Fetish Roja Dove

   В українській мові слово "фетиш" означає те ж, що і в англійській - предмет, наділений надприродними властивостями. Звичайно, за уявленнями тих, хто в нього вірить і готовий поклонятися. На латині "фетиш" означає "майстерно зроблений".

   Цікаво, який предмет у британців є фетишем? Та якщо до теми підійти з іншого боку, то можна помітити, що описуючи англійців та їх парфумерію зокрема, найчастіше зустрічається слово - традиції, які відіграють важливу роль у їх житті. Кажуть, якщо американець - раб стандарту, то англієць - раб традицій. Традиції в Англії перетворені у фетиш, у культ, ними насолоджуються. Ці традиції різноманітні та стосуються будь-якої сфери життя: харчування, одягу, відносин, спілкування, свят, звичок...

   Чи є фетиш у Roja Dove? Не зустріла у мережі його характеристики ні аромату, ні назви Fetish. Який же предмет надихнув парфумера на створення композиції? Та проаналізувавши інтерв'ю спробую пофантазувати.

   Наприклад, можу припустити, що фетишем для Roja Dove є самі парфуми. Якщо зануритися у тему, то - шипри. Розглядаючи світлини, можна подумати, що коштовні прикраси та ланцюжки є своєрідними талісманами. Узагальнюючи інформацію, констатую - розкіш.

   Fetish Roja Dove розпочинається масною гіркотою касторіуму з бергамотною терпкістю та димністю. Ловлю себе на думці, що мій інтерес до яскравої анімалістичності у парфумах дещо зник, більше подобається натяк, та все прояви ж не викликають відрази.

   Саме у час захоплення ароматами з тваринною сутністю я придбала Fetish і дуже тішилася наявністю цілої пляшки. Та останнім часом все частіше пропоную чоловіку, щоб милуватися збоку. Та для об'єктивності додам, що у рідкі випадки вигулу аромату отримую компліменти та запитання про назву парфумів. Та й мені більше подобається вловлювати шлейф, ніж вдихати Фетиш із зап'ястя.

   Довкола навіть дзвінкіше проявляються ознаки цитрусів та деревна терпкість петитгнейну.

   На моїй холодній шкірі крім великої порції касторіуму все ж присутня пряність, яка поступово змінюється солодкуватою смолистістю, шкірястістю та медовістю лабдануму.

  Солодка ваніль доповнює звучання іланг-ілангу. За помадністю вгадується присутність троянди. На зміну квітковому серцю приходить колюча шипровість та землистість пачулі, борошнистість деревини та сухість ветивера. 

   Чи є парфуми для мене талісманом? Напевно, так та все ж не готова стверджувати, бо все залежить від обставин. І традиції для мене не є фетишем, хоча багато речей я виконую систематично багато років поспіль. Розкіш - точно не мій об'єкт обожнювання, адже полюбляю практицизм та мінімалізм у побуті. 

   Мої фетиші - методичність та творчість. Ще - квіти, ранки та усе-таки - парфуми, які б обставини не склалися.

 

Tomato Leaf Illuminum

 

Tomato Leaf Illuminum

    Старовинне англійське прислів'я сповіщає: "Якщо хочеш бути щасливим неділю - одружись, місяць - заріж порося, хочеш бути щасливим все життя - посади сад".

   В дощовій та сірій Англії може бути погано людям та однак дуже добре рослинам. Так і хочеться додати, що і парфуми розкриваються винятково гарно, особливо шипри, але про це іншим разом. Розвитку садово-парковим традиціям сприяв саме м'який помірний клімат. Окрім великих міських парків та садів майже у кожного жителя країни є свій приватний сад, який родина створює на свій смак. Це може бути просто галявина, оточена клумбами з трояндами або ж фруктовий сад, у інших - замість газону плитка та гравій, а рослини ростуть у газонах.

   Навіть найкращі садові шоу світу - Chelsey Flower Show та Hampton Court Flower Show - саме британські.

   Ще кажуть, що для британців важливішим є сад, ніж добре обладнана кухня чи ванна кімната.

   Сільське життя - символ спокою, стабільності, традиційності, захист від міської метушні та складнощів. Простота та гармонійне буття, розслабленість та рівновага. Тому і сільська ідилія часто є суттю британських ароматів. Композиції присвячують не лише польовим квітам та рослинам, але й, наприклад, листю томату.

   Так, я з задоволенням вже розповідала про відкриття та приємне знайомство з британським нішевим брендом Illuminum та про оригінальний квітково-зелений Tomato Leaf. Сьогодні доречно оновити враження та додати нових характеристик темі англійських ароматів.

   Розпочинається Tomato Leaf Illuminum солодкістю насіння моркви та фруктовістю. Дуже швидко старт змінюється терпкістю розтертого листя з солодкістю, ментольністю, краплинами камфорності та трав'янистості. Чергування прохолоди та огортаючого тепла.

   Квіткове серце розпочинається зі свіжого звучання фрезії, хоча не такої виразної як влітку. Зате в осінні дні в ароматі абсолютно відсутна водянистість. Навіть навпаки, масляні ознаки мускусу додають щільності.

