Oud & Bergamot Jo Malone London

   Краплина запаху бергамоту та цитрусів з ледь вловною кислинкою та багато димної деревини уду з гумовим нюансом та терпкістю, солодкуватою маслянистістю, а згодом гіркою шоколадною борошнистістю.

   Часті підходи до Oud & Bergamot Jo Malone London налаштовують ніс на удове звучання та з плином часу, здається, звикаю до по-британськи східного "настрою", знаходжу його врівновженим, комфортним та особливо коректним, що мені подобається.

   Якщо ж захочеться чогось специфічного масного та деревного, то неодмінно дістану Oud & Bergamot, а поки що нестерпно прагну нанести краплину квіткової солодкості чи свіжості. Тому з задоволенням щедро наношу зверху альдегідну Chanel №5 й тішуся чарівній кремовій помадності.

 

Myrrh & Tonka Jo Malone London

   
    Перше враження мене налякало: горіла деревина та димність. Та вже за другим підходом я смакувала багатство відтінків Myrrh & Tonka Jo Malone London. Тепер я знаю, що сама назва композиції запевняє, ви отримаєте не лише задоволення від парфумів, але й ольфакторні профілі тонка бобів та смирни.

   Саме в такому й порядку, як пишеться на пляшечці.

   Зацукрено-солодка м'якіть сливи. Тягуча карамельна смолистість, яка згодом стане солоною. Підгорівший цукор та пряна гіркота. Ледь вловна, але постійна присутня, духмяність вишні то з кислинкою, то з п'янким лікерним присмаком. Так пахне зморшкувате насіння усередині плоду диптерикса пахучого або тонка боби. У Південній Америці вважають, що рослина володіє магічною і цілющою силою, а талісмани з неї приносять удачу, захищають від хвороб і виконують бажання. Думаю, що вдихаючи аромат Jo Malone, можна також візуалізувати мрію і вона неодмінно здійсниться, адже енергія запаху має таку неймовірну потужність.

Вестмінстерське Абатство

   Про смирну або мирро теж не менш цікаво у композиції та особливо актуально напередодні Різдва. Пряно-ніжний запах деревини, гіркуватий, теплий, магічний та меланхолійний. Величне Вестмінстерське Абатство у готичному стилі зі своїми однаковими квадратними вежами й розкішними арками відразу пригадалося мені. Сонячний ранок, мелодія дзвонів Собора Святого Павла, як благословення, душевний спокій та відчуття щастя у день мого народження. А ще особливо атмосферна католицька церква у Кембріджі.

Собор Святого Павла

Католицька церква у Кембріджі

 

Shamal Nobile 1942

   13.06.2019

   Сьогодні у нас така спека, що відчуваю себе не на Поліссі, а десь далеко в пустельному регіоні Йорданії чи Сирії. Східні парфуми Shamal Nobile 1942 є дуже доречними і аромат органічно розкривається на розігрітій шкірі.

   Все так і є, але думати абсолютно не можливо. Здається, що мізки закипають. Тому поділюся враженнями дуже коротко.

   Новинка 2018 року Nobile 1942 має колоритну східну назву Shamal і означає назву північно-східного вітру, що дме над Іраком, Перською затокою та Саудівською Аравією. Він дуже сильний удень та слабший вночі. Найчастіше трапляється узимку. Несе з собою велику кількість пилу і викликає сильні пилові бурі.

   У компанії є легенда, що десь далеко, в Перській затоці, небо стає чорно-синього кольору і на землю опускається ніч. Компанію рибалці перлів, який лежить у своєму дерев'яному човнику, складають лише яскраві зорі. Ці зорі служать одночасно втіхою і годинником. Дивлячись на небо, рибалка побоюється, щоб не напали на нього пірати та не забрали всі перли, які він має доставити до Ємену.

   "Рибака, однак, заспокоєний притиранням хвиль, звуком, який повертає його до дитинства, пестившись вітром, що дме, Шамаль ; вітер, який невпинно - протягом багатьох років - формував дюни в пустелях. У міру того, як Шамаль дме серед ароматичних нот, ніжний, але безперервний, приносячи з собою аромат дат, змішаних з палаючим ладаном з берегів, перлинні рибалки лежать там блаженно, коли він м'яко піддається тій спокусниці, що спить. Він замислюється, як загорнуті в оксамит, образи, що обертаються в його розумі, відводять його далеко, далеко, де ніщо не є земним, і все здається легким і швидкоплинним, позбавляючи його тіла денного втоми і відроджуючи його дух у хмарі аромату , ставши одне з ніччю і вітерцем."(с)

   Розпочинається Shamal Nobile 1942 соковитим кисло-солодким зеленим яблуком. Реалістичним та достовірно апетитним. Поступово з'являється запах пряно-деревний і маслянистий. І в повній мірі вдається уявити нічне зоряне небо.

   Шоколадні, липко-солодкуваті нюанси відповідають моменту мрій та приємних спогадів з легенди.

   Поступово композиція стає гірко-шкіряною, ще темнішою, димною. Огортає оксамитовим теплом та навіює смуток. Принаймні, на мене...

   Shamal Nobile 1942 дуже атмосферний аромат, викликає бажання відправитися у далекі країни, але себе уявити в такому ольфакторному образі не вдається.

 

 

 

Oud Elite Pure White

   6.12.2019

   Вже не знаю скільки часу лежить не поміченою одна пробірка з назвою Oud Elite Pure White, яку мені подарувала фея Лєра. Чомусь захотілося сьогодні її відкрити і, вдихнувши аромат, я вже не змогла відкласти.

   Парфумерний бренд Oud Elit із Саудівської Аравії створює аромати на основі уду. Я не шанувальник як східної парфумерії так і деревини уду в ній, але ця композиція мені дуже сподобалася. Як не дивно, я не знайшла абсолютно ніякої інформації про цю компанію і жодного фото з флаконом Pure White.

   А аромат прекрасний - легкий, рухливий, живий, повітряний. При цьому об'ємний і глибокий.

