Vent Vert Pierre Balmain
З Vent Vert Pierre Balmain неодмінно потрібно познайомитися, як мінімум із-за двох поважних причин. По-перше - для парфумерно-ольфакторної освіти та ерудиції. Адже це один із перших в історії жіночих зелених шипрів, який був створений у 1947 році. Хоча у 1946 році про зелень у парфумерії вже була історія: легендарний Jean Carles для бренду Carven створив Ma Griffe. Автор Vent Vert - Жермена Сельє, яка як і Жан Карл, працювала парфумером у Givadan. З новими матеріалами та ідеями парфумери знайомилися одночасно. Як пише Ліззі Остром, ніби вони не товаришували.
Експерименти Жермени Сельє з передозуванням певного компоненту привели до появи легендарних композиції Fracas (тубероза!) та Bandit (шкіра) для Robert Piguet, а у Pierre Balmain так з'явився Зелений Вітер, у складі якого 8% (6%?) гальбануму. Це був другий аромат модної компанії.
Як розповідає Лука Турин, для Vent Vert парфумер використала 1100 складників. "Весна, закрита у флаконі" - так ще називали ці парфуми..
Випускали аромат у двох концентраціях: parfum та edt, для яких використовували квадратний флакон з кришкою "шайбою" та циліндричну пляшку з такою ж кришкою.
У 1969 році було випущено Eau de Vent Vert.
Фото продавця perlerare63 на eBay
Згодом у 1991 році Зелений Вітер перевипустили, обравши для цього завдання Calice Becker. Флакон став прямокутним з зеленою кришкою, що нагадує зігнутий вітром пучок трави. У мене була саме така мініатюра. Завдяки Фрагрантиці я тепер розумію, що аромат подобався. Я його описувала так: "Ось така зелень мені подобається. Молода, світло - зелена, соковита. Ні гіркоти і жорсткості. Доповнюють кислинка лайму, квіткові ноти фрезії і жасмину. Іноді чую конвалію, тут вона не нав'язлива і зовсім не багато. Аромат саме вітру, а не трави. Одночасно ніжний і яскравий. Хочеться його вдихати, як чисте повітря. Шлейфовий і стійкий."
Мені ж пощастило, що я познайомилася з майже першоджерелом. Флакон на фото у лівому верхньому куті належить колекціонеру Наталі. За всіма характеристиками це випуск 1980 років. Дуже якісно збережений зразок і, як і всі аромати Balmain, елегантний та витончений. Чомусь здається, що перші випуски ще більш гіркі та трав'янисті.
Отже, Зелений Вітер розпочинається терпкістю та маслянистою гіркотою гальбануму, солодкуватою вологою зеленню та борошнистістю трав'янистого гіацинту.
Димність бергамоту, сиза мшистість, зелене листя конвалій, камфорність та лікарські нюанси шалфею, краплина ментольності. О! Як мені останнім часом хочеться мати парфуми з м'ятою. У Vent Vert Pierre Balmain її майже не помітно, але прохолода все ж відчувається. Багатство зеленої палітри вражає та поглинає, дає відчуття свіжості та затишку, вгамовує спрагу та створює тінь, захищаючи від палаючих променів.
Коли повністю вдається натішитися смарагдово-трав'янистими соковитими ефектами, з'являється квіткове серце, не менш захопливе.
Вершковість туберози змінюється фруктовою свіжістю жасмину. Ознаки гіацинту не зникли, його гіркувато-солодкувату пудровість довго добре помітно у букеті.
Ледь помітна індольність та смак пилюки на деревині. Ніжна фруктовість та прохолода фрезії. Виразний нарцис, який крім зеленого гіркоти видає щось болотне. Далі дивувати настає черга помадної троянди. В повітрі зависли льодяниково-екзотичні ознаки іланг-ілангу та гірчинка вже згадуваного ж нарцису.
При насиченості кольорів та відчутності різних фактур, мокрого, шершавого, пильного, шовкового, аромат видається легким та повітряним, сонячним та дзвінким. Це розкішна гіацинтово-нарцисова пудра на гіркій гальбамній основі.
Мені здалося, що Вітер швидко розкрився і залишив на шкірі лише солодкувато-борошнисто-мшистий післясмак. Та це все дійство тривало десь 7 годин, не так вже і мало. Коли цікаво, то й час пролітає миттєво. А це вже друга причина для знайомства з Vent Vert Pierre Balmain.
Реклама 1956 року
Немає коментарів:
Дописати коментар