Chloe Chloé edp

   Я не раз підходила до полиці з Chloe, не раз наносила аромат із добре всім відомого ребристого флакону з рожевим бантиком на блотер та зап'ястя, але чомусь не пам'ятаю абсолютно нічого чи майже нічого. Пригадую запах прального порошку та чистоти. Ще аромат Chloe Chloé edp був у моєї подруги і вона його любила, але у мене не виникає жодної асоціації.

   Як же я здивувалася, коли почула сьогодні крім запаху чистоти ще й аромат кремових піонів. Трав'янисто-фруктовий, солодкувато-свіжий. "Ось вони! - парфуми про піони, які так всі розшукують у час буяння квітів" - подумала я. Як же хочеться перегорнути хроніки днів на початок літа і радіти цим розкішним мохнатим красеням!

   Деревне звучання, яке час від часу відволікало увагу від квіткового аромату, швидко доповнилося маслянистими відтінками та ледь помітними ягідними. І дивно, що більше нічого не вдалося "роздивитися". І це виявилося наступним здивуванням і не останнім, як потім виявиться.

   Іншим разом я помітила помадність троянди та запах ягід у холодному мускусному серпанку та й ця запашна картинка швидко зникла і залишилося щось невиразне бліде водянисто-мускусне.

   Так як мій зразок без опізнавальних дат і мені дала його Наталя для знайомства, наважуся припустити, що аромат із сучасних випусків. Чомусь здається, що років 10 тому парфуми були значно квітковішими та фруктовішими, якщо є стільки гарних відгуків.

    Напевно, так кисільно-помадно-пудрово пахне у нашому Brocard, а можливо, і ні, потрібно зайти та відновити враження після карантину.

   До кінця знайомства я так і  не перестала дивуватися, що популярна композиція може пахнути ось так...нудно і безлико. Можливо, тому і не вдавалося запам'ятати аромат при чисельних знайомствах.

  

Aura Mugler Mugler

    Про Aura Mugler Mugler, яка вийшла ще у 2017 році, вже написано і сказано дуже багато від захоплених відгуків до засмучених, як і про будь-який інший аромат, в принципі. Я пробувала познайомитися з композицією у магазині у рік випуску, але це не те місце, де мені вдається "роздивитися" запашні особливості аромату. І ось Aura завітала до мене у гості у компанії з Vendetta Donna Valentino завдяки Наталі, за що дуже-дуже дякую! Як я люблю таких гостей!!!

   Зелена свіжість та терпкість. Часом соковита трав'янистість аж до присутності у роті. Солодкуватість, а іншим разом кислинка розтертого листя фіалок. Промайнула ментольність, яку хотілося б підсилити. Інша кислинка, яка викликала у пам'яті Porichka BZ Parfums, є характерною ознакою ревеню і її легко розпізнати. Додам, що це звучання мені дуже подобається, особливо коли доповнюється солодкістю ванілі. Такий ненабридливий мінливий тандем. Взагалі, зелень можу охарактеризувати делікатною, без улюбленої гіркоти гальбануму та терпкості полину, смарагдово-квітковою. Напевно, глибину кольору та запаху все ж підсилює палітра флакону, яка налаштовує на сприйняття та створює попередній ольфакторний образ до того, як ти його рознюхаєш.

   Чомусь я все очікувала появу жасмину, бо саме такою запам'яталася Aura Mugler у торговому центрі.

   Солодка вершково-кремова фруктовість, делікатна помадність та деревна гіркувата борошнистість.

   З часом з'являється пильність, що характерна для кашмерану та де-яких інших популярних синтетичних компонентів, і не дає льодяниковій екзотичності іланг-ілангу зазвучати на повний голос. Хоча із квіткових ознак саме сонячний іланг мені видався найвиразнішим.

   Маслянисто-карамельна амбровість, димність, знову пильність...

   Здається, Aura Mugler нагадує щось добре знайоме і я чітко уявляю кому буде пасувати.

   Не можу охарактеризувати, що аромат оригінальний, напевно, із-за перенасичення інформації, та цікавий. Солодко-кисла, зелено-квітково-деревна Aura Mugler одночасно видається простою і зрозумілою для сприймання, але затримує увагу і викликає бажання ще раз нанести рідину і уважніше роздивитися у зеленій палітрі нові відтінки.

   Для тих, хто не заморочується глибинами парфумерії, не потребує пірнання за ексклюзивними перлинами, саме те, що потрібно, щоб прикрашало як косметичний столик, так і образ.

Vendetta Donna Valentino

    Є аромати, які спочатку приваблюють назвою, інтригують та зацікавлюють словом, у якому вже присутня ціла історія, а то й драма. Наприклад, Вендета! У мить фантазія малює яскравий, пристрасний, емоційний аромат, адже це ж жорстока помста. Переносний образ прийшов до нас із Сардинії та Корсики, де був звичай кривавої помсти за вбитого родича. І не дивно, що саме італійський бренд Valentino вирішив присвятити такій традиції ароматну історію та навіть дві. Бо існує Vendetta Donna та Vendetta Uomo і обидва аромати входять до колекції з такою ж назвою Vendetta. Здається, це неймовірно цікава ідея для створення ольфакторного образу.

   Не менш цікавий і флакон у Vendetta Donna Valentino, форма якого нагадує розкрите віяло. Ще мені асоціюється з розкішною спідницею "сонце-кльош".

   Аромат, як і очікувалося, голосний, потужний, сміливий, безкомпромісний, але не драматичний. Альдегідно-квітково-фруктово-медовий, багатогранний та по-італійські  яскравий.