   З самого початку солодка м'якіть персика, екзотичні соковиті фрукти та легкий приємний смак жвачки. Поступово це звучання доповнюється делікатною смолистістю, ненав'язливою камфорністю. Прозора пряність і присмак солі. Суха деревина, зігріта сонцем, з часом стає все виразнішою. Чітко видно пористий рельєф, розтріскану кору, сухі гілки. Непомітно з'являється маслянисто-анімалістичний підтон. І не впізнати дорогоцінну деревину уду не можливо! Але звучання таке оксамитове і обволікаюче, що хочеться ним насолоджуватися чим довше.

   З часом аромат стає димним та землистим, але та манка фруктовість, що була найвиразнішою в самому початку, все ж відчувається. Додам ще про присутню пухнасту ванільність, а ось база пряно-деревна.

   Як ніколи раніше, я розумію вираз про магію та таємничість сходу!!!

Oud Elite в Dubai Mall

 

Myrrh Casati Mona di Orio

   Пряна терпкість та димність швидко змінюються ягідною солодкістю, далі аромат огортає теплом та Myrrh Casati Mona di Orio стає деревним. Смолисто-солодкий серпанок ладану повільно розсіюється. Вершково-кремово ванільний бензоїн згодом видаєтьсья тягучим.

   Ознаки лакриці сьогодні, напевно, найвиразніші. Є в роматі й апетитність, й трохи напружуюча лікарняність, а також палітра доповнюється  нюансами, що нагадують фенхель та аніс.

   Ще буває Myrrh Casati гірко-спецієвою. Чи то запах лаврового листя, чи чогось іншого не ідентифікованого. Симпатична помадність та шоколадні пачулі, тому все ж вдається втішитися окремими запашними фразами.

   Колекція ароматів Monogram Collection у нішевої компанії Mona di Orio вийшла вже без самої Мони ді Оріо. У флаконі нового дизайну започаткував нову парфумерну лінію саме цей аромат - Myrrh Casati, автором якого є Melanie Leroux. Я, на жаль, не знайома з її іншими композиціями, тому не маю з чим порівняти.

   Приємна, але не бентежна, не викликаюча захоплення пряно-солодкувата, гірко-лакрична композиція, з чергуванням делікатної ягідності та ладанного серпанку, на мій погляд, не дуже відповідає образу жінки, ім'ям якої названий аромат. Переконана, що у Мони ді Оріо ольфакторний портрет вийшов би іншим.

   Та завдяки аромату я захопилася читанням про шалену маркізу Казаті. І навіть не буду переказувати, а з задоволенням розміщу одну найпоширенішу розповідь.

Джованні Больдіні - Портрет маркізи Луїзи Казати з хортом

 

   Отже, "Хочу стати живим шедевром", Тед Коконіс, маркіза Луїза Казаті, 2003 рік

   "Протягом трьох десятиліть XX століття маркіза Казаті була найяскравішою зіркою європейського вищого світу. Художники писали й ліпили її, поети оспівували незвичайну красу маркізи, кутюр'є боролися за право її обшивати. Їй судилося стати героїнею кількох гучних романів. Вона жила то в Венеції, то в Римі, то в Парижі, то на Капрі, колекціонувала палаци й екзотичних тварин, спускала величезну купу грошей на розкішні бенкети. Вона вразила уяву Габріеле Д'Аннунціо, зачарувала Дягілєва, налякала Артура Рубінштейна, шокувала Т.Е. Лоуренса. Її одягали Бакст, Пуаре, Фортуни, Ерте. Вона давала бали, на яких Ніжинський танцював з Айседорою Дункан; вона стала музою італійських футуристів; при її сприянні було поставлено незрівнянну виставу театру маріонеток на музику Равеля. Вона була законодавицею, вона всюди надихала геніїв і розважала найбільш пересичених аристократів.

   Публіка жадібно вбирала плітки про цю світську левицю: смакувала подробиці її шлюбу з титулованим міланським мисливцем, пліткувала про романтичний зв'язок зі скандальним італійським поетом, обговорювала деталі шлюборозлучного процесу в Будапешті. Читачі лише руками розводили, дізнаючись про вакханалії в напіврозваленому палаццо на березі венеціанської Великого каналу або в червоному мармуровому палаці паризького передмістя. Ходили чутки, що вона замовляла воскові фігури покійних коханців і зберігала всередині них прах, що фарбувала золотою фарбою слуг, вигулювала на мотузці леопардів, обожнювала змій. І звичайно, публіка була б дуже розчарована, якби маркіза не виправдала її очікувань або помилок; здавалося, епатаж суспільства був найпривабливішою її рисою. За словами письменника Філіпа Жюліана, «в житті ця жінка жодного разу не зрадила своїй легенді».

   Мабуть, створений нею образ став найбільш популярним жіночим образом у світі після Діви Марії і Клеопатри: її незліченних мальовничих, скульптурних, фотографічних портретів вистачить, щоб заповнити величезну галерею. Її писали Больдині, Огастас Джон, Ван Доген і Сулоага, малювали Драйан, Мартіні і Аластер, ліпили Балла, Барянская і Епштейн, фотографували Ман Рей, Бітон і де Мейер. Ця жінка заінтригувала таких несхожих письменників, як Теннессі Вільямс, Джек Керуак і Моріс Дрюон, а також багатьох кінематографістів - і за життя, і після смерті. На сцені і на екрані її образ втілили такі відомі актриси, як Теда Бара, Таллула Бенкхед, Вів'єн Лі, Валентина Кортезе, Інгрід Бергман.

