L’Heure Bleue Guerlain

   Є аромати, які дістаю у особливі моменти життя, бо вони щось символізують чи на щось натякають. А інші лише тому, що є потреба саме у тих емоціях, які вони викликають. І хоча я "спеціаліст" по світанках, парфуми з назвою "Сутінки" у мене є камертоном, за яким визначається максимальна здатність аромату розбентежити.

   Блакитна година - це швидкоплинний момент, коли день переходить у вечір, а згодом у ніч. Коли небо, ввібравши всі відтінки та енергію сонця і досвід дня, поступово темнішає. Коли синій колір має тисячі відтінків і контурів та одночасно здається маревом. Це пора, глибину якої можна відчути та збагнути, але неможливо зафіксувати ні на світлині, ні словами, ні у пам'яті. Всі докази будуть "не до..." і лише парфуми Guerlain здатні пробудити ті ж емоції та думки.

   Свіжо-солодкуватий, грайливо-кокетливий, з натяком на лікарський сироп та ментольність аніс, а за ним - терпка пряність гвоздики.

   Бадьора та загадково-квіткова свіжість неролі з вловимою анімалістичністю та тлом деревини.

   Витончена борошнистість сандалу та землистий гірко-кремовий аромат ірисів, який перетворюється на солодко-вершкову ніжність та щось хвилююче, тремтливе і безумно прекрасне.

   Пронизлива гострота, рожево-фіалкова помадність, фруктова свіжість та п'янка медовість жасмину.

   Чергування солодкості пухкої ванілі та маслянисто-гіркої анімалістичності доповнюється запахом дорогоцінної деревини, далі тягучою карамельність, потім мигдальністю геліотропу. Ніжний тілесний мускус, а ще - ванільно-кремово-вершковий бензоїн...

   Парфуми неймовірно "живучі". Вони на довго оселяються не лише на одязі чи хустинах, але й на волоссі. Їх не голосне романтичне звучання змушує затихнути будь-який крикливий чи радісно-пафосний аромат.

   Сьогодні це саме той випадок, коли я не засмучуюся при нанесенні останньої краплини із пляшки, бо безмежно тішуся, що пізнала КРАСУ L’Heure Bleue Guerlain. Flacon de Sac (пляшка для сумки) або parapluie (umbrella bottle) - ребристий подовжений флакон у формі закритої парасольки далеких (1950-1970 років) у чорному футлярі відправиться на поличку з пустими пляшками, але я буду пригадувати ту запашну рідину, яка була здатна не просто викликати емоції, захват, від якої перехоплювало подих, а й оголяла нерви, витончувла їх до максимуму.

   І хоча у мене є пляшечка і парфумів і edp, все ж я буду мріяти про L’Heure Bleue неодмінно у флаконі Bouchon Coeur (Heart Shaped Stopper) Жоржа Шевальє, художника компанії Baccarat, з шовковими китицями та головне - міцним здоров'ям, яке було у мого зразка.

 

   31.10.2019
   Маленький флакончик L’Heure Bleue Guerlain був серед інших обраних для подорожі. Я все мріяла його сфотографувати десь на фоні осіннього парижського листя та було стільки подій, вражень та емоцій, що вийняти пляшечку із сумки не мала часу. А можливо, саме тому, що була не одна, що завжди в оточенні дітей.

   Сьогодні я використаю останні краплини із мініатюри, яку колись подарував мені Дмитро Мілютін. Звичайно, шкода, але зігріватиме та надихатиме думка, що я мала можливість "роздивитися" цю витончену красу, зрозуміти черговий раз хвилюючий настрій, прослідкувати за мінливістю, органічністю аромату та дивовижною гармонією.

   Отже, L’Heure Bleue розпочинається пряно-кислувато. Анісово-солодкувато-лікарсько-терпко.

   Сильний запах гвоздики-спеції, який змінюється вишневою свіжістю геліотропу.

   Солодка борошнистість соковитих пелюсток та землистість корінців ірису.

   Запах вишуканого вершкового десерту з вишенькою у центрі.

   Геліотроп, як ніколи, розкрив свій потенціал і заграв кисло-солодко-ванільно-вишневими відтінками.

   А поява кремової фіалки та помадної троянди викликають тремтіння та особливий піднесений стан, коли хочеться одночасно усміхатися і плакати від щастя, що маєш можливість "бачити" таку вишукану витонченість.

   В Парижі я бачила сутінки над Сеною, які змалював Жак Герлен, та у той час всю увагу перетягнув на себе вигляд Ейфелевої вежі у діамантовому вбранні та реакція на нього моїх вихованців-підлітків.

   15.01.2019
   Пряно-солодкуватий, ментолько-лікарський, що нагадує Пектусін, ледь фруктовий, освіжаючий і теплий, веселий запах анісу. Такий доброзичливий та оптимістичний початок у L’Heure Bleue Guerlain в концентрації парфуми. Вінтажний варіант невизначеного року, можу лише припустити завдяки ознакам футляру, що приблизно 1950-1960 роки.

   За насиченою ароматною палітрою анісу майже не помітно димність бергамоту та цитрусову кислинку.

   Гарно, спокійно і затишно, абсолютно без натяків на ольфакторне потрясіння.

   Солодко-ванільна м'якість геліотропу ніжно огортає, ослаблює свідомість, зачаровує. Потрапивши в полон чар L’Heure Bleue, вибратись неможливо.

   Непомітно освіжає квітковість неролі.