   Розпочинається густими альдегідами та солодкою сливою. Аромат ніби розганяється і заповнює собою все приміщення. Соковита гірко-пряна зелень пронизує альдегідно-сонячне сяяння. Характерне ретро звучання поступово розпорошується.

   Неймовірно емоційний букет - гірко-солодко-фруктово-помадний, п'янкий та хмільний, манкий та звабливий.

   Помадність троянди підсилюють все ті ж добре помітні альдегіди. Медова терпкість та шершавість. Тягучий, п'янкий, з індольністю та фруктовою лікерністю запах жасмину. Кремово-вершкова тубероза у димному серпанку чорносливу.

   Солоно-солодкувата карамельність амбри та гірко-шкіряна анімалістичність.

   Це всього-на-всього сучасна edt, яку я наносила намазом, а здавалося, що концентрація parfum. Можна здогадатися, що у рік випуску - 1991- Вендета звучала ще цікавіше та потужніше. Можливо, і драматично, чого очікувала від назви.

Fate for Women Amouage

   Дивно, але колись улюблені аромати Amouage, мені видаються дуже голосними та перебільшено яскравими, навіть дещо крикливими. Та я не поспішаю прощатися з флаконами, смаки, як відомо змінюються. Сьогодні наважилася дістати Fate for Women Amouage - вся надія на спеку..

   Димність бергамоту, швидше, для годиться. Кислувато-соковитих ознак душа вимагає більше та голосніше. Непомітно зелень товстої шкірки цитрусу, щедро присипану камфорно-пряним пильним перцем, перетворюється на медово-борошнисте сяяння і з'являється солодкість, яка швидко змінюється бальзамно-коричною лікерністю.

   Шоколадно-пряна ладанна мінливість. Тягучача солодко-ванільна вершковість бензоїну ніби ще більше загущує і так не акварельну композицію.

   І як не дивно, через це гурмансько-східне звучання пробивається ніжний гірко-борошнистий голос нарцису, що викликає не аби яке захоплення. Квітка виглядає гордовитою, що повністю відповідає легенді, хизується своєю красою і зневажливо час від часу індолить. Та на мій смак, це найцікавіша частина Fate.

   Далі медово-помадна анімалістичність непомітно бере ситуацію "у свої руки" і дозовано вивільняє свої чари для спокуси. Пряно-лікерно-гіркий запах шкіри дуже виразний.

   Делікатна деревина сандалу, а ось мшистої терпкості мені мало, як і на початку композиції ознак бергамоту.

   Тягуча смолиста вершковість, яка огортає густим теплом, та солодкувато-пряна димність все ж основна сюжетна лінія Fate.

   Я добре пам'ятаю, як 7 років тому вийшов Fate for Women Amouage, як ним зацікавилась і згодом раділа флакону. А тепер перламутровий флакон поповнив колекцію пляшок, які примусово прийшлося відкоркувати, так як зламаний спрей не вдалося привести до ладу. Як не сумно, але і у такій поважній компанії, як Amouage, трапляються конфузи.

Vent Vert Pierre Balmain

З Vent Vert Pierre Balmain неодмінно потрібно познайомитися, як мінімум із-за двох поважних причин. По-перше - для парфумерно-ольфакторної освіти та ерудиції. Адже це один із перших в історії жіночих зелених шипрів, який був створений у 1947 році. Хоча у 1946 році про зелень у парфумерії вже була історія: легендарний Jean Carles для бренду Carven створив Ma Griffe. Автор Vent Vert - Жермена Сельє, яка як і Жан Карл, працювала парфумером у Givadan. З новими матеріалами та ідеями парфумери знайомилися одночасно. Як пише Ліззі Остром, ніби вони не товаришували.

   Експерименти Жермени Сельє з передозуванням певного компоненту привели до появи легендарних композиції Fracas (тубероза!) та Bandit (шкіра) для Robert Piguet, а у Pierre Balmain так з'явився Зелений Вітер, у складі якого 8% (6%?) гальбануму. Це був другий аромат модної компанії.

   Як розповідає Лука Турин, для Vent Vert парфумер використала 1100 складників.  "Весна, закрита у флаконі" - так ще називали ці парфуми..

   Випускали аромат у двох концентраціях: parfum та edt, для яких використовували квадратний флакон з кришкою "шайбою" та циліндричну пляшку з такою ж кришкою.

Для Vent Vert талановитий художник-ілюстратор французької моди Рене Грюо створив кілька образів. Найвідоміший з них - це "Русалка" у 1952 році.

Реклама Рене Грюо 1952 року "Русалка"

У 1969 році було випущено Eau de Vent Vert.

Фото продавця perlerare63 на eBay

Згодом у 1991 році Зелений Вітер перевипустили, обравши для цього завдання Calice Becker. Флакон став прямокутним з зеленою кришкою, що нагадує зігнутий вітром пучок трави. У мене була саме така мініатюра. Завдяки Фрагрантиці я тепер розумію, що аромат подобався. Я його описувала так: "Ось така зелень мені подобається. Молода, світло - зелена, соковита. Ні гіркоти і жорсткості. Доповнюють кислинка лайму, квіткові ноти фрезії і жасмину. Іноді чую конвалію, тут вона не нав'язлива і зовсім не багато. Аромат саме вітру, а не трави. Одночасно ніжний і яскравий. Хочеться його вдихати, як чисте повітря. Шлейфовий і стійкий."

Реклама 1991 року

  У 1999 році вийшов ще один варіант Vent Vert, автором якого була Natalie Feisthauer. Дизайн флакону не суттєво змінився - прямокутний флакон з зеленою кришкою у горохи, а останні випуски стали із сріблястим шаром. Поціновувачі Зеленого Вітру пишуть, що варіант не дуже вдалий вийшов.

Дизайн 2000 років

   Мені ж пощастило, що я познайомилася з майже першоджерелом. Флакон на фото у лівому верхньому куті належить колекціонеру Наталі. За всіма характеристиками це випуск 1980 років. Дуже якісно збережений зразок і, як і всі аромати Balmain, елегантний та витончений. Чомусь здається, що перші випуски ще більш гіркі та трав'янисті.

   Отже, Зелений Вітер розпочинається терпкістю та маслянистою гіркотою гальбануму, солодкуватою вологою зеленню та борошнистістю трав'янистого гіацинту.

   Димність бергамоту, сиза мшистість, зелене листя конвалій, камфорність та лікарські нюанси шалфею, краплина ментольності. О! Як мені останнім часом хочеться мати парфуми з м'ятою. У Vent Vert Pierre Balmain її майже не помітно, але прохолода все ж відчувається. Багатство зеленої палітри вражає та поглинає, дає відчуття свіжості та затишку, вгамовує спрагу та створює тінь, захищаючи від палаючих променів.

   Коли повністю вдається натішитися смарагдово-трав'янистими соковитими ефектами, з'являється квіткове серце, не менш захопливе.

   Вершковість туберози змінюється фруктовою свіжістю жасмину. Ознаки гіацинту не зникли, його гіркувато-солодкувату пудровість довго добре помітно у букеті.

   Ледь помітна індольність та смак пилюки на деревині. Ніжна фруктовість та прохолода фрезії. Виразний нарцис, який крім зеленого гіркоти видає щось болотне. Далі дивувати настає  черга помадної троянди. В повітрі зависли  льодяниково-екзотичні ознаки іланг-ілангу та гірчинка вже згадуваного ж нарцису.

   При насиченості кольорів та відчутності різних фактур, мокрого, шершавого, пильного, шовкового, аромат видається легким та повітряним, сонячним та дзвінким. Це розкішна гіацинтово-нарцисова пудра на гіркій гальбамній основі.

   Мені здалося, що Вітер швидко розкрився і залишив на шкірі лише солодкувато-борошнисто-мшистий післясмак. Та це все дійство тривало десь 7 годин, не так вже і мало. Коли цікаво, то й час пролітає миттєво. А це вже друга причина для знайомства з Vent Vert Pierre Balmain.

Реклама 1956 року

Les Nombres d`Or Tubereuse Mona di Orio

Ніби запах бергамоту, а ніби і листя томатів, а часом здається, що петрушка. Незвично зелено, не трав'янисто, не ментольно, але цікаво і приємно. Не освіжаючий старт та інтригуючий та налаштовуючий на нестандартність.

   Розтерті ягоди червоного перцю видають маслянистість і пряну помадність, а не камфорність і пильність, як це буває з чорним. І взагалі, це не перець, а ягоди бразильського бур'яну шинус фісташколистного. Популярним у використанні рожевий перець став лише у 1980 роках, як винахід "нової кухні". В великих дозах, кажуть, він токсичний, але запашні властивості, мені особисто, дуже подобаються.

   І ось черга туберози, хоча її делікатне вершково-кремове з радісною льодяниковістю звучання помітно з самого початку. Запах квітки свіжий, як і зелень, що її обрамляє. Неймовірно запашна квітковість на перший погляд видається дівочою, цнотливою та тремтливою. З мінливістю від зелено-молочного до солодкувато карамельного, потім до тендітного мереживного прозоро-білого, далі з ознаками ванільного морозива і все ж з лікарськими ментольно-камфорними пікантними нюансами.

   Зелено-оливкова гірчинка, пильність та ванільно-вершкова хмарина, яка змінює форму щохвилини і за нею цікаво спостерігати так само, як і за тими хмаринами, що у небі.

   Солоний присмак та солодкувата фруктовість. А далі тілесність, що дивуєшся таким щирим одкровенням і щось дуже інтимне, хоча не висказане і не підкреслене ні запахом, ні рухом. Просто ти його відчуваєш, як помічаєш зміну у поведінці близької людини, коли зовні абсолютно нічого не видно. І це все чуттєві ознаки туберози.

   Думка, що мені нагадує якийсь знайомий запах із Guerlain, поступово стала нав'язливою. І це всього кілька ледь вловимих миттєвостей. Напевно, справа у ледь помітному ванільно-вершково-вишневому геліотропі.

   Моя Tubereuse із серії Les Nombres d`Or, 2011 року випуску - чим я дуже пишаюся, хоча виглядаю, напевно, снобом. Не порівнювала з варіантом у новому дизайні, який вийшов після смерті геніальної Мони ді Оріо.

Nuit Noire Mona di Orio

   Я відкрила шафу, щоб дістати Туберозу Мони ді Оріо, так як недавно милувалася її красою та дивувалася приємними відкриттями, але не зберегла вражень. Та плани змінилися, коли очі зачепилися за Nuit Noire тієї ж Mona di Orio. У цих парфумах теж про туберозу, але дещо іншу. Якісь думки та настрій вимагали виклику та яскравості, а цнотливу зелено-квіткову Tubereuse вигуляю іншим разом.

