Vanisia Creed

   Здається, я заплуталася чи то виник якийсь дисонанс... Завжди була переконана, що Creed - це британська парфумерна компанія і як же я здивувалася, коли прочитала на пакуванні країну виробника - Франція. А у мене два зразки чекають своєї черги, щоб доповнити враження та продовжити смакувати спогади про Лондон. Якщо чесно, то до подорожі я не встигла вигуляти ці парфуми, а після неї забула дістати. І ось, вже підсумувавши Grossmith, раптом на очі потрапили Vanisia та Royal Water.

   Отже, ніби історія дому Creed розпочалася у 1760 році, коли лондонська швейна компанія доставила королю Георгу III пару ароматизованих рукавичок. Засновник майстерні з виготовлення екіпіровки для верхової їзди Джеймс Генрі Крід розпочав свій шлях як вишуканий кравець із Мейфера.

   Є згадка, що у 1781 році компанія презентувала королю Royal English Leather і цей деревний та шкіряний аромат став улюбленим у монарха.

   Згодом за парфуми, присвячені правнучці Георга III королеві Вікторії, Fleurs de Bulgarie компанія отримала статус офіційного постачальника парфумерії королеви.

   У 1854 році за часів правління Наполеона III "за запрошенням клієнтки компанії, французької імператриці Євгенії", Creed преїжджає з Лондона у Париж.

   З 1970 років фірма спеціалізується виключно на виготовленні парфумерії. Сьогодні домом керує нащадок засновника у сьомому поколінні парфумер Олів'є Крід та створює нішеві парфуми на сімейній фабриці в Урі біля Фонтенбло.

   Та вся ця інформація піддається сумніву, бо ще нікому не вдалося розшукати унікальних королівських ароматів та старих вінтажних флаконів Creed. Не має жодних даних про парфуми чи формули в Осмотеці. Є думка та ствердження, що парфумерна історія вигадана і компанія виникла саме у 1970 роках.

   Тому абсолютно не варто мені засмучуватися, що не включила наявні аромати в огляди про британську парфумерію, оскільки вони не мають до неї ніякого відношення.

    Та все ж я оновила враження про Vanisia Creed і аромат, який мені завжди асоціювався з Shalimar, сьогодні нагадав більше Coco Chanel. Він яскравий та сонячний, святковий та насичений, усміхнений, позитивний і неодмінно виникає бажання схарактеризувати як "щасливий". Як і раніше, Vanisia мені подобається.

    Дуже довго не вдавалося розібрати на деталі. Суцільне загадкове кремово-вершково-ванільне звучання.

    Та поступово Vanisia піддалася розумінню і найпершою помітила ознаки товстої шкірки бергамота з маслянистістю та димністю. У якийсь момент навіть пригадала Mitsouko Guerlain. Трохи цитрусової кислинки, трохи грайливої льодяниковості.

   З глибини доноситься анімалістичність, а тим часом аромат звучить то бальзамно, то ментольно, потім стає колючо-смолистим та солодко-ванільним. Тягуча кремовість змінюється квітковістю й Vanisia стає помадно-пудровою. Та найвиразнішою є солоно-маслянисто-карамельна амбровість.

   Ось так я плавно повертаюся у світ не британських ароматів. Якщо чесно, то не дуже поспішаю, хоча мене очікує велика компанія цікавих екземплярів. Та до теми Туманного Альбіону ще не раз звернуся, бо там стільки є всього бажаного.

 

Shalimar Guerlain

  Другий у світі аромат за популярністю після Chanel №5 - східний красень Shalimar Guerlain. Пишуть, що саме він складає від 10 до 16% всіх продажів парфумерної компанії.

   Флакон, який створив племінник Жака Герлена - Раймонд Герлен, за однією легендою символізує фонтан. Знову фонтан? І рік створення 1925, і вперше аромат був представлений публіці на тій же Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості, на якій П'єр Герлен був віцепрезидентом журі у відділі "парфумерія".

   Історик парфумерії Елізабет Фейдо пише у своїй книзі "Герлен", що пляшка Shalimar представляла чашу з фруктами, символізуючи багатство колоній імперії Великих Моголів. Надихали на таку форму ступи, характерні для періоду Моголів, а також золотий злиток родини Герлен. У народі цей флакон називають "Летуча миша".

   Мені дуже подобається ця пляшка, й темно-синій корок, який нагадує корону на голові шахині Мумтаз-Махал, на честь та в пам'ять якої її чоловік Шаха-Джахан, представник династії Великих Моголів, владика Індії у 17 ст, побудував Тадж-Махал та розбив сади Шалімар.

Фото з відкритих джерел

   Витончена етикетка ніби повторює контури купола Тадж Махал. На санскриті "Шалімар" означає "прихисток кохання", оскільки сади були прообразом раю на Землі.

   На цій виставці у Парижі аромат Shalimar Guerlain отримав першу премію й справа була не у родинних зв'язках, адже, як ніколи раніше, флакон та парфуми стали єдиним цілим, а не окремими продуктами.

   Shalimar - це єдиний аромат у Guerlain, яким я не захоплююсь. Поважаю, визнаю його розкішну красу та не отримую того виняткового задоволення, коли наношу запашні краплини на себе. Цікаво вивчати історію, розглядати малюнки, порівнювати флакони й все. Саме тому розпрощалася зі всіма раритетними зразками із колекції, залишивши лише мініатюру із парфумами.

   Мій Shalimar розпочинається цитрусами, які задимлюються бергамотом. Це звучання підсилюється зеленою терпкістю, маслянистістю товстої шкірки, краплиною камфорності та старт, який мені дуже подобається, швидко змінюється смолисто-гіркувато-вершковою палітрою тонка бобів з нюансами чорносливу та лікерної вишні, шершавістю та колючістю.