   Вершковість бензоїну додає щільності і кремовості. Для різноманітності - пряно-терпкі відтінки гвоздики. Далі гіркувато-землиста пудровість ірису. Фіалкова помадність дивовижно витончена і романтична. При таких ароматних звуках відразу уявляю Відень - таким він закарбувався у моїй пам'яті.

   Масляниста анімалістичність додає чуттєвості і хвилювання, глибини, оксамитового тепла. В цьому місці композиції невимушено пригадала цибетин із Bal à Versailles Jean Desprez. Дивно, що при наявності однакового тваринного акорду, характери у парфумів абсолютно різні.

   Смолистість тонка бобів нагадує мені Habit Rouge і ще кілька інших ароматів Guerlain. Навіть цього разу помітила ознаки Шалімару.

   Ближче до бази - пухнастий, невагомий мускус з мильно-кремовими нюансами, а потім - деревина сандалу і хмари.

   L’Heure Bleue - пудрово-кремова досконалість, витонченість і романтизм. Фіолетово-рожеве ніжне почуття, яке викликає перламутрові сльози і хвилювання. Емоції позитивні, без драматичності та страждань. Це сяяння та переливи опалового вечірнього неба. Це сполохи рожевих, синіх, фіолетових, блакитних, червоних відтінків. І цю перелічену палітру чітко бачиш перед собою, а не уявляєш.

   L’Heure Bleue - це найдесертніший десерт, найвершковіші вершки. Це найбільша ступінь вишуканості і найвища ступінь порівняння - божественно. L’Heure Bleue - це парфумерний шедевр для мене особисто.

   
    4.12.2018
    З кожним роком хочеться все менше згадувати скільки років виповнюється і, напевно, я поки що не готова радіти їх кількості, та саме свято ДН є радісним - по-дитячому безтурботним, завдяки друзям - щасливим. І в цей день, звичайно, хочеться чогось особливого. Серед яскравих і улюблених ароматів вибрала L’Heure Bleue Guerlain вінтажні парфуми, які не відрізняються довгим святковим шлейфом, але викликають тремтіння своєю делікатною кремовою красою. Хтось в цій красі чує ознаки ретро, а мені вона здається витонченою гурманікою.

   Товста шкірка бергамоту соковита та масляниста. Її приємний тонізуючий запах змінює землиста гірчинка ірису та анісова солодкувато-пряне звучання.

   Чергування насиченої пряної терпкості гвоздики і трав'янисто-гіркуватого запаху соковитих пелюсток ірисів доповнюється ароматами інших квітів.

   Суха борошнистість змінюється вершковою кремовістю.

   Тепла солодкуватість ніжно огртає і створює затишну ауру. Ваніль змагається з карамельністю за можливість бути "родзинкою" у десерті.

   Але той романтично-ліричний настрій, якого мені так хотілося, створювала саме помадна фіалка. 

 

Shem - el- Nessim Grossmith

    Як ніколи, дістати аромат для урочистих подій, приносить величезне задоволення. У дні, наповнені сумними подіями та неоптимістичними прогнозами, просто необхідне відчуття свята. І яке щастя, що у мене знову сталася нагода дістати вишукану сукню і доповнити образ особливим ароматом. Цього разу мені конче необхідно щось ірисово-пудрове. І величезному списку під номером 1 - королівський Shem - el- Nessim Grossmith. (Як виявилося, минулого разу був саме такий вибір!!!!)

   Димний бергамот та витончені специфічні свіжо-загадкові неролі розпочинають запашну історію, яка у перекладі означає "Вдихати бриз". Тонізуюче, підбадьорююче, надихаюче.

   Гірко-пряна масляниста анімалістичність та борошнистість деревини сандалу створюють тло, а на ньому вимальовується розкішний букет. Гіркувато-кислі нюанси герані доповнюють сонячну солодкувату цукерочність іланг-ілангу. Помадність троянди з фруктово-мармеладними акцентами. Кислинка соковитої вишні у поєднанні з солодкістю ванільної випічки - таку характеристику має лише геліотроп.

   Шоколадна пудровість ірису добре помітна у шлейфі. Саме витонченого аристократичного аромату цих квітів мені так кортіло почути, бо ще один елемент у гардеробі буде створювати настрій. Це дивовижна шовкова хустинка з зображенням картини Вінсента Ван Гога "Іриси". І ось поєднання фіолетово-синьо-бірюзових дивовижних кольорів, ніжності шовку та землисто-кремово-гіркуватих ірисів, що вплелися у букет Shem - el- Nessim Grossmith, викликає одночасно особливий стан і ейфорії, і захвату, і тихої естетичної радості та задоволення.

   Підсилюють звучання та додають урочистості потужний смолисто-колючий запах пачулі та ванільна вершковість тонка бобів. Як з самого початку, так протягом довгого розкриття композиції добре помітно все той же деревно-пудровий солодкувато-пряний запах сандалу та тваринну чуттєвість. І моє захоплення ароматами Grossmith лише підсилюється і, як це буває щоразу, коли я дістаю запашну рідину, виникає нестримне бажання поповнити колекцію новим флаконом, а ще краще флаконами.

 

 

SpellBound Estée Lauder

    Все ж найкращі абрикоси у SpellBound Estée Lauder Софій Гройсман. Супер реалістичні, стиглі, тонучі у бурштиновому меді. І не лише абрикоси, ще й персики та щедра жменя задимлених сухофруктів. І вся ця смакота прикрашена візерунком тоненької ниточки амбри.

