Interlude Woman Amouage

   Інтерлюдія - це невелика п'єса, яку виконують між частинами музичного твору. "Інтерлюдія" - це назва парфумів популярної компанії Amouage. Але мова не про музику, хоча, звичайно про мистецтво. Аромат - це саме той момент, який називають у даному випадку музичним терміном, у світі хаосу та безладу.

   Для кращої візуалізації образів для початку потрібно взяти у руки коробку Interlude Amouage. Можливо, різнокольорові таємничі та загадкові графіті надихнуть фантазію на розвиток та політ.

   "Хаос почуттів" - з такою назвою у моєї подруги є танцювальна композиція. Саме так я можу охарактеризувати і своє відношення до "Інтерлюдії" Amouage.

   Кисло-димний, соковитий, з товстою пористою шкіркою бергамот на тлі вишуканої маслянисто-терпкої галантерейної шкіри. Освіжаюча гірчинка грейпфруту та густа вершковість. Згодом цитрусові кокетливо заграють льодяниками та колючістю газованого напою. В кінці дня я зрозумію, що цей гесперидний старт найулюбленіша частина композиції.

   А далі Interlude стає шоколадною та медовою. Помадною та карамельною. Стільки всього, що не знаю на чому зосередитися. Здається, на любий смак є те, що може зачарувати. Хоча, хтозна... Я довго не наважувалася нанести рідину саме із-за потужного звучання. Це як брати участь у масовому заході десь на стадіоні, а ти любиш камерні концерти...

   Кавова-шоколадність сподобається гурманам. У цій частині Interlude із-за асоціативної палітри я завжди пригадую Львів.

   Гірко-димний ладан чергуєтсья з ванільною кремовістю бензоїну, доповнюється запахом пряної деревини. Присутність фіміаму має навіювати духовні, релігійні та містичні образи та у мене жодних фантазій у такому напрямку, а знову про смачненьке.

   Маслянисто-пухкий кавовий крем на шоколадному бісквіті - симпатичні тістечка, які інколи хочеться скуштувати, не зважаючи на шкоду для талії. А ще нестримне бажання відправитися у затишну кав'ярню з подругою, авторкою "Хаосу почуттів", щоб хоч трохи наговоритися про якусь нісенитницю і поласувати смаколиками. А так як у нас на це завжди не вистачає часу і ми вписуємо зустріч у щільний графік за кілька тижнів, то така подія прирівнюється до маленького свята. Ніби "інтерлюдія" серед робочого (добре, що не хаотичного!) процесу.

   Здається, поки я внюхувалася у аромат, "придивлялася" до розкриття, мій ніс адаптувався до насиченої та яскравої "тривожності", і Interlude вже не здавався мені таким потужним.

   Можна було б поставити пляшку глибокого синього кольору на поличку до "смачних" парфумів, та гірко-шкіряні ознаки заперечили цю думку. Анімалістично-маслянисті, пряно-димні елементи стверджували, що Interlude сподобається і тим, хто любить прояви брутальності у парфумерії. А ось, як не дивно, поруч звучання мускусу виявилося, навпаки, делікатним, тілесно-інтимним...Ну, точно "хаос почуттів".

   15.06.2019

   Я другий день в Interlude Amouage і жодної чіткої асоціації. Літня спека змінила моє враження про композицію і тепер  не згадую, як колись, Львів та каву. Вже не здається, що Interlude про 50 відтінків гіркого, як писала минулого разу.

   Звичайно, яскравий та насичений запах. Само собою - шлейфовий. Стійкість - весь день.

   Також не скажу сьогодні, що зігріваючий. Кисло-вологий, потім - брутально-спокусливий, далі - шоколадно-манкий і навіть - тілесно-чуттєвий.

   На старті кисло-терпкий бергамот та гірчинка грейпфруту. Розтерті в пальцях пелюстки та листя календули додають трав'янистості та іншого відтінку гіркоти.

   Назва аромату перекладається як перерва, антракт. Можливо, саме тому запах кави звучить протягом всього розвитку. Але чомусь у мене не виникає згадка про запашний улюблений напій. Також як і шоколадно-кавові ознаки абсолютно не натякають на гурманіку. Це все багатогранна палітра ладану.

   Не помічаю вчорашньої волого-анімалістичної одночасно противної і притягуючої частини, яка все інтригувала та викликала запитання. І лише сьогодні я зрозуміла, що це так себе поводила деревина уду. Хочу ще це "почути" та і близько нічого подібного не вловлюю. Так само як і маслянистий гірко-пряний запах шкіри, який учора повільно плавився, змішувався з димом ладану, переймався кавовими нюансами, сьогодні не проявив себе ні разу.

   Фруктова кислинка розважає та веселить і композиція з філософсько-задумливими ладаном та мірою абсолютно такою не здається.

   Квітковість здалася абстрактною. Ну, хіба що могла відокремити густий, тягучий медовий аромат безсмертника. Так, про календулу вже згадувала. А сьогодні несподівано розквітла помадно-кремова чудова троянда.

   Не солодка ваніль і, як не дивно, теж здалася мені шоколадною. Так само як і шоколадно-кавовою, а ще карамельною здається деревина.

   Cпочатку Interlude Amouage у спеку лякає. Поступово звикаю до дивних проявів та непомітно "втягуюся" в цю шоколадно-кремову фруктовість і тішуся, що відкрила стільки всього незвичного.

 

 

 

 

 

 

   26.10.2018

   Interlude Woman Amouage у мене з'явився у рік його виходу у світ. В той 2012 рік у мне був черговий конкурс у Львові і з того моменту аромат асоціюється з містом Лева. Та не зважаючи на ці спогади, сам зміст композиції органічно поєднується з образом легендарного міста. Найперше, що приходить на думку - Interlude і Львів пахнуть кавою та шоколадом.

   Та ароматна рідина давно скінчилася. Не пам'ятаю, щоб була ціль повторити, але тепер радію, що поличка з Amouage поповнилася ще одним флаконом дивовижного синього кольору.

   Але враження про Interlude розширилося і якщо в двох словах, то це вже не аромат про каву, а про 50 відтінків гіркого. Він - дивовижний осінній антидепресант: апетитний, медово-п'янкий, зігріваючий.

   Розпочинається ледь вловимою кислинкою та свіжістю бергамоту. А якщо дуже уважно слухати, то стає не можливим не помітити соковиту гірко-солодку м'якіть грейпфруту.

   Сухий теплий специфічний запах безсмертника з медовими нюансами, помадною квітковістю і запахом димних фруктів. Медова солодкість має гіркий відтінок.

   Натяк на шипровість швидко зникає, а на зміну з'являється солодко-шоколадний аромат димного ладану та гіркої кави. Ці два запахи то чергуються, то змішуються і важко визначити момент переходу чи зміни. З часом здається, що все-таки домінуючою є гірчинка кави, а її змінює новий відтінок гіркого - запах шкіри.

   Трав'яниста гірчинка розтертої в пальцях календули здається повітряною поруч зі смолистою гіркотою опопонаксу.

   Десь в повітрі літає фруктово-медова свіжість жасмину, а від повороту голови з'являється лікерна тягуча бальзамічність.

   Але час від часу я все-таки згадую той осінній Львів, який пахне шоколадом та кавою і обов'язково Interlude Woman Amouage.