Nuit Noire Mona di Orio

   Вже багато років люблю ранки та світанки. Не просто ранки, а той час, коли ніч по-англійськи розчиняється у всесвіті, а новий день не поспішаючи заявляє на свої права. Це час, коли дії відбуваються ніби заповільнено, але потік енергії найпотужніший та найбурхливіший. В цей час все видаєтсья простим і зрозумілим, з чіткими контурами та безліччю відтінків, з відповідями на запитання та готовими рішеннями, з впевненістю та рішучістю. Поступово це відчуття "розглядати життя під збільшуваним склом" зникне і стане звично і навіть якось примітивно.

   А ніч чи відчуття ночі залишилось лише у моїй пам'яті. Хоча час від часу під час подорожей складаються вимушені ситуації, але вони набувають більше романтичних мандрівних характеристик.

   Так ось ніч мені видається кімнатою з кривими дзеркалами, в якій все абсолютно не відповідає дійсності. Контури подій повільно розтікаються, гноми видаються високими, а велетні безпомічними. Чорний колір сяє чистотою та надією, переливається всіма відтінками веселки, а білий часто-густо лякає сіро-зеленкуватою бруднотою та меланхолією або ж, навпаки, лікарняною стерильністю. Думки рухаються хаотично та неусвідомлено, перестрибують одна з одної, а видають це все за добре організоване дійство. Ніч для мене -це картини Сальвадора Далі.

   Ось саме такою сьогодні мені видалася і Nuit Noire Mona di Orio. І все розпочалося з самого старту аромату, коли цитрусово-пряні ознаки імбиру ніби добре знайомі і впізнаються, але не чіткі, щоб впевнено про них говорити.

   Специфічний та характерний голос кардамону ніби й заявив про себе та за мить загубився у кисло-гірко-смолисто-солодкуватому звучанні галантерейної шкіри, запах якої спочатку ніби абстрактний та поступово стає чітким, виразним, з анімалістичною маслянистою в'язкістю. А останніх тваринних характеристик така величезна порція, що помітно у кожному нюансі та відтінку, але виглядає з боку нормою. Це ніби спокійно глажу якогось тигра чи лева, як свійського котика.

   Тягучий солодко-вершковий аромат туберози манкий та спокусливий, хоча без ознак розбещеності та розпусти, на межі дозволеного та не заходячи на територію забороненого. Але це так видається вночі, у світлі дня все набуло б інших ознак.

   Мильність мускусу, запах щойно вимотого до скрипу тіла, тепло якого підсилює тихий запах миючого засобу.

   Медова липкість флердоранжу та тонкий шар найдрібніших частинок солодко-бальзамної кориці, запах якої додає делікатної пікантності.

   З часом увагу від анімалістично-пряно-гірких та солодко-квітково-вершкових акцентів відволікає тягуче карамельно-солоне звучання амбри та шоколадність ладану. Цей тандем створює таку чарівну помадність та кремовість, що захоплює подих. Це як солодкий сон, що наснився тієї Чорної Ночі, яку вигадала Мона ді Оріо. І потім ще довго пригадується лише посмак сновидіння, а нічні марення та ілюзії притупляються та й взагалі забуваються.

   25.07.2020 Nuit Noire Mona di Orio

   9.08.2018

    Мені хотілося густого п'янкого вершкового запаху туберози, яка у спеку буде плавитися на шкірі, розтікатися молочно-десертними ріками. Тому я дістала саме Nuit Noire Mona di Orio, хоча довго переконувала себе вибрати щось скромніше, делікатніше.

   Фруктова густа солодкувата соковитість та гіркувата кислинка цедри лимону. Маслянистий запах шкіри з пряною гірчинкою, свіжістю і терпкістю імбиру.

   Волого, соковито і "бруднувато" - саме так, як в парфумерному товаристві характеризують індольно-анімалістично-мускусні відтінки, а по іншому можна це назвати запахом спокуси.

   То здається, що чую безліч нюансів, а через мить - лише запах маслянисто-анімалістичної галантерейної шкіри та мускусу, завдяки якому людська шкіра пахне милом і чистотою. Не те, щоб мені таке не подобалося, та хотілося мінливості та інтриги.

   Але я встигла розчаруватися, як ожили пряно-камфорно-терпкі звуки, які доповнила солодкувата бальзамічність кориці. Духмяна квітковість не визначена, якась екзотична солодкувато-медова. А тубероза все-таки присутня - її тягуча вершковість з лікерною липкістю і гнилим підтоном.

   Зовсім несподівано я почула знайомий аромат, який останнім часом діставала більше всіх. Просто неймовірна подібність звучання! Nuit Noire Mona di Orio та Ma Bete Eris Parfums, а через мить зрозуміла, що інша композиція тієї ж компанії - Night Flower. Як би точніше описати цей акорд - терпко-пряно-солодко-гірко-медово-анімалістично.

   Звичайно, перша реакція порівняти з чого складаються аромати. В офіційних пірамідах у них є спільні: шкіра, тубероза, кардамон, кориця, мускус і ця хвилююча анімаліка. І не даремно ж і в назві є спільне і ключове слово - НІЧ.

   Можна в колекції спокійно мати одну Ніч, але, все-таки, краще дві. Це не суперниці, вони не заміняють одна одну, а доповнюють новими відтінками магічного чорного, з подвійною силою п'янять і дурманять, занурюють у пристрасть, пробуджують чуттєвість, зривають маски, викликають на одкровення. Ця поглинаюча темрява про одне і те ж, але з різними сюжетами. А в якийсь момент подібно зазвучали аромати і  викликали однакові емоції.

