Les Nombres d`Or Vanille Mona di Orio

    Деревна гіркота та терпкість з кислинкою петітгрейну змінюється кремовою солодкістю ванілі, в ароматі якої помітно і огортаюче оксамитове тепло, і сонячну іскристість і яскраву квітковість.

   Льодяникова грайливість цитрусів, позитивна фруктовість та апетитний запах щастя у самому старті Vanille Mona di Orio обіцяє зробити день якщо і не безтурботним, то позитивним. Аромат надихаючий та пробуджуючий енергію. Кажуть, що енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може лише переходити з одного стану в інший. То сьогодні на мою діяльність впливає саме Vanille Mona di Orio і із квадратної пляшки, яка має кришку з мюзле, як у шампанського, та той знайомий "шпок" при відкриванні, виривається не просто запашна рідина, а потужна сила, яка допомагає бути рішучою мені.

   Шоколадно-карамельна амбра та розтікаюча помадність на тлі маслянистої та димної деревини. Помітні ознаки анімалістичності та вичиненої гірко-пряної шкіри замасковані за солодко-квітковим звучанням, але все ж додають аромату багатослойності та створюють надійний тил та той внутрішній стержень у характері, що відповідає за емоційну стійкість, пластичність та усвідомленість. А ще - додають ознак вінтажності, за які найбільше люблю сучасні композиції.

   Смолиста шершавість та колючість, ніби газовані бульбашки шампанського, та знову бальзамність та маслянистість, кремово-амброва ніжність. Невагома вершковість та чуттєва тілесність нагадали мені Carnation. Здається, я вперше уявила квітку орхідеї завдяки парфумам та вітер, який розносить солодкувато-свіжий аромат на відстань. Безкінечні зміни та переходи із одного стану у інший, навіть коли аромат затихає. 

   Зовсім під іншим кутом сьогодні почула Vanille Mona di Orio. Ніякої згадки про піратів та їх алкогольні уподобання. Навіть не про ваніль, як прянощі чи квітку орхідею. Аромат мені видався неймовірно гармонійним та вражаючим досконалістю та балансом. Вперше увага зосередилася саме на суті назви самої колекції Les Nombres d`Or - "Золотий Перетин" ("Золота Пропорція" або "Золоте Співвідношення").

 
   14.01.2019
     Одного разу, почувши на вулиці від панянки ванільний шлейф, виникло бажання дістати Vanille Mona di Orio. Тим більше, що зима саме її час. Враховуючи мою стійку не симпатію до ванілі у парфумерії, це єдиний екземпляр, який є винятком.

   Алкогольна нота б'є у ніс та зігріваючий ковток рому і тепло приємно обволікає тіло, а в роті залишається медово-терпко-солодкий, фруктовий присмак.

   Солодка ваніль з карамельністю та смолисто-димним підтоном. В димності можна розрізнити відтінок чорносливу та маслянистість. Миттєві ознаки кислувато-цитрусово-деревного петітгрейну.

   Солодкість поступається місцем пряності та деревині та час від часу все ж просвічується, але сиропна в'язкість зникає.

   Наступний етап - гіркувата димність та шкіра. Запах шкіри то здається маслянисто- анімалістичним, з ледь вловимим рибним нюансом, то гірко-пряно-сухим.

   Про ваніль можна було б забути, якби не назва композиції. Взагалі, з самого початку мова йшла не про кондитерський ванільний цукор, а темно-коричневі стручки ванілі, маслянисті на дотик, які пахнуть димом та чорносливом.

   Я люблю, коли Vanille Mona di Orio звучить з сирими зеленими нюансами та вже давно не вдається таке почути. Але все ж є невловимий зелений відтінок, який нав'язливо нагадує мені Туберозу МдО і я не можу позбутися цієї думки, а димність деревини викликає бажання дістати Уд.

   Взагалі, Vanille вирішила сьогодні бути димно-деревною, гіркувато-пряною. Звичайно, звучить не монотонно, збагачується цитрусово-льодяниковими сполохами, карамельною тягучістю, кремовою квітковістю, колючістю та сухою землистістю ветиверу.

   5.02.2018
    Сухая сладкая ваниль всегда появляется первой. А если нанести еще раз, то ароматная палитра станет гораздо интересней. И уже явно заметно цитрусово-горькую древесность петитгрейна, фруктовую кислинку, пряно-бальзамичную терпкость гвоздики, сладко-ванильно-шоколадный аромат рома, землистость ветивера и даже анималистичный нюанс.

   Чем больше ношу Vanille Mona di Orio, тем все больше замечаю, что ваниль не просто сладкая кондитерская или древесная, а имеет цветочный оттенок.

   Очень люблю, когда аромат звучит не сухим колючим голосом, а влажно зелено-древесно. Сегодня почти такое раскрытие. Веселая цитрусовость, что появилась со временем немного напомнила Shalimar Guerlain.

   Карамельно-дымная амбра размягченная, даже кажется, что растекается по коже. Рядом с цитрусовой свежестью улавливается приятная камфорность и опять деликатная анималистичность, о которой я уже упоминала.

   Vanille становится все легче и объемней. На мгновение вспомнился, почему-то,  Vol de Nuit Guerlain. Наверно, древесно-сандаловая пудровость причина этому.

   Vanille Mona di Orio светится и переливается множеством оттенков. Шоколадная бальзамичность переходит в пряность, древесность сменяется маслянистой анималистичностью, сладость уступает место цитрусовой свежести, а потом дымномти, соленый нюанс амбры - сливочности тонка бобов.

   Я так люблю ароматы МдО, что иногда сложно быть объективной. Но уловить разницу в сдержанном и эмоциональном восприятии все-таки, думаю, удается.

   13.12.2016
   Сухое, немного шершавое, сладковатое, с явной цитрусовой кислинкой и горчинкой начало у Vanille Mona di Orio. Цитрусовость добавляет легкости, солнечности и позитива. Очень быстро на этом фоне появляется пряность и терпкость гвоздики-специи. Интересное сочетание сочного не сладкого апельсина и гвоздики.