   Здається часом, що Tomato Leaf майже не змінюється, то у якийсь момент дивуюся, що спостерігаю за звучанням османтусу.

   Tomato Leaf Illuminum дуже полюбляє мій чоловік та на жіночій шкірі все ж він більш фруктово-абрикосовий, крім того, що зелений.

 

Unspoken Roja Dove

   Серед усіх ароматів Roja Dove, напевно, Unspoken - яскравий зразок парфумів саме з британським характером. Ніби й не емоційний, стриманий, майже мовчазний та при наполегливому знайомстві поступово розкриває свою чарівність. Враження саме як про англійців, які не схильні відкрито виражати свої емоції. Кажуть, що у спілкуванні вони більш формальні та повільно набувають друзів, зате дружба довголітня та міцна.

    Unspoken щоразу, як вперше, видається незрозумілим. Невиразним, абстрактним, невловниим, неокресленим. Терпкуватий, пряно-солодкуватий, з фруктовими ознаками, квітковою свіжістю, медовістю, натяком на інтригуючу анімалістичність, смолистістю та винністю. Так, і ще вдається здогадатися, що це шипрова композиція, хоча звичних лісисто-деревних відтінків не чую.

   Аромат викликає чи то невпевненість у доречності, чи сумніву у потрібності у колекції. Та солодко-фрутково-смолистий густий шлейф привертає увагу довкілля, викликає компліменти та інтерес, бажання дізнатися назву та неодмінно придбати й собі. Наприклад, вчора моя приятелька порівняла його з J'ai Osé Guy Laroche і сказала, що хотіла б пахніти саме так елегантно та гарно.

   І ось я другий день поспіль наношу краплини аромату, назва якого так і перекладається "мовчазний", "невиказаний", щоб осягнути його незрозумілість та невиказаність і, на щастя, черговий раз зачаровуюся. Хоча з густого тягучого звучання не виділяю окремі компоненти, та все ж стає зрозумілою цукерна помадність, пряна борошнистість, шоколадна смолистість, землистість та трохи той загадковий туманний британський характер...

 

 

Diamond Jubilee Bouquet Grossmith

       Приголомшливо прекрасний Diamond Jubilee Bouquet Grossmith!!! Ясне звучання, безперервна мінливість, виразні відтінки дивовижної краси - це все засвідчує цінник аромату, а останній і собі нагадує про статус парфумів. Відсутність до цього часу флакону у колекції - доказ, що я забула, яка розкіш та краса закоркована у скло.

   Diamond Jubilee Bouquet - аристократичний. Якими ж ще можуть бути британські аромати, коли Великобританія - країна з панівною аристократією? Відразу пригадую фразу, яка справила враження і яку неодмінно буду цитувати своїм учням: "В Англії навіть панки мають хорошу культурну базу".

   Diamond Jubilee Bouquet - "це квітковий гобелен для XXI століття" - данина Гроссміта ЇЇ Величності Королеві Єлизаветі II.

   Для досвіду я залишу кілька фраз про мої враження та додам цікавого пізнавального матеріалу про мистецтво парфумерії.

   Отже, Diamond Jubilee Bouquet. На старті крім терпкості чути прохолодну приємну ментольність та цитрусову льодяниковість. Солодка фруктовість змінюється помадністю фіалки. Можливо, саме ця частина справила таке сильне емоційне враження, яке вплинуло згодом на формування образу про британські аромати. Ірисова борошнистість чергується з вершковою кремовістю.

   Гірко-масний анімалістичний нюанс та запах шкіри - саме той "фрагмент", який я чую у всіх композиціях Grossmith.

   Вишнево-мармеладна осяйна троянда. Трав'янисто-кремова з пікантною гостротою гвоздика.

   Масна карамельно-солона амбра та вишневий посмак.

   Слова - це просто слова, і не важливо вже - лаконічні чи красномовні. А аромат - це якість та досконалість. Це емоційна розповідь та захоплення. Це найвищий ступінь елегантності та родовитості.

   Саме Diamond Jubilee Bouquet Grossmith мене надихає цікавитися королівською родиною і я, як і минулого разу, знову провела цілий день у їх замках, садах та галереях. Шкода, що віртуально, та все ж пізнавально.

   Серед скарбів у палацах королеви є горщик та кришка з китайської порцеляни, які називають горщик-пурі (1720-40, кріплення: середина XVIII ст). У кришці, прикрашеній золотим орнаментом, є вісім отворів, через які розповсюджувався запах із глечика. Задовго до того, як цей горщик для ароматизації приміщення потрапив до Букінгемського палацу, він належав мадам де Помпадур.

   Ще один синьо-білий китайський порцеляновий горщик для вина з кришкою та мискою. Такі горщики іноді називали «горщиками з есенцією» і призначалися для розповсюдження ароматів, були, очевидно, відомі в Європі, а також встановлено їхнє використання для підігріву вина.

