Amazone Hermès (1974)

   Щоб сфотографувати флакон із матового скла Amazone від Hermès 1984 року, було б ідеально відправитися у заміський кінний клуб. Або хоча б дочекатися цвітіння гіацинтів, адже саме вони мені найбільше асоціюються з цим ароматом. Та поки що задовільнюся вінтажним постером року випуску композиції, скористаюся відсутністю морозів та порину у весну.

   Так, Amazone Hermès пахне весною та надією, бадьорістю та енергією, рухом та динамікою. Я дістала мініатюрну пляшку від цікавості, а вийшло навіть краще - запашна рідина допомогла організуватися та надихнула на творчість.

   Різкість та терпкість листся смородини, соковита трав'янистість, гіркота, димність та маслянистість гальбануму, солодкість ягід та вершковість на старті. Все, що мені подобається та й так мінливо-захопливо, що не можна відірватися.

   У серці Amazone квітнуть гіацинти. Борошнисто-солодкуватий аромат з витонченою елегантною гіркотою, з чуттєвістю дощу та ніжністю весни. Так, присутні й інші квіти, які доповнюють свіжістю, кремовістю, фруктовими ознаками, помадністю, кислинкою. Та я чую добре саме аромат гіацинтів на мшисто-деревному тлі.

   І мені дуже подобається те, що я чую. Здається, ми вже були знайомі з Amazone все життя. І знайомство дійсно було та на той час я не захоплювалася такими пронизливими та одночасно строгими ароматами.

   Ще Amazone Hermès мені нестерпно нагадує Chanel 19 та ще кілька інших зелено-квіткових композицій. Здається, тенденція до розвитку парфумерного настрою вималювалася, залишилося її розвинути.

 

Rouge Hermes Hermès

   Щоб отримати повноцінну історію, необхідна наявність всіх учасників, а я цим фактом не можу похвалитися. Тому моя розповідь не буде нести інформативний та пізнавальний характер, а лише фрагмент або ж стане стартом для майбутньої. Та я ще не визначилася чи захочу розмотувати клубок та розшукувати всі деталі чи вдасться задовільнитися "середнім ланцюгом" для загального розвитку.

   Отже, у 1984 році у Hermès виходить квітковий шипр Parfum d'Hermes, який колекціонери вінтажних парфумів дуже хвалять та вивчають у компанії шкіряних ароматів. Авторами композиції є Аніко Камей та Раймонд Шайлан.

   У 2000 році випустили переінтерпретацію з новою формулою та іншою назвою - Rouge Hermes, а у 2002 році - полегшену версію Rouge Hermes Eau Delicate. Парфумером двох інших ароматів є та ж Аніко Камей, а автором всіх трьох, ніби різних флаконів, та помітити спільні ознаки яких дуже легко, є Jacques Llorente.

   На перший погляд. Rouge Hermes - це щільний пильний запах пудри. Гіркувата борошнистість чергується з солодкуватою помадністю. Виразні масні ознаки карамельної амбри та радісна льодяниковість іланг-ілангу.

   Та при більш уважному знайомстві помічаю вже бальзамну шоколадність, лікерну тягучість, пряність, гнилий нюанс та анімалістичний натяк. А далі все ж знову про пудру та помаду...

   Промайнуло щось знайоме. Здавалося, ще мить і я впізнаю та увага швидко зосередилася на трояндовому букеті, який складається не з одного сорту квітів. Частина з них, ті, що бордового кольору, пахнуть помадою, інші - рожеві - мають фруктовий запах. Якось вловила малинові ноти, то помітила ознаки жуйки.

   Здалося? Ні, таки запахло Chamade, а іншим разом примарилася Samsara. Та не коректно буде проводити порівняння, хоча я таки не втрималась...

   Потім буде ще солодкість ванілі, особливо у шлейфі. А закінчується вершково-деревним звучанням, але без обіцяної шипровості.

   Дивно, що концентрація туалетної води має таку насиченість та силу парфумів. Досить одного намазу, щоб отримати багатогранне звучання, яке викликає стійкі асоціації саме з червоним кольором. Можливо, густий запах помади так впливає? Чи то ті бордові троянди? Чи навіювання відбувається як тільки у руки потрапляє пляшка насиченого кольору крові? 

   Енергія червоного підсилюється золотом ковпачка та назви, а саме слово Rouge звучить переконливо та має наказову форму.

Рекламний постер 2000 року. Фото з відкритих джерел.

