Chanel N°19 Chanel

   В один момент політичних блогерів стала читати з більшим задоволенням, ніж парфумерних. Та не наважуся сказати, що зараз не до ароматів взагалі, бо це своєрідна підтримка, можливість спрямувати увагу в інший бік, трохи розслабитися від напруги, заспокоїтися, налаштуватися на позитивний лад.

   Настрій вимагає суворої гіркої борошнистості. Звісно, без гальбана сьогодні не обійтися. Якщо продовжити логічний ланцюжок, то наступною ланкою я б зробила Ivoire de Balmain Pierre Balmain та, на жаль, не маю, тому дістаю незмінну Chanel N°19.

   Шляхетна та сповнена почуттям власної гідності Chanel N°19, як завжди, допоможе зібратися, організуватися, не хвилюватися, бути послідовною та переконливою.

   І ось він - красень: трав'янисто-зелений, димний, терпкий, пряний, з ледь вловною солодкуватістю, деревний та бальзамно-смоляний гальбан. Вірніше, його смола чи то висохле молочко, яке використовують у парфумерії.

   Задимлена вершковість швидко запудрується. Гіркота поступово витончується, набуває квіткових ознак. Звучння гіацинтів перебиває на якийсь час ароматичність неролі та масна деревина.

   Трохи землистості та вологості, прохолоди та солоного дощу. Гіацинти знову привертають увагу, що втішає. Їх букет доповнює більш делікатна гіркуватість нарцисів, а згодом і помадність ледь впізнаваної троянди.

   Кремовий посмак на шкірі та дзвінкий прохолодний квітковий шлейф, який допомагає тримати дистанцію й будь-яка особа із категорії "своя у дошку" не наважиться поводитися фамільярно.

   А до всього цього - ще й весна! Люблю надійні парфуми, які ніколи не розчаровують.

   Chanel N°19 edt

 

Weil De Weil Weil

   Я чекала не завантаженого ранку, щоб була можливість неквапливо спостерігати за розвитком Weil De Weil Weil, тому все відтягувала "зустріч" та цим посилювала бажання. Зважаючи на подальші події, здається, і парфуми "мріяли" вирватися на волю та випередити прихід весни.

   Weil De Weil Weil - це не 50, а 150 відтінків весни.

   Соковита хрустка зелень, димний і абсолютно не суворий гальбанум. Льодяникові радісні цитрусові та колюча мшистість. На трав'янистому тлі виразні квітково-деревні ознаки неролі.

   Гірка борошнистість гіацинтів, а слідом - мильність нарцисів. Саме такий витончений запах мають мої кімнатні жовті квіти - свіжий та холодний, мускусно-мильний. Спершу потрібно вдихати їх аромат, а то за потужним звучанням гіацинтів можна і не почути. Та Жан-П'єр Вайл запропонував свою гамму розкриття.

   Квіткове серце більше про літо. Тандем помадної троянди та цукерного іланг-ілангу. Трохи фруктовості, краплина мармеладності, багато сонця та повітря, медовості, вершковості та знову борошнистої гіркоти.

   Згодом Weil De Weil Weil стає смолистим, ще більш мшисто-колючим, з тваринним теплом та глибиною, тихою бальзамністю, пухким мускусом та карамельно-амбровим посмаком.

   Враховуючи, що на рекламному постері 1971 року зображений ідентичний флакон та пакування, можу думати, що мій зразок саме року випуску. Звісно, розкішне звучання та хороша збереженість є підтвердженням. Шкодую лише, що так мало рідини залишилося у пляшці.

   Оновлені враження та захоплення Weil De Weil надихнули мене дістати рідкісні зразки інших ароматів Weil та знову зануритися в історію.

 

 

Amouage Gold pour Femme Amouage

   У трав'янистій терпкості та зеленій свіжості можна вловити присутність конвалій, можна часом і не зауважити ці ознаки, але достовірно пахне весною. Та у повітрі навколо - все ж таки це ціла галявина милих дзвіночків. Ніжне, витончене звучання лілії долин, як з англійської перекладається назва цієї рослини, у парфумах рідкість (особисто для мене) та в Amouage Gold запах квітів так майстерно зображений, що викликає ідентичні емоції, коли потрапила на квітучу галявину у лісі.

