Paris – Biarritz Chanel

   Поки я у передчутті нового аромату, п'ятого із серії Les Eaux De Chanel, який присвячений ще одному значному для Мадемуазель місцю - Единбургу, дістаю Paris – Biarritz та тішуся, що ця Вода у мене є. Здається, у ці дні я отримую ще більше задоволення від розкриття, ніж у попередні рази...

   Цитрусовий вибух!!! Терпко-гіркувато-димно-солодкувате мерехтіння з кислинкою та мильністю. Середземний натюрморт зі всіма, ну, майже зі всіма, цитрусами. Бадьоро та тонізуюче, свіжо та світло, грайливо та ненав'язливо, життєрадісно та безтурботно. Просто ідеальний літній аромат!

   Солодкість апельсину приємно запомаднюється, кислинка лимону зальодяниковується, гіркота грейпфруту розпорошується, а димність та маслянистість шкірки бергамоту замилюється.

   Для грайливого квіткового звучання неролі необхідні рух та свіже повітря, тоді аромат заворожує та диву. Принаймні, мене. Щоразу я відкриваю характеристики запаху, ніби вперше, і захоплююся його багатогранністю, емоційністю та чуттєвістю. Трав'янисто-медово, цитрусово-зеленкувато, нектарно-терпко і навіть з масним тваринним натяком. Є у запашній палітрі неролі специфічний пряно-гіркуватий відтінок, який, напевно, не всім подобається.

   Звичайно, дуже хочу побачити у природі цвітіння апельсинових дерев. От би наступної весни відправитися до сонячної Італії чи Іспанії, хоча стверджують, що найароматніші ці тендітні білосніжні квіти у Тунісі. І саме там продають на вулиці маленькі запашні букетики machmoun із нерозкритих бутонів.

   Сама ж назва аромату вказує на Біарриц, що на південному заході Франції. Та від будь-якого можливого маршруту я не відмовлюся!!!

   Поступово за яскравою сонячною квітковістю проявляється зелене тло. Якщо уважно винюхувати, то вдається ідентифікувати листя конвалій.

   Делікатний мускус. Саме такий, як пухка хмаринка, та нагадує L'eau №5.

   Paris – Biarritz поступово запомаднюється, затихає та нікуди не зникає, а нагадує про себе кремовістю. Можна насолоджуватися цим спокоєм та розслабленістю, а можна оновити аромат і знову прожити його яскраво-іскристі моменти.

 
   13.06.2020
   Вчорашню одеколонну тему продовжую разом з Paris – Biarritz Chanel. Було б доречно щось написати про мрії потрапити на відпочинок у Біарріц, але я відразу пригадала Венецію, бо саме там придбала цей флакон, саме з ним мої дівчатка влаштували фотосесію на площі Св.Марка. Радісні спогади так заволоділи мною, що пригадалися всі дрібнички, фрагменти, навіть смак морозива, синьо-зелено-золоті переливи лагуни і колір неба. Ось що значить сила аромату!

   Деревна гіркота та ментольність у момент доповнюється цитрусовою кислинкою, гірчинкою грейпфруту, фруктовою солодкістю, свіжістю, прохолодою та колючими бульбашками лимонаду.

   Гіркота зеленої товстої шкірки бергамоту чергується з мильною восковістю лимонно-сонячної. А за цією гіркотою приховуються запашні неролі. Якщо уважно не прислухатися до зап'ястя, то можна і не зауважити присутність такого цікавого компоненту. А при першому знайомстві у Венеції мені здалося, що саме неролі головні у композиції Paris – Biarritz.

   У давньосхідній філософії неролі символізували чисте кохання, безсмертя та удачу. Кажуть, що їх запах легко справляється з хандрою та депресивними станами. Останнім часом було б добре всім народам світу вдихати аромат для нормалізації душевного стану та гармонії.

   В ароматі неролі дивно поєднується прохолода та тепло, деревна терпкість та льодяниковість, пряна гірчинка та квіткова солодкуватість.

