Seminalis Orto Parisi

   28.05.2018
   За останній час я кілька разів хотіла відновити своє знайомство з Terroni Orto Parisi, але все як не візьму флакончик, так і проходить бажання. Сьогодні була та ж історія. Але вихідний день вирішила використати з користю для парфумерних експериментів і тут я вчасно згадала про Seminalis Orto Parisi.

   Зроблю вигляд, що зовсім не знайома і вперше беру в руки Seminalis. Є надія, що аромат за стільки часу відстоявся і тепер розкриється на моїй шкірі дивно і спокусливо.

   Дивний незвичний запах з присмаком і кислого, і солоного, і солодкуватого. Трохи волого, трохи пильно. Малесенький натяк на цитруси змінився чимось невизначеним. Описати так, щоб було зрозуміло, швидше не вдасться, якщо ти зовсім не знайомий з композицією. Ці ароматні звуки фантазійні, вони не існують в реальності, лише приблизно можна з чимось зрозумілим для сприйняття порівняти.

   Щось вершкове та десертне, крихти пісочного печива змішані з мускусом, який прийнято називати "брудним". Солона карамельність змінюється солоно-трав'яно-деревними відтінками. Далі сухі шершаві трави з відтінком ментолу, солодкуватості та знову карамельності. А потім пил, піт, дим, присмак металу та борошнистість.

   Не можу сказати, що все це викликає відразу, але і язик не повертається назвати це "прекрасним". Епатажна назва та розмови навколо неї. Але вірю, що має прихильників. Наприклад, пані, яка коментувала мій попередній відгук.

   Синтетично синтетичний і токсичний Seminalis Orto Parisi! Ніяких анімалістичних відтінків, які я дуже поважаю і люблю. Ні цибетину, ні касторіуму, ні мускусу не чую. Ні краплини тілесності. Навіть запах поту більше образний, зовсім не реалістичний, а якийсь штучний.

   Щастя, що нанесла на зап'ястя намазом! І то чоловік відразу почав критикувати і обурюватися, що з самого ранку чимось таким жахливим надушилась.

   Отже, те, що аромат має в собі речовину, яка відповідає за сексуальний потяг між чоловіком і жінкою, не діє в нашій родині. Навіть навпаки. З самого ранку викликала у чоловіка негативні емоції, що він аж відправив мене вимити руку. На прохання проаналізувати і описати, він зміг лише роздратовано сказати: пахне керосином і соляркою. "Я біля тебе просто не можу поруч знаходитися!" Так, це не його інтелігентна улюблена Chanel, це артхаус в парфумерії.

   Мені захотілося прочитати мої перші враження і я зрозуміла, що відношення абсолютно не змінилося. А пробірочка з рідиною нехай спокійненько лежить в парфумерній бібліотеці інших ароматів. Але якщо ви не знайомі з Seminalis Orto Parisi, звертайтеся, з задоволенням принесу на зустріч. Раптом вам відкриються якісь таємниці.

 
   4.11.2016
   Несколько раз я пыталась знакомиться с новинкой 2016 года ароматом-загадкой - Seminalis Orto Parisi (Alessandro Gualtieri). Честно признаюсь, долго казался мне химической атакой и не вызывал не то что симпатии, даже интереса. Сегодня у меня выходной, потому я никого точно не испугаю, если что, а муж привык к таким экспериментам. Хотя он уже успел повозмущаться на тему Seminalis, а я еще не рассказывала ему о чем идет речь.

  С латыни Seminalis переводится как "семенной". Пишут, что парфюм содержит вещество, которое отвечает за сексуальное влечение между мужчиной и женщиной.

  Уже воспринимается парфюм легче. Кроме мускуса различаю уже и другие компоненты. Терпко-кисло-сладкое начало. Сок цитрусов, мякоть фруктов, тягучая карамель и крошка песочного теста. Сливочность становится густой и одновременно со сладкими гурманскими нотами чувствуется соль и еще что-то неопределенное.

   Прохладный дым ладана с легкой горчинкой. Сухая травянистость, древесность и опять сливочность, но уже шоколадная. И много амбры - благодаря которой именно эти карамельно-печеньковые оттенки и соленый привкус.

   В Seminalis имеются те мускусы, что передают телесность. То это чистая, нежная, теплая кожа, то вспотевшая, с сильным запахом пота, солено-сладко-кислая. Только начинает появляться провокационный момент очень личного характера, как аромат становится гурманским, опять пахнет карамелью и печеньем. Думаю, что есть амбретта в составе - улавливается ее прохлада, легкое металлическое звучание, анималистичные, амброво-мускусные и сладковато-травянистые оттенки.

   Если не обращать внимание на название и не зацикливаться на идею аромата, то все эти животные запахи все равно хорошо заметны. Они реальны и естественны, но лично у меня не вызывают каких-то положительных или романтических желаний. Только эксперимент и утолить любопытство. Я не вижу в этом красоты, скорее эпатаж и привлечение внимания. Но очень неприятного, отталкивающего тоже нет.

   Спустя несколько часов появилась горькая неплотная пудровость - если невнимательно прислушиваться, а если продолжить изучать, то можно уловить и фекальные нюансы, потом теплый живот кошки, потом просто серый мускус.

   Возможно в какой-нибудь выходной я еще продолжу экспериментировать с ароматом, но пока отставлю в сторонку.

