Paris - Venise Chanel

   9.03.2019

   Кислинка цитрусів на фоні терпкувато-гіркої деревини петітгрейну швидко змінюється вершковою солодкістю тонка бобів і смолистою колючістю. Кремово-помадна квітковість та краса. І, здається, цю красу я спостерігаю вперше, хоча ще літом познайомилася з Paris - Venise Chanel, але оцінити вдається лише сьогодні.

   Я налаштувалася на звучання ірису, як яскравий запах неролі пробився через тягучу вершковість і засяяв своєю пряно-ароматичною свіжістю.

   Приємна мильність кокетливо змінює кремовість. Льодяниковість іланг-ілангу додає радісних і сонячних моментів. Помадна фруктовість троянди та поруч - кисла гірчинка герані.

   А ірис? Так, він теж є серед цієї свіжості та тягучості, серед квіткових переливів, чергування кислого та солодкого. Запах ірису трав'янистий, гірко-солодкувато-кремовий, помадно-борошнистий. Ірис в Paris - Venise парфумерний, не реалістичний, але прекрасний.

   В житті важливе місце займають дрібнички. Ну, для мене, принаймні. Саме вони створюють настрій, формують стиль, підкреслюють індивідуальність. Гарна чашка, елегантний футляр для окулярів, оригінальна парасолька, незвична ручка, органайзер, шарф... Так само, як і звички людей: чесність, пунктуальність, вдповідальність, щирість, відкритість. Із цих дрібничок складаються наші дні та роки. Вони домальовують портрет особистості, додають відтінки та нюанси. Так ось, Paris - Venise Chanel мені здається такою дрібничкою, яка прикрасить буденність та доповнить колекцію ароматів Chanel.

   23.07.2018

   Про Венецію я багато розповідала, ділилася світлинами і емоціями. І навіть зараз, коли згадую про це, хочеться усміхатися та знову поринути у свої спогади. Венеція не залишає нікого байдужими, навіть тих, кому вона не сподобалася. Та частіше місто надихає, окриляє, запалює своїми яскравими фарбами, сяянням золота, вишуканим кам'яним мереживом, колоритними вуличками, романтичною атмосферою.

   Про Венецію пишуть романи, їй присвячують вірші, її зображують на полотнах, знімають фільми. Її характерні ознаки використовують в дизайні приміщень, Венеції присвячують покази моди.

   Колись давно у 1920 році Венеція стала ліками від самотності, горя і суму для Габріель Шанель. Містом забуття та містом мрій та надії. Саме тут легендарна Коко знайшла душевний спокій та нове кохання.

   А в Венецію Шанель потрапила лише тому, що її іспанські друзі Міся та її чоловік художник Хосе-Марія Серт повезли без згоди на подорож, щоб вивести із депресії, яка виникла після трагічної гибелі коханого Артура Кепела "Боя".

   З часом Шанель в своїй творчості використовувала все те, що її надихнуло і вразило - живопис Тинторетто, палітра якого стала основою для першої помади бренду, муранське скло та мозаїки собору Святого Марка, які були джерелом натхнення для дизайну ювелірних прикрас компанії, бронзова фігура лева, який став популярним мотивом для фурнітури виробів колекцій (ґудзики, пряжки, застібки), золоті декорації гобеленів.

   Парфумер компанії Chanel Олів'є Польж присвятив один із трьох нових ароматів саме подорожі Шанель у Венецію. Основою "Paris - Venise" став "Східний експрес", який курсував між Парижем та Венецією.

   Кожного разу я сприймаю Paris - Venise Chanel по-іншому. Жодного разу не було стійкого враження. Ось цей приємний гірко-цитрусовий відтінок неролі помітила лише сьогодні. Ще димна шкірка бергамоту і льодяниковий апельсин. Соковита свіжість з терпкістю деревини швидко змінюється густою вершковою тягучістю тонка бобів.

   Солодкість стає насиченою, липкою, лікерно-ванільною. Саме із-за неї я проігнорувала аромат при першому знайомстві. І я готова на все це тепер розлютитися, як ситуацію рятує кислувато-терпкий, соковито-деревинний, дещо водянистий запах.

   Кремовий ірис не звичний для мене та сказати, що такого не зустрінеш в парфумерії, не можу. Наприклад, перший, що прийшов на думку Iris Pourpre Keiko Mecheri. Та час від часу в його солодкому звучанні з'являються гіркувато-трав'янисті нюанси та матова борошнистість. А в шлейфі - це солодко-гіркувата карамельно-ірисова густа пудра. Ось в цьому місці я найбільше шкодую, що не придбала флакон саме Paris - Venise Chanel.

   База аромату - гіркувато-солодкувато-землиста.

