Вітаю на сторінках мого блогу всіх небайдужих до світу ароматів та запахів, мистецтва та історії!
Мене звати Руслана. Я із міста Рівне, що на західній Україні. Я хореограф, керую дитячим колективом сучасного танцю. Вже більше 10 років моїм захопленням є парфумерія. Цікавить все, що пов'язане з цією темою: вінтажні та нішеві аромати, флакони, література, історія, реклама, просто різноманітні запахи та їх властивості.
У 1917 році Франсуа Коті випустив один із найвідоміших ароматів XX століття - "Шипр". Про парфуми, які очолили цілу парфумерну родину - шипрові - я вже раніше писала. Сьогодні з задоволенням дістала рідкісний зразок Chypre Coty, щоб порівняти із одеколоном "Шипр", як не дивно, але українського виробника. Заінтиговані? Я теж!
Чомусь мені здавалося, що про цей аромат має бути багато інформації та, на жаль, я прочитала всього одну інформативну статтю Вікторії Власової, переглянувши багато джерел.
Отже, радянський "Шипр", який я ще пам'ятаю та мої ровесники, і при згадці про нього виникає асоціація з перукарнею, відразу хочеться зморщити носик від неприємної різкості, з'явився завдяки ленінградській парфумерній фабриці (створена у 1860 році французом І.Каммом).
Саме там, у далеких 1920 роках, коли багато парфумерних компаній у Європі випускали парфуми з цією ж назвою, радянська парфумерія намагалася повторити легендарну композицію. Як пише Вікторія Власова, навіть флакон по дизайну був дуже подібним до оригінального Chypre Coty. На жаль, для колекціонерів мого віку такого щастя бачити елегантну пляшечку не випало. Ми пригадуємо ось таке:
Світлина з Інтернету
З часом фабрика "Нова зоря" теж почала випускати "Шипр". І, як тепер я дізналася, і український виробник - Золотоніське виробничо-аграрне об'єднання ефіро-мастичної промисловості у м.Золотоноша Черкаської обл. Сьогодні це приватне акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", яке, як розповів мені один авторитетний колекціонер, в наш час випускає підробки.
Менше місяця тому Дмитро Мілютін - знаний колекціонер з Одеси, виставив світлину в одній парфумерній групі трилітрового слоїка з рідиною темного зеленого кольору. І не просто виставив, а запропонував пригостити всіх бажаючих цією парфумерною рідкістю.
Фото Дмитра Мілютіна, як і у лівому верхньому куту
Я в цей час була так заклопотана підготовкою до концерту на роботі, що всі новини читала по діагоналі і не мала часу вникати у деталі. Але наша Наталя в цей час була спритнішою і зразок "Шипру" з'явився і у місті Рівне!
З задоволенням і абсолютно без всякого страху сьогодні у мене аромат дня цей радянський "Шипр" з 1970 років. Паралельно на іншій руці вінтажні парфуми Chypre Coty для порівняння, хоча порівнювати різні концентрації не коректно.
Український "Шипр" має терпкий, зелено-димний, різкуватий старт на шкірі, а в повітрі в цей час вловлюється солодкість. Колючі цитрусові відтінки та не можу сказати, що помічаю ознаки бергамоту. Натяк на духмяність та свіжість неролі та деревину петитгрейну.
Та різкість та одеколонність, що могли налякати на початку композиції, поступово пом'якшилась, запах набув густоти та липкості. Ніби в пальцях щойно тримала дольку лимону.
Приємне цитрусово-шипрово-деревне звучання хоча й без характерної землистості та багатої палітри моху. Абсолютно без натяку на синтетичність! Спокійно можна "вигуляти" в люди - цитрусовою свіжістю злякати не можливо.
В солодкому відтінку можна роздивитися медовість та ще щось знайоме, але не вловиме. Напевно, натяк на прілість пачулі і ... дуже тиху анімалістичність, хоча цю думку я постійно відганяла, стверджуючи, що такого бути не може.
Аромат дуже швидко затихає. Це або спека так на нього впливає, або вже "здоров'я" не те. Мило, цікаво, без тієї "скептичної" характеристики "Шипру" із радянських часів, але і без чогось особливого, глибокого чи багатогранного.