   Коротенько життєвий шлях шаленої маркізи був таким. Вона народилася у 1881 р в Мілані. Її батьком був текстильний магнат Альберто Амман, австрієць за походженням, який отримав за свої промислові досягнення від італійського короля Умберто I графський титул, а матір'ю - напівіталійка - напівавстрійка Лючія Брессі. У 1900 р вона вийшла заміж за маркіза Камілло Казаті, в шлюбі з яким народила доньку Христину. Однак незабаром шлюб фактично розпався, хоча офіційне розлучення було оформлене лише в 1924 р. Фатальну роль в суперечці подружжя зіграло знайомство Луїзи в 1903 р з добре відомим Габріеле Д'Аннунціо, що поклав початок найбільш блискучому і скандальному європейському роману епохи, який тривав з перервами аж до самої смерті Д'Аннунціо в 1938 р. Звільнившись від сімейних уз і маючи в повному розпорядженні величезні фінансові кошти, маркіза отримала можливість втілювати в життя свої найбожевільніші фантазії. У 1910 р вона купила старовинний палац Веньєр дей Леоні в Венеції, який став на наступні кілька років її будинком і місцем проведення її знаменитих прийомів і балів-маскарадів. Велика війна, яка вибухнула через чотири роки, поклала жорстокий кінець цій низці розкішних святкувань. Але маркіза не збиралася здаватися. У 1921 р вона купила дім Пале-Роз у Везіне під Парижем, що належав незадовго до того  Роберу де Монтеск'є, і доклала всіх зусиль для того, щоб відродити свій довоєнний стиль життя. Однак Belle Époque з її аристократичними балами і маскарадами безнадійно пішла в минуле, і навіть ентузіазм маркізи укупі з її фінансами виявилися недостатніми для відродження. Тим більше що фінанси стрімко танули. У червні 1927 маркіза влаштувала в Везіне грандіозний костюмований бал в пам'ять графа Каліостро, який виявився останнім. Її борги постійно росли. В оплату їх в 1932 р вона змушена була продати Пале-Роз і майже все своє майно, а в 1939 р, рятуючись від кредиторів, перебралася до Англії, де жила її донька. Решта років маркіза прожила у орендованих квартирах в британській столиці в стані, близькому до злиднів. 1 червня 1957 року вона померла у віці сімдесяти шести років від крововиливу у мозок і була похована під скромним надгробком на Бромптонском кладовищі Лондона."

Тільда Свінтон у образі Луїзи Казаті для Acne Paper Sweden

  Ще кілька вражень про  Myrrh Casati 

 

Shalimar Guerlain cologne

 

Shalimar Guerlain

   18.01.2019
    Інколи буває, що все ж не ми вибираємо аромати, а вони нас. І є щось непомітне, що не підходить, не об'єднує. Цей факт не засмучує, бо світ достатньо великий та різноманітний, але час від часу виникає бажання зрозуміти чому ж так.

   Черговий раз приходжу до висновку, що абсолютно не цікава для Shalimar Guerlain. Який раз купую парфуми, цього разу мініатюру лише, але відношення аромату до мене не змінюється. Не хоче він зачарувати мене, відкрити свої таємниці, змусити танути від задоволення та задихатися від захвату.

   Ради експерименту дістала сьогодні варіант edc, а на завтра налаштовуюся на парфуми.

   Бергамот з ледь відчутним зеленим відтінком, терпкий і димний. Льодяникові цитруси. Такий веселий і бадьорий старт щоразу дає надію на симпатію, якщо не на дружбу.

   Та далі велика доза ванілі, насичена смолистість та димність. Все разом створює абсолютно не для мене запашну східну красу. Навіть не виникають якісь образи, асоціації чи порівняння.

   І справа навіть не у запаху димної резини, який швидко зникає, не встигає роздратувати чи набриднути.

   Солодка карамельність, тягуча вершковість, квітковість швидше абстрактна. Десь в повітрі випадково, але жваво зазвучав жасмин. Його голос здався мармеладно-медовим і я вже приготувалася до нових вражень. Вже і троянду я роздивилася краще, крім густої помадності помітила й свіже фруктове звучання. Та наполохала мене чергова величезна доза тонка бобів.

   З часом Shalimar нагадує ванільний десерт - ніжний, пухкий та невагомий. І, звичайно, апетитний. Та після ліричної частини композиція набирає сили, густішає, щільнішає, а ще за мить видає маслянисту анімалістичність, яка відповідає за чуттєвість.

   Чергування ніжної кремовості, густої тягучості, гіркуватої анімалістичності, сухої деревини, маслянистої шкіри. Безліч образів ванілі: солодкої, квіткової, димної. Напевно, вже можу порівняти Shalimar з вогнищем, язики якого витанцьовують різні комбінації. Не можу не оцінити красу та мінливість, але поки що все...

    20.04.2018
    Легендарні парфумерні композиції потрібно знати, навіть якщо не носити чи не любити. Однією такою легендою є Shalimar Guerlain. Дивовижна історія, прекрасна композиція, шикарні постери, багато прихильників... а у мене ніяк не складається дружби з ним. Я розумію, що це гарно, але чомусь він мені чужий, не чіпає, не хвилює, не викликає захоплення.

   У мене були вінтажні парфуми ідеальної збереженості, туалетна вода та золота лімітка. Якийсь час я гордилася, що вони у мене є, хоча і не носила, берегла і не збиралася ніколи розтаватися. Та з часом вирішила, що краще буде, якщо вони приноситимуть радість шанувальникам.

   Пропозицію Наталі познайомитися з Shalimar Guerlain у концентрації колонь з флакону Montre (Watch)- круглої, дисковой форми пляшки с конічною пробкою, я спочатку проігнорувала.Та потім вирішила, що хоча пара мл має бути у колекції.

   Час від часу діставала і намагалася "роздивитися" уважніше, та поєднання ванілі та тонка бобів не надихали мене зовсім. Сьогодні, якщо чесно, вирішила просто "перетерпіти". Хоча, якщо бути відвертою, негативних емоцій зовсім не викликає.

   Отже, поки що моє сприйняття Shalimar таке:

  Сильна димність бергамоту, та не такий він, як я його пам'ятаю у парфумах. Не має того соковитого зелено-терпкого звучання. Відразу суха солодка ваніль на тлі деревини, шершава, дещо колюча, овіяна прохолодним димом ладану. То її запах стає м'яким та лагідним, то знову колеться і дражниться.

   Маслянистість та специфічний нюанс кастрореуму мене заінтригували. Не пам'ятаю раніше подібного. Поєднання анімалістичних відтінків та деревини мені теж сподобалося. Це було перше приємне відкриття.

   Густа вершковість тонка бобів та солона карамельність. Смолистість, згодом помадність.

   Друге приємне відкриття - веселі льодяникові цитруси в повітрі, а потім дуже гарний запах помадної троянди.

   Звучить колонь м'яко, не голосно, ніби навмисне для таких як я, щоб не налякати. Протягом дня оновлювала аромат і мені здалося, що почала з'являтися симпатія і головне - інтерес. Так мені поява троянди запала у душу.

