Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio

 

Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio

   Все горло пляшки в липкій масній рідині. Усвідомлення того, що парфуми випаровуються, засмучує, та, як казав один наш колега, "це парфуми для ангелів".

    Черговий спрей у Mona di Orio не працює, що вже є характерною ознакою. Терпіти такі незручності можуть лише палкі поціновувачі, звичайний користувач вже давно викинув би пляшку з пересердя.

   Vetyver із Les Nombres d`Or пахне гірко, смолисто, димно. Мені вже кілька днів кортіло цього серйозного елегантного звучання, яке так "заходить" під час завивання сирени.

   Спочатку ледь вловна цитрусова кислинка, як в Alpone Caron, та згодом все більше помічаю соковитість м'якоті та мильну восковість пористої шкірки, а часом й льодяниковість.

    Масне пряне тепло, запах сухої трави та димність, пильність перцю, камфорність.

    Солодкість лабдануму стає помадною, що особливо добре чути у шлейфі. Цю помадність хочу порівняти з медовістю троянди. А можливо, це так фіалка втішається?

    Лікарських ознак шавлії, здається, не помічала. Зате прослідковувалось чергування м'ятно-трав'янисто, камфорно-терпкуватих нюансів. Навіть ніжних квіткових. Та варто лише щось було заперечити, як будь ласка, ціла галявина шавлії, виразність якої навіть перемагала запах ветивера. Як відомо, пахуча олія шавлії допомагає при стресах та неврозах. Напевно, це підтвердження, що гірко-деревні, землисті композиції додають стійкості, коли чути сирену, та підсилюють ненависть до москалів.

   Частину з мускусом "розглядала" уважно та все підбирала слова для характеристики й дочекалася анімалістичного нюансу та "брудних" акцентів.

   Не перестаю захоплюватися ароматами Mona di Orio. Яку не візьму композицію - любов. Якби парфумерка продовжувала творити, які б шедеври парфумерії ми б могли мати.

   Мінлива палітра, чисельні відтінки, які викликають захоплення, пробуджують фантазію 
та бажання пізнавати світ. Цікавість прокидається від пасивного споглядання та паралельно з'являється рішучість та впевненість.

  Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio
  Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio

   

  

   

 

Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio

   До знаменитої колекції Les Nombres d`Or Mona di Orio у 2011 році увійшов деревний аромат Vetyver. Хоча його рекомендують для чоловіків та, крім того, що ми ж з вами вже давно не звертаємо увагу на такі дрібнички, особисто мені аромат ветиверу видається жіночним та особливо вишуканим. А хто ще не знайомий з цим харизматичним компонентом у парфумерії, можна розпочинати вивчати саме із композиції Мони ді Оріо.

   М'яке оксамитове гіркувато-димне звучання повільно набуває терпкості та землистості.

   Камфорність перцю лоскоче ніс. Пряно-спецієвий нюанс імбиру доповнюють солодкувата радісна льодяниковість та свіжість цитрусів, які на тлі димно-пряно-гіркої деревини видаються сонячними зайчиками.

   Карамельна помадність та помітна маслянистість та димність амбри. Гіркувата борошнистість, а згодом кремовість та вершковість. 

   Димний та землистий запах ветиверу я не відразу змогла виділити серед інших запашних відтінків та протягом всього розкриття він все ж є лейтмотивом композиції. Звучання золотобородника, а саме так ще називають цю рослину, чергується колючістю, різким лікарським голосом шавлії, свіжістю, кислуватістю, вишуканою борошнистістю, смолистими ознаками пачулі, та закінчується сухим, трохи шершавим голосом головного героя.

   Все досконало, як і всі аромати у Mona di Orio. Принаймні, для мене. З кожним новим роком свого ароматного захоплення я все більше розумію майстерність парфумера та красу парфумів. Засмучують лише флакони, які поступово виходять із ладу. Тепер і пляшку Vetyver, як це було із Lux, потрібно розкоркувати та рідину перелити у атомайзер. Або ж вигадувати різні не зручні маніпуляції, щоб рідина потрапила на шкіру.

Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio іншим разом.

 

Les Nombres d`Or Vanille Mona di Orio

    Деревна гіркота та терпкість з кислинкою петітгрейну змінюється кремовою солодкістю ванілі, в ароматі якої помітно і огортаюче оксамитове тепло, і сонячну іскристість і яскраву квітковість.

   Льодяникова грайливість цитрусів, позитивна фруктовість та апетитний запах щастя у самому старті Vanille Mona di Orio обіцяє зробити день якщо і не безтурботним, то позитивним. Аромат надихаючий та пробуджуючий енергію. Кажуть, що енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може лише переходити з одного стану в інший. То сьогодні на мою діяльність впливає саме Vanille Mona di Orio і із квадратної пляшки, яка має кришку з мюзле, як у шампанського, та той знайомий "шпок" при відкриванні, виривається не просто запашна рідина, а потужна сила, яка допомагає бути рішучою мені.

