Accord Oud Byredo

   У нас, хореографів, є звичка у кінці кожного заняття давати учням вправу на імпровізацію, яка спонукає до розвитку соматичного мислення, покращує уміння вигадування рухів, допомагає позбутися "скованості" думки та розвиває ще багато інших практичних навиків.

   Вже не раз цю особливість я порівнювала з винюхуванням аромату та його описом. Це як зарядка для носа та голови. Та разом з ти хороша можливість розібратися у своїх вподобаннях та систематизувати знання.

   Для таких вправ не завжди беру аромати, у яких хотіла би піти до людей. Тому окремі екземпляри чекають на вихідний день.

   Ось і Accord Oud Byredo дочекався п'ятниці. Була впевнена, що удовий аромат мені не сподобається і я відкладу зразок у куток. Та реакція вийшла радикально протилежна.

   Шоколадно-деревний запах - таким було перше враження. Другий підхід допоміг роздивитися багатогранну пряно-трав'янисту палітру. У повітрі добре помітні, наприклад, ознаки шафрану. На шкірі - камфорність та лікарські особливості шавлії. Ще - гіркувато-пряна галантерейна шкіра та ментольна свіжість.

   Поступово Accord Oud стає помадним, з вловною фруктовістю, смолистою солодкістю та димністю.

   При всій насиченій палітрі аромат Byredo звучить не брутально та не голосно. Після пряно-травної мінливості з'являється смолисто-масний запах уду, але зі скандинавською стриманістю, тому, напевно, мені й сподобалося. Отож, рекомендую всім тим, хто обходить яскраві східні композиції.

 

Vetiver & Golden Vanilla Jo Malone London

   Чіткий, насичений, різкий запах кардамону з гіркотою, прняною терпкістю та специфічною маслянистістю.

   А ось кремова ваніль делікатна, що дуже подобається. Швидше, як ліричний перехід до ольфакторного образу чаю. А до цього напою у мене останнім часом особливий інтерес. Ловлю себе на думці, що від чаю отримую більше задоволення, ніж від кави. Та й в парфумерії запашний аромат чаю імпонує. Ось і в Vetiver & Golden Vanilla Jo Malone він цікавий - димний, з відтінком сіна та сухофруктів, освіжаючий та тонізуючий.

Чаювання у Кенсінгтонському палаці

   Шоколадно-димна деревина та гірко-маслянистий запах галантерейної шкіри.

   Повітря навколо пахне ветивером, а на зап'ясті щось фруктово-винно-вишнево-сливове, лікерно-тягуче, що нагадує Myrrh & Tonka Jo Malone London.

   Взагалі, Vetiver & Golden Vanilla непередбачуваний. Якщо на старті видається суворим та проситься саме на чоловічу шкіру, то згодом несподівано солодшає та запудрюється, приваблює витонченою апетитною гурманікою та тішить неочікуваними пахучими фрагментами.

 

 

Ambre Sultan Serge Lutens

    Пряно-гірко, з характерними ознаками лаврового листя, камфорністю перцю, трав'янистою солодкістю, кислинкою коріандру, бальзамністю та смолистістю, шоколадною димністю ладану.

   А за всіма пряно-смолистими, солодкувато-п'янко-камфорними відтінками - солоно-карамельна амбра.

   Зловила себе на думці, що засумувала за Ambre Sultan Serge Lutens. Перші запашні звуки у мить повернули на 10 років раніше та навіть дещо розбентежили.

   Останнім часом видалися такі по-осінньому чуттєві й яскраві дні та колоритні враження від них. І ось Ambre Sultan Serge Lutens вдало додав своєї східної чарівності.

 

 

Myrrh Casati Mona di Orio

   Пряна терпкість та димність швидко змінюються ягідною солодкістю, далі аромат огортає теплом та Myrrh Casati Mona di Orio стає деревним. Смолисто-солодкий серпанок ладану повільно розсіюється. Вершково-кремово ванільний бензоїн згодом видаєтьсья тягучим.

   Ознаки лакриці сьогодні, напевно, найвиразніші. Є в роматі й апетитність, й трохи напружуюча лікарняність, а також палітра доповнюється  нюансами, що нагадують фенхель та аніс.

   Ще буває Myrrh Casati гірко-спецієвою. Чи то запах лаврового листя, чи чогось іншого не ідентифікованого. Симпатична помадність та шоколадні пачулі, тому все ж вдається втішитися окремими запашними фразами.

   Колекція ароматів Monogram Collection у нішевої компанії Mona di Orio вийшла вже без самої Мони ді Оріо. У флаконі нового дизайну започаткував нову парфумерну лінію саме цей аромат - Myrrh Casati, автором якого є Melanie Leroux. Я, на жаль, не знайома з її іншими композиціями, тому не маю з чим порівняти.

   Приємна, але не бентежна, не викликаюча захоплення пряно-солодкувата, гірко-лакрична композиція, з чергуванням делікатної ягідності та ладанного серпанку, на мій погляд, не дуже відповідає образу жінки, ім'ям якої названий аромат. Переконана, що у Мони ді Оріо ольфакторний портрет вийшов би іншим.

   Та завдяки аромату я захопилася читанням про шалену маркізу Казаті. І навіть не буду переказувати, а з задоволенням розміщу одну найпоширенішу розповідь.

Джованні Больдіні - Портрет маркізи Луїзи Казати з хортом

 

   Отже, "Хочу стати живим шедевром", Тед Коконіс, маркіза Луїза Казаті, 2003 рік

   "Протягом трьох десятиліть XX століття маркіза Казаті була найяскравішою зіркою європейського вищого світу. Художники писали й ліпили її, поети оспівували незвичайну красу маркізи, кутюр'є боролися за право її обшивати. Їй судилося стати героїнею кількох гучних романів. Вона жила то в Венеції, то в Римі, то в Парижі, то на Капрі, колекціонувала палаци й екзотичних тварин, спускала величезну купу грошей на розкішні бенкети. Вона вразила уяву Габріеле Д'Аннунціо, зачарувала Дягілєва, налякала Артура Рубінштейна, шокувала Т.Е. Лоуренса. Її одягали Бакст, Пуаре, Фортуни, Ерте. Вона давала бали, на яких Ніжинський танцював з Айседорою Дункан; вона стала музою італійських футуристів; при її сприянні було поставлено незрівнянну виставу театру маріонеток на музику Равеля. Вона була законодавицею, вона всюди надихала геніїв і розважала найбільш пересичених аристократів.

   Публіка жадібно вбирала плітки про цю світську левицю: смакувала подробиці її шлюбу з титулованим міланським мисливцем, пліткувала про романтичний зв'язок зі скандальним італійським поетом, обговорювала деталі шлюборозлучного процесу в Будапешті. Читачі лише руками розводили, дізнаючись про вакханалії в напіврозваленому палаццо на березі венеціанської Великого каналу або в червоному мармуровому палаці паризького передмістя. Ходили чутки, що вона замовляла воскові фігури покійних коханців і зберігала всередині них прах, що фарбувала золотою фарбою слуг, вигулювала на мотузці леопардів, обожнювала змій. І звичайно, публіка була б дуже розчарована, якби маркіза не виправдала її очікувань або помилок; здавалося, епатаж суспільства був найпривабливішою її рисою. За словами письменника Філіпа Жюліана, «в житті ця жінка жодного разу не зрадила своїй легенді».

   Мабуть, створений нею образ став найбільш популярним жіночим образом у світі після Діви Марії і Клеопатри: її незліченних мальовничих, скульптурних, фотографічних портретів вистачить, щоб заповнити величезну галерею. Її писали Больдині, Огастас Джон, Ван Доген і Сулоага, малювали Драйан, Мартіні і Аластер, ліпили Балла, Барянская і Епштейн, фотографували Ман Рей, Бітон і де Мейер. Ця жінка заінтригувала таких несхожих письменників, як Теннессі Вільямс, Джек Керуак і Моріс Дрюон, а також багатьох кінематографістів - і за життя, і після смерті. На сцені і на екрані її образ втілили такі відомі актриси, як Теда Бара, Таллула Бенкхед, Вів'єн Лі, Валентина Кортезе, Інгрід Бергман.

   Коротенько життєвий шлях шаленої маркізи був таким. Вона народилася у 1881 р в Мілані. Її батьком був текстильний магнат Альберто Амман, австрієць за походженням, який отримав за свої промислові досягнення від італійського короля Умберто I графський титул, а матір'ю - напівіталійка - напівавстрійка Лючія Брессі. У 1900 р вона вийшла заміж за маркіза Камілло Казаті, в шлюбі з яким народила доньку Христину. Однак незабаром шлюб фактично розпався, хоча офіційне розлучення було оформлене лише в 1924 р. Фатальну роль в суперечці подружжя зіграло знайомство Луїзи в 1903 р з добре відомим Габріеле Д'Аннунціо, що поклав початок найбільш блискучому і скандальному європейському роману епохи, який тривав з перервами аж до самої смерті Д'Аннунціо в 1938 р. Звільнившись від сімейних уз і маючи в повному розпорядженні величезні фінансові кошти, маркіза отримала можливість втілювати в життя свої найбожевільніші фантазії. У 1910 р вона купила старовинний палац Веньєр дей Леоні в Венеції, який став на наступні кілька років її будинком і місцем проведення її знаменитих прийомів і балів-маскарадів. Велика війна, яка вибухнула через чотири роки, поклала жорстокий кінець цій низці розкішних святкувань. Але маркіза не збиралася здаватися. У 1921 р вона купила дім Пале-Роз у Везіне під Парижем, що належав незадовго до того  Роберу де Монтеск'є, і доклала всіх зусиль для того, щоб відродити свій довоєнний стиль життя. Однак Belle Époque з її аристократичними балами і маскарадами безнадійно пішла в минуле, і навіть ентузіазм маркізи укупі з її фінансами виявилися недостатніми для відродження. Тим більше що фінанси стрімко танули. У червні 1927 маркіза влаштувала в Везіне грандіозний костюмований бал в пам'ять графа Каліостро, який виявився останнім. Її борги постійно росли. В оплату їх в 1932 р вона змушена була продати Пале-Роз і майже все своє майно, а в 1939 р, рятуючись від кредиторів, перебралася до Англії, де жила її донька. Решта років маркіза прожила у орендованих квартирах в британській столиці в стані, близькому до злиднів. 1 червня 1957 року вона померла у віці сімдесяти шести років від крововиливу у мозок і була похована під скромним надгробком на Бромптонском кладовищі Лондона."

Тільда Свінтон у образі Луїзи Казаті для Acne Paper Sweden

  Ще кілька вражень про  Myrrh Casati 

 

 

Parfum Sacre Caron

   Нові пляшки Caron у мене асоціюються з консервними банками, а ще дуже нагадують за формою флакони Charriol. Та переконана, що тримати у руці продукцію компанії буде так само приємно, як і всі інші зразки і сучасні, і старі. Продовжую знаходитися серед поціновувачів і не перестаю захоплюватися ароматами легендарного бренду.

   Parfum Sacre Caron ношу останнім часом часто. Не зважаючи на те, що мені не писалося, не формувалися думки у рядки, враження від аромату були яскравими і різноплановими.

   То я захоплювалася спецієвим стартом, у якому пряна пильність перцю лоскоче ніс, викликає чхання та за мить вже змінюється звучанням кардамону із специфічною гіркотою, масним нюансом та камфорністю, лимонним присмаком та бажанням розмолоти зернятко й додати до кави. Та ось вже увагу привертає шоколадна бальзамність кориці, яка видається лікерною, тягучою. М'яке тепло набуває оксамитовості й пікантний старт запомаднюється, створюючи всі умови для появи троянди.

   Троянда уявляється темного бордового кольору завдяки спецієвому оточенню, напевно, та її аромат делікатний, свіжий, фруктово-помадний. Іншим разом її голос зливається з лікерністю кориц та виходить чарівний тягучий п'янкий дует.

   А який мускус!!! То пухкий з ознаками чистоти, мильності та перламутром кульок, то з ознаками гірко-пряно-шкіряної анімалістичності. Від цнотливості до розпусти всього один крок...

   Далі Parfum Sacre зачаровує смолистою гіркотою смирни та всі думки поринають у ладанний серпанок. Та наймиліша у ароматі вишукана та манка помадність: кремово-вершкова, гіркувато-солодка, карамельно-солонувата.

   Все ж для повноти колекції потрібно неодмінно придбати якийсь аромат у новому дизайні.

 

                                        Дизайн  флакону Parfum Sacre Caron 2021 мені дуже нагадує форму пляшки Charriol

 
   21/02/2021
   Щодня кожен з нас наносить краплину парфумів і відчуває у більшій чи меншій мірі захоплення красою аромату. І цей зв'язок, який існує між рідиною та нашим сприйняттям, все ж не піддається раціональному аналізу і видається від цього ще більш таємничим та містичним. Все, що викликає позитивні емоції, є цінним та важливим і ми його плекаємо і старанно оберігаємо. Саме тому, напевно, тремтимо над кожною краплиною, хоча маємо цілі ріки наснаги.

   Я не могла уникнути таких пафосних роздумів, адже назва парфумів, якими користуюся крайніх два дні - Parfum Sacre Caron. Але мої думки щирі, тому що відчуваю від аромату піднесення за велике задоволення.

   Соковито-димно, зелено-кислувато-липко на старті. Відразу ж помітна така ж соковита фруктова солодкість. Ніяких модних бабусь! Жодного натяку на ретро - багатогранне звучання привертає увагу і поглинає у ольфакторну безодню.

   Пряно-терпко, камфорно-перцево та гірко-кардамонно. Густа вершковість та солодка бальзамність. Замасковані ознаки кориці та тягучо-помадна карамельність.

   Запах вичиненої шкіри швидко стає пильно-борошнистим, доповнюється маслянистою гіркотою гвоздики-спеції. Parfum Sacre Caron - така собі вишукана пряно-пікантна елегантність.

   Лікерна троянда. Чи трояндовий лікер? Аромат троянди у ароматі як "смачна родзинка" і щоразу з нетерпінням очікую саме цих вражень.

   Смолисто-оксамитове звучання смирни та вершкова кремовість. Огортаюче м'яке тепло та гармонійність.

   Зовсім недавно я потрапила у оберти мімозоманії і розшукувала композиції з цією квіткою, а виявляється, вона присутня у Parfum Sacre. Та як не намагалася "роздивитися", у мене не вийшло помітити гірко-зелено-медово-борошнисті ознаки. Цей момент не має ніякого значення, просто нюанс, який, можливо, знабиться комусь.

   21/10/2020
   Сакральне або священне - (від лат. sacrum — святиня, жертва) — характеристика речей, істот, явищ, що стосуються релігійного культу, поклоніння чи найвищих ідеалів.(с) Та не лише релігійного. Наприклад, згідно з визначенням німецького богослова та філософа Рудольфа Отто, священним є все самодостатнє, вічне та раціонально непізнаване, а французький етнолог та соціолог Марсель Мосс вказував, що сакральне стосується священного обміну і сакральним стає все незвичайне, небуденне, що виступає як дар і передбачає жертовний обмін.

   Найвищими сакральними цінностями, які визнаються такими ж цінностями й у світському житті, є Правда, Добро та Краса. (с) Напевно, багато яких парфумерних композицій можна охарактеризувати як сакральні. Адже щоразу це священний зв'язок, що поєднує жінку з її парфумами. Та одні з них мають саме таку назву - Parfum Sacre Caron.

   Мій улюблений бренд Caron! Але не відразу став улюбленим аромат. Пройшло багато часу, щоб я змогла зрозуміти та проникнутися красою, щоб між нами виник саме сакральний зв'язок.

   Автором Parfum Sacre є не штатний парфумер Caron - Жан П'єр Бетуар. До слова, він є і співавтором і Boucheron Boucheron.

   Пишаюся, що маю зразок Parfum Sacre Caron хоч і не із першого випуску у золотій пляшці та все ж 1992 рік і пробка-корона ще золота!!!

   Якщо тільки вдихнути аромат, можна налякатися ретро звучанням, уявити модну бабцю і бажання відставити пляшку, яка нагадує фігуру жінки з короною на голові, буде логічним. До речі, можна скласти список саме таких флаконів, що повторюють контури жіночого тіла і він виявиться не маленьким...

   Та я повертаюся до Parfum Sacre, який розпочинається ледь вловимою соковитою солодкістю апельсину та прозорими ознаками цитрусів. Дуже швидко такий старт заглушують пряні нюанси кардамону та камфорність пильного перцю. Останній, здається, покриває шкіру товстим шаром, подразнюючи нюхові рецептори, та викликає чихання. Велика порція перцю нагадала мені рідкісний Poivre Caron і у лічені хвилини я встигла порадіти, що мала можливість познайомитися і відразу ж пошкодувала, що не маю його зараз.

   Помадна смолистість смирни та тепло, яке у мить лагідно огортає. Бальзамна солодкість кориці та  гіркота гвоздики-спеції вчасно по-осінньому доповнюють звучання.

   Але увагу привертає пухкий мускус. Спочатку маслянистий та з анімалістичними ознаками, що нагадує пряно-шкіряну помадну та спокусливу Nuit Noire Mona di Orio. Потім створює ніжне ложе із хмар для розкішної троянди, змішується з її ароматом, додаючи вишуканої мильності та чистоти, а згодом вражає тілесною чуттєвістю.

   За цією пряно-гірко-солодко-пильною палітрою вже згадувана троянда якийсь час лише відчувається.  Її свіжі фруктово-помадні ознаки ледь розпізнаються.

   Оксамитово-смолиста запашна хвиля перекликається на мить Coco Chanel і зникає.

   Важко констатувати момент, коли багатогранний аромат троянди заповнить приміщення і затьмарить своєю красою світ. Фруктовість доповнює тягуча помадність, яку освіжає апельсинова соковитість, засолоджує апетитна ванільність, робить п'янкою тягуча лікерність. І саме в цей момент найгостріше відчувається той священний зв'язок та захоплення парфумами.

   Помадність непомітно змінюється карамельністю амбри. Час від часу все ж чергується з пряно-гірко-димно-солоними нюансами, ні на мить не набридаючи, все більш і більш викликаючи захоплення.

   Неймовірно жіночний, солодко чуттєвий, витончений та артистичний, містично-божественний Parfum Sacre Caron. Є у цій пряно-трояндово-мускусній розкоші і гламурність, але не сьогоднішніх світських красунь, а витончених кіноактрис початку XX століття.

 

 

Opium Yves Saint Laurent

   31.07.2020

   "Передчуття свята краще за саме свято" - цей відомий вираз сьогодні для мене і про мене, а все тому що у відпустці не спостерігаю за датою. Чи то від щастя, чи від лінощів, але у мене вже 1 серпня, не зважаючи на купу календарів зі всіх боків. Тому я святкую ДН одного із моїх улюблених дизайнерів, ще однієї яскравої особистості - Іва Сен Лорана. Лише в другій половині дня я вияснила, що всі інші шанувальники зроблять це завтра...

   Статусом дня мала бути є фраза модельєра "Навіть найвишуканішому вбранню необхідна хоч краплина парфумів. Тільки вони зроблять його закінченим і досконалим, а вам додадуть шарму і чарівності". Саме такими словами хотілося розпочати день. Власне, так і сталося, а завтра буде продовження лорановського настрою.

   Завтра YSL виповнилося б 84 роки! Неодмінно передивлюся в черговий раз один із улюблених фільмів "Стиль - це я" з чудовим Гаспаром Ульєлем. А сьогодні аромат дня - парфуми Opium і головна тема нашої парфумерної зустрічі.

   Взагалі, Opium у мене асоціюється з Новим роком. Традиційно я доповнюю святковий образ саме цим ароматом. Та у літню спеку він розкривається ще краще.

