпадур.
Перед мармуровими величними статуями античних богів виникало бажання завмерти у реверансі.
Нереальна краса Оранжереї Версалю включає у себе більше ніж 100 апельсинових, лимонних, гранатових дерев.
Можна лише уявити як у парку пахне весною та літом! А восени, звичайно, це квітково-шипрова композиція, зі смолисто-деревним тлом. Глибока, багатогранна, розкішна, як природа навколо.
На минулому тижні передивлялася черговий раз "Марію-Антуанетту" Софії Копполи. Було враження, що я прогулювалася з королевою Франції поруч біля величезної чаші, вдихала запах квітів, зустрічала світанок, плавала на човнику, сиділа в одному із тих розкішних крісел та коштувала тістечка. Не вистачало лише сцени, де Марія-Антуанетта показує свою парфумерну колекцію. От би було нам про що порозмовляти!
Згадуючи про Версаль чомусь не виникає бажання дістати вінтажні парфуми. Навпаки, хочеться нішевих композицій, а саме - цілу колекцію 12 Parfumeurs Francais!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар