Jardin de Giverny Arte Profumi

     "Для чого розкладати парфуми на складові?" - таке риторичне запитання парфумера Анни промайнуло вчора у стрічці новин. Зрозуміло, що не так просто вона це запитала, а використала купу порівнянь та задіяла слова у цікаву гру, при цьому ніби відразу звинувачуючи всіх, хто це робить. Можливо, і не звинувачуючи, а насміхаючись. Можливо, і не кепкувала, а це я так сприйняла. Та й, напевно, не лише я, бо жодного коментаря чи відповіді не було.

   У кожного розповідаючого є своя відповідь, своя мета та ціль. Читати чи не читати - теж особиста справа. І будь-яка розповідь - це ж ненав'язливий шлейф парфумів десь у супермаркеті чи навіть на вулиці і не музика у громадському транспорті не з твого playlist.

   Підбираючи влучні слова для опису запаху ми збільшуємо ольфакторну лексику, ніби підсилюємо голос аромату, робимо його більш чітким, виразним. Завдяки систематичним вправам характеризувати будь-яку композицію палітра відтінків стає більш різноманітною. Вчимося розпізнавати ті ж самі компоненти та покращуємо здатність змальовувати їх. Витончуємо здатності носу та розвиваємо пам'ять. Вчимося порівнювати та взагалі розбиратися у своїх вподобаннях.

   Ось вчора та сьогодні, описуючи аромат Jardin de Giverny Arte Profumi, я, виключно для себе, розглядаю його більш уважно, зважаю на непомічене раніше, насолоджуюся вмінням швидко підібрати влучні слова, мрію навчитися описувати витончену красу.

   Порівнюю минулі враження, доповнюю нюансами, фантазую.

   І ось аромат Jardin de Giverny стає більш усвідомленим, набуває ніби 3д зображення.

   Густа вершковість, припорошена пильною борошнистістю відчувається як при дотику. А тягуча кисільність має солодкувато-пряний смак.

   Гірчинка, що є у ароматі пелюсток ірисів, розчиняється у помадності троянди, доповнюєтсья фруктово-мармеладними нюансами, несподівано стає пряною, а потім з ознаками підгорівшої молочної пінки. І все це на тлі терпкої деревини.

   Доповнює звучання квітів солодка ванільність, пухка мускусність, щільна пудровість.

   І ця дивовижна аура... Вершково-кремова, солодкувато-ніжна, з посмаком морозива...

   Jardin de Giverny Arte Profumi - це чергування квіткової гіркоти та солодкості, вершковості та борошнистості, з легким дотиком фруктовості та перламутровості. Це мрія про власний сад та подорож до Живерні у сад Клода Моне, що знаходиться десь недалеко біля Парижу.

 
   2.03.2020
   Кремовий , вершковий старт швидко стає дещо маслянистим, потім гірко-борошнистим, чітко нагадує пресовану пудру. А на рівні витягнутої руки в цей час я чую ягідно-фруктовий запах троянди. І мені здається він малиновим, інколи не зрозумілим, але дивовижно привабливим.

   Поступово Jardin de Giverny Arte Profumi стає солодкувато пильним, потім морквяним, ще солоно-кремовим, вершково-деревним. Іншим разом чути запах кип'яченого молока та особливо підгорівшу пінку.

   Гіркота чергується з солодкістю, борошнистість з помадністю. Запах ірису перегукується з трояндовим запахом, то вони створюють дует і вже важко розрізнити їх голоси в цій романтичній мелодії.

   На якийсь час квіти зникають і Jardin de Giverny стає терпко-деревним з гірко-маслянистими нюансами, що викликає чи то розчарування, чи байдужість. А потім несподівано не відомо звідки доноситься цікавий аромат смолисто-гіркої борошнистості і нестримне бажання дізнатися хто ж власник цих парфумів відволікає від роботи. І яке ж це задоволення вияснити, що такий гарний шлейф належить мені.

   А пізно ввечері розпущене волосся пахне ніжними перламутровими відтінками троянди та ірису, що неодмінно хочеться завтра повторити і ще раз насолодитися красою Jardin de Giverny Arte Profumi.

   4.07.2018

Землистість та терпкість коренів ірису з шоколадною прілістю розпочинає історію про Jardin de Giverny Arte Profumi. Одночасно прослідковується вологість та борошнистість. Гірчинка та вершковість квітів ірису перетворюється у невагому кремову консистенцію. Делікатна солодкуватість, як і тендітний фіолетовий колір соковитих матових пелюсток.

   Дивує реалістичність та мінливість. Такі ніжні відтінки, навіть більше напівтони створюють картину, яка наповнена життям.

   Запах прілої вологої землі з ледь помітним деревним нюансом змішаний з терпкою трав'янистістю, помадністю фіалки, прозорістю мускусу, натяком на мильність дорогого savon, ніжнійшою фруктовістю і сіро-фіолетово-рожевим кольором. Такий опис буде правдивим, але не хвилюючим, а ось ця ароматна комбінація викликає бентежність.

   Не так давно я отримала в подарунок букет ірисів дивної краси. Вражало в ньому все: від їх ніжного кремового кольору з безліччю біло-сіро-блакитно-рожево-фіолетових відтінків до запаху, який дуже подібний до аромату Jardin de Giverny. А ще важливо, що подарувала мені ці квіти одна з найгарніших і витончених людей, яких я знаю, Маргарита. І зробила вона це навмисно, знаючи мій інтерес і любов до ірисів. Такі хвилини бувають дуже рідкі в житті, але щастя, що вони є і ти здатний їх відчути.

   Пильна вершковість змінюється гіркою повітряною кремовістю, потім трав'янистою пудровістю, ще - фруктовим нектаром і пилком, згодом - якоюсь особливою витонченістю і безмежною сяючою радістю.