   Цитрусова свіжість у поєднанні з пікантною пряністю та гіркотою. Таку властивість має мега ароматичний імбир, який одночасно тонізує та заряджає енергією, додає яскравості та екзотичності. Свіжий та пекучий подих, без характерних десертних ознак печива.

   Тягуча вершкова-кремовість туберози. І все це на тлі гіркої шкіри з маслянистістю та анімалістичністю. У результаті - гірко-медова помадність, яка нагадує вінтажні парфуми. І на мить я вловила знайому фразу із L’Heure Bleue Guerlain. Один крок від сучасності до минулого і назад.

   Від гвоздики спеції спочатку відчула тепло, потім камфорність і в'язку терпкість, ніби розжувала бутон, а ще згодом маслянисту гіркоту, яка непомітно перейшла у пильно-пряне звучання деревини сандалу.

   Карамельно-ванільно-солодкість стає лікерно-тягучою, потім вишуканою гіркою пудрою, далі кремовими вершками. Поява смолисто-димних тонка бобів змінив звучання та характер Nuit Noire. Щільну східну частину доповнила шоколадність ладану. Але це був лише один із чергових фрагментів, як і згадка про вінтажність.

   Через ароматне насичене звучання пробивається фруктова свіжість жасмину і у вихорі яскравих та потужних кольорів здається ніжною та при цьому чуттєвою. І це не перший прояв чуттєвості у Nuit Noire, але найбільш делікатний. Та чутєвість, яку викликають анімалістичні особливості шкіри, пристрасна та зваблива, з хтивістю та безсоромністю. Чуттєвість завдяки звучанню солоно-карамельної амбри - тілесна та розморена. Але жодний з проявів не робить аромат "брудним"  та не характеризує носія з певного боку. Ці особливості Nuit Noire помітні лише на інтимній відстані.

   Наступна частина Nuit Noire - саме про ніч. Тепла, часом душна, та щільно-темна. З запахом топленого молока та імбирного печива, спокійна та безтурботна, така, коли пристрасті вляглися і відчуваєш гармонію та душевність.

   Можна було б зупинитися описувати Nuit Noire Мони ді Оріо, бо найголовніші моменти перерахувала, як з'явилася квіткова медовість флердоранжу та пухка мильність мускусу, а потім солодко-фруктово-апельсинова льодяниковість. І думаю, ще обов'язково щось цікаве помічу, бо Ніч сьогодні забажали бути багатогранною, бездонною та нескінченною.

L'Ombre Dans L'Eau Diptyque

   Свіжість, терпкість та кислинка смородини. Гіркувата трав'янистість та солодкість ягід. Димність бергамоту та маслянистість товстої шкірки.

   Ранкова кришталева прохолода розсіюється і на зміну їй з'являється тепло амбри.

   Мильність шкірки цитрусів чергується з соковитою зеленню, потім з розтертими в пюре ягодами та задерев'янілими стеблами.

   Якщо зайти у глибину смородинових зарослів, то у затишному місці вдасться зустріти квітник з маленькими трояндами, помадний аромат яких здається особливо ніжним у насиченій по-літньому зеленій палітрі. Згодом вдається роздивитися і фруктовість, і миле кокетство, і навіть фактуру шовковистих пелюсток квітів.

   Виникло бажання поставити L'Ombre Dans L'Eau Diptyque поруч з Eau du Soir Sisley, Balmain de Balmain Pierre Balmain, Chanel 19 - на поличку зелених ароматів, які на перший погляд ніби перекликаються. Але при одночасному нанесенні помічаю такі різні нюанси, на які не звертала уваги.

   Так, у Eau du Soir Sisley зелень видалася вершковою, м'якою та рясно присипаною квітами на деревному смолисто-липкому тлі.

   Balmain de Balmain - видався більш елегантним та квітково-зеленим.

   Chanel 19 - мшисто-зелено-борошниста та квіткова і, як не дивно, чуттєво-емоційна.

   А у L'Ombre Dans L'Eau Diptyque на тлі всіх інших зразків дав про себе знати пухкий та дещо "кисільний" мускус. Також проявили виразніше ягідні ознаки, троянда виявилася акварельною та сам аромат водянистим.

   Запах листя смородини на волоссі тримається ще й на другий день так виразно, що можна не поновлювати парфуми.

   За L'Ombre Dans люблю спостерігати з боку, коли від колеги чую кришталево-зелений шлейф, або від чоловіка вловлюю зелено-деревні відтінки. Саме для нього я і придбала цілий флакон, знаючи його інтерес до зелених парфумів.

Attar Davana Arte Profumi

    Ви ж знаєте як це буває, коли відкриваєш шафу і щоразу чути голос інших парфумів. Так у мене сьогодні зранку найголоснішим виявився Attar Davana Arte Profumi.

   Гірко-терпко-кислувато-зелений полин. Трохи деревний, солодкуватий, бальзамно-трав'яний. На його тлі помадно-кремово-квітково-свіжий дует туберози та жасмину. З вершковістю, фруктовістю, льодяниковістю. Добре знаючи цю композицію, я знову розбентежилась і черговий раз здивувалася непередбачуваності розкриття ароматів.

   Медово-солодко-терпка масляниста липкість касторіуму з пряною гіркотою та запахом димної шкіри та пісочного печива.

   Фруктовість має саме той відтінок, що присутній у багатогранній палітрі іланг-ілангу. А це трохи має ознаки абрикосу.

   Борошнисто-пильна гіркота полину розсіюється серпанком, покриваючи дрібними смарагдовими часточками світ навколо, а згодом випромінює ментольно-камфорну, трохи лікарняну, терпкість та свіжість.

