Venecia la bella
Я все відкладала свою розповідь про Венецію, бо словами передати радість та відчуття щастя не можливо. Це було свято душі і краси. Це була мрія, яка здійснилася. Це була маленька казка. Це було так просто і легко, хотілося постійно посміхатися і пританцьовувати.
Я не сподівалася навіть, що колись повернуся у це місто на воді. Минулого разу моє знайомство пройшло, як у тумані. Я ніби не надивилася і не надихалася.
В той день було все прекрасно, навіть передчуття зустрічі з містом-музеєм. Сірий ранок пах водоростями та був з присмаком солі. Ці похмурі відтінки розбавили апетитні запахи кави та свіжоспечених круасанів. Ні каплі втоми! Здавалося, що мандрівка лише розпочинається, а не закінчується. На скромному причалі Пунта-Саббіоні, який є одним із семи терміналів, що з'єднують Венецію з материком, не має ніяких пам'яток, але є багато квітів і катерів. І одним із них ми добралися до пристані у Венеції.
Венеція - це інший світ, паралельний всесвіт.
Венеція - це музей мистецтва. Це музей архітектури, музей живопису, музей парфумерії, музей музики. І якщо ви у цьому відчуваєте потребу, то вам туди потрапити потрібно обов'язково.
Венеція вишукана та витончена. Венеція - це розкіш і романтика, це історія і мода, це легкість і глибина, це енергія і виклик. Це поєднання прохолоди блакитної лагуни, кам'яного мережива, сяйва золота, яскравої та багатої кольорової гами, таємничості карнавалу. Поєднання мистецтва та життя. Венеція - це місто-вигадка. Це плід натхненної людської імпровізації.
Так чим же пахне Венеція?
Це складний аромат з мільйоном відтінків. Це запах шкіри, змішаний з ароматами парфумів. Запах солоно-йодистих водоростей, який змінює пильний запах каміння, розігрітого на сонці. Все це доповнюється ароматом воску та димно-шоколадно-смолистим ладаном. Поєднання запаху кави та пряних спецій, а ще помади та пудри, ванільного морозива та вершкового крему. Обов'язково запах мокрої деревини та затхлого старого підвалу разом із ніжним ароматом квітів. І запах розігрітого тіла та аромат кохання.
Це аромат розкоші - величний, святковий, аристократичний, витончений. В ньому ходити на мистецькі виставки та кіно-фестивалі, концерти та вистави. Він переливається насиченими відтінками, сяє золотом, випромінює оксамитове тепло, вражає глибиною та хвилює чуттєвістю.
Є кілька парфумерних композицій, присвячених Венеції. З Venezia Laura Biagiotti я взагалі не знайома. Мала щастя носити 22 Settembre 2007 ore 8 Vaporetto per il Lido Venezia Memento Italian Olfactive Landscapes. Новинка Paris - Venise Chanel майстерно зроблена Olivier Polge, але мені аромат міста здається більш насичений, більш яскравий, більш пристрасний.
Із всіх знайомих композицій аромат Венеції я б порівняла з ароматом Beloved Amouage, в якому є все те, про що я згадувала. А із незнайомих мене дуже заінтригував зовсім невідомий для мене, і думаю, для більшості - Venezia Giardini Secreti La Via del Profumo. Судячи по опису, ці парфуми 100% попадання в ольфакторний образ.
Крім споглядання на дивовижну архітектуру, милування каналами, дворами, мостами, відвідуванням соборів, фіксування яскравих колоритних моментів, а їх безліч і на кожному кроці, звичайно, я заходила в парфумерні магазини.
В одному з них, дуже маленькому, але переповненому цікавими нішевими ароматами, була щира господиня. Вона безперестанку мені пропонувала все нові і нові флакони. Незнання мови абсолютно не впливало на наше цікаве спілкування. Jardin de Giverny Arte Profumi я придбала саме там. І з задоволенням залишила б ще купу грошей.
Минулого разу мені дуже хотілося в Венеції зайти в бутик Caron, а цього разу чомусь я мріяла про Chanel. До речі, Карон на очі так і не попався, що дуже шкода, а ось ось славнозвісний останній знайшла. Причому, була я не одна, а зі своїми chanelками. На відміну від інших магазинів та корнерів нам навіть дозволили там фотографувати. А про те, як я вибирала одну композицію із трьох новинок Шанель, я вже розповідала.
Ще багато гарно вбраних вітрин зловив об'єктив фотоапарату. Заходити у інші магазинчики, які так спокусливо виглядали, не було часу. А тут, якщо чесно, було де розгулятися.
Словосполучення Венеція та парфуми - звучить не лише органічно, а й логічно. В 1075 році венеціанський дож Доменіко Селво, який одружився на принцесі візантійського імператора Костянтина X, ввів у звичку використовувати парфуми і лосьйони. А в епоху свого розквіту в 16 ст. Венеція була вже справжньою столицею парфумерії, саме там вперше парфумерну есенцію розчинили у спирті. Наступного разу, я впевнена, що він буде, обов'язково відвідаю музей костюми і парфумерії.
Ця зустріч з містом надихнула мене на нове парфумерне знайомство - The Merchant of Venice (Венеціанський купець). І тепер я у передчутті нових вражень.
Я не люблю великі і багатолюдні місця. Венеція - єдине місце, в якому велика кількість туристів мене не турбувала. Я на цей факт не зважала взагалі.
Немає коментарів:
Дописати коментар