   Дзвінка, майже прозора аура Paris – Biarritz Chanel має сонячне сяйво усміхненість та ніжно-кремовий післясмак. Викликає відчуття спокою, розслабленості та безтурботності. Пасивний відпочинок, розмови ні про що, релакс та гармонія. І які б не були щасливі спогади, непомітно вони все ж перетворюються на радісні мрії...

Фото із відкритих джерел

 
   28.06.2018
   В 2018 році компанія Chanel випустила лінійку нових ароматів, які називаються "води Шанель" - Les Eaux De Chanel. Парфумер Olivier Polge присвятив свої композиції містам, які були улюбленими і значимі для Габріель Шанель (Довіль, Біарріц, Венеція).

   Кожен аромат знаходиться у 125 мл флаконі-флязі. Не зважаючи на великий об'єм, флакон не виглядає важким і масивним. Через відполіроване прозоре скло приємно розглядати ніжні пастельні відтінки рідини.

   Ще з минулого візиту до Венеції у мене було велике бажання потрапити у бутики Шанель та Карон. І ось частина плану виконана - перший бутик ми з дівчатами відвідали.

   Композиції бренду мені добре знайомі, тому, звичайно, я з величезним інтересом кинулася знайомитися з новинками.

  Чесно скажу, сподобалися всі три Les Eaux De Chanel і вибрати один варіант було дуже важко, так як крім Шанель були ще інші плани. Першою відхилила Paris - Venise із-за солодко-тягучого звучання тонка бобів, хоча з часом пошкодувала, що не придбала із-за символічної назви і мого перебуванні у цьому романтичному місті на воді.

   У Paris – Deauville мені сподобалась гірчинка, а у Paris – Biarritz - звучання неролі, а я дуже люблю цей компонент в парфумах. Не довго думаючи, я вибрала останній варіант, вирішивши, що з часом придбаю і інші, якщо бажання не ослабне.

    Отже, Paris – Biarritz. Кислий лимон з гірчинкою твердої шкірки і радісним присмаком солодких апельсинових льодяників. Літня свіжість і безтурботність. На думку приходить і романтичний хвилюючий світанок, і кришталево-прозора з солоним смаком морська вода насиченого синього кольору, і свіжовижатий сік в запотівшій склянці від кубиків льоду.

   Звучить аромат стримано, здається легким і майже прозорим, але чергування кисло-гірко-солодкуватих відтінків добре помітно.

   Солодкуватість стає з часом густішою і дещо тягучішою, але зовсім в ній не має натяку на якусь приторність чи липкість. Швидше можна охарактеризувати, як свіжа солодкість, що присутня у екзотичних фруктах та де-яких ніжних ароматах квітів з повітряною кремовістю.

   Так, запах неролі присутній, але дуже делікатний, без характерного пряно-ароматично-терпкого яскравого відтінку. Його ніжний свіжо-цитрусово-квітковий голос дуже часто загороджує тягучий льодяниково-карамельно-апельсиновий.

   Заявленої конвалії не відчуваю, хіба що можу "роздивитися" її густе зелене соковите листя і характерний трав'янистий відтінок.

Фото Paris – Biarritz Chanel із відкритих джерел

   На блотері з часом помітна присутність землисто-прілих пачулі та на шкірі цього не має. Думаю, аромату потрібно відпочити після дороги. Щоразу, наносячи рідину, я сприймаю композицію по-іншому. І з кожним разом мені вона все більше подобається. Зникла акварельність і прозорість. З'явилися радісність та сонячність. Paris – Biarritz - освіжаюча, бадьора, дзвінка композиція про місто, яке і в часи Шанель і сьогодні є стильним місцем відпочинку аристократії та представників королівських династій, а також серфінгістів та яхтсменів. Місто, в якому Габріель Шанель перша серед кутюр'є в 1915 році відкрила третій по рахунку бутик свого бренду.