   Моделі такого роду черепах були імпортовані VOC ще в 1665 році, коли корабель Nieuwenhoven привіз до Голландії близько 295 «статуеток на черепахах» і 346 черепах. Проте ця пара є рідкісним прикладом цієї форми. Оживлені крапками та лініями, вирізаними на їхніх тілах, істоти служать пастилками. Спочатку черепахи були призначені для випускання ладану через відкритий рот, але додавання порожнистого пня заблокувало порожнини. Натомість аромат тепер поширюється через позолочені отвори, які були додані до пеньків у Франції. Ця пара була записана в Королівському павільйоні Брайтона в 1829 році, а пізніше показана королевою Марією в її чайній кімнаті в Букінгемському палаці в 1917 році.

   Сріблястий помандер на низькій круглій ніжці з прикріпленим ланцюжком, розкривається на вісім сегментів, вигравіюваних листяними мотивами, закріплених на шарнірах біля основи, і відкриває центральний контейнер. Кажуть, що помандер належав Марії, королеві Шотландії (1542-87). Подаровано королеві Марії в 1951 році.

   Зовсім скоро у Різдвяних заходах у палаці Холірудхаус в Единбурзі у Шотландії будуть виготовляти святкові прикраси - ароматні помандери, щоб наповнити повітря у своїй оселі фруктово-пряним ароматом. Стверджують, що королева Шотландії Марія Стюарт понад 400 років тому до святкування Різдва переймалася такими ж приємними клопотами.

   Дизайн костюмів Аттіліо Комеллі для виробників парфумів у Діка Віттінгтона в Theatre Royal Drury Lane. Жіноча фігура у фіолетовому вбранні з квітковим мотивом тримає в руках великий флакон парфумів. Цей ескіз знаходиться у музеї Вікторії та Альберта.

   З альбому, що містить світлини, зібрані принцом Уельським (пізніше королем Едуардом VII): фотографія теракотового ароматизатора з музею Наполеона III. На глечику (c. 1865 рік) зображені об’ємні крилаті жіночі фігури та рельєфне жіноче обличчя збоку.

  Всі світлини з сайту The Royal Family, крім Різвдяного помандера та  флакону Diamond Jubilee Bouquet Grossmith , які позичила з відкритих джерел.

 

 

Shem - el- Nessim Grossmith

   Коли мова йде про Grossmith, то обійти стороною Shem - el- Nessim, який з арабської означає "вдихати бриз", не виходить, навіть коли залишилися дорогоцінні краплини на дні пляшки. Shem - el- Nessim - це моя ольфакторна історія про кохання з першого погляду. Shem - el- Nessim - це у мене аромат для виняткових випадків. Shem - el- Nessim - це моє ароматне Я. Shem - el- Nessim - це композиція, яка протягом багатьох років незмінно викликає захоплення та бентежить.

   Терпко-кислуватий, соковито-зелений бергамотний серпанок змінюється яскравістю іланг-ілангу, доповнюється гіркотою герані та землистістю ірисів.

   Помадна ніжність троянди та ванільна солодкість геліотропу такі прекрасні, що вдихати їх аромат можна нескінченно. Часом сумніваюся як саме схарактеризувати Shem - el- Nessim - чи трояндовим красенем, чи екзотичним іланговим смаколиком, чи грайливим ванільно-вишнево-геліотропним десертом. Так, і найкращий у світі аромат ірису - кремово-вершковий, пудрово-невагомий, фруктово-винятковий і навіть часом лікерно-п'янкий.

   На борошнистому тлі деревини сандалу помітно делікатну медово-гірко-солодку тягучу анімалістичність.

   Та на закінчення у Shem - el- Nessim ванілько-вершково-кремова "безодня".

   Парфумерію Grossmith ще за часів засновників компанії порівнювали з найкращими французькими брендами - Lubin, Houbigant та Guerlain. Якщо фанатично не любити парфуми, не внюхуватися щоразу у "фрази", не вловлювати відтінки, то й сучасні варіанти можна сплутати. До слова, я особисто полюбила Grossmith за те, що він мені нагадував старі зразки ароматів Герлен. Не подібність композицій маю на увазі, а саме багатогранне розкриття та особливий бентежний стан, який виникає щоразу.

   Shem - el- Nessim ніби відтворили за точною формулою, яку у 1906 році вигадав Джон Ліпскомб Гроссміт. Хто ж знає чи це так? Та враховуючи, що приблизно так помадно-квітково, кремово-вершково пахне L’Heure Bleue Guerlain, все ж можна повірити та уявити моду на аромати у ті далекі часи. А модні тенденції мають здатність повторюватися.

 

 

Hasu-no-Hana Grossmith

   "Який же солдат не мріє бути генералом?" Яка парфумерна компанія не мріє бути постачальником двору ЇЇ Величності? Адже саме з цієї знаменної події розпочинаються великі історії, які сприяють славі та приносять достаток дому.

   У 1835 гроці Джон Гроссміт створив торгову марку J. Grossmith & Son, яку сьогодні ми знаємо як одну із найстаріших парфумерних компаній Англії. Після навчання у французькому Грасі до бізнесу батька долучився син Джон Ліпскомб Гроссміт, який значно розширив асортимент, завдяки чому фірма дуже швидко здобула велику популярність.