   З самого початку я здивувалася, що Rouge Hermes Hermès 2000 року випуску. Чомусь здалося, що композиція значно поважнішого віку. Та чим більше наближалася до бази, то ставало все простіше і не те щоб виникло розчарування, але й не вистачило підстав для захоплення та захвату.

   Куди ж поставити цю пляшку Rouge Hermes? Якщо не брати до уваги кілька флаконів Hermès, то найперше рішення - до помадно-пудрових композицій. Неодмінно потрібно не забути, коли буде настрій на трояндові аромати. Ну, і фотосесія червоних флаконів матиме продовження.

   Та чи буде продовження цієї історії покаже час. Раптом, у когось є краплини Parfum d'Hermes та Rouge Hermes Eau Delicate, запропонуйте, будь ласка, а я з задоволенням виділю вам Rouge Hermes.

1984 рік

 

2002 рік

 

 

Galop d`Hermes Hermès

      17.08.2017
   Это не эпоха Арт - Деко, это современность, но так же тонко и изящно. Красиво! Стильно! Особенно мне нравится, что без парадности, пафосности, праздничности и роскоши, а сдержанно и интеллигентно, но так трогает. Его трудно описать, но его ни с чем не спутаешь . Речь идет о Galop d`Hermes Hermès в концентрации parfum.

   «Галоп стремителен и в то же время несуетлив. Аромат плотен и напорист, он открывает новую для Дома Hermès главу. Земной, чувственный, яркий. Нет ничего прекрасней лошади в галопе и женщины в танце: и словно подтверждая эти слова Оноре де Бальзака, новый аромат Hermès заключен во флакон, повторяющий форму стремени.»

— пресс-релиз Hermès.

   Флакон Galop d'Hermes выполнен по эскизам, найденным Кристин Нажель (автор композиции) в архивах бренда. Эскиз датируется 1930 годом, когда открылся первый бутик марки в Нью-Йорке на углу 53−й улицы и Пятой авеню. (Ну, не зря я вспосинала про Арт-Деко). Гости презентации получили в подарок аромат Hermes № 1, сделанный по случаю премьеры. Всего было выпущено 200 этих флаконов, один из них сохранился в архивах дома и стал прообразом для Galop. Сменный флакон для Galop d'Hermes выполнен из стекла и 14 отдельных деталей.

   Если рассматривать ноты Galop d`Hermes, то, кажется, что не так уж и всего много. Кожа, даже скорее замша, тонкая и мягкая, с еле заметной дегтярностью и маслянистостью. Хорошо пропитанная кисло-сладковатым соком ароматной айвы и пряностью шафрана. А в воздухе распускаются бордовые розы, которые то мне представляются мармеладными, то терпко-винными. И самое главное - аромат оставляет сливочно-кремовое с уловимой животной чувственностью послевкусие. И о парфюме потом думаю больше, чем в самом начале. 

   По сдержанности и сухой интеллигентности мне напоминает Chanel № 19. Только там горький гальбанум украшен пудровым ирисом, а в Galop d`Hermes - кожа - хмельной розой.

   Представляю сочетание серого и алого. По настроению - осень. Стиль одежды - удобный минимализм. В танце - это стиль модерн.

   Добавляю в список Wish List !!!!!!!!!!!

      15.01.2018
   Кисловатый с терпкостью, с фруктовой нежной сладостью тонизирующий, свежий, сочный и душистый аромат айвы. Так начинается Galop d`Hermes Hermès, а я ждала аромат кожи. Но очень быстро появилась и кожа с тихой маслянистостью и еле уловимым запахом пота, на фоне которой расцветает роза. Красота цветка раскрывается постепенно. Сначала это помадность, потом фруктовый нюанс и мускусность. Чуть позже это дуэт сладкой розы с пряными оттенками тихого шафрана.

   Неспелая мякоть абрикоса, но с душистой бархатной кожицей. Цветочность и кремовость.

   Galop d`Hermes - невесомый и легкий, как ветер. Чувство полета не покидает ни на минуту. Это именно тот миг, когда зависаешь в воздухе.

   Galop прозрачней, чем мне показался когда-то. Сегодня мне не хватает силы в движениях и очертания физического тела. И кажется совершенно беззвучным (не в смысле силы звучания аромата). Если смотреть на танцующих, но при этом закрыть уши, а ведь даже самые мягкие и легкие движения сопровождаются звуками.

   Galop - это серо-бежевый цвет с нежным розово-фиолетовым подтоном. Наверно, это самый утонченный и женственный аромат кожи и ненавязчивой чудесной акварельной розы.

 

Un Jardin Sur La Lagune Hermès

   З колекцією Сади Hermès майже не знайома. Час від часу наближаюся до ароматів і щоразу уважне сприйняття відкладаю на потім. Зовсім несподівано та незаплановано розпочала це робити з кінця колекції - з останнього випуску 2019 року, який створила Крістін Нажель, а не Жан Клод Елліна, як всі п'ять попередніх.

   І так само несподівано Un Jardin Sur La Lagune зачарував мене кислувато-свіжим, трохи зеленкуватим, трохи водянистим, прохолодним звучанням, яке згодом стане пряно-борошнисто-деревним.

   Головні мотиватори у Саду на лагуні - це запах моря та магнолій. Солоно-йодоване морське повітря, просочене солодкувато-ванільним ароматом магнолій. Тих духмяних магнолій, що ростуть в Італії та Іспанії. Хоча цієї весни я потрапила у влучний момент, коли, зазвичай тихі та тендітні квіти, пахли так виразно і привабливо, що не було жодного байдужого, який би не зупинився, щоб помилуватися красою.

   Солодко-кремово-ванільне звучання доповнюється фруктово-жасминовими відтінками, часом натяком на індольність, помадністю та квітковою екзотичністю, гіркуватою пудровістю сандалу. У в'юнкому шлейфі помічаю саме чуттєві ознаки жасмину.

   А ще мені подобається 30 мл прямокутний важкий флакон з товстим дном персикового кольору з використанням градієнту. Акварельний малюнок вілли англічанина Фредеріка Ідена на острові Джудекка прикрашає пакування. Якщо чесно, то я ще більше захопилася ароматом, коли згодом дізналася історію про створення аромату, адже вона пов'язана з улюбленою Італією та саме чарівною Венецією.

Фото з відкритих джерел

   Острів знаходиться поруч із Венецією та відділений від неї каналом делла Джудекка. Стара назва острова Spina Lunga (довга риб'яча кістка) виникла, напевно, через його своєрідну форму. Ще є припущення, що це назва єврейського населення, яке раніше жило на острові. Або ж джудекка означає "чекати суду", через те, що там перебували у вигнанні багаті родини, які очікували вироку за свої гріхи.

   Згодом на острові венеціанські купці та представники знаті будували свої резиденції та вілли, які тонули у садах і парках. Саме історія одного такого саду, який називали Едемським, і зацікавив парфумера Hermès.

   Кажуть, що це один із найбільших приватних садів, у який сьогодні майже ніхто не може потрапити, але це все ж вдалося Крістін Нажель та ще й неодноразово у різні пори року, щоб згодом передати своє враження в Un Jardin Sur La Lagune.

Фото з відкритих джерел

   Аромат допомагає перенестися у часі та відстані та опинитися серед фруктових дерев, овочів, олеандрів, кипарисів, магнолій, лілій, фіалок та вербен, винограду та ліан, де знаходилися фонтани, декоративні басейни, статуї та колодязі. Детальний опис та захоплюючу історію Еденівського саду можна прочитати у книзі "Сад у Венеції" засновника та його першого власника Фредеріка Ідена, яка вийшла у 1903 році. Назва саду зумовлена саме його імені.

   Та дуже шкода, що потрапити у такий райський англійський сад на венеціанському грунті, який у свій час був найпопулярнішим місцем для поетів та художників, сьогодні вже не можливо. Буду втішатися ще однією ароматною історією у колекції та самим ароматом.

 

 

 

 

 

Hermessence Iris Ukiyoé Hermès

   Весняний дощ запускає метаболізм рослин і у відповідь із почуття вдячності вони виділяють приємний аромат. І цей аромат один талановитий парфумер розміщає у флакон та підписує Iris Ukiyoé. Звісно, любителі таких дощових та чистих ароматів знають про кого йде мова - про неймовірного Jean-Claude Ellena.

   Ніжна кислинка на межі між трав'янистістю та цитрусовістю, трохи водяниста, прохолодна та кришталево чиста, з діамантовим сяйвом.

   Солодкувато-помадна кремовість фіалки та делікатне оксамитове тепло чергується з запахом щойно скошеної трави, борошнистою гірчинкою ірисів, вологою землистістю, а точніше - петрикором, та трохи бетоном.

