Fleur de Lalita Parfums Dusita

     Якщо раніше всі їхали у Ужгород на свято краси життя, як на ольфакторну виставу - квітіння сакури, то тепер і Рівне навесні набуває рожевого забарвлення та ніжного кремово-вершкового аромату. Та цьогорічна весна видалася холодною і неквапливою. Рівненські сакури лише пробуджуються від сну, повільно збільшуючи свої бутончики. Та ще одна рослина, яка раніше здавалася екзотичною у наших краях, тепер сприймається повноправним жителем, прикрашає вулиці міста та не боїться заморозків.

   Це розкішні магнолії, живописні рясні білі, рожеві, кремові квіти якої викликають радість та захват. Її аромат не такий насичений, як у сортів, що я бачила у Італії чи Іспанії, а ніжний та делікатний, але все ж, якщо налаштуватися на його тонку запашну вібрацію, то можна вловити кислувато-солодкувато-лимонно-кремове свіже звучання.

   Fleur de Lalita Parfums Dusita сьогодні саме весняна магнолієва історія, яка органічно доповнює красу мого дня.

   Розпочинається аромат інтенсивною трав'янистою гіркотою гальбануму та бальзамністю, які швидко розпорошуються.

   Виразний запах гіацинтів з металевим присмаком та пряно-деревна борошнистість.

   Кремова вершковість щойно зрізаних стебел доповнюється тихим, але таким живим та чуттєвим фруктово-медовим, помадним та мармеладним ароматом троянди та солодкою льодяниковістю іланг-ілангу.

   Ледь відчутна ванільність та водяниста свіжість. І ось на тлі трав'янисто-мускусної амбрети з деревною терпкістю та солодкуватою пудровістю сандалу - величезні кущі витончених магнолій, що є символом чистоти. Колись дуже давно у Китаї цю рослину вважали аристократичною і її красою могли милуватися лише вибрані, а ми, на щастя, маємо таку радість без обмежень.

   Та Fleur de Lalita, як і інші парфуми Parfums Dusita, не просто лірично-квіткова та мила. Композиція наповнена несподіваними нюансами та акцентами, змінами настрою та інтригами. Так, наприклад, акварельність та водянистість переходить у тягуче солодкувато-карамельне звучання амбри, а із ніжних квіткових зарослей виринає гірко-масна анімалістичність, запахи індолу та старої стайні.

   5.05.2020
    Здавалося, що лише вчора дерева нагадували романтичних наречених, а сьогодні від білосніжного вбрання нічого не залишилося. Від такого вигляду можна було б навіть засмутитися та увага непомітно переключається на розквітлі нарциси та іриси. З задоволенням, не лінуючись, нахиляюся до кожної квітки, щоб уважно внюхатися у тихий голос, намагаючись ознаки залишити в пам'яті, а потім при потребі скористатися для порівняння чи асоціацій.

   Поки що весняні квіти пахнуть делікатно на тлі насиченої соковитої зелені. І в парфумерії досить багато саме таких композицій. Одна із них - Fleur de Lalita Parfums Dusita, яка присвячена тайській богині Лаліті з квітковими стрілами.

   Зарослі гірко-терпко-зеленого гальбануму з яких винирюють то кислинка, то вершковість, то борошнистість. Здається, що ось розсуну руками зелень і побачу галявину нарцисів, а в іншому місці - гіацинтів. Але, як виявляється, це все марево та фантазії, які радісно вириваються на волю.

   Ще в цій трав'янистості помічаю водянисту прохолоду та ванільну солодкість магнолії. А солодко-свіжий, кремовий аромат лілії видається супер-реалістичним.

   Такі дрібнички як липкість молочка із щойно зламаного стебла чи здертої молодої кори, запах березового соку, тиха фруктова помадність троянди та лагідний голос іланг-ілангу доповнюють загальну композицію, тим самим роблячи стріли Лаліти  більш влучними.

   А ось в порівнянні з останніми нюансами виразний пріло-солодкувато-гнилий запах індолу не здається дрібничкою. Його присутність додає природної натуралістичності та тепла, ну, і зрозуміло, специфічного колориту.

   У цьому ароматі і я відчуваю себе богинею, хоча і не тайською і не Лалітою, але з квітковими стрілами. Якщо і не з стрілами, то точно з квітковим пронизливим кришталевим шлейфом.

   6.04.2019
   З самого початку Fleur de Lalita Parfums Dusita інтригує і плутає. То здається, що чую землистість корінців ірису, то гіркувату борошнистість гіацинту, а це так розпочинає композицію гальбанум - точно такий, як у Chanek 19.

   Сирий, терпкий, землистий, зелений і не надто суворий гальбанум пом'якшується мелодійним солодко-ванільним голосом лілії та веселою льодяниковістю іланг-ілангу. Періодично помітно помадність лікерної троянди, яка чергується зі свіжістю та індольністю жасмину.

   За п'янкими квітковими ароматами здається, що приховуються останні ознаки гальбануму, та згодом його зелена терпкість буде доповнювати фон.

   Букет у Fleur de Lalita яскравий, сонячний, нарядний. Чергування помадно-анімалістично-кремово-фруктово-цукерочно-вершкових відтінків. Не має сольного виконавця, всі учасники дійства рівноцінні.

   Анімалістичність глибока і надто виразна. І це вже не завдяки жасмину. Таку особливість може влаштувати щось "серйозне"- на зразок амбри. Пригадався той специфічний запах Відня, який не можливо не помітити біля імператорської стайні.

   Поступово аромат стає густим, дещо лікерно-тягучим, нектарно-привабливим. Відчуваю себе бджолою, яка занурилась у квітку і не в силах відірватися від десерту.

   Під новим кутом мені вдалося сьогодні роздивитися Fleur de Lalita Parfums Dusita, від чого отримала ще більше задоволення і насолоди.