   Paris - Venise - теплий і м'який, кремово-вершково-ванільний, жіночний, добрий аромат. Це солодко-кремово-ірисовий післясмак міста на воді, що зачаровує.

   Компанія Chanel представила 24й короткометражний фільм із серії "Inside Chanel". Ця частина присвячена саме Венеції та аромату Paris - Venise.

 

 

 

Un Jardin Sur La Lagune Hermès

   З колекцією Сади Hermès майже не знайома. Час від часу наближаюся до ароматів і щоразу уважне сприйняття відкладаю на потім. Зовсім несподівано та незаплановано розпочала це робити з кінця колекції - з останнього випуску 2019 року, який створила Крістін Нажель, а не Жан Клод Елліна, як всі п'ять попередніх.

   І так само несподівано Un Jardin Sur La Lagune зачарував мене кислувато-свіжим, трохи зеленкуватим, трохи водянистим, прохолодним звучанням, яке згодом стане пряно-борошнисто-деревним.

   Головні мотиватори у Саду на лагуні - це запах моря та магнолій. Солоно-йодоване морське повітря, просочене солодкувато-ванільним ароматом магнолій. Тих духмяних магнолій, що ростуть в Італії та Іспанії. Хоча цієї весни я потрапила у влучний момент, коли, зазвичай тихі та тендітні квіти, пахли так виразно і привабливо, що не було жодного байдужого, який би не зупинився, щоб помилуватися красою.

   Солодко-кремово-ванільне звучання доповнюється фруктово-жасминовими відтінками, часом натяком на індольність, помадністю та квітковою екзотичністю, гіркуватою пудровістю сандалу. У в'юнкому шлейфі помічаю саме чуттєві ознаки жасмину.

   А ще мені подобається 30 мл прямокутний важкий флакон з товстим дном персикового кольору з використанням градієнту. Акварельний малюнок вілли англічанина Фредеріка Ідена на острові Джудекка прикрашає пакування. Якщо чесно, то я ще більше захопилася ароматом, коли згодом дізналася історію про створення аромату, адже вона пов'язана з улюбленою Італією та саме чарівною Венецією.

Фото з відкритих джерел

   Острів знаходиться поруч із Венецією та відділений від неї каналом делла Джудекка. Стара назва острова Spina Lunga (довга риб'яча кістка) виникла, напевно, через його своєрідну форму. Ще є припущення, що це назва єврейського населення, яке раніше жило на острові. Або ж джудекка означає "чекати суду", через те, що там перебували у вигнанні багаті родини, які очікували вироку за свої гріхи.

   Згодом на острові венеціанські купці та представники знаті будували свої резиденції та вілли, які тонули у садах і парках. Саме історія одного такого саду, який називали Едемським, і зацікавив парфумера Hermès.

   Кажуть, що це один із найбільших приватних садів, у який сьогодні майже ніхто не може потрапити, але це все ж вдалося Крістін Нажель та ще й неодноразово у різні пори року, щоб згодом передати своє враження в Un Jardin Sur La Lagune.

Фото з відкритих джерел

   Аромат допомагає перенестися у часі та відстані та опинитися серед фруктових дерев, овочів, олеандрів, кипарисів, магнолій, лілій, фіалок та вербен, винограду та ліан, де знаходилися фонтани, декоративні басейни, статуї та колодязі. Детальний опис та захоплюючу історію Еденівського саду можна прочитати у книзі "Сад у Венеції" засновника та його першого власника Фредеріка Ідена, яка вийшла у 1903 році. Назва саду зумовлена саме його імені.

   Та дуже шкода, що потрапити у такий райський англійський сад на венеціанському грунті, який у свій час був найпопулярнішим місцем для поетів та художників, сьогодні вже не можливо. Буду втішатися ще однією ароматною історією у колекції та самим ароматом.

 

 

 

 

Venecia la bella 11.07.2018

 

Venecia la bella

    Я все відкладала свою розповідь про Венецію, бо словами передати радість та відчуття щастя не можливо. Це було свято душі і краси. Це була мрія, яка здійснилася. Це була маленька казка. Це було так просто і легко,  хотілося постійно посміхатися і пританцьовувати.

   Я не сподівалася навіть, що колись повернуся у це місто на воді. Минулого разу моє знайомство пройшло, як у тумані. Я ніби не надивилася і не надихалася.

   В той день було все прекрасно, навіть передчуття зустрічі з містом-музеєм. Сірий ранок пах водоростями та був з присмаком солі. Ці похмурі відтінки розбавили апетитні запахи кави та свіжоспечених круасанів. Ні каплі втоми! Здавалося, що мандрівка лише розпочинається, а не закінчується. На скромному причалі Пунта-Саббіоні, який є одним із семи терміналів, що з'єднують Венецію з материком, не має ніяких пам'яток, але є багато квітів і катерів. І одним із них ми добралися до пристані у Венеції.