   Кремові альдегіди, які згодом стають масними та густими, нагадують цілу плеяду улюблених ароматів. Напевно, саме ця категорія парфумів вже довгий час у мене у фаворитах.

   Поступово у помадній квітковості Gold впізнаю фруктові нюанси троянди та ще щось дивовижне, манливе та добре знайоме, але так і не ідентифіковане. Чи то це такої таємничості додає солодко-смолистий, вершково-деревний, а згодом гірко-борошнистий ладан? Особливість нинішнього звучання аромату - це саме чергування помадності троянди та гіркоти ароматичної смоли.

   На шкірі чую свіжий та чарівний запах жасмину, а на відстані - індольний. Та цей факт не засмучує, коли ти є фанатом цих білосніжних простих за формою та з такою багатою ольфакторною палітрою квітів.

   Вже якось я розповідала, що аромати Amouage для мене стали занадто важкими та дещо гнітючими, але це не стосується Gold pour Femme. Можливо, як ніколи раніше композиція викликає у мене захоплення та бажання нанести рідину і наступного дня.

 
  Ще кілька вражень про Amouage Gold pour Femme Amouage, як кремово-помадну оду жіночності.

 

Fleur de Lalita Parfums Dusita

    Трав'янисті зарослі гальбанума з димністю та камфорністю. Спочатку хрусткі стрункі соковиті стебла та за мить вже запах розтертої в пальцях рослини, з характерною сирістю та біленьким молочком. Коли сувора гіркота трохи розвіюється, композиція набуває квіткового звучання, яке так дивно нагадує аромат гіацинтів. А я й дістаю щоразу Fleur de Lalita Parfums Dusita заради запаху цих квітів та весняного прохолодного настрою й дзвінкої свіжості.

   Ілюзія присутності гіацинтів виникає щоразу і я не перестаю дивуватися здатності ароматів плутати думки та морочити голову та згодом увага скеровується на не голосну, але наполегливу анімалістичність з липкою медовістю, тягучою лікерністю та теплом.

  Напевно, гальбанума та характерних для Parfums Dusita тваринних ознак найбільше у цій композиції, яку характеризують квітковою. Принаймні, на моїй шкірі.

   Хоча, якщо бути уважним, то вдасться помітити й красу ніжного букета. Наприклад, делікатна солодкувата квітковість магнолії та чарівний дурман лілії. Згодом - тандем троянди та іланг-ілангу. Чи то в залежності від ракурсу, чи від фантазії та таланту парфумера, калейдоскопічна мінливість фруктової помадності королеви квітів та цукерності "квітки всіх квітів", як з полінезійської перекладається назва цієї екзотичної рослини.

   Fleur de Lalita Parfums Dusita дивний та відчужений аромат. Викликає інтерес та бажання спостерігати, не втомлює та не обурює оточення. Мені навіть здається, що на відстані парфуми видаються гарнішими, мелодійнішими та більш витонченими, ніж ніс власника чує з зап'ястя.

   Fleur de Lalita Parfums Dusita

 

Madame Rochas Rochas

   Мені кортіло дістати ще одну Madame Rochas Rochas, адже там оберемок нарцисів та гіацинтів. Саме завдяки парфумам я вчора придбала хоча і не цілу галявину квітів та все ж багатенько екземплярів, щоб влаштувати прихід весни раніше, ніж за календарем. Та чомусь подумала, що така методичність - це занудство й відразу почала планувати щось інше. Переставляла в голові пляшки Gold Amouage, Weil De Weil Weil, Caleche Hermès як шахові фігури, вигадуючи якісь комбінації. Та дістала ... Madame Rochas Rochas.

   Ці парфуми, на відміну від вчорашніх, розкриваються неквапливо. У порівнянні нарциси на підвіконні розквітають миттєво. Ще вчора ввечері бутони були старанно загорнуті ніжною зеленню, а на ранок вже жовто-лимонні головки вітають.

   Димний соковитий зелений бергамот та камфорність. Кислинка цитрусів та свіжість неролі.

   Масні та густі альдегіди добре помітні та мають довге виразне звучання.

   Крізь молоді паростки пробивається індольність. Чути запах дощу та мокрої землі.

   Фруктова солодкість троянди.

