Fragonard Parfumeur

   На жаль, у мене не було можливості роздивитися старовинне село Ез (Eze Village), яке розташоване між Ніццою і Монако на висоті 427 метрів і є найдавнішим поселенням на Лазурному березі. Я впевнена, що воно мені дуже сподобалося б та врятував від смутку абсолютно не запланований візит на парфумерну фабрику "Фрагонар", яка знаходиться саме в цьому містечку.

   Fragonard Parfumeur - це парфумерно-косметичне підприємство на Середземному узбережжі, яке позиціонують як нішеве. Я би охарактеризувала його - хороший мас-маркет. В Грассі знаходиться історична парфумерна фабрика, на якій виготовляють парфуми та мило, в Ез - фабрика-лабораторія для виготовлення косметики, у Парижі два найвідоміші музеї парфумерії (один з них, відкритий у 1983 році, знаходиться у особняку на 9 rue Scribe, неподалік від Опери Гарньє, інший - в бувшому театрі на бульварі Капуцинок,39 boulevard des Capucines).

   Бувший французький нотаріус Ежен Фукс у далекому 1926 році у Грассі створив свою парфумерну фабрику, яка знаходилась в одній із старовинних будівель міста і отримала ім'я відомого місцевого художника Жана-Оноре Фрагонара (кажуть, що цей митець був сином купця, що торгував парфумами).

Жан-Оноре Фрагонар, автопортрет, 1769 р.

 Вважаєтья, що Ежен Фукс був першим, хто став продавати продукцію без посередників. Свої парфуми він розповсюджував на пряму туристам, які прибували на узбережжя. На той час це був дуже оригінальний спосіб поширення продукції бренду по всьому світу за короткий час. Швидше за все, Фукс був хорошим маркетологом, а парфуми створював якийсь запрошений парфумер, але це лише моє припущення.

Парфумерний орган

    Фабрика поступово збільшувалася, з'явилися магазини в Ез і Парижі, а з часом і музеї парфумів, які з любов'ю наповнював рідкісними екземплярами внук Ежена - Жан-Франсуа Коста. Сьогодні фабрика належить родині засновника. "Фрагонаром" керують доньки Жана - Франсуаза та Агнес Коста.

   Як і у часи заснування, сьогодні компанія не вкладає коштів у масову рекламу, в розвиток ділерської мережі та подібні класичні форми розвитку. Знайомство нових потенційних покупців відбувається через організовані екскурсії по фабриці, які закінчуються презентацією парфумів та косметики з можливістю їх придбати. Ось на таку екскурсію і потрапила я.

   Парфумерна фабрика "Фрагонар" в Ез - це сучасна будівля із скла та бетону жовтого кольору в оточенні пахучих троянд та олеандрів. Лише переступивши поріг, звертаєш увагу на святковий квітковий запах, який є підтвердженням, що ти входиш саме на парфумерне підприємство.

    Нашу групу зустріла російськомовна консультант і всім учасникам групи роздала рекламні буклети та наліпила на одяг наклейку з літерою F.

   На першому поверсі фабрики знаходиться невелика частина парфумерного музею "Фрагонар" - скляні шафи з рідкісними вінтажними флаконами, як абсолютно невідомими так і добре знайомими, від яких гарний настрій ще більш підсилився в очікуванні справжнього ароматного свята.

Далі нас повели у цех, в якому було різноманітне обладнання (і сучасне, і раритетне), апарати, інструменти, таблиці, ємності, склянки, колби, коробки, ящики, мішки з сировиною.

 Екскурсовод, напевно, із-за того, що робочий час закінчувався, а це було біля 18 години, пропустила розповідь про історію парфумерії та компанії Фрагонар і відразу приступила до реклами продукції, звертаючи увагу на концентрації виробів та рідкісні інгредієнти, які використовують. Такий рекламний напір мене трохи засмутив і я перестала слухати інформацію. Зате з задоволенням перенюхала всю сировину у мішках, які стояли на підлозі: пачулі, ладан, тонка боби, бензоїн. Найбільший інтерес викликали корінці ірисів - на перший погляд здалося, що вони абсолютно без запаху, але якщо зосередитися, то добре чути солокувато-землисті, трохи прілі відтінки. Мені кортіло запитати, чи не можна придбати по кілька грам цих зразків, та було незручно переривати активну розповідь про наймодніший аромат "Фрагонар" та бестселер компанії - арганове масло.

 

   Не хочу здатися занудою чи злим критиком, та робочі халати у роздягальні, повз яку ми проходили, не видалися мені білосніжними, як це уявлялося, що має бути. В цій лабораторії, напевно, не потрібна ідеальна, стерильна чистота.

    На другому поверсі просторе сучасне приміщення з рядами, наповненими продукцією та кілька кас.

  Кожен рік "Фрагонар" присвячує якійсь квітці, яка стає основною складовою і елементом всіх колекцій фабрики. Так, 2016 рік був присвячений ірису, 2017 - піону, 2018 - вербені, а 2019 - лаванді. Все навколо, всі банери, оформлення, експозиції - все нагадує про ці дивні свіжо-прохолодні, гіркувато-кислуваті квіти. Але, на жаль, у мене не виникло бажання придбати ні лавандові парфуми, ні мило, про покупку якого я мріяла ще з першого мого візиту у "Фрагонар" у Парижі у 2016 році.

   Парфуми у металевих золотих флаконах, парфумована та туалетна вона у склі, мило різних кольорів та форм, мильнички у вигляді долоні, чоловіча парфумерія, аромати для дому, ароматні свічки, саше, косметички, сумки... До косметичних засобів я так і не дійшла, не вистачило чи то терпіння чи інтересу. Та мої знайомі накупували багато всього собі і на подарунки додому.

     Для того, щоб було зручно набирати собі флакончики та коробочки, які сподобалися, пропонують використовувати ось такі симпатичні плетені кошички:

   Я нюхала, розглядала, перебирала, перекладала та все ж вирішила не виходити з фабрики з пустими руками. Ось таке мило з запахом троянди придбала у колекцію на пам'ять:

   А у автобусі нас всіх очікував сюрприз! Кожному учаснику групи подарували по пробнику туалетної води під назвою якої квітки, як ви думаєте? Звичайно, лаванди - головної квітки 2019 року у "Фрагонарі". Така симпатична дрібничка. Тому з часом я все-таки напишу огляд на цю композицію.

    Тепер до повної колекції вражень буду чекати можливості відвідати фабрику "Фрагонар" у Грассі та музей парфумерії на бульварі Капуцинок.