L’Heure Bleue Guerlain

   Є аромати, які дістаю у особливі моменти життя, бо вони щось символізують чи на щось натякають. А інші лише тому, що є потреба саме у тих емоціях, які вони викликають. І хоча я "спеціаліст" по світанках, парфуми з назвою "Сутінки" у мене є камертоном, за яким визначається максимальна здатність аромату розбентежити.

   Блакитна година - це швидкоплинний момент, коли день переходить у вечір, а згодом у ніч. Коли небо, ввібравши всі відтінки та енергію сонця і досвід дня, поступово темнішає. Коли синій колір має тисячі відтінків і контурів та одночасно здається маревом. Це пора, глибину якої можна відчути та збагнути, але неможливо зафіксувати ні на світлині, ні словами, ні у пам'яті. Всі докази будуть "не до..." і лише парфуми Guerlain здатні пробудити ті ж емоції та думки.

   Свіжо-солодкуватий, грайливо-кокетливий, з натяком на лікарський сироп та ментольність аніс, а за ним - терпка пряність гвоздики.

   Бадьора та загадково-квіткова свіжість неролі з вловимою анімалістичністю та тлом деревини.

   Витончена борошнистість сандалу та землистий гірко-кремовий аромат ірисів, який перетворюється на солодко-вершкову ніжність та щось хвилююче, тремтливе і безумно прекрасне.

   Пронизлива гострота, рожево-фіалкова помадність, фруктова свіжість та п'янка медовість жасмину.

   Чергування солодкості пухкої ванілі та маслянисто-гіркої анімалістичності доповнюється запахом дорогоцінної деревини, далі тягучою карамельність, потім мигдальністю геліотропу. Ніжний тілесний мускус, а ще - ванільно-кремово-вершковий бензоїн...

   Парфуми неймовірно "живучі". Вони на довго оселяються не лише на одязі чи хустинах, але й на волоссі. Їх не голосне романтичне звучання змушує затихнути будь-який крикливий чи радісно-пафосний аромат.

   Сьогодні це саме той випадок, коли я не засмучуюся при нанесенні останньої краплини із пляшки, бо безмежно тішуся, що пізнала КРАСУ L’Heure Bleue Guerlain. Flacon de Sac (пляшка для сумки) або parapluie (umbrella bottle) - ребристий подовжений флакон у формі закритої парасольки далеких (1950-1970 років) у чорному футлярі відправиться на поличку з пустими пляшками, але я буду пригадувати ту запашну рідину, яка була здатна не просто викликати емоції, захват, від якої перехоплювало подих, а й оголяла нерви, витончувла їх до максимуму.

   І хоча у мене є пляшечка і парфумів і edp, все ж я буду мріяти про L’Heure Bleue неодмінно у флаконі Bouchon Coeur (Heart Shaped Stopper) Жоржа Шевальє, художника компанії Baccarat, з шовковими китицями та головне - міцним здоров'ям, яке було у мого зразка.

 

   31.10.2019
   Маленький флакончик L’Heure Bleue Guerlain був серед інших обраних для подорожі. Я все мріяла його сфотографувати десь на фоні осіннього парижського листя та було стільки подій, вражень та емоцій, що вийняти пляшечку із сумки не мала часу. А можливо, саме тому, що була не одна, що завжди в оточенні дітей.

   Сьогодні я використаю останні краплини із мініатюри, яку колись подарував мені Дмитро Мілютін. Звичайно, шкода, але зігріватиме та надихатиме думка, що я мала можливість "роздивитися" цю витончену красу, зрозуміти черговий раз хвилюючий настрій, прослідкувати за мінливістю, органічністю аромату та дивовижною гармонією.

   Отже, L’Heure Bleue розпочинається пряно-кислувато. Анісово-солодкувато-лікарсько-терпко.

   Сильний запах гвоздики-спеції, який змінюється вишневою свіжістю геліотропу.

   Солодка борошнистість соковитих пелюсток та землистість корінців ірису.

   Запах вишуканого вершкового десерту з вишенькою у центрі.

   Геліотроп, як ніколи, розкрив свій потенціал і заграв кисло-солодко-ванільно-вишневими відтінками.