 

    17.09.2018
     14-16 вересня у Флоренції проходила чергова парфумерна виставка, з якої ми всі з нетерпінням чекаємо новин та оглядів. Всього рік тому на цій же виставці Піссара Умовіджані ділилася по секрету із тревел-флаконів своїми новинками - Fleur de Lalita та Erawan і ось ми вже маємо можливість познайомитися і носити цю красу.

   Fleur de Lalita Parfums Dusita - композиція, присвячена тайській богині Лаліті, родом яка з індійської міфології. Традиційно Лаліту зображають як молоду жінку зі стрілами, зроблених із квітів. Логічно, що аромат буде квітковим і східним.

   Гіркувато-зелений з оксамитовим горіхово-вершковим відтінком гальбанум. Здається, що розтерли в пальцях молоді гілочки та траву. Пахне весною та свіжістю. Передчуття, що ось-ось розквітнуть гіацинти, а несподівано ... з'являється гірко-солодко-пильний запах хризантем, що мимоволі пригадався De Profundis Serge Lutens і сонячна осінь.

   Вологий запах з терпкістю величної лілії, який з часом стане теплішим, м'якшим, привітнішим і вже буде розповсюджувати вершково-солодкуваті, навіть трохи ванільні звуки.

   Металевий присмак жасмину (як у Belle de Jour Eris Parfums) та ще затхлий і пильний запах підвалу та індольність. Чомусь на мить прийшли спогади про довго ношені шкарпетки та зіпсоване м'ясо. Це все брудна ароматна палітра, яка додає композиції особливого колориту та переживань.

   Фруктова свіжість і повітряна вершковість магнолії - саме такої, ароматом якої я насолоджувалася в Каталонії.

   Лікарсько-льодяниковий запах іланг-ілангу без зайвої цукерності, більш бальзамічно-пряний.

   Фруктовий аромат троянди здавалося, що розчинився в загальному квітково-гіркувато-зеленому буйстві, а з часом створив прекрасний дует з мускусно-маслянистою, бальзамною деревиною сандалу.

 

Rumba Balenciaga

    У Міжнародний День танцю неодмінно потрібно дістати парфуми з якоюсь хореографічною назвою, на зразок, La Danza delle Libellule Nobile 1942 чи Slow Dance Byredo. І мені, керівнику танцювального колективу та колекціонеру ароматів, потрібно було б мати колекцію з флакончиками "Жизель", "Лебедине озеро", "Спляча красуня", "Раймонда", "Пірует", "Фуете" чи "Балет". А ще - Dance Among The Lace Miller Harris та Dance with Givenchy Givenchy, Dancing Roses Viktor&Rolf та Dance Shakira.

   Та у моїй танцювально-запашній творчості прогалина, яку терміново потрібно надолужувати. Можу лише пригадати квітково-фруктовий Premiere Danse Paul Emilien та витончену смолисто-бальзамно-пряно-деревну композицію Sword Dancer від Haute Fragrance Company HFC. Мрію про бальзамно-амброво-анімалістичне Tango Masque Milano, хоча з такою ж назвою існує як мінімум 8 ароматів (Tango Aftelier, Tango Florascent, Tango Chiara Boni...)

   У наявності ж у мене сьогодні є лише яскрава квітково-солодко-фруктово-пряно-медова Rumba Balenciaga, тому вибір аромату дня очевидний.

   Колюча пряність, шершава солодкість, радісна кислинка та димність, ментольно-гірка трав'янистість, апетитна фруктовість - багатогранний спектр відтінків, точно як танець дарує стільки ж емоцій та вражень від захоплення ним.

   А квіткове серце Rumba - це цілий концерт різнопланових номерів. Гірчинка календули, кремова вершковість гарденії, яскраво-спокуслива епатажність туберози, щільна помадність гвоздики.

   Все це квіткове розмаїття доповнено терпкою медовістю, аж до першіння у горлі, та без ознак липкості.

   Цукерочна солодкість змінюєтьсяя тягучою карамельно-солоно-масною амброю із тваринними нюансами та краплинами поту. А без останнього акценту життя танцівника не існує...

   Потім буде чудова мшисто-деревна база та купа інших запашних моментів та мушу відірвати ніс від зап'ястя та йти на роботу святкувати.

   Зі святом всім причетних! Ми ще повернемося до теми танцю у парфумерії як і ароматів у житті танцюристів!

 

 

Rouge Comme des Garcons

   "Всі побігли і я побігла" - не оригінальна фраза, але дуже влучна. Мова йде про новинку 2020 року Rouge Comme des Garcons. Ажіотаж та активне обговорення композиції спонукали придбати і собі зразок...

   При першому знайомстві отримала ольфакторний шок, так як нічого, крім чогось на зразок амброксану, не помітила. Терпеливо відставила у сторону, даючи шанс оговтатись після дороги.

   Ще до виходу Rouge Comme des Garcons у продаж хтось назвав аромат "борщем" із-за наявності у піраміді буряку. Ну, компонент не гламурний, але, справді, цікаво. І запах буряка, кажуть, чують. Ще комусь Руж видається сексуальним, іншим - інтригуючим, а офіційний реліз обіцяє "палаючу гармонію".

   Моє чергове знайомство з композицією виявилося цікавішим, ніж перше, але ознак ні буряка, ні сексуальності я не помітила. Якщо коротко, то Rouge Comme des Garcons - пряно-ладанно-лабданумна історія.

   Дрібка пильного пряного перцю, від взаємодії з яким з'являється тепло, яке повільно поширюється по всьому тілу. Це нагадує ефект масажної олії під час процедури.

   Помадність все того ж перцю, як посмак, та димність деревини.

   Смолистість ладану на якийсь час змінюється гірко-шкіряним акцентом лабдануму, доповнюється карамельно-солоною амбровістю, а потім знову флаїть, наповнюючи приміщення та окурюючи думки.

   Волога землистість викликає згадку про пачулі, а згодом і їх солодко-пріло-деревний запах з'являється.

   Не залишає відчуття металевого присмаку. Довго не знала у якій частині опису вставити, а потім переконалася, що не важливо, так як воно помітне протягом всього розкриття.

