Narcisse Noir Caron

   У мене вже був час від британської стриманості повернутися у світ французької спокуси без втрачання свідомості. Хоча ціную непоказність та прохолоду в емоціях англійців та все ж не стану заперечувати чуттєві та еротичні аромати, якщо це мистецтво.

   Narcisse Noir Caron - це саме той випадок. І чуттєвість, і еротичність, і мистецтво. Темний, глибокий, п'янкий та прекрасний.

   Квітково-медова солодкість, якою розпочинається мій зразок туалетної води, з першого разу здається невизначеною, та після чергового нанесення вже дивуюся, як можна було не впізнати квіти флердоранжу. Терпкість та димність чи то бергамоту, чи петітгрейну.

   Пухкий мускус, який нагадує хмари. Виразні анімалістичні ознаки цибетину, завдяки чому Narcisse Noir нестримно чуттєвий чи навіть хтивий, але все ж не вульгарний.

   Вишукана мильність вищого гатунку.

   Помадність троянди та густа кремовість. А ще - апетитний запах винограду. Найперше моє знайомство колись з Narcisse Noir запам'яталося саме цим привабливим фруктовим відтінком. 

   Борошнисто-шоколадна деревина сандалу, яка згодом стає масною.

   Ванільно-вершкова тягучість та запах солодкуватої помади, щільна карамельність. Вловила якийсь солодко-смолистий акорд, дуже подібний до стираксу, що нагадав Carnation Mona di Orio та викликав саме такі ж емоції. Та наостанок - неперевершена тілесність.

   Цупке та дещо агресивне звучання Narcisse Noir Caron, швидше, налякає не посвячених у парфумерні таємниці, викличе в уяві образи старомодних красунь та примусить скривити ніс. Та вдихаючи аромат збоку, ніхто навіть не здогадається, що йому 110 років! Оточення чує аромат незвичних та дорогих парфумів, на які не можливо не звернути увагу, бо не подібні на інші.

   Для мене Narcisse Noir Caron - це мрія у вигляді пляшки Жульєна Віаре з чорною пробкою-квіткою. Не відмовлюся від сучсного варіанту та в ідеалі втішить вінтажний.

 
   Мої враження про Narcisse Noir Caron іншим разом та омріяні парфуми.