   Здається і все. Здається, що тихо і майже непомітно. Але цей мінімалізм вражає чуттєвістю, прозорістю відтінків та непомітною присутністю.

   З першим днем весни, парфумерні друзі! Ніжних запахів та ароматів! Гармонійного розкриття та багатогранної палітри.

   8.03.2019
    "Гравюра - це одне з найпопулярніших напрямів образотворчого мистецтва Японії, яке є візитною карткою Країни висхідного сонця. Японські техніки малювання не можна сплутати ні з чим. Вони колоритні, самобутні, неповторні у своєму виконанні і привабливі для вивчення.

   Дуже характерний істинно японський стиль укійо-е – це традиційні гравюри, ксилографія, що зображують міську культуру. Подібні твори можна охарактеризувати, як незвичайне в буденному. Художник бере за основу непримітні деталі, з якими ми стикаємося щодня і приймаємо це як належне. Шукає родзинку в сюжеті і дуже вдало обігрує всі нюанси. Подібні картини заслуговують захоплення, адже яким тонким душевним складом потрібно володіти, щоб з простої і непоказною речі створити складну і багатозначну гравюру."

   Це унікальне явище привертало увагу відомих європейських митців, таких як Ван Гог, Моне, Мане та інші. Дехто був їх поціновувачем, дехто – наприклад, Ван Гог, навіть їх наслідував. А парфумер Jean-Claude Ellena під впливом цього яскравого і одночасно стриманого живопису створив витончену, тендітну та граційну парфумерну композицію в імпресіоністській манері Hermessence Iris Ukiyoé для Hermès.

   На перший погляд аромат здається тихим, простим і нічим не примітним, але чим більше з ним знайомлюся, тим все більше відкриваю нових відтінків та нюансів.

   Волога землистість та кислувато-гіркувато-деревний запах неролі. Ніжна зелень та молоді пагони створюють весняний настрій. Аромат акварельно-натурально-природній, прозорий і чистий, неймовірно симпатичний і милий, романтичний та ніжний.

   Кажуть, що Iris Ukiyoé - це історія про лісові іриси. Шкода, що ніколи не зустрічала саме ці квіти, а ось в композиції запах ірису тихий, гіркувато-трав'янистий, з ледь відчутною солодкуватою борошнистістю.

   Інколи мені здається, що я чи то чую, чи то мариться прохолодний аромат жасмину. З часом Iris Ukiyoé стає помадно-фруктовим, але при цьому, так само залишається прозорим.

   Кульмінацією враження про композицію стали схвальні відгуки моєї приятельки, до якої я прийшла у гості. "Що за божественний запах! Дивовижний!!! Хочу! Знайди мені, будь ласка!" На запитання, що саме подобається, відповіла - дивні білі квіти.

"Зимородок, гвоздика, ірис" Кацусіка Хокусай, 1834 рік, Національний музей східних мистецтв Ґіме

 

   Для мене Hermessence Iris Ukiyoé Hermès - це діамантові прохолодні краплини роси на ніжних ірисових пелюстках, які ввібрали в себе делікатну трав'янисту гірчинку квітів.

   Hermessence Iris Ukiyoé Hermès - це асоціація європейців з японською парфумерією, прозоро-водянистою, тихою, невагомою. Чомусь мені здається, що якби створювали композицію для японської компанії на тему стилю укійо-е, то аромат значно відрізнявся б.

 

 

 

 

 

 

 

Caleche Hermès

     Вирішила поекспериментувати з Caleche Hermès у зимовий час, тим більше, що аромат характеризують як квітково-альдегідний, хоча мені кортить додати, що квітково-шипровий, бо навіть сьогодні саме колючої шипровості найбільше у наявностію. Та цей факт абсолютно не засмучує.

   Але все з самого початку...

   Caleche Hermès можна назвати капризним або ж гоноровим, можливо, вибагливим чи кокетливим. Його розкриття не передбачуване, тому для певної події ризикувати не наважуся. Він густий і щільний, серйозний і неквапливий, але щоразу дивуючий та зацікавлюючий.

   Виразний запах бергамоту з кислинкою, мильно-восковою товстою пористою шкіркою, липкістю соку. Поруч фруктова солодкість. Такий собі тонізуючий коктейль з кубиками льоду.

   Від подиху помадно-маслянистих густих альдегідів склянка вкривається сизим нальотом і, здається, парує. Аромат стає ще більш густим, щільним і повільним. На бальзамно-шоколадному тлі запахнює увесь світ смолисто-деревний запах кипарису. Пряно-солодкувате, свіже та глибоке, димне звучання.