   Глоток обжигающего алкоголя - и приятное тепло по всему телу. Шоколадно-ванильно-карамельное послевкусие будоражит воображение и вызывает желание повторить, чтобы ощущения  не проходили.

   Карамельная, дымная, солено-сладковатая амбра. Со временем появляется маслянистость и животный нюанс.

   Ваниль сухая, без намека на кондитерность, шоколадно-древесная, с горчинкой. Ее запах со множеством оттенков, как и сами свежие стручки.

   Мягкий аромат сливочно-ванильных тонка бобов.

   У меня отношение к Vanille Mona di Orio постоянно изменяется. Сначала было любопытно, потом открытие, разочарование, новый взгляд, а сегодня нравится в ней изменчивость, пьянящее тепло, искристость и самое главное - ваниль, которую я, вообще-то, не очень люблю в парфюмерии. Еще аромат вызывает позитивные эмоции у  окружающих.

   Vanille вдохновляет на написание рассказов об путешествиях и пиратах, а еще хочется специально для нее придумывать интересные неординарные фасоны одежды.

   23.12.2014
   При моей нелюбви к ванили Vanille Mona di Orio имею и ношу. Не потому, что это МдО, а потому, что ваниль особенная. Она не сухая, не колючая , не сладкая, не приторная. Аромат очень солнечный, теплый, зелено - желтой красной гаммы. Переливчатый и не скучный. Это не моноаромат о ванили, это множество историй вокруг этого компонента.

   В самом начале сразу поднимают настроение горько - сладко - колючие цитрусы. Что - то среднее между лимоном и апельсином. Желто - красно - оранжевый. Совсем рядом цветочно - цитрусовый аромат петитгрейна с древесно - травянистым оттенком. Именно цитрусовые оттенки делают аромат веселым и легким для восприятия.

   Мягкий ароматный ром , со сладкими тонами патоки, с фруктовыми нотами, легкой пряностью и деликатным характером.

   Ваниль в сочетании с иланг - илангом и еще с чем - то становится вкусным леденцом с зелено - сочными красками и фруктовым вкусом.

   Серьезного фона придают древесные оттенки. В какой - то момент аромат стал сливочным. Это зазвучали , скорее всего, бобы тонка. Богатый, насыщенный, бальзамический аромат Vanille постоянно изменяется, то звучит мягко - вкрадчиво, то вспыхивает яркими искрами.

   Ближе к базе появились специфические оттенки дерева гуаяк - дымно - смолисто - кожано - пряные. Сама база мягкая сливочно - амброво - ванильная.

   Судя по комплименту коллеги, шлейф километровый. Я зашла в помещение, а сотрудница была в другом конце его и сразу сказала, что очень интересный парфюм.

   Особенно люблю Vanille во влажную погоду, когда аромат звучит влажно - сочно. В мороз больше сухости и шершавости. Летом становится больше восточным.

 

 

L'Eau d'Hiver Frederic Malle

    Так багато, як цієї зими, я ще не носила L'Eau d'Hiver Frederic Malle. Спочатку за інерцією, щоб вигуляти, потім - за бажання прохолоди та свіжості, іншим разом - із-за пудрових ознак ірису. Останній випадок - захотілося зеленкувато-деревної борошнистості, що нагадує запах мімози.

   Свіжо-тонізуючий, кислувато-цитрусовий, квітково-трав'янистий, пряно-борошнистий старт у "Зимової води" з виразною надією на появу весни та з обіцянкою про здійнення мрій.

   Солодкувата зелена квітковість дягелю в оточенні димного бергамоту чергується танденом пухкого мускусу та землистого ірису та приємно освіжає і бадьорить, не зважаючи, що довкола і так не спека.

   Делікатна ванільно-десертна солодкуватість додає тихої радості і створює особливу атмосферу затишку та комфорту.

Візуалізація L'Eau d'Hiver Frederic Malle сьогодні

   11.03.2019
    Соковитий, кислий з гірчинкою, з товстою димною шкіркою тонізуючий та підбадьорюючий бергамот. Поруч - веселі льодяникові цитруси та деревно-пряні відтінки петітгрейну. І, здається, чую специфічну квітковість неролі.

   Ні натяку на ванільність геліотропу, яку я помітила, відкривши кришечку з флакону.

   Знову соковитість, але вже трав'яниста і на цей раз ангеліки. Інколи складається враження, що вичавили сік із трави. Запах дивовижний - ну, не даремно цю рослину називають ще "ангельською травою", але не із-за запаху, а тому що в Європі вирощували в монастирях.

   Поступово все ж вершково-кремово-ванільність геліотропу з'являється, але аромат не стає гурманським. Паралельно чути деревний землистий тон.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle я дістала із-за ірисів. Не скажу, що це ірисова композиція, та все ж ці квіти присутні і створюють фіолетові плями на зеленому фоні та додають борошнистої гірчинки. З часом їх аромат стає ніжним кремовим, нагадуючи то вишуканий десерт, то косметичний засіб.

   Інколи пахне мімозою - зеленкувато-деревні нюанси та ледь солодкуватий пилок.

   L'Eau d'Hiver - прохолодний, трохи водянистий, кислувато-свіжий, гіркувато-трав'янисто-пудровий запах весняного ранку. Аромат надзвичайно витончений та делікатний. З часом стає теплим, м'яким та невагомим. Він як смак березового соку. Потрібно пити маленькими ковтками, щоб відчути солодкуватість, невиразну трав'янистість та кислинку.

   Я, здається, "доросла" до мінімалізму Jean-Claude Ellena. Його, на перший погляд такі прості та тихі композиції, мене вражають і хвилюють більше, ніж якісь інші розкішні, яскраві та пафосні. Люблю за атмосферність та особливий настрій. Тільки кілька днів, як носила Hermessence Iris Ukiyoé Hermès, наприклад.