В порівнянні з Chypre Coty звучить дзвінкіше, світліше, більш одеколонніше та абсолютно не квітково.
Наступним для знайомства серед ароматів Nobile 1942 я обрала MALVS. Минулого літа Оленка привозила цю парфумерну новинку 2018 року, але крім дивної назви, яка звертає на себе увагу, я нічого не запам'ятала.
Перше усвідомлене знайомство було, якщо не шокуючим (напевно, це вже не можливо), то несподівано суворим. Трав'янисто-пряно-гіркий, терпкий початок композиції видався лячним і мускулинним.
Та при другому підході враження змінилися. Тим більше, що дуже швидко з'являється солодкість, липкість і шоколадно-кремово-вершкове звучання на тлі сухої деревини.
Шоколадність завдяки ладану. Ще за мить і його запах став ще більш виразним: солодко-пряно-гурманським. Дивовижний об'ємний попелясто-сріблястий дим.
Паралельно із знайомством композиції почала розбиратися у назві MALVS. Хоча чіткої відповіді не зустріла та все ж приблизно скласти враження вдалося. Одне не підтверджене джерело повідомляє, що MALVS з латинської мови означає диявол, а в демонології - це яблуко зла малус. Google же ж пропонує розшифрувати MALVS як MALUS і це є - зло, нещасливий, нещасний, поганий, злий.
На офіційній сторінці Nobile 1942, характеризуючи аромат, йдеться мова про темну сторону особистості, яку людина приховує як від оточуючих, так і від себе. Зло тримається під контролем: заздрість, боягузтво, презирство, ненависть можуть вести людину, якщо вона роздратована та розлючена. Гарні світлини, красиві слова чи фрази лише приховують ті вади. Отже, Google правий.
Мушу визнати, що те перше моє враження приблизно співпадало з офіційною ароматною історією. Але не довго...
Свіжість, камфорність, ментольність, смолистість хотілося вдихати все глибше і приходло усвідомлення, що я непомітно захопилася цим "філософсько-замисленим" ароматом. Виникло бажання відключитися від робочих буднів та побутових клопотів, поринути у світ фантазій, де існують ідеальність, досконалі лінії та форми.
Пряно-камфорний запах перцю місцями підсилювався та лоскотав ніс, додаючи пікантності солодкувато-смолистому деревному звучанню.
Далі смолисто-вершкова тягуча кремовість та бальзамність знову перейшла у солодкувато-деревний запах ладану та закінчилася оксамитовою пудровістю та витонченим сандалом.
Отже, для мене MALVS Nobile 1942 - це пряно-смолисто-деревна, бальзамно-ладанна філософська, естетично-витончена ароматна композиція, абсолютно без темної сторони сутності, яка, зазвичай, обтяжує.
Чисельні пусті пляшки, які я недавно склала у сляну круглу вазу, свідчать, що найбільше використала парфумів саме Guerlain - Mitsouko та L’Heure Bleue. Тішуся, що є у наявності з рідиною, але не зупиняюся у бажаннях придбати інші зразки.
Одного разу я купила L’Heure Bleue у незвичному пакуванні - синього кольору дивовижна коробка з зображеним фонтаном. На той час я ще не знала, що це лімітоване видання 1999 року. До слова, цей рарітетний зразок я так і не отримала та продавець повернув, на щастя, кошти.
Сьогодні ж я знаю, що зображення на пляшці та пакуванні L’Heure Bleue - це робота художника-коваля Едгара Брандта.
У 1925 році у Парижі відбулася Всесвітня виставка Exposition Internationale des Art Decoratifs et Industriales, на якій було представлено багато проєктів та виробів з новою естетикою. Згодом цей період назвуть ар-деко - за назвою виставки.
Різноманітність художніх джерел та мотивів, які були характерні для епохи ар-деко, демонструє творчість Едгара Брендта (1880-1960), майстра художнього кування. Рослинні та античні, орієнталістичні та технократичні складні мотиви були втілені у творах митця з винятковою витонченістю. Напевно, можна провести парадель та пригадати іншого прославленого майстра у ювелірному та скляному мистецтві - Рене Лаліка.
Саме на цій виставці серед інших представлених робіт Ернеста Брендта була і ширма із заліза та латуні "Оазис".