  Розкішне квіткове серце, яке іншим разом мала радість роздивитися, у ці дні ховається у мшисто-деревних хащах. Лише здалека дозволяє помилуватися квітковою солодкуватістю, ніжною вершковою кремовістю, помадністю. Загорілася надія при проявах гірчинки нарцису та зеленкуватого натяку на весну, але за мить вже загубилася у гірко-пряно-шкіряній анімалістичній глибині.

   Мильно-пухкий мускус та землиста сирість корінців ірису поступилися солодкувато-смолистій, дещо липкій деревині, хвойно-вологій мшистості, прілості, пильності, запаху розтрісканої кори.

   Але як не дивно, мшисто-смолисто-бальзамно-шоколадне-деревне оксамитове звучання Caleche Hermès має квітково-помадний посмак і вершково-кремову ауру, на яку час від часу звертала увагу, відволікаючись від роботи. І з часом згадуються саме ці враження.

   Caleche потрібно присвятити не день чи два, з ним потрібно прожити щонайменше тиждень у такому ж неквапливому ритмі, щоб уважно прислухатися до тонів та напівтонів, найдрібніших відтінків та нюансів.

   29.12.2019
   Я давно вже хотіла відновити враження про Caleche Hermès та все не траплялася слушна нагода. А сьогодні у стрічці новин побачила пропозицію старого зразка і зраділа, що у моїй колекції є така краса.

   Димно, смолисто, бальзамно, хвойно. Розтерті в пальцях гілочки кипарису. Маслянисто-солодкувато-терпке звучання залишилося у носі.

   Солодкість зазвучала за мить багатогранніше. То вловила фруктові нюанси та соковиту густоту апельсину, а з іншого боку - борошнисту шоколадність ірису.

   Мшиста колючість та запах сухої та пильної кори.

   Помадність троянди, свіжість неролі, льодяниковість іланг-ілангу та кремова вершковість.

   Квіткове серце розквітає поступово, дивуючи все новими нюансами, та тло залишається все таким же димно-смолисто-деревним з ознаками чоловічого характеру. Та ще й доповнює землиста гірчинка ветиверу, яка додає сухості та шершавості.

   Чергування гіркого та солодкого, квіткового та деревного, пряного та бальзамного, свіжого та димного робить Caleche Hermès урочистим та статусним. А ще аромат складний, багатошаровий, одночасно стриманий, холоднокровний, аристократичний.

   Завжди дивуюся, коли читаю про Caleche, що це квітково-альдегідна композиція. Не знаходжу нічого спільного, наприклад, з Chanel 5 чи іншими зразками у цьому напрямку.

   Альдегіди мені здаються у Caleche маслянисто-жирними, але не важкими. Вони швидко розчиняються у смолисто-хвойно-деревному звучанні, залишаючи лише стійке відчуття рафінованості та натяк на старомодність. Але, як не дивно, композиція із далеких 1960 років мені видається молодшою, ніж яскраво-крикливі із 1990.

   А тим часом з'являється мильність та кислинка жасмину, ніжна кремовість та знову помадність дивовижної троянди, пудовість. У цю мить все-таки промайнула схожість з П'ятіркою.

   Солодкувата деревина сандалу, терпкість та вологість моху, солона карамельність амбри та краплина анімалістичності. Із запізненням кислинка цитрусів і апетитна кремова тягучість ванільно-вершкових тонка бобів.

   Капризний Caleche Hermès? Вибагливий? Непередбачуваний? Повільне розкриття? Не знаю, здається, це в минулому.

   І як хочеться шовкову хустинку від Hermès! Як би вона пасувала до цього образу в розкішному квітково-мшистому ароматі. А ще сумку Kelly чи Birkin...

   Кажуть, що в 1970 роки парфуми розпиляли в салоні авто для витонченої атмосфери. А мій улюблений парфумер Жан-Клод Еллена охарактеризував Caleche як - "сама сутність класицизму. Зваблива краса буття".

   Дивно, але інформація про створення композиції, флакони, рекламні постери майже відсутня. Відгуків колекціонерів та блогерів теж дуже мало.

   Із корисної інформації додам, що компанія Hermès, яка має двохсотлітню історію, займалася виготовленням високоякісного одягу та взуття для верхової їзди та вуздечок для коней. Звідси і логотип у вигляді запряженої конем карети, який з'явився у 1950 році. З часом у Hermès почали випускати годинники, шовкові хустини, ювелірні вироби та найпізніше - парфуми.