Фото із сайту компанії Chanel

 

Les Nombres d’Or Musc Mona di Orio

    Аромат Musc Mona di Orio із флакону у мить відправив мене у ті часи, коли лише зароджувалася любов до парфумів Мони ді Оріо, коли її "абсолютна гармонія" затягувала у свої тенета і я реагувала як "загіпнотизований кролик на удава". Напевно, я у той час не могла пояснити чим мені подобаються аромати і, швидше за все, половину запашної "розповіді" "не чула і не бачила". Та тепер через 10 років можу поступово надолужити та спробувати розібратися в ольфакторних образах та власних смаках.

   Зеленкувата свіжість та деревна терпкість, ледь вловима кислинка, цитрусова гіркота та специфічна квітковість неролі хоча змінюються солодко-кремовою вершковістю та ловлю себе на думці, що такого яскравого пряно-ароматичного старту, пульсуюча енергія якого надихає, а загадкова магічність гіпнотизує, не пам'ятаю.

   Суха гіркувата борошнистість та солодко-трав'яниста кремовість дягелю.

   Поки що ледь вловима колючість смолисто-ванільних тонка бобів, яка згодом стане оксамитово-теплим, огортаючим коконом. Напевно, не дуже вдале слово... Обов'язково підберу інше...

   Хвилююча чуттєвість, приємне відчуття очікування та натяк та індольність.

   Маслянисто-невагомий мускус, як фантазійні хмари, спостерігати за якими очі ніколи не втомлюються. І я вже налаштувалася на "подорож" по "пухким стежкам та доріжкам", як розквітли ванільно-солодкі квіти гіліотропу, які часом смачно пахнуть випічкою, а іншим разом стиглою вишнею.

   Фіолетову гармонію освіжила на мить рожево-шовкова свіжість троянди. Аромат самої квітки зникає та рожевість лишається, як і фруктова помадність.

   Потім знову мускус - пахучо-мильний та крипучо-чистий, то прозорий, то пухкий, то з легкістю пір'їнки, то об'ємністю хмар.

   А далі те м'яке огортаюче тепло тонка бобів, у якому затишно та комфортно, спокійно та мрійливо.

 
   21.01.2019
   Після вчорашнього враження про мускус мені здалося, що мій інтерес до цього компоненту зник абсолютно. Миттєво згадала Musc Mona di Orio та Clair de Musc Serge Lutens. А що ж, тепер вони мені не сподобаються? - з хвилюванням подумала я. І відразу ж вирішила переконатися, діставши два флакони. Здається, все ок! Та з'явилася причина відновити враження.

   Отже, Musc Mona di Orio з лінії Les Nombres d’Or старого дизайну.

   Цитрусова кислинка і щось невиразне індольно-вологе відразу з'явилося на шкірі, а в повітрі - прекрасна трав'яниста гірчинка ангеліки, терпкість трави та свіжість.

   Солодко-десертний, ванільно-квітковий, з вишневою кислинкою запах геліотропу. Смолистої сухості та вершковості додають тонка боби.

   Мускус довго не привертає до себе увагу і якщо не вишукувати його, можна і не помітити за загальним солодкувато-пухнастим невагомим десертним образом. Я відразу згадую картинку з релізу Мони ді Оріо, яка неймовірно співпадає і з моїм враженням, абсолютно без навіювання.

   Але якщо прискіпливо рознюхувати і намагатися охарактеризувати, то вдається виділити сухість, солодкувато-борошнистість, крихкість і майже прозорість. Мускус довго не демонструє ні мильність, ні перламутрову маслянистість, ні кислувату терпкість, це все буде згодом.

   Аромат все стає сухішим і пудровішим. Крихка солодкість з часом змінюється квітковою свіжістю неролі, а потім на мить помадністю троянди. Ваніль нагадує пір'ячко. За мить увага перключається на на гірку борошнистість мигдалю, а потім на найніжнішу кремовість.

   Musc Mona di Orio - невагомий, м'який, теплий, делікатно-гурманський. Сьогодні мені здався гламурним. І знову перед обличчям картинка витонченої жінки з великими вологими очима та ледь відкритим ротом. Головне, не розмовляти цій пані, щоб не зіпсувати цей здивований вираз обличчя і загадкове враження, яке він викликає. Сьогодні хочеться бути такою...