Amouage Gold pour Femme Amouage

   У трав'янистій терпкості та зеленій свіжості можна вловити присутність конвалій, можна часом і не зауважити ці ознаки, але достовірно пахне весною. Та у повітрі навколо - все ж таки це ціла галявина милих дзвіночків. Ніжне, витончене звучання лілії долин, як з англійської перекладається назва цієї рослини, у парфумах рідкість (особисто для мене) та в Amouage Gold запах квітів так майстерно зображений, що викликає ідентичні емоції, коли потрапила на квітучу галявину у лісі.

   Кремові альдегіди, які згодом стають масними та густими, нагадують цілу плеяду улюблених ароматів. Напевно, саме ця категорія парфумів вже довгий час у мене у фаворитах.

   Поступово у помадній квітковості Gold впізнаю фруктові нюанси троянди та ще щось дивовижне, манливе та добре знайоме, але так і не ідентифіковане. Чи то це такої таємничості додає солодко-смолистий, вершково-деревний, а згодом гірко-борошнистий ладан? Особливість нинішнього звучання аромату - це саме чергування помадності троянди та гіркоти ароматичної смоли.

   На шкірі чую свіжий та чарівний запах жасмину, а на відстані - індольний. Та цей факт не засмучує, коли ти є фанатом цих білосніжних простих за формою та з такою багатою ольфакторною палітрою квітів.

   Вже якось я розповідала, що аромати Amouage для мене стали занадто важкими та дещо гнітючими, але це не стосується Gold pour Femme. Можливо, як ніколи раніше композиція викликає у мене захоплення та бажання нанести рідину і наступного дня.

 
  Ще кілька вражень про Amouage Gold pour Femme Amouage, як кремово-помадну оду жіночності.

 

Opus 1144 Unum Filippo Sorcinelli

   17.01.2020

   Unum (з латин. один) - парфумерна колекція італійського бренду Filippo Sorcinelli, принципи якої базуються на містичному мисленні, творчості та історії, яка розповідається через чуттєвий досвід прожитого до пошуку себе, перетворюючи мистецтво і свободу у головний сенс життя.

   Творчість для Філіппо Сорчинеллі - це спосіб пізнання загадки Всесвіту, ключ до якої він розшукує як у собі, так і у оточуючому світі.

   Парфуми із колекції - художній пошук Філіппо.

   Opus 1144 означає "робота, витвір", а рік назви є посиланням до дати народження готики, як архітектурного стилю.

   "Opus 1144 - це аромат неба, запах свинцевої сірої Нормандії, це камінь і музика, об'єм і витонченість, проста чиста енергія."(с)

   У мене всього пробірка з рідиною, за яку дуже дякую феї Лєрі. Флакон, на жаль, я не бачила та описують його інтригуюче: кришка виготовлена із біо-цементу з додаванням частинок заліза і символізує перший камінь базиліки Сен-Дені (у Франції перший готичний собор), а сірий колір пляшки - небо Нормандії та Парижу.

   Не лише мені Opus 1144 Unum неймовірно нагадує Shalimar Guerlain, а так як я не є прихильником останньої композиції, то і сучасна не моя, але спостерігати за розвитком неймовірно цікаво і не вловити багатогранності, мінливості та краси аромату не можливо.

   Смолисто-солодко-ванільний старт, що саме неймовірно нагадує згадувані легендарнні парфуми. І навіть димність, соковитість та маслянистість шкірки такі ж, як у Guerlain.

   Далі чергування та зміни без перестану солодкої карамельності, помадно-гірко-пряної анімалістичності, кремової вершковості, пильної деревини, льодяниковості.

   Потім знову смолисто, липко, тягуче, бальзамно-колюче, аж до першіння в горлі. Пухка невагома ваніль і вчасна поява лимонної кислинки, щоб не втомитися від гурманіки.

    Мені Opus 1144 асоціюється з полум'ям свічки - сяюче, тепле, мерехтливе, урочисте. І хоча собор Св.Антонія у Падуї не є зразком готичної архітектури, але атмосферу у ньому нагадали парфуми Filippo Sorcinelli і цей запах, який врізався у пам'ять, - бальзамно-смолисто-деревно-пряно-терпко-свіжий і димно-шоколадний.

 

 

Interlude Woman Amouage

    Соковита кислинка та димність бергамоту, трав'яниста гіркота, пильна пряність, шоколадність та запах кави. Густа тягуча вершковість, кремовість, помадність... Всього так багато, що не вдаєтьья зосередитися. Вірніше, саме так було минулого разу і я втомилася від яскравості та голосного звучання Interlude Woman Amouage.