 

   

 

Musk Aoud Roja Dove

   7.02.2018
    Смолисто-дымная с бальзамичностью и анималистичностью древесина уда. Шоколадность вместо бергамота и цитрусов. Бархатный запах прелости и подгнивших фруктов приобретает винный оттенок.

   Маслянистая, горько-пряная, пахнущая кастореумом, кожа. Со временем ее запах будет изменяться: то он станет сухим пыльным, то влажным винным, то душистым цветочным, но самым выразительным в композиции. Даже странно, что в названии речь идет не о коже. Я вспомнила одну знакомую, которая часто делает селфи и изображение ее персоны получается во весь кадр, а подписывает фото названием города. Так вот сегодня Musk Aoud - это селфи галантерейной кожи.

   Дымность усиливается и густым облаком отрывается от запястья, заполняя собой пространство вокруг. На ее месте расцветают розы, фруктовый аромат которых смешивается с маслянисто-анималистичным запахом кожи.

   А вот мускус мне кажется незаметным или же его качества сливаются с другими компонентами. Иногда только могу уловить  мыльность.

   Вчерашний Aoud Crystal лиричный и нежный аромат, если сравнивать с насыщенным Musk Aoud, как и прозрачная жидкость на фоне густого коричневого цвета.

   3.10.2016
   Марафон парфюмов Дава меня немного утомил, захотелось отвлечься, а за три дня я успела соскучиться и с удовольствием возвращаюсь. Потому сегодня выбрала Musk Aoud Roja Dove.

   Не успел заявить о себе бергамот, как его затмил запах мускуса - маслянистый, с анималистичными нотами, густой, даже немного тягучий. Дальше - смолистая древесина с бальзамичностью, сладковатая и дымная.

   Дегтярная кожа и мазь Вишневского, лекарственность и намек на алкоголь, горелое дерево и дым - одни оттенки сменяются другими. Что-то слышно больше, что-то - меньше, но мускус и уд, как и заявлено в названии, лидируют и периодично выходят на первый план, обогащаясь особенностями соседей.

   Винную розу в дымке муската - единственную из всех цветов мне удалось уловить. а так хотелось бы еще запаха жасмина. Зато много сладковато-древесно-травянистой коры березы. Даже удивительно, что среди этих сильных ярких ароматов удается ее выделить. А потом кожа, которая была дегтярной и маслянистой, стала благоухать этим свеже-терпковатым запахом.

   Со временем аромат стал значительно тише, приблизился к коже, появились мягкость и почти пушистость. Сливочность бобов тонка и сладость ванили заняли позиции. Ни уда ни мускуса не осталось ни следа.

   15.08.2016
   Несколько дней назад на встрече один блогер рассказывал, что знает другого, английского блогера, который живет в том городе, из которого сам Roja Dove. И по секрету рассказал много всего плохого и в том числе то, что будто бы Roja Dove совсем и не парфюмер, а непонятно кто. Много развелось "знающих" блогеров, конечно. Опровергнуть или подтвердить информацию я не могу, на мое отношение и любовь к ароматам Дава не изменилось от таких откровений.

   С самого утра мне захотелось Cabochard Gres, но только вчера вспоминала про очередь неопробованных ароматов, среди которых и Musk Aoud Roja Dove.

   Концентрация парфюм, но не из такого флакона, как на картинке.

   Сразу, пропуская цитрусы и цветы, на моей коже появляется запах коры березы с древесно-травянистыми нюансами, а через время с дегтярностью. Дальше - маслянистость мускуса и негромкая анималистичность.

   Древесина уда - с бальзамичностью, сладковатостью, лекарственностью (сегодня мне мерещится и мазь Вишневского и сладость пенициллина), смолистостью, терпкостью, дымностью. Запаха уда больше чем мускуса. Он заполняет все пространство, хотя и не кричит. И явная лекарственность не раздражает, так как аромат постоянно изменяется, колючий оттенок сменяется мягким, потом теплым, потом еще и еще другим.

   Сладковато-грибной нюанс напомнил мне о приближающейся осени. Запах кожи - сухой, чуть шершавый - в пряной пыли муската. И хорошо чувствуется колючая мшистость.

    Среди всех этих выразительных и сильных запахов сладковато-дегтярный запах березы, который я уловила первым, не теряется, время от времени его можно опять заметить.

   Мускусность, хотя и не такая явная как уд, придает аромату все ту же маслянистость, животное тепло и телесность. И наверно, я не права, сказав, что ее слышно меньше. В какой-то момент она заглушила собой всех других товарищей.

   Запах мускатного ореха всегда ассоциируется мне с черной полупрозрачной шифоновой тканью, сквозь которую просвечиваются контуры тела. Легкое, струящееся длинное платье из этой ткани в разы сделает образ манким, чем самое откровенное мини. Вообще, ниша у меня ассоциируется с запахом муската почему-то. В Musk Aoud его немного, он не обращает на себя внимание, скорее дополняет запах кожи, но мне захотелось его выделить.

   Уже сказала, что парфюм изменяется, играет, как и другие ароматы Roja Dove. Не обязательно держать запястье у носа, хорошо слышно и так, но думаю, от намаза, а именно так я наносила духи, не будет особого шлейфа.

   После смолисто-древесно-кожаных вариаций наступило на время затишье - немного даже мыльность показалась и неопределенная цветочность. Деликатная сладость, легкость и воздушность. Не могу отделаться от мысли, что слышу алкогольную ноту, после которой появилось много и на долго древесины сандала и только со временем ее дополнила сладкая ваниль.

   Мускусная база проще, чем я ожидала. Я не большая поклонница уда в парфюмерии, но этот совершенно носибельный, как и первый Aoud Roja Dove, как и Oudh  Mona di Orio.

 

 

Divine Rose The Merchant of Venice

   Потрібно лише краплину Divine Rose, щоб наповнити світ яскравим ароматом, щоб позбутися залишків сонливості, щоб відправитися у фантазійну мандрівку десь у заморські краї, а як мінімум у Венецію, бо саме звідти родом компанія The Merchant of Venice.

   Солодко-бальзамна кориця, зволожена соковитою сливою.

   Краплина медово-гіркуватої пряності шафрану.

   Ванільно-вершкова кремовість бензоїну змінюється гіркою маслянистою деревиною з анімалістичними нюансами.