   І ось розкішну парфумерію Grossmith в ексклюзивних флаконах Baccarat оцінили при королівському дворі й компанія стала постачальником двору Її Величності Королеви Англії, отримавши Королівський патент (Royal Warrant) на виробництво парфумів. «Дозвіл» Гросміту дала королева Олександра, дружина старшого сина королеви Вікторії, який став після її смерті в 1901 королем Едуардом VII. Згодом фірму Grossmith оголосили своїм офіційним постачальником королівські двори Греції та Іспанії.

   У 1893 році до весілля герцога Йоркського та принцеси Мей Текської (пізніше королеви Марії, матері нині пануючої королеви Єлизавети II) Ліпскомб Гросміт створив композицію Betrothal «Заручини», яку перевипустили у 2011 році до весілля принца Вільяма та Кетрін Міддлтон. Продовжуючи традицію відзначати королівські події, у 2012 Grossmith році випустив Diamond Jubilee Bouquet, присвячений 60-річчю правління Єлизавети II. Оригінальна композиція Victorian Bouquet була присвячена 60-річному ювілею королеви Вікторії на троні, яка відсвяткувала його у 1897 році.

   Отже, знову традиції, символізм та демонстрація королівської величі та вже на прикладі британського Grossmith. До слова, моєї найулюбленішої парфумерної компанії. Шкода лише, що у колекції маю всього дві пляшки з чарівною рідиною та назви парфумів бренду очолюють список моїх найпалкіших бажань.

   Для корисної інформації залишу факти, що інгредієнти для дому поставляються з усього світу, сам парфум виробляється в Англії у британському відділенні Robertet у Хаслемері, графство Суррей. Скляні пляшки виготовляються у Кнотлі у Йоркширі; коробки компанії у Шеффілді; етикетки у Лафборо; складання проходить у Тівертоні, Девоні.

   Підтримувала британський дух сьогодні я Hasu-no-Hana Grossmith - по-королівськи розкішною квітково-східною композицією, у якій мене зачаровує абсолютно все. Від цитрусово-бергамотного з димністю та соковитістю старту, ознак пряно-гірко-шкіряної анімалістичності, багатогранним та мінливим ірисово-трояндово-іланговим букектом, до густої тягучості солодко-вершкових тонка бобів, карамельності амбри та борошнисто-пильної дорогоцінної деревини. Родзинка парфумів, яка у свій час справила особливе враження - дивовижний аромат лотосу.

 

Danger Roja Dove

 

Danger Roja Dove

   Які британські риси мають аромати історика парфумерії, естета, автора двох вагомих праць про парфумерію, парфумера та екстравагантної особистості Roja Dove? Маючи найбільше зразків та знаючи найкраще саме його творчість із інших представників Туманного Альбіону, я не готова у мить дати відповідь.

   Простота та прозорість? Манірність та похмурість? Неемоційність? Лаконічність? Консервативність? Ні, все це не про аромати Roja Dove. Так, елегантність, добротність, якість, витонченість, відсутність брутальності, розв'язаності та вульгарності.

   Традиційність - адже парфуми Roja Dove ще часто називають сучасною класикою.

   Дуже багато у композиціях символізму: Britannia, Great Britain, Harrods, 51, Amore Mio, Diaghilev ат ін. Також є аромати, на які надихнули історичні події та особистості.

   Троянди, символ Велибританії, у центрі уваги майже у всіх композиціях, а також конвалії, лаванда, ромашка. Звичайно, парфумер застосовує всі найновіші синтетичні компоненти та технології, адже без цього не можливий розвиток будь-якої компанії.

   Та найголовніша ознака ароматів парфумера - демонстрація королівської величі та розкоші. Дорогоцінні рідини розміщені у коштовні флакони.

   Я з задоволенням обираю квітково-пудровий Danger Roja Dove, коли не можу зосередитися на чомусь конкретно. І це завжди безпрограшний варіант, що вказує на універсальність

   Яскравий життєрадісний та сонячний старт з цитрусовою свіжістю, соковитістю, димністю бергамоту, зеленкуватою терпкістю та ментольністю, веселою льодяниковістю.

   Розкішний букет з цукерним іланг-ілангом, який доповнюють помадна троянда, кремова вершковість, персикова солодкість та бурштинова джемовість.

   За красою квітів все ж помітно анімалістично-шкіряну анімалістичність - натяк на чуттєвість.

   Засолоджують звучання пухка ваніль та тягуча карамельність.

   Тло Danger створює борошниста деревина сандала.

   А назва Danger перекладається як "Небезпека" і саме сьогодні асоціюється у мене з королевою Єлизаветою I, роль якої чудово виконала Кейт Бланш у історичному фільмі 1998 року.

Фото з відкритих джерел

 

 

Elisabethan Rose Penhaligon's

   Якщо чесно, то мені прийшлося вмовляти себе нанести Elisabethan Rose Penhaligon's. Десь здалека відчувала ознаки "англійського суму" - таку хандру, яку, напевне, спровокували стримані аромати Penhaligon's. Я вже нетерпляче мріяла про розкіш Grossmith та яскравість Roja Dove. Та моя методичність все ж перемогла, тому аромат дня - Elisabethan Rose Penhaligon's.

