Lux Mona di Orio

                

   Я щоразу засмучуюсь, коли забуваю, що 19 липня ДН Мони ді Оріо і на її честь не дістаю один із всіх улюблених її запашних творів. Сьогодні не виключення моя забудьковатість та вчасно спохватилася та потішилася цьому.

   Я можу довго вибирати аромат, бо визначити який із колекції люблю найбільше, мені важко. Щоразу, коли потрапляю у таку ситуацію, наношу Lux Mona di Orio. І він, хоча інші будуть не гірші, ідеально пасує до такого дня.

   Lux - радісний та сонячний. Він розпочинається зацукреними льодяниковими цитрусами та кислими бризками жовтогарячого лимона. Усмішка виникає невимушено, сама собою. Такий настрій буває саме влітку, бо літо - це не лише маленьке життя, але й щасливе та безтурботне життя, навіть тоді, коли турбот вистачає.

   Lux - складний та довгогральний. Лише гірко-деревних, терпких, димних, зеленкуватих відтінків петитгрейну так багато, що не хочеться забирати руку від носа, зупиняти цю ольфакторну подорож. А раптом пропущу прохолодну ментольність, а її освіжаючий подих такий необхідний саме сьогодні. Або ті масні ознаки, що викликають цікавість...

   Lux - апетитний смаколик, коли кремова ванільність бензоїну заповнить приміщення і ніжно огорне вершковим серпанком.

   Lux - елегантно-кокетливий та грайливий. Карамельно-амброва помадність додає ще одну родзинку до сьогоднішнього літнього фрагменту щастя.

   Отож, з Днем народження, Мона ді Оріо!