   У якийсь момент Attar Davana стає кремово-вершково-солодким, туберозним, п'янким та манким. Десь з далека доноситься курний запах тютюну та ознаки прілої деревини, але це все не заважає туберозі стати десертною, ванільно-карамельно-морозивною.

Jolie Madame Pierre Balmain

   При перших гірко-пряно-борошнисто-мшистих ароматних звуках я зрозуміла, що Jolie Madame Pierre Balmain ідеальний вибір на сьогодні. Ніби всі пазли ідеально склалися і гармонійне сприйняття себе і навколишнього світу вплинуло на відчуття рівноваги та впевненості.

   А ви задумувалися хто така ця Jolie Madame Pierre Balmain? Я завжди чомусь думала, що це жіноче ім'я, а сьогодні перекладач з французької повідомив, що це - "Гарненька (Симпатична) Пані". Прийдеться відповідати образу!

   Хоча відповідати образу не так вже і важко. Те, що я чую, надихає, організовує та вимагає відповідного елегантного вигляду. І якщо ти не готова бути сьогодні елегантною, то й не наважишся нанести на себе цю рідину.

   Димний бергамот, солодко-терпка мшистість, кислинка коріандру та соковита гіркота полину захоплюють подих. Солодка кремова карамельність інтригує. Гіркуватий та сухий запах шкіри, присипаний пряною борошнистістю гвоздики переконує, що вибір досконалий.

   Квіткове серце розпочинається спочатку індольністю, а вже потім зеленню нарцисів та свіжістю весни. Далі черга вершковості туберози та густої помадності. Чуттєва, хоча й делікатна, анімалістичність. Освіжаюча ментольно-камфорна прохолода.

   Шоколадно-оксамитові пачулі з пріло-смолистими ознаками, що нагадують осінь. До слова, я сьогодні у ранковому парку також відчула перші ознаки золотої пори. Навіть встигла засмутитися, але відразу почала заспокоювати себе і вигадувати позитивні моменти того, що неминуче.

   Традиційно, описуючи враження про будь-які парфуми, я "розгулюю" у мережі у пошуку конструктивної та корисної інформації. Раніше з задоволенням читала описи та аналізи інших парфуманів, зараз рідко зупиняюся на таких текстах із-за суб'єктивної оцінки. Сьогодні ж звернула увагу на один відгук на Кремчику про елегантність  Jolie Madame Pierre Balmain і у мить виникла впевненість, що він мій, хоча не було вказано ні авторство, ні посилання на джерело. За хвилину я вже перечитувала більш повний текст у себе в блозі. Так! Мене процитувала пані. Ні, не процитувала, а видала за свій текст! Як сказав би іронічно мій колега: "Ну, це ж успіх!?" Вийшла зовсім не елегантна історія про такий елегантний аромат! Гарненька Пані так би не вчинила, чи не так?

   27.11.2019

    Не перший раз зловила себе на думці, що не можу носити шкіряні аромати. Але маю на увазі саме сучасні композиції, які видаються мені брутальними та грубими. Хоча не можу охарактеризувати себе любителем "няшності" та квіткової ніжності.

   Ось вінтажні аромати, у яких шкіра є головним компонентом, сприймаються абсолютно по-іншому. Наприклад, Jolie Madame Pierre Balmain -  парфуми для жінки, а не для байкера.

   Запах шкіри у композиції поступово набуває все нових відтінків завдяки оточенню, тому не втомлює, не набридає і викликає не аби який інтерес. І манкість, яка, як магніт, притягує.

     Кислуватість завдяки цитрусам, димність та шоколадність - від тютюну, пряність - від спецій, а маслянистість - конкретно від гвоздики. Зеленої гірчинки додає полин, россольності - коріандр.

   А квіти допомагають запаху шкіри звучати витончено та фешенебельно. Солодкістю прикрашає гарденія, а вершковою кремовостю - тубероза. Бузок в крапельках дощу видається реалістичним. І хоча їх голоси не крикливі, приглушені відтінки добре вловлюються. Борошнистість ірису потрібно згадати та землистість корінців, а фіалково-трояндова помадність - це окрема хвилююча історія у Jolie Madame. Саме із-за неї я і дістала ці парфуми сьогодні. 

   Квіткову частину змінює смолистість та запах деревини. Делікатної чуттєвості та тепла додає анамалістичність цибетину. Щільний мильний мускус, який асоціюється з запахом чистого тіла, у певний час звучить виразно та "правильно".

   У моєму близькому оточенні жінки відкриті та чуйні, доброзичливі та з почуттям гумору. Але вони не називають всіх, хто знаходитьсях поруч, "любою" чи "котиком". Вони не демонструють піднесену радість та любов до кожного, тому не приходиться час від часу приховувати фальш та лукавість. Саме така за характером і Jolie Madame Pierre Balmain. Саме тому я і люблю ці парфуми.

   Елегантність не втрачає ніколи своєї актуальності, не виходить із моди. Витонченість не набуває ознак ретро. Тому Jolie Madame органічно доповнює образ і через майже 70 років.

 

**** 15 сентября 2017

   "Секрет элегантности в том, чтобы носить норковую шубу как простенькое пальтецо, а простенькое пальтецо - как норковую шубу" Pierre Balmain.

   Элегантность - этико-эстетическая категория, которая существует вне любых модных тенденций. Характерные ее черты - органичность и естественность. Отсутствие излишеств и кича, "попугаевых" расцветок и оголенности, безукоризненное качество. Это внутреннее состояние.