   Захопившись порівнянням, я забула про аромат МдО, а тим часом її Nuit Noire стала карамельно-амбровою з солоним присмаком, теплою, з льодяниково-апельсиновою грайливістю, з сухим солодкувато-трав'янистим ладанним димом, який ніжно огорнув пухнастою хмариною. І з тягучою вершковістю туберози, про яку мріяла з самого ранку. А потім з приємним післясмаком і бажанням не втрачати таке гостре сприйняття ароматів, яке з'явилося у мене в останні дні.

 
    29.04.2018

   Цитрусово-пряний початок і яскравий апельсиновий цвіт, бальзамічна солодкуватість кориці, густа вершковість туберози і натяк на насичений запах індолу. Здається, ще хвилина і почнеться таке...

   Але ні, проходить хвилина, друга і не відбувається нічого жахливого, непристойного. Хіба що з'являється "м'ясистий" полум'яний запах жасмину, терпко-солодко-медово-лікерний. Солодкі вершкові відтінки урівноважуються терпко-пряними.

   Маслянисто-анімалістичний запах шкіри і амбри. Вершково-ванільний густий і дещо тягучий запах тонка бобів чергується з пряними відтінками та деревними нюансами, а то взагалі стає вершково-пряним.

   Якщо нанести Nuit Noire Mona di Orio щедро, то з'являється відчуття вінтажних парфумів з анімалістично-маслянисто-шипровим звучанням.

   І так мені комфортно в Nuit Noire, як і в інших парфумах Mona di Orio, що я провела в ароматі два дні.

  9.12.2017

   Для похода на концерт рок-группы я бы выбрала кожаный аромат, на оперу - яркий цветочно-помадный, а на рок-оперу - Nuit Noire Mona di Orio, которая одновременно и яркая и цветочно-кожано-помадная.

   Терпкость пряных специй. Перечность имбиря с цитрусовыми нюансами. Древесина сандала в дуэте со сливочной туберозой.

   Индольность, маслянистость и анималистичность сменяется горьким запахом кожи, пропитанной жидким медом. Пряно-горько-кожано. Но все прилично, без экстравагантности. Пока. Даже промелькнула мысль, что Nuit Noire решила сегодня покапризничать. Только я это подумала, как спустя несколько минут началось "активное движение".

   Сладко-цветочный яркий запах флердоранжа чередуется со сладкой сливочностью туберозы. Сладко-бальзамичный аромат корицы - с горько-дымным ладаном. Ванильность - со смолистостью. Запахи ликера, вина, жасмина, лабданума, замши, амбры, страха, радости, наслаждения, усталости ...

   Какое-то дежа вю! Ощущение, что я перепутала флаконы и нанесла вместо Mona di Orio винтажные духи, одновременно напоминающие и Caron и Guerlain.

   Nuit Noire - густая и темная, интригующая своей непонятностью и непредсказуемостью. Манкая и пугающая. Элегантная и брутальная. Пьянящая и околдовывающая. Чудесная! Шикарная! Запоминающаяся! Для особенных случаев! Для особенного образа! 

   7.4.2017

   "Только по-настоящему хорошая женщина способна совершить по-настоящему глупый поступок" Оскар Уайльд.

   Разные ситуации провоцируют на появление этого действия. И разная реакция бывает потом. Кто-то вспоминает и улыбается, кто-то сожалеет и хочет быстро забыть. Если вам хочется ощутить острых и пикантных ощущений срочно, в эту минуту, и не краснеть потом, то стоит нанести только каплю Nuit Noire Mona di Orio.

   Знакомый "шпок" от крышки флакона, напоминающую пробку шампанского, и уже слышно томность туберозы. Уже в ожидании чего-то темного и очень личного. Такой я помню Nuit Noire, когда аромат не капризничает и раскрывается со всеми нюансами и страстями темной ночи. Несколько дней было желание достать именно ее, но сознательно отложила на сегодня для похода в театр, куда будет логично нарядиться во что-то особенное, характерное и вызывающее.

   На коже первым появляется запах замши, а только потом цитрусовая свежесть, веселость и даже ликерность. И в этом густом, пьянящем сиропе расцветает сладко-сливочная, с горчинкой и индольностью тубероза.

   Пряность и терпкость гвоздики. Сладковатая древесина и опять кожа. Еще выразительнее и ярче, громче и увереннее. Пропитанная цветочной пыльцой и специями. Горько-терпко-сладковатая. И тот же алкогольный нюанс присутствует и индольность. Но последний оттенок не отталкивает, а наоборот, манит. В нем нет ничего ужасного, его ровно столько, чтобы создать интригу.

   Сладость и дымность ладана. Сливочно-ванильные тонка бобы. Характерная для МдО амбровая база, в которой хочется утонуть.

   Сливочно-шоколадно-амбровый шлейф пьянящий и согревающий.

   Мне показалось, что есть большое сходство с Tsarina Ormonde Jayne.

   Красивая Nuit Noire Mona di Orio! Глубокая, сложная, волнующая. Ради этих впечатлений можно и потерпеть иногда капризы. Но сегодня мне повезло. Надеюсь, находящимся рядом со мной будет так же комфортно.