   Венеція - це інший світ, паралельний всесвіт.

   Венеція - це музей мистецтва. Це музей архітектури, музей живопису, музей парфумерії, музей музики. І якщо ви у цьому відчуваєте потребу, то вам туди потрапити потрібно обов'язково.

   Венеція вишукана та витончена. Венеція - це розкіш і романтика, це історія і мода, це легкість і глибина, це енергія і виклик. Це поєднання прохолоди блакитної лагуни, кам'яного мережива, сяйва золота, яскравої та багатої кольорової гами, таємничості карнавалу. Поєднання мистецтва та життя. Венеція - це місто-вигадка. Це плід натхненної людської імпровізації.

   Так чим же пахне Венеція?

   Це складний аромат з мільйоном відтінків. Це запах шкіри, змішаний з ароматами парфумів. Запах солоно-йодистих водоростей, який змінює пильний запах каміння, розігрітого на сонці. Все це доповнюється ароматом воску та димно-шоколадно-смолистим ладаном. Поєднання запаху кави та пряних спецій, а ще помади та пудри, ванільного морозива та вершкового крему. Обов'язково запах мокрої деревини та затхлого старого підвалу разом із ніжним ароматом квітів. І запах розігрітого тіла та аромат кохання.

   Це аромат розкоші - величний, святковий, аристократичний, витончений. В ньому ходити на мистецькі виставки та кіно-фестивалі, концерти та вистави. Він переливається насиченими відтінками, сяє золотом, випромінює оксамитове тепло, вражає глибиною та хвилює чуттєвістю.

   Є кілька парфумерних композицій, присвячених Венеції. З Venezia Laura Biagiotti я взагалі не знайома. Мала щастя носити 22 Settembre 2007 ore 8 Vaporetto per il Lido Venezia Memento Italian Olfactive Landscapes. Новинка Paris - Venise Chanel майстерно зроблена Olivier Polge, але мені аромат міста здається більш насичений, більш яскравий, більш пристрасний.

   Із всіх знайомих композицій аромат Венеції я б порівняла з ароматом Beloved Amouage, в якому є все те, про що я згадувала. А із незнайомих мене дуже заінтригував зовсім невідомий для мене, і думаю, для більшості - Venezia Giardini Secreti La Via del Profumo. Судячи по опису, ці парфуми 100% попадання в ольфакторний образ.

   Крім споглядання на дивовижну архітектуру, милування каналами, дворами, мостами, відвідуванням соборів, фіксування яскравих колоритних моментів, а їх безліч і на кожному кроці, звичайно, я заходила в парфумерні магазини.

   В одному з них, дуже маленькому, але переповненому цікавими нішевими ароматами, була щира господиня. Вона безперестанку мені пропонувала все нові і нові флакони. Незнання мови абсолютно не впливало на наше цікаве спілкування. Jardin de Giverny Arte Profumi я придбала саме там. І з задоволенням залишила б ще купу грошей.

   Минулого разу мені дуже хотілося в Венеції зайти в бутик Caron, а цього разу чомусь я мріяла про Chanel. До речі, Карон на очі так і не попався, що дуже шкода, а ось ось славнозвісний останній знайшла. Причому, була я не одна, а зі своїми chanelками. На відміну від інших магазинів та корнерів нам навіть дозволили там фотографувати. А про те, як я вибирала одну композицію із трьох новинок Шанель, я вже розповідала.

   Ще багато гарно вбраних вітрин зловив об'єктив фотоапарату. Заходити у інші магазинчики, які так спокусливо виглядали, не було часу. А тут, якщо чесно, було де розгулятися.

   Словосполучення Венеція та парфуми - звучить не лише органічно, а й логічно. В 1075 році венеціанський дож Доменіко Селво, який одружився на принцесі візантійського імператора Костянтина X, ввів у звичку використовувати парфуми і лосьйони. А в епоху свого розквіту в 16 ст. Венеція була вже справжньою столицею парфумерії, саме там вперше парфумерну есенцію розчинили у спирті. Наступного разу, я впевнена, що він буде, обов'язково відвідаю музей костюми і парфумерії.

   Ця зустріч з містом надихнула мене на нове парфумерне знайомство - The Merchant of Venice (Венеціанський купець). І тепер я у передчутті нових вражень.

   Я не люблю великі і багатолюдні місця. Венеція - єдине місце, в якому велика кількість туристів мене не турбувала. Я на цей факт не зважала взагалі.