   Далі багато солодкої ванілі, яка мені видається сяйнистою, мінливою, багатогранною. То кремовою, то пухкою, то щільною, то душною, то свіжою, то бальзамно-теплою... Гарно та зовсім не моє.

   У якийсь момент я вловила дивовижну помадність та щось невизначено-прекрасне й зворушливе та згодом й моє нове відчуття, й те, що я почула розвіялося у холодному осінньому повітрі.

   А ось оточуючі завжди позитивно реагують на шлейф. Ще ні разу не залишилася без компліментів, а точніше, не я, а Shalimar Guerlain..

Зразки Shalimar Guerlain, які були у моїй колекції, та згодом оселилися на поличках нових господарів

 

Allure Chanel

    Allure англійською мовою означає "спокуса", "привабливість", "чарівність". Французькою - "темп", "крок", а також "манера".

   У 1996 році у компанії Chanel вийшла композиція саме з такою назвою Allure, автором якої був Жак Польж. У 1999 році аромат випустили у концентрації парфумованої води.

   У мережі зустріла інформацію якогось рейтингу, за якою Allure входить у топ найпопулярніших ароматів Шанель.

   Особисто ж мені варіант саме edp асоціюється з моєю мамою, через це шість років тому, придбавши чарівну пляшечку, подарувала з радістю їй.

   Так, флакон дійсно чарівний, при всій мінімалістичній прямокутній формі. Напевно, має значення милий об"єм - 35 мл.

   Ще мені подобається колір пакування - рожево-персиково-ванільно-помадно-кремовий або ж інакше - беж з рожевим відтінком. Саме таким уявляється й аромат - солодко-квітково-ванільно-гурманським. Елегантним, жіночним, добрим, теплим.

   Розпочинається історія Allure в edp колючими кислуватими цитрусами, невиразним димним бергамотом, солодкою фруктовістю та кремовістю.

   Все чарівно квітково-фруктово, але занадто абстрактно. Вирізнити чи впізнати знайомий відтінок майже не вдається.

   Ванільна солодка десертність час від часу розбавляється грайливою фруктовою кислинкою, що рятує від приторності та монотонності.

   Можна нафантазувати собі ніжність півоній на виразному масному деревному тлі з карамельним натяком на амбру.

   Часом мені чуються ознаки волоських горіхів. Згодом Allure набуває гірко-борошнисто-деревного звучання.

   Для спортивного інтересу хочу познайомитися з концентрацією edt, а для колекції мрію про parfum. Навіть знаю у кого є така пропозиція, але поки що питання не на часі.

   Так, є ще Allure Sensuelle Chanel, але це вже інша історія.

   Багато гарненьких моделей створювали образи для реклами Allure. Одна із них, наприклад, французька муза Карла Лагерфельда - Летиція Каста позувала у 1997-1998 роках американському фотографу Хербу Рітцу, який співпрацював з такими виданнями як Interview, Harper’s Bazaar, Vogue, Elle, Playboy, Rolling Stone та знімав рекламні компанії для Chanel, Calvin Klein, Giorgio Armani та ін.

 

    1.01.2016
     Капля цитрусов без особой кислинки и терпкости бергамота, но как всегда со свежестью и хорошим настроением. Кажется, что ваза с фруктами и чем-то еще вкусным стоит в соседней комнате, доносятся только обрывки фраз и намеки. Так и хочется поглубже вдохнуть, чтобы разобраться, что же там есть на самом деле.

   Персик не сиропный, в меру сладкий, но спелый. Бархатная кожица пушистая и мягкая.

   Карамель или десерт из карамели на фоне древесины кедра. Это сочетание мне показалось очень уютным и домашним. На мгновение запахло мандаринами и я подумала, что очень удачно выбрала аромат для первого дня в Новом году. Новогоднее настроение продолжается и я радуюсь празднику так же как и дети, веря в магию и сказку.

   Дальше начали угощать конфетами. Долго не могла разобрать какими именно. Получился конкурс с закрытыми глазами. То шоколадный намек, то сливочность, то леденцово-фруктовый оттенок, то аромат здобного печенья, а закончилось сладковатой ванилью на древесном фоне.

   А вообще, Allure Chanel edp звучит целостно и что-то выделить из него не так просто и чаще всего и не хочется этим заниматься. Представляется мне в бледном элегантном сливочно-розовом цвете с элементами меха. Я долго не могла выбрать для него лучшее время , а только сегодня поняла, что именно новогодние дни - его. Аромат добрый, вкусный, женственный, в меру веселый, праздничный, но не торжественный.

   Еще мне напомнил маму. Она любит мягкие, обволакивающие, амбровые композиции. Гурманики у нее не замечала, но каждый раз, когда беру в руки Allure, думаю, что должен понравиться маме.

    Мне кажется, что он собирает много комплиментов и будет понятным для окружающих.

 

 

Shalimar Guerlain

   19.01.2019
   Коли я вчора планувала на сьогодні Shalimar Guerlain в концентрації парфум, не була впевнена, що не передумаю. І не передумала. І навіть отримала комплімент і купу запитань. Але враження у мене самої стримані, хоча абсолютно не негативні.

  Отже, парфуми 1993 року. Розпочинається соковитим, димним, з маслянистістю бергамотом та яскравими солодкими льодяниковими цитрусами.

   Майже з самого початку помітно маслянисту анімалістичність з відтінками шкіри та помади.

   Смолиста димність та солона карамельність. Як не дивно, я довго не чую нав'язливої ванілі, а коли згодом з'явиться, то буде солодко-деревною.