   Пряно-гірка борошнистість кардамону, шоколадно-гірка ладану та маслянисто-гірка гвоздики. Отже, "зачаруються" ароматом і ті, хто полюбляє пікантне звучання, з "перчиком", з вогняним подихом. Але це не те "пекло" Cinnabar, це лише натяк.

   Іншим разом і не відчувається пряність. Після солодко-фруктово-медового старту розквітає запашний букет. Кремовість гвоздики, вершковість туберози, вишнево-ванільний з кислинкою геліотроп чарівні, розкішні, грайливі.

   Звучання SpellBound густе, тягуче, щільне, смолисте завдяки бензоїну, а ще чуттєве, бо добре помітно помадно-гірку, маслянисту анімалістичність.

   Відповідно своїй назві парфуми зачаровують не лише власника, але й тих, хто знаходиться поруч. Краплина рідини має неймовірну енергію, яка притягує увагу і виділяє серед натовпу.

Саме таким, абрикосово-медовим, карамельно-ванільно-вершковим, то пряно-пікантним, то кремово-помадно-квітковим був мій тиждень у грудні. Я так захопилася та "зачарувалася", що не помітила, як у пляшці зменшилося рідини.

  30.10.2019
  Я сьогодні хочу розповісти про Прагу, про її аромати, запахи та емоції, які місто у мене викликало. Найкраще допоможуть повернутися у той день світлини та парфуми.

   У моїй пам'яті Прага пахне смачно, шоколадно-ванільно-карамельно, тому я свідомо обрала для неї багатогранну композицію Estée Lauder, яка здається мені дивовижно гурманською, SpellBound !!!

   А сьогодні з задоволенням знову нанесла рідину і черговий раз захоплююся змістом та поведінкою на шкірі.

   Це такі апетитні абрикоси! Свіжі, у сиропі, в'ялені. Ціла ваза з найсмачнішими фруктами, які я лише колись зустрічала у парфумерії!!!

   Цей радісний натюрморт оточений камфорно-пряною терпкістю, бальзамністю та солоно-солодкою карамельністю, прикрашений ніжною квіткою туберози з харизматичним сильним вершково-тягучим ароматом, в якому вловлюється і запах пісочного тіста, і запах пристрасті.

   Льодяниковість іланг-ілангу і кремова трав'янистість гвоздики. Та ще інші неопізнані квіткові відтінки у ароматній палітрі.

   Димна маслянистість, ванільна смолистість та свіжість.

   Кисло-солодкий запах вишень чи то вишневої терпкувато-лікерної настоянки привернув увагу. Навіть не відразу зрозуміла, що це так проявляє себе геліотроп.

   А чим далі, тим все більше різноманітності і нюанси такі багатогранні, що не встигаю фіксувати. Солодкість змінюється гіркотою, далі медовою терпкістю, а потім знову фруктовістю, але вже це солодка м'якіть персика та ніжної оксамитовоъ шкірки.

   Я так чітко пригадала Прагу і своє дивування та захоплення непередбачуваністю багатогранного запашного міста.

 
   4.09.2019
   Захотілося чогось "добротного" і "смачного", складного і грайливого. Щоб не переконувати себе "якщо це перетерпіти, то буде гарно".

   Згадала багатьох улюбленців та дістала SpellBound Estée Lauder і настрій композиції та радісне розкриття повністю задовольнили моє бажання.

   Згодом прочитала свій коментар на Фрагрантиці про бабине літо і SpellBound і подумала, що добре знайомі композиції ми дістаємо вже у напідсвідомості. У потрібний момент спрацьовує якесь клацання і висувається потрібний файл.

   Дивовижно реалістичні та апетитні стиглі абрикоси у SpellBound, а ще варення з них і тягучий хмільний лікер. Солодкі сухофрукти та терпка медовість.

   Пряні відтінки непомітно змінюють гурманський старт, але так само швидко на зміну приходить карамельність амбри.

   Гіркувато-трав'янистий, солодкувато-кремовий запах гвоздики чергується з п'янкою вершковістю туберози.

   Тягуча смолистість, гірка димність, солодка ванільність з вишневою начинкою, потім кремовість та помадність.

   SpellBound - апетитний, комфортний, дружелюбний, дзвінкий, м'який, серйозний, мрійливий, байдужий, лінивий, радісний та надихаючий аромат. Так, це сонячна осінь, це мудрість, це впевненість.

 
   18.10.2018
   Традиційно в цей теплий та сухий сонячний осінній період, який називаємо бабиним літом, я дістаю парфуми з дуже подібним позитивним характером, такою ж колоритною палітрою та сонячністю. Ще й назву вони мають відповідну - Зачарований. Дивно, що їх рідко згадують і не розшукують, так як парфуми легендарного бренду Estée Lauder відрізняються особливою якістю. Я сама дізналася про SpellBound випадково від одного колекціонера з Америки, відомого у наших парфумерних колах, і придбала, швидше, за компанію, а тепер не можу натішитися, що володію цією красою.

   Після елегантних шипрів SpellBound здається дещо простуватим, але його мінливість та складність звучання зачаровує. А ще при цьому аромат здається щирим та чарівним, апетитним та залишаючим приємний післясмак.

   Терпкий, пряний, з гірчинкою запах спецій змінюється густою тягучою солодкою фруктовістю. І здається, що сонячні солодкі м'ясисті плоди з дивним ніжним ароматом та багатим складом золотистого кольору оживають. Та мова не лише про абрикоси, а й про зморщену курагу та про варення дивовижного кольору.