   Якщо в Іспанії (Каталонії) я не придбала нічого національного парфумерного, то Італія у мене залишиться в згадках завдяки Jardin de Giverny. Ті щасливі миті, які так гостро відчувала, потроху стираються в пам'яті та композиція Arte Profumi вмить відновила той настрій. Я була знайома з цими парфумами, тому свідомо обрала саме їх серед величезної пропозиції ірисових ароматів в маленькому, але дуже гостинному магазині з колоритною продавчинею. А цей мініатюрний флакончик такий скромний на вигляд та абсолютно не фотогенічний, але в ньому цілих 18 мл витончених хвилюючих емоцій.

   Взагалі, я дістала сьогодні Jardin de Giverny, бо йду в гості до жінки, яка теж любить ірисові аромати і була зі мною у Венеції, а за компанію отримала і сама стільки приємних вражень.

   Люблю такі естетично-витончені ранки!!!

 

Sienne l´Hiver Eau D'Italie

    Свіжо, соковито, зелено, ніби розтерли в пальцях молоді листочки. З кислинкою, липкістю, солодкуватістю, пряністю та гіркотою. Кислинка розвивається у виразний запах листя фіалки, яке пахне весною, скошеною травою і свіжим огірком.

   Солодкість переходить у кремовість. Пряність і гіркота змінюються вологою землистістю і запахом корінців ірису, який нагадує про струмки танучого снігу, мій весняно-квітковий марафон та Iris 39 Le Labo. На мить помічаю камфорну маслянистість.

   Солодкувато-шоколадний серпанок ладану огортає оксамитовим теплом і зимову сіро-фіолетову Сієну висвітлюють сонячні промені, змінюють похмурість радістю та вселяють надію.

   Тло створює вершково-пряна деревина, а на ньому мереживо плете солона карамельність та припорошує прозорим шаром суха борошнистість.

   З часу мого знайомства з Sienne l´Hiver Eau D'Italie симпатія до аромату переросла в захоплення і мушу визнати, що так пахне не лише десь в Тоскані за думкою Bertrand Duchaufour, але й у нас у Рівному, тепер, коли розтають кучугури снігу, перетворюючись на малоестетчне місиво, але вихід з квіткової студії з оберемком квітів, назв яких ніколи не чула, наповнює життя сонячною радістю, а тихі запахи наповнюють холодне повітря саме тими запашними нюансами, що у ароматі Eau D'Italie.

Оксіпеталум - багаторічна ліана з Південної Америки

   18.07.2018
    Весняна свіжість, квіткова ніжність, кришталева прозорість, а охарактеризувати конкретно неможливо, бо звучить Sienne l´Hiver Eau D'Italie так тендітно і філігранно. Це аромат маленької феї, невагомий, витончений, делікатний.

   Першою зрозумілою для сприйняття з'явилася трав'яниста гірчинка, яка присутня в запахах сіна та ромашки чи то кислинка листя фіалки,а ще водянистість огірків. Натяк на мильність, а ще швидше - на мильні кульки, які переливаються рожево-блакитним перламутром.

   Суха і пильна солодкувато-гіркувата борошнистість квітів ірису, що з часом перетворюється на повітряну кремовість, а потім знову щось абстрактне, сіро-рожевого кольору, що нагадує старі шершаві стіни якогось замку чи кам'яну дорогу, яка веде до нього.

   Солодкувато-димна смолистість і ледь помітна вершковість, навіть тягуча медовість, навіть фруктово-винні пелюстки троянди, волога землистість та грибний нюанс, але все це, знову ж таки, прозоро та делікатно. Потім Sienne l´Hiver  пахне мімозою - маслянисто-терпкувато-деревинно з ледь помітною солодкуватою трав'янистістю.

   Запах природи, яка прокидається після зими. Аромат вологого повітря, який розмістили у флакон. Це аромат-настрій. Це аромат-асоціація.

   Це аромат туману, який стелиться над землею. Це аромат мрії про одне місто в Італії в області Тоскана. І не важливо, коли я потраплю у Сієну, зимою чи влітку. Я в неї вже закохалася. І це завдяки Bertrand Duchaufour.

   Sienne l´Hiver Eau D'Italie - атмосферний аромат, для витончених естетів. Його хочеться "слухати" мовчки і тішитися думкою, що він є у колекції, навіть якщо не носити у люди. Діставати лише інколи для себе, щоб створити особливий настрій.

 

 

Silver Iris Atelier Cologne

   Здається, саме час розпочати сезон ірисових композицій. Хоча ці романтичні квіти з витонченим ароматом, що нагадують про Флоренцію, заполонять місто значно пізніше, саме передчуття весни пахне так - гіркувато-борошнисто, водянисто-прохолодно, кремово-помадно, землисто-пряно.

   Інтерес до ірисових композицій не зникає, хоча інколи звинувачую себе у пасивності щодо відкриття нових екземплярів. Та у великій пошані мої улюбленці, тому у передчутті нових вражень розпочинається вже третя ірисова весна.

   Три дні присвячені Silver Iris Atelier Cologne, який розпочинається тонізуючою життєрадісністю цитрусів. Вибір випадковий, без особливих намірів, але вдалий. Заклопотаність розтягнула споглядання аромату на дні, але це лише підсилило сприйняття та дало можливість роздивитися відтінки та нюанси.

   А розглядати було що, адже аромат ірисів у Atelier Cologne багатогранний та мінливий, який, напевно, задовільнить різні смаки. І мильно-борошнитсий та гіркувато-солодкий. І виразний морквяний з землистістю та зеленим бадиллям, солодкуватістю корневища та трав'янистістю насіння. І з густою солодкою фруктовістю та тягучою помадністю. І чарівною кремовою вершковістю та невагомою пудровістю.

  Привіт, ірис!!! Привіт, весна!!!

   5.03.2019
   Збиває з толку одночасне звучання солодкого, терпкого і пильно-борошнистого. Повільно приходжу до тями і по черзі починаю роздивлятися окремих персонажів Silver Iris Atelier Cologne.

   Солодко-зацукрені, дещо липкі ягоди, а якщо точніше, то варення, але з чого саме - не розібрати.

   Спочатку ірис здався мені пильним і сірим, але з часом помітила виразні ознаки запаху "морковки", які непомітно трансформувалися в солодко-кремову помадність. Приємний фруктовий нюанс привертає увагу і компенсує шершаву мускусність. "Великі соковиті пелюстки обов'язково мають бути темного фіолетового кольору" - подумалось мені.