   Шоколадно-карамельна амбра та розтікаюча помадність на тлі маслянистої та димної деревини. Помітні ознаки анімалістичності та вичиненої гірко-пряної шкіри замасковані за солодко-квітковим звучанням, але все ж додають аромату багатослойності та створюють надійний тил та той внутрішній стержень у характері, що відповідає за емоційну стійкість, пластичність та усвідомленість. А ще - додають ознак вінтажності, за які найбільше люблю сучасні композиції.

   Смолиста шершавість та колючість, ніби газовані бульбашки шампанського, та знову бальзамність та маслянистість, кремово-амброва ніжність. Невагома вершковість та чуттєва тілесність нагадали мені Carnation. Здається, я вперше уявила квітку орхідеї завдяки парфумам та вітер, який розносить солодкувато-свіжий аромат на відстань. Безкінечні зміни та переходи із одного стану у інший, навіть коли аромат затихає. 

   Зовсім під іншим кутом сьогодні почула Vanille Mona di Orio. Ніякої згадки про піратів та їх алкогольні уподобання. Навіть не про ваніль, як прянощі чи квітку орхідею. Аромат мені видався неймовірно гармонійним та вражаючим досконалістю та балансом. Вперше увага зосередилася саме на суті назви самої колекції Les Nombres d`Or - "Золотий Перетин" ("Золота Пропорція" або "Золоте Співвідношення").

 
   14.01.2019
     Одного разу, почувши на вулиці від панянки ванільний шлейф, виникло бажання дістати Vanille Mona di Orio. Тим більше, що зима саме її час. Враховуючи мою стійку не симпатію до ванілі у парфумерії, це єдиний екземпляр, який є винятком.

   Алкогольна нота б'є у ніс та зігріваючий ковток рому і тепло приємно обволікає тіло, а в роті залишається медово-терпко-солодкий, фруктовий присмак.

   Солодка ваніль з карамельністю та смолисто-димним підтоном. В димності можна розрізнити відтінок чорносливу та маслянистість. Миттєві ознаки кислувато-цитрусово-деревного петітгрейну.

   Солодкість поступається місцем пряності та деревині та час від часу все ж просвічується, але сиропна в'язкість зникає.

   Наступний етап - гіркувата димність та шкіра. Запах шкіри то здається маслянисто- анімалістичним, з ледь вловимим рибним нюансом, то гірко-пряно-сухим.

   Про ваніль можна було б забути, якби не назва композиції. Взагалі, з самого початку мова йшла не про кондитерський ванільний цукор, а темно-коричневі стручки ванілі, маслянисті на дотик, які пахнуть димом та чорносливом.

   Я люблю, коли Vanille Mona di Orio звучить з сирими зеленими нюансами та вже давно не вдається таке почути. Але все ж є невловимий зелений відтінок, який нав'язливо нагадує мені Туберозу МдО і я не можу позбутися цієї думки, а димність деревини викликає бажання дістати Уд.

   Взагалі, Vanille вирішила сьогодні бути димно-деревною, гіркувато-пряною. Звичайно, звучить не монотонно, збагачується цитрусово-льодяниковими сполохами, карамельною тягучістю, кремовою квітковістю, колючістю та сухою землистістю ветиверу.

   5.02.2018
    Сухая сладкая ваниль всегда появляется первой. А если нанести еще раз, то ароматная палитра станет гораздо интересней. И уже явно заметно цитрусово-горькую древесность петитгрейна, фруктовую кислинку, пряно-бальзамичную терпкость гвоздики, сладко-ванильно-шоколадный аромат рома, землистость ветивера и даже анималистичный нюанс.

   Чем больше ношу Vanille Mona di Orio, тем все больше замечаю, что ваниль не просто сладкая кондитерская или древесная, а имеет цветочный оттенок.

   Очень люблю, когда аромат звучит не сухим колючим голосом, а влажно зелено-древесно. Сегодня почти такое раскрытие. Веселая цитрусовость, что появилась со временем немного напомнила Shalimar Guerlain.

   Карамельно-дымная амбра размягченная, даже кажется, что растекается по коже. Рядом с цитрусовой свежестью улавливается приятная камфорность и опять деликатная анималистичность, о которой я уже упоминала.

   Vanille становится все легче и объемней. На мгновение вспомнился, почему-то,  Vol de Nuit Guerlain. Наверно, древесно-сандаловая пудровость причина этому.

   Vanille Mona di Orio светится и переливается множеством оттенков. Шоколадная бальзамичность переходит в пряность, древесность сменяется маслянистой анималистичностью, сладость уступает место цитрусовой свежести, а потом дымномти, соленый нюанс амбры - сливочности тонка бобов.

   Я так люблю ароматы МдО, что иногда сложно быть объективной. Но уловить разницу в сдержанном и эмоциональном восприятии все-таки, думаю, удается.

   13.12.2016
   Сухое, немного шершавое, сладковатое, с явной цитрусовой кислинкой и горчинкой начало у Vanille Mona di Orio. Цитрусовость добавляет легкости, солнечности и позитива. Очень быстро на этом фоне появляется пряность и терпкость гвоздики-специи. Интересное сочетание сочного не сладкого апельсина и гвоздики.