   Сьогодні парфуми подарували мені кілька самостійних частин, було враження, що дивлюся художній фільм.

   Розпочалася ароматна історія емоційним танцем полум'я, смолисто-помадні язики якого звивалися, іскрилися льодяниковими цитрусами, інтригували соковито-апельсиновими натяками, манили апетитними сливами, зачаровували п'янким бальзамно-насиченим теплом, огортали оксамитовими шаликами,

   Наступна частина - це вже східна казка. Срібний серпанок ладану заполонив мої фантазії. Пряна сухість та терпкість гвоздики, камфорність перцю, солодка вершковість, бальзамність кориці та щільна ваніль. Чергування сухих та борошнистих  гірко-пряно-смолистих відтінків доповнювалося тягучою карамельністю, мінилося, світилося, затихало та з новою силою та у іншій формі себе проявляло.

   Про кохання, бажання та пристрасть була частина, коли на першому плані з'явилися маслянисто-шкіряні, медово-пряні ознаки касторіуму.

   Квіткове серце розкрилося розкішним букетом троянд. Одні пахніли персиками, інші були сяючі мармеладні, ще - помадні та фруктово-маслянисті. Здається, такої розкоші мені ще не вдавалося роздивитися у Опіумі раніше. Напевно, це компенсація за дезорієнтацію у часі...

   Доповнюють букет кремово-трав'янисті гвоздики та стиглі фрукти.

   А ось що було після квітів не розповім, бо переключилася увага зі звучання Opium на порівняння різних випусків та концентрацій, а ми їх назбирали у клубі не мало. Хоча знаю колекціонерів, у яких є повні зібрання цієї ароматної розкоші.

   На тлі сучасних Montale та The Merchant of Venice, Stéphane Humbert Lucas 777 та Moresque Opium Yves Saint Laurent вже не виглядає скандальним та провокаційним, але викликає все ту ж наркотичну залежність завдяки багатогранному, пристрасному, розкішному звучанню, яке викликає ілюзії та фантазії та бажання поринути з головою у мистецтво сходу.

 

    18.11.2019

Пильна пряність, масляниста терпкість та гірчинка гвоздики, камфорність, бальзамність та солодкість кориці - такий собі зігріваючий глінтвейн, який пом'якшує апетитна фруктовість.

   Шоколадний ладан чергується з кремовою ваніллю. Густа вершкова смолистість бензоїну змінюється виразним запахом стиглих слив.

   Димність та кислинка бергамоту з'являється з запізненням. А далі сувова смолиста деревина, терпка мшистість та ще щось шкіряно-гірке. А за мить розумію, що це помадно-медово-терпка, гірка анімалістичність касторіуму. І ця частина аромату сьогодні дуже довго звучить, але чомусь мені не дуже подобається.

   Помадна троянда прекрасна, як і кремова трав'янистість гвоздики, та чи то у нашій місцевості їх краса ховається за смолисто-пряно-димною палітрою, а у Парижі аромат розкривався фруктово-квітково-помадно, кремово-спокусливо та радісно.

   Поступово Opium стає помадним та з присмаком солоної карамельності і пряним післясмаком.

   Я залишилася не задоволена тим, що чула. Тому у другій половині дня обновила аромат. І як не дивно, цього разу парфуми почали розкриватися дещо по-іншому - дивовижно нагадуючи Jubilation for Women Amouage і помадність була такою, як я мріяла, і квітковість, і кремовість, і легкість, і спокусливість, а пряно-ладанна палітра створювала лише фон.

   Вершково-смолисто-ванільну кремовість бензоїну розбавляли цитрусові кислувато-льодяникові нюанси.

   Анімалістичність така ж насичена, але без гірко-шкіряних брутальних акцентів.

   Солодка м'якіть персику викликала усмішку і в мить пригадалися ті щасливі дні у Парижі.

   Чергування помадно-фруктового аромату троянди та смолисто-землистого запаху пачулі доповнила тягуча кремовість і Opium заграв яскравими відтінками, "задихав", засяяв.

   Ось так за день отримала абсолютно протилежні враження від композиції. Але все ж таки Opium Yves Saint Laurent розкішний!!!

   1.01.2019

   Найулюбленіше моє свято - Новий рік! До цього часу, а можливо, тепер ще й більше, я щиро вірю в магічність та силу Новорічної ночі. В цю ніч для мене мають значення всього три речі: щоб поруч був мій чоловік, бажання, які відправлю в космос і парфуми, в яких я буду.

   Не задумуючись ні на секунду і не змінюючи свого рішення я дістала вінтажні парфуми Opium Yves Saint Laurent. Їх розкіш, багатство, ароматна палітра - це мій новорічний наряд і стан душі одночасно. Opium - це моя новорічна сукня та елегантне взуття, це стильна зачіска і досконалий макіяж, це прикраси... Opium - це символ радості, свята та успіху. Це таємниця, магія, віра, впевненість. Це неосяжна і прекрасна творча енергія. Життєва сила сонця і вогню, яка надихає, активізує та збуджує.

   Звичайно, в таку ніч не будеш сидіти, приклавши ніс до зап'ястя та виділяти окремі ароматні відтінки. Та й Опіум звучить так монолітно і одночасно оксамитово-ніжно. Він створює образ та настрій.

   Та це пристрасне парфумерне захоплення, як і інші пристрасті, руйнує нас із середини і ми робимо певні дії неконтрольовано. І здається не можливим не помітити цю дивовижну димність соковитого бергамоту та яскраві іскристі цитруси. А маслянистість, помадно-шкіряні нюанси та тепло касторіуму! Камфорність, солодкувата пильність перцю, терпкість гвоздики, шоколадна смолистість, бальзамічність, вершкова тягучість... Зосереджуюся і намагаюся повернутися у реальність, та відволікає димний запах м'якоті сливи, а потім солодко-кисла фруктовість та помадна квітковість. Чергування пряно-смолистих відтінків, солодко-гіркого, сухого та тягучого, медового та карамельного, містичного та фантазійного. Здається, що в цю розкіш провалююсь. Зачаровано блукаю по лабіринтам золотих ієрогліфів і надихавшись чогось наркотичного не в силах вибратися на волю.

   З Новим роком, друзі!

   4.08.2018

   Я люблю Opium Yves Saint Laurent надягати у Новорічну ніч, навіть фото у мене відповідного змісту, та не менш вишукано та багато розкриваються парфуми в цю спеку. Як і інші аромати вони розтікаються по шкірі, плавляться, димляться, але не зникають, а навпаки, розкривають нові свої сторони і можливості.

   Кислинка бергамоту та димність його шкірки. Липкість соку фруктів та масляниста анімалістичність з характерним гірко-медовим нюансом.