   Шоколадно-смолисті пачулі з солодкувато-прілим запахом створюють оксамитовий темний фон і підсилюють голос ірису.

   Я би на такий ірисово-помадний манкий шлейф прореагувала. З задоволенням констатувала цей факт, коли проходила повз шафи, в якій шарф, пропахнений Silver Iris, відчував себе головним елементом гардеробу. "Потрібно обов'язково обновити колекцію хусток - для чистоти звучання ароматів"- вирішила я, плануючи яку ірисову композицію вибрати завтра.

   26.11.2018
   Ірис, який пахне морквою, швидко стає гіркуватим, пильним, потім помадним. Зеленкувато-маслянисто-деревний запах мімози несподівано зупинив ірисову історію і переключив всю увагу на себе на якийсь час. А потім - солодкувато-смолисто-прілий аромат пачулі і поруч - солодка помадність.

   Краплина липкості. Солодка фруктовість на межі з присмаком варення і знову помадність, але цього разу чітко зрозуміло, що фіалкова.

   Поличка із солодко-кремовими ірисами поповнилася ще й цим Silver Iris Atelier Cologne. В прес-релізі вказано, що використовували в композиції саме ірис Палліда. Інтригує! Чи не так?

   Завдяки кислинці і ледь вловимій зеленій терпкості солодкість легко сприймається. Швидше всього, це так проявляє себе смородина, але мені її, зазвичай улюблений аромат, в цій історії здається якимось не життєвостверджуючим.

   Карамельно-кремові нюанси додають апетитності, а присутність пачулі робить Silver Iris оксамитовим. Квітково-фруктовий флер повітряний і мерехтливий, пульсуючий. Його хочеться зловити, як метелика, і відразу ж відпустити на волю.

   Час від часу солодкі відтінки змінюються пряними, землистими, навіть прілими, що робить аромат ще більш грайливим.

   На фоні Срібного Ірису Atelier Cologne Venise Chanel свіжою і дзвінкою, але і мильною і акварельною, а Silver Iris - солодко-фруктово-квітковий, теплий, кокетливий, з сюрпризами, не меланхолічний, не монотонний, живий. Але це не означає, що він кращий, просто інший.

 

 

Les Nombres d’Or Musc Mona di Orio

    Аромат Musc Mona di Orio із флакону у мить відправив мене у ті часи, коли лише зароджувалася любов до парфумів Мони ді Оріо, коли її "абсолютна гармонія" затягувала у свої тенета і я реагувала як "загіпнотизований кролик на удава". Напевно, я у той час не могла пояснити чим мені подобаються аромати і, швидше за все, половину запашної "розповіді" "не чула і не бачила". Та тепер через 10 років можу поступово надолужити та спробувати розібратися в ольфакторних образах та власних смаках.

   Зеленкувата свіжість та деревна терпкість, ледь вловима кислинка, цитрусова гіркота та специфічна квітковість неролі хоча змінюються солодко-кремовою вершковістю та ловлю себе на думці, що такого яскравого пряно-ароматичного старту, пульсуюча енергія якого надихає, а загадкова магічність гіпнотизує, не пам'ятаю.

   Суха гіркувата борошнистість та солодко-трав'яниста кремовість дягелю.

   Поки що ледь вловима колючість смолисто-ванільних тонка бобів, яка згодом стане оксамитово-теплим, огортаючим коконом. Напевно, не дуже вдале слово... Обов'язково підберу інше...

   Хвилююча чуттєвість, приємне відчуття очікування та натяк та індольність.

   Маслянисто-невагомий мускус, як фантазійні хмари, спостерігати за якими очі ніколи не втомлюються. І я вже налаштувалася на "подорож" по "пухким стежкам та доріжкам", як розквітли ванільно-солодкі квіти гіліотропу, які часом смачно пахнуть випічкою, а іншим разом стиглою вишнею.

   Фіолетову гармонію освіжила на мить рожево-шовкова свіжість троянди. Аромат самої квітки зникає та рожевість лишається, як і фруктова помадність.

   Потім знову мускус - пахучо-мильний та крипучо-чистий, то прозорий, то пухкий, то з легкістю пір'їнки, то об'ємністю хмар.

   А далі те м'яке огортаюче тепло тонка бобів, у якому затишно та комфортно, спокійно та мрійливо.

 
   21.01.2019
   Після вчорашнього враження про мускус мені здалося, що мій інтерес до цього компоненту зник абсолютно. Миттєво згадала Musc Mona di Orio та Clair de Musc Serge Lutens. А що ж, тепер вони мені не сподобаються? - з хвилюванням подумала я. І відразу ж вирішила переконатися, діставши два флакони. Здається, все ок! Та з'явилася причина відновити враження.

   Отже, Musc Mona di Orio з лінії Les Nombres d’Or старого дизайну.

   Цитрусова кислинка і щось невиразне індольно-вологе відразу з'явилося на шкірі, а в повітрі - прекрасна трав'яниста гірчинка ангеліки, терпкість трави та свіжість.

   Солодко-десертний, ванільно-квітковий, з вишневою кислинкою запах геліотропу. Смолистої сухості та вершковості додають тонка боби.

   Мускус довго не привертає до себе увагу і якщо не вишукувати його, можна і не помітити за загальним солодкувато-пухнастим невагомим десертним образом. Я відразу згадую картинку з релізу Мони ді Оріо, яка неймовірно співпадає і з моїм враженням, абсолютно без навіювання.

   Але якщо прискіпливо рознюхувати і намагатися охарактеризувати, то вдається виділити сухість, солодкувато-борошнистість, крихкість і майже прозорість. Мускус довго не демонструє ні мильність, ні перламутрову маслянистість, ні кислувату терпкість, це все буде згодом.

   Аромат все стає сухішим і пудровішим. Крихка солодкість з часом змінюється квітковою свіжістю неролі, а потім на мить помадністю троянди. Ваніль нагадує пір'ячко. За мить увага перключається на на гірку борошнистість мигдалю, а потім на найніжнішу кремовість.