   А вчора випадково обрала аромат для візиту до театру. "Здається, Amouage - саме те, що потрібно для такого заходу" - вирішила я. Як не дивно, зачарувалася стартом, а потім і квітковим серцем, а згодом і смолисто-димним ладанним шлейфом. Дорогою подумала, що дуже вдало підібрала саме аромат до вистави - гірко-шоколадний, солоно-карамельно-амброво-тягучий, терпко-солодко-медовий Interlude та трагедія Шекспіра "Гамлет".

  Психологічне напруження драми, філософські міркування "Чи бути, чи не бути", теми людських стосунків, кохання, поваги та щирості, боротьби добра та зла, божевілля та смерті квітково-шипровий аромат Amouage доповнював, підкреслював, загострював, фокусував своїм фіміамно- смолисто-солодкуватим, ванільно-кремово бензойним звучанням з посмаком чорносливу та шкіри.

   Напевно, якби я навмисне підбирала аромат, то так вдало б не вийшло.

   Під час вистави кілька раз у залі відчувалися запахи від певних дій на сцені. То коли палили папір, то горіла свічка, то вогонь в урні. Ці ольфакторні ефекти посилювали сприйняття. Зловила себе на думці, що хотіла би потрапити на виставу, в якій аромати були б рушійними у створенні образів.

 

 

Cinabre Maria Candida Gentile

   Cinabre Maria Candida Gentile завжди викликав у мене захват і я про це неодноразово розповідала. Особливо влітку! Особливо, коли душа бажає чогось яскравого та насиченого. Коли хочеться привернути увагу. А найголовніше, коли мова заходить про троянду.

   Сьогодні я прагну всіх перерахованих пунктів, отож, Cinabre!!!

   На старті пряно-гірко-терпко-імбирно. Соковито та липко. Ніби щойно нарізала корінець імбиру на тоненькі шматочки та на пальцях лишився пікантний сік та яскравий бадьорий запах.

   Далі Cinabre набуває солодко-медового звучання та паралельно цитрусового, особливо на відстані. Ще мить - і пильно-камфорно-перцево.

   Помадно-солодкувато-карамельно-амброво. Якщо вам подобається спостерігати калейдоскоп запахів, то саме парфуми Maria Candida Gentile задовільнять потребу.

   Свіжо-зеленкувато-трояндово. Кремово-бордово. Здається, всі ознаки саме болгарської троянди... А я хвилювалася, що про Cinabre вже розповіла все за роки знайомства і не знайду ні нових емоцій, ні інших слів. 

   Димно-смолисто-бальзамно-ладанно і все це на деревному тлі. Помадно-маслянисто-ванільно, насичено-щільно і дуже апетитно.

   І як підсумок - Cinabre Maria Candida Gentile про ванільно-солодко-смолисто-помадно-ладанну троянду, яка називається Ayrshire Splendens.

 

Carte Blanche AKParfume

   Назва аромату для чоловіків Carte Blanche AKParfume означає "необмежені повноваження", а дослівно з французької "біла/чиста картка". Характеристики композиції повністю відповідають цій заяві. Мінливий та багатогранний аромат неодмінно сподобається і власнику, і його супутниці, якщо обидва полюбляють запахи деревини та ладану.

   Саме димна деревина ялівцю у центрі уваги у Carte Blanche. Ще смолиста липкість, яку освіжають бризки соковитих цитрусів. Для пом'якшення - солодка фруктовість, для серйозності - свіжо-пряний, трохи різкий трав'янисто-терпкий запах розмарину.

   Сріблясто-сірий серпанок ладану холодить хвойним звучанням.

   Згодом аромат має солоний посмак та тиху сандалово-борошнисту базу.

   Відмінний аромат! Як на мене, не вистачає потужності та харизми у голосі, швидко розпорошується і безслідно зникає.

Exultat Maria Candida Gentile

Exultat Maria Candida

    Є щось символічне у виборі Exultat Maria Candida Gentile на Великдень. Якщо збиратися на службу до собору, чи розмірковувати на вічні теми вдома або ж просто відчувати тихе щастя і дякувати за цей стан всім причетним. "Піднесення" - так перекладається назва аромату, який створює саме таку атмосферу.

   Бризки солодкої фруктовості розлітаються у різні сторони, задають настрій і зникають. На зміну радості приходить спокій та роздуми про віче та просте буденне. Такі роздуми завжди викликає наявність смолисто-шоколадного запаху ладану, який огортає оксамитовим теплом.

   Пильно-гірко-пряно-камфорні ознаки перцю аж до першіння у носі змінюються тягучою карамельністю солоно-масної амбри. Борошнистість деревини.

   Якщо колись Exultat мені видавався ледь вловимим серпанком, то тепер відчуваю навіть липкість смоли, тягучість і щільність. А на цьому тлі - делікатна солодкувата кремовість фіалки, яка довго тримається на волоссі. Цей ніжний апетитний посмак не дозволяє заховати пляшку у шафу.