   Rouge Comme des Garcons - пряно-димний, гірко-солодкувато-смолистий. Жодної асоціації з червоним, швидше, сіро-коричнево-чорним. Хоча ні, той момент, коли аромат стає помадним-солодкувато-пряним, найсимпатичніша мені частина, таки червоний.

 

Chamade Guerlain

Фото Олександра Бусленко. Щиро дякую художнику за проникливість та мистецьке чуття!!!

   Густе тягуче звучання Chamade Guerlain видається сьогодні особливо таємничим. В гірко-солодкому, вершково-кремовому розкритті виділити не вдається абсолютно нічого, при тому, що парфуми добре знайомі та улюблені. Та поволі аромат витончується і наближає до себе, кокетливо дражнячи то гіркою борошнистістю, то зеленими сполохами, то помадністю, то лікерною п'янкістю, то дихне весняною свіжістю, то огорне оксамитовим теплом.

   Першими засяяли альдегіди, як зорі на нічному небі. За мить - це вже восково-кремовий густий серпанок, який стелиться пеленою. А слідом - металеве ритмічне поляскування.

   Зелено-трав'яниста гіркота гальбануму розпорошується дрібними часточками, втрачаючи свою суворість та похмурість.

   Солодка бальзамність обіцяє блаженство та чомусь зникає, поступаючи місце гіркій шоколадності.

   Далі десертна апетитність, ванільна насолода, молочна пінка...

   Щільна пудровість, в якій ледь вловлюються ознаки гіацинту. А ось в повітрі з'являється реалістично пахнуча "квітка дощу" з багатою ольфакторною палітрою.

   Індольність жасмину теж чую на відстані від руки, як і його фруктово-медові відтінки та проникливу чуттєвість. Особливо потужним стає голос цих квітів під впливом прохолодного весняного повітря. Цього разу Chamade можна охарактеризувати саме жасминовим.

   В квітковому серці парфумів Guerlain поступово з'являється землистість ірису, зеленкуваті натяки конвалії, мармеладність троянди, а ще мені мерещаться нарциси. Такий виразний запах їх соковитих стебел, болотність та квіткова гіркота, здається що потрапила в сонячну долину Закарпаття

   Біло-зелений букет, огорнутий оксамитовим теплом, створений ольфакторним художником Жан-Полем Герленом, викликає прискорене серцебиття, захоплює дух, примушує тремтіти. Відчуваю те, що можуть подарувати лише аромати, що не піддається опису, що не можливо до кінця збагнути... І безкінечна кремово-вершково-ванільна ніжність, як тисячі пестливих слів та поцілунків, на борошнисто-деревному тлі залишається зі мною ще довго на шкірі, а потім і у пам'яті.

   Для повного враження про моє відношення до Chamade Guerlain та Chamade Guerlain

 

Shams Al Doha Amouage

   15.07.2017

   Я сегодня встала очень рано, чтобы встретить рассвет на море. И параллельно, наблюдая за этим магическим действием, радовалась еще одному, не менее потрясающему - появление розы в Shams Al Doha Amouage.

   Кисловатый мускус на коже оживает и начинает медленно создавать ароматную ауру. Совершенно без предупреждения расцветает огромная роза со сладко-фруктовым, густым, но не маслянистым, нежно-помадным ароматом и зеленым подтоном.У моря в прохладе она затихает, но с солнечными лучами опять дает о себе знать.

  Без характерной лекарственности уд. Не громкий, но сильный его голос. Смолистый, бальзамичный.

   Со временем появляется  мускусный сандал, а потом и маслянистая, совсем без карамельности амбра.

   Морская вода не смывает и не заглушает аромат.

   20.07.2015

   Для поездки в Одессу вчера я выбрала Shams Al Doha Amouage. Были большие надежды на что-то особенное и неповторимое. На фоне мускуса медленно распускалась роза. Постепенно появлялись ванильно-древесные оттенки. Мне казалось, что мгновение и появится сложный и загадочный аромат уда, но неожиданно все пропало.

   Через несколько часов на улице пару раз удалось уловить дивный шлейф. Я так была ошарашена  услышанной красотой, что не сразу сообразила, что это от меня. Что-то мускусно-древесное, очень чувственное и восточное. Попыталась разобраться в том, что услышала, но все исчезло и даже в памяти не осталось то  мгновение.

   Сегодня я опять в этих капризных и загадочных "Лучах восходящего солнца". Уже не в Одессе. Привычный влажный климат да еще пасмурно. Окружающие отмечают красивое звучание, но затрудняются сказать чем пахнет.

   Целый день Shams Al Doha играет в прятки. В те моменты, когда не прячется, - сладкая красная роза на фоне древесно-смолисто-бальзамического уда. Такого же богатого оттенками, как в других амуажевских аттарах, но не громкого, как в композициях европейских брендов. Несколько минут отдаленно звучал жасмин. Вчерашнего шлейфа уже не было. Казалось, что совсем другой парфюм.

   Когда собирала все мысли об аттаре в кучу, нанесла на запястье и услышала совершенно новые нюансы: мускус и сандал во всей красе. Желание продолжить знакомство только усилилось.

   А жидкость в пробирке заканчивается. Жалко очень, если в последний раз я так и не узнаю истинное лицо Shams Al Doha Amouage.

 

   12.06.2014

   Вот и лето, и жара, и можно знакомиться с амуажевскими аттарами. Дело для меня не простым оказалось, но очень увлекательным.

   В прошлые выходные пыталась познакомиться c Shams Al Doha Amouage. Какое красивое и романтическое название - "Лучи восходящего солнца". В этом аттаре смешано более 10 масел, он является редкостью, так как официально снят с производства.

   Когда я узнала другие аттары, пришла к выводу, что этот еще не мой, еще не "сел" так, как надо, еще слышу запах масла, а не букет. Лишь однажды утром, после ночной пижамки, он немного показал мне свои прекрасные розы. Но я буду терпеливо ждать и надеяться, что чудо произойдет.

