Sa Majeste la Rose Serge Lutens
Зарослі шипшини надихнули мене дістати Sa Majeste la Rose Serge Lutens. Чомусь щоразу вдихаючи запах цих тендітних блідо-рожевих квітів я згадую саме цю композицію і на мить задумуюсь, що саме так починався рід троянди якихось 4 000 років тому. І звертатися до квітки неодмінно потрібно лише як Її Величність Роза.
Фруктово-зелена кислинка у мить запомаднюється, але не так щільно, як це буває у троянди, а невагомо та легко, хоча і не прозоро. У тлі вловлюю гірчинку та рожева кремовість викликає приємні емоції та захоплення. Здається, що пелюстки від подиху вітру чи руху руки опадуть, але їх витривалість дивує.
В ароматі шипшини є та легкість та простота, яка не зобов'язує до досконалості, безтурботність та спокійна впевненість. Ще - сонячна усміхненість та тиха радість.
Повітря біля кущів шипшини медово-мармеладне, тому й не можливо було залишити дикі порослі, не зважаючи на можливість поколотися колючками. Лише за цю здатність шипів та ще хіба що за поширення рослини у лісі чи при дорозі квіти можна називати дикими, а у всіх інших випадках - Її Величність Роза.
Якщо до цих мої запашних вражень про шипшину додати, що фруктово-помадний аромат квітки розкривається на фоні гіркувато-соковитої та трав'янисто-терпкої літньої зелені з ледь помітним металевим присмаком, що солодкість парфумів можна охарактеризувати свіжою, хоча і з ознаками медової липкості, що кремова вершковість дивовижно витончена і апетитна, але не в гурманському сенсі, то це і буде розповідь про Sa Majeste la Rose Serge Lutens.
10.08.2019
Sa Majeste la Rose Serge Lutens - Її Величність Роза. При першому знайомстві здається, що чути аромат болгарської троянди. Взагалі, у мене склалося враження, що у Sa Majeste la Rose є здатність не подобатися при першому знайомстві. При другому, якщо виникне раптом ще раз бажання: "О! То не так вже і погано!" А при третьому чую все абсолютно інше і лише дивуюся, як така краса довго приховувалася за невідомо чим. Ось тоді у всій красі Її Величність пахне терпко-солодкуватою медовістю та ніжним фруктовим кремом з ледь вловимою кислинкою.
А розпочиналася ароматна історія із запаху троянди з гірчинкою лаванди, а не герані, як часто буває, та яскравого зеленого звучання. Здавалося, що щойно зрізали стебло, а на пелюстках та листі ще переливаються діамантові росинки. Свіжо та прохолодно. Дзвінку соковиту фруктовість спочатку не так легко і "роздивитися" за пряною терпкістю, поки не розігріється аромат на шкірі і з'явиться хрустка солодкуватість.
Дуже повільно заявляє про себе медовість, хоча і не солодка, та ще й підсилюється пряний запах гвоздики. Мильність мускусу в поєднанні з кислинкою герані та приємний деревний нюанс створюють потрібний баланс, щоб не розчарувати. Ще мить і вже рожевий тон стає теплим, соковиті пелюстки перетворюються на солодкий мармелад та фруктову помадність.
В офіційній піраміді вказана марокканська троянда. Шкода, що не має зразка з чим порівняти. Та я пригадую вражаючу звучанням Le Maroc Pour Elle Tauer Perfumes і, на жаль, Sa Majeste la Rose Serge Lutens не витримує порівняння, хоча, можливо, це не коректно.
Менше з тим, Sa Majeste la Rose Serge Lutens - прохолодний та відчужений з самого початку аромат, але дуже витончений, елегантний та аристократичний. Йому не властиві розкішність чи життєрадісність, чуттєвість та кокетство. Це гордовита краса, якою дозволено милуватися на відстані. Так не даремно ж, Її Величність.
24.01.2018
В эти долго ожидаемые морозы не только у меня возникло желание достать цветочный аромат. С вечера я просто видела жасмин и потянулась за A La Nuit Serge Lutens, но взгляд зацепился за Sa Majeste la Rose. В густой терпковатой травянистой зелени душистые розочки с кисловато-мускусным ароматом. Свежие сочные лепестки очень реалистичные, так же как и листья, стебли и шипы. Это те розы, что мне часто дарят на праздники, родом из Голландии.
Красота цветов быстро растворяется в пряно-древесном мускусном окружении. Очень выразительный запах гвоздики-специи чередуется с запахом ванильной древесины.
У меня к Sa Majeste la Rose странное отношение. Однажды приобрела и с легкостью распрощалась, так как роза показалась очень кислой и мускусной. Осенью совершенно неожиданно приобрела флакон - бывают такие необдуманные покупки после долгого воздержания.
Но кажется, самое лучшее время для Sa Majeste la Rose - морозная зима. Тогда аромат раскрывается легко, звонко, свежо. Появляются розовые кусты c нераспустившимися бутонами ранним утром в капельках росы.
Роза не такая, как я люблю, не маслянистая, не помадная, не винная. Немного напоминает болгарскую красавицу, кисловатая горчинка от герани, что-то от шиповника. Но ее свежесть очаровывает, легкость радует, а фруктово-мармеладное звучание влюбляет.
Чтобы получить удовольствие от аромата, наносить нужно с большого расстояния, тогда не будет тяжести мускуса. Но благодаря ему, думаю, будет красивый и яркий шлейф. А вообще, если перетерпеть навязчивое мускусное звучание, начнется часть композиции, которую сложно описать, так как уже не выделяешь отдельных голосов - слитное гармоничное цветочно-древесное звучание. Появляется мягкое тепло и душистая медовость. Цветов в густой листве уже нет. Есть дорожка, усыпанная лепестками.
Немає коментарів:
Дописати коментар