   Хто любить суху землистість, димність та терпкість ветиверу, неодмінно сподобається композиція Maria Candida Gentile. Ближче до бази його шкірясто-амброве тепло нагадує листя тютюну, а в повітрі у його звучанні помітно колючість, прохолоду та свіжість.

555 Carrement Belle

   21.0.2017

   Еще одна интересная композиция Carrement Belle - 555. Мне совсем пока не понятно почему такое название, не привлекательно выглядит дизайн флакончика на картинке, но содержание интригует и я обязательно не раз к нему вернусь. Уверена, что понравится любителям ладана и пряно-древесного направления. Скорее, осенний по настроению, но мне представлялось именно Рождество. Наверно, все из-за мистически-философского запаха фимиама.

   Сладкая смолистость и одновременно винная терпкость лабданума. Пикантная бальзамичность корицы. Шершавость становится мягким бархатом.

   Пряно-терпкий прохладный дым ладана окружает печальные ирисы (почему-то они мне кажутся именно такими).

   Сладко-ванильная древесина в финале.

   Мое скромное описание передает только суть композиции, а там столько разных оттенков и переходов. Обязательно повторю! Обязательно вернусь к 555!

 

 

Ptah Parfums Ciro

   Ще одна композиція у Parfums Ciro з єгипетськими мотивами - Ptah. І вірно було б розпочати саме з неї, бо вона вийшла у компанії у 1923 році, а лише через рік вже згадуваний Le Chypre Du Nil. Та не завжди вдається зорієнтуватися, коли з'являється багато нової інформації.

   Птах - за єгипетською міфологіє - бог-творець, який створив світ за допомогою слова. Птах був покровителем ремесел, мистецтва, майстерності та істини. Є припущення, що птах втілював пізнання, як відкриття світу. Саме з цієї причини мав вигляд мандрівника. А той факт, що він прикритий одягом, вказує, що покров таємниць, які ховаються від наших очей і можуть розкрити суть буття, надзвичайно щільний.

  В моїй фантазії аромат з назвою єгипетського бога Ptah мав би бути димно-смолисто-ладанно-бальзамним за звучанням та філосовським за настроєм.

   Композиція ж 1923 року, за словами Грейс Хаммель, це квітковий аромат для жінок з бергамотним стартом, з букетом із троянд, резеди та незабудок у серці та ванільно-кумариново-ветиверною базою. Створила його для Ciro Генрієтта Габілла з Les Parfums de Gabilla, як і попередній Le Chypre Du Nil.

Бог Птах 

   Можна знайти навіть зразок флакону Птаха тих далеких років.

Фото із мережі

   Кришталева пляшка нагадує ритуальний алебастровий глечик з кулеподібною пробкою. Подовжена етикетка нагадує картуш, який використовували у давньоєгипетських ієрогліфах, що містять імена королів. Горло флакону обмотано шовковими шнурами, які закінчуються китицями. Пляшка була розроблена Гаєм Т. Гібсоном та виготовлена компанією Баккара.

Фото із сайту "Будуар Клеопатри". Зверніть увагу на дату  - 26.01.20126

Фото із сайту "Будуар Клеопатри". Дизайн флакону саме для квіткової композиції

 

   А сучасний варіант Ptah Parfums Ciro, автором якого є Олександра Карлін, співпадає з моїми фантазіями - він пряно-ароматичний, димно-бальзамний, вершково-смолистий, огортаючий ладанним серпанком та оксамитовим теплом. І таки філософський.

   Розпочинається холодним, терпким, трав'янисто-пряним та лікарсько-різким з камфорністю та маслянистістю запахом шавлії. Спочатку звучання дещо лякає різкістю, потім заспокоює ментольністю, а коли вже вдається адаптуватися до характеру рослини, а ознаки починають розчинятися у повітрі, здається, що вже чогось не вистачає. Присутність кислинки бергамоту натякає на оригінальну композицію.

   Солодкувата деревна борошнистість та шоколадно-вершкова бальзамність.

   Сріблястий серпанок ладану переходить у ірисову кремовість. Ледь вловима квітковість та помадність троянди.

   Густий та лікерно-тягучий запах смолисто-вершково-ванільних тонка бобів, який задимлює землистий ветивер.

 

 

Interlude Woman Amouage

   Інтерлюдія - це невелика п'єса, яку виконують між частинами музичного твору. "Інтерлюдія" - це назва парфумів популярної компанії Amouage. Але мова не про музику, хоча, звичайно про мистецтво. Аромат - це саме той момент, який називають у даному випадку музичним терміном, у світі хаосу та безладу.

   Для кращої візуалізації образів для початку потрібно взяти у руки коробку Interlude Amouage. Можливо, різнокольорові таємничі та загадкові графіті надихнуть фантазію на розвиток та політ.