   Пряна терпкість гвоздики. Камфорність чорного перцю. Смолиста маслянистість. Густа, тягуча вершково-ванільна кремовість. Солодка бальзамічність кориці. Прілість листя. Суха солодкувата деревина. Димність і поруч - помадність.

   М'яке тепло, яке не викликає неприємних відчуттів у спеку, а створює духмяну ауру. М'якіть стиглих слив з ледь помітним натяком диму. А з часом - величезний букет гвоздик з вершково-трав'янистим гіркуватим ароматом.

   Пухка невагома ваніль. Тягуча лікерність. І знову пряна терпкість гвоздики-спеції. Солоно-карамельна амбровість. І ще багато всього протягом дня.

   Аромат постійно чути, але він не відволікає. Постійно змінюється і змінюється. Лагідний і пухнастий, як котик, тихо муркоче на вушко, створюючи затишок. І для нього не потрібний особливий привід у таку погоду, це його органічне середовище. І обов'язково з сієстою!

   1.01.2018

   Я долго не могла придумать повод, чтобы открыть Opium Yves Saint Laurent винтажные духи. Лучшего праздника, чем Новый год, для меня просто быть не может! И я терпеливо ждала этого момента, в предвкушении сказочной красоты! И мои надежды были оправданы! Магия Новогодней ночи дополнилась магией аромата!

   Дымный бергамот и маслянистость его кожицы. Колючие цитрусы. Ментольно-камфорное звучание со свежестью и терпкостью. Мягкое тепло укутывает пушистым облаком. Дыхание замирает от предчувствия чего-то особенного. Конечно, я боялась разочарования, но все страхи улетучились с первых минут звучания легенды. Аромат не просто раскрывался, он оживал, приобретал осязаемую форму, его можно было увидеть глазами. И не обязательно было подносить запястье к носу, одна картинка сменялась другой, и наблюдать за этим действием огромное удовольствие. Что-то подобное из современной парфюмерии я чувствовала только, когда носила Superstitious Frederic Malle.

   Сдержанное начало медленно ускоряло темп и проявляло голос. Терпкость и пряность гвоздики. Фруктовая сладость и сразу же сладко-пряно-бальзамичный запах корицы. Мускусно-дымно-пряная мирра. Смолистость, сливочность, сладкая ваниль, сухая древесина. Маслянистость цибетина и кожано-пудровый запах кастореума. Непроизвольно вспомнился Fetish Pour Homme Roja Dove. Сравнение с современными композициями говорит о том, что Opium, который вышел в мир в 1977 году, актуально звучит и сегодня. И при всей своей яркости и богатстве он не утомляет, не кричит, не оглушает своим напором.

   Спелая душистая мякоть сливы и дымность прохладного дымного ладана. Помадная роза. Нежная сливочность становится густой, тягучей. Появляется карамельная сладко-соленая амбра. При том, что все компоненты хорошо слышно, аромат звучит слитно, мягко, гармонично.

   И не надо себя убалтывать, что современные выпуски симпатичные, достойные, они совершенно не стоят внимания. Разве только для сравнения, чтобы почувствовать разницу, чтобы понимать, как было.

   Так получилось, что мой флакон Opium самый дорогой в моей коллекции. Я сначала даже сомневалась в правильности моего решения его приобрести. Сейчас радуюсь, что решилась и не передумала.

   Определять год выпуска флаконов - отдельное приятное, увлекательное и даже азартное занятие. Изучив надписи, знаки, коды, я пришла к выводу, что мой вариант духов 1979 года. Но описанию этому процессу стоит посвятить отдельную статью.

   Я продолжаю наслаждаться ароматом, выбрав его и для первого дня 2018 года. Не перестаю восхищаться и радоваться, открывать новые грани и нюансы, продолжать собирать информацию, рассматривать постеры и говорить на эту тему. 

   С Новым 2018 годом!!! А какой аромат выбрали вы для Новогодней ночи?

    

   15.06.2014

   Когда - то давно в 90е годы у моей тети были духи "Opium". Я не помню, чтобы тетя ими пользовалась, просто ее сын в то время плавал на корабле и превез из-за границы. Мне довелось ими пару раз надушиться. Совсем не могу вспомнить свои впечатления. Помню только название и красивенный флакон.

   Сегодня, когда собиралась писать свои впечатления о аромате, решила почитать как они создавались. И очень удивилась, что до сих пор я не знала этой интересной и скандальной истории. Но пересказывать не буду, прочитать можно везде, отмечу только самое главное.

   Духи "Opium" от Yves Saint Laurent запущены в 1977 году в Европе, в 1978 году в США. Авторами самого скандального и провокационного аромата XX века стали парфюмеры Jean Amic и Jean-Louis Siezac ( автор Duna, Fahrenhein, Oscar). В своем творении они постарались максимально воплотить главное требование Сен Лорана создать непревзойденный аромат, который смог бы понравиться Великой китайской императрице, "нефритовой орхидее" Цыси ( правившей с 1861 по 1908 г.г. ), запомнившейся как одна из самых грандиозных личностей в истории Китая.

   Автором великолепного флакона для аромата стал Pierre Dinand. Основой вдохновения для дизайнера стали японские шкатулки "инро". Маленькие лакированные коробочки "инро" были неотъемлимой частью гардероба богатого горожанина в средневековой Японии, в которых первоначально хранили личную печать, а позже использовали для ароматных трав, табака и др. мелочей. Изящная шкатулка представляла собой конструкцию из нескольких нанизаных друг на друга отделений и подвязанных шелковым шнурком с украшением.

   Рабочее название аромата было "Ichi" ( "один "). Только когда Ив Сен - Лоран увидел, как будет выглядеть бутылка парфюма, у него родилось настоящее имя будущей легенды : " Opium ".

   У меня винтажные духи в пробирке отличной сохранности. Мое скромное описание ничто в сравнении с этим шикарным парфюмом. А слышу его так...

   В начале цитрусы сочные, бергамот с бальзамическими оттенками терпкий и немного дымный. Молотый черный перец , но не бьющий в нос, для остроты. На разных частях тела слышно другие компоненты. Так на сгибе локтя хорошо слышу сладость мандарин. Не очень яркая, но отчетливая гвоздика- специя.

   Один из самых красивых восточных ароматов. Богатство красок и оттенков, ощущений и впечатлений. Из глубины горящего костра появляется прохлада и свежесть . Как такое возможно?

   Жасмин чарующий и пьянящий,влажный, медовый.

   Аромат обволакивает сладостным облаком. Постоянно хочется вдыхать. При каждом вдохе возникает новая картинка. Даже нежный ландыш показался мне.