   Логічним продовженням фруктової теми, що розкриває суть жіночності, - квіткова частина, яка у SpellBound не менш цікава та колоритна. Гіркувату трав'янистість гвоздики, взагалі, чути з самого початку. Ванільно-булочний запах геліотропу мені дуже подобається, коли додає вишнево-кислуватих відтінків. Фруктова помадність троянди. Тягуча солодка вершковість на терпкому фоні туберози сьогодні нагадала мені Mahora Guerlain. В п'янкій тягучій лікерності несподівано з'являється свіжість білої лілії.

   Квіткову ідилію розбавили гірко-смолистим з терпкістю ладаном, який у свою чергу доповнила пухка ваніль і додала нового солодкого нюансу.

   Анімалістична делікатна маслянистість, без характерної гірко-шкіряного звучання, змінюється запахом сандалу.

   Для юних любителів парфумерії SpellBound може здатися дещо старомодним. В якийсь час і у мене виникали подібні думки, але майстерність Софії Гройсман зачаровує. І якщо хочеться чогось доброго, жіночного, але не примітивного, то потрібно діставати ці парфуми.

   19.10.2017
   Бабье лето начинаешь ждать уже в первые дни осени. И когда оно начинается, будто ныряешь с головой в пучину, забыв о делах, учебе и работе. Вчера по дороге на работу в час дня встретила огромное количество людей в парке, которые оставили все и с наслаждением гуляли, смеялись, катались на аттракционах, фотографировались...

   Конечно, в парфюмерии есть много композиций, соответствующих этому теплому осеннему периоду. Ярким представителем могу назвать - SpellBound Estée Lauder в винтажных духах. Он такой же очаровательный, солнечный, радостный, яркий, эмоциональный, насыщенный, сладкий, горький, разный, как и бабье лето.

   Душистая мякоть абрикоса сменяется сочными персиками, которые залили жидким медом, сделав конфитюр. Но нет сил ждать зимы и смотреть на это желто-янтарную солнечную вкуснятину и открываю баночку уже сейчас, закатывая глаза от удовольствия.

   Узнается почерк Софии Гройсман и невольно вспоминается Tresor.

   От всей этой фруктово-медовой вкуснятины очень быстро стало бы приторно и невыносимо, но вовремя предложили пряно-терпкого кардамона. И веселые фрукты украсили цветами.

   Первой появилась горько-травянистая гвоздика, потом промелькнет помадная роза, заиграет вишнево-кисловатый и одновременно сладко-ванильный гелиотроп, но душой композиции мне кажется сливочная тубероза.

   Маслянистый, соленый, дымный запах амбры плавно переходит в древесно-пряно-бальзамный запах опопанакса, который в свою очередь сменяется горьким дымом ладана. Сандаловая база сладковато-цветочная.

   Мне нравится постоянное чередование сладкого и горького, терпкого и дымного, веселого и серьезно-задумчивого, легкомысленного и философского, липкого и воздушного.

   SpellBound Estée Lauder - это серия натюрмортов, среди которых точно найдется полюбившийся: абрикосы в красивой вазочке, ванильные булочки на деревянной доске, фрукты с цветами, цветы с древесиной. Все этюды объединяет солнечность и яркость.

 

 

Sublime Jean Patou

   Терпко-пряна гіркота створює основу, на якій, як абстрактні мазки художника, з'являються медова солодкість, квіткова духмяність, густа вершковість та пухка ванільність. Повільно ця абстрактність вимальовується у зрозуміле та усвідомлене дійство. І ось перед очима, носом та у голові виникає вже купа образів. Ніби відходиш на кілька метрів і бачиш вже не окремі мазки, а цілу картину.

   Дивно, минулого разу Sublime Jean Patou у мене було таке ж сприйняття, але порівнювала я з симфонічним оркестром.

   Маслянисто-кисло-терпко-димний бергамот, поруч якого - кокетлива фруктовість.

   Радісний цукерочний іланг-іланг, контури якого відтіняє пряна гіркота.

   Зелених відтінків додає листя конвалії, а металевої дзвінкості - жасмин.

   В медовій солодкості впізнається флердоранж, а потім увага переключається на помадність троянди, а згодом на борошнистість ірису.

   Солодка тягуча вершковість, яка буває завдяки бензоїну. Ще мені мариться стиракс. Та знову ваніль. Навіть у якийсь момент у кінці дня я вловлювала навколо себе солодко-ванільну-деревну хмаринку, що перегукувалася з герленовським Шалімаром.

   Солоно-солодка карамельність амбри переходить у анімалістичну глибину та витончену чуттєвість.

   А ця гіркота та димність, смолистість та деревна терпкість? Це все розкішна палітра пачулі, моху та дорогоцінної деревини.

   Звучання Sublime Jean Patou величне та урочисте. Багатогранне розкриття викликає повагу, помадно-пудрова розкіш зачаровує. Чим частіше ношу, тим помічаю більше ніжності та м'якості, легкості та сонячної квітковості. Піднесена Краса!!! Золота ілангова пудра для особливих випадків. 

Sublime Jean Patou порівнюють з різними відомими композиціями та мені сьогодні аромат перегукується з Dame D’Or 1907.

   17.01.2018
    Sublime - возвышенный, величественный, неземной. Только спустя много лет я смогла понять суть Sublime Jean Patou, увидеть его истинную красоту, оценить многослойность и сложность звучания. То, что я слышала раньше, было поверхностное и даже больше интуитивное восприятие. А сегодня произошло ольфакторное потрясение.

