Sous le Vent Guerlain
10.04.2020
Запах ранкового повітря пробудив інтерес до ароматів. Ні, не так! До ароматів я не втратила цікавості, а ось парфумів не хотілося. Апатія, яка непомітно взяла в полон, поширилася і на найулюбленіше заняття. А запах ранкового повітря надихнув сьогодні дістати шипр - якусь пейзажну, глибоку, неодмінно хвилюючу композицію, від якої захоплює подих.
Драматизм важких лякаючих хмар в поєднанні з солодкувато-душним повітрям вимагали неодмінно Guerlain.
В руки потрапили вінтажні L'Heure Bleue. О! Це те, що потрібно! Я завжди рада им парфумам! Але я відклала цінні залишки рідини в сторону, бо стало шкода втратити на черговий карантинний день витончену красу, а з іншого боку був ризик ще більше засумувати.
А ось Sous le Vent, хоча ще рідкісніший екземпляр, але саме те, що може вивести із будь-якої апатії.
Гіркота та маслянистість гальбануму у мить заповнила простір. Кисло-бергамотно, терпко, пильно, ментольно, камфорно, мшисто-солодкувато. Зламані гілочки з пахучими сльозами та розтерта в пальцях трав'янистість.
Солодкувато-пильна борошнистість ірисів в поєднанні з кислуватою свіжістю лаванди були приємним бонусом..
Sous le Vent додав бажаної свіжості. Передчуття грози, яке було вранці, не виправдалося. Вірніше, природа передумала гриміти та змочити землю, видавивши всього кілька скупих краплин. Лише змінився вітер. "Під вітром" - саме так перекладається назва Sous le Vent. Все сталося якось логічно інтуїтивно.
Товстий та пухкий прошарок моху, як величезна ковдра, чекав з нетерпінням, щоб вирвати з полону апатії та обійняти, засипати відтінками хвої, вологої землі, розтрісканої кори, солодкуватої деревини, бальзамності. Освіжити мізки та підбадьорити.
Масляниста гіркота касторіуму, яка чергується з солодкою смолистістю, змінюється димністю, потім кислуватою розтертою зеленню, запахом грибів, цитрусовою грайливістю та ще величезною кількістю знайомих та незнайомих запашних відтінків відволікли від дійсності. Багатошарове розкриття, мінливе, грайливе, не хвилююче, як мені хотілося, але заворожуюче пробудили задрімавший інтерес до парфумерії.
Якщо додати два попередніх моїх враження про Sous le Vent Guerlain, то вийде більш повна картина і пізнавальна , і емоційна.
11.10.2018
В волоссі ще багато доказів, що вчора день був присвячений Diaghilev Roja Dove. Цитрусово-мшисті звуки такі виразні, що можна з чистою совістю нічого парфумерного не діставати. Зазвичай після цієї композиції автоматично виникає бажання нанести Mitsouko та у моїй колекції є краплина ще одного шедевра Guerlain - Sous le Vent, який перекликається з Diaghilev.
Зелений, свіжий, навіть прохолодний старт розпочинає соковитий бергамот з товстою маслянистою шкіркою. Далі естафета переходить терпко-гірко-солодкуватому моху з диханням лісу та таємниці. Камфорно, ментольно, трохи лікарсько. Ледь вловимий аромат лаванди.
Трав'яниста гірчинка гальбануму. І хоча його характер суворий, запах прекрасний (особисто для мене) з темною пряною терпкістю та гостротою, хвилюючою агресивністю.
Землистість та димність ветиверу.
Серед багатої зеленої палітри на мить, але впевнено, з'явилася солодкувато-помадна екзотична квітковість. З часом стали помітні солодкувато-кремово-трав'янисті гвоздички. Свіжість та фруктовість жасмину. Лікарсько-деревні ознаки іланг-ілангу, без характерної льодяниковості. Землистість та гірка борошнистість корінців ірису розбавляє ніжний кремово-пудровий аромат квітів. На відміну від минулого разу, сьогодні квіткове серце композиції дуже виразне.