   В парфюмерии Jolie Madame Pierre Balmain - один из ярких примеров элегантности. Аромат, созданный еще 1953 году, благодаря таланту Germaine Cellier, звучит актуально и сегодня. Потому что "мода уходит, а стиль остается".

   Сегодня Jolie Madame начинается влажно-мшисто, с леденцовой сладостью цитрусов, пряностью специй, в запахе которых четко заявляет о себе гвоздика. Кислинка душистого кориандра и дымность бергамота. Горечь полыни сдержанная и отстраненная.

   Запах сухой кожи пряно-пудровый, без маслянистости, дегтярности и характерного оттенка ваксы. Кожаная тема, безусловно, главная, но чередуется с цветочностью. Цветы абстрактные на первый и взгляд, чтобы их рассмотреть, нужно терпеливо ждать и слушать. Но если это случится, то взамен получаешь ольфакторное удовольствие. Ярче всего звучит сливочная тубероза, местами появляется сладость флердоранжа и свежая горчинка нероли. Запах дорогой помады благодаря розе. А от фиалок - только кислинка листьев, которую заметно на протяжении всей композиции.

   Полынно-шипрово-цветочно-кожано - так пахнет осень, так пахнет женщина осенью, так пахнет элегантность. И опять мысли возвращаются к этому определению. С латинского "элегантность" переводится как "выбирать". Т.е. это умение и талант к гармоническому сочетанию вещей. И конечно, соответствие окружающим декорациям. Элегантная женщина никогда не пойдет в театр в кроссовках, даже если она путешествует. Как грустно смотреть на фото красивых девушек, которые в шикарных платьях фотографируются на неподходящем по стилю фоне или в соблазнительных позах рядом с соборами или костелами. Подлинная элегантность приходит с возрастом и опытом. Потому возраст у Jolie Madame не юной девушки и в этом ее сила, ее особенность, индивидуальность, красота не только внешняя, стильность до малейших нюансов.

 

 

 

Chance Eau Tendre Chanel

Я лише черговий раз налаштувалася на східні аромати, на деревину уду та пікантність спецій, як спеку змінив дощ та приємна прохолода. Бажання дістати один із завжди бажаних шипрів не реалізувала, так як на очі потрапив улюблений всіма Chance Eau Tendre Chanel. А я толком ще й і не розібралася потрібний він мені чи ні...

   У мене є багато знайомих, як і у вас, звичайних жінок, не парфумерних маніяків, які у свій час полюбили один із Chance Chanel, використали пару флаконів і вирішивши змінити аромат, підбирають інший у такому ж напрямку.

   Напевно, років 10 тому я була такою ж, але з Chance Chanel не була знайома, як і з Chance Eau Tendre, який вийшов саме тоді.

   Сьогодні у Chanel є ціла колекція Chance: Chance Chanel (2003), Chance Eau Fraiche (2007), Chance Eau Tendre (2010), Chance Eau Vive (2015), а ті мають різні концентрації та ще й серпанок для волосся (Hair Mist).

   Я уважно поpнайомилася лише з одним із веселої компанії Chance - Chance Eau Tendre. Згодом обов'язково надолужу прогалину, розшукаю інші зразки.

   Отже, Chance Eau Tendre Chanel - легкий, свіжий, універсальний, апетитно-фруктовий. Кажуть, що квітковий... Поки що не зустріла жодних ознак.

   Він зрозумілий та не зарозумілий. Тонізуючий та радісний. Не потрібно ні напружуватися, щоб осягнути, ні звикати, щоб полюбити, ні підбирати тематичний гардероб, ні задумуватися над доречністю.

   Для спорту чи занять танцями, для роботи та відпочинку, для мрій та їх реалізації. І особливо пасуватиме юним красуням.

   Успіх Chance Eau Tendre у присутності айви. Звичайно, для мене особисто. Саме айва пахне свіжо-апетитно, фруктово-яблучно, літньо-надихаюче-сонячно, запевняюче, що все буде добре.

   Помітна кислинка та ніжна вишукана мильність доповнюється бадьорою гірчинкою грейпфруту.

    Реалістична липкість цитрусів змінюється розбавленим лимонадом та підсохшою шкіркою. Карамельна вершковість, ніжна фруктовість, невагомий пухкий мускус та делікатна тілесна амбровість.

   І все. Історія закінчилася. Потрібно або поновити аромат, або дістати інший. Можна другий Chance, наприклад.

   Автор всіх Chance - штатний парфумер Шанель Jacques Polge. Автор круглого лаконічного флакону з простою квадратною кришкою - креативний директор компанії Jacques Helleu. Симпатично виглядає окремо кожен флакон колекції та у компанії це радісне жовто-зелено-рожеве свято.

   Такі ж радісні та легкі, пустотливі та кокетливі, романтичні та мрійливі рекламні ролики та постери всіх Chance. Мені ж найбільше подобається з ніжною француженкою Сігрід Агрек Eau Tendre, що зверху у лівому куті.

А реклама 2019 року не лише яскрава, а ще й танцювальна, у якій велика кількість танцюристок виконують танець із стільцями на голові. Режисер обирає лише 4 найкращих, які і стануть героїнями відео та амбасадорами чотирьох ароматів колекції Chance. До слова, у 2019 році вийшов Chance Eau Tendre у концентрації edp. Режисер рекламного ролика - художник та модний фотограф Жан-Поль Гуд.

 

  А у вас який улюблений Chance?