   Древесные ноты, смолы и бальзамы, циветта. Дымный, теплый, сладковатый ладан. От базы нельзя оторваться. Мускусно - ванильно - амбровая. Звучит долго магически - притягательно. Вот чего нет в современной парфюмерии так это такой шикарной базы.

   Богатейший состав и шикарнейшее звучание. Представляю его в красно - коричневых тонах. Восхитительная восточная сказка!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Opium 2009 Yves Saint Laurent

   31.12.2018

   На шкірі вже мерехтів дрібний шимер і були всі ознаки Опіуму завдяки літній вуалі для тіла Yves Saint Laurent Opium Summer Voile d'ete pour le corps, коли я нанесла парфумовану воду Opium 2009 року. Та перед тим, як поділитися своїми враженнями про аромат парфумів, хочеться кілька слів, тим більше, що хороших, написати про вуаль.

   За останній місяць це моя улюблена ароматна піжама. Звичайна піжама, здається, тепер завжди буде пахнути і асоціюватися саме з цим ароматом. Запах вуалі не має такої багатої палітри, але він повністю відповідає очікуванню - це все той же знайомий Опіум, але ніжний, кремовий. Якщо кілька днів не наносити рідину на тіло, то на тканині з'являється інтенсивний гіркий запах пачулі, що мені не дуже подобається. Але так як вуаль добре зволожує шкіру, то я з задоволенням нею користуюся.

   А парфумована вода 2009 року розпочинається тихою димністю бергамоту, цитрусовою кислинкою та соковитістю. Приємно, освіжаюче, тонізуюче. Подивилася на цей випуск якось під іншим кутом. Раніше не помічала такої бадьорості на старті. Та зауважу, що взагалі мої враження змінилися в кращу сторону.

   Непомітний перехід від димності бергамоту до смолисто-пряної димності ладану.

   Вершково-бальзамно. Ванільна гірчинка мірри приємно обволікує, хоча має і гострий з камфорним нюансом запах.

   Коли смолиста димність трохи розійдеться, стає помітним вершково-трав'янистий аромат гвоздики (квітки). Фруктова кислинка кокетливо винирює із густої гіркої смолистості.

   Чергування гіркоти та солодкуватості відбувається протягом всього розкриття. І ця солодкість приємна, не кондитерська і липка, а вершкова м'яка, або ж, навпаки, терпка.

   Найбільше в цьому випуску Opium пачулі, які додають оксамитовості і роблять композицію мінливою. Крім традиційно деревного, трав'янистого, смолистого та прілого, є ледь вловима ніжність, навіть квітковість, що змінюється сирою землистістю та соковитістю.

   З часом Opium стає "пухнатим" і "муркочучим". Саме так пахне моя піжама!

   Було б все добре, якби я не була розбещена складними композиціями, а так здається всього мало: мінливості, емоцій... Про провокаційність та чуттєвість, здається, мова взагалі не ведеться. Хоча, якщо "на розігріві" у шедевра, як підготовка до кульмінації - то в самий раз!

Yves Saint Laurent Opium Summer Voile d'ete pour le corps

 

    29.12.2017

    Я не могу даже объяснить почему приобрела этот флакон Opium 2009 Yves Saint Laurent. Скорее всего, поддалась очарованию восторженного отзыва одной страстно влюбленной в Opium. До этого времени у меня была уже лимитка Opium Rouge Fatal, а следом я купила винтажные духи.

   Не могу сказать, что испытываю восторг, но мне нравится эта праздничная яркость. Больше всего нравится красно-коричневый полупрозрачный флакончик, а так как он 30 мл, то выглядит очень аккуратно и изящно. Шелковый крученый шнур, который есть в старых выпусках, поместили во внутрь флакона и загримировали под трубку распыления. Автором нового дизайна флакона стали арт-директор YSL Fabien Daron и главный дизайнер Дома Stefano Pilati.

   Дымность и терпкость бергамота не в ярких красках, но рассмотреть можно. Конечно, нет той чистоты звучания, что в винтажных духах, но синтетичность очень быстро исчезает, не успев разочаровать.

   Смолистость, горечь и дымность ладана. Бальзамичность и сладкая ваниль. Древесность и прелость пачули.

   Даже мыльность местами встречается. О, как же мне хочется открыть старое мыло Opium! Всегда долго слышу его аромат после внимательного изучения. А мыльница вызывает особый восторг! Но я отвлеклась, к этому выпуску это не имеет никакого отношения.

Огненные волосы британской модели Карен Элсон полностью совпадают с цветом полупрозрачного флакона

   В шлейфе сладкая древесная ваниль сменяется сначала неопределенной цветочностью, а потом вырисовывается яркая сладко-травянистая гвоздика в густых взбитых сливках, а сверху присыпана пряной пыльцой гвоздики-специи. Очень мне понравился этот момент!

   Сладость сменяется пряными оттенками, горечь - цветочными, дымность - сливочностью.

   Хорошо слышно мускусно-пряный запах мирры, немного с оттенком резины.

   Сладкий запах апельсина появляется с опозданием, но его радость всегда кстати. Праздничное настроение всегда радует.

   Композиция раскрывается за 4 часа, затихает и еще несколько часов можно наблюдать за скучной мускусной базой.

С 2011 года марку Opium официально представляет известная английская актриса Эмили Блант (Emily Blunt)

 

 Если не знать винтажный вариант, то современный выпуск может и понравится. Как бы я себя не уговаривала, что симпатично, празднично, ярко, но все не то. Я постоянно возвращаюсь мысленно к вчерашнему Cinnabar Estée Lauder         и  становится немного грустно. Так это я еще не сравнивала с духами Opium.

   Но ради справедливости должна сказать, что одна знакомая пользуется современным выпуском Opium и всегда получает комплименты. Я сама ни раз отмечала симпатичный шлейф.

 

Harem Soiree Arte Profumi

   2.01.2018

   Продолжение восточной темы в современном исполнении - Harem Soiree Arte Profumi. Всегда достаю его зимой. В сильные морозы он особенно красиво звучит. Морозов, к сожалению нет, но Harem Soiree богатейшим звучанием и пряно-смолистым дыханием отвлечет от этих мыслей.

   Густая, пряная, терпкая, с каплей ликерной сладости дымность. Богатый запах мирры со множеством оттенков. Мускусность, сладкая бальзамичность, смолистость.

   Сладко-соленый привкус карамельной амбры с маслянистостью и анималикой. А в шлейфе в это время - сладкая ваниль.

   Среди пряно-камфорных специй хочется выделить запах гвоздики и лаврового листа, а еще сухие травы. Аромат сухой, шершавый, немного пугающий, но на смену приходит густая, тягучая сливочность.