   Сегодня Sublime напоминает симфонический оркестр от момента разыгрывания перед выступлением, когда воспринимаешь множество отдельных фраз, как какофонию, до гармоничного мощного идеального звучания.

   Казалось бы, знакомый аромат, но так меня напугал и ошарашил. Сразу же возникло желание смыть и избавиться от флакона, несмотря на то, что форма тыковки и золотой крышечки в виде цветочного бутона мне очень нравятся.

   Горько-терпкий, без характерной кислинки, громкий запах кориандра. Бергамот? Цитрусы? Нет, колючая лекарственность иланг-иланга и смолистая сладость. Дымность, шершавость и колючесть амбры. На какое-то время аромат замылился, а потом с новой силой зазвучал карамельно-животно-маслянисто. Мускус показался ужасным терпко-кислым.

   Но тяжелое и мрачное начало постепенно смягчилось, приобретая женственные черты, хотя горечь и лекарственность еще какое-то время присутствовали.

   Недоразумение медленно превращалось в солнечное мерцание. Хаотичные обрывки знакомых фраз выстроились в нужную последовательность, создавая незнакомую мелодию со сложной гармонией.

   И вот Sublime уже не экстремальный, как показалось в самом начале, а сложный и постоянно изменяющийся. Sublime расцвет пышным букетом, напоминающим старые композиции. Даже не верится, что это начало 1990 годов. Густая сливочность. Фруктовая сладость. Все та же амбра, но светящаяся. Взбешенная циветта в начале композиции стала выделять мягкое тепло и радовать кожано-пудрово-медовым звучанием. Шоколадно-смолисто-древесные бархатные пачули. Сладкая ваниль в дуэте с шершавой древесиной.

   В густой пудровости мелькают мыльные нюансы, разбавляя пыльность и добавляя сверкания.

   В богатой цветочной гамме выделились фруктовые оттенки майской розы. Заиграл влажный жасмин с легкой индольностью. Появились аппетитная сладость апельсина и душистость флердоранжа. И все это на шипровом фоне.

   Еще спустя время Sublime стал напоминать воздушный крем на древесине сандала. В это время ненавязчиво вспоминается Samsara Guerlain и Danger Roja Dove. И красоту эту можно назвать только "неземной" или Sublime.

 

Interlude Woman Amouage

   Інтерлюдія - це невелика п'єса, яку виконують між частинами музичного твору. "Інтерлюдія" - це назва парфумів популярної компанії Amouage. Але мова не про музику, хоча, звичайно про мистецтво. Аромат - це саме той момент, який називають у даному випадку музичним терміном, у світі хаосу та безладу.

   Для кращої візуалізації образів для початку потрібно взяти у руки коробку Interlude Amouage. Можливо, різнокольорові таємничі та загадкові графіті надихнуть фантазію на розвиток та політ.

   "Хаос почуттів" - з такою назвою у моєї подруги є танцювальна композиція. Саме так я можу охарактеризувати і своє відношення до "Інтерлюдії" Amouage.

   Кисло-димний, соковитий, з товстою пористою шкіркою бергамот на тлі вишуканої маслянисто-терпкої галантерейної шкіри. Освіжаюча гірчинка грейпфруту та густа вершковість. Згодом цитрусові кокетливо заграють льодяниками та колючістю газованого напою. В кінці дня я зрозумію, що цей гесперидний старт найулюбленіша частина композиції.

   А далі Interlude стає шоколадною та медовою. Помадною та карамельною. Стільки всього, що не знаю на чому зосередитися. Здається, на любий смак є те, що може зачарувати. Хоча, хтозна... Я довго не наважувалася нанести рідину саме із-за потужного звучання. Це як брати участь у масовому заході десь на стадіоні, а ти любиш камерні концерти...

   Кавова-шоколадність сподобається гурманам. У цій частині Interlude із-за асоціативної палітри я завжди пригадую Львів.

   Гірко-димний ладан чергуєтсья з ванільною кремовістю бензоїну, доповнюється запахом пряної деревини. Присутність фіміаму має навіювати духовні, релігійні та містичні образи та у мене жодних фантазій у такому напрямку, а знову про смачненьке.

   Маслянисто-пухкий кавовий крем на шоколадному бісквіті - симпатичні тістечка, які інколи хочеться скуштувати, не зважаючи на шкоду для талії. А ще нестримне бажання відправитися у затишну кав'ярню з подругою, авторкою "Хаосу почуттів", щоб хоч трохи наговоритися про якусь нісенитницю і поласувати смаколиками. А так як у нас на це завжди не вистачає часу і ми вписуємо зустріч у щільний графік за кілька тижнів, то така подія прирівнюється до маленького свята. Ніби "інтерлюдія" серед робочого (добре, що не хаотичного!) процесу.

   Здається, поки я внюхувалася у аромат, "придивлялася" до розкриття, мій ніс адаптувався до насиченої та яскравої "тривожності", і Interlude вже не здавався мені таким потужним.

   Можна було б поставити пляшку глибокого синього кольору на поличку до "смачних" парфумів, та гірко-шкіряні ознаки заперечили цю думку. Анімалістично-маслянисті, пряно-димні елементи стверджували, що Interlude сподобається і тим, хто любить прояви брутальності у парфумерії. А ось, як не дивно, поруч звучання мускусу виявилося, навпаки, делікатним, тілесно-інтимним...Ну, точно "хаос почуттів".

   15.06.2019

   Я другий день в Interlude Amouage і жодної чіткої асоціації. Літня спека змінила моє враження про композицію і тепер  не згадую, як колись, Львів та каву. Вже не здається, що Interlude про 50 відтінків гіркого, як писала минулого разу.