   Одна із легенд, що на створення Elisabethan Rose Penhaligon's парфумера Майкла Пиктолле надихнула історія замку Сіссінгхерст у графстві Кент. Ніби саме тут у 16 столітті зупинялася королева Єлизавета I й назва аромату на її честь.

   У 1930 році нова власниця маєтку письменниця Віта Секвіл-Уест, дружина дипломата Гарольда Нікольсона, розбила сад, який вважають і сьогодні одним із найгарніших у Британії. Сад поділявся на "кімнати", які утворювали мінісади, об’єднані арками і проходами. На відміну від звичних пейзажних англійських парків і садів, в Сісінгхерсті не має плавних переходів з одного саду в інший. Всі мінісади індивідуальні і неповторні не тільки за формою, а й за кольоровим рішенням. Відомі Білий сад, Трав'яний сад, Фіолетовий квітник, Весняний сад та найпопулярніший і найбільший - Трояндовий сад. І сьогодні сад має значну колекцію троянд, переважно старовинних, оскільки їх дуже полюбляла хазяйка саду.

Трояндовий сад у Сісінгхерсті

   Композиція Elisabethan Rose Penhaligon's має передати красу англійської троянди. Саме червона троянда була улюбленою квіткою і королеви Єлизавети II.

   Та й взагалі троянда - символ Британської імперії. А символізм - один із критеріїв патріотизму, повага до державної символіки, показник відданості. Троянда є головним принтом на тканинах, її образ зображається в архітектурі, прикрасах, сувенірах. Троянда - нагрудний знак англійських королів. Англії пощастило мати пару тисяч років безперервної культури та соціальної історії, тому традиційність - ще одна характерна риса. До слова, Шекспір у своїх творах згадує троянду не менше 50 разів.

   Трояндові аромати популярні у Британії, як і трояндові сади. 

   Англійські троянди - група сортів троянд, виведених у кінці 20 століття селекціонером Девідом Остіном. Англійські троянди отримані в результаті схрещування французької, дамаської, бурбонської та ін. троянд з сучасними сортами чайно-гібридних квітів. Їх називають ще "остинками".

Англійські троянди

   У 1954 році у США на честь королеви Єлизавети II, яка успадкувала трон у 1952 році, вивели троянду Queen Elisabeth, яка добре почувається у всьому світі. Аромат цієї рожевої квітки описують як помірний солодкуватий. Чи вирощують саме цей сорт, який ще називають grandiflora rosa, у Сісінгхерсті, не знайшла жодної інформації.

Queen Elisabeth

   Трояндовий аромат Penhaligon's розпочинається свіжістю та терпкуватістю, як на мене, саме болгарської троянди з вловими зеленим нюансом та медовістю. У мене відразу виникла стійка асоціація з болгарською Албеною та трояндовою галявиною, а ще з квітковим кремом для тіла, який  привезла звідти.

   Гірчинка натякає на присутність герані, яка відрізняється від королеви квітів меншою емоційністю та більшою стриманістю, хоча палітра самого аромату не менш цікава: в ній є і пряність, і фруктовість, і ментольність, і квітковість.

   Сам аромат поступово набуває солодкої фруктовості та фіалкової помадності.

   Характерною рисою для англійських ароматів є використання у квіткових композиціях тих рослин, які ростуть на рідній території: троянда, лаванда, конвалія, фіалка. Часто наголошують, що саме лаванда найпоширеніший компонент у парфумерії. У мене ж відразу виникає асоціація з фіалкою. Навіть Elisabethan Rose у якийсь момент винятково помадно-філкова.

   У стриманому (не крикливому!) елегантному звучанні, на яке поступово налаштувалася та звикла, з часом помічаю тихі, проте бентежні нюанси. Так, наприклад, запах сіна, трав'яниста гірчинка та медова солодкість відтворили реалістичну літню галявину.

   Троянда ж набуває нового мармеладно-сяючого звучання, та в її ароматі є особливий вершково-карамельний відтінок, у який я просто закохалася. Як добре, що я вмовила себе напахнітися сьогодні саме цим ароматом Penhaligon's! Відкрила для себе стільки нового від історичних деталей до ольфакторних вражень!

   Саме трояндово-фіалково-помадною на сандаловому тлі мені запам'яталася сьогодні Elisabethan Rose Penhaligon's. І при всій британській стриманості аромат розвивався протягом дня та наповнював приміщення красою. "Як від вас пахне трояндами!!!" - з захопленням прокоментувала моя знайома. "Здається, що потрапила у трояндовий сад!". Шкода, що не знаємо як пахне у Сісінгхерсті.

   На етикетці Elisabethan Rose Penhaligon's зображена троянда Тюдорів - традиційна геральдична емблема Англії у вигляді подвійної троянди: білої квітки зверху червоної. Назва й походження пов'язані з обставинами виникнення англійської королівської династії Тюдорів.

 

 

 

Malabah Penhaligon's

   Malabah Penhaligon's - це парфумерні фантазії на тему Індії та прянощів, але спочатку про запашний чай. Відразу подумала про англійське чаювання - народну традицію пити чай о 17.00. Десь днями читала, що британці полюбляють саме індійський чай, а у подорожі з собою беруть англійський. Але це не перевірені факти, тому не буду стверджувати.