   Слышно при движении, слышно при дуновении ветра, слышно возле воды. Доносятся фруктовые с кислинкой ноты. От себя слышу, как уже писала, масло, а в шлейфе - розу и много жасмина. Периодически вспыхивает этот пьянящий белый цветок и каждый раз начинаю крутить головой в поисках источника , не сразу понимая, что это от меня слышно. Девушка, что была со мной, сказала, что кроме жасмина слышит древесные ноты.

 

Musk Abyadh Amouage

   14.07.2017

   Когда я собиралась в поездку на море, долго не могла решить какие ароматы брать с собой. На парфюмерную встречу готовила пробирки с аттарами Amouage и пришла к выводу, что лучшего вывода и быть не может.

   Musk Abyadh Amouage - нежнейшая нежность. Пушистая сливочность и воздушная ваниль. Песочное печенье и молоко вызывают ассоциации с детским полдником. Если вдыхать аромат с запястья, то сливочность горькая, плотная, густая или же чередование мускуса и топленого молока, а потом древесина сандала. Когда кожа согревается, аромат начинает плавиться и растекается "молочными" ручейками.

   Счастье, когда композиция раскрывается и ты ее слышишь. Даже не слышишь, а видишь "растущие крылья ангела".

   21.07.2015

   Musk Abyadh Amouage - Муск Абияд - среди всех аттаров, что у меня есть, самый скромный и без спецэффектов.

   Кремово-сливочное начало на сандаловом фоне. Не громко, но и не прозрачно. Мягко, приятно, мило, но не больше. Постепенно усиливается деликатная сладость, приобретая оттенки карамели.

   Ваниль не сладкая, с древесным подтоном. Выразительная, но не громкая. Параллельно звучит кислинка и терпкость.

   Все заявленные компоненты хорошо слышно, но больше всего на моей коже сандала. Чем дальше, тем больше он солирует. Сладковато-древесный, бальзамический, мускусный.

   Сначала аромат мне представлялся молочного цвета, но постепенно стал светло-серым.

   Очень хороший вариант для пижамки.

   13.06.2014

   Этот аттар меня любит и я его тоже. Он такой нежный и вкусный, что равнодушных встречается мало.

   Очаровательный, влюбляющий в себя с первого вдоха, легкий, теплый, притягательный, добрый. Очень стойкий.

   Эту чуть сладковатую ваниль я люблю. Возникает ассоциация с вкуснейшим десертом, скорее всего - с мороженным. Что - то напоминает мне из детства. Вижу его молочно - прозрачного цвета. Будет хорош в любое время дня, особенно комфортной получится пижамка , чтобы снились сладкие сны.

   На фоне сандалового дерева ванильный мускус - так я его слышу.

   Не испытывала на муже, но этот , думаю, ему понравится.

 

Xocoatl Fueguia 1833

   10.07.2017
   Неопределенное кисло-сладкое начало Xocoatl Fueguia 1833 становится конкретным бокалом рома - согревающим и, конечно, пьянящим, ярко пахнущим то фруктами и медом, то тягучей сливочной карамелью, то шоколадом.

   Горькое какао уступает место пушистой сладкой ванили, которая в свою очередь разбавляется, к счастью, сочными кислыми фруктами.

   Для разнообразия чередование алкогольно-гурманских аккордов, сладко-кислого, терпко-горького дополняет еще и мыльность. Сочная влажность - и рядом сухое тепло. Пыльная пудровость и шершавость, помадность и тягучая кремовость.

   Шоколадные бисквитные коржи, пропитанные ромом и украшены "пьяной" вишней.

   Сладость не утомляет, не надоедает. При всей насыщенности оттенков и яркости звучания Xocoatl Fueguia 1833 совершенно не тяжелый. Хотя и тягучий, но не липкий. Темная влажность манящая и интригующая. Очень нравится, что не перестает изменяться на протяжении всего раскрытия.

   31.13.2016

   Сначала кусочек горького шоколада, потом много сладкого молочного. А кроме шоколада еще и горячее какао, и стручки ванили с сухим сладко-терпким запахом, и цветочность.

   Дальше - пьяная вишня. Я не люблю торт с таким названием. Не люблю шоколадного теста, ни спелых ягод, пропитанных крепким алкоголем. Но пахнет хорошо! Древесная горчинка, тягучая карамель, фруктово-шоколадные оттенки. И уже огромные бочки с горячительным напитком выстроились в ряд. И фантазия отправляет на корабль 17-18 века к пиратам... Стоп! Если вернуться в реальность, то вот путешествия на огромном лайнере у меня еще не было. Лодки, катера, кораблики не считаются. Морские прогулки - это не круиз! Замечательное желание для новогодней ночи!!!

   Вдыхая ароматный букет рома, в котором хорошо слышно и запах меда, и пряностей, и какао, кажется, что я чувствую его мягкий вкус с приятной жгучестью и мне хочется начать изучать культуру алкогольных напитков. Хочется погрузиться в мир "напитков, утоляющих печали и придающих легкость бытию." Но в первую очередь меня интересует только ароматная сторона этого мира.

   Xocoatl Fueguia 1833 аромат не для новогодней ночи, не хватает особой праздничности и торжественности, но удачный выбор для предпраздничного настроения. И вкусно и хмельно - аппетитно и для гурманов изысканных десертов, и для любителей крепких напитков. А я с этим ароматом открыла список желаний для наступающего 2017 года. А вы составляете такие списки?

   12.08.2016

   Влажно, сочно и цветочно-шоколадно. Сладкая ваниль с древесным подтоном. Запах какао и горячего молока. Черный шоколад с горчинкой и сизым налетом. Фруктовость экзотических фруктов добавляет веселости и солнечности. Еще один красавец от Fueguia 1833 - Xocoatl.

   У меня проблема с выделением орхидеи в композиции. Сейчас кажется, что уловила ее запах. Именно этот ванильно-влажный, сладковато-фруктовый аккорд принадлежит ей?