   Musc Mona di Orio - невагомий, м'який, теплий, делікатно-гурманський. Сьогодні мені здався гламурним. І знову перед обличчям картинка витонченої жінки з великими вологими очима та ледь відкритим ротом. Головне, не розмовляти цій пані, щоб не зіпсувати цей здивований вираз обличчя і загадкове враження, яке він викликає. Сьогодні хочеться бути такою...

 
   

 

Parfum Sacre Caron

   Щодня кожен з нас наносить краплину парфумів і відчуває у більшій чи меншій мірі захоплення красою аромату. І цей зв'язок, який існує між рідиною та нашим сприйняттям, все ж не піддається раціональному аналізу і видається від цього ще більш таємничим та містичним. Все, що викликає позитивні емоції, є цінним та важливим і ми його плекаємо і старанно оберігаємо. Саме тому, напевно, тремтимо над кожною краплиною, хоча маємо цілі ріки наснаги.

   Я не могла уникнути таких пафосних роздумів, адже назва парфумів, якими користуюся крайніх два дні - Parfum Sacre Caron. Але мої думки щирі, тому що відчуваю від аромату піднесення за велике задоволення.

   Соковито-димно, зелено-кислувато-липко на старті. Відразу ж помітна така ж соковита фруктова солодкість. Ніяких модних бабусь! Жодного натяку на ретро - багатогранне звучання привертає увагу і поглинає у ольфакторну безодню.

   Пряно-терпко, камфорно-перцево та гірко-кардамонно. Густа вершковість та солодка бальзамність. Замасковані ознаки кориці та тягучо-помадна карамельність.

   Запах вичиненої шкіри швидко стає пильно-борошнистим, доповнюється маслянистою гіркотою гвоздики-спеції. Parfum Sacre Caron - така собі вишукана пряно-пікантна елегантність.

   Лікерна троянда. Чи трояндовий лікер? Аромат троянди у ароматі як "смачна родзинка" і щоразу з нетерпінням очікую саме цих вражень.

   Смолисто-оксамитове звучання смирни та вершкова кремовість. Огортаюче м'яке тепло та гармонійність.

   Зовсім недавно я потрапила у оберти мімозоманії і розшукувала композиції з цією квіткою, а виявляється, вона присутня у Parfum Sacre. Та як не намагалася "роздивитися", у мене не вийшло помітити гірко-зелено-медово-борошнисті ознаки. Цей момент не має ніякого значення, просто нюанс, який, можливо, знабиться комусь.

 

Narcisse Noir Caron

   Темний, відповідно назві, Narcisse Noir Caron у сучасних парфумах. Мова не про квітку нарцис, а про пітьму. Це як в чорній кімнаті все чорне. Та коли очі звикають до мороку,  починають розрізняти спочатку контури, а згодом і відтінки чорного та ще більш чорнішого. Від чорного кольору отримую естетичне задоволення, але він не викликає ніяких емоцій сьогодні. Елегантно окреслює контури, але не хвилює, ніби натякає на пристрасть, але не дотягує навіть до еротизму. Такий собі "light" чорний, а Narcisse Noir Caron 2014 року - бюджетний варіант легендарної композиції ( за сприйняттям, а не за вартістю).

   Густа маслянистість та не виразна квітковість.

   Пряно-гірко-шкіряна анімалістичність.

   Солодка медовість флердоранжу та помадність винної троянди.

   Мильно-чистий запах мускусу та тілесність.

   Солодкувато-ванільна борошниста деревина та шоколадна смолистість.

   Тягуча солоно-солодкувата кремова  карамельність.

   В повітрі сяючий фруктово-медовий жасмин.

   Гарно. Але не емоційно. Чорний колір чомусь не магічний. Він не лякає і не зачаровує. Він надає окремим запашним фразам певного забарвлення, створює десь тло, у іншому місці акцент.

   Можна засумніватися і виправдати ситуацію настроєм, гормонами, морозом, ситуацією... Та одне розпилення старої туалетки і - і розбиваються ущент всі вмовляння та докази.

    27.12.2019

    Після Nuit de Noel важко обрати парфуми, якщо це не інші парфуми Caron. І на думці був лише Narcisse Noir і щось інше не "дотягувало" б до рівня потреби.

   Але вчора я себе погано почувала, а в такому стані не до образу "леді" та й бажання внюхуватися та "вдивлятися" у композицію ледь жевріло.

   А сьогодні я саме у Narcisse Noir! Саме сьогодні я відчуваю готовою до такого образу. Мій внутрішній стан перекликається з цим сміливим, потужним, яскравим, насиченим звучанням.

   У мить, коли ароматна краплина торкається шкіри, розумієш, що це справжні парфуми. У найідеальнішому розумінні. Парфуми кіно-діви. Парфуми-легенда.

   Терпко-солодко-свіжо-душний аромат неролі на деревному тлі і трав'яниста гірчинка реалістичного нарцису. Медова солодкість та масляниста анімалістичність. Тягуча лікерність та солона амбровість, мускусна мильність.

   Пухкий мускус з солодко-гірко-тепкими нюансами, з ознаками скрипучої "чистоти" та тілесності, чуттєвості та фантазійності.

   Солодкість з часом підсилюється і ущільнюється. В ній вловлюю і квітковість, і фруктовість, і лікерність, і помадність. Спокусливо і манко. Так пахне поцілунок.

   Чергування трояндової помадності з мильністю, далі з анімалістичністю, з карамельною тягучістю та деревною борошнистістю. Ознаки нарцису більше не помітила та дочекалася делікатної індольності жасмину, яка поступово перейшла у п'янку медовість та фруктову грайливість.

   Так, є всі характеристики ретро. Але Narcisse Noir не додає років, я впевнена. Додає впевненості, шарму та рафінованої елегантності. І зобов'язує до досконалості.

   І я з новою силою мрію про флакон парфумів!!! Ну, хоча б сучасний варіант з ось такими ароматом, але надію не втрачаю розшукати вінтажний.