   Пильна борошнистість ірисів. Радісний іланг-іланг, але не такий цукерний, як часто буває, хоча час від часу грайливо вкраплює свою льодяниковість.

   Зелене листя конвалій та трав'янистість. Та цей зразок більш квітковий і не мшистий.

   Масна гіркувата деревина кедру. Пухкий мускус.

   Та це все звучить на шкірі, а в повітрі - вальс гіацинтів та нарцисів й солодка вершковість. Ароматну палітру добре чути від повороту голови, незначного руху чи подиху вітру.

   Колись вважала Madame Rochas Rochas своїм ароматним Я. Сьогодні погоджуюсь і поділяю цю думку, бо саме так і відчуваю.

 

 

Madame Rochas Rochas

    В передчутті весни дістаю Madame Rochas Rochas. На мшисто-деревному тлі добре помітна гіркота гіацинтів, а згодом витончена борошнистість.

    Водянистість. Прохолода жимолості. Помадність троянди та натяк на жасмин. Свіжість конвалій. Можливо, не у такому порядку чи то щоразу інша мінливість. Та з кожним новим вдихом нові нюанси та фрагменти.

   Аромату нарцисів не менше ніж гіацинтів. Це не букет весняних квітів. Це галявина чи ціле поле, адже лише там так пахне особливо бентежно. Не можу похвалитися, що бачила таку красу, дуже мрію опинитися у долині нарцисів, де ростуть гірські квіти. А поки тішуся трав'янисто-гірким запахом у Madame Rochas.

   Альдегіди такі прозорі, що легко й не помітити з першого разу. Додають діамантового сяяння та підсилюють контури. Та з часом все ж роздивляюся їх делікатну восковість та кремовість.

   Дивно, що димну терпкість бергамоту та мильність лимону помічаю не на старті, як і трав'янисту соковитість. Наявність зелені спонукає схарактеризувати Madame Rochas зелено-квітковою та неодмінно весняною.

   Повільно парфуми стають амброво-карамельно-помадними з масною деревною основою.

   Аромат, який вийшов у 1960 році видається мені сучаснішим, ніж багато композицій 1980 років. Можливо, тому, що такий ніжний та тендітний. А ще елегантний, стриманий та добірний.

   Кажуть, що Madame Rochas Rochas погано зберігається і важко знайти гарний зразок. Мені ж пощастило придбати "живі" парфуми.

   Не можу не пригадати Chanel 19, та Madame Rochas більш квіткова, ніжна та весняна. Іншим разом - впізнаю Gold Amouage й вже планую найближчим часом дістати. Таки так, всі дороги лютого все ж таки приведуть до весни, але як добре, що є засоби, які прикрасять цей час.

    Ще більше про Madame Rochas Rochas

 

Magie Noire Lancome

   Мені дуже подобається здатність ароматів змінюватися в залежності від сезону. Так, здавалося б, мшисто-осіння Magie Noire Lancome у ці дні видається виключно весняною і легко компенсує відсутність сонця, блакитного неба та ніжної зелені.

   Свіжість, терпкість, камфорність та ментольність розтертого листя смородини й смолисто-трав'яниста гіркота гальбануму. Слідом - солодка ягідність та цукерність іланг-ілангу.

   Запашна медовість та звучання гіацинтів. Ще пару тижнів і буду тішитися ароматом квітів вдома, коли розміщу їх на підвіконнях. Неодмінно придбаю сорти різних кольорів.

   Гіркота нарцисів у Magie Noire більше наближує весну і мрія про жовто-зелену галявину десь у глибині Англії стає ще більш палкою. Напевно, за ці асоціації я найбільше вдячна аромату сьогодні. Сподіваюся, що позичене у мережі фото колись зможу замінити власним.

Фото з відкритих джерел

   Без будь-яких дієтичних добавок парфуми з легкістю збільшують рівень дофаміну. І завдяки все тій же Magie Noire мені закортіло відвідати улюблений магазин та оновити гардероб. Як не крути, різноманітність розважає та веселить. Ще тут подумалося, що подобатися собі важливіше, ніж оточенню. "Тому, що важче!" - підсумував суворий критик із глибини підсвідомості.

https://www.instagram.com/p/CaOonIBMO8X/?utm_medium=copy_link