Аромати Різдвяної Польщі
Три невеликих польських міста, але колоритних, атмосферних та гостинних відвідала я зі своєю великою дружною компанією. І не зважаючи на холод та відсутність головного атрибуту зими - снігу, перейнялася по-дитячому радісними, святковими емоціями. І не лише я.
У Люблін на шопінг - це улюблене заняття у нас з подругою. І потрібно визнати, що потрапити у торгові центри польського міста реальніше, ніж це зробити у нас.
Новорічно-різдвяні сувеніри, атрибути, декоративні прикраси, серветки, свічки, гірлянди, букети, подушечки, ковдри, скатертини - хочеться придбати все, щоб насолоджуватися святковою атмосферою вдома.
Та не менш цікаво, якщо не більше, відправитися бродити вузькими вуличками старого міста, розглядати старі будівлі, вивіски, брами, вежі. Цього разу я зосередилася на ліхтарях, яких виявилося дуже багато. Кожен з них, напевно, має свою історію або ж її легко вигадати, якщо така відсутня, враховуючи декорації, на тлі яких ці ліхтарі знаходяться.
Від усіх ліхтарів відрізняється ось цей, який горить цілодобово в пам'ять про євреїв, життя яких в роки Голокосту згасло передчасно.
Коли потрапляю у Люблінський замок, побудований у XIV столітті, на згадку приходить інше польське місто. І не даремно, бо Люблін називають "маленьким Краковом".
Чим далі рухаємося по Польщі, тим все більше переконуємося, що не цікавих міст не має. А коли потрапляємо до Казєміж Дольного, то здається, що опинилися у дивовижній казці.
Це одне із найпрекрасніших міст, яке вважають перлиною польського ренесансу. В ньому у єдине ціле об'єднуються краса пейзажу та пам'ятники архітектури.
Місто, назване на честь короля Казимира Великого, розкинулося на березі Вісли. На перший погляд річка здається сірою і неприступною. Та якщо наважитися і не злякатися її крижаного подиху та швидкої течії, наблизитися зовсім близько, то вдається роздивися безліч відтінків і сріблястого, і зелено-смарагдового. Зранку вона фіолетово-синя, у денний час сіро-зелена, ввечері волошкова. У голосі Вісли чути не просто шум води, а дзвінкість та гомін балакучих качок.
Казєміж Дольни називають польським Монмартром, так як у ньому багато мистецьких галерей та крамниць. З давніх часів сюди приїздять художники, музиканти, письменники, щоб надихнутися красою природи та зануритися у атмосферу середньовічного міста.
І хоча у грудні у День Св. Миколая не було сяючого діамантами снігу, природа була вбрана в прикраси, які створювали особливий настрій. Ніби навмисно хтось понанизував намиста на кущі та гілки дерев, які виглядали особливо стильно поруч із святковою ялинкою.
Кульмінацією подорожі було дивовижне місто Замосць. Потрапивши на Ринкову площу Старого міста, здається, що опинився десь у північній Італії епохи Відродження. І не даремно, так як Замосць побудовано за зразком Падуї.
А в передріздвяний час Замосць виглядає особливо чарівно та магічно: святкові декорації, вишукані прикраси, сяючі гірлянди та вогники.
Крім того, що ці польські міста дуже атмосферні та гарні, вони неймовірно ароматні і цікаві в ольфакторному сенсі не лише для колекціонерів запахів, а й звичайним туристам.
Ароматна палітра яскрава та насичена гурманськими смаколиками та традиційними стравами. Запах бігосу та kotlet schabowy примушує гуляючих зайти в затишне кафе та скоштувати страву, яка стала улюбленою ще на вулиці.
Велика кількість солодощів є справжнім випробуванням сили волі та характеру. Взявши себе в руки, скоштувала лише смажені кільця та маковець, які найбільш часто подають у Польщі у святкові дні.
Аромат кави зводить з розуму! Так само як і п'янкий та зігріваючий пряний запах глінтвейну або ж зимовий чай з корицею, гвоздикою та цитрусами. Саме зимової пори ці напої здаються найбільш смачними та пахучими.
Насолоджуючись апетитними запахами страв та пильним ароматом давньої історії важко було згадати про ніжні квіткові польські парфуми Byc Moze... Та якщо чесно, я ні разу і не згадала. Лише вдома, складаючи враження до купи, пригадала, що у часи мого дитинства була така популярна композиція, яку я легко пригадаю, якщо прикладу ніс до флакону.
Якщо вже мова зайшла про дитинство, то є ще така згадка, пов'язана з Польщею: журнал Uroda (Краса), який продавала мені мама однокласника з-під прилавку у журнальному кіоску. На той час це було єдине джерело наймодніших ідей та гарних картинок. Кажуть, що і внаш час журнал видається.
Ще з дитинства пригадую назву парфумів Пані Валевська у синій пляшці. Абсолютно не пам'ятаю аромату, але чомусь думаю, що це альдегідно-квіткова композиція. І на мій погляд, так має пахнути гонорова, елегантна, шляхетна, з вишуканими манерами польська пані. Якщо чесно, саме таку, як я змалювала, не зустрічала, але думаю, лише тому, що була зосереджена на вивченні навколишнього колориту.
А ось аромат такої пані був завжди поруч, бо квітково-альдегідний розкішний кремово-помадно-пудровий Reckless Roja Dove я не випадково обрала для цієї подорожі. І були моменти, що я собі здавалася такою "пані".
Немає коментарів:
Дописати коментар