 
   25.11.2018
   Одна із моїх парфумерних мрій - потримати в руках флакон, звичайно, з живими парфумами Narcisse Noir Caron!!! Я би наважилася його купити за ту вартість, яку пропонують, якби була впевнена в хорошій зберженості. Недавно знехтувала пропозицію сучасного варіанту 2014 (?) року і придбала лише краплину рідини для знайомства. Спочатку страшенно засмутилася, що не скористалася можливістю, а тепер розумію, що даремно, тому що моя edt 1985 року не поступається серйозній концентрації.

   Солодка фруктовість доповнюється пряно-терпкими відтінками і в мить перетворюється на шкіряно-анімалістичну композицію, що викликає здивування, а потім дуже повільно розкривається, ніби у протилежному напрямку. Все, чого очікувала з самого початку, чомусь з'явиться в кінці цієї ароматної історії. І за цей час я встигну і розчаруватися, і здивуватися, і насолодитися парфумами.

   Знайомий мильний маслянистий мускус, характерний для бренду Caron. Оксамитове тепло. Солодкувато-масляниста деревина сандалу і суха гірчинка ветиверу. Солона карамельність поступово солодшає.

   Здається, що все. Але це помилкове враження про сучасний Narcisse Noir Caron. Не можливо однозначно охарактеризувати парфуми. Наприклад, на подушечках пальців довго чути медовий жасмин, що викликає захоплення. Та й в повітрі присутня якась "наелетризованість" та періодично вловлюю густу квітковість і серце завмирає від радості та хвилювання.

   Потім визнаю, що ні "розкоші", ні "містики". Незадоволене бажання. Відсутність ефекту 3Д і "життя" взагалі. Ніби легендарний аромат і впізнається, але він якийсь без забарвлення і смаку, ніби дієтичний варіант.

   Для компенсації - дуже приємна і комфортна база - солодкувата вершково-ванільно-медова деревина сандалу.

   Можливо, парфуми недостатньо відпочили з дороги чи не "сіли" на мою шкіру. Надія все ще є, хоча розумію, що потрібно шукати все ж таки вінтажний варіант.

 

 

Caleche Hermès

     Вирішила поекспериментувати з Caleche Hermès у зимовий час, тим більше, що аромат характеризують як квітково-альдегідний, хоча мені кортить додати, що квітково-шипровий, бо навіть сьогодні саме колючої шипровості найбільше у наявностію. Та цей факт абсолютно не засмучує.

   Але все з самого початку...

   Caleche Hermès можна назвати капризним або ж гоноровим, можливо, вибагливим чи кокетливим. Його розкриття не передбачуване, тому для певної події ризикувати не наважуся. Він густий і щільний, серйозний і неквапливий, але щоразу дивуючий та зацікавлюючий.

   Виразний запах бергамоту з кислинкою, мильно-восковою товстою пористою шкіркою, липкістю соку. Поруч фруктова солодкість. Такий собі тонізуючий коктейль з кубиками льоду.

   Від подиху помадно-маслянистих густих альдегідів склянка вкривається сизим нальотом і, здається, парує. Аромат стає ще більш густим, щільним і повільним. На бальзамно-шоколадному тлі запахнює увесь світ смолисто-деревний запах кипарису. Пряно-солодкувате, свіже та глибоке, димне звучання.

  Розкішне квіткове серце, яке іншим разом мала радість роздивитися, у ці дні ховається у мшисто-деревних хащах. Лише здалека дозволяє помилуватися квітковою солодкуватістю, ніжною вершковою кремовістю, помадністю. Загорілася надія при проявах гірчинки нарцису та зеленкуватого натяку на весну, але за мить вже загубилася у гірко-пряно-шкіряній анімалістичній глибині.

   Мильно-пухкий мускус та землиста сирість корінців ірису поступилися солодкувато-смолистій, дещо липкій деревині, хвойно-вологій мшистості, прілості, пильності, запаху розтрісканої кори.

   Але як не дивно, мшисто-смолисто-бальзамно-шоколадне-деревне оксамитове звучання Caleche Hermès має квітково-помадний посмак і вершково-кремову ауру, на яку час від часу звертала увагу, відволікаючись від роботи. І з часом згадуються саме ці враження.

   Caleche потрібно присвятити не день чи два, з ним потрібно прожити щонайменше тиждень у такому ж неквапливому ритмі, щоб уважно прислухатися до тонів та напівтонів, найдрібніших відтінків та нюансів.

   29.12.2019
   Я давно вже хотіла відновити враження про Caleche Hermès та все не траплялася слушна нагода. А сьогодні у стрічці новин побачила пропозицію старого зразка і зраділа, що у моїй колекції є така краса.

   Димно, смолисто, бальзамно, хвойно. Розтерті в пальцях гілочки кипарису. Маслянисто-солодкувато-терпке звучання залишилося у носі.

   Солодкість зазвучала за мить багатогранніше. То вловила фруктові нюанси та соковиту густоту апельсину, а з іншого боку - борошнисту шоколадність ірису.

   Мшиста колючість та запах сухої та пильної кори.

   Помадність троянди, свіжість неролі, льодяниковість іланг-ілангу та кремова вершковість.

   Квіткове серце розквітає поступово, дивуючи все новими нюансами, та тло залишається все таким же димно-смолисто-деревним з ознаками чоловічого характеру. Та ще й доповнює землиста гірчинка ветиверу, яка додає сухості та шершавості.

   Чергування гіркого та солодкого, квіткового та деревного, пряного та бальзамного, свіжого та димного робить Caleche Hermès урочистим та статусним. А ще аромат складний, багатошаровий, одночасно стриманий, холоднокровний, аристократичний.

   Завжди дивуюся, коли читаю про Caleche, що це квітково-альдегідна композиція. Не знаходжу нічого спільного, наприклад, з Chanel 5 чи іншими зразками у цьому напрямку.

   Альдегіди мені здаються у Caleche маслянисто-жирними, але не важкими. Вони швидко розчиняються у смолисто-хвойно-деревному звучанні, залишаючи лише стійке відчуття рафінованості та натяк на старомодність. Але, як не дивно, композиція із далеких 1960 років мені видається молодшою, ніж яскраво-крикливі із 1990.