Ширма "Оазис" Едгара Брандта. Фото з відкритих джерел
"Ширма «Оазис» Едгара Брандта, справжній шедевр металообробки, дуже швидко досягла культового статусу в декоративному мистецтві 20-го століття. Брандт став майстром традиційної техніки, але також усвідомив потенціал технічних досягнень у металургії в обраному ним середовищі. Ця ширма є остаточним виразом його радикального підходу.
Брандту вдалося створити форми та лінії, які були водночас чистими, плавними та елегантними, включивши розетки та сувої, які були такими ж тонкими й точними, як мереживо, тріумф уяви та технічних можливостей. Гра кривих, прямих ліній і концентричних кіл створює загальне відчуття руху та динамізму, що, в свою чергу, підкреслюється грою світла та кольору, досягнутою за допомогою включення латунної інкрустації в мотиви листя. Сам Брандт визнавав прискорений темп сучасного світу і необхідність застосувати вплив машини і це відчуття швидкості до сучасної естетики. Ширма відображає інші різноманітні впливи, які позначили його епоху. Стилізовані квіткові мотиви характерні для ар-деко, а точніше впливу китайських тканин. Листя нагадує мистецтво та культуру колоніальної Африки, тоді як тенденція до абстракції відображає вплив кубізму.
Ширма мала миттєвий успіх після його першої презентації на Осінньому салоні в 1924 році та його наступного помітного показу на виставці 1925 Internationale des Arts Dicoratifs et Industriels Modernes, Анрі Клузо описав його, коли його вперше показали в 1924 році як «твір» безпрецедентної віртуозності. Гійом Жанно писав про нього як про «шедевр, чия тактильна м’якість, розкішність і різноманітність передбачає технічні ресурси за межі тих, які традиційно асоціюються з ремеслом заліза». Деякі американські автори, не менш вражені творчістю Брандта, так само присвячували статті ширмі. У грудні 1924 року Пол Айзенбрей посилався на ширму, напевно, «L'Oasis», написавши, що «якщо дивитися здалеку, віна світився насиченими та теплими тонами, які з часом стануть лише інтенсивнішими».
Хоча роботи Брандта демонструвалися на кількох стендах на виставці 1925 року, саме ширма систематично викликала екстатичні відгуки мистецтвознавців. «L'Encyclopédie des Arts Décoratifs et Industriels Modernes au XXème Siècle», опублікована разом з виставкою, оспівала цього майстра обробки металу: «Талант Брандта та уява його співробітника Фавера очевидні в асортименті та сила їхньої роботи. Їх шедевр, великий екран із патинованої листової сталі відкриває абсолютно нові можливості для цього ремесла». Гійом Жанно ще раз написав про екран під час Міжнародної виставки, описуючи його як «твір надзвичайної краси» і як «приклад роботи з кованих панелей, а не традиційної роботи з заліза». і привітав Брандта з його «використанням сучасних технологій». Британський журнал Art Work віддав данину творчості Брандта і зауважив, що його твори «показують його безперечну майстерність у цьому найтоншому ремеслі», привертаючи увагу читача до ілюстрації екрану «Оазис» . Екран додатково ілюструється в каталогах, виданих Брандтом в Парижі та його дочірньою компанією Ferrobrandt в Нью-Йорку.
Ширма Едгара Брандта. Фото з відкритих джерел
Тему фонтану Брандт часто використовував після 1925 року. Він виконав пару дверей з цим мотивом для п’ятнадцятого Салону Société des Artistes Décorateurs. Фонтан також зображений у дзеркалі, представленому в l'Hôtel du Collectionneur Емілем-Жаком Рульманом на виставці 1925 року. Мотив був використаний іншими дизайнерами, включаючи Рене Лаліка та Едуарда Бенедиктуса, на своїх відповідних стендах, а Manufacture de Sèvres встановила стилізовані водяні струмені над масивними урнами, які обрамляли вхід до їхнього павільйону. Цей мотив навіть використовували ювеліри, такі як Mauboussin, які включили його в діадему.
