Unspoken Roja Dove
Як завжди, Unspoken Roja Dove розпочинається щільним сиропно-грушевим звучанням, трохи липким і дивним. Мені здається, що я абсолютно нічого не розумію і помилилася з вибором аромату, а так хотілося у дощовий день шипрової досконалості.
Здалося, що ось-ось і засяє цукерочно-радісний іланг-іланг своїми життєрадісними ольфакторними фарбами та момент ... і натомість з'явилася пильна борошнистість та одночасно маслянистість сандалу. Анімалістичні ознаки дуже делікатні.
Стримано, не виразно, збиваючи з пантелику, Unspoken ніби налаштовується чи то до моєї шкіри, чи до погодних умов, але якийсь час веде себе дуже підозріло і я встигла знову раз 10 пошкодувати, що саме його дістала.
І ось знову масляниста анімалістичність, але вже така відверта, що вперше стало соромно за ніби підслухані мої інтимні думки. Та згадавши фразу автора композиції "Unspoken справляє враження несподіванки і збентеження - коли ненавмисно зловити чийсь нескромний погляд"(с) та те, що назва аромату означає "невисловлене", "мовчазний", "недомовлений", то я зраділа, що вперше відчула настрій та вловила ідею.
Чим далі, тим аромат стає ще більш емоційнішим, і в гірко-маслянистих тваринних ознаках з'являються вологість та медово-винні акценти.
Ароматичний лабданум у всій красі! Винно-солоно-карамельний, з ознаками гнилих фруктів, характеристиками рідкого меду та запахом шкіри.
Землистість та прілість пачулі, шоколадно-гірка смолистість.
Якщо мої спостереження за Unspoken розпочалися з розгубленості та розчарування, то згодом мене так захопило пізнання незрозумілого, яке вималювалося у логічний ланцюжок відчуттів. Невимовність саме така - інтимна та внутрішньо-занурена.
14.11.2019
Мені завжди чується з самого початку у Unspoken Roja Dove запах стиглої груші і фруктова помадність. Невагома пряність прозорою вуаллю покриває солодкувату деревину сандалу. І лише згодом, після чергового нанесення, помічаю цитрусово-бергамотну терпкість та димність, ледь вловиму кислинку та маслянистість товстої шкірки.
Свіжість та деревний підтон неролі. Помадність стала карамельною, з солоним присмаком.
Чомусь сьогодні Unspoken звучить так стримано і тихо. Всі відтінки щільно згуртовані, що не "роздивитися". Не залишилося нічого іншого, як носом впертися в зап'ястя і "слухати-слухати."
Першим помітила солодкувато-кремовий, тихо-землистий запах коренів ірису. Такий же ж делікатний, як у зразка корінчика, який привезла із Ез.
Далі заграв льодяниковими відтінками іланг-іланг. Перестиглі, трохи забродивші фрукти і чи то смолистість така розплавлена, чи медовість, яка загусла. Швидше за все, це звучання лабдануму - м'яке, огортаюче теплом і викликаюче хвилювання чимось не зрозумілим і не визначеним. Натяк на мускусність, тиха бальзамність чергується з винними відтінком, а потім знову помадна карамельність.
Згодом відчуваю колючість. Ніби бульбашки у бокалі з шампанським зарухалися і час від часу з тихим звуком почали лопатися. У цьому дійстві роздивляюся смолисто-шоколадні, з запахом прілого осіннього листя пачулі, але абсолютно без сирості і землистості.
Передчуття чогось особливого з'явилося несподівано. Здавалося, ось зараз, ні, через мить я почую якесь інтимне одкровення. Ніжна солонувата тілесність і найделікатніша кремовість. Як пристрасний поцілунок на старих світлинах красунь актрис. Неприховане бажання абсолютно без натяку на хтивість.
Найніжніша пухка кремова ваніль на тлі деревини замість бази. І дивовижний радісний та надихаючий післясмак. Сьогодні Unspoken Roja Dove - це не парфуми, це стан душі.
11.11.2018
Напевно, час повернутися до шипрів, а то найкраща пора для їх розкриття швидко минає. Яскравий представник сучасних шипрів - Unspoken Roja Dove, який має вологий і одночасно густи тягучий початок: ніби фрукти (найчастіше чомусь уявляю грушу) в сиропі. Чи в шампанському? І здається дивним, що цю теплу, апетитну оксамитову композицію вважають шипром.
Щоб помітити терпкість бергамоту потрібно добре постаратися. Я знаю Unspoken багато років і до цього часу він для мене загадковим і незрозумілим, але незмінно привабливим. Здається, цього разу мені вдасться зробити кілька кроків вперед, тому що чую щось інше, не те, що завжди, не груші у сиропі....
І ось - вибух густого насиченого зеленого розпорошується найдрібнішими крупинками.
Пряно-терпко-деревні відтінки змінюються запахом помадної троянди, далі - свіжістю неролі, а за мить - гіркувато-шкіряним анімалістичним.