   Глоток обжигающего алкоголя - и приятное тепло по всему телу. Шоколадно-ванильно-карамельное послевкусие будоражит воображение и вызывает желание повторить, чтобы ощущения  не проходили.

   Карамельная, дымная, солено-сладковатая амбра. Со временем появляется маслянистость и животный нюанс.

   Ваниль сухая, без намека на кондитерность, шоколадно-древесная, с горчинкой. Ее запах со множеством оттенков, как и сами свежие стручки.

   Мягкий аромат сливочно-ванильных тонка бобов.

   У меня отношение к Vanille Mona di Orio постоянно изменяется. Сначала было любопытно, потом открытие, разочарование, новый взгляд, а сегодня нравится в ней изменчивость, пьянящее тепло, искристость и самое главное - ваниль, которую я, вообще-то, не очень люблю в парфюмерии. Еще аромат вызывает позитивные эмоции у  окружающих.

   Vanille вдохновляет на написание рассказов об путешествиях и пиратах, а еще хочется специально для нее придумывать интересные неординарные фасоны одежды.

   23.12.2014
   При моей нелюбви к ванили Vanille Mona di Orio имею и ношу. Не потому, что это МдО, а потому, что ваниль особенная. Она не сухая, не колючая , не сладкая, не приторная. Аромат очень солнечный, теплый, зелено - желтой красной гаммы. Переливчатый и не скучный. Это не моноаромат о ванили, это множество историй вокруг этого компонента.

   В самом начале сразу поднимают настроение горько - сладко - колючие цитрусы. Что - то среднее между лимоном и апельсином. Желто - красно - оранжевый. Совсем рядом цветочно - цитрусовый аромат петитгрейна с древесно - травянистым оттенком. Именно цитрусовые оттенки делают аромат веселым и легким для восприятия.

   Мягкий ароматный ром , со сладкими тонами патоки, с фруктовыми нотами, легкой пряностью и деликатным характером.

   Ваниль в сочетании с иланг - илангом и еще с чем - то становится вкусным леденцом с зелено - сочными красками и фруктовым вкусом.

   Серьезного фона придают древесные оттенки. В какой - то момент аромат стал сливочным. Это зазвучали , скорее всего, бобы тонка. Богатый, насыщенный, бальзамический аромат Vanille постоянно изменяется, то звучит мягко - вкрадчиво, то вспыхивает яркими искрами.

   Ближе к базе появились специфические оттенки дерева гуаяк - дымно - смолисто - кожано - пряные. Сама база мягкая сливочно - амброво - ванильная.

   Судя по комплименту коллеги, шлейф километровый. Я зашла в помещение, а сотрудница была в другом конце его и сразу сказала, что очень интересный парфюм.

   Особенно люблю Vanille во влажную погоду, когда аромат звучит влажно - сочно. В мороз больше сухости и шершавости. Летом становится больше восточным.

 

Les Nombres d`Or Tubereuse Mona di Orio

Ніби запах бергамоту, а ніби і листя томатів, а часом здається, що петрушка. Незвично зелено, не трав'янисто, не ментольно, але цікаво і приємно. Не освіжаючий старт та інтригуючий та налаштовуючий на нестандартність.

   Розтерті ягоди червоного перцю видають маслянистість і пряну помадність, а не камфорність і пильність, як це буває з чорним. І взагалі, це не перець, а ягоди бразильського бур'яну шинус фісташколистного. Популярним у використанні рожевий перець став лише у 1980 роках, як винахід "нової кухні". В великих дозах, кажуть, він токсичний, але запашні властивості, мені особисто, дуже подобаються.

   І ось черга туберози, хоча її делікатне вершково-кремове з радісною льодяниковістю звучання помітно з самого початку. Запах квітки свіжий, як і зелень, що її обрамляє. Неймовірно запашна квітковість на перший погляд видається дівочою, цнотливою та тремтливою. З мінливістю від зелено-молочного до солодкувато карамельного, потім до тендітного мереживного прозоро-білого, далі з ознаками ванільного морозива і все ж з лікарськими ментольно-камфорними пікантними нюансами.

   Зелено-оливкова гірчинка, пильність та ванільно-вершкова хмарина, яка змінює форму щохвилини і за нею цікаво спостерігати так само, як і за тими хмаринами, що у небі.

   Солоний присмак та солодкувата фруктовість. А далі тілесність, що дивуєшся таким щирим одкровенням і щось дуже інтимне, хоча не висказане і не підкреслене ні запахом, ні рухом. Просто ти його відчуваєш, як помічаєш зміну у поведінці близької людини, коли зовні абсолютно нічого не видно. І це все чуттєві ознаки туберози.

   Думка, що мені нагадує якийсь знайомий запах із Guerlain, поступово стала нав'язливою. І це всього кілька ледь вловимих миттєвостей. Напевно, справа у ледь помітному ванільно-вершково-вишневому геліотропі.

   Моя Tubereuse із серії Les Nombres d`Or, 2011 року випуску - чим я дуже пишаюся, хоча виглядаю, напевно, снобом. Не порівнювала з варіантом у новому дизайні, який вийшов після смерті геніальної Мони ді Оріо.