   Смолисто, пильно і шершаво - всі характеристики кашемірового дерева, яке приходиться терпіти якийсь час, щоб помилуватися іншими красотами. Хоча те, що подобається у Divine Rose, у мене не має. Це пляшка у формі язика полум'я та ваза із муранського скла, як підставка. А  останнім часом помітила підсилений інтерес саме до гарних ємностей для зрізаних квітів. 

   А східна ароматна розкіш мене приваблює на відстані, я у ній не органічно почуваюся.

   Та дістала я пряно-пікантну, смолисто-гірку, солодко-бальзамно-п'янку, шоколадно-деревну, багатогранну та мінливу, яскраву Divine Rose із-за троянди та сьогодні Божественна Троянда, "прекрасна красуня у східному вбранні", вирішила так і залишитися непомітною десь між кремово-ванільно-гурманськими запашними фразами.

   До слова, Divine Rose я носила у Болгарії. Там, серед густої рослинності, трояндово-морського повітря та високої вологості вона не здавалася мені такою східною. А сьогодні підкреслено колоритна, що я почуваюся не лише з характерним макіяжем, але й у відповідному одязіі: у шароварах та накидкою на голові.

   11.07.2020

   Я вже розповідала, що у мене розпочався період у колекціонуванні, коли є бажання поповнювати колекцію саме із-за флакону парфумів, навіть якщо аромат абсолютно не мій. Так я палко мрію про один із флаконів The Merchant of Venice у вигляді язика полум'я із серії Flames Murano Art Collection та неодмінно разом із вазою із муранського скла, яка виконує функцію підставки для флакону. І це все не зважаючи, що насичені східні аромати та ще й з наявністю деревини уду абсолютно не пасують до мого образу.

   Та після східно-пряного Jungle L'Elephant Kenzo у мене загострився спортивний інтерес до цієї групи ароматів у літню спеку. І я наважилася дістати Divine Rose, розраховуючи, що вона розплавиться під дією температури, яку на сьогодні обіцяють.

   На тлі дорогоцінної деревини уду, яка має і відповідне розкішне звучання, чути солодку м'якіть сливи, присипану бальзамно-пряною корицею та медово-гіркувато-солодким шафраном. Вишукана гурманіка для особливих випадків! Напевно, ось ця фруктово-пряна палітра, яка виявилася найвиразнішою у композиції, підкорила мене. Грайлива фруктова кислинка вдало чергувалася то з кремовою вершковістю бензоїну, то з пильно-шершаво-борошнистим кашміром.

   Лікерно-тягучий, солодкуватий аромат троянди на смолисто-деревному фоні теж має фруктовий нюанс. Квітка така прекрасна, що по-іншому не охарактеризуєш її, лише як Божественна. Це рідкий випадок, коли назва парфумів ідеально відповідає змісту.

Та ще раз повернуся до звучання уду, який пахне у Divine Rose солодко-смолисто, фруктово-карамельно, часом з анімалістичністю, димно-пряно, гірко-шоколадно. Не можливо не оцінити багатогранної краси деревини, навіть якщо ти не є шанувальником її. І, здається, я знаю де ці парфуми потрібно носити і вони розкриються ще красивіше! Та поки нехай мої плани будуть таємницею...

   2.02.2019

   Так хочеться прискорити дні у лютому, щоб потім розтягнути у березні-квітні, а ще краще зупинити у травні. Тому швиденько вигулюю те, що для весни може здатися темним, важким чи не гармонійним.

   Divine Rose The Merchant of Venice - в самий раз аромат для лютого. Тягуче-лікерний, смолисто-пряний, солодко-терпкий. І темний, і густий, і липкий, і насичений.

   Divine Rose - Божественна Троянда. Яка дивна назва! Парфуми входять в серію Flames Murano Art Collection із гарними вазами із муранського скла, які є "підставкою" для флаконів у вигдяді язика полум'я.

   Які ці флакони дивовижно прекрасні! Це саме той випадок, коли я придбала би парфуми саме із-за склянки, а не рідини. Я вже готова була це зробити, але відволіклася, а тут у Віки вони вже прикрашають колекцію.

   З кожним новим підходом я чую у Divine Rose інші відтінки. Найперше, це - ознаки уду. Потім - насичена димна смолистість, в якій просвічується лікерна троянда. Іншим разом - пряно-медово-терпкий шафран. Цей момент мені видався найсимпатичнішим.

   Ще - індольно-анімалістичні нюанси та це знву ж таки завдяки уду. А сьогодні Божественна Троянда розпочинається тягучою смолистою вершковість бензоїну з освіжаючою фруктовою кислинкою.

   Густа солодка бальзамічність кориці. Пильність і запах побіленої стіни та свіжої штукатурки. Кашмеран? Але для компенсації - апетитне солодке варення із слив під пухнастими вершками.

   Є щось в композиції, що нагадує Jabu MdO - медово-солодко-вершково-бензойне. Ці спогади приємні і ностальгічні.

   В серці Божественної Троянди, звичайно, троянда - лікерно-ванільна, гурманська, п'янка. Прекрасна красуня у східному вбранні.

   Пригадала слова Оленки про аромати The Merchant of Venice, що майже всі вони дуже голосні, насичені, яскраві та потужні. І ловлю себе на думці, що при всій симпатії та інтересу до бренду, це не моє, принаймні, на даному етапі. А флакони прекрасні! Хоча бажання отримати в колекцію вже не таке палке, але все ж присутнє.

 

 

 

 

La Havane AKParfume

     Продовжую знайомитися з ароматами AKParfume колекції із гаслом "Пізнай себе і стань вільним". Три жіночі композиції хоч не закохали у себе до безтями та все ж сподобалися і інтерес досліджувати чоловічі загострився. Перший зразок, як і інші наступні, має назву французькою мовою. На мить відволічуся на маркетинг компанії, який видається трохи дивним. На пакуванні інформація вказана трьома мовами: англійською, російською та українською. Назви композицій то італійською, то французькою. На мій погляд, це еклектика і не вистачає ідейного спрямування Влада Зварича...Ну, і назва Роскосметика чи не означає російська косметика? Я сподіваюся, що ні, а ось парфумерна колега Наталя зі мною не погоджується.

