Le Pavillon D'Or Parfums Dusita

   Я люблю, коли аромати викликають асоціації, спогади, фантазії чи мрії. Це такий неконтрольовний творчий процес, який не можливо надумати чи навмисне направити у певному руслі. Навіть при регулярних заняттях на розвиток абстрактного мислення інколи мозок відмовляється щось там вигадувати. Йому не вистачає якось нюансу чи поштовху. Так у мене було з Le Pavillon D'Or Parfums Dusita, коли я знайомилася з ароматом вперше та коли діставала згодом. А сьогодні ніби щось вмикнулося - і Золотий Павільйон або "аромат щастя", як назвала його парфумер Дусіта, це як посмак вчорашнього Спасу. Гірко-квітковий, терпко-медовий, вершково-димний. Напевно, саме такий був вчора аромат біля собору, коли освячували букети з маком та мед. Запахом квітів у ладанному серпанку намалювалася картина, на якій виблискують золоті ворота, іконостас, свічники, кадила, церковні рязи й люди, які моляться про щось своє, особисте...

   Невиразна ніжна квітковість набуває характерних гірко-деревних рис, що допомагає ідентифікувати боронію. Та швидко увага перемикається на зелено-вершкове тло фігового листя. Спокійний зелений відтінок якого доповнює радісна ментольність.

   Гірко-солодкувата борошнистість з вологою землистістю корінців ірису.

   Солодка смолистість ладану та терпкість меду.

   Густа вершковість з димністю чорносливу, солона карамельність і липкість деревини. Солодко-ванільний геліотроп та душна пильність. 

   Якщо не брати до уваги асоціації, то такі чи дещо інші ароматні нюанси у Le Pavillon D'Or Parfums Dusita я роздивилася і минулого разу, а ось індольно-анімалістично-тепле оксамитове звучання почула лише сьогодні. Дивно нагадало мені іншу композицію парфумерки - Уд. 
   
  А шлейф Золотого Павільйону виявився малиновим - таким чудовим апетитно-солодко-ягідним! Ну, точно "аромат радості" !!!!!!!!

 

 23.02.2020

 Свіжість, м'ятність, ментольність та зелено-вершковий, терпкий запах листя інжиру. Інколи чути лише солодкувато-зелено-деревний аромат фігового листя, з ледь вловимою медовістю. Можу ще констатувати факт, що чую ознаки тютюну та сіна. Поступово з'являється кислинка та димність, які довго присутні, але на їх тлі розвиваютсья інші ароматні історії. Наприклад, одна з них - солодкувато-вершково-фруктова, яка поступово стане солоно-карамельною, а потім деревною.

   Чомусь у мене в пам'яті лишилося, що Le Pavillon D'Or Parfums Dusita має осінній настрій, а я сьогодні чую весну у розквіті.

   Гірчинка, смолистість, димність і знову свіжий подих та радісна ментольність.

   Аромат жимолості. Як би дивно це не виглядало, та ще я чую ознаки гіацинту, нарцису та навіть конвалії.

   Зрізані соковиті стебла, пилок на ніжних пелюстках, медова липкість та запах деревини.

   І щось добре знайоме із дитинства, але зловити нитку спогадів не вдається. Іншим разом мені здається, що саме так пахнуть одні парфуми, назву яких також не можу пригадати. Лише перечитавши своє перше враження після знайомства з Le Pavillon D'Or, я знову погоджуюся, що є подібність з Musk MdO завдяки геліотропу, який додає композиції пухкого гурманського запаху випічки та ледь вловиму кислинку вишні.

   Вивчаючи офіційну піраміду Le Pavillon D'Or Parfums Dusita, вперше зустріла назву боронія. Цю рослину відносять до групи білих квітів і запах описують як квітково-деревний, з нюансами чорної смородини та меду. В іншому джерелі зустріла таку характеристику: абсолют боронії - це рідина зеленого кольору зі свіжим запахом фіалки та фруктовими нюансами абрикосу, персику та малини.

4.12.2019

   Le Pavillon D'Or Parfums Dusita - цьогорічна новинка Pissara Umavijani, яку всі активно обговорюють. З нетерпінням і я очікувала можливості познайомитися з "Золотим Павільйоном".

   Терпкість, ледь вловима зелена кислинка та вершковість розтертого в пальцях листя інжиру на солодкуватому деревному тлі. Ледь помітна квітковість, але завдяки ій добре відчувається свіжість та сонячність, яка характерна ще цитрусам.

   Льодяниковість життєрадісного іланг-ілангу, хоча він і не заявлений у композиції, але не можу позбутися думки про його присутність.

   Вершковість, а точніше, те молочко, що виділяється із зламаної гілочки та гіркувато-терпкий запах самої рослини. А ще - бальзамність та трав'яниста ментольність, тиха пряність та прохолода.

   Ванільний геліотроп у рожево-фіолетовій гамі чергується з кислувато-зеленим звучанням, а далі доповнюється квітковим ароматом жимолості, який з самого початку не могла ідентифікувати.

   З часом ванільна карамельність стає душною і трохи приторною та рятує cитуацію вишнева кислинка. Ця частина Le Pavillon D'Or дуже нагадує Musk MdO - здається запашні квіти геліотропу парфумери збирали у однму саду.

   Крім згадки про мою улюблену Мону ді Оріо "Золотий Павільйон" поки що не викликає інших фантазій та асоціацій. Оксамитове тепло приємно огортає та помічаю прілість осіннього листя, але не вимальовується картина золотої осені. Ще чую лікерну тягучість та смолисту вершковість - апетитно, але не про гурманіку. Авторка композиції Pissara Umavijani характеризувала  парфуми, як аромат щастя. Так як майже всі її витвори я люблю, тому  довіряю, і обрала Le Pavillon D'Or у свій День народження.