 
  29.03.2018
   Из флакона я услышала аромат мимозы - смешанные запахи сухого сена, древесность и миндальность. Даже приготовилась искать картинку с яркими желтыми пушистыми шариками, а на коже совершенно другая история оказалась.

   Кислинка цитрусов, остринка и дымность бергамота. Травянисто-сладковатая, чуть терпкая и даже с уловимой ментольностью ангелика. Влажно и свежо. Пахнет сырым свежим воздухом и талым снегом. L'Eau d'Hiver Frederic Malle - это именно сегодняшняя погода - затянувшийся переход от зимы к весне. И хотя зимы еще больше, в душе у каждого человека побеждает весна. Моя воспитанница вчера так прокомментировала падающие снежинки: "Какое разочарование! Меня природа разочаровала!!!"

   "Но у природы нет плохой погоды", как известно. И если посмотреть на ситуацию под другим углом, например, как это сделал Jean-Claude Ellena, то это прекрасно.

   Фруктовая кислинка водянистого жасмина кажется призрачной. Однажды промелькнув так больше и не показалась.

   Миндальность, которую уловила только открыв флакон, действительно есть, но теперь понимаю, что благодаря гелиотропу.

   Спокойное дуновение ветра принесло мягкое теплое ирисовое облако и укутало прозрачным коконом.

   В L'Eau d'Hiver все оттенки "наполовину". Полугорький, полупрозрачный, полутравяной, полупудровый утонченный ирис заканчивает свою мелодию полукарамельным нюансом.

   Медовая сладость пыльцы рассеивается в воздухе и медленно оседает на еще голые ветки. И долго и тихо звучит на коже то ли древесная пудровость, то ли аромат все-таки мимозы.

   L'Eau d'Hiver Frederic Malle - деликатный, акварельный, чистый и необычный аромат. Одновременно прозрачный и ассоциируется с прохладой и теплый, мягкий, пушистый.

   Это дыхание весны. Это мысль о ней. "Минимализм, который имеет удивительное присутствие".

   В самом начале парфюмерного увлечения я имела пробирку с Талой Водой, но была не готова к восприятию такой тонкой, неосязаемой красоты. Мне аромат казался серым, водянистым, мускусным. Из этого следует только один вывод, что всему свое место и время. И я рада, что время настало и первый том произведений Frederic Malle разместился на полке в парфюмерном шкафу.

   Я приобрела L'Eau d'Hiver из-за наличия ириса в композиции, а получила новое восприятие, удовольствие от прозрачности, от духа, от только зарождающейся мысли.

 

White Linen Estée Lauder

   Вже давно я люблю білий колір. З різноманітними кремово-ванільними відтінками та чистий. З ніжністю нареченої та сяйвом світла, з офісним дрес-кодом та лікарською стерильністю, з чистими думками та досконалістю мережива. Люблю, коли на вулиці біло від снігу, і з задоволенням поповнюю гардероб білими речами.

   Саме вчорашній снігопад надихнув дістати White Linen Estée Lauder із-за асоціації з білим та й, звичайно, альдегідно-квіткові композиції мають здатність неймовірно гарно звучати у такий час.

   І ось вони - борошнисті, пухнасто-м'які, ніжно-оксамитові альдегіди, які налаштовують на колір незайманості. Зникли ті ознаки "бабусиної скрині", які були надто виразними, коли я лише отримала флакон з парфумами. З'явилася витончена пудровість та квітковість. А ще - фруктовість солодкуватого персику. Ну, як же без легендарних апетитних персиків, коли автор композиції Софія Гройсман.

   Квіткова ж палітра White Linen багатогранна та мінлива. Мені вдалося "роздивитися" лише невелику частину та й того вистачило для захвату. Найяскравішим, звісно, виявився сонячно-льодяниковий іланг-іланг. Помадний аромат троянди поступово стає лікерно тягучим. Ніжна кремовість фіалки та тендітна вершковість. Витончене звучання ірису.

   Борошнистість сандалу доповнюється солодкуватістю пухкої ванілі, яка чергується з землистою деревною гіркотою ветиверу.

   Досконала краса White Linen Estée Lauder не "кидається у очі", не привертає увагу яскравим шлейфом, та порівняння з нею не витримають наймодніші ароматні представники.

 

Lux Mona di Orio

   Як же розслабив цей локдаун! Навіть при постійному організованому графіку він довів до стану "кота лежня" і думка про роботу, яка завжди викликала задоволення, сьогодні трохи лякає. Неодмінно потрібно допомога, якщо не психолого, то ароматерапевта. Добре, що з місією останнього, ми можемо справитися самостійно.

   Отже, Lux Mona di Orio, не лише як елемент гардеробу та доповнення образу, але як психологічна допомога.

   Кисло-освіжаючі, солодко-льодяникові, життєрадісні (що конче необхідно!!!), з липкістю, терпкістю жовто-соковиті неймовірно ароматні цитруси. Маслянистість товстої пористої шкірки відчувається на пальцях, як і добре помітний восковий наліт та відчуття мильності.

   Насичений цитрусово-фруктовий з трав'янистим нюансом запах літсеї кубеби одночасно піднімає настрій та тонізує, а ще добре організовує та допомагає зосередитися.

   Пряно-деревні ознаки петитгрейну додають серйозності.

   На щастя, вся ця сонячно-позитивна атмосфера не зникає на старті. Очікування справджуються і ефект терапії надає впевненості.

   Аромат поволі запомаднюється, огортає вершковістю, згодом стає солоно-солодко карамельно-амбровим, нагадуючи запах розігрітого у танцювальному класі тіла. В передчутті задоволення від процесу творчості я налаштовуюся на робочий лад та бажання діяти.

   Маючи таку підтримку, приємно розпочинати не лише новий день чи тиждень, але й черговий етап у роботі.

   А ви як себе вмовляєте на трудові будні?

   
   23.06.2020 Lux MdO

   5.02.2019
    Час від часу у нас, колекціонерів, трапляються така неприємність, як поломка спрею у флаконі. Часто цей факт виявляється випадково і в невчасний момент, хоча наявність поломки завжди недоречна. Як же прикро, якщо це ще й улюблені парфуми улюбленого бренду.

