Chloe Chloé edp

   Я не раз підходила до полиці з Chloe, не раз наносила аромат із добре всім відомого ребристого флакону з рожевим бантиком на блотер та зап'ястя, але чомусь не пам'ятаю абсолютно нічого чи майже нічого. Пригадую запах прального порошку та чистоти. Ще аромат Chloe Chloé edp був у моєї подруги і вона його любила, але у мене не виникає жодної асоціації.

   Як же я здивувалася, коли почула сьогодні крім запаху чистоти ще й аромат кремових піонів. Трав'янисто-фруктовий, солодкувато-свіжий. "Ось вони! - парфуми про піони, які так всі розшукують у час буяння квітів" - подумала я. Як же хочеться перегорнути хроніки днів на початок літа і радіти цим розкішним мохнатим красеням!

   Деревне звучання, яке час від часу відволікало увагу від квіткового аромату, швидко доповнилося маслянистими відтінками та ледь помітними ягідними. І дивно, що більше нічого не вдалося "роздивитися". І це виявилося наступним здивуванням і не останнім, як потім виявиться.

   Іншим разом я помітила помадність троянди та запах ягід у холодному мускусному серпанку та й ця запашна картинка швидко зникла і залишилося щось невиразне бліде водянисто-мускусне.

   Так як мій зразок без опізнавальних дат і мені дала його Наталя для знайомства, наважуся припустити, що аромат із сучасних випусків. Чомусь здається, що років 10 тому парфуми були значно квітковішими та фруктовішими, якщо є стільки гарних відгуків.

    Напевно, так кисільно-помадно-пудрово пахне у нашому Brocard, а можливо, і ні, потрібно зайти та відновити враження після карантину.

   До кінця знайомства я так і  не перестала дивуватися, що популярна композиція може пахнути ось так...нудно і безлико. Можливо, тому і не вдавалося запам'ятати аромат при чисельних знайомствах.