   Звичайно, яскравий та насичений запах. Само собою - шлейфовий. Стійкість - весь день.

   Також не скажу сьогодні, що зігріваючий. Кисло-вологий, потім - брутально-спокусливий, далі - шоколадно-манкий і навіть - тілесно-чуттєвий.

   На старті кисло-терпкий бергамот та гірчинка грейпфруту. Розтерті в пальцях пелюстки та листя календули додають трав'янистості та іншого відтінку гіркоти.

   Назва аромату перекладається як перерва, антракт. Можливо, саме тому запах кави звучить протягом всього розвитку. Але чомусь у мене не виникає згадка про запашний улюблений напій. Також як і шоколадно-кавові ознаки абсолютно не натякають на гурманіку. Це все багатогранна палітра ладану.

   Не помічаю вчорашньої волого-анімалістичної одночасно противної і притягуючої частини, яка все інтригувала та викликала запитання. І лише сьогодні я зрозуміла, що це так себе поводила деревина уду. Хочу ще це "почути" та і близько нічого подібного не вловлюю. Так само як і маслянистий гірко-пряний запах шкіри, який учора повільно плавився, змішувався з димом ладану, переймався кавовими нюансами, сьогодні не проявив себе ні разу.

   Фруктова кислинка розважає та веселить і композиція з філософсько-задумливими ладаном та мірою абсолютно такою не здається.

   Квітковість здалася абстрактною. Ну, хіба що могла відокремити густий, тягучий медовий аромат безсмертника. Так, про календулу вже згадувала. А сьогодні несподівано розквітла помадно-кремова чудова троянда.

   Не солодка ваніль і, як не дивно, теж здалася мені шоколадною. Так само як і шоколадно-кавовою, а ще карамельною здається деревина.

   Cпочатку Interlude Amouage у спеку лякає. Поступово звикаю до дивних проявів та непомітно "втягуюся" в цю шоколадно-кремову фруктовість і тішуся, що відкрила стільки всього незвичного.

 

 

 

 

 

 

   26.10.2018

   Interlude Woman Amouage у мене з'явився у рік його виходу у світ. В той 2012 рік у мне був черговий конкурс у Львові і з того моменту аромат асоціюється з містом Лева. Та не зважаючи на ці спогади, сам зміст композиції органічно поєднується з образом легендарного міста. Найперше, що приходить на думку - Interlude і Львів пахнуть кавою та шоколадом.

   Та ароматна рідина давно скінчилася. Не пам'ятаю, щоб була ціль повторити, але тепер радію, що поличка з Amouage поповнилася ще одним флаконом дивовижного синього кольору.

   Але враження про Interlude розширилося і якщо в двох словах, то це вже не аромат про каву, а про 50 відтінків гіркого. Він - дивовижний осінній антидепресант: апетитний, медово-п'янкий, зігріваючий.

   Розпочинається ледь вловимою кислинкою та свіжістю бергамоту. А якщо дуже уважно слухати, то стає не можливим не помітити соковиту гірко-солодку м'якіть грейпфруту.

   Сухий теплий специфічний запах безсмертника з медовими нюансами, помадною квітковістю і запахом димних фруктів. Медова солодкість має гіркий відтінок.

   Натяк на шипровість швидко зникає, а на зміну з'являється солодко-шоколадний аромат димного ладану та гіркої кави. Ці два запахи то чергуються, то змішуються і важко визначити момент переходу чи зміни. З часом здається, що все-таки домінуючою є гірчинка кави, а її змінює новий відтінок гіркого - запах шкіри.

   Трав'яниста гірчинка розтертої в пальцях календули здається повітряною поруч зі смолистою гіркотою опопонаксу.

   Десь в повітрі літає фруктово-медова свіжість жасмину, а від повороту голови з'являється лікерна тягуча бальзамічність.

   Але час від часу я все-таки згадую той осінній Львів, який пахне шоколадом та кавою і обов'язково Interlude Woman Amouage.

 

 

 

Coco Chanel

    Сьогодні дрес-кодом для моїх гостей має бути будь-який аромат Chanel. Так як святкувати будемо на свіжому повітрі, є нагода дістати щось голосне та кілометрово-шлейфове. Звичайно, у моїй колекції це Coco Chanel.

   Отже, Пряно-терпко і неймовірно Opiumно!!! Спеції, спеції, спеції... Камфорність перцю, масляниста гіркота гвоздики, ще щось терпке, димне..

  Далі несподівано - солодкість персику та мильна квітковість, але так душевно, що хочеться усміхатися. Ще мить - і знову диво! Ніжний аромат троянди. Від зелено-рожевих нюансів шипшини до помадності, а згодом - лікерної п'янкості. Сприймаю цей запашний фрагмент як подарунок Coco, а не як стан моїх гормонів.

   Смолисто-карамельно-лабданумно з димністю гірко-шоколадно-деревного ладану та солодкою кремовістю тонка бобів, Для щастя - ванілі, а для балансу - кислинка цитрусів.

   Кисло-солодко-вишнево як за смаком, ароматом, так іі за кольором.

   Амброво-анімалістично, але вгамовано, у рамках, які пасують саме мені. Розцінюю це як підлаштування сьогодні Coco Chanel під мене, а не навпаки, коли приходиться вживатися в роль. А чого ради парфумів не зробиш!

   Смолистість розпадається на дрібні крихти, як і мої думки. Я в очікуванні нового відтінку, а чую знову аромат троянди - цього разу вже вишнево-терпко-фруктовий, персиково-кремовий.