   Сололодкувато-пряно-бальзамний, теплий запах опопонаксу додає смолистої пудровості.

   Квіткове серце - помадно-лікерно-трояндове зі сполохами фруктового жасмину.

   Тягучу вершковість тонка бобів, чесно признаюся, терпіла.

   Shalimar мене не напружував, не турбував, час від часу привертав увагу, але чогось особливого не помітила, тому враження такі сухі та не емоційні.

   Більше всього мені подобається 2х мл флакончик - мініатюрний "фонтан" з притертою синьою пробкою. Шкода, що я все не можу його сфотографувати.

 

 

Vanille 44 Paris Le Labo

   12.07.2018
   Цитрусова кислинка, згодом димність і терпкість бергамоту. Солодка ваніль без приторності і нав'язливості з фруктовою соковитістю, пухнаста, легка, як пір'їнка.

   Навіть не віриться, що ваніль може бути такою ніжною і делікатною!

   Шоколадний присмак ладану. Прозора димність. Солодкувата, смолиста і трохи липка деревина, яка з часом стає вершковою. Пахне медовими квітами і бальзамічністю.

   Я все більше закохуюся у бренд Le Labo. І як не дивно, але всі аромати, з якими вже познайомилася, мені дуже сподобалися. Так і ця Vanille 44 Paris не виняток - пухнаста, невагома, солодкувато-шоколадно-смолисто-тепла. Огортає ніжно коконом і створює спокійну, врівноважену ауру комфорту та затишку.

Shalimar Guerlain cologne

 

Shalimar Guerlain

   18.01.2019
    Інколи буває, що все ж не ми вибираємо аромати, а вони нас. І є щось непомітне, що не підходить, не об'єднує. Цей факт не засмучує, бо світ достатньо великий та різноманітний, але час від часу виникає бажання зрозуміти чому ж так.

   Черговий раз приходжу до висновку, що абсолютно не цікава для Shalimar Guerlain. Який раз купую парфуми, цього разу мініатюру лише, але відношення аромату до мене не змінюється. Не хоче він зачарувати мене, відкрити свої таємниці, змусити танути від задоволення та задихатися від захвату.

   Ради експерименту дістала сьогодні варіант edc, а на завтра налаштовуюся на парфуми.

   Бергамот з ледь відчутним зеленим відтінком, терпкий і димний. Льодяникові цитруси. Такий веселий і бадьорий старт щоразу дає надію на симпатію, якщо не на дружбу.

   Та далі велика доза ванілі, насичена смолистість та димність. Все разом створює абсолютно не для мене запашну східну красу. Навіть не виникають якісь образи, асоціації чи порівняння.

   І справа навіть не у запаху димної резини, який швидко зникає, не встигає роздратувати чи набриднути.

   Солодка карамельність, тягуча вершковість, квітковість швидше абстрактна. Десь в повітрі випадково, але жваво зазвучав жасмин. Його голос здався мармеладно-медовим і я вже приготувалася до нових вражень. Вже і троянду я роздивилася краще, крім густої помадності помітила й свіже фруктове звучання. Та наполохала мене чергова величезна доза тонка бобів.

   З часом Shalimar нагадує ванільний десерт - ніжний, пухкий та невагомий. І, звичайно, апетитний. Та після ліричної частини композиція набирає сили, густішає, щільнішає, а ще за мить видає маслянисту анімалістичність, яка відповідає за чуттєвість.

   Чергування ніжної кремовості, густої тягучості, гіркуватої анімалістичності, сухої деревини, маслянистої шкіри. Безліч образів ванілі: солодкої, квіткової, димної. Напевно, вже можу порівняти Shalimar з вогнищем, язики якого витанцьовують різні комбінації. Не можу не оцінити красу та мінливість, але поки що все...

    20.04.2018
    Легендарні парфумерні композиції потрібно знати, навіть якщо не носити чи не любити. Однією такою легендою є Shalimar Guerlain. Дивовижна історія, прекрасна композиція, шикарні постери, багато прихильників... а у мене ніяк не складається дружби з ним. Я розумію, що це гарно, але чомусь він мені чужий, не чіпає, не хвилює, не викликає захоплення.

   У мене були вінтажні парфуми ідеальної збереженості, туалетна вода та золота лімітка. Якийсь час я гордилася, що вони у мене є, хоча і не носила, берегла і не збиралася ніколи розтаватися. Та з часом вирішила, що краще буде, якщо вони приноситимуть радість шанувальникам.

   Пропозицію Наталі познайомитися з Shalimar Guerlain у концентрації колонь з флакону Montre (Watch)- круглої, дисковой форми пляшки с конічною пробкою, я спочатку проігнорувала.Та потім вирішила, що хоча пара мл має бути у колекції.

   Час від часу діставала і намагалася "роздивитися" уважніше, та поєднання ванілі та тонка бобів не надихали мене зовсім. Сьогодні, якщо чесно, вирішила просто "перетерпіти". Хоча, якщо бути відвертою, негативних емоцій зовсім не викликає.

   Отже, поки що моє сприйняття Shalimar таке:

  Сильна димність бергамоту, та не такий він, як я його пам'ятаю у парфумах. Не має того соковитого зелено-терпкого звучання. Відразу суха солодка ваніль на тлі деревини, шершава, дещо колюча, овіяна прохолодним димом ладану. То її запах стає м'яким та лагідним, то знову колеться і дражниться.

   Маслянистість та специфічний нюанс кастрореуму мене заінтригували. Не пам'ятаю раніше подібного. Поєднання анімалістичних відтінків та деревини мені теж сподобалося. Це було перше приємне відкриття.

