Amazone Hermès (1974)

   Щоб сфотографувати флакон із матового скла Amazone від Hermès 1984 року, було б ідеально відправитися у заміський кінний клуб. Або хоча б дочекатися цвітіння гіацинтів, адже саме вони мені найбільше асоціюються з цим ароматом. Та поки що задовільнюся вінтажним постером року випуску композиції, скористаюся відсутністю морозів та порину у весну.

   Так, Amazone Hermès пахне весною та надією, бадьорістю та енергією, рухом та динамікою. Я дістала мініатюрну пляшку від цікавості, а вийшло навіть краще - запашна рідина допомогла організуватися та надихнула на творчість.

   Різкість та терпкість листся смородини, соковита трав'янистість, гіркота, димність та маслянистість гальбануму, солодкість ягід та вершковість на старті. Все, що мені подобається та й так мінливо-захопливо, що не можна відірватися.

   У серці Amazone квітнуть гіацинти. Борошнисто-солодкуватий аромат з витонченою елегантною гіркотою, з чуттєвістю дощу та ніжністю весни. Так, присутні й інші квіти, які доповнюють свіжістю, кремовістю, фруктовими ознаками, помадністю, кислинкою. Та я чую добре саме аромат гіацинтів на мшисто-деревному тлі.

   І мені дуже подобається те, що я чую. Здається, ми вже були знайомі з Amazone все життя. І знайомство дійсно було та на той час я не захоплювалася такими пронизливими та одночасно строгими ароматами.

   Ще Amazone Hermès мені нестерпно нагадує Chanel 19 та ще кілька інших зелено-квіткових композицій. Здається, тенденція до розвитку парфумерного настрою вималювалася, залишилося її розвинути.