Diva Emanuel Ungaro

   Diva Emanuel Ungaro - це той випадок, коли я мрію про кришталевий флакон, який ніби повторює складки на сукні, у яку вбрана модель на рекламному постері. Після знайомства з ароматом, якщо чесно, придбати таку сукню мені більше кортить ніж парфуми, хоча вони прекрасні, та все ж до мого образу та стану більше пасуватиме білосніжне брання у стилі "U", чарівність якого у драпіровці, особливо у її діагональній особливості.

   Французький модельєр італійського походження Емануель Унгаро назвав свою парфумерну композицію "Діва". З італійської мови Diva - це язичницьке жіноче божество або ж жінка виняткової краси. Та є ще одне значення, яке, на мій погляд, все ж найбільше розкриває суть цього парфумерного твору, Діва - це примадонна - театральна або кінематографічна актриса, яка досягла великої популярності. Підтвердженням моєї думки є  інформація, що дизайнер присвятив аромат своїй музі та подрузі - актрисі Анук Еме.

   Емануель Унгаро характеризував парфуми: "DIVA - це аура, яка огортає жінку чистою магією. Це диво".

Фото Вільям Кляйн, 1961, актриса Анук Еме

Фото Helmut Newton, 1985, Анук Еме - обличчя компанії Emanuel Ungaro

   Авторами Diva для Emanuel Ungaro були парфумери Жак Польж та Франсуа Демаші. Дизайнер флакону - Жак Ельо. Дуже шкода, але не  знайшла інформації ні про модель на постері, ні деталі про розкішну сукню.

   Diva Emanuel Ungaro - ще це саме та історія, коли мені лячно наносити рідину у передчутті задушливого, насиченого, приторного ретро звучання, а у результаті - "не такий вже і страшний чорт, як його малюють". Це розкішна характерна квітково-медово-шипрова композиція, яку цікаво "розглядати" та вивчати, якщо не вистачає сміливості носити.

   Розпочинається пряно-гірко, трохи димно, кислувато-коріандрово, медово-терпко та маслянисто-анімалістично.

   Маслянисто-помадні альдегіди навіть не натякають, а впевнено стверджують, що це буде запашна квіткова історія. Та й яка ж вона могла б бути, коли назва "Примадонна"?

   Та звучання квітів не поспішало з'являтися. Розвитку все набувала гіркота, яка нагадувала пластичне втілення образу - солодкувато-солоно, тепло-оксамитово, деревно-смолисто-терпко.

   З давнього знайомства з Diva Emanuel Ungaro мені здавалося, що парфуми про туберозу, а я чую на собі медово-гірко-пряний аромат. Тягучий, щільний мед, який поступово стає ванільним.

   Чергування, зміни, переходи - все, що я люблю, нюхаючи парфуми, але не зважаючи на зосередженість та уважність, не вдається вловити момент самої появи квітки, а вже лише сама констатація факту - ось вона вершково-кремова тубероза у всі "хижій" та спокусливій красі.

   Мильні ознаки мускусу. Смолисто-насичене пачульне та медово-анімалістичне з липкістю та пристрастю продовження. Лагідна карамельна амбровість та довгий посмак та бажання повернутися до знайомства з ароматом ще раз.

   На морозі Diva стає ще більш характерною, її тваринна сутність загострюється та концентрується, а за шлейфом можна розшукати володарку парфумів у темноті.

   Здогадуюсь, що у мене був зразок не перших випусків аромату, тому є надія познайомитися з більш колоритнішим звучанням, адже у розповідях колекціонерів так багато згадок про розкішний букет з трояндами, іланг-ілангом, жасмином та ірисами.

 1987 рік, реклама парфумерної лінії «Diva”

 

 Фотограф Robert Jaso