   Густа вершковість тонка бобів та солона карамельність. Смолистість, згодом помадність.

   Друге приємне відкриття - веселі льодяникові цитруси в повітрі, а потім дуже гарний запах помадної троянди.

   Звучить колонь м'яко, не голосно, ніби навмисне для таких як я, щоб не налякати. Протягом дня оновлювала аромат і мені здалося, що почала з'являтися симпатія і головне - інтерес. Так мені поява троянди запала у душу.

 

   

 

Tocade Rochas

   Tocade - у перекладі "примха". Tocade Rochas ж мені запам'ятався як аромат з особливою трояндою, хоча щоразу переконуюся, що це лише моя примха, а в реальності є не так. Та згадка про троянду все ж є - добре помітно помадну квітку на гірко-пряному, трохи масному, деревному тлі. А ще саме троянда у Tocade надає рожевого кольору ванілі, яка і є головною у композиції. Навіть Лука Турин відніс аромат до "рожево-ванільної" родини парфумів. Для мене аромат Rochas - це гурманська насолода. Напевно, саме тому є улюбленою піжамкою та щоразу при нанесенні викликає посмішку, задоволення та бажання облизнутися.

   Ванільно-кремовий старт Tocade хочеться з'їсти. Особливо сьогодні ваніль пахне точно так, як стручки - солодко-димно, з чорносливовим нюансом, з маслянистістю. Згодом стає карамельною, потім квітковою, гірко-борошнистою, а з розвитком нагадує пісочне печиво.

   Крім троянди вдається виділити гірчинку герані та кремовість ірису. Tocade у літньому теплі плавиться і розтікається по шкірі, видається лінивим, не квапливим. Потрібно взяти приклад і  насолоджуватися смачними моментами як аромату, так і життя...

   31.03.2020

   Солодко-ванільно-смачне звучання відправляє мене у дитинство, а точніше - у юність. І мені здалося, що я знаю цей аромат, що саме так пахли жінки у моєму колі спілкування, а можливо, викладачі чи просто супутники. Але назва точно не знайома.

   Про назву Tocade я дізналася, коли заглибилася у світ парфумерії з головою. Інтерес до компанії Rochas був і залишається, хоча не можу сказати, що є палкою прихильницею. І ось поличку з легендарними парфумами поповнила симпатична мініатюра у кумедному капелюшку у червоній коробочці.

   Кислинка та терпкість бергамоту. Деревний, свіжий нюанс та прохолода фрезії. Чомусь на думку прийшла перукарня. Коли змішуються запахи лаку для волосся, фарби, шампуню, кондиціонерів, виходить специфічний для цього закладу аромат. А ще трохи є щось від помади...

   Помадність фруктової троянди та тягуча солодка карамельність, яка поступово стає щільною. Поруч із цукерочними нюансами - колючість.

   У носі залишається запах ще довго після того, як відводжу руку. І як дивно, що ті молекули продовжують рухатися, шпортатися, змінюватися і за мить констатую, що вдихаю вже кислуватий запах жасмину.

   Солодко-смолисті пачулі змінюються приємним запахом фантазійної орхідеї. Не такої, що квітне на підвіконні, не фаленопсису і не цимбідіуму, але я точно впевнена, що саме такий екзотично-фруктово-солодкувато-вершковий запах мають певний вид орхідеї.

   А ще - сонячний радісний льодяниковий іланг-іланг. І десь з далека дуже стримано доноситься натяк на анімалістичність.

   Є такий сорт троянд Токад (Tocade), які приваблюють своїм цікавим яскравим веселим забарвленням. Квіти жовтого або кремового кольору з червоними смугами та штрихами. Червоний колір може мати різні відтінки від полуничних до рожевих. Швидше за все, думаю, назва аромату Rochas присвячена саме цим трояндам. Інакшої версії походження назви я не знайшла. Не можу сказати, що у центрі композиції аромат королеви квітів, а ось те, що ваніль у композиції здається мені мармеладною, трояндово-фруктовою та ще й червоного кольору, констатую з чистим сумлінням.

Троянда Tocade

 

   

 

Hanae Mori Hanae Mori

    20.07.2017

   Освободившись от заточения, выпорхнувшая бабочка стала олицетворением божественного круговорота, смерти и воскресения. Изображение бабочки присутствует в искусстве разных народов и имеет множество символических значений. Бабочку рисуют на гербах, она присутствует в сюжетах картин, про нее слагают легенды, посвящают поэзию и романы. Утонченность, изящество, легкость, грациозность, красота - сразу вспоминаешь эти слова, когда смотришь на парящих мотыльков. И не важно где они - или среди цветов, или на картине, или это ювелирное украшение, или аксессуар.

   Когда я слышу слово "бабочка" или "butterfly", сразу вспоминаю - прекрасное состояние, которое хочется описать выражением "бабочки в животе", оперу "Мадам Баттерфляй", парфюмерную композицию "Охоту на бабочек" L`Artisan Parfumeur, фильм "Эффект бабочки". А еще с этим словом у меня ассоциируется имя кутюрье Ханае Мори.

   Ханае Мори - японский дизайнер, основательница бренда Hanae Mori. Ее стиль соединил в себе японскую и европейскую культуры. Она активно работала в Японии, Франции и Америке, открывая бутики по всему миру. Но нас интересует ее парфюмерная линия, которую она выпустила в 1995 году.

   В 1996 году в свет выходит композиция Hanae Mori Hanae Mori, которую все называю butterfly. Бабочки бываю красные (pour parfum), синие (edp), розовые (edt), желтые (дымка для волос, если я не ошибаюсь).