   Тим часом Malabah стає солодко-гірко-бальзамно-терпким, зі свіжістю, пряністю, краплиною ментольності. Та при спробі уважно роздивится жменю зі спеціями, вдається впізнати лише солодкувато-деревний запах мускатного горіха та гіркоту кардамону. Та й все це звучання хоча і виразне та, швидше, делікатне й стримане.

   Згодом аромат стає солоно-солодкувато карамельним та запомаднюється, часом видається алкогольним. Тепло Malabah ніжно огортає, створюючи затишну атмосферу.

   Напевно, я не можу бути об'єктивною, бо рідина у моєму чудовому 5 мл флакончику, який можна використовувати як прикрасу для ялинки, випарувалася. Залишилася тягуча густа масна краплина, яка нагадує вінтажні парфуми. Навіть розкриття таке ж повільне, як у естрактів. Для екперименту додала трохи спирту, чим прискорила процес та пряно-деревна тема не змінилася.

 

Artemisia Penhaligon's

   Чому б не додати осені англійської елегантності та вишуканої запашної стриманості? Тим більше коли у запасі є набір чудових мініатюр від старезної британської компанії Penhaligon's. До слова, це моя найперша ніша у колекції - подарунок подруги на ДН.

   Penhaligon's заснували ще у кінці 60 років 19 століття. У 1975 році діяльність компанії відновили. Ми маємо можливість познайомитися зі зразками бренду як сучасними, так і відтвореними за старими формулами.

   Penhaligon's присвячує свої аромати легендарним особам чи місцям. Так, наприклад, парфуми, з яких мені заманулося розпочати англійський період цієї осені, присвятили у 2002 році італійській художниці епохи бароко - Артемізії Джентилескі. Мисткиня була першою жінкою, яку обрали у члени Академії малярського мистецтва у Флоренції. Ім'я Артемізії стало популярним у 1970 роках, коли міжнародна феміністична організація зробила її символом свого руху. Та це вже інша історія, не менш цікава, та все ж хочеться більше самого аромату.

Артемізія Джентилескі, автопортрет, 1615 р

   Artemisia Penhaligon's швидко розвивається, не втомлює та не відволікає. Часом здається, що звучить надто тихо та близько до шкіри. Крім того, що аромат стриманий, неодмінно хочеться схарактерузувати - шляхетний.

   Розпочинається запахом холодного чаю та сухою трав'янистістю на виразному борошнисто-вершковому тлі деревини.

   Солодка фруктовість та помадність фіалки виглядають акварельними та повітряними, відповідають за ніжність та жіночність.

   Карамельність амбри додає тягучості та чуттєвості. Та з часом Artemisia стає гірко-борошнистою сандаловою. її приглушеність та серпанковість мені навіть подобається і я налаштовую свої думки на вивчення англійських ароматних (та лише) традицій.

 

Shalimar Guerlain

  Другий у світі аромат за популярністю після Chanel №5 - східний красень Shalimar Guerlain. Пишуть, що саме він складає від 10 до 16% всіх продажів парфумерної компанії.

   Флакон, який створив племінник Жака Герлена - Раймонд Герлен, за однією легендою символізує фонтан. Знову фонтан? І рік створення 1925, і вперше аромат був представлений публіці на тій же Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості, на якій П'єр Герлен був віцепрезидентом журі у відділі "парфумерія".

   Історик парфумерії Елізабет Фейдо пише у своїй книзі "Герлен", що пляшка Shalimar представляла чашу з фруктами, символізуючи багатство колоній імперії Великих Моголів. Надихали на таку форму ступи, характерні для періоду Моголів, а також золотий злиток родини Герлен. У народі цей флакон називають "Летуча миша".

   Мені дуже подобається ця пляшка, й темно-синій корок, який нагадує корону на голові шахині Мумтаз-Махал, на честь та в пам'ять якої її чоловік Шаха-Джахан, представник династії Великих Моголів, владика Індії у 17 ст, побудував Тадж-Махал та розбив сади Шалімар.

Фото з відкритих джерел

   Витончена етикетка ніби повторює контури купола Тадж Махал. На санскриті "Шалімар" означає "прихисток кохання", оскільки сади були прообразом раю на Землі.

   На цій виставці у Парижі аромат Shalimar Guerlain отримав першу премію й справа була не у родинних зв'язках, адже, як ніколи раніше, флакон та парфуми стали єдиним цілим, а не окремими продуктами.

   Shalimar - це єдиний аромат у Guerlain, яким я не захоплююсь. Поважаю, визнаю його розкішну красу та не отримую того виняткового задоволення, коли наношу запашні краплини на себе. Цікаво вивчати історію, розглядати малюнки, порівнювати флакони й все. Саме тому розпрощалася зі всіма раритетними зразками із колекції, залишивши лише мініатюру із парфумами.

   Мій Shalimar розпочинається цитрусами, які задимлюються бергамотом. Це звучання підсилюється зеленою терпкістю, маслянистістю товстої шкірки, краплиною камфорності та старт, який мені дуже подобається, швидко змінюється смолисто-гіркувато-вершковою палітрою тонка бобів з нюансами чорносливу та лікерної вишні, шершавістю та колючістю.