Divine Rose The Merchant of Venice

Divine Rose The Merchant of Venice

   Я вже розповідала, що у мене розпочався період у колекціонуванні, коли є бажання поповнювати колекцію саме із-за флакону парфумів, навіть якщо аромат абсолютно не мій. Так я палко мрію про один із флаконів The Merchant of Venice у вигляді язика полум'я із серії Flames Murano Art Collection та неодмінно разом із вазою із муранського скла, яка виконує функцію підставки для флакону. І це все не зважаючи, що насичені східні аромати та ще й з наявністю деревини уду абсолютно не пасують до мого образу.

   Та після східно-пряного Jungle L'Elephant Kenzo у мене загострився спортивний інтерес до цієї групи ароматів у літню спеку. І я наважилася дістати Divine Rose, розраховуючи, що вона розплавиться під дією температури, яку на сьогодні обіцяють.

   На тлі дорогоцінної деревини уду, яка має і відповідне розкішне звучання, чути солодку м'якіть сливи, присипану бальзамно-пряною корицею та медово-гіркувато-солодким шафраном. Вишукана гурманіка для особливих випадків! Напевно, ось ця фруктово-пряна палітра, яка виявилася найвиразнішою у композиції, підкорила мене. Грайлива фруктова кислинка вдало чергувалася то з кремовою вершковістю бензоїну, то з пильно-шершаво-борошнистим кашміром.

   Лікерно-тягучий, солодкуватий аромат троянди на смолисто-деревному фоні теж має фруктовий нюанс. Квітка така прекрасна, що по-іншому не охарактеризуєш її, лише як Божественна. Це рідкий випадок, коли назва парфумів ідеально відповідає змісту

   Та ще раз повернуся до звучання уду, який пахне у Divine Rose солодко-смолисто, фруктово-карамельно, часом з анімалістичністю, димно-пряно, гірко-шоколадно. Не можливо не оцінити багатогранної краси деревини, навіть якщо ти не є шанувальником її. І, здається, я знаю де ці парфуми потрібно носити і вони розкриються ще красивіше! Та поки нехай мої плани будуть таємницею...

 

Lavande Guerlain

 У моєму міні квітнику на балконі оселилася лаванда. Я все не можу натішитися та через кожних 10 хвилин йду туди, щоб помилуватися та нанюхатись. Останню дію хочеться не зупиняти взагалі, так як запах лаванди неймовірний. Самі квіти пахнуть не голосно, делікатно. Виразну запашну палітру мають ті, що лише розквітають. Відсутність запаху свідчить про те, що квітка вже скоро почне в'янути (це не ствердження, лише спостереження). Якщо розтерти в пальцях срібно-сіро-зеленкуваті дрібне листячко, то камфорно-різко-терпкий та пряно-зелений запах захоплює своєю бадьорістю та рішучістю.

   І дуже яскраво пахнуть вже сухі квіти, які обрізавши, я не змогла викинути, і вірно зробила, як виявилося. Кислувато-гірко, ментольно-прохолодно, терпко-димно, свіжо-тонізуюче, солодкувато-медово. Багатогранність аромату вражає, викликає захоплення та радість. Магічність, яка приваблює та притягує ніс. Кажуть, у складі аромату лаванди присутня валеріана, саме тому він має такий заспокійливий ефект.

   Звичайно, виникло бажання дістати парфуми саме з лавандою. Так як природний запах рослини я все ж люблю більше, ніж у парфумерії, то і наявність останньої у мене зовсім мало. Дуже мрію розшукати лавандову Kiki Vero Profumo - це була перша композиція на відповідну тему, що мені сподобалася.

   Ну, і пишаюся знайомством з Lavande Guerlain!

   Лавандові парфуми Guerlain розпочинаються камфорно-свіжо, терпко-різко, гіркувато-трав'янисто. Враження, що розтерли листя шавлії. Солодкувата терпкість та димність бергамоту, лимонна кислинка та радісна цитрусова льодяниковість. Трав'янистість змінюється хвойними та маслянисто-гальбанумними відтінками.

   Аромат лаванди з'являється дуже швидко. Реалістично-правдивий, надихаюче-чарівний, з характерною вишуканою мильністю. Поступово стає солодкувато-гірким та підсилюється смолистістю.

Все ті ароматні нюанси, які я перераховувала описуючи рослину, чути і в парфумах. Камфорність чергується з кислинкою, гіркота періодично то підсилюється, то затихає, ментольність приємно холодить, специфічна кришталева прохолодна квітковість викликає романтичні фантазії та заповнює простір фіолетово-рожевими кольорами і віртуальна мандрівка у поля Провансу - найкраща подія сьогоднішнього дня.

   Лише та вишукана мильність, про яку я вже згадувала, відрізняє запах лаванди у парфумах від запаху моїх сухих квітів.

   Неквапливо з'являється солона карамельність амбри, яка поступово стане кремово-помадною. Суха борошнистість змінюється землистістю та димністю ветиверу, а потім тихий солодкуватий запах сандалу останнім розчиниться на шкірі.

   Літня спека не найкращий час для Lavande Guerlain. Парфуми швидко розкриваються і зникають, хоча коротке звучання викликає хвилювання, яке вже рідко буває у розбещених великою кількістю зразків колекціонерів.

   Лаванда, що квітне на моєму балконі, є сортовою і має назву Провансальська. Така собі візуалізація мрії - потрапити у фіолетові поля Провансу або не Провансу, але неодмінно у лавандові поля.