   Така сумна історія у мене трапилася сьогодні з Lux Mona di Orio!!! Цілий ранок присвятила ремонтуванню спрею. Рідина все ж видобувається, але не так як потрібно, зі всіх боків обливає сам флакон. Я вся обмазалася Lux, і здається, чому ж не задоволена, є ж такий спосіб нанесення...

   Ось до чого приводить, якщо не приділяти увагу улюбленцям!

   А Lux виявляється дуже масний, ніби зі шкірки цитрусів зібрали всю маслянистість. Товста лимонна шкірка така виразна, що чітко уявляються пори на ній, восковий наліт і навіть білий середній шар, який називається мезокарпій.

   Цитруси льодяникові , солодко-терпкі, яскраві, радісні у жовто-гарячій життєстверджуючій, надихаючій гаммі. Деревний фон створює трав'янисто-гіркий петітгрейн.

   Димно-землистий ветивер особливий і я би охарактеризувала його, як навмисне для жінок. Сухість змішана з солодкуватою помадністю звучить кокетливо-пудрово.

   Запах вологої деревини з часом доповнюється маслянистою анімалістичністю амбри, а потім ще й вершковістю бензоїну.

   У шлейфі мерещилися хвоя, бальзамність та димна смолистість.

   Завдяки рясному нанесенню ніби роздивилася Lux Mona di Orio під іншим кутом.

 
   12/04/2018
   Я вчера носила аромат Эдмона Рудницка Diorella CD и мимолетом вспоминала о Mona di Orio. Что-то там сказала о логической связи. Конечно, без объяснения эта фраза будет понятна всем любителям творчества Моны ди Орио. А кто только собирается познакомиться с ее ароматами, обязательно нужно знать, что она шесть лет училась у гениального парфюмера XX века, работала в его лаборатории, а после смерти мастера заменила своего учителя по просьбе его супруги.

   Я уже точно не знаю, то ли читала где-то, то ли уже сама придумала (искала информацию - не нашла), что композиция Lux посвящена именно ее наставнику Эдмону Рудницка. И анализируя Lux и Diorella можно обнаружить подтверждение этой мысли. Не имеется ввиду, что композиции похожи. Они разные, но объединяет их мастерство, талант и дух, кроме цитрусовой темы. Хотя многие пишут, что Lux - это логическое продолжение Eau Sauvage Christian Dior. Я пока не могу прокомментировать последнее предложение, имею аромат Диор в современном выпуске.

   Так что аромат дня у меня - Lux Mona di Orio.

   Сочные цитрусы и с кислой мякотью, и с твердой душистой кожицей, и кусочки, посыпанные сахаром, и леденцы, пахнущие лимоном. Последний нюанс - явная литцея кубеба, звонко благоухающая цветочно-леденцово-лимонно-сладко.

   Хочется улыбаться и от яркого солнца зажмурить глаза. Весело, радостно, счастливо. Одни люди от счастья поют, другие пританцовывают, но точно все в это время улыбаются.

   Lux Mona di Orio один из самых позитивных ароматов, которые я знаю. Один из самых солнечных, ярких и оптимистичных. Но для цитрусовых ароматов характерны свежесть и прохлада, легкость и прозрачность, а Люкс теплый и густой, иногда даже чувствуется липкость.

   Обычно запах цитрусов звучит только в верхних нотах композиции. Но Lux исключение из правил. Лимон на протяжении всей композиции в центре внимания композиции, он тот яркий луч, что освещает и дает свет. А все другие компоненты его дополняют, усложняют, делают разнообразным.

   Древесную горчинку и зеленый тон добавляет петитгрейн. Медленно появляется дымность, сухость благодаря ветиверу. Со временем лимонный запах становится густым, немного тягучим, со сливочным привкусом - сочетание лимона и бензоина. Карамельность и маслянистость добавляет амбра, пушистость - ваниль.

   Ближе к базе Lux становится помадно-пудровым. И почему кто-то писал, что это мужской аромат?

   В самом начале композиции можно было уловить в запахе мыльной кожицы легкую мыльность, но она была такая мимолетная и акварельная, что про этот нюанс промолчала. А потом мыльность появилась опять, но уже как оттенок мускуса, думаю. И в этом нюансе уже улавливается не запах чистоты, а чувственность, телесность. Звучит тихо, близко к коже, интимно.

   Исследования показали, что запах лимона не только успокаивает, но и делает человека щедрым. Так, если находиться в помещении магазина, в котором есть запах лимона, то будет легко расстаться с деньгами и сделать необдуманные покупки. Вывод - не надевать Lux Mona di Orio на шоппинг. А вот если предстоит трудная работа, он поможет сосредоточиться, к проблемам отнестись легко, адаптироваться к сложившейся ситуации. Ну, и конечно, бодрит и организовывает. А еще - притянет собеседников... И можно еще долго развивать эту тему.

   На фото  в левом углу - флакон Lux с желтой розой - это было еще то время, когда я совсем не умела фотографировать парфюмы. Технически я, конечно, это и сейчас не умею, но композиции уже составляю по содержанию, а не от фонаря. Никакой розы нет в Lux, разве что присутствует этот насыщенный желтый цвет.

 
   8/04/2017

  Леденцовость яркого желтого цвета, сладко-кислая, веселая - и это все благодаря литцеи кубебе(а). На пальцах чувствуется липкость, но это тот редкий случай, когда нравится, т.б. что быстро проходит. За этим насыщенным звучанием блекнет лимон, который, скорее, для поддержания компании. Горчинка кожицы и кислый сок немного теряется в этом конфетном празднике. А вот древесный оттенок петитгрейна более заметен, он будто успокаивает заигравшихся детей, придает серьезности.

   Сухой, шершавый, землистый, дымный ветивер. Его запах глубокий и мощный, но тоже позитивный. Веселость литцеи передалась всем другим компонентам. И эта леденцовость делает ветивер совершенно женским.