   Во время пребывания в Америке Ханае Мори посетила оперу "Мадам Баттерфляй" в Линкольн-центре в Нью-Йорке. Она напомнила ей о красоте бабочек. Впоследствии модельер выбрала изображение бабочки со сложенными крыльями в качестве эмблемы для Модного дома Hanae Mori.

   Hanae Mori Hanae Mori вызывает у меня сплошные противоречия. Очень давно у меня был флакон pour parfum, аромат нравился, но я его продала. Всегда, если быть честной, сожалела, что не оставила хотя бы мл жидкости. Но скучаю я, скорее, за флаконом с чудесной крышечкой, чем за духами. На протяжении многих лет я ищу вариант покупки, а тут Надя подарила отливантик.

   Не знаю какая концентрация, но точно не парфюм.

   Фруктовая кислинка, терпкость бергамота, невесомая цитрусовость, но все очень акварельно и прозрачно. Прибитая пыль после дождя. Сладость груши. Кремовость пиона и намек на пудру. Яркий леденцово- древесный иланг-иланг. Наверно, он главный в композиции. Ванильная сладость. Сладкая вата напоминает о детстве. Но сладость совершенно нелипкая и тягучая. Со временем ваниль становится сливочной и кремовой. Терпкий фон благодаря сандалу. Ванильно-древесная база.

   Аромат мне кажется простым, очень понятным, без переливов и игры, но к нему почему-то хочется вернуться, перепроверить не ошиблась ли я. Монотонный на коже, но манящий шлейф.

   Думаю, что со временем обязательно подарю племяннице. На юной девушке будет весело и вкусно звучать. Но только Красные Бабочки!

 

 

Chevalier De La Nuit Parfums Ciro

   З Chevalier De La Nuit Parfums Ciro варто познайомитися, так як це найпопулярніші парфуми часу розквіту бренду. Я ж поставила пляшечку в черзі останньою, бо вони мені при першому знайомстві нагадали Shalimar Guerlain. Потім виясниться, що це не так, але враження залишиться як у анекдоті, у якому "виделки знайшлися, а осад залишився".

   Зате про Chevalier De La Nuit збереглося найбільше інформації та фото флаконів, публікацій у пресі та відгуків. Найінформативнішими є статті Grace Hummel у "Будуарі Клеопатри", в яких можна детально ознайомитися з долею аромату.

   Chevalier De La Nuit - Лицар Ночі. У всіх джерелах вказано дату випуску парфумів 1924, а ось Грейс пише, що це було у 1923, а наступного року вони з'явилися у США.

   У піраміді, яку вказує дослідниця, наявні і тубероза, і гарденія, жасмин, троянда, апельсиновий цвіт, а в базі - мускус, амбра, сандал, ваніль, дубовий мох, тонка, бензоїн. Можна припустити, що це був чарівний квітковий шипр, з білоквітковим серцем та солодко-кремово-вершково-ванільним посмаком. Так як парфуми випускали ще у 1950 роках, то є особи, які можуть пам'ятати їх звучання.

   Увагу привертає оригінальна форма пляшки, яка має вигляд обладунків кавалерійця та високу пробку у формі шолома. У флаконі із чорного матового скла були парфуми, а для концентрації туалетної вони використовували форму із прозорого матового скла. Ідею дизайну флакону приписують Гаю Т. Гібсону, а розробив іх Жульєн Віард.

   Сучасний варіант Chevalier De La Nuit вигадав Олександр Стрік, який, здається, відрізняється від першоджерела.

   При нанесенні рідини на шкіру я здивувалася, що спочатку мені почувся герленівський шедевр. Солодка фруктовість апельсину, льодяниковість лимону, кислинка цитрусів. Надихаючий апетитно-бадьорий старт переходить у яскравий аромат шоколадно-смолистих пачулі та бальзамність. Саме пачулі є лейтмотивом композиції і протягом всього розкриття їх запах змінюється та доповнюється іншими нюансами. Землистий, з прілістю листя, пильний, деревний, то зі свіжістю, то колючістю. Вся увага зосереджена на розгляданні пачулі аж поки не з'явиться солодка кремово-десертна ваніль з вершковістю та маслянистою димністю.

   Chevalier De La Nuit часом пахне то горілим, то масним, то стає сухим, а потім вологим, кремовим. Оксамитовий, огортаючий теплом, п'янкий, смолисто-солодко-пряний, пачульно-ванільний. Викликаючий компліменти. Та все ж місцями нагадуючий Shalimar.

 

 

Vanille Carrement Belle

  31.03.2017
   Вкусовые пристрастия мы получаем от рождения, но они могут изменяться много раз. Никогда не знаешь, как тебя удивит свой собственный организм. Я точно не отношусь к гурманам. Мне нравятся изысканные и оригинальные блюда, но в первую очередь обращаю внимание на пользу продуктов. И пусть будет очень просто и питательно. И чтобы поменьше времени занимала готовка!

   Ответить люблю ли я сладкое мне сложно. Могу спокойно обходиться без него, могу с удовольствием съесть за 5 минут коробку конфет и не чувствовать при этом ни капли угрызения совести. Спокойно смотрю на торты, десерты, пирожные. Сладкие напитки избегаю сознательно. Единственно, что я регулярно покупаю, так это халва. Она мне заменяет все сладости мира.

  Увлекаться гурманскими ароматами - совершенно безвредное занятие. Ни талия не портится, ни зубы не страдают и на коже нет признаков злоупотребления. Но очень редко, хотя в последнее время все чаще, аппетитные ароматы мне нравятся. Не люблю тягучих, липких, особенно кокосово-сливочных приторных запахов.

Про ваниль писала уже много раз. И так как ваниль бывает разная, то есть шанс встретить и полюбить, потому нужно знакомиться.

