Одеколон ШИПР

   11.06.2019

    У 1917 році Франсуа Коті випустив один із найвідоміших ароматів XX століття - "Шипр". Про парфуми, які очолили цілу парфумерну родину - шипрові - я вже раніше писала. Сьогодні з задоволенням дістала рідкісний зразок Chypre Coty, щоб порівняти із одеколоном "Шипр", як не дивно, але українського виробника. Заінтиговані? Я теж!

   Чомусь мені здавалося, що про цей аромат має бути багато інформації та, на жаль, я прочитала всього одну інформативну статтю Вікторії Власової, переглянувши багато джерел.

   Отже, радянський "Шипр", який я ще пам'ятаю та мої ровесники, і при згадці про нього виникає асоціація з перукарнею, відразу хочеться зморщити носик від неприємної різкості, з'явився завдяки ленінградській парфумерній фабриці (створена у 1860 році французом І.Каммом).

   Саме там, у далеких 1920 роках, коли багато парфумерних компаній у Європі випускали парфуми з цією ж назвою, радянська парфумерія намагалася повторити легендарну композицію. Як пише Вікторія Власова, навіть флакон по дизайну був дуже подібним до оригінального Chypre Coty. На жаль, для колекціонерів мого віку такого щастя бачити елегантну пляшечку не випало. Ми пригадуємо ось таке:

Світлина з Інтернету

   З часом фабрика "Нова зоря" теж почала випускати "Шипр". І, як тепер я дізналася, і український виробник - Золотоніське виробничо-аграрне об'єднання ефіро-мастичної промисловості у м.Золотоноша Черкаської обл. Сьогодні це приватне акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", яке, як розповів мені один авторитетний колекціонер, в наш час випускає підробки.

   Менше місяця тому Дмитро Мілютін - знаний колекціонер з Одеси, виставив світлину в одній парфумерній групі трилітрового слоїка з рідиною темного зеленого кольору. І не просто виставив, а запропонував пригостити всіх бажаючих цією парфумерною рідкістю.

Фото Дмитра Мілютіна, як і у лівому верхньому куту

   Я в цей час була так заклопотана підготовкою до концерту на роботі, що всі новини читала по діагоналі і не мала часу вникати у деталі. Але наша Наталя в цей час була спритнішою і зразок "Шипру" з'явився і у місті Рівне!

   З задоволенням і абсолютно без всякого страху сьогодні у мене аромат дня цей радянський "Шипр" з 1970 років. Паралельно на іншій руці вінтажні парфуми Chypre Coty для порівняння, хоча порівнювати різні концентрації не коректно.

   Український "Шипр" має терпкий, зелено-димний, різкуватий старт на шкірі, а в повітрі в цей час вловлюється солодкість. Колючі цитрусові відтінки та не можу сказати, що помічаю ознаки бергамоту. Натяк на духмяність та свіжість неролі та деревину петитгрейну.

   Та різкість та одеколонність, що могли налякати на початку композиції, поступово пом'якшилась, запах набув густоти та липкості. Ніби в пальцях щойно тримала дольку лимону.

   Приємне цитрусово-шипрово-деревне звучання хоча й без характерної землистості та багатої палітри моху. Абсолютно без натяку на синтетичність! Спокійно можна "вигуляти" в люди - цитрусовою свіжістю злякати не можливо.

   В солодкому відтінку можна роздивитися медовість та ще щось знайоме, але не вловиме. Напевно, натяк на прілість пачулі і ... дуже тиху анімалістичність, хоча цю думку я постійно відганяла, стверджуючи, що такого бути не може.

   Аромат дуже швидко затихає. Це або спека так на нього впливає, або вже "здоров'я" не те. Мило, цікаво, без тієї "скептичної" характеристики "Шипру" із радянських часів, але і без чогось особливого, глибокого чи багатогранного.

   В порівнянні з Chypre Coty звучить дзвінкіше, світліше, більш одеколонніше та абсолютно не квітково.