   Горечь и свежесть приятно разбавляют и вносят зеленых оттенков.

   Животный нюанс, маслянистость мускуса. Смолисто-амбровая база иногда шершавая и колючая, а в другой раз сливочно-помадная, мягкая.

   Lux Mona di Orio - несущий свет, просвещение. Был любимым ароматом самой Моны ди Орио. Для меня кроме света в нем много веселости и счастья. Одновременно легкий для восприятия и содержательный.

 
   15/04/2016
     Вчера речь шла о таком компоненте, как петитгрейн. Среди других цитрусовых оттенков его непросто обнаружить. Но все-таки парочка композиций у меня есть, где он выразительный. Первое, что вспомнила - это Lux Mona di Orio.

   Одновременно сладко, терпко, с горчинкой. Огромный лимон с толстой кожицей в окружении цветочно-цитрусового с древесностью петитгрейна и лимонно-леденцовой литсеи кубебы.

   Звонко, радостно и ярко. Но не мягко и воздушно. Аромат густой, шершавый и колючий.

   Сухая травянистость. Терпкий, дымный, древесный ветивер.

   Яркий солнечный желтый дополняется оливковым и коричневым. А на улице появляется такой красивый сочный зеленый цвет, что невольно отвлекаешься от всех дел.

   Сладковатая древесина кедра. Смолистый запах соленой амбры. Не громкая сливочность. Цитрусовая феерия сменяется древесно-ароматической, придавая аромату респектабельности и благородства.

 
   6/06/2014
   Леденцовое начало желто - зеленого цвета. Терпко - мятно. Солнечный искристый цитрус, не кислый, разбавлен сладким фруктом. От это даже немного ликерная консистенция - густая и тягучая, не приторная. Цветочно - горьковато - сладкий приятный петитгрейн.

   Ликерность быстро рассеялась, осталась легкая терпкость и кисло - сладкий привкус.

   Со временем раскрываются древесные ноты. Дымность и землистость ветивера. Есть какая - то телесная нота, не могу точнее подобрать слова. Теплая и живая.

   В базе не навязчивая ваниль и много амбры, смолы.

   Странно, что адресован аромат мужчинам, но, думаю, мало кто на это обращает внимание.

   Аромат весны и лета, аромат хорошего настроения. Позитивный, солнечный, звонкий.

   Аромат, в котором под веселой беззаботностью скрываются знания, умение, талант.

 

Amouage Lyric Woman Amouage

   

   12.04.2015
  Lyric Amouage из сэмпла пахнет медовой сладостью, помадной маслянистой розой, ладаном, пачулями и еще много чем. Сэмпл из фирменного набора, который приобрела 4 года назад. Уже все ароматы использовала, некоторые из них уже есть в флаконах, некоторые в отливантиках. Осталась только капля Lyric, в который влюбилась с первого знакомства, потом разочаровалась, когда начала слышать мускус. От того, каким он будет сегодня, зависит пополню я полку Amouage или без этой розы смогу обойтись.

   На коже дымный, терпкий бергамот сменила густая, тягучая сладость маслянистой розы. Промелькнул травянисто-кисловатый оттенок и стало еще слаще и тягуче, но совсем не приторно и не липко. Дымный сладко-терпкий густой запах ладана. Бальзамически-пряно-сладкий запах корицы.

   Ликер из лепестков розы в дубовой бочке, приправленый пряными специями.

   В шлейфе - бордовая роза с фруктовыми отттенками (вишнево-малиновыми) в ладанном облаке на мускусном фоне и сладковатая древесина сандала.

   Сильный, проникающий, горьковато-дымный, смолисто-древесный, сладковато-пряный запах пачули.

   В базе древесные оттенки, немного мшистости, ваниль, сливочные бобы тонка и много мускуса (точно такого, как в Dia).

   Сегодня удачный день для Lyric. Он в лучшей своей форме для раскрытия содержания. Величественный и торжественный аромат для театра или концерта. В нем уверенность, сила, глубина, драматизм, страсть, стервозность, благородство, женственность - все смешалось в единое целое.

   Мне эта помадная роза надо! 

 

Ashore Amouage

   Якщо появу троянди у Crimson Rocks Amouage потрібно було дочекатися, то аромат жасмину у Ashore із все тієї ж Колекції Ренесанс 2020 року добре помітно відразу: із пляшечки, на шкірі, у повітрі.

   Холодний, з металевим присмаком, з медовістю та індольною маслянистістю, з зеленкуватим відтінком, з анімалістичною сутністю запах білосніжної квітки. Припорошений пряною борошнистістю спецій.

   Здається, нічого більше, крім жасмину.

   Ні, ще яскравий пряно-гіркий з специфічним маслянистим нюансом запах кардамону на старті та згодом фруктово-мармеладно-помадне марево ніжної троянди. А ще пухка мильність мускусу.

   Та якщо з "Багряними Скелями" я подорожувала і "бачила" захід сонця, то з ароматом, який має таку багатообіцяючу назву "На Берег", у мене не склалася мандрівка. Так, я знаю, що має бути узбережжя Рас Аль Джинз, яке ще називають "черепаховим раєм", але ні морського повітря, ні золотого піску, ні сонячних променів...

   Тому милуватимуся ароматом жасмину. Приготую каву з кардамоном. Та буду розвивати думку про загадкове узбережжя Оману та візуалізувати мрію про "черепаховий рай".

Фото із мережі

 

 

Crimson Rocks Amouage

   2020 рік вносив зміни. І оманська компанія Amouage не залишилася осторонь цієї тенденції. Нову Колекцію Ренесанс, у яку увійшли чотири аромати, критикують всі зі всіх сторін. Компанія ж презентує новинки, як радість та задоволення від захоплюючої краси природи султанату. Такий собі "пошук втраченого раю".

   Швидше за інерцією, ніж від цікавості, придбала і я дві новинки. Та й краще самій перконатися і скласти враження, ніж повірити на слово.