   Назва La Havane AKParfume викликає у пам'яті чудову Havana Pour Elle Aramis, фантазія рухається у напрямку багатої палітри тютюну та сигар. Уявляється щось шоколадно-димно-вишневе, ромово-ванільно-п'янке та хмільне. А тим часом смолисто-гірко-пряний чудовий старт доповнюється тягучою солодкою бальзамністю кориці. Трав'янисто-лікарські ознаки шавлії на тлі деревини та мускусу. І ольфакторна уява про Гавану в Андрія Каратаєва виявляється дещо інша. 

   За іншим разом вдається помітити кисло-димний соковитий бергамот.

   Пильна камфорність перцю та маслянистість деревини розрізноманітнюють звучання.

   Грайливий старт поступово заповільнив розвиток та все ж довгий час було цікаво "розглядати" La Havane. Та, як у жіночих ароматах, так і у цій композиції особисто мені не вистачає бази. Ніби вся краса не має логічного завершення і непомітно розчиняється у повітрі, не залишаючи про себе ні згадки, ні бажання ще раз її "прожити".

 

 

Chevalier De La Nuit Parfums Ciro

   З Chevalier De La Nuit Parfums Ciro варто познайомитися, так як це найпопулярніші парфуми часу розквіту бренду. Я ж поставила пляшечку в черзі останньою, бо вони мені при першому знайомстві нагадали Shalimar Guerlain. Потім виясниться, що це не так, але враження залишиться як у анекдоті, у якому "виделки знайшлися, а осад залишився".

   Зате про Chevalier De La Nuit збереглося найбільше інформації та фото флаконів, публікацій у пресі та відгуків. Найінформативнішими є статті Grace Hummel у "Будуарі Клеопатри", в яких можна детально ознайомитися з долею аромату.

   Chevalier De La Nuit - Лицар Ночі. У всіх джерелах вказано дату випуску парфумів 1924, а ось Грейс пише, що це було у 1923, а наступного року вони з'явилися у США.

   У піраміді, яку вказує дослідниця, наявні і тубероза, і гарденія, жасмин, троянда, апельсиновий цвіт, а в базі - мускус, амбра, сандал, ваніль, дубовий мох, тонка, бензоїн. Можна припустити, що це був чарівний квітковий шипр, з білоквітковим серцем та солодко-кремово-вершково-ванільним посмаком. Так як парфуми випускали ще у 1950 роках, то є особи, які можуть пам'ятати їх звучання.

   Увагу привертає оригінальна форма пляшки, яка має вигляд обладунків кавалерійця та високу пробку у формі шолома. У флаконі із чорного матового скла були парфуми, а для концентрації туалетної вони використовували форму із прозорого матового скла. Ідею дизайну флакону приписують Гаю Т. Гібсону, а розробив іх Жульєн Віард.

   Сучасний варіант Chevalier De La Nuit вигадав Олександр Стрік, який, здається, відрізняється від першоджерела.

   При нанесенні рідини на шкіру я здивувалася, що спочатку мені почувся герленівський шедевр. Солодка фруктовість апельсину, льодяниковість лимону, кислинка цитрусів. Надихаючий апетитно-бадьорий старт переходить у яскравий аромат шоколадно-смолистих пачулі та бальзамність. Саме пачулі є лейтмотивом композиції і протягом всього розкриття їх запах змінюється та доповнюється іншими нюансами. Землистий, з прілістю листя, пильний, деревний, то зі свіжістю, то колючістю. Вся увага зосереджена на розгляданні пачулі аж поки не з'явиться солодка кремово-десертна ваніль з вершковістю та маслянистою димністю.

   Chevalier De La Nuit часом пахне то горілим, то масним, то стає сухим, а потім вологим, кремовим. Оксамитовий, огортаючий теплом, п'янкий, смолисто-солодко-пряний, пачульно-ванільний. Викликаючий компліменти. Та все ж місцями нагадуючий Shalimar.

 

 

Les Nombres d’Or Oud Mona di Orio

   16.09.2018
   Якщо розтерти суху кору і соковиту траву, вийде особливий гіркий відтінок. Саме таким гірко-сухо-терпким, камфорно-лікарським, трохи ментольним звучанням розпочинається Oud Mona di Orio із колекції Les Nombres d’Or. Відразу ж чути димність. Згодом - прілість та бальзамічність пачулі.

   Масляниста з анімалістичністю амбра то солодко-карамельна, то з присмаком солі.

   Густа солодка вершковість, тягуча, абсолютно без ознак липкості. Апетитна фруктовість (асорті із стиглої м'якоті абрикосів, персиків та слив).

  Терпкий запах вина і зацукреного меду.

  Мінливі відтінки змінюються, утворюючи все нові малюнки і здається, що кожного разу на світ дивлюся під іншим кутом.

   Та головний компонент в композиції - дорогоцінна деревина уду, запах якої сам по собі дуже яскравий і багатогранний. Смолистий, бальзамічний, димний, солодкувато-гіркий, пильний, маслянистий, з анімалістичними нюансами та запахом шкіри. То сухий і шершавий, то в'язкий і вологий.

   На відстані пахне лісовою мшистою свіжістю та квітами.

   Я давно втратила інтерес до уду в парфумерії і можу носити лише кілька композицій. Oud Mona di Orio не лише серед них, а й один із улюблених. Це перлина колекції, не зважаючи, що не у повноцінному флаконі.

   8.02.2018
   Объемное и глубокое звучание у Mona di Orio Les Nombres d’Or Oud, но при этом тихое и мягкое. Как тончайший фимиам неземного происхождения. Это особый замкнутый мир, который представляет собой завершенность. Он притягивает к себе, вызывает восхищение. В нем есть что-то скрытое, очень личное, глубинное, цельное.

   За зарослями травянисто-древесного с уловимой кислинкой и расольностью петитгрейна насыщенный голос уда с дымностью, смолистостью, пыльностью спрятаться не в силах.

   Ванильно-карамельно-перечный элеми очень выразительный и показательный. Перечность усиливается, приобретая камфорные нюансы.

   В переплетение дымной, смолистой древесины и карамельной ванильности добавляется соленый привкус амбры.

   Маслянисто-кожаный оттенок и запах пота медленно сменяется ароматом бархатной кожицы абрикоса, спелой мякоти сливы и даже персиками из Mitsouko.