   Терпко-горько-сладкий привкус меда и спиртовая настойка прополиса. Не перестаю удивляться все новым нюансам. А кто-то говорил о монотонности. Еще помадная роза в мускусно-ладанной дымке и много другого, что не оформила в слова.

   Harem Soiree живой и дышащий. Постоянно изменяется. То пугает темнотой, то манит сладостными обещаниями. То шершавый, сухой, дымный, то тягучий сладко-липкий. Объемный. У меня осталась всего капля и я подумала, что сегодня полностью израсходую. Но нанесла сначала намазом и этого вполне достаточно, чтобы наполнить мир этой восточной душистостью.

   11.01.2017

   Я так ждала зимы, а особенно сильных морозов, чтобы достать Harem Soiree Arte Profumi. Кажется, морозы прошли, но зима еще в разгаре. И вот он - желанный Harem Soiree. Помню много эмоций и восхищения, а сегодня напало косноязычие. И какое-то время не могла связать и двух слов.

   Harem Soiree - дымный, солено-сладковатый, с маслянистостью, терпкостью и воспоминанием о море. В самом начале амбра ошеломляет своей мощью, но постепенно дым развеивается, привкус моря исчезает и уже улавливается шоколадность, сухая с горчинкой травянистость, мускусность. Сладость усиливается, но на смолистом фоне она не приторная и без липкости. Выразительная анималистичность.

   Запах мирры пряно-мускусный, бальзамовый. После амбры он кажется тихим и спокойным, больше философским, но такой же многогранный и сложный. Кусочек мирры из Иерусалима мне подарили летом. Она пахнет медом и прополисом. Где-то что-то есть в этом аромате похожее.

   Сладковатая помадная роза появляется неуверенно. Напоминает арабскую женщину, покрытую паранджой с головы до пят. Но ее выразительные глаза и пронзительный взгляд заставляют думать, что она невероятно красивая. Но внимательное рассматривание ее может смутить или напугать. Вот так и роза исчезла, как только почувствовала интерес к себе.

   Сколько в этой смолистости нюансов! Горчинка трав, пряность гвоздики, винный оттенок лабданума, сладость карамели, сливочность. И постоянное чередование смолистости и мускусности. Постоянные вспышки и затихания.

   4.01.2016

   Harem Soiree - второй аромат от итальянского нишевого дома Arte Profumi, с которым я познакомилась. После несоответствия ожидание-представление и знакомства с Velvet Rouge я ничего особенного и не ожидала. Сделала несколько подходов, услышала горелое дерево и смолистость и спокойно отставила в сторону. То ли сегодняшний мороз, то ли интуиция подсказала, что нужно достать именно эту жидкость коньячного цвета с восточным названием и будет мне счастье.

   Смолистость сухая и шершавая очень быстро распространяется и на коже и в воздухе. Появляются пряные, древесные, дымные оттенки. Немного камфорности и горчинки. Холодная терпкость. Серая амбра соленая и отстраненная. Аромат мирры с мускусностью и запахом резины. Как никогда она звучит богато, сложно, многогранно, бальзамно, пряно, терпко, смолисто.

   На первый взгляд Harem Soiree кажется холодным и неприступным, даже пугающим. Не всем можно заглянуть за тайную дверь, ключ от которой хранится у хозяина дома. Но при этом аромат держит внимание, завораживает и интригует. И эти горько-терпко-смолистые оттенки, как никогда, манят и очаровывают.

   Очень медленно, но дверь приоткрывается и начинаешь замечать сладость, тепло, покой, негу. Появляются карамельные, сливочные, ванильные нюансы. Представляешь танцовщицу с красивым телом, руки которой медленно, как змеи, извиваются в воздухе, и бедра плавно качаются под чарующую восточную музыку. В воображении представляется фантастический образ мира роскоши и эротики с "привкусом жестокости и опасности"(с).

   Разноцветные ковры, узоры на которых можно разглядывать бесконечно. Тяжелый воздух, пропитанный густым ароматом благовоний. Звон браслетов и женский смех.

   Еще мне чудится травянисто-медово-пряный аромат шафрана. А на морозе появляется мускусность и это так выразительно звучит, что даже ни намек на эротику и сексуальность, а как реалистичное представление, в котором принимаешь участие.

   Harem Soiree - яркое, красочное полотно, что оживает, приобретая цвет, движения, звуки, настроения, чувства. Это запах богатства, тайных дворцовых интриг, запретной любви.

 

 

 

 

 

Opium Rouge Fatal (Collector's Edition 2015) Yves Saint Laurent

   Ми так вже звикли до європейських зим, що втратили звички парфумерної доречності у мороз -10 С. І я сьогодні вранці розгублено вбирала запах морозних альдегідів і крім Chanel №5 не могла нічого вигадати. Пригадувала аромати, що зможуть засяяти на морозі, а можливо, потрібно щоб зігріли, огорнули теплом та створили затишок... Далі, ніби відкрився клапан і бурхливий потік інформації ще більше сконфузив. Виникло тисяча бажань і неодмінно зараз. Вдох. Видох. І я дістала Opium, але не парфуми, а лімітований Rouge Fatal 2015 року у червоній пляшці саме мого улюбленого відтінку.

   І ось вже оксамитове тепло розтікається по шкірі, вивільняючи пряно-борошнистий камфорний пил, гіркувату терпкість та солодку смолистість.

   Щось, що я не можу збагнути, перевертає душу, бентежить пам'ять та не знаходить відповіді. Якесь вершково-тягуче, солодко-помадне, ванільно-карамельне відлуння з далекого минулого, що так манило у доросле життя та викликало бажання швидше подорослішати. Ох, як би було добре тепер все перенаправити у зворотній бік...

   Із запізненням з'являється кислинка бергамоту, яка плавно переходить у фруктову квітковість жасмину.

   Запах смирни з характерним пряно-мускусним нюансом, а також щось, що нагадує резину, іншим разом - гриби.

   Землисто-вологі, зеленкувато-сирі ознаки пачулі. Далі пряна гіркота, а на цьому тлі - солодка ваніль.

   Найбільше ж мені подобається вловлювати кремову помадність гвоздики, яка кружляє навколо, підсилюється, коли заходжу з морозу у тепле приміщення або повертаю різко головою, а згодом залишається на волоссі, нагадуючи саме те, незрозуміле, що повернуло на мить роки...

        2.01.2019
       Після парфумів Опіум в червоному флаконі Rouge Fatal (Collector's Edition 2015) здався мені акварельним. Звичайно, це образно! Але хочеться додати, що свіжий і весняний, квітковий, а ще - ранковий. Ну, не будете ж ви одягати вечірню сукню щойно прокинувшись...

   Цей червоний колір прохолодний, з присмаком металу. Нагадує прохолоду атласу.