   А поява кремової фіалки та помадної троянди викликають тремтіння та особливий піднесений стан, коли хочеться одночасно усміхатися і плакати від щастя, що маєш можливість "бачити" таку вишукану витонченість.

   В Парижі я бачила сутінки над Сеною, які змалював Жак Герлен, та у той час всю увагу перетягнув на себе вигляд Ейфелевої вежі у діамантовому вбранні та реакція на нього моїх вихованців-підлітків.

   15.01.2019
   Пряно-солодкуватий, ментолько-лікарський, що нагадує Пектусін, ледь фруктовий, освіжаючий і теплий, веселий запах анісу. Такий доброзичливий та оптимістичний початок у L’Heure Bleue Guerlain в концентрації парфуми. Вінтажний варіант невизначеного року, можу лише припустити завдяки ознакам футляру, що приблизно 1950-1960 роки.

   За насиченою ароматною палітрою анісу майже не помітно димність бергамоту та цитрусову кислинку.

   Гарно, спокійно і затишно, абсолютно без натяків на ольфакторне потрясіння.

   Солодко-ванільна м'якість геліотропу ніжно огортає, ослаблює свідомість, зачаровує. Потрапивши в полон чар L’Heure Bleue, вибратись неможливо.

   Непомітно освіжає квітковість неролі.

   Вершковість бензоїну додає щільності і кремовості. Для різноманітності - пряно-терпкі відтінки гвоздики. Далі гіркувато-землиста пудровість ірису. Фіалкова помадність дивовижно витончена і романтична. При таких ароматних звуках відразу уявляю Відень - таким він закарбувався у моїй пам'яті.

   Масляниста анімалістичність додає чуттєвості і хвилювання, глибини, оксамитового тепла. В цьому місці композиції невимушено пригадала цибетин із Bal à Versailles Jean Desprez. Дивно, що при наявності однакового тваринного акорду, характери у парфумів абсолютно різні.

   Смолистість тонка бобів нагадує мені Habit Rouge і ще кілька інших ароматів Guerlain. Навіть цього разу помітила ознаки Шалімару.

   Ближче до бази - пухнастий, невагомий мускус з мильно-кремовими нюансами, а потім - деревина сандалу і хмари.

   L’Heure Bleue - пудрово-кремова досконалість, витонченість і романтизм. Фіолетово-рожеве ніжне почуття, яке викликає перламутрові сльози і хвилювання. Емоції позитивні, без драматичності та страждань. Це сяяння та переливи опалового вечірнього неба. Це сполохи рожевих, синіх, фіолетових, блакитних, червоних відтінків. І цю перелічену палітру чітко бачиш перед собою, а не уявляєш.

   L’Heure Bleue - це найдесертніший десерт, найвершковіші вершки. Це найбільша ступінь вишуканості і найвища ступінь порівняння - божественно. L’Heure Bleue - це парфумерний шедевр для мене особисто.

   
    4.12.2018
    З кожним роком хочеться все менше згадувати скільки років виповнюється і, напевно, я поки що не готова радіти їх кількості, та саме свято ДН є радісним - по-дитячому безтурботним, завдяки друзям - щасливим. І в цей день, звичайно, хочеться чогось особливого. Серед яскравих і улюблених ароматів вибрала L’Heure Bleue Guerlain вінтажні парфуми, які не відрізняються довгим святковим шлейфом, але викликають тремтіння своєю делікатною кремовою красою. Хтось в цій красі чує ознаки ретро, а мені вона здається витонченою гурманікою.

   Товста шкірка бергамоту соковита та масляниста. Її приємний тонізуючий запах змінює землиста гірчинка ірису та анісова солодкувато-пряне звучання.

   Чергування насиченої пряної терпкості гвоздики і трав'янисто-гіркуватого запаху соковитих пелюсток ірисів доповнюється ароматами інших квітів.

   Суха борошнистість змінюється вершковою кремовістю.

   Тепла солодкуватість ніжно огртає і створює затишну ауру. Ваніль змагається з карамельністю за можливість бути "родзинкою" у десерті.

   Але той романтично-ліричний настрій, якого мені так хотілося, створювала саме помадна фіалка.