   Crimson Rocks Amouage присвячений скельній троянді, яка росте у горах Ель-Хаджар на північному сході Оману. "Створюючи цей аромат, мене надихнув малиновий колір скельної троянди Аль-Хаджар та тінь його гір, осяяних останніми променями квітневого сонця" - так коментує свій аромат парфумер Домітрій Міхалон-Бертьє.

   Мені ж "Багряні Скелі", саме так перекладається назва аромату,  якийсь час не піддавалися розумінню. Дивне, трохи лякаюче, трохи засмучуюче димно-деревне, смолисто-карамельне, пряно-терпке та гірко-солодкувато-медове щільне звучання видалося абсолютно не гармонійним.

   Лише після n-ного нанесення чітко почула бальзамно-солодкий запах кориці та кисло-пряно-камфорну серпанкову ауру перцю. Так зраділа, як це буває десь у іншому місті зустріти знайомого і тішитися йому, ніби доброму другу. Та прянощі швидко розпорошилися  та зникли, залишивши лише гіркуватий посмак. Деревина зазвучала не просто димно, а з запашними нюансами, та на цьому тлі розквітла помадно-солодка троянда, у якої пелюстки виявилися такого ж малинового кольору, як пляшка.

Всі фото із офіційного сайту Amouage 

   Солодка ягідність та вершкова кремовість. Думки все поверталися до аромату троянди, бо саме її присутність привабила придбати новинку від Amouage. Автоматично пригадувала Lyric і сумно констатувала факт, що це не "те пальто". Та не треба бути упередженою, адже, як виявилося, що  все цікаве попереду...

   Маслянисто-забродивші, землисті нюанси з анімалістичним теплом та спокусливим диханням розчулили мене. Критичне налаштування почало розсипатися, як будиночок із гральних карт, і Crimson Rocks зазвучав мелодійно та м'яко.

   Аромат троянди, справді, виявився іншим з часом. Помадно-ягідним, солодко-пудровим, ніжно-маслянисто-кремовим, з вишневим посмаком, в оточенні невагомих вершків.

   Я чітко уявила малиново-вишневе небо, залите розтікаючими сонячними фарбами. "Це точно не світанок", вирішила я  чи то на інтуїтивному рівні,чи звичка зустрічати схід сонця розвинула здатність ловити вібрації природи. Та це ж захід сонця! І лише з часом знайшла підтвердження своїх асоціацій на сайті Amouage, так як маю талант не сприймати інформацію до подорожі, а лише по поверненні розумію та запам'ятовую і дати, і ознаки, і підтексти. Це порівняння з мандрами стосується і історії з ароматами, та для мене важливо самій вловити коливання і уявити образ, а коли він співпадає з задуманою ідеєю автора, то виникає солодке відчуття спокою від потрапляння у суть композиції. Напевно, це найбільший комплімент для ольфакторного художника.

   Згодом "Багряні Гори" огорнули оксамитовим теплом та ще довго розповідали ладанно-деревні історії та привертали увагу кремово-рожевою аурою.

   Ось так завдяки захопленню парфумерією і я потрапила у тренд сезону - відпочивати на Аравійському півострові. Щоправда, два моїх завзятих мандрівники скептично розповідали про пасивний відпочинок серед розкоші, але це не стосувалося історичних пам'яток та природи. Коли ж я забажаю помилуватися заходом сонця та малиновим кольором скель Ель-Хаджар, дістану знову Crimson Rocks Amouage.

 

 

Farnesiana Caron

   Це просто якась мімозоманія! Стрічка новин палає від сонячних букетів мімози і не піддатися загальному настрою не можливо. І навіть якщо у столиці комусь вдається розшукати кілька гілочок радості, то у нашому місті за будь-які кошти цього не зробиш.

   У мене в колекції не так багато парфумів з запахом мімози. Першими на згадку прийшли Champs Elysees Guerlain, слідом згадала про L'Eau d'Hiver Frederic Malle та дістала з особливою радістю Farnesiana Caron у концентрації парфуми.

   Напевно, розпочати потрібно розповідь про те, що ті пухнасті кульки сонячно-золотого кольору, якими ми з дитинства милувалися на листівках зі святом весни, ботаніки називають акацією срібною. Так як і ту рослину, яку ми знаємо як акацію, називають робінією, а ще чубушкик - це не жасмин. Чим далі в ліс, тим все заплутаніше, але поступово все ж розібратися можна, тим більше, коли кохаєшся у запахах та ароматах.

   У назві аромату Caron вказана конкретна назва - Farnesiana - акація Фарнеза. Рослина з золотими китицями росте у Франції, Іспанії, Єгипті, Марокко. Із акації Фарнези отримують абсолют касії і у цьому місці стає ще більш заплутано, так як касією ще й називають близького родича кориці, а також абсолют, який отримують із бруньок чорної смородини.

   Farnesiana Caron створив Мішель Морсетті у 1947 році на основі розробленої формули Ернестом Далтроффом. Спочатку аромат випускався у плоских квадратних кришталевих флаконах із закругленими плечима, плоскою овальною кришкою з написом Caron, фірми Baccarat. Таку пляшку використовували ще у 1916 році для N'Aimez Que Moi та Tabac Blond. Автором дизайну була Фелісія Берго (Ванпуй).

1947 CARON FARNESIANA PERFUME AD Original French Magazine Advert / Print (8416) фото невідомого продавця на ebay

 

   З певного часу Farnesiana почала входити у "Фонтанну Колекцію" Caron і парфуми наливали із кришталевих самоварів у пляшки у формі, як колекціонери називають, "п'єдесталу", концентрація edp продавалася у флаконах "огірок" (теж жаргонна назва). У 2018 вийшов переформульований випуск у La Collection Privée.

Фто із Fragrantica. На мій погляд, найпозитивніше та найцікавіше із мережі на тему Farnesiana Caron

Флакон "огірок", фото із мережі

La Collection Privée 2018 року, фото із мережі

   Дуже хотіла би познайомитися з вінтажними парфумами та і наявний зразок чудовий.