   А тим часом з'являється мильність та кислинка жасмину, ніжна кремовість та знову помадність дивовижної троянди, пудовість. У цю мить все-таки промайнула схожість з П'ятіркою.

   Солодкувата деревина сандалу, терпкість та вологість моху, солона карамельність амбри та краплина анімалістичності. Із запізненням кислинка цитрусів і апетитна кремова тягучість ванільно-вершкових тонка бобів.

   Капризний Caleche Hermès? Вибагливий? Непередбачуваний? Повільне розкриття? Не знаю, здається, це в минулому.

   І як хочеться шовкову хустинку від Hermès! Як би вона пасувала до цього образу в розкішному квітково-мшистому ароматі. А ще сумку Kelly чи Birkin...

   Кажуть, що в 1970 роки парфуми розпиляли в салоні авто для витонченої атмосфери. А мій улюблений парфумер Жан-Клод Еллена охарактеризував Caleche як - "сама сутність класицизму. Зваблива краса буття".

   Дивно, але інформація про створення композиції, флакони, рекламні постери майже відсутня. Відгуків колекціонерів та блогерів теж дуже мало.

   Із корисної інформації додам, що компанія Hermès, яка має двохсотлітню історію, займалася виготовленням високоякісного одягу та взуття для верхової їзди та вуздечок для коней. Звідси і логотип у вигляді запряженої конем карети, який з'явився у 1950 році. З часом у Hermès почали випускати годинники, шовкові хустини, ювелірні вироби та найпізніше - парфуми.

   Caleche - перша жіноча композиція, яка вийшла у світ у 1961 році. Парфумер - Guy Robert, автор відомих парфумерних творів Amouage Gold, Dioressence Christian Dior, Gucci No 1 Eau de Parfum Gucci, Merefame Menard та ін. В майбутньому Caleche Hermès вплинув на створення Calandre Paco Rabanne та Rive Gauche Yves Saint Laurent.

   Одна версія назви аромату "Caleche" (думаю, не має ніякого відношення, крім звучанння слова, а пишеться calash): композицію названо на честь великого згорнутого капелюха від сонця та негоди, що був популярним у 18 столітті у Франції. Друга версія (більш правдоподібна): елегантна карета - ознака аристократів 18 століття. Саме та карета, що зображена на логотипі Hermès.

   Презентація парфумів Caleche Hermès відбулася на лайнері, який пришвартувався у Бордо, а у флагманському магазині компанії на вулиці 24 Rue du Faubourg Saint Honoré - 18 травня 1961 року.

   Я не знаю якого випуску жоден із моїх двох флаконів. На рекламних постерах саме така форма флакону є і 1970 років, і 1980. Та й між моїми зразками є відмінності, які на перший погляд і не кидаються у очі.

   Наприклад, один зразок у оксамитовій коробці кольору кави з молоком, але дно у неї чорне. Не вказано об'єм та є напис Ne peut etre vendu que par les Depositalres agrees par les PARFUMS HERMES. На дні флакону написано Hermès та Made in France. На етикетці малюнок з чорним контуром.

   Другий варіант - коробка має коричневу основу, на дні написано об'єм 7,5 мл. На дні флакону не таким виразним шрифтом написано лише Hermès. Контур та логотип на етикетці коричневого кольору. В обох зразках у коробці атласне ложе блідого жовтого кольору.

   Описувала сьогодні парфуми із першого зразка.

  6.10.2018
   Щоразу дістаю вінтажні парфуми Caleche Hermès і дивуюся їх розкриттю і новим враженням, які вони викликають. І сьогодні не виключення. Якщо аромат подарував позитивні емоції, значить мова буде не про складний капризний характер Caleche, а він, як відомо, вередливий.

   Терпкість моху, димність та кислинка бергамоту, солодко-смолистий, пряно-бальзамний запах деревини кипарису. Краплина камфорності, ментольності і хвойної прохолоди.

   Маслянисті альдегіди з часом розсіюються, передаючи своє сяйво квітам. Елегантна краса гіркувато-трав'янисто-борошнистого ірису. На мить заявляє про себе кремовою ніжністю гарденія, та її швидко заглушив лікарсько-бальзамічний голос іланг-ілангу. Стримано, без ліричності і романтичності. Caleche Hermès здається неприступним, мовчазним і дещо суворим.

   Дуже повільно, неквапливо з'являється густа тягуча солодкуватість чи то ванілі, чи тонка бобів. Вгадується цитрусова свіжість неролі. В повітрі спалахує і зникає запах жасмину.

   Запах деревини збагатився квітковими відтінками і з часом став солодкувато-борошнистим. Крім розтрісканої кори, просоченої липкою смолою, вже помітна зелень і соковиті стебла та пагони.

   Та все ж серце Caleche квіткове! Якщо бути дуже терплячим і спостережливим, то вдасться дочекатися ніжного кремово-вершкового звучання.

   В якийсь момент аромат засяяв чистотою і мильністю, але швидко обернувся оксамитовою мускусно-сандаловою деревиною. Ментольний холодок нагадав про початок композиції та вже від суворого характеру не залишилося і сліду. Здається, що ожила волога мшистість і так хочеться ввібрати в себе ці лісові відтінки. Звучання бездонне і безкрайнє. Сьогодні Caleche - це деревний шипр, прикрашений делікатною ніжністю квітів.

   Ще додам про солоно-карамельну амбровість, яка вносить свої корективи.

   Густий, щільний аромат димної деревини абсолютно без сентиментальності повільно перетворюється на витончену, елегантну квіткову історію з шипровою базою. Caleche - складна композиція з постійними змінами та переходами. Від розгубленості до захоплення, від суворості до ніжності. Якість вищого гатунку.

   Ще одна ароматна композиція, яка по настрою та сутністю є осінньою. Здається, осінь - найкраща пора для ароматів, чи не так?