   Мне нравится, что гурманская тема не плотная и не приторная, без ликерной тягучести. Аппетитно и одновременно сдержанно-элегантно, воздушно.

   Сладость постепенно разбавили алкоголем, что придало еще больше влажности и особой пикантности, тепла. Сначала слышно спирт, а потом появился фруктово-шоколадный букет, который характерный для темного выдержанного сорта рома. Для остроты добавили пряностей.

   Мне нравится это хмельное, пьянящее дыхание, а алкоголь воспринимаю теперь только в парфюмерии.

   В базе амбровость и мускусность, тепло и пушистость.

   Как и в других ароматах, заметный шлейф, на который невозможно не обратить внимание.

   На утро следующего дня от волос идет такая сильная ароматная волна от всех ароматов Fueguia 1833, что пробежка происходит в парфюмерном сопровождении. И каждый раз сомневаюсь нужно ли менять аромат.

 

Vetiver Guerlain

   Чарівна трава ветивер, яка захищає ґрунт від ерозії, зменшує забруднення, понижує токсичність, має довге міцне коріння, з якого можна плести штори для вікна, щоб захиститися від спекотного сонця, або ж використовувати для ароматизації постільної білизни, також застосовувати у медицині, релігійних ритуалах та з харчовою метою.

   Ефірну олію ветивера називають засобом для спокою, а, як відомо, в парфумерії використовували ще у XIX столітті.

   Чи був перший деревний аромат Chanel у 1930 році Sycomore ветиверним, не знаємо, а ось точно задокументовано, що у 1957 році компанія Carven представила композицію з назвою Vetiver, а вже у 1959 році з цим винятковим природним парфумерним компонентом з'являються парфуми у Givenchy - Eau de Vetyver та Guerlain - Vetiver. З того часу майже у кожного бренду почали з'являтися однойменні аромати та не лише адресовані чоловікам, але й у більш елегантних версіях для жінок.

   Автором Vetiver Guerlain став молодий Жан-Поль Герлен. Аромат спочатку планувався для латиноамериканського ринку та композицію так високо оцінили, що було б не справедливо та великою помилкою не поділитися з усім світом.

   Кажуть, Жан-Поль для створення Vetiver надихався запахами садівника, тютюну та землі.

   Як добре, що у мене ще залишився зразок одеколону 1980 років і я маю можливість черговий раз уважно "роздивитися" аромат.

   Пряно-ароматичний старт у Vetiver Guerlain доповнюється квітковою свіжістю неролі, кислинкою, соковито-липким цитрусом та димним бергамотом.

   Пильність та камфорність перцю, найдрібніші часточки якого осідають на вологість від лимона та утворюють запашну солодкувато-пряно-помадну кашку. Приємна та делікатна одеколонистість, яка зовсім не асоціюється з гендерною направленістю.

   Огортаюче оксамитове тепло тютюну з шоколадним запахом. Ірисова кремовість та трав'янистість гвоздики. Ніжна солодкуватість.

   Гіркувато-зелений запах ветиверу, підкопчений та борошнисто-землистий. Урочистий та елегантний. Та його присутність не випирає на перший план, а органічно сплітається з іншими деревними, тютюновими та пряно-борошнистими аспектами.

   При всій моїй повазі до попередніх ароматів, все ж Vetiver Guerlain займає першу позицію у списку ветиверних композицій. Хоча мушу визнати, що мій досвід не є аж таким строкатим.

 

    30.07.2016

   Глубокий, насыщенный, с множеством нюансов и оттенков аромат ветивера есть одним из самых популярных компонентов в парфюмерии. Мое ветиверное путешествие продолжается вместе с эталонным Vetiver Guerlain. И сегодня он мне нравится как никогда раньше. Нет, не так, раньше я вообще не понимала его красоту, а сегодня "рассматриваю" его совершенно другими "глазами". Я просто захлебываюсь от эмоций и парфюмерной эстетики!!! А фраза Жан Поль Герлена меня взволновала до глубины души и, кажется, что еще больше заострила восприятие.

   «Сумерки меня тревожат. Им я предпочитаю рассвет: когда ароматы обостряются влажностью уходящей ночи. Запахи пробуждаются и оживают…. Симфония красок, трепет ароматов. Абсолютная гармония, которую я хочу запечатлеть в себе, чтобы потом воссоздать… Каждое мгновение в моём уголке Иль-де-Франс отражается в запахах, которыми я одержим… я верю, что однажды умру, оглушённый ароматами». – Жан Поль Герлен.

   Кисло-сладкие цитрусы не слетают за минуту. Они поднимают настроение с самого утра и бодрят. Плавный переход от желтого к зеленому, от кислого к древесно-дымному и вот уже суховатый, сладковатый запах героя композиции - ветивера.

   Сладковато-смолистый табак то с шоколадным оттенком, то с вишневым. Пряная мускусность и древесность.

   Чередование прохлады и тепла, свежей зелени и сухой древесины, сладковатости и пряности. Еще мне чудится то легкая мыльность, то цветочность, то анималка, то кожаный нюанс.

   При том, что аромат "говорит" тихо, слышно всего очень много. Особенная чувственность улавливается в ароматном облаке. Самый волнующий нюанс в послевкусии, но не поддающийся описанию. Несколько раз я отбрасывала мысль, которая постоянно возвращалась: в Vetiver Guerlain очень много эротичности, сдержанной, без кокетства. Телесность и чувственность.

   Мое парфюмерное взросление проходит быстро или медленно не знаю, но я хорошо чувствую каждый новый этап. Восприятие и понимание нового просматривается так, как чувствуются прокачанные мышцы. Только вот нет крепатуры, а вместо нее - тихое волнение и радость. И не хочется думать ни о чем, кроме ароматов, не хочется ни чем другим заниматься, как изучением парфюмерного искусства.

   1.08.2015

   Vetiver Guerlain cologne, выпуск начала 80 годов. Совсем не похож на тот, что был у мужа (edt 2011).