   З перших секунд парфуми огортають ніжним десертним звучанням. Я чую запах мімози, який мені знайомий, - пудрово-солодкувато-квітковий, з краплиною прянощів, трав'янистим нюансом та бальзамно-деревним тлом.

   Вершково-ванільна карамельність страшенно нагадує L’Heure Bleue Guerlain і не можу не вказати про присутність геліотропу па фіалки.

   Дивовижна помадність, в якій вловлюю шоколадно-солодко-гірко-мигдалеві нюанси. Хочеться додати ще й такі особливості, як радість та щастя, хоча вони не додають конкретних ольфакторних характеристик, та все ж передають атмосферу.

   На іншому зап'яті Farnesiana розкривається дещо по-іншому. Без солодкої десертності, мильно-мускусно, з ознаками терпкої деревини та борошнистості. Та швидко з'являється все та ж геліотропна кремовість та фіалкова помадність. Паралельно чути запах духмяного сіна.

   На терпкому тлі деревини часом з'являється медовість, яка супроводжується м'яким теплом.

   Пухкий мускус з вишуканою мильністю та тихою гірко-шкіряною анімалістичістю чергується з сандаловою борошнистістю, доповнюється мінливістю свіжості, нектарності, пильності.

   Є ще багато невідомих деталей про Farnesiana Caron та потрібно додати, що назву Фарнезе має і палац у Римі на однойменній площі, про який згадують неодмінно, як один із надихаючих факторів на Ернеста Дальтроффа, як і мистецтво Середземномор'я взагалі.

Палаццо Форнезе у Римі. Фото з мережі.

 

    8.03.2018
    Я люблю цветы. Я очень люблю разные цветы! И мне сложно сказать, какие самые любимые. Шикарные, скромные, огромные, мелкие, с насыщенным ароматом и совершенно без запаха. Мне так нравиться их рассматривать, разнюхивать, фотографировать и украшать ими помещение.

   8 Марта, говорят, празднуем официально последний год. Неважно, в душе этот праздник всегда будет с нами - праздник весны, солнца, радости, женственности, нежности. И, конечно, хочется выбрать в этот день особенный цветочный аромат. Это очень сложно, так как таких ароматов очень много. Но я не раздумывая достала Farnesiana Caron в духах. И 100% попадание в нужное настроение, состояние, ароматную композицию.

   Кислинка, терпкость и дымность бергамота создают зеленый фон, на котором особенно эффектно будут смотреться пушистые солнечные шарики мимозы. Аромат мимозы травянисто-сладковато-горько-древесный. Не громкий, но уверенный. Деликатный и интеллигентный.

   Смолистость, сладковато-пряно-древесный запах чередуется со сливочно-миндальным, постепенно превращаясь в горькую пудровость. Маслянистый сандал и кремовость фиалки дополняют композицию.

   Маслянистая горькая древесность неожиданно приобретает мягкую телесность. Появляется тепло карамельной ванили, а потом свежесть, а еще - сладковатая воздушная десертность. Запах скошенной травы совсем уж неожиданность, но это еще ничего по сравнению с порхающими бабочками и ярким солнцем, от которого хочется зажмурить глаза. И я опять хочу в Париж, в бутик Caron и приобрести целый флакон Farnesiana.

   Farnesiana Caron - живая, воздушная, кремово-пудрово-цветочная, волнующая, трепетная. Это ожившая волшебная весенняя сказка.

 

    31.05.2016
   Никогда не говорили "никогда"!(с) Это про меня и Farnesiana Caron. В начале декабря у меня закончились духи и я решила, что мне больше не нужно. Потом мне фея-Ирочка подарила фирменную пробирку и я только сегодня до нее добралась. Или в этой пробирке жидкость другая, или мое отношение изменилось, или тепло так влияет, но мне нужно флакон, хотя бы маленький.

   Кислинка цитрусов, маслянистый мускус и много мимозы с горчинкой, совершенно без характерной медовой сладости. Запах высохшей травы (сена) на древесном фоне.

   Неуверенно промелькнула индольность. Так же тихо появилась сливочная сладость. Парфюм звучит близко к коже, а иногда совсем затихает на время.

   А в это время ароматное облако набирает силу и излучает сладко-миндальный свет. Наверно, улавливать аромат от кого-то не менее интересно, чем изучать его на себе.

   Впервые услышала в Farnesiana сладковато-фруктовые оттенки жасмина. И хотя он быстро спрятался в том же сене, успел оставить после себя чувственный след.

   На смену запаху сухой травы, мягкой сливочности, сладостности и фруктовости пришла большая пудровая фиалка со сладко-травянистым ароматом бархатных лепестков.

   Деликатная древесина сандала. Тепло, бальзамичность, легкая пряность опопонакса. И опять маслянистость, даже можно сказать - кожаная маслянистость.

   Горьковато-сухая, травянисто-цветочная, сладко-миндально-пудровая, немного помадная, немного кремовая, нежно-десертная, с несмелыми лучами весеннего солнца, легким ветерком, "бабочками в животе" - такая для меня негромкая, но трогательная Farnesiana Caron.

 
   16.02.2016
   На прошлой неделе я получила сообщение от почти незнакомой женщины. Она написала, что у нее есть пара мл духов Alpona Caron и зная про мою любовь к этому бренду из  блога, хочет мне отправить. Я была взволнована таким вниманием. А вчера, забирая пакет на почте, удивилась, что он такой большой. Оказалось, что в подарке есть еще пробирки с extrait Farnesiana Caron и Lily Roja Dove, Irisss и Esquel Xerjoff, Reve Opulent Terry de Gunzburg.

   Мою Фею зовут Ирочка и живет она в Одессе. Ирочка, огромное спасибо за такое чуткое внимание и понимание!!! Отдельно,- что заходите на страницы моего блога и читаете!!!

   Друзья, а у вас есть такие Феи? Желаю всем хорошего дня и только таких же приятных моментов!