   Vanille Carrement Belle - это сливочное мороженное и радужное детство, гурманская ваниль и сладкий с горчинкой миндаль, сливочные бобы тонка и мягкая карамель. Пушистая и мягкая, совсем не липка и не тягучая. И хотя я такое носить могу только дома, совершенно не раздражает. Без навязчивости. Настраивает на романтический лад. Хочется посмотреть мультфильмы или раскрасить картинку. В ней хорошо пассивно отдыхать, т.е. ничего не делать и получать от этого удовольствие.

   В Vanille мне больше всего симпатичный миндальный оттенок, а со временем ванильно-вишневый запах гелиотропа. А особенно, когда усиливается аромат вишни и играет кисло-сладко-винными нотами.

   Женщина, пахнущая сладкой ванилью, кажется доброй и щедрой, заботливой и умиротворенной. Воспитательница детского сада, но это так, мое личное мнение.

 

 

Les Nombres d`Or Vanille Mona di Orio

    Деревна гіркота та терпкість з кислинкою петітгрейну змінюється кремовою солодкістю ванілі, в ароматі якої помітно і огортаюче оксамитове тепло, і сонячну іскристість і яскраву квітковість.

   Льодяникова грайливість цитрусів, позитивна фруктовість та апетитний запах щастя у самому старті Vanille Mona di Orio обіцяє зробити день якщо і не безтурботним, то позитивним. Аромат надихаючий та пробуджуючий енергію. Кажуть, що енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може лише переходити з одного стану в інший. То сьогодні на мою діяльність впливає саме Vanille Mona di Orio і із квадратної пляшки, яка має кришку з мюзле, як у шампанського, та той знайомий "шпок" при відкриванні, виривається не просто запашна рідина, а потужна сила, яка допомагає бути рішучою мені.

   Шоколадно-карамельна амбра та розтікаюча помадність на тлі маслянистої та димної деревини. Помітні ознаки анімалістичності та вичиненої гірко-пряної шкіри замасковані за солодко-квітковим звучанням, але все ж додають аромату багатослойності та створюють надійний тил та той внутрішній стержень у характері, що відповідає за емоційну стійкість, пластичність та усвідомленість. А ще - додають ознак вінтажності, за які найбільше люблю сучасні композиції.

   Смолиста шершавість та колючість, ніби газовані бульбашки шампанського, та знову бальзамність та маслянистість, кремово-амброва ніжність. Невагома вершковість та чуттєва тілесність нагадали мені Carnation. Здається, я вперше уявила квітку орхідеї завдяки парфумам та вітер, який розносить солодкувато-свіжий аромат на відстань. Безкінечні зміни та переходи із одного стану у інший, навіть коли аромат затихає. 

   Зовсім під іншим кутом сьогодні почула Vanille Mona di Orio. Ніякої згадки про піратів та їх алкогольні уподобання. Навіть не про ваніль, як прянощі чи квітку орхідею. Аромат мені видався неймовірно гармонійним та вражаючим досконалістю та балансом. Вперше увага зосередилася саме на суті назви самої колекції Les Nombres d`Or - "Золотий Перетин" ("Золота Пропорція" або "Золоте Співвідношення").

 
   14.01.2019
     Одного разу, почувши на вулиці від панянки ванільний шлейф, виникло бажання дістати Vanille Mona di Orio. Тим більше, що зима саме її час. Враховуючи мою стійку не симпатію до ванілі у парфумерії, це єдиний екземпляр, який є винятком.

   Алкогольна нота б'є у ніс та зігріваючий ковток рому і тепло приємно обволікає тіло, а в роті залишається медово-терпко-солодкий, фруктовий присмак.

   Солодка ваніль з карамельністю та смолисто-димним підтоном. В димності можна розрізнити відтінок чорносливу та маслянистість. Миттєві ознаки кислувато-цитрусово-деревного петітгрейну.

   Солодкість поступається місцем пряності та деревині та час від часу все ж просвічується, але сиропна в'язкість зникає.

   Наступний етап - гіркувата димність та шкіра. Запах шкіри то здається маслянисто- анімалістичним, з ледь вловимим рибним нюансом, то гірко-пряно-сухим.

   Про ваніль можна було б забути, якби не назва композиції. Взагалі, з самого початку мова йшла не про кондитерський ванільний цукор, а темно-коричневі стручки ванілі, маслянисті на дотик, які пахнуть димом та чорносливом.

   Я люблю, коли Vanille Mona di Orio звучить з сирими зеленими нюансами та вже давно не вдається таке почути. Але все ж є невловимий зелений відтінок, який нав'язливо нагадує мені Туберозу МдО і я не можу позбутися цієї думки, а димність деревини викликає бажання дістати Уд.

   Взагалі, Vanille вирішила сьогодні бути димно-деревною, гіркувато-пряною. Звичайно, звучить не монотонно, збагачується цитрусово-льодяниковими сполохами, карамельною тягучістю, кремовою квітковістю, колючістю та сухою землистістю ветиверу.

   5.02.2018
    Сухая сладкая ваниль всегда появляется первой. А если нанести еще раз, то ароматная палитра станет гораздо интересней. И уже явно заметно цитрусово-горькую древесность петитгрейна, фруктовую кислинку, пряно-бальзамичную терпкость гвоздики, сладко-ванильно-шоколадный аромат рома, землистость ветивера и даже анималистичный нюанс.

   Чем больше ношу Vanille Mona di Orio, тем все больше замечаю, что ваниль не просто сладкая кондитерская или древесная, а имеет цветочный оттенок.

