Романтична і витончена Верона
Для того, щоб отримати в повній мірі задоволення від мандрівки, від знайомства з новим містом та іншою культурою, потрібно бути підготовленим. Багато читати, дивитися, вивчати і тоді лавина інформації та шквал емоцій тебе не придавлять і не паралізують.
Але це не стосується найромантичнішого із всіх романтичних міст. Міста, що торкнулося душі самого Шекспіра, запеклого романтика. Колись він писав: "Немає світу за стінами Верона". І коли ти опиняєшся на старовинних вуличках, на всі 100% погоджуєшся з цими словами поета.
В ній все прекрасне від давньоримських та середньовічних архітектурних пам'ятників до симпатичних балкончиків, прикрашених квітами. Верона переливається жовто-охристо-зеленими кольорами і від цього здається домашньою і теплою.
І навіть, якщо вам за 13, зайти у легендарний будинок Джульєтти завжди цікаво і написати романтичне бажання та прикріпити жвачкою до стіни теж хочеться.
Площа Ербе здається такою рідною, ніби ти там все своє дитинство провів. І у тебе є улюблене кафе, в якому пригощають смачною ароматною кавою.
Заблукати на тих вузьких таємничих вуличках неможливо, тому сміливо можна віддатися мріям і не контролювати ситуацію. То вверх, то вниз, то повернути вправо, то ще раз пройтися по тому ж маршруту. Справжня пригода, ніколи не знаєш, що тебе чекає попереду, тому хочеться все йти і йти.
Але не менш привабливо пройти через арки і потрапити в незвичний тихий дворик, який чимось нагадує попередній і одночасно інший, зі своєю родзинкою. Всі ці дворики комфортні та затишні, що відразу виникає бажання присісти і повільно розглядами горщики на підвіконнях, казкові віконниці, фрески на стінах, лампадки.
Верона пахне коханням і щастям - лагідно, сонячно, смачно-апетитно, кавово-ванільно, свіжо-фруктово. Це, швидше, ніжний романтичний альдегідно-квітковий аромат. Ну, ще трішки гурманський, але з подихом вітру та криштальною прохолодою Адідже. Напевно, органічно вписалися б в атмосферу Верони старий випуск Reckless Roja Dove та вінтажні Fleurs de Rocaille Caron.
Чотири роки тому у мене з Верони розпочався глибокий інтерес і палка любов до Італії. Я переслухала купу лекцій по історії, мистецтву, моді, кулінарії. Після тої мандрівки у мене навіть з'явилося бажання готувати італійські страви, а лазанья залишилася моєю улюбленицею.
Італійський парфумер Maria Candida Gentile одна із мої фаворитів. Цієї весни я, як ніколи насолоджувалася її Hanbury. До речі, ми зовсім недалеко проїжджали від легендарного ботанічного саду Хенбері, навіть будували плани заїхати туди на екскурсію.
Італійські бренди Arte Profumi, Etro, Acqua di Parma, Prada - гордість моєї колекції. Композиції характеризуються вишуканістю, природністю, елегантністю, чуттєвістю, глибиною та колоритністю. Вони асоціюються з літом, сонцем, свіжістю стиглих фруктів, квітковістю.
Що стосується моди, то потрібно згадати вулицю Маззині, на якій знаходиться безліч магазинів (дорогих і демократичних), в яких є де розгулятися і придбати модний наряд чи аксесуари. Помічені були і парфумерні бутики Jo Malone та Victoria's Secret (мої юні дівчатка придбали собі там парфуми!). У Profumeria Grazia я мало не купила SL La Fille de Berlin, але вирішила не поспішати на початку подорожі.
Ще минулого разу ми одночасно всі помітили, що у Вероні дуже багато гарних вишуканих жінок. Не знаю, це туристи чи місцеві, але так і хотілося їх уважно розглядати і ловити ароматний шлейф.
Ось такою для мене є Верона. Історія, література, мистецтво, мода, смаки та аромати - все змішане і невід'ємне одне від одного. Найголовніше, що згадується - це особлива затишна атмосфера. Бажання повернутися у Верону підсилює невідвіданий парк Джусті та дуже хочеться послухати оперу в Арена ді Верона.
Немає коментарів:
Дописати коментар