 

 

Terroni Orto Parisi

   3.08.2018
   Я довго не могла визначитися з ароматом на день, довго перебирала флакони поки не попався Terroni Orto Parisi. Невпевнено я його відкрила, тому що останні рази він мене лякав своїм звучанням. Ну, навіть якщо не лякав, то бажання не викликав зовсім. Спека позитивно вплинула на сприймання аромату і, думаю, він серед тих, хто виживе протягом дня.

   Розплавлений і покритий пилом карамельний шоколад, але абсолютно не апетитний і без натяку на гурманіку. Між винною терпкою кислинкою і маслянистою амбровістю. Лакована деревина і попіл. Стримана смолистість і натяк на камфорно-бальзамічно-лікарську трав'янистість.

Згодом деревина стала більш духмяною, ніби розігрілася під палючим сонячним промінням, і покрита несолодкою вершковістю.

   Солодко-смолистий з ледь помітною димною фруктовістю лабданум. Зацукрений гірко-солодкуватий мед. Пильність і засуха. Лише натяк на запах делікатної шкіри.

   Асоціацій ні з вулканом Везувієм чи з землею, по якій розтікалася лава, у мене не виникло. Запах солодкуватого пилу і все. Хоча мої враження майже не змінилися з часів першого знайомства, з маленькою відмінністю, що автор композиції абсолютно не мій парфумер і я, напевно, перестану експериментувати з його ароматами.

   Почерк Alessandro Gualtieri впізнає навіть мій далекий від парфумерії чоловік. І якщо я можу спокійно спостерігати за композицією і комфортно в ній себе почувати, то у мого коханого різко негативне і категоричне відношення та велике прохання відразу ж змити і більше ніколи не наносити. Він описує його як щось жахливе, що пахне соляркою та мазутом і ще чимось, що гірше за вигрібну яму. Вибачте, будь-ласка, прихильники Terroni, але для об'єктивності потрібні всі відгуки.

 
   5.07.2017
    Уже улеглись страсти вокруг новинки 2017 года - Terroni Orto Parisi и его провокационного, эпатажного автора Alessandro Gualtieri, который в начале прошлого месяца лично представлял композицию в Кеве и Одессе. Презентация аромата с показом документального фильма "Сумасшедший нос" вызвала много разговоров в парфюмерных кругах и ажиотаж вокруг Terroni. Сегодня осознанно и с большим желанием выбрала его ароматом дня.

   Пирамида композиции находится в секрете, только в одном источнике я нашла такой состав: мох, трава, грибные ноты, земля. Совершенно неуверена в подлинности информации и мой нос слышит совсем другие ноты.

   Terroni - Террони - так насмешливо или презрительно называют жителей юга Италии. "Происходит по всей видимости от искаженного terra (земля) и изначально связывался с южно-итальянскими латифундистами. Позднее слово превратилось в прозвище для любого южанина, ассоциировалось с неаполитанским диалектом и набором стереотипных представлений (как правило, негативных) о жителе Юга." (с)

   И еще одна цитата, но уже не с Википедии, а официального сайта Orto Parisi: "Все начинается с большими взрывами. Лава вулканов разжижает поверхность мира и образует морщинистую кору. С тех пор жизнь и существование не прекращается".

   Если бы вулкан Везувий не проявлял никакой активности, уснул навеки, историй и легенд, связанных с его именем, и так есть очень много. Но вот появилась еще одна история, но уже парфюмерная. И посвящена она урожайной земле на вулкане и его окрестностях, которая привлекает и удерживает возле себя людей своей плодородностью, несмотря на постоянно существующую опасность.

   И мне, к счастью, удалось понять Terroni, проникнуться его смыслом и энергией. С самого начало это история о почве, глине, сухой пустыне, камнях, песке, пыли. Это дымная кожа, пропитанная пряностью специй. При самом первом знакомстве громче всех звучал кастореум. Сегодня его запах тоже выразительный, но уже сдержанный, не кричащий, не напоминающий так прямолинейно Fetish Pour Homme Roja Dove. Характерные ему маслянистость и терпковатая горчинка смешиваются с запахом кожи.

   Если долго внюхиваться, то можно уловить сдержанную сладость. Возможно, это один из оттенков смолисто-винного лабданума, а еще точнее - более горького цистуса. Бальзамичность, землистость и пыльность. Непонятное спокойствие и тишина. Изменения происходят медленно и почти незаметно, но чувствуется глубокий, сильный, даже мощный и властный дух. На протяжении нескольких часов этот вулкан не предвещает никакой беды. И мне даже показалось скучновато.

   Совершенно неожиданно, без предупреждения Terroni оживает. Эта дорогая синтетика начала творить такие чудеса! Какое-то время я "вижу" не просто растекающуюся лаву, а уже извивающиеся языки пламени, но понять в чем дело получается не сразу. Это действие напоминает реальный взрыв, а еще дикие танцы на закате. Стало жарко и влажно. И вот уже точно он - потрясающий сладковато-смолистый лабданум. Где-то рядом подгнившие фрукты. Пьянящий медово-винный аккорд. Намек на пачули. Уже знакомые по Boccanera шоколадно-пряные оттенки. А пространство наполнилось этим мягким красно-коричневым цветом жидкости.

   Из-за этой кульминации я пожалела, что тогда не приобрела Terroni с флаконом. Хотя парочка мл меня будет радовать еще долго. Тем более, что уже второй раз аромат раскритиковал муж. Но это не главное. Главное, что есть духи, как живые истории, вызывающие много эмоций и впечатлений.