   Мягкое цитрусовое начало. Пряный мускатный орех и дымный бергамот. Аромат звучит, будто дым стелется над землей. Спокойно, тихо и выразительно. А еще кажется, что через зеленое стекло смотришь на солнце.

   Сладковатая перечность, негромкая древесность. Ветивер в центе композиции. Его запах сухой и глубокий, немного шершавый, пропитан теплом солнца. В этом варианте он отличается деликатностью и утонченностью. Нет землистости и насыщенных горько-терпких оттенков. Есть нежность. Самый женственный ветивер из тех, что я знаю.

 

Terroni Orto Parisi

   3.08.2018
   Я довго не могла визначитися з ароматом на день, довго перебирала флакони поки не попався Terroni Orto Parisi. Невпевнено я його відкрила, тому що останні рази він мене лякав своїм звучанням. Ну, навіть якщо не лякав, то бажання не викликав зовсім. Спека позитивно вплинула на сприймання аромату і, думаю, він серед тих, хто виживе протягом дня.

   Розплавлений і покритий пилом карамельний шоколад, але абсолютно не апетитний і без натяку на гурманіку. Між винною терпкою кислинкою і маслянистою амбровістю. Лакована деревина і попіл. Стримана смолистість і натяк на камфорно-бальзамічно-лікарську трав'янистість.

Згодом деревина стала більш духмяною, ніби розігрілася під палючим сонячним промінням, і покрита несолодкою вершковістю.

   Солодко-смолистий з ледь помітною димною фруктовістю лабданум. Зацукрений гірко-солодкуватий мед. Пильність і засуха. Лише натяк на запах делікатної шкіри.

   Асоціацій ні з вулканом Везувієм чи з землею, по якій розтікалася лава, у мене не виникло. Запах солодкуватого пилу і все. Хоча мої враження майже не змінилися з часів першого знайомства, з маленькою відмінністю, що автор композиції абсолютно не мій парфумер і я, напевно, перестану експериментувати з його ароматами.

   Почерк Alessandro Gualtieri впізнає навіть мій далекий від парфумерії чоловік. І якщо я можу спокійно спостерігати за композицією і комфортно в ній себе почувати, то у мого коханого різко негативне і категоричне відношення та велике прохання відразу ж змити і більше ніколи не наносити. Він описує його як щось жахливе, що пахне соляркою та мазутом і ще чимось, що гірше за вигрібну яму. Вибачте, будь-ласка, прихильники Terroni, але для об'єктивності потрібні всі відгуки.

 
   5.07.2017
    Уже улеглись страсти вокруг новинки 2017 года - Terroni Orto Parisi и его провокационного, эпатажного автора Alessandro Gualtieri, который в начале прошлого месяца лично представлял композицию в Кеве и Одессе. Презентация аромата с показом документального фильма "Сумасшедший нос" вызвала много разговоров в парфюмерных кругах и ажиотаж вокруг Terroni. Сегодня осознанно и с большим желанием выбрала его ароматом дня.

   Пирамида композиции находится в секрете, только в одном источнике я нашла такой состав: мох, трава, грибные ноты, земля. Совершенно неуверена в подлинности информации и мой нос слышит совсем другие ноты.

   Terroni - Террони - так насмешливо или презрительно называют жителей юга Италии. "Происходит по всей видимости от искаженного terra (земля) и изначально связывался с южно-итальянскими латифундистами. Позднее слово превратилось в прозвище для любого южанина, ассоциировалось с неаполитанским диалектом и набором стереотипных представлений (как правило, негативных) о жителе Юга." (с)

   И еще одна цитата, но уже не с Википедии, а официального сайта Orto Parisi: "Все начинается с большими взрывами. Лава вулканов разжижает поверхность мира и образует морщинистую кору. С тех пор жизнь и существование не прекращается".

   Если бы вулкан Везувий не проявлял никакой активности, уснул навеки, историй и легенд, связанных с его именем, и так есть очень много. Но вот появилась еще одна история, но уже парфюмерная. И посвящена она урожайной земле на вулкане и его окрестностях, которая привлекает и удерживает возле себя людей своей плодородностью, несмотря на постоянно существующую опасность.

   И мне, к счастью, удалось понять Terroni, проникнуться его смыслом и энергией. С самого начало это история о почве, глине, сухой пустыне, камнях, песке, пыли. Это дымная кожа, пропитанная пряностью специй. При самом первом знакомстве громче всех звучал кастореум. Сегодня его запах тоже выразительный, но уже сдержанный, не кричащий, не напоминающий так прямолинейно Fetish Pour Homme Roja Dove. Характерные ему маслянистость и терпковатая горчинка смешиваются с запахом кожи.

   Если долго внюхиваться, то можно уловить сдержанную сладость. Возможно, это один из оттенков смолисто-винного лабданума, а еще точнее - более горького цистуса. Бальзамичность, землистость и пыльность. Непонятное спокойствие и тишина. Изменения происходят медленно и почти незаметно, но чувствуется глубокий, сильный, даже мощный и властный дух. На протяжении нескольких часов этот вулкан не предвещает никакой беды. И мне даже показалось скучновато.

   Совершенно неожиданно, без предупреждения Terroni оживает. Эта дорогая синтетика начала творить такие чудеса! Какое-то время я "вижу" не просто растекающуюся лаву, а уже извивающиеся языки пламени, но понять в чем дело получается не сразу. Это действие напоминает реальный взрыв, а еще дикие танцы на закате. Стало жарко и влажно. И вот уже точно он - потрясающий сладковато-смолистый лабданум. Где-то рядом подгнившие фрукты. Пьянящий медово-винный аккорд. Намек на пачули. Уже знакомые по Boccanera шоколадно-пряные оттенки. А пространство наполнилось этим мягким красно-коричневым цветом жидкости.

   Из-за этой кульминации я пожалела, что тогда не приобрела Terroni с флаконом. Хотя парочка мл меня будет радовать еще долго. Тем более, что уже второй раз аромат раскритиковал муж. Но это не главное. Главное, что есть духи, как живые истории, вызывающие много эмоций и впечатлений.

