середа, 5 серпня 2020 р.

Cocktail Jean Patou

             Cocktail Jean Patou

             

                              

   У одному із випусків Harper's Bazaar у 1930 роках розміщене інтерв'ю дизайнера та новатора світу моди Jean Patou, у якому він стверджує, що " Мало того, що розумна жінка сьогодні повинна бути добре одягнена та взута, але ще й має добре пахнути". Здається, з того часу нічого не змінилося...

    У 1928 році парфумер Анрі Альмерас створив три аромати для будинку Jean Patou. Усі три базувалися на «культурі коктейлю», яка стала такою популярною у 1920-х роках: Cocktail Sweet, Cocktail Dry та Cocktail Bitter Sweet.

   Спочатку ці три парфуми продавались окремо. Їх можна було придбати у прямокутних розкішних пляшках Баккара або дешевших скляних пляшках із похилими плечима. Усі носили логотип "JP".

   Жан Пату ввійшов у історію моди як автор ультра сучасних ідей. Його вважають винахідником трикотажних купальників, тенісної спідниці та дизайнерської краватки. У 1928 випустив лосьйон для засмаги. А у 1930 році реалізував ще один оригінальний задум - парфумерний бар. Жінки мали можливість не лише доповнити образ вишуканим ароматом, але й відчути себе парфумером та  створити свої власні парфуми.

   Для презентації "міні-бару" для ароматів дизайнер Реймон Барбас вигадав шафу "Le grand bar", яка мала напівкруглий корпус, інтер'єр обертався, щоб розкрити зміст. Корпус був виготовлений з бакеліту (пластику), який був схожий на дерево Loupe d'Amboine. Бакеліт був новим і захоплюючим для публіки, з нього було виготовлено дуже багато предметів розкоші.



Експозиція "Джазовий вік", Клівлендський музей мистецтв

   У парфумерному барі було чотири пляшки, по одній на кожен запах Пату Cocktail Sweet, Cocktail Dry та Cocktail Bitter Sweet, а четверта порожня - з написом "Мій власний коктейль". Ще було 7 скляних пляшечок у формі V, кожна з яких засувалася в стійку з паперовою етикеткою на передній частині. Ці пляшки були закупорені пробковою та хромованою кулеподібною верхівкою. Загальний ефект пляшки та стійки повинен був імітувати баккара дизайн ароматів Patou. Кожну «пляшку коктейлю» позначали «Ангостура» та давали римську цифру від однієї до семи. Аромати в цих пляшках складалися з ефірних олій таких як опопанакс, сандал, жасмин та пахощі. Аромати можна було змішувати на шкірі або в пляшці "Мій власний коктейль". Відмінна ідея, яку парфумерні компанії успішно пропагують і сьогодні. Та на той час ароматне змішування не набуло великої популярності.

         
                                                         фото з ebay продавця jjwings33

    Окрім "Le grand bar", було ще дві менші презентації - "Le petit bar" та "Le baby bar". У барі Petit було лише два аромати коктейлю: «Cocktail Dry» та «Cocktail Bitter Sweet», а також три менші пляшки «Angostura» з маркуванням «Ангостура I», «Ангостура II» та «Ангостура III». А Baby Bar містив три основні аромати коктейлю: Cocktail Dry, Cocktail Sweet та Cocktail Bitter Sweet, але цей набір не включав жодної пляшки Angostura.

   У 1984-му році штатний парфумер будинку Jean Patou Жан Керлео перевипустив обмеженим тиражем всі знамениті і вже зниклі довоєнні аромати у серії Ma Collection, серед яких був і Cocktail, як збірний образ квітково-шипрової композиції. І саме з таким зразком у мене з'явилася можливість познайомитися. На фото у лівому верхньому куті флакон у формі арки з кришкою-ожиною колекціонера Наталі.

   Кілька мл квітково-шипрового Cocktail я запоєм використала за три дні і так прониклася настроєм, що тепер буду розшукувати собі повноцінний еуземпляр.

   Чисто-свіжий запах лаванди без характерної кислинки, з деревною терпкістю, квітковою камфорністю та вишуканою мильністю.

   Непомітно у якийсь момент з'являється ніжний ма мінливий запах жимолості з кокетливою фруктовістю, а згодом і сяючий та медовий жасмин.

   Прохолода та зелено-деревні, гіркуваті ознаки неролі. Здається, що тиха трояндово-ілангова помадність, та з часом проявляється апетитна фруктовість і мені щось наполегливо нагадує Chanel №5. Так само не можу позбутися думки, що присутні альдегіди. Мшисті, пильно-солодкувато-деревні, борошнисті та вологі ознаки стриманані, але не помітити не можливо. Чуттєва карамельно-солодкувата амбра.

   Жіночно та елегантно, з легким натяком на старомодність, але ця особливість лише додає шарму, а не зіпсує образ чи приплюсує років. Чомусь відразу пригадала Одрі Хепберн. Можливо, із-за подібного квіткового розкриття L`Interdit Givenchy.

   Cocktail звучить витончено та стримано, але викликає захоплення при русі і, як не дивно, зберігає всі ознаки на волоссі і на другий день.

   Використовувала інформацію з блогу "Будуар Клеопатри" та Клівлендського музею мистецтв у Клівленді, експозиція "Джазовий вік".





Немає коментарів:

Дописати коментар