   "Хаос почуттів" - з такою назвою у моєї подруги є танцювальна композиція. Саме так я можу охарактеризувати і своє відношення до "Інтерлюдії" Amouage.

   Кисло-димний, соковитий, з товстою пористою шкіркою бергамот на тлі вишуканої маслянисто-терпкої галантерейної шкіри. Освіжаюча гірчинка грейпфруту та густа вершковість. Згодом цитрусові кокетливо заграють льодяниками та колючістю газованого напою. В кінці дня я зрозумію, що цей гесперидний старт найулюбленіша частина композиції.

   А далі Interlude стає шоколадною та медовою. Помадною та карамельною. Стільки всього, що не знаю на чому зосередитися. Здається, на любий смак є те, що може зачарувати. Хоча, хтозна... Я довго не наважувалася нанести рідину саме із-за потужного звучання. Це як брати участь у масовому заході десь на стадіоні, а ти любиш камерні концерти...

   Кавова-шоколадність сподобається гурманам. У цій частині Interlude із-за асоціативної палітри я завжди пригадую Львів.

   Гірко-димний ладан чергуєтсья з ванільною кремовістю бензоїну, доповнюється запахом пряної деревини. Присутність фіміаму має навіювати духовні, релігійні та містичні образи та у мене жодних фантазій у такому напрямку, а знову про смачненьке.

   Маслянисто-пухкий кавовий крем на шоколадному бісквіті - симпатичні тістечка, які інколи хочеться скуштувати, не зважаючи на шкоду для талії. А ще нестримне бажання відправитися у затишну кав'ярню з подругою, авторкою "Хаосу почуттів", щоб хоч трохи наговоритися про якусь нісенитницю і поласувати смаколиками. А так як у нас на це завжди не вистачає часу і ми вписуємо зустріч у щільний графік за кілька тижнів, то така подія прирівнюється до маленького свята. Ніби "інтерлюдія" серед робочого (добре, що не хаотичного!) процесу.

   Здається, поки я внюхувалася у аромат, "придивлялася" до розкриття, мій ніс адаптувався до насиченої та яскравої "тривожності", і Interlude вже не здавався мені таким потужним.

   Можна було б поставити пляшку глибокого синього кольору на поличку до "смачних" парфумів, та гірко-шкіряні ознаки заперечили цю думку. Анімалістично-маслянисті, пряно-димні елементи стверджували, що Interlude сподобається і тим, хто любить прояви брутальності у парфумерії. А ось, як не дивно, поруч звучання мускусу виявилося, навпаки, делікатним, тілесно-інтимним...Ну, точно "хаос почуттів".

   15.06.2019

   Я другий день в Interlude Amouage і жодної чіткої асоціації. Літня спека змінила моє враження про композицію і тепер  не згадую, як колись, Львів та каву. Вже не здається, що Interlude про 50 відтінків гіркого, як писала минулого разу.

   Звичайно, яскравий та насичений запах. Само собою - шлейфовий. Стійкість - весь день.

   Також не скажу сьогодні, що зігріваючий. Кисло-вологий, потім - брутально-спокусливий, далі - шоколадно-манкий і навіть - тілесно-чуттєвий.

   На старті кисло-терпкий бергамот та гірчинка грейпфруту. Розтерті в пальцях пелюстки та листя календули додають трав'янистості та іншого відтінку гіркоти.

   Назва аромату перекладається як перерва, антракт. Можливо, саме тому запах кави звучить протягом всього розвитку. Але чомусь у мене не виникає згадка про запашний улюблений напій. Також як і шоколадно-кавові ознаки абсолютно не натякають на гурманіку. Це все багатогранна палітра ладану.

   Не помічаю вчорашньої волого-анімалістичної одночасно противної і притягуючої частини, яка все інтригувала та викликала запитання. І лише сьогодні я зрозуміла, що це так себе поводила деревина уду. Хочу ще це "почути" та і близько нічого подібного не вловлюю. Так само як і маслянистий гірко-пряний запах шкіри, який учора повільно плавився, змішувався з димом ладану, переймався кавовими нюансами, сьогодні не проявив себе ні разу.

   Фруктова кислинка розважає та веселить і композиція з філософсько-задумливими ладаном та мірою абсолютно такою не здається.

   Квітковість здалася абстрактною. Ну, хіба що могла відокремити густий, тягучий медовий аромат безсмертника. Так, про календулу вже згадувала. А сьогодні несподівано розквітла помадно-кремова чудова троянда.

   Не солодка ваніль і, як не дивно, теж здалася мені шоколадною. Так само як і шоколадно-кавовою, а ще карамельною здається деревина.

   Cпочатку Interlude Amouage у спеку лякає. Поступово звикаю до дивних проявів та непомітно "втягуюся" в цю шоколадно-кремову фруктовість і тішуся, що відкрила стільки всього незвичного.