   

 

Infini Caron (1912)

   Крізь восково-помадну щільність альдегідів просвічуються солодкувато-квіткові запахи, в яких впізнати хоч один знайомий не вдається... То натяк на індольність, то соковитість зрізаного стебла, то медову солодкість та фруктовість, то вершкова кремовість.

   Замість квіткового розмаїття з'являються гірко-пряно-анімалістичні та шкіряні виразні ознаки, а також серйозність та похмурість. Пильні ознаки часу встигли наякати та засмутити. Напевно, потрібно було б щось значно "молодше" вибрати - само собою подумалось. Та звичка бути терпеливою та не поспішати з висновками стримала бажання змити парфуми із шкіри, на щастя.

   Рідина чим більше зігрівалася на шкірі, тим все ставала ніжнішою, з'являлося м'яке тепло та сяяння. Коли розвіялися пильні озаки та сумніви, аромат ніби скинув з плечей старий плащ і представив розкішну сукню, з якою не витримають порівняння ні сучасні фасони, ні фактури, ні найновіші ідеї. Смолиста колючість на деревному тлі та мшистість розступилися, щоб показати квіткове серце аромату.

   Першими привернули увагу запахи бузку та ірисів несподіваним кремово-трав'янисто-пудровим звучанням. Засяяв чуттєвий вогняний медово-бурштиновий із фруктовою свіжістю жасмин.

   Та "зірка" Infini Caron все ж помадно-фруктова, а згодом мармеладна з краплинами роси троянда.

   Добре знайомий запах кароновського сандалу та шоколадно-карамельна амбровість.

   Це саме той зракок Infini Caron з далекого 1950 року (за здогадками) із овального флакону у каторнній барабанній коробці. Але назва вже Infini, а не L'Infini, як це було у оригінальному варіанті у 1912 році, задуманому Ернестом Дальтрофом. У чому ж різниця так ніхто із колекціонерів не знайшов відповіді на запитання. Принаймні, я не розшукала фактів.

   Таку пляшку можна зустріти на аукціонах та пропозиції менше 1000 $ не має. По-хорошому можна лише заздрити колекціонеру Наталі, яка поділилася рідкісною рідиною. На фото саме її пляшка.

   Infini Caron (1912) - це історія про розкішну сяючу помадно-кремову троянду у пряно-анімалістичному оточенні на тлі борошнистого сандалу.

   Таке споглядання ароматної краси завжди викликає захоплення і може зрівнятися лише з відчуттям, яке виникає у Луврі чи галереї у Дрездені.

 
   16.12.2018
   Чи любите ви аромати Caron так, як люблю їх я?!  Вишукані, елегантні, глибокі, хвилюючі, містичні. Дивовижно, що композиції 1990 років мені здаються в стилі ретро, а ось ці парфуми з далеких 1950 не мають і натяку на час. І композиція Infini Caron 1970 року, яку я теж люблю, все ж поступається оригінільній 1912 року.

   Щільні, але світлі альдегіди, без пильності чи маслянистості, кремово-борошнисті.

   Терпкість бергамоту, його соковита шкірка, камфорність, прохолодна ментольність, димність такі яскраві, що не можливо не здивуватися "здоров'ю" старих парфумів, а щонайменше вони із 1950 років.

   Деревина сандалу делікатно-мускусна, з ледь вловимою гірчинкою, на фоні якої повільно розпускаються солодкувато-фруктові троянди і нагадують N'Aimez Que Moi Parfum Caron. В ароматі троянд свіжість ранку та соковита фруктовість змінюються мармеладною помадністю та кремовістю.

   З часом аромат стає все сухішим і деревним, з ледь відчутними гіркувато-шкіряно-анімалістичними ознаками та теплом. Запах сандалу припудрюється солодкою ваніллю та доповнюється чуттєвим тілесним мускусом.

   Infini у такому варіанті такі, якими їх задумав Ernest Daltroff у далекому 1912 році. Це пудрова трояндово-сандалова вишуканість. 

Pot Pourri by Herbert James Draper, 1864-1920. 1897. Tate Gallery, London.

 

 

1905 Detaille

   Я вмовляла себе дістати знову щось квіткове, щоб досхочу насолодитися витонченою красою, яку підсилює морозне повітря, а тут ще й сяючий білий колір, куди не кинь погляд. І не даремно вмовляла... Ніжна та гарна композиція 1905 Detaille і іншим часом, а у ці дні перевершила всі очікування. Почуваюся романтичною леді. Уявляю як потішиться одна знайома, прихильниця аромату.

   Вдихаючи 1905, не можливо не згадати про Dia pour Femme Amouage. У моїй пам'яті парфуми дуже подібні, хіба що Detaille видається більш крихким чи то акварельним, а можливо, повітряним. Але це у перші хвилини, а згодом таке враження розсіюється і я потрапляю у полон фіалкової краси.

   Свіжість весняної соковитої зелені з кислинкою. Листя смородини із "Чорної магії" та абсолютно не сурова гірчинка гальбануму. Камфорність та сиза мшистість.

   Квіткова солодкість. Кремовість фіалки у пряному серпанку звучить тендітно та ніжно, але так наполегливо, що викликає бажання зарахувати 1905 саме до фіолетово-флоральних композицій. Чомусь виразно чую ознаки кмину, а іншим разом солоний присмак металу.

   Ягідно-малинова помадність троянди. Зазвичай, іланг-іланг сонячно-яскравий та у цій компанії теж має романтичний характер, а на землистому тлі видається ще більш пестливим.

   "О! Яка краса! Це що за парфуми?" - в кінці дня запитала мене приятелька. "Божественно!" Звісно, допитатися, що вона чує не вдалося. Мені ж шлейф видається кремово-помадно-карамельним десертом, але розглядати його все ж краще збоку, думаю.

   А вас на які парфуми надихають ці сніги?

      11.01.2020
    Запланувала на сьогодні насичений аромат The Merchant of Venice - Divine Rose, та зранку вловила витончене звучання вчорашнього Діамантового Букету і зрозуміла, що хочу продовжити у такому ж напрямку.

   Фіалкова ніжність та кремовість Detaille - 1905 - органічно продовжує тему.