   Caleche - перша жіноча композиція, яка вийшла у світ у 1961 році. Парфумер - Guy Robert, автор відомих парфумерних творів Amouage Gold, Dioressence Christian Dior, Gucci No 1 Eau de Parfum Gucci, Merefame Menard та ін. В майбутньому Caleche Hermès вплинув на створення Calandre Paco Rabanne та Rive Gauche Yves Saint Laurent.

   Одна версія назви аромату "Caleche" (думаю, не має ніякого відношення, крім звучанння слова, а пишеться calash): композицію названо на честь великого згорнутого капелюха від сонця та негоди, що був популярним у 18 столітті у Франції. Друга версія (більш правдоподібна): елегантна карета - ознака аристократів 18 століття. Саме та карета, що зображена на логотипі Hermès.

   Презентація парфумів Caleche Hermès відбулася на лайнері, який пришвартувався у Бордо, а у флагманському магазині компанії на вулиці 24 Rue du Faubourg Saint Honoré - 18 травня 1961 року.

   Я не знаю якого випуску жоден із моїх двох флаконів. На рекламних постерах саме така форма флакону є і 1970 років, і 1980. Та й між моїми зразками є відмінності, які на перший погляд і не кидаються у очі.

   Наприклад, один зразок у оксамитовій коробці кольору кави з молоком, але дно у неї чорне. Не вказано об'єм та є напис Ne peut etre vendu que par les Depositalres agrees par les PARFUMS HERMES. На дні флакону написано Hermès та Made in France. На етикетці малюнок з чорним контуром.

   Другий варіант - коробка має коричневу основу, на дні написано об'єм 7,5 мл. На дні флакону не таким виразним шрифтом написано лише Hermès. Контур та логотип на етикетці коричневого кольору. В обох зразках у коробці атласне ложе блідого жовтого кольору.

   Описувала сьогодні парфуми із першого зразка.

  6.10.2018
   Щоразу дістаю вінтажні парфуми Caleche Hermès і дивуюся їх розкриттю і новим враженням, які вони викликають. І сьогодні не виключення. Якщо аромат подарував позитивні емоції, значить мова буде не про складний капризний характер Caleche, а він, як відомо, вередливий.

   Терпкість моху, димність та кислинка бергамоту, солодко-смолистий, пряно-бальзамний запах деревини кипарису. Краплина камфорності, ментольності і хвойної прохолоди.

   Маслянисті альдегіди з часом розсіюються, передаючи своє сяйво квітам. Елегантна краса гіркувато-трав'янисто-борошнистого ірису. На мить заявляє про себе кремовою ніжністю гарденія, та її швидко заглушив лікарсько-бальзамічний голос іланг-ілангу. Стримано, без ліричності і романтичності. Caleche Hermès здається неприступним, мовчазним і дещо суворим.

   Дуже повільно, неквапливо з'являється густа тягуча солодкуватість чи то ванілі, чи тонка бобів. Вгадується цитрусова свіжість неролі. В повітрі спалахує і зникає запах жасмину.

   Запах деревини збагатився квітковими відтінками і з часом став солодкувато-борошнистим. Крім розтрісканої кори, просоченої липкою смолою, вже помітна зелень і соковиті стебла та пагони.

   Та все ж серце Caleche квіткове! Якщо бути дуже терплячим і спостережливим, то вдасться дочекатися ніжного кремово-вершкового звучання.

   В якийсь момент аромат засяяв чистотою і мильністю, але швидко обернувся оксамитовою мускусно-сандаловою деревиною. Ментольний холодок нагадав про початок композиції та вже від суворого характеру не залишилося і сліду. Здається, що ожила волога мшистість і так хочеться ввібрати в себе ці лісові відтінки. Звучання бездонне і безкрайнє. Сьогодні Caleche - це деревний шипр, прикрашений делікатною ніжністю квітів.

   Ще додам про солоно-карамельну амбровість, яка вносить свої корективи.

   Густий, щільний аромат димної деревини абсолютно без сентиментальності повільно перетворюється на витончену, елегантну квіткову історію з шипровою базою. Caleche - складна композиція з постійними змінами та переходами. Від розгубленості до захоплення, від суворості до ніжності. Якість вищого гатунку.

   Ще одна ароматна композиція, яка по настрою та сутністю є осінньою. Здається, осінь - найкраща пора для ароматів, чи не так?