   Терпкість бергамоту. Пряність та камфорність спецій. маслянистість гвоздики-спеції. Гірчинка деревини...

   Ніби все те ж саме, але вільний крій оверсайз, який модний сьогодні. Трохи мішкуватий, об'ємний, але комфортний і зручний. Ще можна сказати - практичний.

   Від магії новорічної ночі не залишилося ні сліду так само як і від розкоші та блуканню в лабіринтах. Цей факт не засмучує, з віком вчишся сприймати інформацію спокійно. А можливо, я просто відпочила і відновила в собі здатність бути терпимою. Та минулого разу у мене це вийшло краще.

   

Всі фото  Opium Rouge Fatal Олександра Майструка (Рівне)

   30.12.2017
     Два года назад в предновогодний период YSL выпускает коллекционное издание ограниченным тиражом Opium Rouge Fatal (Collector's Edition 2015) Yves Saint Laurent в лакированном флаконе красного цвета, который напоминает помаду, с золотыми буквами Opium Yves Saint Laurent.

   Кислинка цитрусов, терпкость кожицы бергамота и мыльность. Сразу же много пряной гвоздики-специи, но звучит она приглушенно. Следом - тепло, несладкая ванильность и деликатная сливочность с тихой сластинкой. Больше всего дымного, мускусного, пряного запаха мирры. Как и вчера, с опозданием появилась сладость апельсина.

   Больше горечи, пряности, терпкости, если сравнивать с Opium 2009. Но чтобы почувствовать разницу, нужно очень любить Opium, постоянно пользоваться и быть очень внимательным. Мне было сложно найти отличия. Сначала я даже удивлялась, что ароматы одинаково раскрываются. Но все-таки отличия есть. И если вы читаете информацию, что это один и тот же аромат, то это не правда.

   То ли я уже адаптировалась к яркости Востока, но мне аромат не кажется громким и не такой уж и яркий. Даже показался приглушенным и собранным. Без особой дымности, ликерной тягучести и совсем небархатный. Даже иногда кажется акварельным, но, конечно, не прозрачным.

    Мистический, благодаря запаху мирры, таинственный, совсем немного напоминающий о Востоке своими пряно-горькими оттенками, где-то, наверно, философский, но точно не интригующий, не провокационный и не чувственный. В нем спокойно утром можно сходить на работу да и в общественном транспорте никто не осудит.

   Rouge Fatal легче и тише, абстрактнее. В Opium 2009 больше жизни: есть и древесная шершавость, и сладостная липкость, и цветочность (особенно гвоздика), и сочные фруктовые нюансы, и острая пикантность.

   Чтобы усилить впечатление от Rouge Fatal, сделать образ уверенным и страстным, нужно добавить красного цвета, нанеся помаду. Красная помада, как и легендарное маленькое черное платье, только поклонниц у нее, наверно, все-таки меньше, так как наличие ее на губах - это признак уверенной в себе женщины.

   Для меня Opium Rouge Fatal дорог тем, что я его приобрела в Париже в Галереи Лафайет на бульваре Осман. И этот красный флакончик радует мой глаз. Вообще, наличие двух вариантов Opium, скорее, вызывает интерес у меня, как коллекционера, а не пользователя.

   Начинать знакомство с Opium лучше всего с Rouge Fatal, одним из самых легким вариантов, и постепенно увеличивать силу звучания, как и в лучших традициях дегустации алкоголя.

   Еще Rouge Fatal очень фотогеничный. Фотограф Александр Майструк сделал целую фотосессию. Я не смогла выбрать один кадр, потому в моей галереи вы найдете несколько вариантов.

      1.01.2017
   Кислинка и горчинка бергамота. Сладость апельсина-мандарина. Пряная сладковато-терпкая гвоздика-специя и сливочно-ванильный, почему-то представляется пушистым, бензоин. Травянисто-сладковатая гвоздика-цветок. Много мускуса с маслянистостью и животным нюансом. Смолистые пачули с прелостью и шоколадностью. Кроме гвоздики есть еще цветочный оттенок, но не могу определить конкретно. Сладко-древесная, не кондитерская ваниль, тихая, но заметная. На ее фоне специи выходят на первый план и слышно горчинку, кислинку, пыльность перца, бальзамичность.

   Для меня Opium Yves Saint Laurent в винтажных духах - аромат новогодней ночи. Мне кажется, что последние несколько лет именно его я выбирала для новогоднего гардероба. Ничего не планировав заранее, совершенно спонтанно мне захотелось именно Opium Rouge Fatal. То ли продолжение традиции сыграло роль, то ли цвет флакона так перекликался с цветом платья, не знаю. Но выбором аромата я осталась довольна.

   Торжественный, праздничный, но не громкий, не подавляющий, не навязчивый. Мягкий бархат ласкает теплом. Еще в нем есть мигание, будто огоньков на елке, которые то часто сменяются разноцветными вспышками, то плавно и медленно переходят из оттенка в оттенок.

   А сам флакон не хочется прятать в шкаф. Он так гармонично не просто вписывается в праздничные декорации, а удачно дополняет своим ярким красным цветом и золотой крышечкой новогодний интерьер.

   15.-2.2016
   Сначала мой флакончик Opium Rouge Fatal (Collector's Edition 2015) Yves Saint Laurent отдыхал после перелета, потом долго фотографировался и у меня чуть не началась паника, что упущу погоду для его ношения. Боялась громкости и насыщенной яркости, а он сегодня звучит обволакивающе мягко, бархатным теплом приятно укутывает.

   Сочные цитрусы с кислинкой начинают композицию. Дуэт бергамота и мандарина. Терпко-дымно и сладко. Горчинка и маслянистость. Легкая мыльность. Не очень яркая пряная гвоздика. Очень много мирры - смолистой, сладко-бальзамовой, немного мускусной, с оттенком резины. Горьковато-древесно-терпкий запах пачули. Сухой, землистый, терпкий ветивер.

   В шлейфе - травянисто-горько-сладковатая большая гвоздика на пряно-бальзамовом фоне. И влажный жасмин со сладковатой-фруктовостью.

   Где-то у меня еще есть капля винтажных духов. Пока еще не проводила параллельного затеста, но очень хочется это сделать. Opium Rouge Fatal - торжественно-нарядный. Заменит отсутствие любого красного элемента в гардеробе. Нравится! Давно так не возникала симпатия и интерес к современному люксу.

   Отдельно хочется восхититься флаконом красивого красного цвета, хотя я это делаю не первая. Почти такого оттенка у меня есть помада YSL, но если нанести каплю аромата на работу я могу спокойно, то для выбора этой помады нужен особый повод. В дуэте, они будут очень гармонично сочетаться и добавлять образу особого шика.