   Далі багато солодкої ванілі, яка мені видається сяйнистою, мінливою, багатогранною. То кремовою, то пухкою, то щільною, то душною, то свіжою, то бальзамно-теплою... Гарно та зовсім не моє.

   У якийсь момент я вловила дивовижну помадність та щось невизначено-прекрасне й зворушливе та згодом й моє нове відчуття, й те, що я почула розвіялося у холодному осінньому повітрі.

   А ось оточуючі завжди позитивно реагують на шлейф. Ще ні разу не залишилася без компліментів, а точніше, не я, а Shalimar Guerlain..

Зразки Shalimar Guerlain, які були у моїй колекції, та згодом оселилися на поличках нових господарів

 

Acqua Nobile Nobile 1942

   20.06.2019

   Пряно-терпко-кисло-димно - таке звучання має Acqua Nobile Nobile 1942 на старті завдяки поєднанню бергамоту та спецій. Поступово з'являється легкість та повітряність.

   Цитрусова мильність та борошнистість неролі, а далі запах вологої пряної деревини з ледь відчутними ознаками хвойності та бальзамічності.

   Acqua Nobile Nobile 1942 мені здається виключно чоловічим ароматом - прохолодним, водянистим, інколи з металевим присмаком.

 

Vespri Aromatico Nobile 1942

   19.06.2019

   Перше, що помічаю у Vespri Aromatico Nobile 1942, це димний, терпкий, смолисто-деревний, пряно-прохолодний, багатогранний та чудовий запах ялівцю. Чомусь я відразу пригадала, як ми після парфумерної зустрічі поверталися додому парком та розглядали дерева та кущі, порівнювали ялівець і тую.

   Смолиста липкість та густа солодкість деревини.

   Якщо бути більш уважним, то за насиченим звучанням помічаєш цитрусову кислинку та лікарські нюанси, камфорність та ментольність розмарину. І знову я пригадала прогулянку парком, але це вже було минулого літа в Калельї. Саме так у парку Далмау пахло тепле повітря, в якому змішалися запахи солоного моря та ялівцю, розмарину та туй, агав та дубів.

   На відстані витягнутої руки чую запах розігрітої на сонці деревини та сухої кори, а на зап'ясті - пряні трави, аромат яких організовує та тонізує.

   Vespri Aromatico Nobile 1942 присвячений чудовим запахам Середземного моря, а конкретно - це ода красі запахів узбережжя літньої Рев'єри, яка є душею середземноморської природи.

   Яка чудова нагода порівняти композицію з новинкою Paris - Riviera Chanel (із-за назви, зрозуміло). Та аромат Chanel більш жіночний, м'якший, дзвінкіший, світліший, солодший, сонячніший, в той час коли Vespri Aromatico стає пильно-деревним, синтетично-кашеміровим (не люблю цей запах!), далі маслянистим і відверто чоловічим.

 

Il Sentiero degli Dei Nobile 1942

  19.06.2019

   Поєднання двох моїх улюблених захоплень - ароматів і подорожей - завжди піднімає настрій, мотивує, викликає інтерес. А якщо до цього ще додати запрошення на танцювальний фестиваль, то я вмить стаю активною і здатна максимально проявити організаторські здібності.

   Мене цікавить найменша можливість подорожі у будь-яку місцевість, а коли мова йде про сонячну та життєрадісну Італію, я вмить оживаю і готова відразу ж відправитися у дорогу. В крайньому випадку, все запам'ятовую, занотовую і при нагоді обов'язково використаю інформацію.

  Сентьєро дельі Деі - не впевнена у вірному написанні, але точно означає з італійської Стежка Богів. Саме так називається найкрасивіша та найвідоміша стежка Амальфітанского узбережжя, яка об'єднує два селища Бомерано та Ночелле, проходить уздовж гір Латтарі в регіоні Кампанія близько 10 км.

   Назва походить від легенди, згідно з якою грецькі боги подорожували, щоб врятувати Олісса від сирен, що були на острові Лі Галлі.

Фото невідомого мандівника з Інтернету

   Протягом століть стежка була єдиним зв'язком між селами на узбережжі Амальфі, а в наш час адаптована під туристів.

   Саме таку історію сьогодні дізналася, коли дістала ще один аромат Nobile 1942, і назва його Il Sentiero degli Dei - Стежка Богів. І поки що відправляюся у ароматну подорож, але колись неодмінно відвідаю ці прекрасні місця.

Фото невідомого мандівника з Інтернету

   Розпочинається композиція радісною цитрусовою кислинкою та ніжною зеленню, які швидко доповнюються солодкою фруктовістю. Здається, що така делікатна милота швидко зникне. Та ні, чергування соковитих цитрусових нюансів, терпкості та мильності шкірки лимону з апетитною фруктовістю, яка згодом доповниться квітковістю неролі, триває достатньо довго. Липкість соку лимону не дратує, а навпаки, подобається така реалістичність.

   Ледь вловима борошниста гірчинка на тлі деревини видалася ще більш приємною. Тиха кремовість та вершковість. З часом Il Sentiero degli Dei стає стриманим, навіть не вистачає мені сонячної яскравості.