      10.12.2015
   С самого утра я думала про поход в визовый центр. Сегодня забирать паспорт, в котором уже стоит виза на целый год! Париж становится ближе! А когда я думаю о Париже, то и автоматически про бутик Caron. Вот такая логическая цепочка мыслей привела меня к полочке с Farnesiana. Я израсходовала целых 5 мл духов и вот остались последние капли.

   Чтобы услышать маслянистую кожицу бергамота нужно еще хорошо постараться. Зато сразу много ароматного прелого сена с пыльностью и колючестью. Пыльца мимозы и большая, не водянистая, а сладковато-травянисто-пудровая фиалка.

   Древесина сандала и много мускуса. Теплый, бальзамический, сладковато-пряно-древесный аромат опопонакса.

   Но больше всего мимозы с горчинкой, оттенком нежной зелени и весенней свежестью. Кажется, что сломали веточку и растерли в пальцах желтые цветы.

   Если на коже аромат горьковатый, с легкой терпкостью и намеком на пряность, то аура нежная, цветочная, немного пудровая. Совсем нет сладости. Улавливается деликтная десертность, но не больше. И вот именно этим десертным оттенком, легким и воздушным, сладковато-сливочно-миндальным парфюм отдаленно напоминает Сумерки Герлен, хотя я долго этого не понимала и удивлялась, когда про это сходство читала в отзывах.

   Раньше я была уверена, что куплю себе полноценный флакон, а сегодня пришла к выводу, что достаточно этого знакомства. Вкусы меняются, а желания еще больше). Хотя для коллекции весенних ароматом очень удачный выбор. Если Вы любите аромат мимозы, то Farnesiana Caron обязательно нужна. Наверно, реалистичнее в парфюмерии раскрытие этого солнечного цветка я еще не встречала.

 

Rose Shot Olfactive Studio

   Мені гріх скаржитися на скажений 2020 рік. До мене та моєї родини він був лояльним. Я багато подорожувала, відкрила для себе як чудові місця, так і дізналася багато цікавого із історії та мистецтва. Рік був наповнений яскравими різнобарвними галявинами квітів та запахів. Але гортаючи архів, все ж таки 2020 складає враження білої плями. Ніби пам'ять хоче швидше забути всі ті обмеження свободи за заборони.

   На фізичному рівні відчуваю реальність, наприклад, 2018, 2019...навіть вже 2021.

   Дуже хотіла би, щоб 2021 був на зразок цих двох останніх.

   З задоволенням загляну у 2019 рік. Хоча згадок у мене про нього дуже багато, все ж є чим доповнити. Наприклад, парфумерна виставка у Мілані - Esxence 2019. Стало модно їздити на подібні заходи і всі відомі блогери готуються вже до цьогорічної червневої, щоб першими розповісти про новинки парфумерії та визначити головні тренди. Я ж з запізненням знайомлюся лише зі зразками останньої.

   Отже, серед багатьох парфумерних новинок міланської виставки компанія Olfactive Studio представила три аромати, які доповнили вже існуючу Колекцію Сепія (Sepia Collection) - серія ароматів, які метафорично нагадують світлини у коричневому кольорі, імітовані під старовину. Це ольфакторні історії про ірис, фіалку та троянду, автор яких Dominique Ropion.

   Так як концепція компанії - це взаємодія парфумерії і сучасної фотографії, парфумер для створення образів надихався світлинами Роберто Греко, які у відповідь рекламували аромати і роблять це до сьогодні.

Фото Роберто Греко

   Якщо чесно, то у знайомстві з Rose Shot Olfactive Studio найцікавішим для мене виявилося саме пізнання творчості фотографа.

   "Громадянин Швейцарії, який народився в Італії, Роберто Греко за фахом є садівником. Він також вивчав фотографію та візуальне спілкування. Його фотографічна робота є частково професійною, частково дослідною, і те, як він будує свої предмети, виявляє працьовитість і педантичність. Незалежно від того, знімає він портрет чи натюрморт, погляд Роберто Греко на реальний світ наповнений подивом, що перетворюється на метафори та яскраві ефекти, схожі на мрії. Він використовує світло, щоб намалювати конкретну деталь на своїй темі, і зупиняє час у точний момент, щоб дати нам щось для споглядання. Його образи часто набагато складніші, ніж здаються на перший погляд, і пропонують величезну іконописну експертизу, а саме, що стосується живопису. Роберто Греко не скупиться на жартівливі або навіть цинічні деталі, які допомагають віддалити його роботи від стереотипів та художніх посилань ." - так про Роберто Греко пише мистецтвознавець Марко Костантіні на офіційному сайті Olfactive Studio.

  А тепер про аромат, присвячений троянді - Rose Shot, назва якого у перекладі - Постріл Троянди.

   Мушу визнати, що потрібно було багато часу, щоб зрозуміти композицію, роздивитися та помітити ніжну красу квітки. Якийсь час я чула лише кисло-пряне, солодкувато-гіркувате, з камфорністю перцю та димністю бергамоту звучання. Помадна карамельність змінювалася маслянистістю, а згодом кисло-мускусною мильністю.

   І хоча отримувала компліменти та коментарі, що дуже гарні парфуми з пудровим насиченим шлейфом, я не могла збагнути у чому ж саме цінність і де аромат троянди.

   Та поступово відкрилася краса Пострілу Троянди і мені. Холодно-серпанковий аромат королеви квітів з кислувато-зелено-деревного перетворився у помадно-кремовий. Я чітко уявила атласні пелюстки рожевого кольору, почула ту їх пудровість, про яку згадували спостерігачі, та ще й медовість та фруктовість.

   Антураж з гнилисто-зеленкуватими, димно-деревними, пильно-пряними ознаками підкреслює та відтіняє тендітність та витонченість квітки, ніби тіні на світлині.

   Тепер я щиро можу сказати, що любителям троянди у парфумерії неодмінно потрібно придбати у колекцію якщо не флакон, то зразок ніжної Rose Shot, або ж тим, кому до вподоби кремово-борошнисті аромати та всім шанувальникам творчості Dominique Ropion.