 

 

 

 

 

 

   26.10.2018

   Interlude Woman Amouage у мене з'явився у рік його виходу у світ. В той 2012 рік у мне був черговий конкурс у Львові і з того моменту аромат асоціюється з містом Лева. Та не зважаючи на ці спогади, сам зміст композиції органічно поєднується з образом легендарного міста. Найперше, що приходить на думку - Interlude і Львів пахнуть кавою та шоколадом.

   Та ароматна рідина давно скінчилася. Не пам'ятаю, щоб була ціль повторити, але тепер радію, що поличка з Amouage поповнилася ще одним флаконом дивовижного синього кольору.

   Але враження про Interlude розширилося і якщо в двох словах, то це вже не аромат про каву, а про 50 відтінків гіркого. Він - дивовижний осінній антидепресант: апетитний, медово-п'янкий, зігріваючий.

   Розпочинається ледь вловимою кислинкою та свіжістю бергамоту. А якщо дуже уважно слухати, то стає не можливим не помітити соковиту гірко-солодку м'якіть грейпфруту.

   Сухий теплий специфічний запах безсмертника з медовими нюансами, помадною квітковістю і запахом димних фруктів. Медова солодкість має гіркий відтінок.

   Натяк на шипровість швидко зникає, а на зміну з'являється солодко-шоколадний аромат димного ладану та гіркої кави. Ці два запахи то чергуються, то змішуються і важко визначити момент переходу чи зміни. З часом здається, що все-таки домінуючою є гірчинка кави, а її змінює новий відтінок гіркого - запах шкіри.

   Трав'яниста гірчинка розтертої в пальцях календули здається повітряною поруч зі смолистою гіркотою опопонаксу.

   Десь в повітрі літає фруктово-медова свіжість жасмину, а від повороту голови з'являється лікерна тягуча бальзамічність.

   Але час від часу я все-таки згадую той осінній Львів, який пахне шоколадом та кавою і обов'язково Interlude Woman Amouage.

 

 

 

Burlesque Maria Candida Gentile

    Ой, а виявляється таке вже було. Саме Burlesque Maria Candida Gentile я одного разу розпочинала зимовий сезон та саме сьогодні, 1 грудня, я знову дістала ці парфуми.

   Крім того про Burlesque розповідала багато і з задоволенням, тому що люблю творчість італійки Марії Кандіди Джентіле, подобаються запахи і пудри, і квітів. Та цього разу Burlesque про ладан - срібно-борошнистий, щільно-пудрово-шоколадний, кремово-вершковий. Відсутність впевненості у реалізації парфумерного бажання компенсується імпровізацією розкриття аромату, а це завжди новизна та захоплення.

   Пряний, з камфорністю перець, маслянистість та натяк на анімалістичність. Чомусь мені пригадалися парфуми Карон... Напевно, ось це поєднання гострого перцю та мускусу...

   Гірко-терпкувато-деревна ладанна борошнистість, яка у мить стає пильною, солодкувато-ірисовою, невагомою. Потім кремово-вершковою та шоколадною. Далі - карамельно-ще-більш-шоколаднішою, а згодом вимальовується чіткий запах шоколадної деревини. Нюанс "шоколадний" присутній у всіх відтінках Burlesque.

   На другому плані все ж є фруктова солодкість апельсинів та навіть липкість соку від них на пальцях, а в повітрі квітне апельсиново-лікерна троянда - розкішна та святкова, сяюча та неймовірно запашна.

   А потім настає період, коли не має часу приділити увагу своїм парфумам, але є та впевненість, що Burlesque Maria Candida Gentile буде доречним у будь-якій ситуації, ні разу не натякаючи про спокусливу ідею атмосфери кабаре. І стається "запій" на кілька днів, який збирає компліменти та дарує відчуття тамування голоду.

 
   13.01.2020
   Якщо змінити спосіб нанесення парфумів, то композиція розкриється з новими акцентами. Інколи хочеться зробити це навмисно, інки виходить випадково. Є такий вираз "увійти в ароматну хмаринку" чи "ароматний дощ". Такий спосіб застосовують, коли парфуми надто яскраві та голосні. А у мене вийшло сьогодні випадково, коли я без особливої потужності натиснула на пульверизатор, аромат дрібно та ніжно оросив шкіру. У мить захотілося ще раз повторити, додати, підсилити, ніби виправити ситуацію, та чомусь передумала.

   І ось ця випадковість дала можливість "побачити" іншу ароматну історію Burlesque Maria Candida Gentile.

   Ледь помітна соковита кислинка апельсину.

   Суха, пильна, аж лоскоче ніс, борошнистість ірису змінилася шоколадним димом ладану.

   Запах щільно спресованої пудри, яка дає матове покриття. Беж шимеру, блиску та перламутру.