Мінливість сухого борошнистого звучання навіює в уяві то витончену галантерейну шкіру, то великі іриси з пудрово-землистим ароматом. Ще вчора я не помічала ні одного запаху, ні іншого.
Маслянистий з делікатним пряним відтінком сандал, а ось в гірко-пряному звучанні імбиру одночасно вловлюється присутність і перцю, і меду.
Та лікерно-фруктова солодкість, яку я завжди чула, сьогодні розчинилася в ароматі деревини. І ловлю себе на думці, що зовсім по-іншому сприймаю Unspoken.
Ще мить - і не вірю своєму носу: дивовижний індольно-спокусливий, п'янкий медовий жасмин з фруктово-квітковими переливами, ранковою свіжою вологістю та лікерною тягучістю.
Далі - суха аж до першіння смолистість змінюється шоколадністю, потім помадністю, вершковою кремовістю, а потім знову з'являється в'язкість та невизначеність.
Я все задавалася запитанням "а де ж шипровість?" І, здається, дочекалася відповіді - то густа колюча і темна, то волого-фруктово-бальзамічна. П'янка і бентежна. Голова йде обертом і емоції зашкалюють. Unspoken об'ємний і глибокий, як безодня. В ньому оманливе дно. Щоразу здається , що вже його дістався і впевнено стоїш на ногах, як знову провалюєшся і черговий раз потрапляєш у новий вимір.
Когда я в 2011 году познакомилась с ароматами Roja Dove, такого ажиотажа вокруг автора еще не было. Полноценные флаконы можно было приобрести по адекватной цене. И в моей коллекции очень быстро появились Scandal, который долго не могла понять и оценить, и Enslaved, а вот с Unspoken познакомилась только в отливе и мечтала о нем больше всего. А мечты, как известно, сбываются. Спустя каких-то шесть лет полноценный флакон духов стоит в моем шкафу.
Идея аромата, как пишет Roja Dove, - "тот момент, когда вы приходите куда-то, встречаетесь глазами с кем-то и все понимаете, не произнося при этом ни слова. Аромат должен делать то же самое. Теплый и сухой, Unspoken обладает нежной чувственностью, благодаря большой дозе жасмина и иланг-иланга, не свойственных шипровым запахам"(с).
"Unspoken производит эффект неожиданности и смущения - как если нечаянно поймать чей-то нескромный взгляд"(с). Не могу сказать, что прочувствовала идею композиции. Мне аромат, как и шесть лет назад, очень нравится, слышу в нем больше оттенков и нюансов, но пока не нахожу той "невысказанности" и "неожиданности". Но я просто уверена, что все еще будет. Так у меня было со Scandal и Enigma. Последняя долго не поддавалась моему носу, звучала настолько слитно, что невозможно было что-то разобрать.
Как уже стало понятно, Unspoken переводится, как "невысказанный", "невыраженный", "недосказанный". Мне всегда в нем чудится спелая груша в тягучем ликере. При первом нанесении кажется, что будет громко, липко-сладко, но Unspoken звучит мягко, обволакивающе и даже сдержанно, но, как и другие ароматы Roja Dove, харизматично.
Карамельная густая, терпко-сладкая, тягучая амбра с дымностью, маслянистостью и анималистичностью, которая местами затмевает все остальные звуки и голоса.
Насыщенный запах сандала.
Бальзамная смолистость и сухая землистомть, терпкость ветивера. Лекарственно-древесный нюанс иланг-иланга. А вот жасмина я пока не слышу.
Когда сладость рассеивается, появляется древесно-пряный, дымный запах пачули и медово-винный, смолистый лабданум.
Сладость чередуется с горечью, терпкостью, землистостью. Смолистость - с анималистичностью.
Я не слышала в начале ни бергамота, ни нероли, ни еще много чего и долго даже не надеялась "увидеть" цветы в этой амброво-винной композиции. Но густой и богатый аромат розы с множеством нюансов спустя время вышел на первый план. В ее голосе есть и помадность, и сладость, и фруктовость, и нектарность. Роза томная, манкая, пьянящая.
На смену яркой и выразительной красоте розы появляется более спокойное звучание сладко-горько-пудрового ириса на маслянисто-анималистичном фоне. Но эта сдержанность не менее восхитительная и трогательная. И эта интимность даже более эмоциональная. Наверно, это и есть признаки "невысказанности".
Шоколадно-карамельная амбра опять выходит на первый план, но ее запах уже не такой густой и тягучий, и анималистичность не такая выраженная. Но аромат амбры все так же переливается множеством оттенков, то он становится соленым, то карамелькой "ириска", то дымным. Напоминает солнечный янтарь, который можно долго рассматривать, не теряя интерес.
Шипровость мне кажется больше пачулистая, чем мшистая. И такая красивая ванильная древесность!
Я просто уверена, что в следующий раз Unspoken мне раскроет новые секреты и я смогу уловить то, что не видят все, что не понятно на первый взгляд. Ну, не то, что уверена, а просто очень хочу этого...
Немає коментарів:
Дописати коментар