   Дякую, Coco Chanel за ексклюзивне розкриття!!!Такого трояндового букету у мене ще не було!

Coco Chanel - це не моє ароматне Я. Я ха характером №19, якщо що. Та сьогодні я така, як на рекламному постері, і це мені подобається.

Отже, чекаю у гості! І неодмінно у Chanel!!!

 

 

Burlesque Maria Candida Gentile

    Ой, а виявляється таке вже було. Саме Burlesque Maria Candida Gentile я одного разу розпочинала зимовий сезон та саме сьогодні, 1 грудня, я знову дістала ці парфуми.

   Крім того про Burlesque розповідала багато і з задоволенням, тому що люблю творчість італійки Марії Кандіди Джентіле, подобаються запахи і пудри, і квітів. Та цього разу Burlesque про ладан - срібно-борошнистий, щільно-пудрово-шоколадний, кремово-вершковий. Відсутність впевненості у реалізації парфумерного бажання компенсується імпровізацією розкриття аромату, а це завжди новизна та захоплення.

   Пряний, з камфорністю перець, маслянистість та натяк на анімалістичність. Чомусь мені пригадалися парфуми Карон... Напевно, ось це поєднання гострого перцю та мускусу...

   Гірко-терпкувато-деревна ладанна борошнистість, яка у мить стає пильною, солодкувато-ірисовою, невагомою. Потім кремово-вершковою та шоколадною. Далі - карамельно-ще-більш-шоколаднішою, а згодом вимальовується чіткий запах шоколадної деревини. Нюанс "шоколадний" присутній у всіх відтінках Burlesque.

   На другому плані все ж є фруктова солодкість апельсинів та навіть липкість соку від них на пальцях, а в повітрі квітне апельсиново-лікерна троянда - розкішна та святкова, сяюча та неймовірно запашна.

   А потім настає період, коли не має часу приділити увагу своїм парфумам, але є та впевненість, що Burlesque Maria Candida Gentile буде доречним у будь-якій ситуації, ні разу не натякаючи про спокусливу ідею атмосфери кабаре. І стається "запій" на кілька днів, який збирає компліменти та дарує відчуття тамування голоду.

 
   13.01.2020
   Якщо змінити спосіб нанесення парфумів, то композиція розкриється з новими акцентами. Інколи хочеться зробити це навмисно, інки виходить випадково. Є такий вираз "увійти в ароматну хмаринку" чи "ароматний дощ". Такий спосіб застосовують, коли парфуми надто яскраві та голосні. А у мене вийшло сьогодні випадково, коли я без особливої потужності натиснула на пульверизатор, аромат дрібно та ніжно оросив шкіру. У мить захотілося ще раз повторити, додати, підсилити, ніби виправити ситуацію, та чомусь передумала.

   І ось ця випадковість дала можливість "побачити" іншу ароматну історію Burlesque Maria Candida Gentile.

   Ледь помітна соковита кислинка апельсину.

   Суха, пильна, аж лоскоче ніс, борошнистість ірису змінилася шоколадним димом ладану.

   Запах щільно спресованої пудри, яка дає матове покриття. Беж шимеру, блиску та перламутру.

   Поступово борошнистість та сухість розсіюються і повітря наповнюється ароматом троянди, фруктові відтінки якої змінюються. То вловлюю малинові ознаки, то полуничні, то помадні.

   Ця фруктова помадність затримується надовго, періодично запудрюючись, то навпаки, стає кремовою, а інколи лікерною.

   Ось саме багатогранний аромат троянди у Burlesque Maria Candida Gentile я вперше помічаю за багато років знайомства. Як і сприйняття ароматної аури сьогодні інше. Здається, раніше не помічала такої чуттєвості та емоційності.

   Солодка карамельність тягнеться суцільною ниточкою, вимальовуючи хаотичний орнамент. Вже важко знайти початок, як і пригадати ту солодкість, бо з часом з'явився солоний присмак.

   Про присутність пачулі можна лише здогадуватися, що мені дуже подобається. То "виглянула" їх смолистість, то волога прілість, то деревні характеристики. Вони, швидше, підсилюють, доповнюють та створюють темне тло, на якому ще виразнішими стають кремово-помадно-пудрові красоти.

   Ванільна ніжність, пряна пікантність, вершковість, бальзамність - це ті моменти, про які я ще не згадала, а варто було б.

   Отже, якщо я завжди Burlesque захоплювалася із-за звучання борошнистого ірису та запаху пудри, то сьогодні вперше зачарувалася трояндою і помадно-кремовим звучанням. І лише тому, що ліниво нажала на пульверизатор... Висновок - інколи варто роботу робити не так вже і старанно і, можливо, результат теж приємно здивує :) .

 
   18.03.2019
   Є така фраза, яку я люблю повторювати на роботі, "Пояснювати будь що можна довго і натхненно та все одно кожен сприймає інформацію в міру своїх здібностей". Так само і з ароматами. Кожен чує щось інше і краса набуває змісту і значення завдяки розвинутим здібностям або ж готовності сприймати її. Зрозуміло, що у всіх нас різні вподобання, та не оцінити якість композиції, навіть якщо не улюбленої групи, мені здається дивним. Наприклад, особа, яка позиціонує себе парфумером, називає Burlesque Maria Candida Gentile простою і нудною композицією. Як?!!!!