   Поступово борошнистість та сухість розсіюються і повітря наповнюється ароматом троянди, фруктові відтінки якої змінюються. То вловлюю малинові ознаки, то полуничні, то помадні.

   Ця фруктова помадність затримується надовго, періодично запудрюючись, то навпаки, стає кремовою, а інколи лікерною.

   Ось саме багатогранний аромат троянди у Burlesque Maria Candida Gentile я вперше помічаю за багато років знайомства. Як і сприйняття ароматної аури сьогодні інше. Здається, раніше не помічала такої чуттєвості та емоційності.

   Солодка карамельність тягнеться суцільною ниточкою, вимальовуючи хаотичний орнамент. Вже важко знайти початок, як і пригадати ту солодкість, бо з часом з'явився солоний присмак.

   Про присутність пачулі можна лише здогадуватися, що мені дуже подобається. То "виглянула" їх смолистість, то волога прілість, то деревні характеристики. Вони, швидше, підсилюють, доповнюють та створюють темне тло, на якому ще виразнішими стають кремово-помадно-пудрові красоти.

   Ванільна ніжність, пряна пікантність, вершковість, бальзамність - це ті моменти, про які я ще не згадала, а варто було б.

   Отже, якщо я завжди Burlesque захоплювалася із-за звучання борошнистого ірису та запаху пудри, то сьогодні вперше зачарувалася трояндою і помадно-кремовим звучанням. І лише тому, що ліниво нажала на пульверизатор... Висновок - інколи варто роботу робити не так вже і старанно і, можливо, результат теж приємно здивує :) .

 
   18.03.2019
   Є така фраза, яку я люблю повторювати на роботі, "Пояснювати будь що можна довго і натхненно та все одно кожен сприймає інформацію в міру своїх здібностей". Так само і з ароматами. Кожен чує щось інше і краса набуває змісту і значення завдяки розвинутим здібностям або ж готовності сприймати її. Зрозуміло, що у всіх нас різні вподобання, та не оцінити якість композиції, навіть якщо не улюбленої групи, мені здається дивним. Наприклад, особа, яка позиціонує себе парфумером, називає Burlesque Maria Candida Gentile простою і нудною композицією. Як?!!!!

   Сьогодні для мене Burlesque Maria Candida Gentile це абсолютно не кабаре з п'янкою атмосферою та напівоголеними танцюристами. Навіть не пудрова композиція, а прекрасна квіткова історія про блідий ірис - iris Pallida, комерційна назва якого "флорентійський ірис", так як вирощують його біля Флоренції.

   Легкий пильний запах ірису швидко змінився на кремовий, солодкувато-пудровий. Ні вологості, ні землистості. Можна охарактеризувати цей ірис ще й льодянико-цукерочним, що робить його не традиційним і не подібним ні на що. Думаю, таке враження складається завдяки присутності апельсину з веселим характером та соковитістю, який додає солодко-лікерних особливостей.

   Ще цей ірис має виразний шоколадний нюанс в своїй ароматній палітрі. Це вже заслуга пряно-деревного, солодкувато-смолистого і, в першу чергу, шоколадного ладану.

   За якийсь час аромат ірису став гірко-пряним, потім - карамельно-солоним. В певні моменти відчувається присутність помадної троянди. А кульмінацією Burlesque є той квітковий запах, неймовірно хвилюючий, мускусно-пудровий, вершково-кремовий, ніжний, свіжий... Слова безсилі описати його красу, витончене звучання, мінливість відтінків. І хоча не голосно, але так чуттєво і пронизливо.

   А комусь він здається нудним... До цього часу мені дивно...

   2.07.2018
   Burlesque Maria Candida Gentile я традиційно дістаю зимою, а сьогодні, обговорюючи в одній тематичній групі на ФБ тему ірису, згадали ці парфуми. Хтось здивувався, що в композиції присутній ірис. Щоб вже зовсім не сумніватися, я перечитала свої зимові враження, але вирішила переконатися ще раз. Дуже рада цій ситуації, бо мені навіть сьогодні в холодний дощовий день розкриття Burlesque сподобалося більше і сам аромат бажаної квітки яскравіший виявився.

   Солодко-шоколадний, смолистий з терпкістю ладан. Густота та насиченість швидко розсіюються, залишається димна вершковість та карамельність. Ця солодкість, думаю, завдяки соковитому апельсину - духмяність його важко не помітити. Точно такий відтінок недавно відмітила в сангрії. Шкода, що так швидко зникає цей п'янкий алкогольний нюанс.

   Борошнистий, вершково-гіркувато-солодкий ірис. Як я вже зауважила, сьогодні його аромат ще більш насичений і тягучий, без характерної трав'янистої гірчинки і, тим більше, морковки. Саме так пахнуть ті величезні бордово-коричнево-фіолетові квіти - більш пудрово-косметично, ніж квітково.