Мозаїчне панно за мотивами "Оазиса", фото з відкритих джерел
Екран «Оазис» досяг подальшого значного успіху, надаючи особливе натхнення для робіт в інших медіа як у Франції, так і за її межами. Поль Фолло був натхненний на створення шпалер «Листя» для американського виробника F. Schumacher and Co. Фірма Guerlain використала мотиви фонтану та листя для упаковки свого знаменитого парфуму «L'Heure Bleue». Дизайн екрану навіть був адаптований як фон для шоу Folies Bergère 1926 року. Нью-йоркські виробники шовку Cheney Brothers доручили Брандту розробити дизайн їхнього головного офісу в Madison Belmont. Вхідні двері знову розвинули тему фонтану та стулок, які були представлені на екрані «Оазису», і ці мотиви швидко поширилися в архітектурі арт-деко."(С)
Інформація із сайту https://www.christies.com/
У блозі "Будуар Клеопатри" автор вказує, що Герлен адаптував мотив фонтану із "Оазиса" для пакування та для етикетки для пляшки L’Heure Bleue у 1931 році. А у 1999 році його знову використали для обмеженного видання, зразок якого я, не отримала. І сьогодні мені більш прикро, ніж демять років тому.
Лімітоване видання 1999 року. Фото з блогу "Будуар Клеопатри"
У 2021 році компанія випустила оновлену композицію Kadine, якій виповнилося 110 років. У дизайні пакування прем'єри впізнаємо все той же фонтан із "Оазиса" Едгара Брандта.
2021 рік, лімітоване видання Kadine Guerlain, 691 екземпляр
Я втішалася ж сьогодні парфумами L’Heure Bleue Guerlain із чергового флакончика, який дуже швидко переміститься у мою скляну вазу, бо об'єм мініатюри всього 2 мл. Та не зважаючи на цей факт, аромат чудовий.
У моїй Блакитній Годині пряна свіжість анісу з кислинкою та льодяниковістю розпочинає композицію, зникає та з часом знову з'являється протягом всього розкриття.
У серці - солодка кремовість фіалки та помадність чергується з масною деревиною сандалу, доповнюється гірко-шкіряною анімалістичністю та солоною карамельністю.
Ванільно-кремовість геліотропу з вишневим присмаком, шоколадно-десертна ніжність ірису, свіжість жасмину викликають, як завжди, захоплення.
Чергування солодко-пряно-гіркого закінчується тягучою вершковістю, а в базі пухкою солодкою ваніллю.
Мінливо-чуттєві та витончено-хвилюючі L’Heure Bleue Guerlain незмінно улюблені та бажані.
8.06.2019 У 1942 році Умберто Нобіле засновав бренд Nobile 1942. Сьогодні сімейний бізнес продовжує його син Массімо Нобіле, який кілька років працював у Chanel. Останні кілька років у нас є популярними аромати цього італійського бренду - Cafè Chantant та La Danza delle Libellule, Rudis та Casta Diva. І це не всі, поціновувачі Nobile 1942 легко продовжать не маленький список. А я, чомусь, не знайома з жодним. Хоча Оленка привозила на зустріч не одноразово аромати компанії, на які звернула увагу Наталя та перейнялася інтересом та симпатією. І ось вчора мені запропонувала цілих вісім композицій для спокійного, уважного знайомства.
Не відкладаючи у шуфляду, я приступила відразу ж до роботи. Вирішила розпочати знайомство з композиції, яка має назву "Чаклунство", і присвячену всім жінками чаклункам чи то відьмам минулого та сучасності.
Зелена терпкість, трав'янистість, камфорність, м'ятність, ментольність бадьорить, тонізує і чарує. Мені таке до вподоби!
Оксамитова зелень огортає з ніг до голови, перетворюючи на лісову Мавку, а точніша - на Чаклунку. А слово Відьма мені взагалі не подобається.
І тільки я налаштувалася на терпко-гучне звучання, як Malia заграла солодкуватими квітковими відтінками та фруктовими льодяниками на фоні сухої деревини.
Ні! Ні! Чаклунка - значить, чаклунка! Дайте мені, будь ласка, лісової мшистості, землистості, гіркого гальбануму, полину та ще чогось пряно-терпкого.