   Невагома кислинка, терпкість та трав'яна гіркота гальбануму, ніби через вуаль, стримано.

   Було б дивно, якби композиція, яка створена у 1905 році, не пахла би фіалками. Ніжна кремовість та помадність. Спокійно можна демонструвати, як фіалковий аромат.

   Пухкий мускус сьогодні неймовірно нагадав L'eau Chanel.

   Прохолодний запах ірисів, ніби водянистий, а потім шовковистий, без борошнистої гіркоти.  Запах тихий, як це буває в природі.

   З часом з'являється пильність пудровості. Тихий запах мила без ознак "чистоти" та мильності, а саме парфумерний запах білого шматочка з тисненням граційної панночки.

   Солодка фруктово-помадна троянда чітко уявляється мені малинового кольору, а інколи видається і самою малиною.

   "Ой, що це так пахне? Точно, подібний аромат, як у Climat"! Ну, навіщо Ви сказали! Я би вже за секунду сама визначила!!!" - прокоментувала моя приятелька при зустрічі.

      11.01.2018
   Я собиралась достать совершенно другой флакон, но увидела 1905 Detaille. Вспомнив, что аромат напоминает Climat Lancome, решила продолжить цветочную тему.

      Неуверенная зеленая кислинка цитрусов сменилась горечью гальбанума и сразу же аромат замылился листьями черной смородины. И в этом чудесном запахе мыла хорошо заметны и терпкость растертых листьев и сладость ягод.

   Припыленная мшистость с белым налетом. Я, наверно, впервые выделяю синтетический мох в композиции - такой себе древесно-пластиковый микс.

   Пыльная горькая пудровость ириса. Кисловатые листья фиалки с мелкими помадными цветами. Может, из-за этого какое-то время 1905 представляется в пыльно-сером цвете и кажется сдержанным, меланхоличным, грустным.

   Запах талого снега превращается в запах прозрачной пудры. Кремовость и деликатная помадность напоминают женский платок.

   Удивительной красоты роза, которая сначала благоухает неспелыми абрикосами, потом кажется мармеладом в сахарной пудре, дальше ее терпко-винные оттенки сменяются сладко-ванильными.

   Терпко-мускусный сладковатый жасмин. Сандаловый фон.

   На коже аромат напоминает ту дорогую синтетику, что встречается, например, в Ex Nihilo и, конечно, проигрывает звучанию винтажным духам, а вот шлейф удивительной красоты - напоминает невесомую серебряную паутинку со сложным узором.

   11.04.2015
   Терпко-сладковатое начало в 1905 Detaille, но не конкретное, размытое, не выразительное. Много фиалок бледно-фиолетового цвета с кислинкой, сластинкой, нежной пудровостью и не сочным зеленым цветом.

   Тихие, полупрозрачные альдегиды, напоминающее что-то из классики, но конкретно пока сказать не могу.

   Карамельная сладость иланг-иланга в сопровождении древесной терпкости, с легкой индольностью и кисловатой фруктовой нотой жасмин, травянисто-пыльный ирис, сладковатая роза с малиновым ароматом.

   В базе дымный сухой ветивер, терпкие древесные оттенки, сладковатый сандал, сливочность.

   Иногда мне 1905 кажется акварельным в бело-серо-фиолетовых тонах, иногда - хрустально - прохладно - прозрачным.

   Не громкий, деликатный, неброский, очень нежный, изысканный, трогательный. Когда привыкаешь к его тихому голосу, начинаешь понимать красоту и гармонию, начинаешь слышать мягкие переходы, сольные выступления, дуэты и ансамбль.

   Немного напоминает Gold Amouage, но нежнее, хрустальней и звонче, не такая плотная пудра и яркая сладость. Ароматное облако отсылает к винтажным Climat Lancome, но так как последнего у меня сейчас нет, то сравнить хорошо не могу. Еще хочется вспомнить Dia Amouage из-за фиалки и терпкости.

    Но заменить 1905 Detaille ничем не возможно, потому что для любителей цветочно-альдегидного направления, как для меня, это интересный, тонкий, благородный, женственный, аристократический и просто - красивый аромат. Остается только - приобрести флакон и получать ольфакторное удовольствие.

 

 

 

 

 

 

 

 

Chanel N°5 Chanel

    Краплина аромату, який пахне насичено та невизначено, швидше, абстрактно. Але не милом чи іншим миючим чи гігієнічним засобом, не квітковою водичкою, не приємними віддушками. Так пахнуть парфуми. Парфуми, які пройшли перевірку не лише роками, а й цілим століттям, мають силу зачаровувати, дивувати, вражати, надихати, закохувати. Енергія, яких вириваючись із пляшки на волю, розтікається по шкірі, просочується у кров і наділяє власницю рафінованою елегантністю та вселяє жіночу впевненість. Мова про Chanel N°5 Chanel. Та, напевно, і так зрозуміло.

   Щільні воскові альдегіди тріскаються, як крига, під натиском соковито-льодяниково-безтурботних цитрусів.

   Яскравість іланг-ілангу виділяється із загального морозно-абстрактного букету. Слідом розквітає ніжна помадна ягідно-фруктова троянда, далі помітно кремовість ірису та цукерочно-медовий жасмин. Та ці флоральні мотиви у парфумах помітно після численних тестів, внюхувань, порівнянь, вивчень, аналізів, а так, то позбавлений конкретності ольфакторний образ, загадковий та серпанковий, кришталево-крижаний та сніжно-сяючий.

   А тим часом у розвитку N°5 з'являється анімалістичне тепло, чуттєвість та масляниста гіркота цибетину на пряно-борошнистому тлі деревини. Згодом задимлює думки смолисто-сухий запах ветиверу, а кремова карамельність амбри черговий раз зачаровує та закохує. Солодка ванільність - порція вишуканого десерту без страху втратитити форму.

  Згідна з думкою, що хороший смак - це знання. І що подібне притягує подібне. Є спільне у тих жінок людей, які з задоволенням наносять ароматичні краплини N°5. І не потрібно бути психологом, щоб назвати риси та якості, які їх об'єднують.

   Chanel №5 Chanel