Alpona Caron

Alpona Caron

 

    За останні дні я вже кілька разів діставала Alpona Caron. Не лише діставала, а й з задоволенням носила у подорожі по Чернігівщині. Сьогодні знову у Alpona і саме ці парфуми органічно переплітаються зі святом Івана Купала.

   А ще Alpona Caron гідно доповнює список моїх улюблених цитрусових ароматів поруч із Neroli Roja Dove, Paris – Biarritz Chanel, Ete M. Micallef, Lux Mona di Orio.

   Традиційно Alpona розкривається цедрою лимону, цитрусовою соковитістю, солодко-грайливою льодяниковістю, кислинкою, свіжістю та маслянистістю. Липкість нагадує Lux Mona di Orio.

   Сьогодні чомусь увага зосередилась саме на звучанні гірко-трав'янистого чебрецю. Можливо, справа у атмосфері Івана Купала? Чебрець із тих рослин, які вплітають у традиційний вінок. І я матиму відповідну запашну ауру.

   Крім гірчинки у ароматі чебрецю добре відчуваю і зігріту сонцем хвою, і медовий дух соняха, і суху духмяну трав'янистість ромашки, і ментольність м'яти, і ознаки лимону. Напевно, із-за такої колоритної ароматної палітри Ернест Дальтрофф використав цей компонент у композиції для створення ольфакторного образу природи Альп.

   Ботанічна назва чебрецю - Thymuc cerpyllum - перекладається "подих життя", "дух". Взагалі це одна із найдавніших культових рослин. У всіх народів існував звичай приносити чебрець у жертву богам. Його спалювали у храмах або прикрашали вівтарі, щоб запашний дим нісся до неба та викликав прихильність богів. У Стародавній Греції він присвячувався Афродіті, У Римі - Сатурну. Наші предки з давніх давен прикрашали квітками цієї рослини церкви на свято Успіння Богородиці, оздоблювали ікони Божої Матері. Взагалі, в Україні чебрець є символом Батьківщини, мужності та відваги. Його брали з собою на чужину, як згадку про рідну домівку.

   У французів чебрець традиційно додають у страви і він входить до складу приправи "Прованські трави", а ми з задоволенням п'ємо чебрецевий чай.

   А тим часом гірчинка Alpona змінюється, доповнюється смолистою солодкістю та ледь відчутним присмаком грибів - і в цьому описі можна впізнати всі характеристики смирни.

   Солодкувата помадність, хоч про квіти я так і не можу нічого додати, як і зимою, змінюється чудовим запахом вишуканого парфумерного мила вищого гатунку. Далі пухким мускусом та солодкувато-терпкою борошнистою мшистістю.

Мої враження, і попередні також, від сучасних парфумів Alpona Caron. Звичайно, мрію про вінтажний зразок! І так сподіваюсяя на "роздивитися" квіткове серце...

 

   19.01.2020

   Альпона (ранголі) - малюнок молитва - нанесення орнаменту на зовнішній стороні будинку, особливо на зовнішній стороні дверей, а також на добре розчищеній та утрамбованій площадці перед входом у будинок.

   "Альпона" - це остання парфумерна прем'єра компанії Caron перед війною (1939р) та лебедина пісня Ернеста Дальтроффа, яку він представив на виставці у Нью-Йорку. Композиція присвячена французьким (швейцарським?) Альпам та захопленню спортом і модою на лижні курорти.

   Як характеризує Ліззі Остром у своїй книзі "Парфуми.Історія ароматів": "Альпона" пахне оптимізмом, гірською бадьорістю та новаторським поєднанням квіткових нот та грейпфруту".

   Для мене "Альпона" - це цитрусовий орнамент із зелено-жовтих арабесків та гірко-солодко-помадна гармонія. А ще згадка про мелодійне та дзвінке повітря Альп, магічний вигляд гір та бажання неодноразово повернутися. Неодмінно побувати там влітку, весною, восени і, звичайно, зимою на лижному курорті.

   Альпона - це соковиті цитруси, з кислинкою, фруктовістю, радісною льодяниковістю, терпкістю та мильністю шкірки, гірчинкою, восковим нальотом і ще чимось добре знайомим і неймовірно приємним, прохолодним та свіжим.

   Димність бергамоту, як плавний перехід до іншої замальовки,- солодкувато-трав'янисто-пряно-ментольно-теплої, з ледь вловимою камфорністю, а іншим разом - запахом кори.

   Дістала на кухні чебрець, розтерла в пальцях і вдихнула запах, який хвилину тому точно так само звучав на зап'ясті. Неймовірно!!!

   Солодка соковитість апельсину несподівано підсилила мрії про літо і ще одне нестерпне бажання - потрапити на Амалфі.

   Чергування прохолоди і тепла, липкості та дзвінкості, гіркоти та апетитної солодкості.

   Гірчинка деревини змінюється карамельною помадністю, далі масляниста пряність з бальзамність. Дивна кремовість з лимонним присмаком доповнюється запахом сухої трави та духмяного сіна, квітковою медовістю. А через мить - волога землистість, а потім лікарські нюанси із аптеки, на зміну яким з'являється суха смолистість, яка у свою чергу перетворюється у борошнисту пудровість сандалу. І  так безкінечно.

   Яблучне пюре, мармеладність, висушені лимонні шкірки. Пухкий мускус, який пахне чистим тілом та дорогим милом. Я не чую ознак ні троянди, ні жасмину, ні орхідеї, але це не засмучує, бо постійно мінливі ароматні картинки не дають можливості втратити інтерес.