Час від часу чути маслянистість, яка щоразу проявляється по-різному. На початку було важко її охарактеризувати, а з часом вдалося виділити анімалістичні нюанси та карамельність з присмаком солі амбри. Трохи пізніше ця тема доповниться теплом та солодкувато-гіркими, помадно-шкіряними відтінками цибетину. Просто не можливо не пригадати історію про темпераментну Жозефіну Бейкер.
В певний момент та частина композиції, де солодкувато-фруктово-квіткові відтінки чергуються з лісовими мшистими, дуже нагадала Mitsouko. Не захотілося діставати пляшку, щоб порівняти.
Після активного багатогранного розвитку настає період відносного спокою, коли ніжна зелена вершковість з кислинкою нагадує про романтичну весну. Насичені фарби блідніють, терпко-гіркі ароматні звуки пом'якшуються. Сильний вітер затихає, подих якого прослідковується до цього моменту, стає лагідним.
Закінчується Sous le Vent делікатною мускусною базою.
14.01.2018
Sous le Vent - переводится как "под ветром", "подветренная сторона", "на ветру". Sous le Vent Guerlain - это поэтическое описание, ароматная зарисовка тропических подветренных островов французской карибской колонии. Жак Герлен посвятил свою парфюмерную композицию Жозефине Бейкер - жемчужине эпохи джаза и стиля ар-деко. Легендарная артистка, танцовщица, певица, актриса, звезда варьете 1920-1930 годов. "Черная Венера" вдохновляла Пикассо, Матиса, Хемингуэя, А.Козлера. "Жозефин Бейкер потянулась к маленькому хрустальному флакончику духов, открыла его и нанесла несколько капель жидкости на запястье. Закрыв глаза, она вдохнула тонкий свежий аромат. Что там говорил забавный Жак Герлен? "Джози, я обещаю Вам глоточек счастья! Эти духи для Вас, они такие же порывистые и необузданные, но в то же время нежные и трепетные, они такие же как Вы, моя черная пантера"(с)
Если будет возможность, посмотрите фильм "История Жозефины Бейкер"(1991). У меня, к сожалению, не получилось, но я пересмотрела все возможные документальные фильмы про эту яркую личность. Было интересно, но связи с Sous le Vent Guerlain не обнаружила. Для меня это две совсем разные истории.
Знакомство с духами, само собой, значительное событие. Тем более, что это винтажные вариант из 80 мл флакона tonnelet (keg), модель бочонка, который напоминал те, что использовались для транспортировки рома морем из колоний.
фото из сайта Monsieur Guerlain
Густой, влажный, терпко-сладко-кисловатый, с горчинкой мох. Точно такой же, как и в старом выпуске Mitsouko.
Сухая горечь, землистость и шершавость ветивера.
Маслянистая кожица бергамота, его сочная кислинка и леденцовость цитрусов. Появление цитрусов хотя и с опозданием случилось, но их игра компенсирует это.
Маслянистый оттенок кожи намекает на присутствие кастореума.
Ментольность, камфорность, дымность, бальзамичность итальянских пряных трав.
Смолистость и хвойный нюанс. Иногда хорошо чувствуется липкость и вязкость. Сухая и пыльная кора.
Надвигающаяся цветочная волна сначала кажется загадкой. Сладость присутствует, она явная, но ухватится за нее кажется невозможно, чтобы выделить в этих цветочно-фруктовых аккордах конкретно что-то. Но со временем выделяю сладость персика, опять как в Mitsouko, мыльность лаванды, сливочность, травянистость гвоздики.
Постепенно Sous le Vent становится сливочно-ванильно-шоколадно-бальзамным, теплым и мягким.
фото постера с ebay (9 $)
Ошеломляющая красота! Мшисто-пряно-сладко-бальзамная с дыханием ветра и шелестом листвы. Глубокая и многослойная, темная, но не тяжелая. Чередование прохлады и тепла, шершавости и мягкости, сладости и дымной терпкости, строгости и нежности.
Раскрывается Sous le Vent быстро и очень понятно, "читается" легко. Кажется, что звучит тихо, близко к коже, но я слышу его при каждом движении.