   Запах сладкого чая, сливочность, ликерность и шипровость. Или мне это показалось? Влажно-мшисто-сладко-терпко и очень знакомое любимое звучание. Никогда раньше мне не удавалось добраться до такой глубины. На какое-то время я даже попала в прострацию и стало странно, что эта композиция имеет какое-то отношение к дереву агар.

   Цветочная пыльца и нектар богов - именно так я себе представляю Mona di Orio Oud. Каждый раз он мне открывается по-новому и каждый раз он для меня ольфакторное потрясение.

   Ароматная аура переполнена ароматами райских цветов и дивным свечением. Мистика.

 

 

 

 

 

 

 

   28.11.2017
  Les Nombres d’Or Oud Mona di Orio берегу, как редкое сокровище, ужасно боюсь, чтобы не испарилась жидкость. Растягиваю удовольствие, надеваю крайне редко. Сегодня захотелось именно его.

   Пряно-перечно-древесно-бальзамовый элеми начинает композицию, задавая настроение. Перечность чередуется с бальзамичностью и постоянно острый пряный оттенок звучит громче и ярче.

   Цитрусовую кислинку петитгрейна заметила не сразу, только после повторного нанесения. Его запах имеет больше цветочных нюансов, напоминающих очень нероли, чем древесно-травянистых, совсем без мужского характера, что тоже является характерной чертой этого компонента.

   Прохлада петитгрейна быстро уступила место камфорности и лекарственности, потом на смену пришло мягкое тепло, а еще спустя время - сливочная нежность.

   Древесная шершавость превратилась в мягкий кашемир.

   Плавное раскрытие, без резких звуков. Все компоненты так органично переплетены, что выделить кажется невозможным отдельные. Скорее, догадываюсь, зацепляюсь за сменяющиеся оттенки.

   Присутствие уда кажется незаметным, нет того лекарственно-стоматологичного характерного звучания, горелой древесины и громкой смолистости. Узнаю его по теплому анималистичному оттенку. Кожано-животные нюансы с каждым разом становятся выразительнее и громче. На смену утонченной индольности появляется абрикосово-цветочные оттенки османтуса. Это и спелые плоды, и медовое варенье. Дуэт уда и османтуса создает мелодию, которая кажется очень интимной и волнующей. Ни у одного парфюмерного бренда, с которыми я знакома, нет такого тихого, но живого и чувственного звучания уда.

   Густая сливочность становится цветочно-карамельной. Появляется сладкая, но не кондитерская ваниль. Шоколадный запах пачули тоже отличается своей непохожестью - нет привычного смолисто-древесно-прелого звучания.

   Каждый раз, доставая Oud Mona di Orio, вспоминаю Сашу, которая уговорила меня приобрести аромат. Этот совершенный парфюм уравновешивает холодный серый день с проблемами и заботами. Стоит перепробовать сотни парфюмерных композиций, чтобы найти, понять и оценить такую.

 
   28.05.2017
   От вчерашнего Aoud Cristal Roje Dove осталось шоколадно-древесное послевкусие и распустившийся жасмин на волосах. Хочется продолжения этой темы и потому я выбрала на сегодня Oud Mona di Orio из уже несуществующей серии Les Nombres d’Or.

   Древесная горечь шершавая и колючая, пыльная, с оттенком дымной кожи, темно-коричневого цвета. Если долго вдыхать, начинаешь в нее влюбляться и появляется зависимость.

   Очень быстро появляются другие нюансы - фруктовая кислинка и сладость. Смолистая древесность приобретает то ванильный оттенок, то шоколадный. Совершенно неожиданно аромат с названием Oud стал мягким, пушистым, нежным.

   Сливочная карамельность и кремовость вместо горящего костра и лекарственности. Еле уловимая анималистичность придает чувственности, а деликатная цветочность - изысканности.

   Чередование сухой и шершавой древесины с влажной, пропитанной немного липким от сладости фруктовым соком.

   Бархатная дымно-солено-шоколадно-карамельная амбра звучит приглушенно, но с такой эмоциональной силой.

   Кокетливый абрикосовый флер вызывает особые чувственные вибрации влюбленного в ароматы человека.

 
   16.02.2017

Я люблю состояние, когда с самого утра знаю, какой аромат хочу. Так сегодня у меня было с Oud Mona di Orio из коллекции Les Nombres d’Or. Что повлияло на выбор не разобралась, но конкретное устойчивое желание. Не могла не вспомнить Александру, которая организовала для  меня этот парфюм и очень ей благодарна за это.

   Сладко-кисло-терпко-дымно-ванильно-древесно. Одновременно столько оттенков, что тяжело сосредоточиться. Как в модном магазине глаза разбегаются от разнообразия фасонов и хочется приобрести все и сразу. Нужно сделать паузу, вдохнуть и выдохнуть...Еще один намаз на другое запястье...

   Терпкость, свежесть и кислинка искрящегося цитруса. Древесно-травянистые, горьковато-сладкие оттенки петитгрейна, который у МдО никогда не звучит как мужской одеколонистый компонент. Перечно-пряный запах элеми.

   Чуть дымный, сладко-карамельный, абрикосовый аромат принадлежит османтусу. А дальше слитное многоголосье. Пряно-бальзамично, ванильно-древесно, опять карамельно, но уже по другому - маслянисто-солено-амброво, с копченым оттенком чернослива, душистой медовостью нектара. Бархатная мягкость, тающее тепло.

   Шоколадно-сладковато-горькая древесина. Сначала даже не могу сказать, что уда. Потому что никогда не слышала такого звучания. Ни одной резкой, колючей, медицинской ноты. Одновременно сочно, тягуче-обволакивающе, потом сухо и дымно. То сладко-сливочно, то солено-смолисто. Богатейшая палитра удовой древесины с бальзамичностью, анималистичными нюансами, прохладой и огненным жаром.

   Хорошо заметен и сладковатый запах шершавого кедра и его темно-серая растрескивающаяся, чешуйчатая кора.

   Хочется остановить время и только дышать ароматом. Понимаю, что сравнение с магазином - дешевое и никчемное, когда речь идет о КРАСОТЕ и ИСКУССТВЕ. Но иногда мысли о возвышенном и приземленном переплетены так, что одновременно  мечтаешь о Лувре и галереи Лаффайет.