   Очень люблю, когда аромат звучит не сухим колючим голосом, а влажно зелено-древесно. Сегодня почти такое раскрытие. Веселая цитрусовость, что появилась со временем немного напомнила Shalimar Guerlain.

   Карамельно-дымная амбра размягченная, даже кажется, что растекается по коже. Рядом с цитрусовой свежестью улавливается приятная камфорность и опять деликатная анималистичность, о которой я уже упоминала.

   Vanille становится все легче и объемней. На мгновение вспомнился, почему-то,  Vol de Nuit Guerlain. Наверно, древесно-сандаловая пудровость причина этому.

   Vanille Mona di Orio светится и переливается множеством оттенков. Шоколадная бальзамичность переходит в пряность, древесность сменяется маслянистой анималистичностью, сладость уступает место цитрусовой свежести, а потом дымномти, соленый нюанс амбры - сливочности тонка бобов.

   Я так люблю ароматы МдО, что иногда сложно быть объективной. Но уловить разницу в сдержанном и эмоциональном восприятии все-таки, думаю, удается.

   13.12.2016
   Сухое, немного шершавое, сладковатое, с явной цитрусовой кислинкой и горчинкой начало у Vanille Mona di Orio. Цитрусовость добавляет легкости, солнечности и позитива. Очень быстро на этом фоне появляется пряность и терпкость гвоздики-специи. Интересное сочетание сочного не сладкого апельсина и гвоздики.

   Глоток обжигающего алкоголя - и приятное тепло по всему телу. Шоколадно-ванильно-карамельное послевкусие будоражит воображение и вызывает желание повторить, чтобы ощущения  не проходили.

   Карамельная, дымная, солено-сладковатая амбра. Со временем появляется маслянистость и животный нюанс.

   Ваниль сухая, без намека на кондитерность, шоколадно-древесная, с горчинкой. Ее запах со множеством оттенков, как и сами свежие стручки.

   Мягкий аромат сливочно-ванильных тонка бобов.

   У меня отношение к Vanille Mona di Orio постоянно изменяется. Сначала было любопытно, потом открытие, разочарование, новый взгляд, а сегодня нравится в ней изменчивость, пьянящее тепло, искристость и самое главное - ваниль, которую я, вообще-то, не очень люблю в парфюмерии. Еще аромат вызывает позитивные эмоции у  окружающих.

   Vanille вдохновляет на написание рассказов об путешествиях и пиратах, а еще хочется специально для нее придумывать интересные неординарные фасоны одежды.

   23.12.2014
   При моей нелюбви к ванили Vanille Mona di Orio имею и ношу. Не потому, что это МдО, а потому, что ваниль особенная. Она не сухая, не колючая , не сладкая, не приторная. Аромат очень солнечный, теплый, зелено - желтой красной гаммы. Переливчатый и не скучный. Это не моноаромат о ванили, это множество историй вокруг этого компонента.

   В самом начале сразу поднимают настроение горько - сладко - колючие цитрусы. Что - то среднее между лимоном и апельсином. Желто - красно - оранжевый. Совсем рядом цветочно - цитрусовый аромат петитгрейна с древесно - травянистым оттенком. Именно цитрусовые оттенки делают аромат веселым и легким для восприятия.

   Мягкий ароматный ром , со сладкими тонами патоки, с фруктовыми нотами, легкой пряностью и деликатным характером.

   Ваниль в сочетании с иланг - илангом и еще с чем - то становится вкусным леденцом с зелено - сочными красками и фруктовым вкусом.

   Серьезного фона придают древесные оттенки. В какой - то момент аромат стал сливочным. Это зазвучали , скорее всего, бобы тонка. Богатый, насыщенный, бальзамический аромат Vanille постоянно изменяется, то звучит мягко - вкрадчиво, то вспыхивает яркими искрами.

   Ближе к базе появились специфические оттенки дерева гуаяк - дымно - смолисто - кожано - пряные. Сама база мягкая сливочно - амброво - ванильная.

   Судя по комплименту коллеги, шлейф километровый. Я зашла в помещение, а сотрудница была в другом конце его и сразу сказала, что очень интересный парфюм.

   Особенно люблю Vanille во влажную погоду, когда аромат звучит влажно - сочно. В мороз больше сухости и шершавости. Летом становится больше восточным.

 

 

Azay-le-Rideau 12 Parfumeurs Francais

   Напевно, із-за того, що я відмовила собі у солодощах, а організм все ж вимагає десерту, із всіх зразків 12 Parfumeurs Francais обрала сьогодні найбільш ласий Azay-le-Rideau. В очікуванні свята - це саме те, що потрібно!!!

   Радісна пухка солодка ваніль з масною гірчинкою та грайливою льодяниковістю.

   Краплина цитрусової свіжості у щільному оточенні солодко-солоно-карамельної, ні, все ж більше солодкої, а згодом з маслянисто-гірко-анімалістичними ознаками і навіть присутністю шкіри, амбри. Помічаю якусь тривожність та серйозність, що сприймається ще гостріше після безтурботних солодких веселощів.

   Ледь вловима мильність шкірки лимону. Фруктова кислинка.

   Шоколадно-пудрова деревина сандалу та тиха терпкість.

   Якби не цитрусово-фруктові, свіжі, кислі, грайливі спалахи та соковиті бризки, то могло б, якщо чесно, знудити, а так вийшло досить збалансовано і цікаво.

   Ваніль з часом стане кремово-ніжною, квітково-фруктовою, а карамельну помадність амбри буде помітно у шлейфі, про що розповість приятелька, після уважного обнюхування мене при зустрічі.

   Абсолютно безпечний десерт у вигляді парфумів Azay-le-Rideau 12 Parfumeurs Francais рекомендую тим, хто не бажає від смаколиків отримати зайву вагу.