У відповідь - абрикосовий запах османтусу. А Наталя лише вчора цікавилася цим компонентом, а у неї є композиція з ним у головний ролі. Принаймні, на мені. Солодка фруктовість та терпкість чаю, трохи димно та пильно. І так яскраво та насичено. Відчуваю навіть джемову липкість та чітко уявляю насичений абрикосово-янтарний колір.
Пильність набуває пряних ознак і солодко-камфорна невагома, але щільна хмарина перцю заповнила навколо мене простір. Це чаклунка приступила до своїх магічних дій, впливаючи на світосприйняття та плутаючи свідомість.
Десь з далека доноситься помадність троянди і поєднання запахів квітки та спеції дуже нагадало прекрасну троянду із Cinabre Maria Candida Gentile.
Солодкувато-прілі пачулі без характерної землистості та осіннього настрою. А поєднання запаху пачулі та абрикос викликало в пам'яті Fruitchouli Flash Tauerville.
В якийсь момент я звикла до Malia і втратила інтерес до композиції. Та, коли вже нічого не очікувала, почула тихий, але хвилюючий ментольно-бальзамічно-деревний голос, який ставав все гучнішим та впевненішим. Це було так симпатично, що не хотілося вдаватися в деталі, що саме так себе проявляє (ветивер, пряні трави, деревина, мох). А потім - тілесний мускус та приємний вершково-кремово-деревний післясмак.
Якщо ви відчуваєте в собі задатки, енергію чи хоча б напрямок думок чаклунки, до створення образу вам просто необхідно нанести ці парфуми, щоб бути органічною та колоритною.
4.06.2019 Пробірка з назвою Charlie лежить у мене давно в коробочці з рідкісними зразками, які подарувала мені Таня. Так як рідини дуже мало, потрібно бути дуже уважною і зосередженою, що вимагає багато вільного часу. Довго я чекала можливості для знайомства і цей день настав.
Charlie з пробірки пахне яскраво у стилі 1980 років. Нагадує щось добре знайоме. На пальцях залишає свіжість конвалій та висновок: не аби яка стійкість та чіпкість. Перед тим, як нанести на шкіру, чомусь я довго внюхувалась, не відриваючи паличку пробірки від носа. І бажання знайомитися все більше підсилювалося: сирий гальбанум, вологий гіацинт, колюча мшистість, гіркота календули...
Аромат з назвою Charlie Revlon потрапив в поле мого зору в той період, коли я починала скуповлювати флакони з запашною рідиною хаотично, завзято і пристрасно. На цінники в великою кількістю цифр я ще не насмілювалася дивитися, але така смішна вартість як 15-20 $ мене також стримала. Подруга з Америки привозила родичам у подарунок і коментувала: "симпатичний квітковий запах для тіток."
Та все ж добре, що я тоді не придбала Charlie, бо тепер розумію, що знайомитися потрібно з вінтажним зразком, який у мене і з'явився.
Реклама 1973 року
Charlie, названий на честь Чарлі Ревсона, засновика компанії Revlon, вийшов у світ у 1973 році і успішно продавався у аптеках як "аромат способу життя". Для того часу компанія Revlon використовувала сміливу рекламу та застосовувала новаторський маркетинг. На рекламі 1973 року жінки носять штани! І ці самовпевнені красуні у чоловічому костюмі символізували незалежність. Вони не мріяли стати домогосподарками та взагалі не мали бажання залежати від волі чоловіка.
В цей час також починають зникати і етнічні стереотипи. Одним із облич Charlie була Naoma Sims - перша афро-американська жінка в історії, яка зображена на постері косметичної компанії. А найчастіше рекламувала аромат актриса Шеллі Хек.
У 1974 році Charlie Revlon здобув дві перемоги в FiFi Awards: найкращий аромат року та найкраща медіа-компанія.
У 1987 році з'явилася реклама, на якій жінка поглажує чоловіка по сідниці. У виданні "Нью-Йорк таймс" описали Charlie як композицію "секстинську та із поганим смаком" і відмовився рекламувати.
Знайшла не підтверджену інформацію, що Charlie Revlon випускали, як конкурентну композицію Estee Estée Lauder, а у Радянському Союзі сприймали як чоловічі парфуми із-за яскравого, насиченого шипрового звучання. Хоча в оману могла ввести назва - чоловіче ім'я Чарлі, а на упаковці та флаконі не вказувалося кому саме аромат адресований. Такий собі унісекс.