   Глубоко и очень понятно. Сложно и многогранно, но без пафоса, напыщенности, заносчивости. Самый нежный и возвышенный уд в парфюмерии. Наркотический.

   Самое глубокое ольфакторное потрясение за эти два месяца в новом году, при том, что с ароматом я знакома была.

 

 

Aoud Crystal Roja Dove

   6.08.2018
   Я не могу сказать, что люблю носить удовые ароматы. Скорее, я про них не вспоминаю, но если достаю один из них, незаметно увлекаюсь и проникаюсь их богатством звучания. Вот сегодня решила надеть Aoud Crystal Roja Dove и под впечатлением уже планирую завтра Musk Aoud того же автора, и обязательно Уд Моны ди Орио.

   Про Aoud Crystal Roja Dove нужно сказать, хотя я уже в прошлый раз на этом акцент делала, что цвет его неестественно чистый, но это соответствует и главная особенность серии Crystal. Автор использовал технологии молекулярной дистилляции. "Такой метод предусматривает обработку ингредиентов при предельно низких температурах, чтобы эфирные масла получились прозрачными и хранящими первозданное благоухание".(с)

   Aoud Crystal Roja Dove - очень симпатичная удовая композиция, мягкая, обволакивающая, не агрессивная, хотя у Roja Dove таких нет, на мой взгляд. Цветочно-древесная, шоколадно-карамельная. Многогранная и яркая, но при этом спокойная, не обязывающая.

   Цветочно-фруктовое конфетное начало сменяется дымностью и терпкостью сочно-маслянистой кожицы бергамота и кислинкой герани.

   Карамельно-соленая амбра дополняется пряно-медовым шафраном.

   На фоне дымной древесины роза с фруктовым ароматом. Нет узнаваемого и часто встречаемого аккорда "роза-уд".

   Шоколадность и сливочность уступают место горелому дереву, а потом неожиданно появляется свежесть. И фруктовость розы опять обращает на себя внимание. Мускусно-перечный мускатный орех добаляет пикантности и прозрачности. Ароматный голос муската всегда у меня ассоциируется с черным шифоном.

   Маслянисто-анималистичный запах кожи и вариации на эту тему появляются в очередной части композиции. Но все очень тонко и деликатно.

   А по-домашнему уютно стало, когда Aoud заиграл сливочно-карамельно-ванильными оттенками.

   Такой удовый аромат понравится тем, кто не любит дерево агар в парфюмерии или только начинает с ним знакомиться.

   27.05.2017
   Как бы банально ни звучало, но от цветочных ароматов на улице просто кружится голова. И все эти ароматные ноты хочется встретить в парфюмерии. И хочется таких же эмоций и эстетического удовольствия от жидкости. Со вчерашнего вечера я была настроена на цветы. И утром на пробежке размышляла, что выбрать: майскую розу или жасмин. А потом резко передумала - ужасно захотелось Aoud Crystal Roja Dove.

   Терпкая, горькая, смолистая древесина. Мимолетный оттенок горелого дерева сменяется влажным пряным. Улавливается анималистичная нота. Из всей пирамиды богатый и сложный аромат уда звучит симфоническим оркестром, заглушая все другие компоненты.

   Только я подумала последнюю фразу, как на смену смолисто-бальзамичному запаху дерева появился маслянистый, дымный запах кожи, пропитанной медово-пряно-сладким шафраном, шоколадностью амбры и мускусно-перечным мускатным орехом.

   Чередование сладко-древесной ванили и горьких специй сменяется маслянистым кожано-сладко-пудровым мускусом, а потом на мгновение помадной розой. И все сначала, только с другими нюансами.

   3.01.2017
   По мере моего отхождения от гриппа появляются сила и желания. Уже начинаю с удовольствием думать о работе, а в парфюмерном направлении начинает хотеться чего-то яркого и мощного, а не нежных цветочков. А выход в свет с подругой еще активнее повлиял на выбор. Aoud Crystal Roja Dove.

   Если знакомиться с кожаными ароматами можно начинать с Cuir de Russie Le Jardin Retrouve, то с удовыми - с Aoud Crystal Roja Dove, потому что в парфюме уд без душераздирающего крика, скрежета, стоматологии и другой лекарственности. Только мне кажется странной почти бесцветная жидкость - хотя создавались бесцветные масла специальными технологиями. Мне нравятся больше темные, насыщенные коричневые жидкости, т.б. что наносить вполне можно и намазом и не запачкать одежду. Но цвет жидкости - это ерунда, главное сам аромат, а он как и все ароматы R.D., играющий, глубокий, обволакивающий, дышащий.

   Кислые цитрусы, но больше сладковато-терпкой, цветочно-фруктовой вербены. И на этом жизнерадостном фоне с первых минут хорошо слышно уд. Уд смолистый, с оттенком подгоревшей древесины, с маслянистостью и анималистическим нюансом.

   Дальше уже на его фоне появляются цветы. Но пока слышно только кисловато-терпкую с горчинкой герань. Медовая роза только промелькнула. И остался осадок от неоправданной надежды. Приятной компенсацией стал запах влажного, прохладного, с фруктовой кислинкой и легкой индольностью жасмина в шлейфе.

   Шоколадно-карамельно-дымная с соленым привкусом амбра медленно превращается в горький шоколад, пахнущий густым дымом. То это твердый кусок с пузырьками воздуха внутри, внушающий уважение своими размерами, то горячий, густой, медленно растекающийся, приправленный пряными специями. Через мгновение это уже кашица из пряных специй - острая, полыхающая огнем, в пламени которого вырисовываются цветы шафрана с медово-металлическим, горько-пряным запахом.

   Не громкий запах кожи, мягкий, деликатный, с пряно-дымным оттенком и еле заметной дегтярностью. Сначала мне показалась, что кожа появилась мимолетом, а потом ее стало так много, что вышла на первый план, а смолистость уда создавала ей размытый фон.

   Сладкая древесная бархатная ваниль. Перечный мускат. Мускус, как в винтажных парфюмах.

   При наличии всех таких ярких компонентов, аромат звучит спокойно, не вызывающе, но сложно, постоянно отвлекает меня ароматными волнами, при каждом нанесении дарит новое впечатление. Для полного счастья не хватает волнительной дрожи, но скучать не приходится.