 

Secret Intention Guerlain

   4.07.2017
   Для баланса, наверно, нужны и грустные дни, о которых, конечно, я писать не собираюсь, разводить тоску не буду, но про них вспомнила только, чтобы подчеркнуть нежелание чего-либо парфюмерного.

   Я долго перебирала флакончики, брала в руки, ставила обратно, пока не наткнулась глазами на Secret Intention Guerlain. Когда-то давно я так гордилась, что этот аромат появился в моей коллекции. Он казался таким "французистым". Со временем даже присутствие любимого жасмина перестало меня радовать и я твердо решила расстаться. И вот, кажется, появился клиент, желающий его приобрести. Я сморю на флакон и задаю себе вопрос:"А не жалко?" И если честно, то даже не знаю, что ответить. Пока...

   Кислинка цитрусов в дуэте с пряностью кориандра. Густая маслянистость медленно приобретает признаки просто зеленого чая, а потом жасминового. Долго еще чувствуется эта невесомая жирность, даже представляются разводы на бумаге. Но этот факт совершенно не вызывает неприятных ощущений, не утяжеляет легкое цветочное звучание.

   Приятная мыльность превращается в сладковато-кремовый аромат пиона. Цветок такой реалистический, что хочется пальцами перебирать лепестки. Пион старается, как никогда, быть очаровательным, и просто влюбляет в себя.

   Кисловато-фруктовый запах жасмина нежный и не такой волнующий, как например, в Joy J.P. Он кажется тихим и скромным, с еле уловимой сладостью и слабым намеком на индольность.

   Постепенно появляется сливочность, со временем - деликатнейшая ваниль и чудеснейший сандал. База пушистая мускусная.

   Secret Intention Guerlain - милый и приятный, воздушный, ни к чему не обязывающий аромат. Изящный и женственный, но без шарма или кокетства, без той откровенности, о которой можешь подумать, прочитав название. В нем нет чувственности и соблазна. Отсутствие этих признаков не делает "Секретные намерения" плохими или скучными, но хочется отметить только этот факт в связи с тем же названием.

   Мне нравится чередование влажности и прохлады с мягким теплом, кислинки и сладости.

   Ценность в коллекции представляет то, что это лимитка 2001 года и редко встречается в продаже. Если девушка подтвердит желание приобрести, отпущу с чистым сердцем, и мне не будет стыдно за эту нежную цветочность. Если передумает, буду рада, что есть у меня такой симпатичный флакончик.

   А вы с каким экземпляром из коллекции недавно расстались или хотите это сделать? И что при этом чувствуете?

 

    27.05.2014
   Всегда в нем слышу какую -то мыльную ноту, которая иногда быстро проходит, а иногда есть на протяжении всего звучания.

   Светло- зеленая кислинка, но цитрусов не слышу. Какая - то фруктовая нота. Тонкий аромат пиона. Не вызывающий, спокойный, не громкий.

   Жасмин в дымке, нежный, не дурманящий.

   Весенний цветочный аромат. Без помпезности и шикарности. Очень симпатичный шлейф, звонкий и прозрачный. Если устал от насыщенных сложных парфюмов и хочется спокойного звучания, то "Секретные намерения" подойдут.

 

Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio

   До знаменитої колекції Les Nombres d`Or Mona di Orio у 2011 році увійшов деревний аромат Vetyver. Хоча його рекомендують для чоловіків та, крім того, що ми ж з вами вже давно не звертаємо увагу на такі дрібнички, особисто мені аромат ветиверу видається жіночним та особливо вишуканим. А хто ще не знайомий з цим харизматичним компонентом у парфумерії, можна розпочинати вивчати саме із композиції Мони ді Оріо.

   М'яке оксамитове гіркувато-димне звучання повільно набуває терпкості та землистості.

   Камфорність перцю лоскоче ніс. Пряно-спецієвий нюанс імбиру доповнюють солодкувата радісна льодяниковість та свіжість цитрусів, які на тлі димно-пряно-гіркої деревини видаються сонячними зайчиками.

   Карамельна помадність та помітна маслянистість та димність амбри. Гіркувата борошнистість, а згодом кремовість та вершковість. 

   Димний та землистий запах ветиверу я не відразу змогла виділити серед інших запашних відтінків та протягом всього розкриття він все ж є лейтмотивом композиції. Звучання золотобородника, а саме так ще називають цю рослину, чергується колючістю, різким лікарським голосом шавлії, свіжістю, кислуватістю, вишуканою борошнистістю, смолистими ознаками пачулі, та закінчується сухим, трохи шершавим голосом головного героя.

   Все досконало, як і всі аромати у Mona di Orio. Принаймні, для мене. З кожним новим роком свого ароматного захоплення я все більше розумію майстерність парфумера та красу парфумів. Засмучують лише флакони, які поступово виходять із ладу. Тепер і пляшку Vetyver, як це було із Lux, потрібно розкоркувати та рідину перелити у атомайзер. Або ж вигадувати різні не зручні маніпуляції, щоб рідина потрапила на шкіру.

Les Nombres d`Or Vetyver Mona di Orio іншим разом.

 

Les Exclusifs de Chanel Sycomore Chanel

   Сикомор - одне з найдавніших плодових дерев. Назва його походить від грецького sykomoros, ще його називають тутовим деревом, або фіговим. Вічнозелене дерево, виглядом, розміром і міцністю нагадує дуб, є довгожителем. Є екземпляри, яким понад 1000 років.  Дерево заввишки до 40 м з розлогою кроною. Батьківщиною вважається Єгипет. Зростає в Східній Африці і в Передній Азії; має тверду деревину. Сикомор досі культивують через їстівні плоди (оранжево-рожеві фіги 25—50 мм в діаметрі) в Йорданії і на Кіпрі. Іноді сикомором називають явір, а також планеру водну — дерево родини в'язових з Північній Америки.