Найперший Charlie Revlon мав концентрацію concentrated cologne. Оригінал був ребрендований і отримав назву Charlie Blue. У 1990 роках з'явилися різноманітні версії Charlie - Black, Gold, Silver... Кажуть, що було всього чи то 15, чи 19 варіантів.
При нанесенні аромату на шкіру я пригадала дитинство. Ні, Charlie у мами не було, але саме в моїй пам'яті парфумерія асоціювалася колись з такими пряно-мшисто-деревними прибалтійськими композиціями.
Солодка квітковість, підсилена мильно-хрусткими альдегідами. Густа вершкова кремовість гарденії. Індольно-непристойний жасмин та тихі ознаки свіжо-солодкувато-ванільної лілії. На тлі колючої насиченої мшистості поступово вимальовувався гіркий трав'янистий гальбанум.
Анімалістично-мильно-тілесний мускус та запах деревини. А конкретніше: солодкувато-прілий теплий запах дуба. Напевно, все. Зізнаюся, що дещо отримала розчарування, так як очікування були значно перебільшені.
Бажання нанести і вигуляти Charlie у мене навряд чи з'явиться, але дуже рада знайомству. Що правда, на порівняння з Estee Estée Lauder хтось даремно наважився. Звичайно, це моя скромна думка.
Мій ранок розпочався з відео, яке оприлюднила днями компанія Fraysse & Associés, з частиною колекції флаконів Сільві Герлен. Це саме та Сільві Герлен (1945-2020) - сестра відомих французьких виробників парфумів, яка була колекціонером творів мистецтва (картини, скульптури, бронза, ювелірні вироби). Після її смерті 5 жовтня 2020 року експонати колекції розпродаються на аукціонах.
У 2009 році вона вперше представила частину колекції флаконів Guerlain у каплиці колишнього коледжу єзуїтів у Нормандії. У 2016 році Бернард Ганглер на основі колекції мадам Сільві випустив книгу "Флакони Герлен", яку колекціонери парфумерії та герленомани можуть вважати каталогом та своєрідною Біблією, адже в ній є детальний опис пляшок, мініатюр, рукописних листів, архівних документів. Щонайменше 1000 світлин, більшість матеріалів ніде не було опубліковано.
Звичайно, я не могла не дістати парфуми будь-якої іншої компанії. Тим більше днями поклала око на Samsara, яку дуже давно не носила.
Мій зразок парфумованої води 2011 року не найкращої якості, зустрічала більш досконалі випуски, та все ж зачарувалася.
Мені сподобався солодко-кисло-терпкий цитрусовий старт з приємною гірчинкою цедри та димністю бергамоту. Помітна маслянистість шкірки та льодяниковість.
Виразний та яскравий солодко-цукерний іланг-іланг. Шоколадно-пудровий, трохи землистий ірис. Вершкова кремовість, ніжність та повітряність, помадність, а згодом тягуча ванільно-смолисто-димність тонка бобів, карамельність амбри з краплиною анімалістичності та багато гіркої борошнистості деревини сандалу.
Іншим разом я присвячу Samsara Guerlain більше уваги, сьогодні лише додам кілька фраз із книги історика парфумерії Елізабет де Фейдо "Герлен": "У 1989 році народилася Samsara. Вона відповідала духу своєї епохи, яка залишилася в історії відкриттям синдрому набутого імунодефіциту та кризою. Люди намагалися заховатися в коконі. Все ж жінки продовжували дивувати світ та бути в авангарді. Герлен чудово їх розумів та тонко відчував. Він вклав у свій новий аромат тривоги та перемоги, дотримуючись фрази Андре Мальро: "XX століття буде загадковим. якщо, звичайно, буде".
Назва аромату означає у перекладі " коло народження та перенародження" . Червоний колір флакона є символічним у буддизмі . Аромат асоціюється з індійським храмами. На створення флакону надихнула кхмерська танцюристка з музею Гіме. За десять років до нового тисячоліття "жінка втілилась у Guerlain" - сповіщала реклама. Однак це був у першу чергу подарунок для музи та коханої Жан-Поля."
