Fleurs de Rocaille Caron

   
   Несподіваний вибір парфумів для Новорічної ночі, але це була така потреба, як тоді, коли організм вимагає чогось солодкого чи красивого. З першими запашними фразами зрозуміла, що заскучала за Fleurs de Rocaille та за Caron взагалі.

   Насичений повітрям, свіжістю, зеленню та квітами подих впевнено увірвався у новорічну реальність. Раніше, здається, я не помічала такої наполегливості та впевненості.

   Нектарна солодкість іланг-ілангу. Терпкість деревини сандалу, яку буде чути протягом всього звучання, як і волого-землисту мшистість. Вологість бузку. Помадність троянди та кремовість фіалки. Борошнистість ірису та фруктовість. Зеленкувата ніжність конвалій та гірка трав'янистість. Навіть трохи є щось від водянисто-холодних цикламенів. Можливо, інтуїтивно я обрала парфуми, адже так прагнула розшукати ці квіти, як символ Різдвяного Лондона (все ще не вдається не згадувати).

   Масна анімалістичність. Лише в останню чергу згадала про альдегіди. Так, саме завдяки їм Fleurs de Rocaille має кришталеве сяяння, як і металевий посмак.

   У моїй колекції аромат Caron давно та лише у ці дні я дізналася, що Карл Легерфельд вважав парфуми одними із найдосконаліших. Саме Fleurs de Rocaille подарував Ернест Че Гевара своїй дружині, як весільний подарунок - таку романтичну історію згадує молодший брат легендарного команданта Хуан Мартин Гевара у книзі "Мій брат Че".

   Іншу історію, пов'язану зі зворушливим ароматом про ніжність для леді, можна вважати, навпаки, курйозною. У 1940 роки кінокомпанія RKO (Radio-Keith-Orpheum) Pictures уклала угоду з домом Карон, щоб флакон з Fleurs de Rocaille фігурував в одній зі сцен фільму "Шлях насолоди". Це мало стати вигідною рекламою для парфумерного бренду. Актриса Джинджер Роджерс грала головну героїню, яка прагнула уникнути долі своєї мами та бабусі. "Це був фільм про проституцію, і замість асоціації з вищим світом зоряний аромат був показаний в обставинах, що становлять «бруд, розпусту та огиду». Бренд Caron звернувся з позовом до суду, після того, як R. K. O. відмовилася вирізати епізод із парфумом. Втім, цензура так завуалювала всі натяки на проституцію, що багато глядачів взагалі не здогадалися, про що фільм" - пише Ліззі Остром у "Історії ароматів XX ст". Зовсім інша справа - американський ремікс "Запах жінки" , у якому Fleurs de Rocaille пахне вільнолюбна інтелектуалка з рудим волоссям.

   А ось з оновленим ароматом Fleur de Rocaille, який вийшов у 1993 році я до цього часу так і не познайомилася. Чи то нагоди не сталося, чи боюся отримати розчарування.