Fate for Women Amouage

   Дивно, але колись улюблені аромати Amouage, мені видаються дуже голосними та перебільшено яскравими, навіть дещо крикливими. Та я не поспішаю прощатися з флаконами, смаки, як відомо змінюються. Сьогодні наважилася дістати Fate for Women Amouage - вся надія на спеку..

   Димність бергамоту, швидше, для годиться. Кислувато-соковитих ознак душа вимагає більше та голосніше. Непомітно зелень товстої шкірки цитрусу, щедро присипану камфорно-пряним пильним перцем, перетворюється на медово-борошнисте сяяння і з'являється солодкість, яка швидко змінюється бальзамно-коричною лікерністю.

   Шоколадно-пряна ладанна мінливість. Тягучача солодко-ванільна вершковість бензоїну ніби ще більше загущує і так не акварельну композицію.

   І як не дивно, через це гурмансько-східне звучання пробивається ніжний гірко-борошнистий голос нарцису, що викликає не аби яке захоплення. Квітка виглядає гордовитою, що повністю відповідає легенді, хизується своєю красою і зневажливо час від часу індолить. Та на мій смак, це найцікавіша частина Fate.

   Далі медово-помадна анімалістичність непомітно бере ситуацію "у свої руки" і дозовано вивільняє свої чари для спокуси. Пряно-лікерно-гіркий запах шкіри дуже виразний.

   Делікатна деревина сандалу, а ось мшистої терпкості мені мало, як і на початку композиції ознак бергамоту.

   Тягуча смолиста вершковість, яка огортає густим теплом, та солодкувато-пряна димність все ж основна сюжетна лінія Fate.

   Я добре пам'ятаю, як 7 років тому вийшов Fate for Women Amouage, як ним зацікавилась і згодом раділа флакону. А тепер перламутровий флакон поповнив колекцію пляшок, які примусово прийшлося відкоркувати, так як зламаний спрей не вдалося привести до ладу. Як не сумно, але і у такій поважній компанії, як Amouage, трапляються конфузи.