17.09.2016
Samsara Guerlain edp современный выпуск 2011 года отличается от винтажной edt не в лучшую сторону. Звучит грубее, проще, много мускуса. Те компоненты, что легко выделить, не имеют такой яркой окраски, переливов звучания. Но если не знать старые образцы, то и современный вариант неплох. Не монотанная Самсара, с приятной сандалово-кремовой развивающейся темой.
Мало зелени и бергамота не слышу совсем. Сразу сладковатая фруктовость и мускусный сандал. Лекарственно-бальзамичный иланг-иланг. Терпкая древесность.
Легкая индольность намекает на присутствие жасмина. Пудровый ирис, но не такой переливчатый, как в туалетке. Сливочность тонка бобов, но нет знакомой тягучести, мягкости, округлости.
Медленно Samsara смягчается, терпкость развеивается. Появляется тихая кремовость с еле уловимой кислинкой вишни и сладковатая пудровость фиалки.
В базе - сладковатая ваниль, не плотная, ажурная. Карамельная амбра с привкусом соли и опять же с запахом вишни.
Рада, что захотелось выгулять заскучавший аромат, а в замен получила красивый сандалово-кремовый шлейф, на который часто обращают внимание.
16.09.2016 Зелень и терпкость. Камфорность, бальзамичность бергамота и маслянистость кожицы. Сразу же много, очень много древесины сандала. В меру спелый персик с ароматной бархатной кожицей. Леденцово-лекарственно-древесно-цветочный иланг-иланг. Ирис с запахом морковки, горчинкой, пудровостью и землистостью корня. Немного с другим нюансом горчинка и травянистость нарцисса. Густая сливочность тонка бобов.
Миллион оттенков, что нет смысла перечислять все нюансы. Постоянные переходы от горько-теркого до кремово-сливочного, потом то цветочно-пудрового, то помадного и сначала.
Чем больше ношу Samsara Guerlain edt, тем больше нравится. Мне показалось сегодня, что именно осеннее настроение у нее. Зрелость, выразительность, гармония, глубина и разноцветные переливы оттенков.
22/04/2016 Винтажный вариант туалетной воды Samsara Guerlain появился у меня благодаря одной фее. Вчера параллельно с Danger я нанесла и ее, но на фоне духов она совершенно не захотела раскрываться. Что-то резкое, древесно-мускусное звучало на коже. Сегодня совершенно другая история.
Кислинку веселых цитрусов сменяет терпкость и горчинка. Древесность сандала с мускусностью. Большой травянисто-пудровый ирис, а та горчинка благодаря ему. Землистость и сырость корня ириса. Рядом непримечательная на вид бледного фиолетового цвета фиалка.
Тихая сливочность чередуется с терпкостью. Аромат мне кажется то мягким, то шершавым.
В Samsara есть много чего-то неуловимого. В какой-то момент кажется, что заиндолит, то станет влажной, то мускусной, то тяжелой, то вишневой, то соленой, то сливочно-сладкой. И каждый раз ожидание не оправдывается, новый нюанс - и новое впечатление.
Есть впечатление многосерийного фильма, но не сериала. Так в очередной серии появилась сначала древесная ваниль, а потом она стала сладкой, сливочно-сладковато-смолистые тонка бобы, соленая амбра.
Если Danger очаровывает своей красотой сразу, то Samsara имеет скрытую энергию. Только начинаю думать , что она проще, как раскрывается очередной сюрприз. Она больше "вещь в себе", в ней больше резкости и жесткости.
Общие черты благодаря сандалу, сливочности и пудровости. Есть в каждой композиции определенное место, которое почти одинаково звучит. У Дава сразу после ухода цитрусового начала, а у Герлена спустя несколько часов раскрытия. В Danger больше женственной фруктовой сладости, в нем больше нарядности и торжественности, жизнерадостности и громкости. А с Samsara хочется пофилософствовать.
Сегодня маленький намаз Danger сначала заглушил соперницу. И казалось, что звучит еще ярче, чем вчера, будто появилось какое-то свечение и животная чувственность. А потом они стали, действительно, похожи. Спустя время у каждого появились новые оттенки, но та похожесть в памяти осталась.