   Про сикомор існує безліч легенд та цікавих історій. Наприклад, про нього неодноразово згадується у Біблії - дерево, на якому сидів Закхей, виглядаючи Ісуса Христа. Саме з сикомором був пов'язаний культ єгипетської богині Хатхор. З деревини сикомора була зроблена підлога палацу фараона Аменемхета I. В Єгипті воно вважається священним деревом життя. З його деревини робили саркофаги для мумій фараонів.

Фото із мережі

   Алегоричне втілення високого дерева сикомор Габріель Шанель у 1930 році протиставила буржуазній розкоші, випустивши перший свій деревний аромат. Якщо в наш час такого зразку парфуми давно користуються популярністю у жінок, то на початку 20 ст. це було і оригінально, і прогресивно та сміливо.

   У 2008 році Жак Польж та Кристофер Шелдрейк дали нове життя деревному еліксиру. Дуже рада, що Sycomore Chanel є у моїй колекції і я періодично можу задовільнити палке бажання вдихнути його аромат. А у мене буває саме настрій на Sycomore.

   Свіжість та прохолода аромату відправляють у тінь розлогого дерева. Смолисто-солодкуватий, гіркий, пряний запах деревини. Огортаюче тепло та шоколадністю тютюну. Димність та терпкість ялівцю та солодкувата бальзамність кипарису. Згодом - борошнисто-вишуканий, солодкуватий делікатний запах сандалу. Запах шкірки лимону змінюється запахом щойно здертої молодої кори з вологою соковитістю та липкістю.

   Sycomore видається мені урочистим та серйозним, діловим та рішучим, шляхетним та витонченим.

   Та дістати цей аромат Шанель щоразу спонукає бажання вдихнути землистий, сухий, шершавий, димний, гіркий запах ветиверу. Як і іланг-іланг, коріння духмяної трави, яку ще називають "травою умиротворення", мені видаються надто французистими.

   Солодкувата кремова квітковість така делікатна, та все ж вловима. Напевно, вперше помічаю у Sycomore Chanel цю ніжну особливість. Помадність та вершковість хоча дуже швидкоплинні та зворушливі. Саме посмак цих нюансів я ще довго відчуваю, коли димність розсіюється, смолистість розпорошується і Сикомор стає вершково-оксамитово-деревним.

 
   29.09.2019
   Поєднання помадної солодкості, карамельності та пряно-димно-смолистої деревини. Одночасно чути і ознаки бальзамно-солодкувато-пряного кипарису, і освіжаючо-терпкого ялівцю, і пильно-шоколадно-гіркуватого тютюну.

   Та у центрі уваги Sycomore Chanel - ветивер. Його багатий запах не можливо сплутати і іншими. Здається, в його ароматній палітрі стільки характерних рис, властивих чоловіку - і землиста різкість, і терпка впертість, і димна суровість, але поруч - витонченість та виняткова рафінованість, чуттєвість та елегантність.

   Мінливість нюансів Sycomore відбувається постійно, без зупинок. То розтерті голочки ялівцю з зеленим забарвленням, то гілочка кипарису, то смолиста липкість, то пильно-восково-помадні альдегіди, то делікатна помадність.

   Димність пахне морем та солоною карамельністю і нагадує серпанок.

   Страшенно заскучала за Sycomore Chanel! Ще б додаткових 2-3 дні було у тижні, щоб встигати носити всі улюблені аромати!

   10.04.2018
      Перед нанесением Sycomore Chanel я всегда испытываю желание услышать голос цитрусов и каждый раз удивляюсь, когда их нет. Нет их выразительного и заразительного бодрого звучания, но есть солнечная аура, присущая только им.

   Бархатный древесно-шоколадный аромат табака сегодня начинает эту древесно-бальзамную историю, мягко укутывая уютным облаком.

   Постепенно появляются сухой, шершавый, древесно-сладковатый ветивер с дымностью можжевельника и бальзамно-смолистым кипарисом. Одновременно Sycomore звучит освежающе, терпко, пряно, сладковато, землисто. Элегантно и серьезно, уравновешенно и при этом многогранно.

   Смолистая липкость древесины можжевельника то ли угадывается, то ли выразительная. Одно неосторожное движение и она окажется на пальцах, а потом и на одежде. И буду, как всегда, себя ругать за интерес и желание все внимательно понюхать и хорошенько размять в руке. 

  В ароматной ауре я услышала тихий помадный голос фиалки из Jolie Madame Pierre Balmain. Это мгновение хотеть продлить, зафиксировать, но даже эта иллюзорность приносит радость.

   1.08.2016
   Я не помню своих первых впечатлений со знакомством Chanel Sycomore, но точно не было такой симпатии, как сейчас. Даже когда я покупала флакон, больше думала о пополнении коллекции Chanel, чем о самой композиции. А вчера вечером я просто влюбилась, надев его на вечернюю прогулку.

   Терпко-влажно, древесно-смолисто-дымно. Много древесно-травянистых оттенков, но самым первым появляется с характерной горчинкой ветивер. Улавливается цветочная сладость, а выразительную кремово-пудровую фиалку можно будет услышать на улице во вьющимся шлейфе, но при наличии ветерка.

   Пыльный перец слегка щекочет нос.

   Выразительный, торжественный запах кипариса. Кажется, что веточку растерла в пальцах и так приятно вдыхать его сладковато-бальзамовый, освежающий и такой глубокий аромат. Можжевельник добавляет своей древесной терпкости и дымности. И эта клейкость хорошо ощущается.

   Им хочется поливаться и постоянно ловить запах  древесного дыма и сухой горечи. А как он играет на волосах! Особенно, выйдя из душа.

   Это последний парфюм на ветиверную тему, который у меня есть и я понимаю, что очень мало, нужно пополнять запасы и расширять знания. Какой из четырех нравиться больше всего определить не могу, каждый по своему интересный. Но так как творения Шанель и МдО у меня имеется много, то закончившийся совсем Дава и в пробирке Герлена нужно обязательно приобрести во флаконах!!!