   Burlesque стає сухим і дещо шершавим, трохи пильним і димним. Ніби аромат розвіявся в повітрі і залишив після себе післясмак.

   Теплий і оксамитовий, поступово на якийсь час стає пухнасто-мускусним з ледь вловимою маслянистістю і цим нагадує вінтажні парфуми.

   А потім знову пудрово-вершково-карамельний ірис. І як можна його не відчути? Хоча по-різному буває. Є навіть такі, кому Burlesque здається не цікавим і нудним ароматом. А я люблю ніжно!!!

 
   2.12.2017
   Золото осени сменилось серебром зимы. И хотя еще нет снега, но дорожки утром уже сверкали бриллиантовыми россыпями. Хочется что-то особенное достать из парфюмерного шкафа. Перебрав в голове несколько вариантов, остановилась на Burlesque Maria Candida Gentile. Этим ароматом я обычно открываю зимний сезон.

   Термин БУРЛЕСК имеет несколько значений, но парфюмер Maria Candida Gentile имела в виду именно разновидность развлекательного шоу. Эту тему можно развивать очень долго, украшая красочными фотографиями. Но про эротические танцы красивых полуобнаженных девушек, про шампанское и веселье напишу в другой раз. Сегодня мне хочется запаха пудры, а в Burlesque она особенная, каждый раз с новыми нюансами.

   Пряно-терпко-горько-шоколадное облако ладана и камфорность острого черного перца. Почему-то мне представилась пудра коричневого цвета. Такой же шоколадно-сливочный слышу запах ириса. Его огромные сочные лепестки совершенно без сладости, с легкой горчинкой и намеком на нюанс, который называют "запах морковки".

   В последнее время я собираю композиции с ирисом, так меня покорила красота этого цветка. Собралась уже целая полочка полноценных флаконов, но почему-то ни разу не вспомнила, что Burlesque Maria Candida Gentile тоже можно поставить рядом.

   Я очень хорошо помню запах именно красного апельсина в Burlesque, но сегодня его нет. Зато много густой бальзамичной сладко-шоколадно-ванильной смолы, мягко обволакивающей, создающей теплый кокон, в котором очень уютно. Смолистый аромат звучит одновременно ярко и насыщенно, но не громко. Совсем нет липкости и вязкости.

   После множества ванильно-сливочно-шоколадных отенков и сухой пудровости появляется помадность. Это благодаря розе, которая пахнет фруктами и свежестью. Помадность не густая и плотная, а легкая, воздушная, напоминающая лаковую помаду.

   Карамельно-шоколадная амбра с животным оттенком и соленым привкусом. Бархатные пачули со смолисто-древесным запахом. Пушистый мускус.

   Композиция раскрывается медленно, постепенно удивляет и радует новыми оттенками. Аромат сливается с кожей и кажется, что исчезает, но это обманчивое впечатление. Его звучание спокойное, но обольстительное. А вот на улице Burlesque оживает и становится ярким и праздничным.

   А вы каким ароматом открываете зиму?

 

Interlude Black Iris Man Amouage

   "Всі побігли і я побігла" - це про мене стосовно Interlude Black Iris Man Amouage. Слово "ірис" вихопила із контексту і всю іншу інформацію про новинку Amouage 2020 року сприйняти об'єктивно не змогла.

   Запах деревини, смолистість, димність. Камфорна пильність перцю наполегливо лоскоче ніс та викликає чхання. (Згодом, проводячи тест на чоловікові, отримали таку ж реакцію).

   Поки я приходила до тями, солодка ванільна вершковість на мить приємно усміхнулася і це мене так розчулило, що не передумала знайомитися далі.

   Та на зміну з'явився терпко-трав'янистий, гіркувато-пряний запах розмарину. Здається, що листя лікарської рослини розтерли у пальцях, а листя фіалки навіть розжували, бо кислуватий присмак добре відчувала довго на язику. За цим сильним проникаючим камфорно-деревним запахом ледь вловила землистість коріння ірису та увага переключилася на "лікарські" ознаки шавлії, які надто стверджено визначали чоловічу стать аромату.

   Я себе тішила думкою, що ще трохи поспостерігаю за розвитком Interlude Black Iris, та дістану жіночно-звабливе "Дитя Радості" Serge Lutens ...

   Тепло ладанного диму турботливо огорнуло шоколадно-кавовим коконом, який хоч і просвічувався та не пропускав зайвих звуків. Пухкий мускус додав ілюзії мильних бульбашок з переливчастою поверхнею.

   Як ніколи, виникло бажання вдихнути апетитної гурманіки, тому, коли знову почула ознаки ванілі та густу вершковість, зраділа та тихо втішилася.