Что бы я выбрала? Согласилась бы на два аромата. В туалетке - на работу, в духах - на праздник. Но все-таки Дав мне ближе, хотя цена, конечно, не гуманная.
Allure англійською мовою означає "спокуса", "привабливість", "чарівність". Французькою - "темп", "крок", а також "манера".
У 1996 році у компанії Chanel вийшла композиція саме з такою назвою Allure, автором якої був Жак Польж. У 1999 році аромат випустили у концентрації парфумованої води.
У мережі зустріла інформацію якогось рейтингу, за якою Allure входить у топ найпопулярніших ароматів Шанель.
Особисто ж мені варіант саме edp асоціюється з моєю мамою, через це шість років тому, придбавши чарівну пляшечку, подарувала з радістю їй.
Так, флакон дійсно чарівний, при всій мінімалістичній прямокутній формі. Напевно, має значення милий об"єм - 35 мл.
Ще мені подобається колір пакування - рожево-персиково-ванільно-помадно-кремовий або ж інакше - беж з рожевим відтінком. Саме таким уявляється й аромат - солодко-квітково-ванільно-гурманським. Елегантним, жіночним, добрим, теплим.
Розпочинається історія Allure в edp колючими кислуватими цитрусами, невиразним димним бергамотом, солодкою фруктовістю та кремовістю.
Все чарівно квітково-фруктово, але занадто абстрактно. Вирізнити чи впізнати знайомий відтінок майже не вдається.
Ванільна солодка десертність час від часу розбавляється грайливою фруктовою кислинкою, що рятує від приторності та монотонності.
Можна нафантазувати собі ніжність півоній на виразному масному деревному тлі з карамельним натяком на амбру.
Часом мені чуються ознаки волоських горіхів. Згодом Allure набуває гірко-борошнисто-деревного звучання.
Для спортивного інтересу хочу познайомитися з концентрацією edt, а для колекції мрію про parfum. Навіть знаю у кого є така пропозиція, але поки що питання не на часі.
Так, є ще Allure Sensuelle Chanel, але це вже інша історія.
Багато гарненьких моделей створювали образи для реклами Allure. Одна із них, наприклад, французька муза Карла Лагерфельда - Летиція Каста позувала у 1997-1998 роках американському фотографу Хербу Рітцу, який співпрацював з такими виданнями як Interview, Harper’s Bazaar, Vogue, Elle, Playboy, Rolling Stone та знімав рекламні компанії для Chanel, Calvin Klein, Giorgio Armani та ін.
1.01.2016 Капля цитрусов без особой кислинки и терпкости бергамота, но как всегда со свежестью и хорошим настроением. Кажется, что ваза с фруктами и чем-то еще вкусным стоит в соседней комнате, доносятся только обрывки фраз и намеки. Так и хочется поглубже вдохнуть, чтобы разобраться, что же там есть на самом деле.
Персик не сиропный, в меру сладкий, но спелый. Бархатная кожица пушистая и мягкая.
Карамель или десерт из карамели на фоне древесины кедра. Это сочетание мне показалось очень уютным и домашним. На мгновение запахло мандаринами и я подумала, что очень удачно выбрала аромат для первого дня в Новом году. Новогоднее настроение продолжается и я радуюсь празднику так же как и дети, веря в магию и сказку.
Дальше начали угощать конфетами. Долго не могла разобрать какими именно. Получился конкурс с закрытыми глазами. То шоколадный намек, то сливочность, то леденцово-фруктовый оттенок, то аромат здобного печенья, а закончилось сладковатой ванилью на древесном фоне.
А вообще, Allure Chanel edp звучит целостно и что-то выделить из него не так просто и чаще всего и не хочется этим заниматься. Представляется мне в бледном элегантном сливочно-розовом цвете с элементами меха. Я долго не могла выбрать для него лучшее время , а только сегодня поняла, что именно новогодние дни - его. Аромат добрый, вкусный, женственный, в меру веселый, праздничный, но не торжественный.
Еще мне напомнил маму. Она любит мягкие, обволакивающие, амбровые композиции. Гурманики у нее не замечала, но каждый раз, когда беру в руки Allure, думаю, что должен понравиться маме.
Мне кажется, что он собирает много комплиментов и будет понятным для окружающих.
