Venezia Laura Biagiotti

   14.12.2018

   Якщо раніше я мріяла про флакон Venezia Laura Biagiotti із-за любові до міста, то сьогодні я би придбала 30 мл ароматної рідини саме із-за запаху манго, який в композиції майже реалістичний.

   Але щоб дочекатися апетитної екзотичної фруктовості, потрібно перетерпіти солодко-вершково-смолистий початок, який відправляє у далекі 1990 роки і нагадує одночасно про Alchimie Rochas та Sublime Jean Patou.

   Хоча, якщо композицію не розглядати не як для носіння, а лише для аналізу, то дуже цікаво.

   Аромат стиглої м'якоті сливи підсилюється солодким з пряно-шкіряним підтоном запахом османтусу. Густа тягуча вершковість бензоїну, присипана солодкою бальзамічністю кориці, ускладнена карамельною амбровістю та сухою, колючою пряно-медовою анімалістичністю. Смолистість та пряна деревина. Помадна троянда та бальзамно-льодяниковий яскравий іланг-іланг.

   Це все прекрасно, яскраво, багато, але я швидко втомлююся від солодкої кремовості та й є відчуття, що в ретро-наряді. Та частина, коли запах манго найвиразніший, мені дуже подобається і тоді готова ради нього виглядати якийсь час старомодно.

   Дивно, що в Venezia я знаходжу знайомі "фрази" із Night Laura Biagiotti, ароматі, який був випущений на 10 років раніше, а ось звучить він сучасніше.

    Якщо відволіктися від парфумерної композиції Laura Biagiotti, але не від думки про місто, то саме з ним зараз я осоціюю The Merchant of Venice. Лише вчора розглядала їх дивовижні флакони Різдвяної колекції ароматів і, напевно, наважилася б придбати, якби була знайома хоч поверхнево з композиціями.