   Через годин 7 після нанесення я передумала змінювати аромат дня і впевнено вирушила у люди у чоловічих парфумах. Саме стільки часу потрібно було, щоб на моїй шкірі з'явився кремово-шоколадно-вершковий, трохи масний та одночасно борошнистий аромат прекрасного оррісу. І якщо оксамитові пелюстки мені не видавалися чорного кольору, то точно глибокого темно-синього.

   Отже, поки що Interlude Black Iris Man Amouage для мене - це про вершково-ванільну деревину у шоколадно-ладанному серпанку та трав'янисто-гірко-пряному обрамленні розмарину з шавлією. Та все ж з приємним запашним подарунком за витримку, наполегливість та любов до ірисів.

 

Місто, яке пахне радістю, магноліями та ладаном 17.07.2019

 

Місто, яке пахне радістю, магноліями та ладаном

   Я спочатку мала намір об'єднати італійські враження в одну статтю. Та розглядаючи світлини, раз за разом пригадувала різні нюанси, яких поступово ставало все більше і більше. І все ж таки, кожне місце має особливі характерні риси, свій дух та колорит. Тому про Падую напишу окремо кілька речень.

   Всього кілька, тому що я закинула, на жаль, свій записник: чи то полінувалася, чи то забула, чи то не мала абсолютно ні однієї вільної хвилини. З того часу, як я потрапила на площу Прато делла Валле, здається, розчинилася в атмосфері міста.

   Найперше, що приходить на думку сьогодні - Падуя пахне сонцем, веселощами, магноліями, смаколиками з м'ятою, ладаном та щастям.

   Для мене початковою точкою знайомства з містом був величезний зелений острів на вже згадуваній Prato della Valle. Такий собі оазис серед міських будівель на площі, назва якої перекладається як "Луг в долині". Милуючись каналом, який оточує острів Меммія, та скульптурами відомих діячів цього міста, вчених, художників, лікарів, політиків (їх всього 78!), я перетнула один із 4 мостів, трохи рухалася у напрямку ботанічного саду і невдовзі зустріла дерево з величезними білими квітами.

   Дивовижні магнолії!!! І хоча такі магнолії для мене вже не новина і їх аромат мені знайомий та краса вражає на стільки, що на якийсь час відключаюся від реальності, не чую захопливу розповідь екскурсовода, забуваю про пам'ятки старовини, які знаходяться поруч. Спочатку розглядаю величезні пелюстки, потім серцевину та тичинки. Після отримання естетичної насолоди від зовнішнього вигляду квітки починаю її нюхати, абсолютно не турбуючись, що можу наткнутися на бджолу та ще й не одну.

   Аромат магнолії яскравий і одночасно ніжний, вершково-фруктовий, солодко-ванільно-лимонний, свіжий, легкий, радісно-літній. Напевно, цей ольфакторний момент є кульмінацією споглядання краси. Далі я фотографую квітку у різних ракурсах, а потім і мене фотографують на цьому чарівному фоні.

   Отримавши купу вражень, рухаюсь далі, милуюся та насолоджуюся затишною атмосферою жовто-червоно-рудого середньовічного міста.

   Я можу тепер доповнити список затишних, спокійних, неквапливих, душевних міст. Брно, Верона і  Падуя. Саме в них я відчуваю сонячний аромат щастя!

   До знайомства з відомою базилікою Святого Антонія я готувалася ще вдома. Читала легенди та історію, розглядала світлини та передивлялася документальні фільми.

   Звичайно, вражає краса та велич, але крім архітектури, скульптури, живопису, я звертаю увагу на смолисто-солодко-бальзамний запах ладану, який не можливо було "роздивитися" ні в одному найінформативнішому джерелі. Згодом потраплю ще в одну споруду - базиліку Санта Джустіна (Святої Юстини) X століття, в якій аромат ладану вражаюче прохолодний і дзвінкий, а крім нього відчула пильно-кам'яний запах історії.

   Ще для мене Падуя має гурманський присмак завдяки знаменитій історичній кав'ярні міста - "Педроккі" (Caffe Pedrocchi) або, як його називають падуанці, "кав'ярня без дверей". Уявити тільки, що за його столиками сиділи такі особи як Стендаль, Бальзак, Жорж Санд і ...я!

   І я ласувала фірмовим десертом - шоколадним тортом з м'ятною начинкою та коктейлем дивовижного зеленого кольору Грін шпріц. Напій свідомо обрала алкогольний, тому що Падуя це ще й веселе студентське містечко. Була чудова нагода пригадати свої студентські безтурботні роки і збагатити ольфакторні знання запахом абсенту.

   Закінчилась моя прогулянка по місту "Святого без імені", місту "лугу без трави", місту "кав'ярні без дверей", місту найгарнішого центру в стилі пізньої готики у Північній Італії, місту другого по старшинству університету країни, у тому ж місці, де і розпочиналася, на зеленому лузі на острові Меммія, посеред площі Prato della Valle, що перекладається "Луг в долині".