   27.02.2019
   Ділитися ольфакторними враженнями про міста чи країни мені не менше подобається, ніж про парфуми. Вже перебуваю в передчутті наступної поїздки у витончений ... Ні, поки нехай буде секрет. А далі я збираюся відправитися в ще одне казкове місце, потім в невідомий Z. Мрію, хоч це і не реальність, про Марокко та якісь острови...

   Не можу жалітися, що мало подорожую, але знаю одну людину, яка по півроку мандрує. І, напевно, не має на карті місця, де б він не був. Зовсім недавно згадувала про свого однокласника Сергія, який ділився своїми враженнями та світлинами про Оман і у мене тоді аж виникло бажання дістати прекрасний Уд МдО.

   А ще він любить замки Франції. Систематично виставляє в групі фото. Складні назви не вдається запам'ятати з першого разу, якщо не проявити підсиленого інтересу.

   Стикнувшись з назвою Азе-ле-Ридо, я відразу засипала Сергія запитаннями, на які він відповідав з задоволенням, але не дуже інформативно, так як , перебуваючи біля цього замку, застав саме ремонт та будівельників. "Замок, як замок - типовий французький". Ех, хотілося б і мені так формулювати відповіді, маючи за плечима багаж знань, але враження жіночі все ж відрізняються емоційністю та красномовністю.

   "Чому тебе цікавить саме Азе-ле-Ридо?" - запитав мене Сергій. "Знайомлюся з парфумами з однойменною назвою" - відповіла я.

   Композиція Azay-le-Rideau входить в колекцію ароматів французького бренду12 Parfumeurs Francais, яка присвячені історичним пам'яткам. Вийшла у світ у 2015 році і я про неї б не знала, якби не Віка, у якої завжди є щось цікаве і незвичне.

   Достатньо взяти пробірку у руки, і ти потрапляєш в чари аромату, а що ж буде, якщо відкрити корок... Ти потрапиш у замок Азе-ле-Ридо...

   "За́мок Азе́-ле-Ридо́ (фр. Château d'Azay-le-Rideau) — середньовічний замок, державний історичний пам'ятник Франції. Розташований за 20 км на захід від Тура. Належить до вибраних замків Луари, є одним з найвідоміших зразків французького ренесансу. Зведений у 1518 році скарбником французького короля Франциска I на місці колишнього феодального маєтку, зруйнованого протягом Столітньої війни.

   Замок Азе-ле-Ридо розташований на острівці посередині річки Ендр, завдяки чому створюється враження, що замок стоїть на воді, в якій віддзеркалюються його стіни. Таке розташування зробило замок Азе одним з найвідоміших з-поміж численних замків Луари. Замок має незвичну Г-подібну форму, яка свідчить про перехід від готики до Ренесансу і від замку як оборонної споруди до цілковито цивільної вишуканої заміської резиденції. У його екстер'єрі поєднується модний у XV столітті стиль італійського Відродження (видовжені пропорції, пишне скульптурне декорування) та залишки середньовічного архітектури (деякі фортифікаційні деталі, машикулі, гостроверхі аспідні дахи тощо). Специфічний стиль французького ренесансу відображений у кутових бастіонах з конічними вежами, вертикальних мансардних вікнах, відокремлених пояском, та високому, із крутим ухилом, світло-сірому дахові."(с)

   Так описує замок Вікіпедія, на відміну від Сергія, красномовно. Та й Бальзак у свій час називав Азе́-ле-Ридо́ "блискучим діамантом".

   Розглядаючи світлини і знайомлячись з ароматом, приходжу до висновку, що не співпадають чомусь мої асоціації. Білосніжні стіни, синьо-сірий дах, який гармонує з бірюзовою водою річки, безліч відтінків зеленого саду чи то парку - все це не має абсолютно ніякого зв'язку з тим, що я чую. В моїй уяві багато оранжевого, коричневого, бурштинового, медового. Багато світла та тепла, солодких десертів, приємних розваг. Впевнена, що серед семи залів замку є один і в такій гамі.

   Розпочинається Azay-le-Rideau солодко-свіжо, карамельно-фруктово, ванільно-кремово, сливово-апетитно.

   Солодка, аж до гіркоти, тягуча, трохи димна та масляниста з анімалістичним натяком карамель.

   Дует амбри та ванілі феєричні! Разом, по черзі, доповнюючи одна одну чи змінюючи, вони дражнять, дивують, сміються, веселять. І здається, що танцюють, бо так виразно рухаються і застигають в позах. Спостерігати за змінами захоплююче цікаво, не зважаючи, що гурманіка абсолютно не моє направлення.

   Кислинка сливи, яку помічаю з самого початку при нанесенні, і з часом винирує із солодко-ванільного блаженства, приємно освіжає і розряджає, додає дзвінкості і жвавості.

   Карамельність з часом стає кремовішою, делікатнішою і поступово змінюється тією манкою фруктовістю та невиразною квітковістю.

   Тендітна кремово-вершкова краса, що можна задихнутися від ніжності. Ваніль, яку я не люблю, така пухка і делікатно, мила, як курчатко, і викликає сентименталіьні мімішні емоції. Інколи ваніль здається квітковою і випромінює ароматні екзотичні відтінки то тіаре, то франжипані, то гарденії. Потім вона така оксамитова і затишна, що хочеться в ній закутатись з ніг до голови.

   Гірко-шоколадно, помадно-пряно, а потім знову ванільно-вершково-солодко і так довго, протягом дня вражав Azay-le-Rideau абсолютно невідомого для мене бренду 12 Parfumeurs Francais, з іншими композиціями якого неодмінно потрібно познайомитися.