понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Wild Hunt CB I Hate Perfume

 

Wild Hunt CB I Hate Perfume

.
   
   Ліс - це місце, куди нормальні люди не одягають парфуми. Але не любителі запахів та ароматів. Ну, не даремно ж вони називаються таким діагностуючим виразом - парфумерні маніяки.

   Звичайно, для такого таємничого місця є відповідні парфуми, назва яких відразу підказує, що будемо там робити.

   Запах прілої землі та солодкувато-підгнившого опалого листя, вологого моху, сухої пильної розтрісканої кори. Чіткий запах грибів.

   Липкість живиці та хвойна свіжість повітря.

   Аромат швидко розкривається та залишає на шкірі медову солодкість та борошнистість.

   А потім у лісі я чула всю запашну історію з самого початку, але вже не була впевнена, це був аромат парфумів чи запахи природи. Те, що вони едентичні, сумніву не виникало. Так само, як і те, що прекрасні. Хотілося надихатися на повні груди ароматом осіннього лісу, закарбувати у пам'яті найтонші нюанси, а для перевірки буде та краплина рідини "Дикого полювання", яка ще залишилася у мене.

        








  22.11.2019

    Колись у 2011 році вперше почула про дивний бренд CB I Hate Perfume, назва якого перекладається "Я ненавиджу парфумерію". Та в той час стільки всього я мала пізнати, зрозуміти, понюхати, що для ароматів Христофора Бросіуса не знайшлося ні часу, ні бажання розшукати зразки.

   Надолуджую прогалину у парфумерній освіті і дуже рада такій можливості, тому що після знайомства всього з одним ароматом отримала абсолютно інші враження від парфумерної композиції.

   Тепер і назву CB I Hate Perfume сприймаю абсолютно інакше, ніж у 2011 році. Зрозуміло, що пізнати філософію компанії не можливо за одним зразком, але цього досить щоб прокинувся інтерес до пошуку інформації та вивчення інших творів парфумера.

   Отже, Христофор Бросіус - новатор, філософ, автор багатьох композицій проекту Demeter Fragrance Library - бібліотеки незвичайних ароматів, автор американського бренду CB I Hate Perfume.

   Слово архетип у перекладі з грецької мови означає - древній, перший, початковий принцип. У мистецтві архетип - оригінал, символ, на якому базується міф, фольклор, культура. У психології архетип - це первинні образи, ідеї, переживання, які властиві людині.

   Звичайно, що є і аромати, які можна назвати первинними. Ми реагуємо на них, тому що вони автоматично відправляють нас у дитинство, юність, інші постійно нас супроводжують по життю чи пов'язані з певними подіями.

   Парфумер Бросіус зробив серію ароматів, які можна охарактеризувати як архетипи. Це 12 композицій, які фіксують певні сутності.

   Дике Полювання (Wild Hunt) - саме з цим ароматом мені пощастило познайомитися, як я тепер розумію, хоча довго не наважувалася.

   Спочатку чекала осені, не зважаючи на характеристику композиції: аромат стародавнього лісу в спеку літнього полудня. Та було мені чомусь лячно нанести рідину. Поки настала потрібна пора, я про наявність парфумів забула, а коли згадала, не відразу знайшла.

   Запах вологої землі у осінньому лісі. Запах грибів такий чіткий, що як на яву бачу галявину, вкриту грибницями. Далі - пильно і якось експериментально, що я встигла відправити Wild Hunt до ароматів Alessandro Gualtieri та відірватися від зап'ястя не вдалося. Чи то інтерес переміг чи якийсь відтінок зацікавив. Та стало природно та надто реалістично, що пошкодувала про порівняння. Запахло солодко-смолистим прілим листям, трохи камфорно, освіжаюче-димно, хвойно, гірко-пряно, трав'янисто, мшисто. Пильний запах розтрісканої кори змінився карамельно-солоним, потім чергування гірко-трав'янистого гальбануму та чогось ладанно-шоколадного, бальзамного. З часом помічаю маслянистість і щось добре знайоме та привабливе, що так і не вдалося ідентифікувати.

   Wild Hunt дуже атмосферний аромат і абсолютно не такий, яким я його сприймала із флакону. Магія його полягає у неймовірній здатності не у себе закохати, а у органічному поєднанні з запахом шкіри.Тіло пахне не вигаданими парфумами, а солодкуватою деревиною та золотою осінню. І цей запах читається точно на генетичному рівні.

   Wild Hunt розкривається дуже швидко, ніби дивлюся фільм про дикий, темний, непрохідний ліс, який поступово стає знайомим і про страх не залишається навіть згадка. А після титрів - приємний ягідно-кремовий післясмак.

   Дивовижно!!! 



Немає коментарів:

Дописати коментар