   Запах квітів непомітно розсіявся на тлі все виразнішої пряно-терпкої деревини, а з часом з'явилися всі ознаки сандалу.

   В цій історії мене все приваблює: і аромат Nobile 1942, і легенда, і мрії побувати на Амалфі та пройтися Стежкою Богів.

 

 

Shamal Nobile 1942

   13.06.2019

   Сьогодні у нас така спека, що відчуваю себе не на Поліссі, а десь далеко в пустельному регіоні Йорданії чи Сирії. Східні парфуми Shamal Nobile 1942 є дуже доречними і аромат органічно розкривається на розігрітій шкірі.

   Все так і є, але думати абсолютно не можливо. Здається, що мізки закипають. Тому поділюся враженнями дуже коротко.

   Новинка 2018 року Nobile 1942 має колоритну східну назву Shamal і означає назву північно-східного вітру, що дме над Іраком, Перською затокою та Саудівською Аравією. Він дуже сильний удень та слабший вночі. Найчастіше трапляється узимку. Несе з собою велику кількість пилу і викликає сильні пилові бурі.

   У компанії є легенда, що десь далеко, в Перській затоці, небо стає чорно-синього кольору і на землю опускається ніч. Компанію рибалці перлів, який лежить у своєму дерев'яному човнику, складають лише яскраві зорі. Ці зорі служать одночасно втіхою і годинником. Дивлячись на небо, рибалка побоюється, щоб не напали на нього пірати та не забрали всі перли, які він має доставити до Ємену.

   "Рибака, однак, заспокоєний притиранням хвиль, звуком, який повертає його до дитинства, пестившись вітром, що дме, Шамаль ; вітер, який невпинно - протягом багатьох років - формував дюни в пустелях. У міру того, як Шамаль дме серед ароматичних нот, ніжний, але безперервний, приносячи з собою аромат дат, змішаних з палаючим ладаном з берегів, перлинні рибалки лежать там блаженно, коли він м'яко піддається тій спокусниці, що спить. Він замислюється, як загорнуті в оксамит, образи, що обертаються в його розумі, відводять його далеко, далеко, де ніщо не є земним, і все здається легким і швидкоплинним, позбавляючи його тіла денного втоми і відроджуючи його дух у хмарі аромату , ставши одне з ніччю і вітерцем."(с)

   Розпочинається Shamal Nobile 1942 соковитим кисло-солодким зеленим яблуком. Реалістичним та достовірно апетитним. Поступово з'являється запах пряно-деревний і маслянистий. І в повній мірі вдається уявити нічне зоряне небо.

   Шоколадні, липко-солодкуваті нюанси відповідають моменту мрій та приємних спогадів з легенди.

   Поступово композиція стає гірко-шкіряною, ще темнішою, димною. Огортає оксамитовим теплом та навіює смуток. Принаймні, на мене...

   Shamal Nobile 1942 дуже атмосферний аромат, викликає бажання відправитися у далекі країни, але себе уявити в такому ольфакторному образі не вдається.

 

 

 

Cafè Chantant Nobile 1942

   12.06.2019

   Коли я навчалася в інституті, наша викладачка по класичному танцю, щоб підкреслити не акуратне виконання якось руху, особливо розбовтаність стегон, характеризувала це "кафешантан". Я тоді розуміла, що мова йде не про театр опери та балету, але все ж чіткого уявлення ще не мала.

   Кафешантан - розважальний заклад, кафе з естрадою, де виконують пісні і танці, переважно не зовсім пристойного або двозначного характеру. Виникли кафешантани в Парижі на базі ресторанів і кафе. Саме в ним з'явився знаменитий танець канкан. З часом в таких закладах показували еротичні програми та стриптиз.

   Назва парфумерної композиції Cafè Chantant Nobile 1942 викликала дві асоціації: перша - із танцювальної юності, друга - має бути щось гурманське, смачне і обов'язково кавово-шоколадним. Тому ні разу не виникло бажання познайомитися.

   Але є речі, які нас самі знаходять. Тепер я буду вже не здогадуватися, а чітко знати про що ж йде мова у Cafè Chantant Nobile 1942.

   Так, старт гурманський, апетитно-манкий, кремово-вершковий, ванільно-невагомий, карамельно-шоколадний. І мені, як не любителю гурманіки в парфумерії, це чомусь подобається. Абсолютно не приторно, не нав'язливо, не липко. А я завжди очікую саме таких характеристик від "смачних" парфумів.

   З часом шоколадність на смолисто-пачулистому фоні стає гірко-пряною, пильною, ніби з сизим нальотом. І за кілька годин це вже була трохи інша історія - історія про шоколадну деревину.

   Аромат повільно розтікається по шкірі та плавиться, перетворюючись на кремові вершки з приємним ніжним сандаловим підтоном.

   Не зважаючи, що у композиції досить яскрава солодка ваніль, Cafè Chantant сприймається легко, свіжо, радісно. Напевно, це заслуга фруктової кислинки, яка періодично розбавляє солодкість.

   Нічого непристойного не помітила, натяку на стриптиз чи будь-яку спокусу також. Ні танців, ні пісень, одні ласощі.