   Сьогодні для мене Burlesque Maria Candida Gentile це абсолютно не кабаре з п'янкою атмосферою та напівоголеними танцюристами. Навіть не пудрова композиція, а прекрасна квіткова історія про блідий ірис - iris Pallida, комерційна назва якого "флорентійський ірис", так як вирощують його біля Флоренції.

   Легкий пильний запах ірису швидко змінився на кремовий, солодкувато-пудровий. Ні вологості, ні землистості. Можна охарактеризувати цей ірис ще й льодянико-цукерочним, що робить його не традиційним і не подібним ні на що. Думаю, таке враження складається завдяки присутності апельсину з веселим характером та соковитістю, який додає солодко-лікерних особливостей.

   Ще цей ірис має виразний шоколадний нюанс в своїй ароматній палітрі. Це вже заслуга пряно-деревного, солодкувато-смолистого і, в першу чергу, шоколадного ладану.

   За якийсь час аромат ірису став гірко-пряним, потім - карамельно-солоним. В певні моменти відчувається присутність помадної троянди. А кульмінацією Burlesque є той квітковий запах, неймовірно хвилюючий, мускусно-пудровий, вершково-кремовий, ніжний, свіжий... Слова безсилі описати його красу, витончене звучання, мінливість відтінків. І хоча не голосно, але так чуттєво і пронизливо.

   А комусь він здається нудним... До цього часу мені дивно...

   2.07.2018
   Burlesque Maria Candida Gentile я традиційно дістаю зимою, а сьогодні, обговорюючи в одній тематичній групі на ФБ тему ірису, згадали ці парфуми. Хтось здивувався, що в композиції присутній ірис. Щоб вже зовсім не сумніватися, я перечитала свої зимові враження, але вирішила переконатися ще раз. Дуже рада цій ситуації, бо мені навіть сьогодні в холодний дощовий день розкриття Burlesque сподобалося більше і сам аромат бажаної квітки яскравіший виявився.

   Солодко-шоколадний, смолистий з терпкістю ладан. Густота та насиченість швидко розсіюються, залишається димна вершковість та карамельність. Ця солодкість, думаю, завдяки соковитому апельсину - духмяність його важко не помітити. Точно такий відтінок недавно відмітила в сангрії. Шкода, що так швидко зникає цей п'янкий алкогольний нюанс.

   Борошнистий, вершково-гіркувато-солодкий ірис. Як я вже зауважила, сьогодні його аромат ще більш насичений і тягучий, без характерної трав'янистої гірчинки і, тим більше, морковки. Саме так пахнуть ті величезні бордово-коричнево-фіолетові квіти - більш пудрово-косметично, ніж квітково.

   Burlesque стає сухим і дещо шершавим, трохи пильним і димним. Ніби аромат розвіявся в повітрі і залишив після себе післясмак.

   Теплий і оксамитовий, поступово на якийсь час стає пухнасто-мускусним з ледь вловимою маслянистістю і цим нагадує вінтажні парфуми.

   А потім знову пудрово-вершково-карамельний ірис. І як можна його не відчути? Хоча по-різному буває. Є навіть такі, кому Burlesque здається не цікавим і нудним ароматом. А я люблю ніжно!!!

 
   2.12.2017
   Золото осени сменилось серебром зимы. И хотя еще нет снега, но дорожки утром уже сверкали бриллиантовыми россыпями. Хочется что-то особенное достать из парфюмерного шкафа. Перебрав в голове несколько вариантов, остановилась на Burlesque Maria Candida Gentile. Этим ароматом я обычно открываю зимний сезон.

   Термин БУРЛЕСК имеет несколько значений, но парфюмер Maria Candida Gentile имела в виду именно разновидность развлекательного шоу. Эту тему можно развивать очень долго, украшая красочными фотографиями. Но про эротические танцы красивых полуобнаженных девушек, про шампанское и веселье напишу в другой раз. Сегодня мне хочется запаха пудры, а в Burlesque она особенная, каждый раз с новыми нюансами.

   Пряно-терпко-горько-шоколадное облако ладана и камфорность острого черного перца. Почему-то мне представилась пудра коричневого цвета. Такой же шоколадно-сливочный слышу запах ириса. Его огромные сочные лепестки совершенно без сладости, с легкой горчинкой и намеком на нюанс, который называют "запах морковки".

   В последнее время я собираю композиции с ирисом, так меня покорила красота этого цветка. Собралась уже целая полочка полноценных флаконов, но почему-то ни разу не вспомнила, что Burlesque Maria Candida Gentile тоже можно поставить рядом.

   Я очень хорошо помню запах именно красного апельсина в Burlesque, но сегодня его нет. Зато много густой бальзамичной сладко-шоколадно-ванильной смолы, мягко обволакивающей, создающей теплый кокон, в котором очень уютно. Смолистый аромат звучит одновременно ярко и насыщенно, но не громко. Совсем нет липкости и вязкости.

   После множества ванильно-сливочно-шоколадных отенков и сухой пудровости появляется помадность. Это благодаря розе, которая пахнет фруктами и свежестью. Помадность не густая и плотная, а легкая, воздушная, напоминающая лаковую помаду.

   Карамельно-шоколадная амбра с животным оттенком и соленым привкусом. Бархатные пачули со смолисто-древесным запахом. Пушистый мускус.

   Композиция раскрывается медленно, постепенно удивляет и радует новыми оттенками. Аромат сливается с кожей и кажется, что исчезает, но это обманчивое впечатление. Его звучание спокойное, но обольстительное. А вот на улице Burlesque оживает и становится ярким и праздничным.

   А вы каким ароматом открываете зиму?